Формування ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів як проблема сучасного виховання
Загальна характеристика сучасного періоду розвитку українського суспільства. Розгляд головних особливостей авторського визначення поняття ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів як емоційно-осмисленого зв’язку дітей з Батьківщиною.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.05.2020 |
| Размер файла | 22,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Формування ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів як проблема сучасного виховання
Розкривається важливість формування ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів у контексті соціокультурних та освітніх завдань. З'ясовується сутність таких понять, як «ціннісне ставлення», «Батьківщина». Пропонується авторське визначення поняття ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів як емоційно-осмисленого зв'язку дітей з Батьківщиною, який виявляється в їхніх глибоких почуттях до Батьківщини та в усвідомленні дітьми значимості Батьківщини для їхнього життя та життя близьких людей. Розглядається позиція таких відомих вітчизняних педагогів, як Г. Ващенко, С. Русова, К. Ушинський, щодо формування у школярів поваги та пошани до рідного народу і країни, що є актуальною в сучасному виховному процесі. Наголошується, що молодший шкільний вік є сенситивним періодом для формування ціннісного ставлення до Батьківщини завдяки особливостям емоційної сфери дітей цього віку. Звертається увага, що формування ціннісного ставлення до Батьківщини у дітей молодшого шкільного віку доцільно розпочинати з виховання любові до малої батьківщини, поступово переходячи до створення образу великої Батьківщини. Визначаються компоненти процесу формування ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів (когнітивний, емоційний, діяльнісний) та педагогічні умови його здійснення, зокрема такі: використання форм і методів виховання і навчання, які б сприяли розвитку емоційно-почуттєвої сфери дітей; організація діяльності школярів, в основі якої - матеріал, що пов'язаний з історією, культурою рідної країни; співпраця у формуванні ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів освітнього закладу і сім'ї тощо. Робиться висновок про необхідність системного підходу до розв'язання проблеми формування ціннісного ставлення до Батьківщини у дітей молодшого шкільного віку.
Сучасний період розвитку українського суспільства потребує утвердження серед його громадян, зокрема молодих, однієї з провідних цінностей - цінності патріотизму, яка відображається у ціннісному ставленні до Батьківщини. Це зумовлюється, зокрема, тим, що нинішній світ постійно змінюється та характеризується, з одного боку, поглибленням міжнаціональних зв'язків, процесами глобалізації, а з іншого боку, прагненням народів захистити свою культуру, історичні надбання, відстояти власні економічні, політичні інтереси. Тому вкрай важливо, щоб суб'єктами соціального життя були особистості, які вміють цінувати світову культуру та культуру інших народів, водночас усвідомлюють різнобічну роль національної спільноти, до якої вони належать. Це буде сприяти міжкультурній гармонії, міжнаціональному порозумінню, стане важливим чинником соціально-психологічного здоров'я членів суспільства, їх самореалізації та самоствердження.
На особливу увагу заслуговує проблема формування ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів. У Концепції Нової української школи наголошується, що важливою освітньою метою є формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісних ставлень і суджень, які слугують базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством [10]. Особливу увагу необхідності залучення дітей до національних цінностей приділено в Державному стандарті початкової освіти. У ньому зазначено, що результатом освітнього процесу має бути становлення учня, який усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття, долучається до родинних і національних традицій, досліджує своє походження, родовід, визначає свою роль у школі, громаді, ставиться з повагою до національних традицій і свят тощо [6]. Отже, постає виховне завдання формування ціннісного ставлення у школярів до Батьківщини, що відображається в повазі до культури рідного народу і прагненні її розвивати, у шануванні і широкому використанні рідної мови, відповідальному ставленні до довкілля рідного краю, людей, які його населяють, у гордості за досягнення рідного народу в минулому і сьогоденні.
Необхідність виховання особистості на засадах морально-духовних цінностей обґрунтовують у своїх дослідженнях І. Бех, О. Вишневський, І. Зязюн, М. Каган, С. Кримський, Г. Сагач та інші, наголошуючи на тому, що залучення молодших поколінь до зазначених цінностей не дасть громадянству самозруйнува- тись, втратити духовні надбання, що створювались тисячоліттями. Видатні педагоги, науковці, просвітителі Г. Ващенко, М. Грушевський, І. Огієнко, С. Русова, К. Ушинський та інші визначали виховання ціннісного ставлення до Батьківщини одним з головних завдань освіти. У сучасних дослідженнях (І. Бех, К. Журба, Ж. Петрочко, К. Чорна, В. Шахрай, І. Шкільна та інші) розглядаються засоби, форми, методи виховання у дітей шкільного віку поваги, пошани до рідного народу, любові до Батьківщини, формування у них цінності патріотизму.
