Педагогічні умови формування лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи

Розкрито сутність поняття “педагогічні умови”, проаналізовано погляди вчених на тлумачення педагогічних умов. Визначено педагогічні умови формування лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Виділено та охарактеризовано методи і форми, які є ефективними при впровадженні педагогічних умов лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи.

- сукупність усіх видів об'єктивних можливостей, змісту, форм, методів, педагогічних прийомів [14, с. 40];

- значущі продуктивні причини, які впливають на протікання і результат дидактичного процесу і можуть прискорюватися або гальмувати розвиток та формування педагогічних систем, процесів, явищ, якостей особистості [13, с. 25];

- певна обставина чи обстановка, що впливає на формування та розвиток педагогічних явищ, процесів, систем, якостей особистості [6, с. 97];

- комплекс об'єктивних можливостей змісту, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей здійснення педагогічного процесу, що забезпечує успішне досягнення поставленої мети [2];

- дієвий елемент педагогічної системи, сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених заходів, які спрямовані на досягнення конкретної педагогічної мети [7, с. 258];

- категорія, що визначається як система певних форм, методів, матеріальних умов, реальних ситуацій, що об'єктивно склалися чи суб'єктивно створених, необхідних для досягнення конкретної педагогічної мети [12].

Ю. Бабанський стверджував, що ефективність педагогічного процесу закономірно залежить від умов, у яких він проходить [1]. Із погляду філософії, умова тлумачиться як чинник, тобто рушійна сила, причина будь-якого процесу. Як філософська категорія поняття “умова” відображає універсальні стосунки між суб'єктами спілкування. За межами діяльності ці стосунки не можуть перетворитися на нову діяльність. Для цього потрібна причина. Тому причинність виконує функцію активного дієвого чинника. Саме він як умова забезпечує продукування нової дійсності як кінцевого результату [3].

Отже, педагогічні умови визначаємо як сукупність взаємозалежних обставин, що забезпечують організацію, моніторинг, регулювання та інтеракцію суб'єктів і об'єктів педагогічного процесу в межах реалізації певної мети. Педагогічні умови повинні відповідати вимогам: науковості, професійної спрямованості, інте- гративності, зв'язку теорії та практики, свідомості та активності, послідовності та систематичності, іннова- ційності.

Виходячи з вищезазначеного, у започаткованому дослідженні розглянемо педагогічні умови як комплекс обставин, створених у межах закладів вищої освіти, що сприятиме ефективному та результативному формуванню лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи.

Розглянемо першу педагогічну умову - забезпечення міжпредметних зв'язків у викладанні фахових дисциплін із формування лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи.

У вітчизняній та світовій педагогіці накопичено значний досвід досліджень із проблеми міжпредметних зв'язків (К. Баханов, В. Бернадський, Л. Боголюбов, Г. Ващенко, З. Добриніна, Я. Коменський, В. Корнєєв, Дж. Локк, І. Песталоцці, О. Пометун, К. Ушинський, Г. Фрейман та інші).

У педагогічних словниках міжпредметні зв'язки визначено як взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою. Міжпредметні зв'язки відображають комплексний підхід до навчання й виховання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв'язки між навчальними предметами. На будь-якому етапі навчання міжпредметні зв'язки виконують виховну, роз- вивальну й детермінувальну функцію, завдяки інтеграції знань, які підвищують продуктивність перебігу психічних процесів [4].

О. Маслова наголошує, що між предметні зв'язки слід розглядати як один із дидактичних принципів, реалізація якого суттєво впливає на зміст та обсяг знань, формування важливих прийомів самостійної роботи, світогляду студентів [8, с. 365].

П. Кулагін зазначає, що міжпредметні зв'язки - це “принцип навчання, згідно з яким навчання нового програмного матеріалу будується з урахуванням змісту суміжних навчальних предметів” [11, с. 33].

Становлення професіоналізму під час навчання у закладах вищої освіти залежить, на думку Е. Климов, від системного об'єднання дисциплін з орієнтацією на цілісну професійну діяльність, де кожна дисципліна повинна слугувати засобам для досягнення однієї цілі [5]. Цілком погоджуючись з автором, наголошуємо на тому, що лише взаємодія викладачів різних навчальних дисциплін та пошук ефективних форм і методів формування лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи сприятиме формування конкурентоздатних фахівців у сфері педагогіки, які володіють високим рівнем професіоналізму.

