Удосконалення навчально-методичного забезпечення віртуального інформаційного середовища з дисципліни "Українська мова за професійним спрямуванням"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення навчально-методичного забезпечення віртуального інформаційного середовища з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням»

Долгопол О.О.

Стаття присвячена питанню удосконалення навчально-методичного забезпечення дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням». Проаналізовано навчально-методичне наповнення навчальних інформаційних середовищ, зокрема, платформи Moodle. Встановлено, що формування мовних компетентностей досягається шляхом застосування методу вправ і завдань, організації самостійної роботи. Зроблено спостереження, що задля формування мовленнєвої компетентності студентів у навчальному інформаційному середовищі необхідно враховувати переваги та можливості платформи Moodle та використовувати інший інструментарій: навчальні аудіо-, відеоматеріали, проблемні завдання та ситуації професійного спрямування, що потребують вирішення шляхом організації діалогічного та полілогічного мовлення між учасниками навчального процесу (викладач - студент, студент - студент, викладач - студенти, студенти - студенти). Враховуючи наукові дослідження з проблеми, практичний досвід зі створення та наповнення віртуального інформаційного середовища висловлено пропозиції щодо удосконалення наповнення навчально-методичного забезпечення платформи Moodle. Приділено увагу ролі та функціям викладача під час розроблення та керування електронним курсом. Відображено питання контролю та оцінювання роботи студентів у навчальному інформаційному середовищі. Рекомендовано пропозиції щодо навчально-методичного наповнення віртуального навчального середовища конкретними завданнями з дисципліни з урахуванням специфіки фаху студентів.

Ключові слова: навчально-методичне забезпечення, українська мова за професійним спрямуванням, віртуальне інформаційне середовище, інформаційний простір навчання мови, віртуальне навчальне середовище Moodle, відкрите навчальне середовище, викладання української мови за професійним спрямуванням, методи навчання мови.

Dolgopol O. O. Improvement of education-methodic for the virtual informational media from the discipline « Ukrainian for Specific Purposes»

The article is devoted to the actual issue of improving the teaching and methodological support of the discipline «Ukrainian for Specific Purposes». The educational and methodological content of educational information media, in particular, the platform Moodle, is analyzed. It is established that the formation of speech competences is achieved by applying the method of exercises and tasks, organizing independent work. It has been observed that other tools need to be used to form the speech competence in the educational information environment. Taking into account the advantages and potential of the virtual learning environment of Moodle for the formation of the speech competence offuture specialists, the use of educational audio and video materials, problem tasks and situations of a professional direction, which requires solving by organizing dialogue and polylogical speech between the participants of the educational process (teacher - student, student - student, teacher - students, students - students). The attention was paid to the role and functions of the teacher in the development and management of the electronic course. The results of implementation of these tasks in the educational process are analyzed. Refers the question of monitoring and evaluating students ' work in the educational information environment. The proposals on the teaching and methodological filling of the virtual learning environment with specific tasks in the discipline, taking into account the specifics of the specialty of students, have been developed and recommended.

Key words: vocational guidance in Ukrainian, virtual information environment, language learning information space, virtual learning environment Moodle, open learning environment, teaching the Ukrainian language in a professional way, language teaching methods.

Проблема навчально-методичного забезпечення дисциплін постійно перебуває під посиленою увагою викладачів. Адже педагогічна аксіома звучить: від якості навчально-методичного забезпечення залежить успішність студентів. Із переорієнтацією навчального простору на Інтернет, з появою інформаційних навчальних середовищ постало питання їх якісного методичного наповнення. Вирішення цієї проблеми допоможе більш мотивувати студентів до навчання, як результат, підвищить якість навчання. Тож наразі гостро стоїть питання методичного забезпечення інформаційного середовища кожної навчальної дисципліни.