Метою статті є з'ясування сутності поняття «ціннісне ставлення до Батьківщини» та визначення особливостей його формування у молодших школярів.
Зупинимось на трактуванні у науковій літературі поняття «Ціннісне ставлення». На думку дослідників (В. Сластьонін, Г. Чижакова), ціннісне ставлення - це внутрішня позиція особистості, що відображає
взаємозв'язок особистісних і суспільних значень [12, с. 124]. Науковці вважають, що ціннісне ставлення - це суб'єктивне відображення об'єктивної дійсності, а об'єктами ціннісного відображення є значущі для людини предмети і явища. Як зазначає М. Каган, ціннісне ставлення висвітлює позицію суб'єкта в системі суспільних відносин і в культурі, характер його потреб, інтересів, ідеалів, виявляє те, до чого він прагне, що він відкидає і до чого байдужий, нейтральний [7, с. 161]. Він також зауважує, що психологічною формою прояву ціннісного ставлення є переживання, тобто особливий тип емоційного процесу, який зароджується на рівні буденно-практичної свідомості і підноситься на рівень усвідомленого почуття, духовного почуття. Оскільки переживання цінності є не фізіологічною реакцією організму, а духовним переживанням суб'єкта діяльності, то воно має соціально-психологічний характер, тобто визначається не вітальними, а соціокуль- турними потребами людини [7, с. 163].
У науковій літературі наголошується, що природа ціннісного ставлення є емоційною, адже воно відображає суб'єктивний і особистісно значущий зв'язок людини з навколишніми предметами, явищами, людьми, а наявність ціннісного ставлення дозволяє людині визначити простір своєї життєдіяльності як морально- духовний. Ціннісне ставлення формується під впливом реальної життєвої практики за умови внутрішньої активності людини, що дозволяє розглядати культуру як світ ідеалів, проєктів, моделей і як світ практичної і духовної взаємодії людей, суб'єктом якої є сама людина. Дослідники наголошують, що ціннісне ставлення розкриває внутрішній світ особистості, основним елементами якого є стійкі смисли і особистісні цінності як джерела цих смислів. Особистісні цінності проявляються у сформованих ідеалах [12, с. 125-127].
Отже, ціннісне ставлення можна визначити як емоційно осмислений зв'язок особистості з певними об'єктами навколишнього світу, в основі якого лежить відчуття значущості цього об'єкта.
Характеризуючи поняття «Батьківщина», слід зазначити, що воно є багатоплановим. У енциклопедичних джерелах це поняття трактується по-різному. Наприклад, «Енциклопедія історії України» пояснює, що Батьківщина - це країна стосовно тих людей, які народилися в ній і є її громадянами; політичне, соціальне і культурне середовище, в якому живе, працює народ; місце народження кого-небудь. Зазначається, що первісно термін «Батьківщина» вживався у сімейно-майновій сфері (материзна, вітчизна, дідизна тощо). Помітною є тенденція ототожнювати Батьківщину з нацією. З огляду на це виокремлюють поняття «історична Батьківщина», а згадкою про первинний смисл слова «Батьківщина» є вираз «мала Батьківщина» [2, с. 203]. У «Малій енциклопедії етнодержавознавства» акцентується увага на тому, що поняття «Батьківщина» позначає не лише країну предків (батьків) людини, а має також емоційний підтекст, що відображається в особливому і сакральному почутті до Батьківщини, яке поєднує любов і патріотизм [9, с. 21-22]. Ці визначення свідчать, що в поняття «Батьківщина» вкладається як матеріальний, так і емоційний зміст. У ньому відображаються не лише культурно-історичні, територіальні надбання, традиції та звичаї, а й об'єднання поколінь емоційними почуттями, які проявляються в любові до Батьківщини, шануванні її історії і культури.
