Позаакадемічна освіта як основа модернізації освіти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Позаакадемічна освіта як основа модернізації освіти України

освіта позаакадемічний глобалізація

Галина Жукова, Національний

педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова

Виявлено, що в умовах побудови суспільства знань поряд із глобалізацією та інтернаціоналізацією освітньої галузі важливу роль відіграє позаакадемічна освіта, яка розв'язує проблему доступу до освіти широких верств населення. Зважаючи на євроінтеграційний курс України, надзвичайно важливим є вивчення існуючого досвіду розвинених країн щодо забезпечення рівності освітніх можливостей. Фахівець може відповідати швидкоплинним вимогами ринку праці тільки в тому випадку, коли він у змозі постійно вчитися і оптимально використовувати накопичений освітній капітал. У системі освіти мають бути закладені можливості неперервної освіти, що повинні справджувати новітні потреби економіки. Навчання протягом життя стає необхідним і все більш значущим елементом сучасних освітніх систем, де все більшу роль відіграє позаакадемічна освіта, що реалізується в більшості випадків за рахунок самоосвіти громадян. Позаакадемічна освіта визначається організацією системних досліджень природи сучасного знання як специфічного типу філософської рефлексії, що можна означити категоріями діяльності в освіті. Під ними мається на увазі поліпшення якості професійної підготовки тих, хто навчається на підставі широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій, формування в них умінь і навичок електронного моделювання. Сформовані ефективні стереотипи мислення і поведінки вимагають осмислення суті освіти і приведення її до відповідного ефективного шаблону, який є адаптованим до освітньої галузі. Освоєння позаакадемічних знань, на відміну від академічних, відбувається на осо- бистісному рівні і формує потребу реалізації особистості в суспільному житті, підвищення рівня масової свідомості, перетворення абстрактного знання в практичне. Позаакадемічна освіта має ознаки актуальності, систематичності, додатковості одержуваних знань по відношенню до вже наявної освіти людини, задовольняє її суб'єктивні потреби. У перспективі слід очікувати ще більш тісну взаємодію різних видів і форм освіти.

Ключові слова: знання; освіта дорослих; освіта впродовж життя

Non-academic education is as the basis of the modernization of education in Ukraine

Galina Zhukova, National Pedagogical Drahomanov University

In the context of building a knowledge society, along with globalization and the internationalization of education, non-academic education has an important role, which solves the problem of access to education for social groups of the population. Considering the European integration course of Ukraine, it is extremely important to study the existing experience of developed countries in ensuring equality of educational opportunities. A specialist can meet the fast-moving demands of the labor-market only when he is able to continuously study and optimally use the accumulated educational capital. In the education system, there should be opportunities for unforeseen education, which must meet the newest needs of the economy. Life-long learning becomes a necessary and increasingly important element of contemporary educational systems, where non-academic education is increasingly playing a role, in most cases, through self-education of citizens. Non-academic education is determined by the organization of systematic studies of the nature of modern knowledge as a specific type of philosophical reflection, which can be defined by the categories of activities in education. It implies improving the quality of the professional training of those who are studying on the basis of the widespread use of information and communication technologies, the formation of their skills and skills in electronic simulation. Formed effective stereotypes of thinking and behaviour require an understanding of the essence of education and bringing it to an appropriate effective template that is adapted to the educational field. The development of non-academic knowledge, unlike academic, takes place at the personal level and forms the need for the personality to be realized in public life, raising the level of mass consciousness, transforming abstract knowledge into practical. Non-academic education has signs of relevance, systematic, complementation of the knowledge gained in relation to the already existing education of a person, satisfies his subjective needs. In the future, we should expect even closer interaction of various types and forms of education.

