Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов як педагогічна проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов як педагогічна проблема

У статті порушено проблему підготовки майбутніх учителів іноземних мов до роботи в закладах середньої освіти. Визначено та охарактеризовано структуру підготовки вчителів іноземних мов, яка складається із загальної та професійної (іншомовної (фахової), психолого-педагогічної, методичної, педагогічної практики, науково-дослідної роботи) підготовки. Наголошено на важливості випереджального характеру професійної підготовки педагогів та формуванні сучасного інструментарію компетентностей, які будуть спрямовані на розвиток і підтримку особистісних інтересів кожної дитини.

Ключовою реформою освіти України за останнє десятиріччя став перехід від школи формальних знань на все життя до Нової школи, пріоритетом якої є формування в учнів життєво необхідних умінь та якостей, як-от: математична та інформаційна грамотність, володіння рідною та іноземними мовами, креативність, комунікабельність, відповідальність, здатність творчо вирішувати проблеми та будувати власну індивідуальну освітню (у процесі неперервного самонавчання), а в майбутньому і професійну траєкторії, здатність працювати в команді тощо. Важливою ланкою в успішній реалізації реформи освіти є професійна підготовка майбутніх учителів у закладах вищої освіти в якісно новій площині та готовність їх до здійснення професійних обов'язків з урахуванням особистісних інтересів, нахилів та потреб дітей, які будуть здобувати повну загальну середню освіту в НУШ.

Справедливо зауважено І. Зязюном, що з “іменем учителя пов'язані перемоги і поразки. Він завжди уособлював у собі мудрість суспільної свідомості і мав непересічний вплив на все суспільство. Він завжди був громадянином і професіоналом, він завжди був наставником, поводирем у майбутнє” [7, с. 24-31]. Від якості професійної підготовки майбутніх учителів залежить якість освіти та розвиток держави в цілому, тому важливо, щоб учнів XXI століття вчив учитель XXI століття [15, с. 50].

Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов була в центрі уваги багатьох науковців, що підтверджується кількісним та якісним аналізом захищених дисертаційних досліджень, публікаціями в періодичних наукових виданнях. Питання історії та філософії освіти розкрито в наукових працях В. Андрущенка, І. Зязюна, В. Креміня, В. Лугового; професійна підготовка педагогічних кадрів у вищій школі була предметом дослідження О. Дубасенюк, О. Пєхоти, О. Семеног, С. Сисоєвої; сучасний стан та проблеми професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов було досліджено В. Безлюдною, Н. Бориско, Л. Зенею, О. Ковтун, Р. Лопатич, О. Місечко, С. Ніколаєвою, В. Черниш, Л. Шевкопляс, Л. Шуппе тощо.

Мета статті - розкрити та узагальнити важливі концептуальні основи професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у закладах вищої освіти.

Неперервна педагогічна підготовка майбутніх учителів іноземних мов здійснюється за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, другим (магістерським) рівнем вищої освіти, а також через систему підвищення рівня професійної компетентності в аспірантурі, докторантурі та через стажування й самоосвіту. В результаті опанування освітньої програми рівня “бакалавр” заклад вищої освіти присвоює студенту освітню кваліфікацію “бакалавр освіти”, професійну кваліфікацію “вчитель іноземної мови (рівень базової середньої освіти) та зарубіжної літератури”. В результаті опанування освітньої програми рівня “магістр” заклад вищої освіти присвоює студенту освітню кваліфікацію “магістр освіти”, професійну кваліфікацію “викладач основної іноземної мови та зарубіжної літератури, вчитель другої іноземної мови”.

Освітні послуги з підготовки вчителів іноземних мов надають: педагогічні коледжі, що входять у структуру закладів вищої освіти державної або комунальної форм власності, педагогічні (лінгвістичні) інститути/ університети, класичні університети [9, с. 5]. Така широка профілізація різних за виконанням специфічних функцій типів закладів вищої освіти до підготовки вчителів іноземних мов не може не мати певних наслідків.

Як відзначає І. Зязюн, якщо раніше професійна підготовка була привілеєм педагогічних інститутів, то зараз педагогічні інститути отримують статус педагогічних університетів, педагогічні університети, своєю чергою, трансформуються у класичні [6, с. 106] і в результаті цього “розмиваються контури сконцентрованості колишньої вищої педагогічної школи на майбутній професійній діяльності; ослаблюється спрямованість на педагогізацію всіх компонентів освітньо-професійної університетської підготовки; відбувається звуження ролі й обсягу дисциплін, що забезпечують професійно-педагогічну підготовку; втрачає своє традиційне значення методична підготовка як здатність передавати свої предметні знання; як абітурієнти, так і випускники таких університетів дезорієнтуються щодо можливостей свого подальшого працевлаштування” [8, с. 138-139].