У науковій літературі також наголошується, що поняття «Батьківщина» включає як безпосереднє місце народження або проживання, особистий простір, в якому все є знайомим і звичним (мала батьківщина), так і рідну країну, місце проживання соціокультурної спільності, нації (велика родина) [8]. У кожної конкретної людини образ Батьківщини починає формуватися з народження під впливом національних традицій, звичаїв, культури, рідної мови. Спочатку Батьківщина пізнається через сім'ю, рідний дім, рідних і близьких людей, потім формуються уявлення про малу батьківщину - рідне село чи місто, поступово складається образ великої Батьківщини, рідної країни. Батьківщина ототожнюється з народом і вірою, з культурою, побутом і природою. Істотними в образі Батьківщини є не стільки співвіднесеність з певним місцем і часом, з певною частиною країни або з державою як політичним суб'єктом, скільки оцінно-емоційні складники. Образ Батьківщини сповнений натхнення, втілений в асоціативних зв'язках та емоційних переживаннях.
Одним із перших до проблеми виховання любові та пошани до рідного краю привернув увагу К. Ушин- ський, визнаючи, що національне почуття є вродженим. Воно закорінене генетично у психіці індивіда, і цим не можна нехтувати, особливо в процесі виховання. Він писав: «Є лише одна загальна для всіх природжена схильність, на яку завжди може розраховувати виховання - це те, що ми звемо народністю. Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до Батьківщини, і ця любов дає вихованню надійний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з її поганими природними, особистими, сімейними і родовими нахилами» [13, с. 75]. Любов до батьківщини, на думку педагога-просвітителя, має поєднуватись із знанням мови, мистецтв, народних традицій і звичаїв.
Хочемо виокремити також позицію видатної української педагогині С. Русової, яка на основі аналізу світового досвіду шкільництва стверджує, що прогресують ті народи, які збудували добре організовану національну школу (народи Англії, Німеччини, Японії). Вони краще за інших у вихованні дітей і молоді опиралися на власні глибокі національні надбання, враховуючи національну психологію. Такий підхід, за твердженням
С. Русової, дає можливість виховувати міцну, цільну особистість, якій не буде властива подвійна й хистка моральність. С. Русова стверджує, що вся система виховання має спрямовуватись на усвідомлення учнями того, «що ти українець, ти українка, навкруги тебе рідна твоя земля - Україна, рідний тобі народ, ти мусиш знати свій край, знати, що твій народ утворив гарного, вічно прекрасного» [11, с. 23]. Велику роль у зростанні дітей С. Русова надає формуванню ідеалу, того, що «вливає у душі молоді світле, прекрасне», того найкращого, що «кожний народ проніс протягом віків культурного існування» [11, с. 28].
Відомим прибічником виховання дітей на національному ґрунті був Г Ващенко, який у книзі «Виховний ідеал» наголошував на необхідності виховання в школярів любові до Батьківщини, становлення у них здорового патріотизму. Обґрунтований ним виховний ідеал українця - служіння Богові і своїй нації - тісно пов'язаний з традиціями та психологією українського народу. Педагог зазначає: «виховний ідеал нації <.. .> відбивається і в звичаях народу, і в його пісні, і в творах письменників. Він твориться віками і за традицією переходить від старших поколінь до молодших» [4, с. 101]. Водночас Г Ващенко наголошує, що у процесі виховання потрібно брати до уваги як позитивні, так і негативні психологічні властивості українського народу, виховувати дієвий патріотизм, який спрямовує на активну роботу, задля цивілізаційного поступу нації.
У сучасних дослідженнях [3; 5; 14] звертається увага на необхідність актуалізації виховання ціннісного ставлення до Батьківщини в сучасних українських дітей, адже упродовж всього ХХ ст. Україна перебувала в складі СРСР, у якому трактування ціннісного ставлення до України як до Батьківщини було неоднозначним. Більшою мірою утверджувалось поняття спільної радянської вітчизни, при цьому пропагувалася та широко вводилася у всі сфери життя російська мова, що призводило до формування у свідомості українців відчуття меншовартості, зневажливого ставлення до національних традицій, історії та культури свого народу. Тому важливою суспільною потребою сьогодення є виховання любові та поваги до своєї Батьківщини (як малої, так і великої).
Беручи до уваги з'ясування науковцями сутності ціннісного ставлення та думки українських педагогів щодо основних моментів виховання особистості на засадах національних надбань, ціннісне ставлення до Батьківщини ми визначаємо як емоційно осмислений зв'язок школяра з Батьківщиною, який виявляється в його глибоких почуттях до Батьківщини та в усвідомленні значущості Батьківщини в його житті та житті близьких йому людей. Ціннісне ставлення до Батьківщини передбачає любов до рідного краю, повагу до культури, звичаїв, традицій рідного народу, знання історії рідної країни, готовність відстоювати рідну державу, творити на ґрунті рідної національної культури тощо. Розвиненість ціннісного ставлення є важливою характеристикою морально-духовного світу дитини.