Наповнення навчальних інформаційних середовищ відображає орієнтацію сучасної педагогічної науки на потреби особистості майбутнього спеціаліста, враховуючи його запити і мотиви. За допомогою віртуальних навчальних середовищ більшість студентів оволодівають необхідним мінімумом знань. Мета дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» - сформувати у майбутнього фахівця необхідну для успішного виконання професійних завдань мовну і мовленнєву компетентності, що неможливо лише через виконання вправ і завдань без діалогічного та полілогічного складників. Тож під час розроблення методичного забезпечення дисципліни викладачам слід враховувати цю особливість дисципліни.

Метою статті є аналіз стану методичного забезпечення інформаційного середовища дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» та наукове розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

З появою перших інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі (телефонних засобів зв'язку, телебачення) їх використання стало предметом наукових досліджень українських учених Ю. Бикова, Я. В. Булахової, О. М. Бондаренко, В. Ф. Заболотного, Г О. Козлакової, О. А. Міщенко, О. П. Пінчук, О. В. Шестопал та інших. Наступний крок в опануванні новітніх технологій навчання за допомогою Інтернету належить мережевим технологіям навчання. їх дослідженню присвячено праці Пейперта, А. А. Андрєєва, Є. С. Полат, М. І. Жалдака, Н. В. Морзе, С. А. Ракова, В. В. Олійника, В. Ю. Бикова, В. М. Кухаренко та інших учених. Ближчими до нашої проблеми стоять праці Т Л. Архіпової, Л. І. Білоусової, В. В. Бикова, А. Ф. Верлань, О. М. Гончарової, А. М. Гуржій, Ю. О. Жук, С. А. Ракова та інших, в яких порушується питання не тільки розроблення та застосування засобів на основі інформаційних технологій, а й методичної підтримки щодо їх використання. Дослідники О. В. Кареліна, Д. Р Денисов, Н. В. Баловсяк, Т. Б. Поясок, Т. І. Коваль розглядають питання використання інформаційних технологій в професійній підготовці економістів, спеціалістів ресторанного обслуговування, бухгалтерів та формування їх інформаційної компетентності, у тому числі, порушуючи проблему якості навчально-методичного забезпечення інформаційного середовища дисциплін, що викладаються фахівцям зазначених спеціальностей. Активно досліджуються освітні можливості інформаційного середовища Moodle, яке вважається на сьогодні одним із перспективних для впровадження мережевих технологій систем управління навчанням LMS (Learning Management Systems). Проблеми його впровадження та використання розглядають М. Дугіамос, П. Якушев, А. Носуленко, А. Попов, А. Андрєєв, Т. Бокарєва, І. Доценко, Т. Мяснікова, В. Богомолов та інші. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених окремим аспектам інформатизації процесу професійного навчання, у зв'язку з виявленою специфікою фаху, що виражається в необхідності введення до інформаційного середовища навчання з української мови за професійним спрямуванням діалогічного та полілогічного складників, потребує уваги питання навчально-методичного забезпечення інформаційного середовища цієї дисципліни.

У безперечних перевагах використання комп'ютерів, мережевих технологій, Інтернету не потрібно переконувати. Зараз сучасні студенти вправно послуговуються усіма надбаннями науково-технічного прогресу і вміють швидко шукати необхідну інформацію в Інтернеті, обробляти її та інтерпретувати, вони навчаються за допомогою окремих інтернет-ресурсів, листуються за допомогою завантажених до ґаджетів сучасних програм, активні в комунікації у соціальних мережах, а дехто з них уміє створювати програмні продукти різної складності та ґатунку. Тож цілком закономірним є бажання викладацької спільноти мотивувати студентів до навчання, залучаючи їх до знайомих і цікавих інтернет-технологій.

«Інформаційне освітнє середовище», «інформаційний простір навчання», «віртуальне навчальне середовище», «відкрите навчальне середовище» - терміни-синоніми на позначення інтернет-навчання, що зараз набули популярності завдяки багатьом перевагам, зокрема, через інтерактивність, що закладена у побудові механізмів взаємодії учасників навчання [3, с. 104]. Тож із-поміж інших термінів на позначення активної взаємодії суб'єктів навчального процесу в інтерактивному режимі за допомогою мережевих технологій будемо послуговуватися терміном «віртуальне інформаційне середовище». Це «єдиний відкритий інтерактивний інформаційний освітній простір, побудований на мережевій технології, що містить: навчальну інформацію та інформацію з результатами навчальної діяльності, представлену з допомогою оптимально-структурова- ного навчально-методичного комплексу; розширений апарат дидактики, в якому діють принципи інноваційної педагогіки; системи управління навчальним процесом та навчальним контентом, середовище для реалізації процесу навчання» [5, с. 116].