Keywords: knowledge; adult education; lifelong education

Внеакадемическое образование как основа модернизации образования Украины

Галина Жукова, Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова

Обнаружено, что в условиях построения общества знаний наряду с глобализацией и интернационализацией образования важную роль играет внеакадемическое образование, которое решает проблему доступа к образованию широких слоев населения. Учитывая евроинтеграционный курс Украины, чрезвычайно важным является изучение существующего опыта развитых стран по обеспечению равенства образовательных возможностей. Специалист может соответствовать скоротечным требованиям рынка труда только в том случае, когда он в состоянии постоянно учиться и оптимально использовать накопленный образовательный капитал. В системе образования должны быть заложены возможности непрерывного образования, которые оправдывают новейшие потребности экономики. Обучение в течение жизни становится необходимым и все более значимым элементом современных образовательных систем, где все большую роль играет внеакадемическое образование, реализуемое в большинстве случаев за счет самообразования граждан. Внеакадемическое образование определяется организацией системных исследований природы современного знания как специфического типа философской рефлексии, что можно обозначить категориями деятельности в образовании. Под ними подразумевается улучшение качества профессиональной подготовки обучающихся на основании широкого использования информационно-коммуникационных технологий, формирование у них умений и навыков электронного моделирования. Сформированные эффективные стереотипы мышления и поведения требуют осмысления сути образования и приведения его к соответствующему эффективному шаблону, который является адаптированным к образовательной отрасли. Освоение внеакадемических знаний, в отличие от академических, происходит на личностном уровне и формирует потребность реализации личности в общественной жизни, повышение уровня массового сознания, превращение абстрактного знания в практическое. Внеакадемическое образование имеет признаки актуальности, систематичности, дополнительности получаемых знаний по отношению к уже имеющемуся образованию человека, удовлетворяет его субъективные потребности. В перспективе следует ожидать еще более тесное взаимодействие различных видов и форм образования.

Ключевые слова: знание; образование взрослых; образование в течение жизни

Постановка проблеми.

Розвинені країни світу у наш час усвідомлюють, що знання є основою соціально-економічного прогресує. Розуміння того, що освіта має бути впродовж всього життя, служить формуванню цілісної системи світу та змін ноосфери. Питанням отримання освіти приділяється все більше уваги. Мінливі соціо- культурні умови обумовлюють і нові акценти трансформації змісту освіти та її продуктів серед будь-яких суб'єктів. Під впливом новітніх технологій, в системі освіти застосовується перехід на багаторівневу освіту, масова взаємодія цих рівнів із різними верствами населення, поширення інформаційно-комунікативних технологій у всіх сферах життєдіяльності, що призвело до появи дистанційної та віртуальної освіти. Економіка знань стає відкритим процесом, який переходить із стін аудиторій до середовища сусідів, роботи, ігор, бібліотеки і засобів масової інформації. Аналіз досліджень і публікацій.

Наразі стала загальновизнаною необхідність безперервної освіти, яка в Європейському Союзі розглядається як один із головних елементів соціальної моделі людини. Основними її постулатами, сформульованими Міжнародною комісією ЮНЕСКО по освіті для XXI століття, стали: вміти пізнавати у будь-якому віці; вміти працювати та творити; навчитися жити разом; вміти жити, вміти творити [8]. Л. Сігаєва вважає метою освіти дорослих не тільки забезпечити оптиміза- цію професійної мобільності, але й надати людині можливість бути самою собою [2]. Л. Кор- чагіна обґрунтовує навчання впродовж життя як створення всіх необхідних умов для отримання необхідної людині, суспільству і державі освіти [1]. Вчені Дж. Сємєйна, Р. Велденб, Х. Хейкеб, С. Влейтенб та Х. Бошусенз наголошують на тому, що навчання впродовж життя є поєднанням людиною вроджених здібностей та знань. Вони доводять, що позаакадемічна освіта нагороджує своїх учнів кращим відповідним, вони більш вмотивовані знайти роботу по спеціальності [15].

Мета дослідження.

У центрі уваги нашого дослідження - з'ясування напрямів розвитку позаакадемічної освіти у розвинених країнах.

Виклад основного матеріалу.

Завдяки новаторству представників новітніх форм освіти, сучасна едукація стала виходити за рамки критичного сприйняття, подолало кордони традиційного досягнення певних знань. Розуміння освоєння світу виходить за рамки його предметної поверхні, переходить в реальний простір, створюючи все нові унікальні способи ціннісно-орієнтувальних механізмів. Сучасна освітянська функція полягає у максимальному наближенні до життя, що досягається завдяки зміні суттєвих характеристик. Активний технічний розвиток викликав піднесення культури суспільства, що сприяло синтезу освіти із тенденціями і стратегіями сучасності.