Наукові дослідження та аналіз соціально-виховної практики дають можливість стверджувати, що формування ціннісного ставлення до Батьківщини є однією з провідних виховних проблем, адже воно спрямоване як на розвиток окремої особистості, виявлення її здібностей і талантів на ґрунті національної культури, так і на удосконалення суспільства, утвердження норм моралі, правил співжиття, які формувалися століттями.
Водночас слід наголосити, що процес формування ціннісного ставлення до Батьківщини є доволі складним процесом, адже необхідно розвинути у дітей особистісний смисл сприйняття Батьківщини як цінності, не дати утвердитися чисто прагматичному та споживацькому ставленню до рідної країни. Переконані, що виховні зусилля слід спрямовувати на дітей молодшого шкільного віку, коли емоційне сприйняття явищ навколишнього життя є доволі сильним і дієвим.
Молодший шкільний вік є сенситивним періодом розвитку емоційної сфери, адже, потрапивши в нові соціальні умови, дитина починає по-новому і більш детально осягати навколишній світ, пізнавати нове, яскраве, емоційно на нього реагувати. Слід зазначити, що система взаємин дитини з навколишніми ускладнюється, в її життя входить вчитель і колектив однокласників. І педагогу слід вчити дитину виражати свої емоції, спираючись на моральні норми, прийняті в суспільстві. Отже, виховання ціннісного ставлення до Батьківщини має ґрунтуватися на емоційній сфері дитини молодшого шкільного віку і водночас розвивати дитячі емоції шляхом занурення в цей процес.
На нашу думку, формування ціннісного ставлення до Батьківщини у дітей молодшого шкільного віку слід розпочинати з виховання любові до малої батьківщини - місця народження та проживання, членів родини, сусідів, шкільних товаришів та вчителів. Важливо вчити дітей цього віку шанувати і берегти природу біля власного будинку, на вулиці, біля школи, річки, в лісі, парку тощо. Природа є джерелом натхнення та розвиває почуття турботи і відповідальності. Пізніше педагог більшу увагу має приділяти створенню образу великої Батьківщини, знайомити з її культурними та трудовими досягненнями, висвітлювати діяльність її кращих дочок і синів, вводити у світ краси рідного слова та пісні.
Варто зазначити, що формування ціннісного ставлення до Батьківщини буде давати позитивний результат, коли виховний процес базуватиметься на гармонії когнітивного, емоційного та діяльнісного компонентів ціннісного ставлення [1]. Когнітивний компонент містить знання про Батьківщину, її історію, культуру, досягнення її представників. Емоційний компонент включає відносно стійкі почуття до складників образу Батьківщини. Діяльнісний передбачає активність в культурно-творчій, трудовій, громадській роботі. Звичайно, розвиток цих компонентів має спиратися на вікові особливості дітей, їхні пізнавальні, емоційні та поведінкові можливості. Надзвичайно важлива роль у формуванні ціннісного ставлення до Батьківщини належить вчителю. Він має бути носієм національної свідомості, щиро любити країну, народ, дітей, яких він виховує, натхненно залучати школярів до джерел національної культури, бути зразком високих духовно- моральних норм.
Педагогічними умовами успішності формування ціннісного ставлення до Батьківщини називають, зокрема, такі: використання форм і методів виховання і навчання, які б сприяли розвитку емоційно-почуттєвої сфери особистості і надавали б можливість для вільного вибору ціннісних об'єктів; включення учнів в соціально значущу діяльність, що має ціннісну спрямованість та задовольняє інтереси дітей; використання в освітньому процесі особистісно орієнтованих технологій (ігрових, інтерактивних, рефлексивних тощо); організація позаурочної діяльності школярів, що створювала б можливості для самовираження дітей; організація діяльності школярів, в змісті якої домінує матеріал, пов'язаний з історією, культурою рідної країни, а також з традиціями конкретного регіону [8]. Вважаємо необхідною співпрацю закладу освіти і сім'ї, адже сприйняття світу починається з родини, її цінностей та способу життя, а образ Батьківщини у дітей формується значною мірою під впливом батьків.