Ми погоджуємось з Н. Бориско [3, с. 10], О. Пєхотою [11, с. 48], що негативними наслідками підготовки вчителів іноземних мов стало нашарування традицій підготовки філологів на підготовку вчителя через надмірну філологізацію навчального плану і як результат - несприйняття педагогіки студентом як особисто значимої сфери професійної діяльності.

Узагальнюючи наукові погляди щодо структури підготовки вчителів іноземних мов [9, с. 6; 14, с. 17] і відповідно до положень Болонської декларації, відображених у законодавчій базі України [12], ми виділили такі складники: загальна підготовка та професійна підготовка (іншомовна (фахова), психолого-педагогічна, методична, науково-дослідна робота та педагогічна практика).

Загальна підготовка має на меті формування у майбутнього фахівця базових універсальних компетентностей та особистісних якостей, які допоможуть студенту у професійній та соціальній діяльності.

Професійна підготовка майбутнього вчителя іноземних мов має більш складну структуру. Розглянемо її. Іншомовна (фахова) підготовка реалізується в період повного циклу навчання для спеціальностей, де іноземна мова перша та починаючи з другого курсу, якщо іноземна мова - друга спеціальність.

Головна мета вивчення іноземної мови як спеціальності - формування іншомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності, яка складається з мовної, мовленнєвої, лінгвосоціокультурної, навчально-стратегічної компетентностей тощо. Мовна підготовка відбувається згідно із “Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти” та встановлює порогові рівні володіння іноземною мовою для бакалавра - перша іноземна мова рівень В2, друга іноземна мова - рівень В1, на освітньому рівні “магістр” - перша іноземна мова С1, друга іноземна мова В2 [4].

Психолого-педагогічна та методична підготовка проводяться в формі розв'язання практичних педагогічних, психологічних та методичних задач та квазіпрофесійних ігор. Випереджальним у напрямі методичної підготовки майбутніх учителів іноземних мов до роботи в старшій профільній школі є дослідження Л. Зєні [5, с. 206-207], яка теоретично обґрунтовує та експериментально доводить ефективність введення спецкурсів для студентів починаючи з III курсу, під час яких вони набувають відповідних компетентностей до інтегрованого викладання іноземної мови з іншими предметними галузями, як-от: хімія, економіка, хореографія, екологія тощо.

Змістом педагогічної практики стає на III курсі спостереження за освітнім процесом у закладах середньої освіти та виконання практичних завдань з психології, педагогіки та методики навчання іноземних мов й практика вожатим у літніх оздоровчих, мовних та пришкільних таборах, а на IV курсі - реалізація освітнього процесу з використанням технології навчання іноземних мов, які розроблені студентом-практикантом під керівництвом викладачів закладів вищої освіти [9, с. 8]. Цінність педагогічної практики полягає в тому, що в процесі неї відбувається моделювання практичної діяльності учителя іноземних мов у реальних умовах.

Науково-дослідна робота є одним із важливих компонентів професійної підготовки майбутнього фахівця (О. Артеменко, Т Дерев'янко, В. Прошкін, Л. Сущенко). Значним у цьому аспекті є дослідження В. Прошкіна, який під науково-дослідною роботою студентів розуміє діяльність, що виражена в самостійному творчому дослідженні. Автор відзначає, що під час написання власної роботи студент опановує основи професійної творчої діяльності, методи, прийоми і навички виконання науково-дослідної роботи, розвивається його креативність, самостійність, здатність швидко орієнтуватися в соціально-економічних ситуаціях [13, с. 21].

Важливою у професійній підготовці майбутнього вчителя іноземних мов є реалізація права на академічну мобільність. Ми погоджуємось з В. Андрущенко, що “академічну мобільність варто розуміти як дієвий інструмент для випередження суперечностей, насамперед міжкультурного характеру, що можуть виникати в суспільстві доби глобалізації. За цих умов сучасний учитель - учитель для об'єднаної Європи - мусить мати досвід академічної мобільності, щоб поставати в ролі активного транслятора цінностей взаєморозуміння та толерантності в умовах інтенсивної міжкультурної комунікації, транслюючи потенціал розуміння іншого як Іншого, а не ворожого чи чужого, прагнучи мінімізації суперечностей, відстоюючи ідею можливості розв'язання будь-яких конфліктів у раціональній площині” [1, с. 10].

Під час академічної мобільності майбутні вчителі іноземних мов мають можливість удосконалити іншомовну комунікативну компетентність, ознайомитись з культурними надбаннями та реаліями іншої нації, перейняти досвід кращих європейських та світових освітніх (педагогічних) практик. Як показує практичний досвід, в українських закладах вищої освіти академічна мобільність майбутніх учителів іноземних мов реалізується в межах академічних програм DAAD, Fulbright Ukraine, Erasmus+, та, на жаль, має поки що індивідуальний характер.

