Підготовка майбутніх учителів іноземної мови до профільного навчання старшокласників: дефінітивний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх учителів іноземної мови до профільного навчання старшокласників: дефінітивний аналіз

Якименко П.В.

Головною метою системної трансформації освітньої галузі в Україні є нова висока якість освіти на всіх рівнях: від початкової школи - до закладів вищої освіти. У контексті зазначеного вище виникла потреба у створенні системи постійного підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів, яка має відповідати вимогам нової української школи до введення профільної диференціації на основі отримання єдиної базової освіти учнями. Згідно з Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», Стратегією інноваційного розвитку України 2009-2019 рр. та на період до 2039 р., Концепцією Нової української школи, Концепцією розвитку профільного навчання у загальноосвітніх школах України, Концепцією неперервної педагогічної освіти актуалізується проблема оновлення змісту та технологій професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до ефективного забезпечення профільної освіти учнів старшої школи.

Реформування процесу підготовки майбутніх учителів іноземної мови актуалізує наукові пошуки вчених щодо дослідження її особливостей та організації в контексті сучасних підходів до викладання іноземних мов; Науковий інтерес дослідників (А. Басіна, В. Буренко, О. Вишневський, Н. Гальскова, Н. Гез, В. Куліш, С. Ніколаєва, Є. Маслико, В. Редько, П. Сисоев, В. Яніна) становлять педагогічні, психологічні і методичні аспекти формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів іноземної мови.

Автори О. Будник, С. Вітвицька, І. Гавриш, А. Коломієць,С. Литвиненко, Ю. Пелех, Л. Рибалко, О. Семе- ног, Г Троцко активно досліджують актуальну проблему оптимізації професійної підготовки майбутнього вчителя в системі вищої освіти. Автор О. Шмирко досліджує теоретичні засади та психолого-педагогічні особливості професійного розвитку майбутніх учителів іноземної мови в системі університетської педагогічної освіти, виокремлюючи напрями організації навчально-виховного процесу, що спрямовані на професійний розвиток майбутніх учителів іноземної мови.

Метою статті є розкриття сутності поняття «підготовка», «професійно-педагогічна підготовка» та визначення співвідношення понять «професійно-педагогічна підготовка» і «готовність до професійно-педагогічної діяльності».

У «Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті» зазначено, що «підготовка педагогічних працівників, їх професійне вдосконалення - важлива умова модернізації освіти» [9].

Впровадження основних положень «Концептуальних засад розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір» передбачає створення такої системи педагогічної освіти, яка на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій забезпечує формування педагогічних працівників, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, що спрямовується на розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб.

На переконання Н. Степякової «основним критерієм стану і результативності вищої педагогічної освіти є якість професійної підготовки майбутнього вчителя.

Поняття «підготовка» вчені тлумачать по-різному. Дослідниця О. Котова, пояснюючи зміст терміну «підготовка», акцентує увагу на його методичному аспекті як «сукупності засобів і методів, а також порядку їх використання в навчанні» [5].

Вчені О. Мороз та В. Сластьонін визначають зазначену вище категорію як «процес формування готовності до професійної діяльності» [10].

Поняття «професійно-педагогічна підготовка» Н. Ничкало пояснює як «частину організованого педагогічного процесу з набуття професійних знань, умінь і ціннісних установок, яка реалізується в межах відповідного циклу галузевого стандарту» [7]. На переконання В. Лозової та Г. Троцко поняття «професійно-педагогічна підготовка» є компонентом метасистеми, у ролі якої виступає педагогічна система, що характеризується взаємозв'язком і взаємодією структурних та функціональних компонентів, сукупність яких забезпечує формування особистості студента та його готовність до професійної діяльності [7].

На цінносному аспекті професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземної мови зосереджує увагу дослідник І. Ісаєв, стверджуючи, що зазначене поняття є процесом засвоєння, передачі та створення педагогічних цінностей і технологій, результатом якого є опанування майбутнім учителем іноземної мови соціокультурних цінностей (особистісні цінності людини, цінності культури спілкування державною, рідною, іноземною мовами, цінності культури особистості тощо) [3].

Таким чином, поняття «професійно-педагогічна підготовка» тлумачиться і як процес формування готовності до неї, і як формування системи установок на педагогічну діяльність, орієнтації на виконання професійних завдань, загальної готовності до праці.

У контексті проблеми дослідження поняття «підготовка майбутніх учителів іноземної мови» розглядаємо як безперервний, цілісний, системний і керований освітній процес, який забезпечує готовність студентів до професійно-педагогічної діяльності та сформованість інтегрованого особистісного утворення, що містить у своїй структурі мотиваційно-ціннісний, когнітивно-операційний, рефлексивний, діяльнісний та особистіс- ний компоненти.

Отже, результатом підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності є певний рівень готовності до професійної діяльності, активно-діяльнісний стан особистості, що охоплює позитивне ставлення до професії, здібності, знання, вміння, навички, стійкі професійно важливі якості.