Висновки. Сучасні суспільні виклики і потреби, зокрема в Україні, зумовлюють необхідність формування у членів суспільства, передусім у дітей та молоді, сприйняття рідного народу, рідного краю, Батьківщини як цінності, як джерела сили, захисту, самоствердження та саморозвитку. Формування ціннісного ставлення до Батьківщини у дітей молодшого шкільного віку, яке ми визначаємо як емоційно осмислений зв'язок молодшого школяра з Батьківщиною, що виявляється в його глибоких почуттях до Батьківщини та в усвідомленні значущості Батьківщини в його житті та житті близьких йому людей, є важливою виховною проблемою, що потребує системного підходу до розв'язання. Вважаємо, що одним із найпотужніших засобів формування у молодших школярів ціннісного ставлення до Батьківщини є народна культура, яка відображає найголовніші духовні орієнтири народу та володіє значним емоційно-почуттєвим потенціалом.
Використана література
школяр батьківщина суспільство
1.Асташова Н. А. Аксиологические основы патриотического воспитания школьников. Вестник Брянского госуд. ун-та. 2009. № 1. С. 17-23.
2.Батьківщина. Енциклопедія історії України : у 10 т. Київ : Наук. думка, 2003. Т. 1. С. 203.
3.Бех. І. Д. Журба К. О. Концепція формування у підлітків національно-культурної ідентичності у загальноосвітніх навчаль-них закладах. Гірська школа Українських Карпат. 2017. № 16. С. 24-33.
4.Ващенко Г. Г. Виховний ідеал. Полтава : Полтавський вісник, 1994. 191 с.
5.Гриців Т. Г. Виховання ціннісного ставлення до Батьківщини засобами народної педагогіки як наукова проблема. Теоретико- методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : збірник наукових праць. Київ. 2016. Вип. 20 (1). С. 121-132.
6.Державний стандарт початкової освіти. URL: Мір:/Л1апо.бр.иа/айасктеПз/агііс1е/303/Державний%20стандарт%20почат- кової%20освіти.ріК (дата звернення: 20.09.2019).
7.Каган М. С. Философская теория ценности. Санкт-Петербург : ТОО ТК «Петрополис», 1997. 205 с.
8.Капитонова Г. Т К вопросу о принципах формирования ценностного отношения к родине в сельской школе. Актуальные проблемы педагогики и психологии : сборник научн. трудов. Казань, 2016. С. 17-23.
9.Мала енциклопедія етнодержавознавства. Київ : Генеза ; Довіра, 1996. 942 с.
10.Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. Київ : Міністерство освіти і науки Укра¬їни, 2016. 34 с.
11.Русова С. Ф. Вибрані педагогічні твори. Київ : Освіта, 1996. 304 с.
12.Сластенин В. А., Чижакова Г И. Введение в педагогическую аксіологію : учебное пособие. Москва : Академия, 2003. 192 с.
13.Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори : у 2 т. Т 1. Київ : Радянська школа, 1983. 489 с.
14.Шахрай В. М. Соціально-ціннісний аспект діяльності дитячого театру : монографія. Біла Церква : Вид-во Семенка С., 2005. 172 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Методика виховання ціннісного ставлення до природи. Умови екологічного виховання. Складові ціннісного ставлення до природи. Дослідження рівнів сформованості в дітей старшого дошкільного віку емоційно-ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва.
курсовая работа [170,9 K], добавлен 17.09.2013Виховання бережливого ставлення до природи як соціально-педагогічна проблема. Практичні основи виховання у старшокласників ціннісного ставлення до оточуючого середовища. Проведення констатуючого, формуючого та контрольного експерименту, його результати.
курсовая работа [153,5 K], добавлен 05.01.2014Місце екологічної освіти у соціальній стабільності суспільства. Аналіз шляхів розвитку бережливого ставлення до природи у молодших школярів. Приклад розробки уроку з природознавства з використанням елементів формування бережливого ставлення до природи.
курсовая работа [88,0 K], добавлен 24.10.2010Визначення вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів. Розгляд перебігу естетичного виховання школярів у навчально-виховному процесі; розкриття природи мистецтва, виявлення творчих аспектів. Ознайомлення із поняттям та сутністю естетики.
курсовая работа [52,8 K], добавлен 11.08.2014Поняття процесу, становлення та розвиток системи виховання дітей засобами народної педагогіки. Методика вивчення ставлення молодших школярів до здобутків рідного народу. Виховні можливості козацької педагогіки як невід’ємної частини народної педагогіки.