Необхідність пошуку засобів допомоги молоді та дорослим у розвитку потреби в самовизначенні, у протистоянні негативним впливам соціуму, у підвищенні здатності особистості до позитивної самореалізації існує в кожній країні. Якщо вибудувати модель ідеальної освіти, то з'являється необхідність створення у здобувачів освіти універсальних підходів до знань. Усвідомлення цього допоможе зрозуміти істинну відмінність академічної і позаакадемічної освіт [13]. Всесвітнє інформаційне середовище впроваджує у навчальний процес України нові тенденції, випереджаючі рекомендації та гуманізованість буття. У освітньому просторі з'являються інформаційні товари, в арсеналі яких робота з готовими формами. У зв'язку з цим в академічній системі уявлень про освіту стався розпад, основу якого становить зв'язок між учнем і викладачем, усвідомлення диференціації на основі різних форм навчальних репрезентацій. Характерним явищем для XX та XXI століть стала різноманітність видів багатоваріантних освітніх форм.

Все більш затребуваною стає позаакадеміч- на освіта, коли люди отримують знання поза інституційними структурами. Це веде до нового розуміння ролі університетської освіти, дає можливість швидко отримати конкретні знання з певної професії. Розвитку позаакадеміч- ної освіти як альтернативного ресурсу держави сприяє конкуренція, розвиток технологій, своєрідність типу навчання, поява все більшої кількості інформаційних можливостей. Тому масова професійна освіта стає доступнішою, її можна буде отримувати у професійних співтовариствах, в тому числі віртуальних. На противагу цьому механізму академічна освіта формує у студента світоглядну позицію. Академічні знання потрібні високопрофільним спеціалістам для успішної діяльності, вони дають можливість самостійно вирішити питання, а не використати чуже, готове рішення.

Наразі на сайті законодавства Європейського Союзу можна знайти документи, що стосуються основ упровадження позаакадемічної освіти. Резолюція про значення позаакадемічної освіти в рамках європейської молодіжної сфери підкреслює її важливість у новій парадигмі навчання задля логічно-праксеологічного відображення освітніх потреб особистості [14]. Світовий звіт про навчання дорослих у першому десятилітті ХХІ ст. подає такі дані: в країнах Єв- росоюзу кількість дорослих людей, які здобувають академічну і позаакадемічну освіту, від усієї кількості дорослих перевищувала 37%. Найвищі показники в Швеції - 73,4%, Норвегії -54,5 %, Фінляндії - 55%. Глобальні прогнози передрікають, що надалі освіта дорослих продовжуватиме збільшувати свою питому вагу в освіті [11].

Не применшуючи значення академічної освіти, можна сказати, що позаакадемічна освіта побудована навколо студента, не зациклена на тестах і контрольних, використовує посилення ролі зворотного зв'язку та співпраці між викладачем і студентом. Проблема співвідношення академічної і позаакадемічної освіти загострилась відповідно до повсюдного розвитку технічного прогресу, глобалізації. Позаакадемічна освіта стала затребуваною в усіх сферах діяльності людини, що призвело до об'єднання фундаментальних ідей у освіті, основою яких є індивідуальність, унікальність і професіоналізм, спрямовані на розвиток світової глобальної освіти.

Питання становлення сучасної позаакадеміч- ної освіти на фоні усталеної академічної є не насильницьким примусом, а плавним з'єднанням двох течій задля цілісного, органічного поєднання переваг двох універсалізацій. В Україні наразі активно розвивається позаакадемічна освіта, хоча, на відміну від країн ЄС, немає точної кількості закладів, спрямувань програм, які викладаються, та кількості людей, які навчаються. Також немає інформації про освітні потреби громадян, про те, як оцінювати результати позаакадеміч- ного навчання, порівнювати з академічним. Без оцінювання і порівняння з академічним неможливо визнати результати позаакадемічного навчання на державному рівні.

