Дистанційне навчання як вид електронного бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Одеська національна академія зв'язку ім. О.С.Попова

Науково-навчальний інститут економіки та менеджменту

Кафедра економіки та менеджменту

Реферат з дисципліни «Електронна комерція»

На тему: «Дистанційне навчання як вид електронного бізнесу»

Виконала: Студентка 4 курсу

денної форми навчання

факультету ЕП-4.1.02.

Майстренко І.О.

Одеса - 2020

План

Вступ

1. Сутність та види дистанційного навчання

2. Переваги та недоліки дистанційного навчання та його стан в Україні

3. Порівняльна характеристика традиційної форми навчання та дистанційного навчання

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У час бурхливого розвитку науки та техніки, у час необмежених можливостей Інтернету, коли кожен має вільний та безкоштовний доступ до всієї необхідної інформації з різних галузь знань та діяльності, не дивним є те, що стрімкого розвитку набуває дистанційне навчання. Бачимо, що у досить розвинутих країнах освіта не відстає від науково-технічного прогресу та намагається на повну використовувати всі його можливості та переваги.

В умовах економічних відносин і жорсткої конкуренції на ринку праці особливе значення мають знання, навички та досвід. Фахівець XXI століття - це людина, яка вільно володіє сучасними інформаційними технологіями, постійно підвищує і вдосконалює свій професійний рівень. Придбання нових знань і навичок, практично корисних і застосовуваних у роботі в епоху інформаційного суспільства значно розширює можливості самореалізації і сприяє кар'єрному росту. Проте одною з головних перешкод, що виникає на шляху тих, хто бажає продовжити навчання (враховуючи, що більшість з них вже працює), є брак часу.

У наш час вже нікого не здивуєш наявністю ПК та Інтернету вдома. А це, в свою чергу, дає безкраї можливості для саморозвитку, збільшення кругозору , тренування інтелекту та пам'яті, розширення світогляду, ерудованості, вдосконалення чи підвищення кваліфікації та самоосвіті. Ні викладачі, ні студенти не втрачають нагоди використовувати новітні технології з користю, тому он-лайн навчання набуває все більше популярності. Чудовим є те, що при мінімумі незручностей та вимог людина, яка хоче чомусь навчитись, обов'язково навчиться, без відриву від роботи та не виходячи з дому!

1. Сутність та види дистанційного навчання

Наслідком процесу інформатизації суспільства та освіти є поява дистанційного навчання як найбільш перспективної, гуманістичної, інтегральної форми освіти, орієнтованої на індивідуалізацію навчання.

Головною метою створення системи дистанційної освіти є забезпечення загальнонаціонального доступу до освітніх ресурсів шляхом використання сучасних інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж і створення умов для реалізації громадянами своїх прав на освіту.

Передумовами розвитку дистанційного навчання є:

- бурхливий розвиток інформаційних технологій;

- неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної мережі Інтернет, її ресурсів і сервісів;

- суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику;

- значне поширення засобів комп'ютерної техніки серед населення.

Дистанційне навчання - це така форма навчання, при якій вся чи більша частина курсу викладається студентам за допомогою сучасних технологій та в інтерактивному режимі, при цьому викладачі та слухачі можуть знаходитись в різних країнах та навіть на різних континентах. Також дистанційне навчання визначають як "технологію отримання знань за допомогою телекомунікаційних засобів, коли взаємодія того, кого навчають і викладача проходить на відстані". У дистанційному навчанні змінюється роль і вимоги до викладачів. Лекції складають лише невелику частку, процес навчання орієнтує студентів на творчий пошук інформації, вміння самостійно набувати необхідні знання і застосовувати їх у вирішенні практичних завдань з використанням сучасних технологій. Викладачі дистанційних курсів повинні мати універсальну підготовку - володіти сучасними педагогічними та інформаційними технологіями, бути психологічно готовим до роботи зі студентами у новому навчально-пізнавальному середовищі. Завдяки таким засобам дистанційного навчання, як дискусійні форуми, електронні обговорення засвоєного матеріалу, списки розсилання, створюється нове навчальне середовище, в якому студенти почувають себе невід'ємною частиною колективу, що посилює мотивацію до навчання. Викладачі повинні володіти методами створення і підтримки такого навчального середовища, розробляти стратегії проведення цієї взаємодії між учасниками навчального процесу, підвищувати творчу активність і власну кваліфікацію.

Варто зазначити, що дистанційне навчання в сучасному світі здійснюється за допомогою різноманітних технологій, які відрізняються за: формою подання учбових матеріалів; наявністю посередника в системі навчання або за централізованою формою навчання; за ступенем використання телекомунікацій і персональних комп'ютерів; за технологією організації контролю учбового процесу; за ступенем впровадження в технології навчання звичайних методів ведення освітнього процесу; за методами ідентифікації студентів при складанні іспитів. Але найчастіше для підтримки дистанційної освіти використовуються технологій трьох видів: кейс-технологій, телевізійно-супутникових та мережених (табл. 1).