курсовая работа [87,3 K], добавлен 27.10.2013Формування у школярів громадянської відповідальності, правової самосвідомості. Першооснови громадянського виховання молодших школярів у позаурочній діяльності. Формування і розвиток в учнів почуття приналежності до суспільства, в якому вони живуть.
курсовая работа [91,7 K], добавлен 30.05.2014Патріотизм як основа сучасного виховання дітей. Шляхи та методи виховання у дошкільників любові до Батьківщини. Ознайомлення з рідним містом як засіб патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Експериментальне вивчення рівня патріотизму у дітей.
курсовая работа [53,8 K], добавлен 30.01.2010Сутність поняття "емоційно-позитивне ставлення до природи" дітей-дошкільників. Дослідження сучасних проблем екологічного виховання. Експериментальна перевірка виховання емоційно-чуттєвої сфери особистості дітей дошкільного віку, їх ставлення до природи.
курсовая работа [192,7 K], добавлен 06.02.2014Психолого-педагогічні основи правового виховання молодших школярів, його сутність і завдання. Шляхи, умови та засоби формування правової поведінки учнів молодшого шкільного віку. Розробка експериментальної методики правового виховання молодших школярів.
дипломная работа [90,4 K], добавлен 07.08.2009Виготовлення творів з мистецтва орігамі. Створення паперових виробів у поєднанні з малюванням, аплікацією. Естетичне виховання молодших школярів, формування в них культури трудових дій. Виховання у дітей позитивного ставлення до творчості та праці.
контрольная работа [20,1 K], добавлен 22.05.2015Аналіз взаємозв’язку здорового способу життя та процесу соціалізації особистості. Огляд формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я у молодших школярів на уроках природознавства. Характеристика уявлень учнів про предмети і явища природи.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 17.03.2012Естетичне виховання школярів як психолого-педагогічна проблема. Роль естетичного виховання в розвитку особистості. Виховання культури поведінки молодших школярів на уроках в початкових класах. Методика формування культури поведінки школярів у школі.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 20.12.2010Формування відношення до природи в педагогічній теорії та шкільній практиці як соціально-педагогічна проблема. Методичні основи формування ціннісного ставлення до природи в учнів основної школи. Використання екскурсії як атрибуту екологічного виховання.
курсовая работа [134,5 K], добавлен 08.04.2019Аналіз стратегії розвитку освіти в Україні до 2021 р. Екологічне виховання школярів, взаємодія школи і сім’ї. Характеристика середовища, де розвивається учень. Формування компетентності, культури та ціннісного ставлення до природи у початкових класах.
статья [54,5 K], добавлен 18.08.2017Відповідальне ставлення до природи як складна характеристика особистості. Особливості пошуку оптимальної технології екологічного виховання школярів. Екологічна культура як сукупність гармонійно розвинених інтелектуальної, емоціанально-чуттєвої сфер.
дипломная работа [105,7 K], добавлен 09.12.2012Економічне виховання молодших школярів як пcихолого-педагогічна проблема. Передумови і закономірності його формування. Дидактичні проблеми підготовки вчителів до економічного виховання учнів. Шляхи формування економічного мислення учнів початкових класів.
курсовая работа [110,2 K], добавлен 03.11.2009Класифікація ціннісних орієнтацій та ідеалів особистості, підходи до їх визначення у науковій літературі. Особливості психологічного розвитку та виховання моральних цінностей у молодших школярів, рекомендації зі сприяння формуванню в них ідеалів.
курсовая работа [611,3 K], добавлен 06.12.2015Загальнолюдські цінності як чинник виховання національної самосвідомості молодших школярів. Ідеали і національно-культурні традиції українського народу, можливості народознавства у формуванні і розвитку ціннісної сфери учнів у практиці роботи вчителів.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 17.06.2011Стан і аналіз проблеми взаємодії родини і школи в організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молодших школярів. Функціональна роль родини у фізичному вихованні школярів. Засоби фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку в системі родина-школа.
дипломная работа [85,8 K], добавлен 14.07.2009Проблема морального виховання у психолого-педагогічній літературі. Виховання школярів на засадах християнської моралі як частина морального виховання, його проблема і сутність. Християнська етика - чинник виховання моральних рис молодших школярів.
курсовая работа [55,1 K], добавлен 07.08.2009