Американський вчений Дж. Коен стверджує, що академічна освіта - це право людини, студента, недотримання цього права становить соціальну несправедливість. Він відзначає прогалину, яка існує між принципами соціально-емоційного академічного навчання, що приймаються на державному рівні, і їх практичним використання під час викладання в навчальних закладах. Професор Гарвардського університету вважає, що цілі освіти повинні бути переосмислені з метою визначення пріоритетів не тільки академічного навчання, але й соціальних, емоційних та етичних компетенцій [5].

Вчені Центру освітніх інновацій Відкритого університету Нідерландів зробили порівняльну характеристику результатів академічного і позаакадемічного навчання щодо працевлаштування і подальшої кар'єри. Вони використали оцінки, бали, якість написання магістерської роботи в академічних показниках, показники людського капіталу, які були отримані за межами освіти, тобто відповідний досвід роботи та управлінський досвід в позаакадемічних показниках. Індикаторами емпіричних досліджень щодо вступу на ринок праці стали такі: робота відповідає освіті, погодинній зарплаті в залежності від стажу роботи (відразу після навчання, на другий, третій і четвертий роки); показниками загальної компетенції є управлінський досвід під час навчання, результати групового функціонування, доуніверситетська освіта; регресій- ні оцінки впливу показників компетентності на наявність роботи - кінцевий тест просування на 4-му році роботи, відповідний досвід роботи під час навчання, якість дипломної роботи, досвід керівництва під час навчання; дослідження взаємодії позаакадемічної освіти і магістерської роботи, позаакадемічної освіти і результатів тесту прогресу, академічної освіти і прогресу на роботі; залежності успішного робочого функціонування і академічної освіти. Вони виявили, що наявність академічної освіти має позитивний вплив на професіональну діяльність, випускники університету відрізняються від випускників позаакадемічних закладів більшою функціональністю, мають більше знань і навичок. Але ці аспекти академічної освіти відрізняють їх від випускників позаакадемічної більш яскраво тільки на перших кроках працевлаштування, а в подальшій роботі люди, які мають позаакадеміч- ну освіту, більш ефективно складають кар'єру, мають вищий ступінь успіху [15].

Вирішальна роль так званої «специфічної» академічної компетенції процесу навчання, професійних, галузевих знань та навичок за освітніми програмами, які мають пряме відношення до аспектів роботи, підкреслена голландськими вченими Х. Бошузеном, Р. Бромом, Х. Грубером. Автори стверджують, що важливо звернути увагу на академічну концепцію, вміння спілкуватися, працювати в команді і так звані «загальні» компетенції - знання, уміння і навички. Явні протиріччя у набутті компетенцій у закладах академічної освіти і потребами суспільства можна пояснити двома чинниками - з одного боку, освітні програми можуть мати різні цілі щодо підготовки до потреб ринку праці, з іншого боку - різні пріоритети у сфері освіти пов'язані з різними визначеннями та класифікаціями ком- петенцій. Тобто, як вважають науковці, недосконалість академічної системи освіти очевидна [3].

Ідеєю поєднання академічного і позаака- демічного навчання пронизані роботи чеських вчених Х. Хауга і С. Тача, які вважають ціннісними орієнтирами освіти у Європі якість, відкриту оцінку, доцільність, мобільність і принадливість. Освітні інновації передбачають формування нових реалій і виникнення нової культурної традиції. У світовій педагогічній практиці останні роки супроводжуються відходом від навчання, яке носить переважно репродуктивний характер, коли робота педагога орієнтована перш за все на повідомлення знань і способів дій. До інноваційних підходів відноситься проблемне навчання, яке спрямоване на забезпечення його дослідницького характеру, організацію пошукової навчально-пізнавальної діяльності на основі рефлексії. Такий підхід до навчання формує досвід самостійного пошуку учнями нових знань і застосування їх в нових умовах, досвіду творчої діяльності в поєднанні з виробленням ціннісних орієнтацій. Тобто, на їх думку, освіта має поєднувати новації і традицію, логічність навчальних планів і програм, право вибору учням [10].