У сучасній науковій літературі поняття «готовність до педагогічної діяльності» розуміється вченими по-різному. На думку С. Максименко та О. Пелех, поняття «готовність» є цілеспрямованим проявом особистості, що включає її переконання, погляди, мотиви, почуття, вольові та інтелектуальні якості, знання, вміння, навички й установки [8]. Варто зазначити, що А. Ліненко розуміє зазначений вище термін «як цілісне утворення, яке характеризує емоційно-когнітивну і вольову мобілізаційність суб'єкта в момент його включення в діяльність певного спрямування» [6].

Автор Л. Рибалко тлумачить поняття «готовність» на основі акмеологічого підходу, зокрема, як «професійно-педагогічну самореалізацію майбутнього вчителя», пояснюючи зазначену вище педагогічну категорію як «особистісні інтегровані новоутворення в мисленні, свідомості, самосвідомості, якостях особистості майбутнього вчителя (інтелектуальних, психічних, фізичних та інших), які забезпечують продуктивне виконання педагогічної діяльності» [10].

За В. Шаховим «готовність майбутнього вчителя до професійної діяльності - є активним станом особистості, установкою на певну поведінку, мобілізацією сил для виконання певного завдання».

Актуальною у контексті реалізації компетентнісного підходу до забезпечення якості вищої освіти в Україні є позиція Л. Паламар щодо розуміння поняття «готовність», яке є результатом вироблення майбутнім педагогом моделі майбутньої педагогічної діяльності залежно від отриманих у процесі професійної підготовки знань, умінь, навичок та сформованого рівня компетентності.

У Законі України «Про вищу освіту» визначено поняття «компетентність» як «динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти», а результати навчання - як «знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів».

Важливо зазначити, що для характеристики поняття «професійно-педагогічна готовність» вчені використовують поняття «професійна компетентність», яке визначається як професійна готовність і здатність суб'єкта праці до виконання завдань і обов'язків повсякденної діяльності. За визначенням B. Сластьоніна, «професійна компетентність включає проблемно-практичний, смисловий та ціннісний аспекти та є інтегральною характеристикою ділових і особистісних якостей спеціаліста, яка відображає рівень знань, умінь, досвіду, достатніх для досягнення цілей професійної діяльності, а також соціально-моральну позицію особистості. Різновидами професійної компетентності В. Сластьонін вважає такі: практична (спеціальна), соціальна, психологічна, інформаційна, комунікативна, екологічна, валеологічна» [10]. Згідно з А. Марковою, слід розрізняти процесуальний (педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, особистість учителя) та результативний (навчання і навченість, виховання і вихованість) аспекти компетентності вчителя, до складників якої відносить спеціальну, особистісну, індивідуальну та екстремальну професійні компетентності [9].

Отже, професійна готовність майбутнього вчителя іноземної мови до педагогічної діяльності характеризується його професійною кваліфікацією та певною сукупністю особистісних якостей і властивостей.

Актуальною є наукова позиція О. Іваницького щодо інтеграції процесу формування готовності майбутнього вчителя іноземної мови до професійної діяльності та оволодіння ним іноземною мовою і культурами. Дослідник тлумачить зазначений вище феномен як «певний рівень володіння мовними, мовленнєвими та соціокуль- турними знаннями, навичками та вміннями, що дають змогу індивіду комунікативно прийнятно і доцільно варіювати власну мовну поведінку залежно від функціональних факторів одномовного, двомовного або тримовного спілкування, створюють основу для комунікативного полікультурного розвитку індивіда» [4].

У контексті проблеми дослідження значущою є наукова думка Л. Башман (L. Bachman), який вважає, що готовність учителя-філолога до педагогічної діяльності є тотожною його комунікативній компетентності, яку вчений розглядає через комунікативні мовні вміння, які характеризують такі компетенції, як-от: мовну / лінгвістичну (можливість висловлюватись іноземною мовою лише на основі засвоєних знань, розуміння мови як системи); дискурсивну (зв'язаність, логічність, організація мови); прагматичну (вміння передати комунікативний зміст відповідно до соціального контексту); розмовну (вміння говорити зв'язно, без напруги, в природньому темпі, без затяжних пауз для пошуку мовних форм); соціально-лінгвістичну (вміння вибирати мовні форми); стратегічну (вміння використовувати комунікативні стратегії для компенсації відсутніх знань в умовах реального мовного простору); мовномисленнєву (готовність до створення комунікативного змісту в результаті мовномисленнєвої діяльності: взаємодія проблеми, знань і дослідження).

Висновки

Дефінітивний аналіз поняття «професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів іноземної мови» дає підстави стверджувати, що результатом зазначеного процесу є загальнокультурна, професійна, психолого-педагогічна, лінгвістична, методично-технологічна підготовка, що є важливою умовою забезпечення якості та продуктивності реалізації освітнього, практичного та виховного компонентів профільного навчання старшокласників. освітній професійний педагогічний інтегрований

У перспективі за доцільне вважаємо дослідити компоненти, критерії, показники та рівні сформованості професійно-педагогічної готовності майбутнього вчителя іноземної мови до профільного навчання старшокласників.

Використана література

1. Гусєва Т П. Психологічні засоби розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю : автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня канд. психол. наук : 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Київ, 2006. с. 59.

2. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя. Москва : Академия, 2004. 240 с.