Система підготовки педагогів у закладах вищої освіти завжди має випереджати час, поєднуючи традиції з вимогами життя у XXI столітті. В “Атласі професій” відображено зміни в освіті та професії “вчитель”, з якими ми зіткнемось найближчим часом, як-от: сучасний педагог має продемонструвати, окрім високого рівня сформованості загальних та професійних компетентностей, здатність “створювати освітні траєкторії, супроводжувати учня з освітньою траєкторією, розробляти online-курси, розробляти та супроводжувати освітні online-платформи, розробляти ігропрактичні інструменти і методики або ігрові світи, розробляти програми навчання та перенавчання дорослих” тощо. Освітніми трендами може стати поява таких професій у галузі освіти, як розробник інструментів навчання станів свідомості, ігропедагог, розробник освітніх траєкторій, тренер з mind-фітнесу, організатор проектного навчання, ігромайстер, модератор, тьютор [2].

У Концепції Нової української школи (2016 р.) [10] також наголошено на важливості змін у пріоритетах професійної діяльності вчителя: перехід до педагогіки партнерства, налагодження стійкого зворотного зв'язку в тріаді “вчитель - учень - батьки”, врахування особистісних потреб та інтересів кожного учня, тьюторська підтримка та супровід особистісного розвитку. Однак відсутність вищезазначених професій, які можуть стати актуальними найближчим часом, у нормативних державних документах України унеможливлює підготовку до них та офіційне визнання в рамках інституційної освіти. А отже, робить недопустимим введення окремих штатних посад, як, наприклад, “тьютор”, “ментор” у закладах освіти державної форми власності.

На нашу думку, вирішення цієї проблеми можливе через формування сучасних компетентностей у майбутніх педагогів за рахунок варіювання змісту професійно значущих для вчителя обов'язкових дисциплін та окремих блоків дисциплін за вибором.

Висновки

Таким чином, враховуючи вищезазначене, ми можемо дійти висновку, що підготовка учителів іноземних мов є складним системним безперервним процесом набуття в інституціональних рамках професійно необхідних компетентностей, особистісних та професійних якостей та має складну архітектуру. З огляду на важливість формування готовності майбутніх педагогів до роботи в Новій українській школі, перспективу подальших досліджень вбачаємо в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування тьюторської компетентності на прикладі вчителів іноземних мов.

Використана література

1.Андрущенко В. Академічна мобільність в українському просторі вищої освіти : реалії, виклики та перспективи роз¬витку / В. Андрущенко, Д. Свириденко // Вища освіта України. - 2016. - № 2. - С. 5-11.

2.Атлас професій [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://profatlas.com.ua/catalog/obrazovanie/ (дата звернення: 09.01.2019). - Назва з екрана.

3.Бориско Н. Ф. Проблеми міжкультурної підготовки майбутніх учителів і викладачів іноземних мов / Н. Ф. Бориско // Іно¬земні мови. - 2018. - № 1. - С. 9-20.

4.Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти : вивчення, викладання, оцінювання / за заг. ред. С. Ю. Ніколаєва. - Київ : Ленвіт, 2003. - 273 с.

5.Зєня Л. Я. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до навчання іноземних мов учнів профільної школи : [монографія] / Л. Я. Зєня. - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2011. - 436 с.

6.Зязюн І. А. Процеси модернізації сучасної педагогічної освіти в Україні / І. А. Зязюн // Професійна освіта: педагогіка і психологія: польсько-український журнал. - Ченстохова-Київ : AJD, 2006. - № VIII. - С. 105-115.

7.Зязюн І. А. Світоглядна парадигма освіти / І. А Зязюн // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. праць. - 2003. - Вип. 5. - С. 24-31.

8.Мисечко О. Професійно-педагогічна підготовка у класичному університеті : історія протистояння “за” і “проти” / О. Ми- сечко // Вісник Львівського університету. - 2017. - Вип. 32. - С. 138-154.

9.Ніколаєва С. Ю. Концепція підготовки вчителя іноземної мови / С. Ю. Ніколаєва // Іноземні мови. - 1996. - № 3-4. - С. 5-10.

10.Нова українська школа : концептуальні засади реформування середньої школи / за заг ред. М. Грищенко. - Київ, 2016. - 34 с.

11.Пєхота О. М. Сучасні підходи до педагогічної підготовки вчителя іноземної мови : концепція, зміст, модель, перспективи розвитку / О. М. Пєхота // Науковий вісник Миколаївського державного університету. Педагогічні науки. - Миколаїв, 2002. - Вип. 7. - С. 47-52.

Размещено на Allbest.ru