Не обійшла увагою зазначену проблему європейська комісія, яка визначила, що створення європейської зони пожиттєвого навчання надасть громадянам можливість вільно пересуватися задля отримання професії, робочих місць, максимально використовуючи знання та компетенції для досягнення цілей та задоволення амбіцій. Для виконання цих завдань потрібно поставити за основу людей, які є основою комунікації. Зворотний зв'язок від особистості до держави висвітлює занадто велику кількість викликів у майбутньому. Економічні та соціальні зміни пов'язані з переходом до суспільства, що базується на знаннях. Громадяни Європейського Союзу мають переваги не тільки з освітньої сторони, але й з точки зору збільшення можливостей спілкування, подорожей, зайнятості. Масштаб таких змін вимагає радикального нового підходу до освіти та навчання. Нинішній невизначений економічний клімат породжує відновлення уваги та важливості до навчання протягом усього життя [12].

Для нашого дослідження є цінними висновки аргентинського вченого С. Кеджаса, що розкрив нові можливості позаакадемічного повороту освіти. На його думку, майбутнє обіцяє цифрову чергу з більшим поверненням до зв'язності наук, заснованих на новому розумінні теорії систем та екології знань. Альтернативна радикальна глобальна черга передбачає на основі нової відкритості взаємозв'язок філософії освіти із новими силами глобалізації. Філософський сенс позаа- кадемічної освіти певною мірою прояснюється уявленням про людину як складний організм, що прагне до повноцінного буття [4].

Філософія освіти засвідчує навчальну діяльність як загальний спосіб існування людини, вона охоплює і матеріально-практичні, і інтелектуальні операції; і зовнішні, і внутрішні процеси, відповідно досліджень англійських вчених Дж. Грін, С. Кмілі, П. Елмор. У навчальній діяльності людина розкриває своє особливе місце в світі і стверджує себе в ньому як істота суспільна. У разі ж продуктивної, творчої діяльності визначається освітня мета самим суб'єктом, процес стає досить складним процесом, що має свої власні стадії і етапи, методи і засоби. Для досягнення цілі потрібно вирішувати суперечності в самій структурі знання, які породила освіта, коригувати уявлення про зміну парадигм та стрімке зростання потреби в кваліфікованих працівниках. Технологізація засобів виробництва призвели до різкого збільшення фахової картини світу і до дроблення професійних областей на безліч спеціальностей. Сучасне суспільство диференційоване і політосвітнє, позаака- демічна освіта претендує на власну форму опису і визначення. Виявилося, що традиційна освіта працює в неповному діапазоні там, де йде мова про універсальне, але не там, де постійно необхідно утримувати рівень для задоволення потреб ринку праці, що з успіхом виконує позаакадеміч- на освіта [9].

Значний інтерес становлять дотичні до проблеми нашого дослідження праці канадських учених А. Вільямз, Л. Кетс. На їх думку, затребуваність концептуальної освітньої методології виявляється очевидною щодо системності, діяльності, керованості. Проблема вибору шляху розвитку освіти є в центрі уваги. Можна схилитися до подальшої деталізації розпорядчих, нормативних методологічних уявлень, заснованих на класичних філософських і освітніх цінностях або до пошуку різного роду методологічних альтернатив як актуальних форм знання для сучасного суспільства. Реконструкцію методології освіти і філософської методології можна назвати гуманітарним спрямуванням, що вирішує не- пересічність питань існуючих методологічних побудувань, з точки зору відповіді на глобальні виклики, що стоять перед сучасною освітою [16].

Гостро ставив питання про складнощі у визначенні методологічних підходів до вивчення позаакадемічної освіти німецький вчений З. Дорнвей. Основним компонентом позаакадеміч- ної освіти він називає додаткову професійну освіту, в якій недостатня увага приділяється проблемам методологічного характеру особистості. Виникнення нетрадиційної методології освіти протягом життя варто визначати на перетині різних галузей знань. Також бракує уваги до імплементації її у загальну освіту, інтегративного і міждисциплінарного підходів до відхилень від заданого інституціями курсу на розвиток тих чи інших властивостей особистості. У ієрархічній логіці домінуючих чинників позаакадемічної освіти визначаються перспективи безперервної освітньої діяльності в умовах інформаційного суспільства. Глобалізація веде до взаємозв'язку освітніх систем світу, де відбувається універсалізація соціального, політичного та економічного життя. Це неминуче передбачає наявність у всіх розвинених країнах світу обов'язкових і загальних вимог до організації безперервної освітньої діяльності [6].