Наразі багато закладів вищої освіти (далі - ЗВО) України послуговуються можливостями такого навчання за допомогою модульного об'єктно-орієнтованого динамічного навчального середовища (Moodle).

Аналіз навчально-методичного забезпечення інформаційного середовища Moodle більшості ЗВО демонструє традиційний підхід до наповнення платформи дидактичними матеріалами: тексти лекцій, методичні рекомендації до практичних занять за темами, методичні рекомендації до самостійної роботи з відповідними завданнями, вправами, задачами тощо. Увага викладачів-філологів спрямована на забезпечення інформаційного середовища навчальними матеріалами у вигляді схем, таблиць, вправ, завдань, тестів, тем для письмових робіт тощо, тобто викладачі-мовники користуються арсеналом дидактичних прийомів, методів і форм роботи, спрямованих на формування мовної компетентності майбутніх спеціалістів. Сформованої мовленнєвої компетентності цим інструментарієм не досягти. Тож перед філологами, які працюють в інформаційному середовищі, стоїть складне завдання: забезпечити інформаційну навчальну платформу такими матеріалами, що сприятимуть формуванню мовленнєвої складової компетентності майбутнього спеціаліста; і як супутнє, додаткове завдання: зробити процес навчання студентів у цьому просторі мотивованим, цікавим та максимально професійно спрямованим, що можливо завдяки дібраним навчально-методичним матеріалам та завданням.

Сьогодні більшість викладачів компетентні у тому, щоб забезпечити дисципліну, яку викладають, навчально-методичними матеріалами в електронному форматі, створити мультимедійну презентацію, електронний підручник чи посібник тощо. Від таких дій виграють обидві сторони: викладач, який надає студентам весь необхідний арсенал знань у електронному форматі, студент, який, маючи доступ до платформи, де розміщено матеріали, у зручний для нього час може скористатися ними у повному обсязі.

Дослідники проблеми стверджують, що ефективність формування ключової або спеціальної фахової компетентності майбутніх фахівців засобами мережевих технологій істотно залежить від таких чинників: по-перше, від програмного забезпечення, від можливостей, які надають розробники адміністраторам в межах електронної платформи; по-друге, від навчально-методичного забезпечення наповнення курсу, по-третє - від суб'єктів навчання, їх компетентності (викладач) та мотивованості (студент) [4, с. 183]. Друге - відображення творчості викладача, його компетентностей, якщо можна так сказати, це на сьогодні один із показників рівня педагогічної майстерності, методичної грамотності, уміння мотивувати студентів тощо.

Навчально-методичні матеріали з української мови за професійним спрямуванням в інформаційному середовищі Moodle сприяють залученню студентів до активного дослідження, адже розвивають уміння спілкуватися на професійні теми, вирішувати складні професійні завдання, будувати діалоги на професійні теми, вирішувати конфліктні ситуації шляхом добору інструментів аргументації, злагоджено працювати в команді, орієнтуватися в ситуаціях спілкування через цікаві та складні завдання, що допомагають формувати та розвивати комунікативні (мовленнєві) компетентності.

Для прикладу можна навести давно і активно застосовувані викладачами засоби мультимедіа. Електронна платформа дає можливість завантажити та використовувати у навчанні електронні лектори, тренажери, підручники, енциклопедії, ситуаційно-рольові та інтелектуальні ігри (у тому числі, з використанням штучного інтелекту), а також моделювати процеси і явища, забезпечити інтерактивні освітні телеконференції, побудувати систему контролю й перевірки знань і умінь студентів (використання контролюючих програм- тестів), здійснювати проєктивну та дослідницьку діяльність студентів, створювати web-сторінки, надавати посилання на файли, каталоги, аудіо та відео матеріали, тренінги, навчаючі програми, створювати презентації навчального матеріалу. Як показує практика, викладачі послуговуються навіть не всіма можливостями презентацій PowerPoint.

