Діагностика результатів евристичної діяльності студентів аграрних спеціальностей

Key words: diagnostics, heuristic activity, theoretical knowledge, humanities, students, agrarian education, criteria, level of knowledge formation.

Ми розглядаємо діагностику результатів евристичної діяльності як процес, під час якого, за дотримання необхідних наукових критеріїв сформованості теоретичних знань, викладач і студенти спільно здійснюють вимірювання, визначення відповідності критеріям та оцінювання результатів освітньої діяльності студентів за допомогою евристичних засобів, аналізують отримані дані засобами евристичної рефлексії з метою встановлення причин досягнень чи недоліків.

Мета статті - довести, що глибокому і творчому засвоєнню теоретичних знань гуманітарного характеру сприяє активне залучення студентів аграрних спеціальностей до процедур діагностики евристичної діяльності під час створення та захисту освітньої продукції, відповідно до адекватних наукових критеріїв, показників і рівнів сформованості теоретичних знань.

Питання діагностики в евристичному навчанні, зокрема визначення адекватних критеріїв, рівнів і показників сформованості теоретичних знань гуманітарного характеру, розкрито в роботах М. Лазарєва та представників його наукової школи. У науковому дослідженні О. Демченко розглянуто питання компетентної педагогічної діагностики самостійної діяльності студентів в евристичній освіті. Тестова діагностика евристичних завдань висвітлюється в науковому доробку Т. Плохути. Питання оцінки евристичної навчальної діяльності студентів досліджується в працях сучасних науковців (Д. Будянський, О. Кривонос, О. Лазарєва, Л. Рибалко, Н. Усенко).

Під час дослідження використано різноманітні методи. Зокрема, метод аналізу - для виявлення сучасного стану розробленості питання діагностики евристичної навчальної діяльності студентів у вищій школі; метод узагальнення - для встановлення рівнів і критеріїв сформованості теоретичних гуманітарних знань студентів аграрних спеціальностей; презентація і захист освітніх продуктів - для діагностики й оцінки рівнів сформованості в студентів теоретичних знань із гуманітарних дисциплін; методи математичного оброблення одержаних результатів - для перевірки кількісного й якісного аналізу результатів експериментальної роботи; метод висновків - для встановлення значення результатів діагностики евристичної діяльності студентів в освітньому процесі аграрного університету.

Піл час дослідження ми звернулися до евристичної сутності поняття “педагогічна діагностика”, визначеної А. Хуторським [5], яка полягає, по-перше, у вимірюванні рівня знань, умінь, навичок, способів діяльності студентів; по-друге, в аналізі умов перебігу навчального процесу та їх безпосереднього впливу на рівень навчальних досягнень студентів; по-третє, у корекції помилок, подоланні ускаднень і, найголовніше, у прогнозуванні подальшого розвитку як особистості студента, так і процесу навчання.

Специфіка діагностичних інструментів для вимірювання прогресу освітніх та особистісних досягнень студентів в евристичному навчанні стала предметом серйозних теоретичних і прикладних досліджень. Здійснений аналіз досліджень у галузі діагностики евристичної діяльності (А. Король [1], М. Лазарєв [2], І. Підласий [3], Т. Плохута [4], А. Хуторськой [5]) дав підстави вважати, що оволодіння студентами діагностичним інструментарієм (засобами, формами і методами діагностики) є важливим чинником мотивації студентів аграрних ЗВО до навчальних досягнень, зокрема у формуванні теоретичних знань із гуманітарних дисциплін, їх реалізації в майбутній професійній діяльності в аграрній сфері.

Значущою особливістю діагностики евритичної діяльності, визначеною під час аналізу науково-дослідницьких джерел, є така: об'єктом діагностичних заходів виступає динаміка особистісного прогресу кожного окремого студента в оволодінні теоретичними знаннями, а порівняння вихідних та кінцевих експериментальних даних здійснюється індивідуально, на відміну від традиційного навчання, коли студенти порівнюються один з одним.