Теоретичний аналіз наукових джерел свідчить про багатовекторність досліджуваного феномена та його функціональний спектр, до складу якого різними науковцями віднесено такі функції, як освітня, виховна, розвивальна, дидактична, формувальна, психологічна, інтеграційна.

Отже, використання інтеграції дисциплін педагогічного циклу та фахових методик підготовки студентів сприятиме успішному формуванню лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Міждисциплінарні зв'язки уможливлюють підвищення рівня фундаментальних знань, їх класифікацій, універсалізації та глобалізації, розвитку мислення, їх застосуванню. Орієнтація на майбутню професійну діяльність дає змогу студентам виокремлювати найбільш суттєві аспекти навчального процесу, усвідомити процес навчання як результат інтеграції окремих дисциплін, визначити місце і функції окремого навчального предмета в загальній структурі професійної підготовки.

Другою педагогічною умовою є використання системи інноваційних педагогічних технологій, що забезпечують ефективний розвиток лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи, його готовність до оптимального впровадження набутого досвіду лексико-народознавчої діяльності в освітньому процесі початкової школи.

Означена умова передбачає розробку та впровадження спецкурсу “Формування лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи”. Цей курс призначений ознайомити майбутніх учителів початкових класів зі змістом і методикою застосування народознавчої лексики.

Метою спецкурсу “Формування лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи” є:

- формування в майбутніх учителів системи знань із народознавства та методики роботи над народознавчою лексикою в початковій школі;

- формування системи вмінь і навичок щодо планування роботи з дітьми, складання конспектів, сценаріїв у цьому напрямі, вміння оцінювати та аналізувати виконану роботу.

Для досягнення цієї мети необхідно розв'язувати такі завдання:

- ознайомити студентів з українською народною культурою, літературою, символікою, оберегами, звичаями, традиціями;

- формувати вміння планувати роботу з дітьми;

- формувати вміння складати конспекти уроків та сценарії виховних заходів із використанням народознавчої лексики;

- формувати вміння оцінювати та аналізувати конспекти та сценарії.

Наступна педагогічна умова - орієнтація студентів на народознавчу спрямованість у навчально-виховній роботі з учнями початкової школи. Це має забезпечувати ефективність народознавчої компетентності майбутніх учителів початкових класів на основі усвідомленого набуття студентами лексико-народознавчих знань, розв'язання практичних умінь, формування мотивацій до неї та розвитку особистісних якостей, що перетворюються в механізм продукування цих знань і вмінь в освітній процес початкової школи.

Таким чином, запропонований комплекс педагогічних умов та засобів їх реалізації ми вважаємо доцільними та науково відповідними для формування лексико-народознавчої компетентності майбутнього вчителя початкової школи, оскільки вони були виокремленні згідно з природою досліджуваного феномена та сучасними вимогами щодо підготовки майбутніх учителів у вищому навчальному закладі.

Використана література

вчитель компетентність педагогічний

1.Бабанский Ю. Избранные педагогические труды. Москва: Педагогика, 1989. 560 с.

2.Бражнич О. Педагогічні умови диференційованого навчання учнів загальноосвітньої школи: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08. Кривий Ріг, 2001.238 с.

3.Виноградова Н. Окружающий мир: методика обучения: 1-4 классы. Москва: Вентана-Граф, 2004. 240 с.

4.Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 367 с.

5.Климов Е. Пути в профессионализм (психологический взгляд). Москва: МПСИ; Флинта, 2003. 320 с.

6.Краткий психологический словарь / ред.-сост. Л. Карпенко; под общ. Ред. А. Петровского, М. Ярошевского. Ростов-на- Дону: Фенікс, 1998. 512 с.

7.Марусенко М. Педагогічні умови формування професійної рефлексії майбутніх учителів початкових класів. Наука і освіта. 2011. № 4. С. 257-261.

8.Маслова О. Міжпредметні зв'язки та вдосконалення процесу навчання : монографія. Книга, 2008. 448 с.

9.Немов Р Психология: словарь-справочник: в 2 ч. Москва: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. Ч. 2. 352 с.

10.Новейший философский словар / сост. А. Грицанов. Минск: Изд. В. Скакун, 1998. 896 с.

Размещено на Allbest.ru