Задля удосконалення навчально-методичного забезпечення з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» до віртуального інформаційного середовища, на нашу думку, окрім традиційних файлів з дидактичними матеріалами, варто додати кілька розділів. «Вимоги» - розділ для студентів із вимогами навчальної програми до рівня компетентностей з дисципліни та зазначенням форм контролю і критеріями оцінювання знань, умінь та навичок студентів. «Схеми розборів» - розділ інформаційного середовища, де студентам запропонувати узагальнені схеми фонетичного, лексичного, синтаксичного та інших розборів з прикладами різної складності. Самостійне ознайомлення з інформацією цього розділу слугуватиме підґрунтям для тематичного та модульного контролів. «Розумові дії» - розділ, в якому зібрати професійні ситуації, що вимагають мовленнєвої діяльності майбутнього фахівця, наприклад, спеціалісту-екологу потрібно проаналізувати та надати усні пояснення з приводу виявлених у ході перевірки об'єкта порушень, або фахівцю з тепломереж усно класифікувати матеріали, з яких виготовлено споруди, навести аналогії тощо. «Фотогалерея» - розділ, який постійно поповнювати завдяки спостережливості самих студентів, у ньому зібрати фото з зображенням порушення мовних норм на рекламній продукції, плакатах, біг-бордах, у роздатковому матеріалі, газетних і журнальних статтях, а також скріншоти з соціальних мереж. Завдання студентам: не лише віднайти помилки і зредагувати мовний матеріал, але й поповнити розділ власними знахідками, а значить, виховати пильність та увагу до мови і мовлення. «Кінозал» - найбільш цікавий для студентів розділ середовища, в якому представити відеоролики з мультфільмів, художніх фільмів, пов'язані з етикою поведінки, зокрема, в професійній сфері. Після перегляду студентам запропонувати різні за складністю завдання: від складання і програвання правильних з погляду етики діалогів і аналізу поведінки головних героїв сюжетів до участі у дидактичній грі з використанням мовленнєвих конструкцій, що були у переглянутому фрагменті. «Практика» - розділ середовища, в якому підібрати мовленнєві вправи (наголос у слові, логічний наголос у реченні, інтонація, підбір синонімів, антонімів, інші вправи). «Опора» - розділ інформаційного середовища, в якому у таблицях і схемах зібрати основні відомості з основ риторики, стилістики, синтаксису тощо. «Література» - розділ, в якому представити оновлений перелік літературних та інтернет-джерел із посиланнями за темами курсу. «Експеримент» - розділ, що містить експериментальні завдання для виконання вдома. Це теми для есе, повідомлень, рефератів з вимогами до їх створення і публічного захисту. «Історія» - невеликий розділ з підібраними архівними матеріалами щодо мовної політики у різні часи існування нашої держави, про розвиток мовознавства та вчених, які рухали цю галузь. Як показує практика, така інформація є досить цікавою студентам, вони охоче з нею знайомляться. «Контроль» - розділ, в якому представлені завдання для вхідного, поточного, підсумкового контролю з тем курсу. Середовище під позначкою «?» передбачає зворотній зв'язок, у ньому зібрано питання, що виникають у студентів під час роботи з навчально-методичними матеріалами. «Інтерес» - розділ, що є необов'язковим, але бажаним, бо містить матеріали, що знадобляться студентам під час проходження співбесіди, пошуку роботи, складання резюме. Наприклад, є завдання, що передбачають складання зв'язної розповіді про майбутній фах, про перспективи, про освіту, про набуті власні компетентності тощо.