Зокрема, І. Підласий наголошує на тому, що діагностичні процедури в евристичному навчанні передбачають детальний аналіз не лише освітніх здобутків а й здібностей, тобто властивостей особистості студента. Саме тому потрібна довіра студентів до діагностичних заходів, їх упевненість у тому, що результати не спричинять негативних наслідків. Він підкреслює, що докладна діагностика особистості є дуже делікатною сферою діяльності, спроби емоційно-ціннісного оцінювання здібностей можуть спричинити неадекватну реакцію з боку студента, оскільки здібності в студентському віці здебільшого несформовані, їх розвиток дуже ускладнений [3, с. 410].

Предметом діагностики евристичної діяльності є зовнішні освітні продукти студентів (засвоєні знання, виконані творчі роботи, сконструйовані моделі тощо) та розвиток внутрішніх якостей студентів, оскільки освіта як атрибут особистості насамперед визначається за результатами її внутрішнього розвитку. Для кожного з означених освітніх продуктів розроблені відповідні критерії якості, за якими їх можуть оцінити і сам автор, і товариші, і кваліфіковані експерти. На думку М. Лазарєва [2, с. 138], захист створеного освітнього продукту, обстоювання його доцільності, аргументація змістовності й якісних характеристик - головні засоби евристичної діагностики.

Освітній процес на основі евристичних технологій, як засвідчив аналіз наукових джерел, супроводжується його рефлексивним усвідомленням суб'єктами освіти, тобто викладачем і студентами.

Рефлексія, за визначенням А. Хуторського [5], - це не пригадування головного із заняття чи формулювання висновків, а усвідомлення способів діяльності, виявлення її значеннєвих особливостей, встановлення освітніх зростань студентів чи викладача. Є різні форми освітньої рефлексії: усне обговорення, письмове анкетування, графічне зображення змін, що відбуваються. Рефлексивні записи студентів надзвичайно важливі для аналізу й коректування викладачем освітнього процесу. Сформульовані студентами рефлексивні судження та самооцінки є продуктами їхньої освітньої діяльності поруч із дослідженнями, творами та проектами.

Надання творчого освітнього продукту забезпечується критичним усвідомленням і освоєнням доступних для студентів аграрних спеціальностей докладних критеріїв і показників якості освітнього продукту з використанням таких механізмів, як порівняння з аналогічними роботами, взаємоперевірка, упровадження системи коротких рецензій, аналізу й узагальнень причин помилок і недоліків, презентація і захист створених освітніх продуктів [4, с. 326].

Т. Плохута наголошує на важливій ролі адекватного діагностично-критеріального апарату, який враховує характерні ознаки освітнього продукту, що створюється студентом, та специфіку евристичних умінь, що активізуються під час продуктивної навчальної діяльності. У межах освітнього процесу будь-яка діяльність має контролюватися для своєчасного усунення і коригування можливих недоліків і помилок [4, с. 335].

Для з'ясування стану сформованості теоретичних знань із гуманітарних дисциплін студентів аграрних спеціальностей під час проведення дослідно-експериментальної роботи визначено й обґрунтовано відповідні критерії та їхні показники:

- мотиваційний (усвідомлення необхідності теоретичних знань гуманітарних дисциплін для майбутньої професійної діяльності, професійного обов'язку та соціальної відповідальності, детермінованість, людяність, лідерські якості);

- операційний (свідоме застосування теоретичних знань із гуманітарних дисциплін у професійно орієнтованій діяльності, творчий підхід до осмислення теоретичних знань гуманітарного характеру);

- діагностичний (наявність рефлексивних умінь, усвідомлене використання критеріїв та показників сформованості гуманітарних теоретичних знань у процесі захисту, оцінювання, самокорекції освітніх продуктів; здатність аналізувати і прогнозувати перебіг і результати професійно орієнтованої діяльності).