Вагомий внесок у розвиток ідей позаака- демічної освіти внесла польська вчена У. Друл- мак. У сучасних умовах домінування варіативних підходів освіти найбільш ефективною моделлю освіти вона визначила модель позаакадемічної освіти, яка сприяє відродженню суб'єктності і виступає підставою зростання інноваційного потенціалу в сфері освіти в цілому, гарантом якості результатів освіти. Однією з проблем освіти впродовж життя є існуюча структурно-організаційна одноманітність каналів забезпечення професійними кадрами ринкової економіки, які зводяться до підготовки спеціалістів за галузями в закладах позаакадемічної освіти викладачами, які не мають вищої спеціалізованої освіти [7].

Висновки. В майбутньому планується розвивати мобільність освіти, де позаакадемічна освіта зможе більш якісно і гарантовано виконати це завдання. Особистість повинна мати можливість отримувати декілька освіт одночасно, як академічних, так і позаакадемічних. Одна точка зору має відображати бажання різних країн щодо працездатності. Найшвидше може змінитися позаакадемічна освіта, бо вона не залежить від неповоротких державних структур. Відповідно Болонських освітніх нововведень, потрібно обов'язкове негайне поглиблене оновлення основних навчальних програм. Конкурентоспроможність більшість країн розуміють у позитивному значенні, як людина з цікавими професійними навичками на ринку праці.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

Корчагіна Л. М. Навчання впродовж життя як пріоритетний напрямок модернізації управління освітою в Україні / Л. М. Корчагіна // Теорія та практика державного управління. - 2015. - Вип. 3. - С. 326-332.

Сігаєва Л. Характеристика структури освіти дорослих в сучасній Україні / Л. Сігаєва // Вісник Житомирського державного університету. - 2011. - Випуск 59. Педагогічні науки. - С. 38-42.

Boshuizen H. P. Does practice make perfect? A slow and discontinuous process. Professional learning: gaps and transitions on the way from novice to expert / H. P. Boshuizen, R. Bromme, Н. Gruber. - Dordrecht: Kluwer Academic Publishers, 2004. - Р 73-93.

Cejas C. Р. Alvarez Evaluacion de los Resultados del Aprendizajе / C. Р Cejas // Revista Argentina de Radiologia. - 2006. - 70 (2). - Р 149-155.

Cohen J. Social, Emotional, Ethical, and Academic Education: Creating a Climate for Learning, Participation in Democracy, and Well-Being / J. Cohen // Harvard Educational Review. - 2016. - Vol. 76. - № 2. - Р 201-237.

Dornyei Z. Teaching and Researching Motivation Second Edition / Z. Dornyei, E. Ushioda. - Italy: Pearson Education Limited, 2012. - 326 р.

Drumlak U. Badanie opinii na temat przygotowania absolwentow kierunku finanse i rachunkowosc do wykonywania zawodu ksi^gowego - fragmenty badan / U. Drumlak // Zeszyty naukowe universytetu szczecieskiego. - 2013. - № 765. Finanse, Rynki Finansowe, Ubezpieczenia. - № 61. - S. 5-18.

Growth, Employment and Competitiveness in a Knowledge Society - the European Case / European Commission // Identities: Unfinished Business Directorate-General for Research and Innovation Socio-economic Sciences and Humanities. - 2012.

Green L. J. Complementary methods in education research / L. J. Green, G. Camilli, P. B. Elmore, J. L. Green // Arts-based educational research. - 2014. - № 14. - P. 95-109.

Haug G. Summary and Conclusion. Towards the European Higher Education Area: Survey of Main Reforms from Bologna to Prague / G. Haug, C. Tauch. - 2001. - 85 p.