Однозначно, можна говорити про зміну ролі викладача інформаційному навчальному середовищі. Викладач виступає не в ролі передавача готових знань студентам, а виконує роль консультанта, керівника, який «опосередковано організує та стимулює учасників навчальної діяльності» [2, с. 13], комбінуючи традиційні та мережеві форми навчання та допомагає студентам самостійно формувати мовні та мовленнєві компетентності. Викладач має змогу проводити інтерактивні мережеві заняття та викладати фрагменти їх відеозаписів у відповідний розділ платформи. Протягом заняття викладач у змозі змінювати напрями дискусій та обговорення професійних питань, відточуючи у студентів лексичний склад фахової мови. Спілкування студента з викладачем та іншими студентами відбувається опосередковано, в режимі реального часу або через певні часові проміжки. При цьому викладач не відстороняється, а, навпаки, активно бере участь у навчальному процесі, коментуючи та коректуючи поточну роботу учасників навчальної діяльності.

Висновки

інформаційний навчальний методичний

Беззаперечним є той факт, що за мережевими освітніми технологіями, віртуальними освітніми середовищами майбутнє, оскільки вони мають переваги перед класичним навчанням. Однією з позитивних ознак віртуального інформаційного середовища є посилення самостійності в навчанні студентів, що вповні відображає сучасну парадигму навчання. Завдання викладачів, функції яких у такому форматі навчання радикально змінюються, зробити процес набуття студентами компетентностей цікавим, професійно спрямованим, корисним. Це досягається шляхом ускладнення вимог до змісту та форм самостійної роботи, залучення студентів до самоорганізації в навчанні, переводом умінь на рівень самоосвіти, науково обґрунтованим та вмотивованим відповідно до мети навчальної дисципліни навчально-методичним забезпеченням електронного змісту курсу. Дотримання таких пріоритетів є додатковою мотивацією для прояву студентської активності у напрямі особистісного професійного спрямування. Перспективним у віртуальному інформаційному середовищі є метод проєктів, проблемний, навчання у співробітництві, метод портфоліо. їх реалізація стане темою для подальших наукових розвідок.

Використана література

1. Костриця Н. Пошуки нових форм проведення занять з української мови у вищій школі на нефілологічних факультетах. Українська мова та література в школі. 2014. № 3. С. 53-54.

2. Равчина Т. Організація взаємодії студентів з освітнім середовищем у вищій школі. Вісник Львівського університету: Серія: «Педагогічна». 2005. Вип. 19. Ч. 2. С. 4-16.

3. Триус Ю., Герасименко І., Франчук В. Система електронного навчання ВНЗ на базі MOODLE: методичний посібник / за ред. Ю. Триуса. Черкаси, 2012. 22о с.

4. Щолок О. Інформаційно-навчальне середовище як чинник формування компетентності самоосвіти у майбутнього фахівця. Освітнє середовище як методична проблема: зб. наук. пр. Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. С. 183-184.

5. Bьchner A. Moodle 3 Administration. Third Edition. Packt Publishing, 2016. 492 с.

References

1. Kostrytsia N. Poshuky novykh form provedennia zaniat z ukrainskoi movy u vyshchii shkoli na nefilolohichnykh fakultetakh. Ukrainska mova ta literatura v shkoli. 2014. № 3. S. 53-54 (in Ukrainian).

2. Ravchyna T. Orhanizatsiia vzaiemodii studentiv z osvitnim seredovyshchem u vyshchii shkoli. Visnyk Lvivskoho universytetu: ser.: Pedahohichna. 2015. Vyp. 19. Ch. 2. S. 4-16 (in Ukrainian).

3. Tryus Yu., Herasymenko I., Franchuk V. Systema elektronnoho navchannia VNZ na bazi MOODLE: metodychnyi posibnyk / za red. Yu. Tryusa. Cherkasy, 2012. 220 s. (in Ukrainian).

4. Shcholok O. Informatsiino-navchalne seredovyshche yak chynnyk formuvannia kompetentnosti samoosvity u maibutnoho fakhivtsia. Osvitnie seredovyshche yak metodychna problema: zb. nauk. pr. Kherson: Vydavnytstvo KhDU. S. 183-184 (in Ukrainian).

5. Bьchner A. Moodle 3 Administration. 3rd ed. Packt Publishing, 2016. 492 s. (in English).

Размещено на Allbest.ru