Відповідно до визначених критеріїв і показників установлено й описано чотири рівні сформованості теоретичних знань із гуманітарних дисциплін майбутніх аграріїв: високий, достатній, середній, початковий.

Перший рівень - початковий - характеризується відсутністю цікавості, негативним чи пасивним ставленням до освоєння теоретичних основ гуманітарних дисциплін; елементарними знаннями, обмеженими вміннями та навичками в гуманітарній сфері; поверхнево-інтуїтивним аналізом евристичної професійної ситуації, який виконується тільки за зразком чи планом; студент не може встановити зв'язки між запропонованою ситуацією й одержаними теоретичними знаннями; слабкою рефлексивністю.

Другий рівень, середній, відзначається недостатнім усвідомленням потреби в теоретичних знаннях із гуманітарних дисциплін як засобу майбутньої професійної діяльності; наявністю нестійкої цікавості до вивчення гуманітарних дисциплін; намаганням розібратися в сутності теоретичних положень, спробами виявити зв'язки між елементами теорії, осмисленого переносу знань у типові і нетипові професійні ситуації, робити аналіз й узагальнювати засвоєні теоретичні знання, спробами систематизувати засвоєні теоретичні знання з метою їх контролю й оцінювання.

Третій рівень - достатній, для якого характерні усвідомлення необхідності оволодіння теоретичними основами гуманітарних дисциплін як засобом професійного самовдосконалення; стійка цікавість до освоєння теоретичних знань із гуманітарних дисциплін; аналіз і синтез теоретичних визначень і положень; евристична діалогова взаємодія, самостійне формулювання студентами теоретичного положення та вміння застосовувати його до розв'язання певної професійно орієнтованої проблеми; здатність до рефлексії.

Четвертий, високий рівень сформованості знань відзначається наявністю сформованної внутрішньої мотивації та стійкої цікавості до засвоєння теоретичних знань із гуманітарних дисциплін; творчим теоретичним осмислення положень і концепцій, що вивчаються; свідомим оперуванням теоретичними знаннями з гуманітарних дисциплін у практичній професійній діяльності; сформованими рефлексивними вміннями.

Теоретичні узагальнення перевірено під час проведення педагогічного експерименту на базі декількох аграрних ЗВО. Збирання вихідних даних засвідчило, що в освітньому процесі вищих аграрних шкіл переважають методи традиційної педагогіки. Високий і достатній рівні сформованості теоретичних знань із гуманітарних дисциплін студентів аграрних спеціальностей за всіма критеріями становили лише 1,5 % і 12,5 %. Середній і початковий рівні сформованості теоретичних знань із гуманітарних дисциплін студентів аграрних ЗВО за всіма критеріями становили 56,3 % і 29,7 %.

На наступному етапі дослідно-експериментальної роботи відбувалося впровадження інноваційних евристичних техноогій у процес викладання гуманітарних дисциплін в аграрних ЗВО. На семінарах і практичних заняттях з іноземних мов за професійним спрямуванням і психолого-педагогічних дисциплін застосовано створення і захист студентами значущіх для них освітніх продуктів (доповіді-презентації “Аграрій-фахівець: осо- бистісні і професійні якості”, “Моральні засади аграрних професій”, “Евристична діяльність керівника аграрного підприємства” тощо, діалоги на професійні проблемні теми, індивідуальні і колективні проекти “Якою ми бачимо завтрашню аграрну Україну”, “Моя спеціальність: європейський і національний виміри” тощо).

Студенти презентували результати пошуково-творчої, конструктивної і креативної роботи у вигляді створених проектів і творчих доповідей своїм однокурсникам і студентам молодших курсів. Виконані студентами проектні роботи (наприклад, “Стан і структура аграрного сектора в Сполучених Штатах Америки, Великій Британії, Україні”, “Зміст професійної діяльності інженера-технолога в Україні та за кордоном”, “Використання високих технологій в аграрних галузях України та Німеччини” та ін.) проходили етапи діагностики, оцінювання і вдосконалення (на основі попередньо розроблених критеріїв та показників) з використанням таких механізмів, як порівняння з аналогічними роботами, взаємоперевірка, впровадження системи коротких рецензій, аналіз та узагальнення причин помилок і недоліків із залученням розробленого діагностичного комплексу. На основі одержаних даних викладач виставляв підсумкову оцінку.