Таблиця 1 - Характеристика основних технологій дистанційної освіти

Хоча в процесі дистанційного навчання використовуються всі вищеназвані технології в різних пропорціях, проте, останнім часом, мережеві технології поступово витісняють інші. Це пояснюється багатьма факторами. Перш за все, оперативністю (не потрібно чекати листа від викладача тижнями), простотою (практично всі сьогодні добре уявляють собі, як працює скайп або електронна пошта), порівняною дешевизною тощо. Тож дистанційні технології навчання можна розглядати як природний етап еволюції традиційної системи освіти від дошки з крейдою до електронної дошки й комп'ютерних навчальних систем, від книжкової бібліотеки до електронної, від звичайної аудиторії до віртуальної аудиторії.

Дистанційне навчання - сукупність наступних заходів:

засоби надання учбового матеріалу студенту;

засоби контролю успішності студента;

засоби консультації студента програмою-викладачем;

засоби інтерактивної співпраці викладача і студента;

можливість швидкого доповнення курсу новою інформацією, коригування помилок.

2. Переваги та недоліки дистанційного навчання та його стан в Україні

Переваги та недоліки дистанційного навчання для студентів

Крім того, досить вагомою проблемою є низька пропускна спроможність електронної мережі під час навчальних чи екзаменаційних телеконференцій. Від цього, передовсім, страждають студенти невеликих містечок України, яким, власне, найбільше підходить дистанційна освіта через географічну віддаленість від наукових осередків. Можна виділити найважливіші проблеми, що безпосередньо відбиваються на методології та якості дистанційної підготовки в Україні: 1) недосконалість, а то і відсутність нормативно-правового і організаційно-методичного забезпечення (відсутність нормативних документів з боку держави, а також цільової державної програми з розвитку дистанційної освіти;; низький захист авторського права на електронні навчальні видання; відсутність норм часу на розробку електронних медійних навчальних видань); 2) недостатня кваліфікація викладачів та проблема їх підготовки й перепідготовки (консерватизм, психологічний бар'єр та непідготовленість науково-педагогічних кадрів; інертність до нововведень; низький мотиваційний рівень до розробки дистанційних курсів та роботи за дистанційними технологіями); 3) надмірний бюрократизм дистанційного навчання; 4) фінансування розробки дистанційних технологій, оновлення комп'ютерної техніки та матеріальної бази, забезпечення доступу до Internet мережі викладачів; 5) інформованості населення про дистанційне навчання; 6) відсутність у деяких потенційних студентів, що проживають у сільських населених пунктах, відповідного технічного оснащення та можливості доступу до мережі Інтернет. Internet є не лише новим каналом збуту, а новим ринком, на якому разом з реально існуючими представлені електронні продукти, в тому числі і послуги. Є кілька пояснень того, чому все більша кількість молодих людей прагне почати свій бізнес (або знайти джерело додаткового доходу) в віртуальному просторі.

Перша причина - можливість почати заробляти без будь-якого початкового грошового внеску.

Друга - можливість самостійно регулювати свою зайнятість в такому бізнесі.

Підприємства, які надають електронні освітні послуги класифікуються на такі категорії:

розробники систем дистанційного навчання (спеціалізовані освітні підприємства та університети);

розробники навчальних матеріалів на замовлення (тренінгові компанії);

навчальні Internet-портали;

постачальники програмного забезпечення систем дистанційної освіти;

підприємства, які пропонують комплексні і спеціалізовані освітні електронні послуги.

Для дистанційної форми навчання в школі повинна бути підготовлена наукова - методична база, робочі навчальні плани із годинами на дистанційні курси та факультативи, проведена велика підготовча та організаційна робота.

4. Порівняльна характеристика традиційної форми навчання та дистанційного навчання