Jarvis P., Wilson A. Global report on adult learning and education, UNESCO Institute for Lifelong Learning, Hamburg 2017, op. citJarvis P. International dictionary of adult and continuing education. London : Routledge, 2017. 202 p.

Making a European Area of Lifelong Learning a Reality - Brussels : Commission of the European Communities, 2001. - 46 р.

Mulders W J. De generieke meerwaarde van academische kwaliteiten / W J Mulders.- Nijmegen : IOWO, KU Nijmegen, 2005. - 120 р.

Official website of the European Union [Electronic Resource]. - URL : https://europa.eu/european-union/index_ enr (12.12.2018).

Semeijna J., Veldenb R., Heijkeb H., Vleutenb C., Boshuizenc H. Competence indicators in academic education and early labour market success of graduates in health sciences. Journal of Education and Work. 2006. Vol. 19. No. Р 383-413.

Williams A., Katz L. The use of focus group methodology in education some theoretical and practical consideration. International electronic journal for leadership in learning. 2018. 5(3). Р. 38-56.

REFERENCES

Korchahina, L.M. (2015). Navchannia vprodovzh zhyttia yak priorytetnyi napriamok modernizatsii upravlinnia osvitoiu v Ukraini [Life-long learning as a priority trend in modernizing education management in Ukraine]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 3, 326-332 [in Ukrainian].

Sihaieva, L. (2011). Kharakterystyka struktury osvity doroslykh v suchasnii Ukraini [Characteristics of the structure of adult education in modern Ukraine]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu, 59, 38-42 [in Ukrainian].

Boshuizen, H.P., Bromme, R., & Gruber, N. (2004). Does practice make perfect? A slow and discontinuous process. Professional learning:^ gaps and transitions on the way from novice to expert. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers.

Cejas, C.R. (2006). Alvarez Evaluacion de los Resultados del Aprendizaje. Revista Argentina de Radiologia, 70, 149-155.

Cohen, J. (2016). Social, Emotional, Ethical, and Academic Education: Creating a Climate for Learning, Participation in Democracy, and Well-Being. Harvard Educational Review, 76 (2), 201-237.

Dornyei, Z., & Ushioda, E. (2012). Teaching and Researching Motivation Second Edition. Universitа Cattolica del Sacro Cuore di Milano, Ital : Pearson Education Limited.

Drumlak, U. (2013). Badanie opinii na temat przygotowania absolwentow kierunku finanse i rachunkowosc do wykonywania zawodu ksi^gowego-fragmenty badan. Zeszyty naukowe universytetu szczecieskiego, Finanse, Rynki Finansowe, Ubezpieczenia, 61, 5-18.

European Commission (2012). Growth, Employment and Competitiveness in a Knowledge Society - the European Case. Identities: Unfinished Business Directorate-General for Research and Innovation Socio-economic Sciences and Humanities. 9 Green, L.J., Camilli, G., Elmore, P.B., & Green, J.L. (2014). Complementary methods in education research. Arts- based educational research, 14, 95-109.

Haug, G., & Tauch, C. (2001). Summary and Conclusion. Towards the European Higher Education Area: Survey of Main Reforms from Bologna to Prague.

11 Jarvis, P., & Wilson, A. (2017). Global report on adult learning and education, UNESCO Institute for Lifelong Learning, Hamburg 2017, op. cit.Jarvis P. International dictionary of adult and continuing education. London: Routledge.

Making a European Area of Lifelong Learning a Reality (2001). Brussels: Commission of the European Communities.

Mulders, W.J. (2005). De generieke meerwaarde van academische kwaliteiten. Nijmegen: IOWO, KU Nijmegen.

Official website of the European Union. - Retrieved from: https://europa.eu/european-union/index_ent.

Semeijna, J., Veldenb, R., Heijkeb, H., Vleutenb, C., & Boshuizenc, H. (2006). Competence indicators in academic education and early labour market success of graduates in health sciences. Journal of Education and Work, 19 (4), 383-413.

Williams, A., & Katz, L. (2018). The use of focus group methodology in education some theoretical and practical consideration. International electronic journal for leadership in learning, 5 (3), 38-56.

Размещено на Allbest.