Аналіз змін за мотиваційним критерієм (високий рівень: в експериментальних групах зріс з 1,8 % до 19,2 %; у контрольних групах - з 1,5 % до 9,1 %; достатній рівень: в експериментальних групах зріс із 13,6 % до 42,8 %; у контрольних групах - з 12,5 % до 27,4 %) показав, що студенти експериментальних груп із високим та достатнім рівнями сформованості теоретичних знань із гуманітарних дисциплін більш чітко, порівняно зі студентами контрольних груп, усвідомлювали значення і цінність теоретичних знань із гуманітарних дисциплін для майбутньої професійної діяльності.

Студенти експериментальних груп із високим і достатнім рівнями сформованості теоретичних знань із гуманітарних дисциплін за операційним критерієм (високий рівень: в експериментальних групах зріс з 1,4 % до 17,4 %; у контрольних групах - з 1,1 % до 4,2 %; достатній рівень: в експериментальних групах зріс із 13,6 % до 39,8 %; у контрольних групах - із 12,4 % до 30,3 %) характеризувалися самостійністю й усвідом- леністю в застосуванні торетичних знань із гуманітарних дисциплін у професійно орієнтованій діяльності, здебільшого творчим підходом до теоретичного осмислення засвоєних понять, положень і концепцій.

Високий та достатній рівні сформованості теоретичних знань із гуманітарних дисциплін за діагностичним критерієм (високий рівень: в експериментальних групах зріс із 2,1 % до 18 %; у контрольних групах - із 1,7 % до 12,4 %; достатній рівень: в експериментальних групах зріс із 13,5 % до 46,5 %; у контрольних групах - із 12,9 % до 34,5 %) констатовано в студентів, які відрізнялися рефлексивними і діагностичними уміннями, усвідомленим використанням критеріїв та показників якості в процесі захисту, оцінювання, корекції та самокорекції навчальної продукції; здатністю аналізували і прогнозувати професійно орієнтовані ситуації, могли використовувати отриманий досвід у майбутній професійній діяльності.

Висновки. Отже, діагностика евристичної діяльності викладача і студентів починається з визначення стартових можливостей та здібностей студентів для доцільної організації освітнього процесу. Остаточна діагностика рівня сформованості теоретичних знань із гуманітарних дисциплін майбутніх аграріїв об'єктивно свідчить про їхню реальну готовність до виконанння завдань гуманітарного характеру в професійній діяльності. Встановлено, що активне залучення студентів до участі в діагностиці евристичної освітньої діяльності сприяло прискоренню їхнього самостійного особистісного зростання завдяки своєчасному виявленню й виправленню недоліків і помилок, освоєнню критеріїв і показників сформованості теоретичних знань гуманітарного характеру.

Використана література

1. Король А. Діалоговий підхід до організації евристичного навчання / А. Король // Педагогіка. - 2007. - № 9. - С. 18-25.

2. Лазарєв М. Педагогічна творчість / М. Лазарєв. - Суми : Мрія, 2016. - 212 с.

3. Підласий І. Практична педагогіка або три технології : [інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти] / І. Підласий. - Київ : Видавничий дім “Слово”, 2004. - 616 с.

4. Плохута Т. Тестова діагностика самостійної пізнавально-творчої діяльності студентів у навчанні гуманітарних дисциплін / Т. Плохута // Професійно-творча самореалізація майбутнього педагога в інноваційній освіті : [монографія] / за ред. М. Лазарєва. - Суми : СДПУ імені А. С. Макаренка, 2013. - С. 324-344.

5. Хуторськой А. Організація евристичного навчання / А. Хуторськой [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https:// createdwithpdf.

References