Розглядаючи сутність дистанційної освіти і дистанційного навчання, більшість авторів визнає, що ідея не нова, оскільки її елементи реалізуються в заочній й екстернатній формах навчання. Традиційна очна освіта також містить багато елементів, спільних з дистанційною. Це застосування комп'ютерів і телекомунікацій, що дають змогу трансформувати традиційні види занять; введення модульної системи і гнучкого графіка вивчення дисциплін, збільшення частки самостійної навчальної й дослідної роботи студентів, інші заходи, що дозволяють модифікувати цю форму освіти. На відміну від очної, заочна форма навчання характеризується досить жорстким регламентом: настановчі заняття, міжсесійна робота, екзаменаційно-залікові сесії, жорсткий перелік дисциплін для вивчення, обмежене використання засобів нових інформаційних технологій, особливо в міжсесійний період, незначний час контакту та ін. Однак, як підкреслює багато авторів, заочне навчання не можна плутати з дистанційним. Заочне навчання лише прообраз дистанційного. Набагато простіше реалізовувати концепцію дистанційного навчання в тих навчальних закладах, які мають досвід заочного навчання. Натомість необхідно чітко уявляти принципові відмінності стандартів заочного навчання і нових ідей дистанційного навчання. Так, заочне навчання передбачає одержання конкретної спеціальності за цілком визначеним навчальним планом. Дистанційне навчання більш демократичне. Студент може вибрати будь-який курс або систему курсів, не пов'язуючи це з одержанням конкретної спеціальності. При заочному навчанні зазвичай плануються очні заняття, коли студенти збираються разом для прослуховування оглядових лекцій, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів. При дистанційному навчанні такі сесії не плануються. Заочне навчання орієнтується на друкарські матеріали, що пересилаються звичайною поштою. Дистанційне навчання у своїй основі базується на використанні комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. При дистанційному навчанні забезпечується систематична й ефективна інтерактивність, причому не тільки між тими, хто навчає, і тими, кого навчають, але й останніх між собою, незалежно від того, на якому носії розміщено основний зміст навчання (в мережах чи на СD-диску). Така взаємодія здійснюється на основі комп'ютерних телекомунікацій, але зберігаються всі елементи навчально-виховного процесу (викладач, підручник, засоби навчання, методи навчання й організаційні форми), чого не можна сказати про заочну форму навчання.

Поділ понять заочного і дистанційного навчання принципово важливий, оскільки, якщо розглядати дистанційне навчання як різновид заочного, то цілком логічно прийняти і його ідеологію1. У цьому випадку достатньо перевести лекції, підручники в електронний вигляд і надіслати за списком розсилання студентам-заочникам, що в більшості випадків сьогодні і робиться.

Відмінність дистанційного навчання від традиційного зрозуміла, якщо розглянути їх з погляду форм взаємодії викладача і студента. В основу традиційної моделі навчання покладено читання лекцій, проведення семінарських, лабораторних та різних ігрових видів занять, організація самостійної роботи студентів та інші форми роботи. База навчання - книга і викладач як інтерпретатор знання. Дистанційне навчання орієнтоване на впровадження в навчальний процес принципово відмінних моделей навчання, що передбачають проведення конференцій, самостійну роботу студентів з інформаційними полями з різних банків знань, проектні роботи, тренінги й інші види діяльності з комп'ютерними та нетрадиційними технологіями.

Висновок

навчання дистанційний заочний

Таким чином ми бачимо, що розвиток дистанційного навчання в Україні не відповідає вимогам інформаційного суспільства, що в першу чергу, викликано недосконалим законодавчим та нормативним забезпеченням. Проте дана сфера стрімко розвивається, набуває все більшої популярності серед користувачів і, можливо, в майбутньому витіснить традиційну форму навчання. На даний період ДН являється рентабельною формою бізнесу оскільки попит на послуги ДН не перестає вщухати і переважна більшість громадян України мають стабільний доступ до мережі Internet. Нажаль, таке навчання підходить не для всіх спеціальностей. Ви не станете висококваліфікованим фізиком, лікарем чи хіміком, проходячи курси он-лайн. Для 100% засвоєння таких надскладних та престижних спеціальностей просто необхідно відвідувати практичні заняття, проходити практику в лабораторіях та наукових центрах. Не дивним є також те, що багато он-лайн студентів жаліються на нехватку в спілкуванні з викладачами у режимі реального часу, бо ніякий Інтернет, вже ж таки, не замінить можливість тет-а-тет задати необхідну кількість питань та подискутувати, порадитись з лектором на тему, що вас хвилює.

При всьому сказаному вище, у багатьох залишається скептичне ставлення до дистанційного навчання. Але скільки людей, стільки й думок.

Список використаної літератури

1. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні. (затверджено Постановою МОН України В.Г.Кременем 20 грудня 2012р.)

2. Биков В. Ю. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і перспективи для України // Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби технології : монографія / [В. Ю. Биков, О. О. Гриценчук, Ю. О. Жук та ін.] / Академія педагогічних наук України, Інститут засобів навчання. - Київ : Атіка, 2011. - С. 77-140.

3. Підкасистий П.І. Тищенко О.Б. Комп'ютерні технології в системі дистанційного навчання / / Педагогіка. -2013. - № 5. -С. 7-12.

4. Сайт https://uk.wikipedia.org/wiki

Размещено на Allbest.ru