3. Іваницький О. І. Теоретичні і методичні основи підготовки майбутнього вчителя фізики до впровадження інноваційних технологій навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : 13.00.02 «Теорія та методика виховання». Київ, 2005. 43 с.

4. Котова Е. В. К вопросу о современном состоянии профессиональной подготовки учителя физической культуры. Педагогіка, психологія та медикобіологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. монографія. за ред. Єрмакова С. С. Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2007. № 6. С. 160-164.

5. Линенко А. Ф. Теория и практика формирования готовности студентов педагогических вузов к профессиональной деятельности : дис. ... доктора пед. наук: 13.00.01, 13.00.04. Київ, 1996. 378 с.

6. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання : навч. посібник для студ. пед. навч. закладів / В. І. Лозова, Г В. Троцко. Харків : «ОВС», 2002. 400 с.

7. Максименко С. Д. Фахівця потрібно моделювати (Наукові основи готовності випускника педвузу до педагогічної діяльності) / С. Д. Максименко, О. М. Пелех. Рідна школа. 1994. № 3/4. С. 68-72.

8. Маркова А. К. Психология профессионализма. Москва, 1996. 312 с.

9. Навчальний процес у вищій педагогічній школі : навч. посібник / О. Г. Мороз, В. О. Сластьонін та ін. Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2001. 338 с.

10. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2001. Вип. 1. С. 18-35.

Анотація

Актуалізується проблема підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до профільного навчання старшокласників, теоретично досліджено наукові підходи вчених до тлумачення ключових понять «підготовка», «професійно- педагогічна підготовка майбутнього вчителя іноземної мови», «готовність до професійно-педагогічної діяльності».

У контексті проблеми дослідження поняття «підготовка майбутніх учителів іноземної мови» розглядаємо як безперервний, цілісний, системний і керований освітній процес, який забезпечує готовність студентів до професійно- педагогічної діяльності та сформованість інтегрованого особистісного утворення, що містить у своїй структурі мотиваційно-ціннісний, когнітивно-операційний, рефлексивний, діяльнісний, особистісний компоненти.

Важливо зазначити, що для характеристики поняття «професійно-педагогічна готовність» вчені використовують поняття «професійна компетентність», яке визначається як професійна готовність і здатність суб'єкта праці до виконання завдань і обов'язків повсякденної діяльності.

Результатом підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності є певний рівень готовності до професійної діяльності, активно-діяльнісний стан особистості, що охоплює позитивне ставлення до професії, здібності, знання, вміння, навички, стійкі професійно важливі якості.

Професійна готовність майбутнього вчителя іноземної мови до педагогічної діяльності характеризується його професійною кваліфікацією та певною сукупністю особистісних якостей і властивостей.

Варто зазначити, що організація у закладах вищої освіти професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови має певні особливості, які Грунтуються на інтегрованому підході до забезпечення змісту навчально-виховного процесу.

Дефінітивний аналіз поняття «професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів іноземної мови» дає підстави стверджувати, що результатом зазначеного процесу є загальнокультурна, професійна, психолого-педагогічна, лінгвістична, методично-технологічна підготовка, що є важливою умовою забезпечення якості та продуктивності реалізації освітнього, практичного та виховного компонентів профільного навчання старшокласників.

Ключові слова: майбутній учитель іноземної мови, професійно-педагогічна підготовка, професійна компетентність, готовність, професійна готовність, навчання, виховання, педагогічний процес.

In the article, the author actualizes the problem of preparing the future teacher of a foreign language for the specialized education of high school students, theoretically explores the scientific approaches of scientists to the interpretation of the key concepts of «preparation», «professional and pedagogical preparation of the future teacher offoreign language», «readiness for professional and pedagogical activity».

In the context of problem's study, we consider the concept of «preparing future teachers ofa foreign language» as a continuous, holistic, systemic and manageable educational process that ensures students are ready for professional and pedagogical activity and the formation of integrated personal education, containing in its structure motivational-value, cognitive-operational, reflective, active, personality components.

It is important to note that to characterize the concept of «professional and pedagogical readiness», scientists use the concept of «professional competence», which is defined as professional readiness and the ability of the subject of labor to perform tasks and responsibilities of everyday activities.

The result of preparing future teachers for professional activity is a certain level of readiness for professional activity, an active state of the personality, covering a positive attitude to the profession, abilities, knowledge, skills, stable professionally important qualities.

The professional readiness of the future teacher of a foreign language for pedagogical activity is characterized by his professional qualifications and a certain combination ofpersonal qualities and properties.

It is worth noting that the organization in higher education institutions of the professional training of future teachers of a foreign language has certain features based on an integrated approach to ensuring the content of the educational process.

A definitive analysis of the concept of«professional andpedagogical training of future teachers ofa foreign language» suggests that the result of this process is general cultural, professional, psychological and pedagogical, linguistic, methodologically technological preparation, which is an important condition for ensuring the quality and productivity of educational, practical and educational components of specialized training for high school students.

Key words: future teacher of aforeign language, professional and pedagogical training, professional competence, readiness, professional readiness, training, education, pedagogical process.

Размещено на Allbest.ru