Стан сформованості мотиваційно-ціннісної компоненти професійної компетентності фахівців переробних і харчових виробництв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан сформованості мотиваційно-ціннісної компоненти професійної компетентності фахівців переробних і харчових виробництв

Поряд із уже традиційними педагогічними напрямами, методами засобами сьогодні з'являються нові наукові розробки, які намагаються відповісти на сучасні екологічні, економічні виклики, соціальні, технологічні та інші зміни, що відбуваються у світі. Натомість залишаються невизначеними досить суттєві питання щодо формування професійних компетентностей фахівців переробних і харчових виробництв, зокрема визначення критеріїв сформованості як інтегральної компетентності, так і її компонентів.

Метою дослідження була розробка методики визначення стану сформованості мотиваційно-ціннісної компоненти професійної компетентності фахівців переробних і харчових виробництв.

Для визначення рівнів сформованості мотиваційно-ціннісного компонента професійної компетентності майбутніх фахівців переробних і харчових виробництв було використано адаптовані до нашого дослідження методики: тестування ціннісних орієнтирів особистості та тестування визначення здатності до самопізнання.

Експеримент дозволив встановити, що стан професійної компетентності фахівців переробних і харчових виробництв охоплює кілька компонент, однієї з яких є мотиваційно-ціннісна компонента. Результати опитування засвідчили недостатній (репродуктивний) рівень сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців переробних і харчових виробництв. Так, результати першого етапу експерименту (суцільного опитування) свідчать про те, що для більшості студентів важливим є отримання оцінок, а не знань. Мотиви самовдосконалення, систематичного професійного саморозвитку в більшості студентів не сформовані. Більшість студентів має суттєві труднощі у визначенні сутності та специфіки діяльності фахівців переробних і харчових виробництв, професійних завдань спеціалістів цієї галузі.

Відповідно до означеної мети перед вищою освітою стають актуальні завдання забезпечення якості вищої освіти і її відповідності вимогам ринку праці, підвищення мобільності студентів та, у свою чергу, вдосконалення професійного рівня педагогів. Уже сьогодні поряд із традиційними педагогічними напрямами дослідження, методами і засобами педагогічної діяльності з'являються нові науково-педагогічні розробки, які є відповідями на сучасні соціально-економічні зміни.

Водночас залишаються невизначеними досить суттєві питання щодо формування професійних компетентностей фахівців переробних і харчових виробництв, зокрема визначення критеріїв сформованості як інтегральної компетентності, так і її компонентів.

Основні положення компетентнісного підходу, як фундаменту сучасної освіти, досліджували вітчизняні й зарубіжні вчені: В. Бахрушин; Дж. Равен (2015); L. Salganik, D. Rychen, Urs. Moser &J. Konstant; M. Sielatycki (2011) та ін. Суть, структура, зміст, процеси становлення і розвиток професійних компетентностей фахівців різних галузей перебувають у центрі уваги таких учених, як Н. Бідюк (2005), І. Габенко (2018), Г. Удовіченко (2016) та ін. Питання процесу формування професійної компетентності майбутніх фахівців розглядали дослідники О. Бондаревська, В. Горчакова, Я. Карпінська, М. Матяш, О. Міщенко, І. Міщинська (2013), Ю. Сенько, Л. Фрідман, та інші. Досить щільно компетентнісний підхід розглянуто щодо підготовки фахівців з педагогіки, філології, історії, музики тощо. Натомість наперед ще відсутня у педагогічній літературі розробка компетентнісного підходу з підготовки фахівців харчової та переробної галузей. Підготовка фахівців кожної галузі має свою специфіку, тому необхідним є врахування завдань конкретної галузі під час визначення змісту освіти, організації освітнього процесу, вивчення професійної компетентності майбутніх фахівців, залишається не розробленою методика визначення стану сформованості професійної компетентності.

Мета та завдання дослідження. Визначити стан сформованості мотиваційно-ціннісної компоненти професійної компетентності фахівців переробних і харчових виробництв (за результатами експерименту, проведеного серед студентів першого курсу зі спеціальності 181 «Харчові технології»).

Матеріали та методи дослідження. Професійна компетентність фахівця - це сукупність якостей особистості, які пов'язані між собою, що передбачає бездоганне оволодіння теоретичними і практичними знаннями, навичками, вміннями застосовувати їх у своїй професійній діяльності; здатність творчо та нестандартно вирішувати професійні задачі та зростати, професійно самовдосконалюючись, прагнути до саморозвитку. Сучасна професійна освіта (Закон України «Про професійну (професійно- технічну) освіту») зробила важливі кроки для забезпечення харчових і переробних виробництв кваліфікованими фахівцями. Забезпечення компетентнісного підходу до визначення змісту освіти та організація освітнього процесу - найважливіше завдання з обов'язковим моніторингом стану сформованості професійної компетентності майбутнього фахівця. Для визначення стану сформованості професійної компетентності фахівців переробних і харчових виробництв необхідно було насамперед визначити рівні розвитку цього феномену у студентів, здійснити кількісний та якісний аналіз стану сформованості професійної компетентності, а також фіксацію напрямів змін сформованості як професійної компетентності в цілому, так і її окремих компонентів.

Поняття «рівень» у педагогіці відображає діалектичний характер процесу розвитку особистості, що дозволяє всебічно зрозуміти предмет дослідження, всі його властивості, зв'язки й відносини. Це поняття застосовується для відображення послідовності змін, де наступні сходинки стану предмету є більш високого за ступенем організації порівняно з однією чи кількома попередніми сходинками (Бойчук, 2019).

Вважаємо, що професійна компетентність є інтегративною якістю особистості, свідченням високого розвитку її професіоналізму.

До професійних компетентностей фахівців переробних і харчових виробництв (Стандарт вищої освіти, 2018) належать:

• Здатність організовувати та проводити контроль якості і безпечності сировини, харчових продуктів із застосуванням сучасних методів.

• Здатність впроваджувати у виробництво технології харчових продуктів на основі розуміння сутності перетворень основних компонентів продовольчої сировини впродовж технологічного процесу.

• Здатність забезпечувати якість та безпеку продукції на основі відповідних стандартів та в межах систем управління безпечністю харчових продуктів під час їх виробництва і реалізації.

• Здатність проводити дослідження в умовах спеціалізованих лабораторій для вирішення прикладних задач.

Традиційно визначають три рівні сформованості професійної компетентності: репродуктивний (низький), частково - ініціативний (середній), творчий (високий). (Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту») Отже, наведене теоретичне підґрунтя дає можливість визначити показники та рівні сформованості кожного з компонентів професійної компетентності майбутніх фахівців переробних і харчових виробництв.

Для реалізації мети дослідження використано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, синтез та систематизація, а також тестування для визначення рівня сформованості мотиваційно- ціннісного компонента за результатами педагогічного експерименту.

Основними компонентами професійної компетенції є мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісно-рефлексивний та діяльнісний. У статті особливу увагу приділено рівню сформованості мотиваційно-ціннісного компонента як системоутворювальнього компонента. Мотиваційно-ціннісна компонента професійної компетентності майбутнього фахівця харчової та переробної промисловості є стрижневою в сучасному суспільстві, від її сформованості залежить стан здоров'я та добробут усього українського соціуму. Переважання суто ринкових орієнтацій практично в усіх галузях нашого суспільства, руйнування ціннісної системи, «розмитість» моральних принципів, що було характерним для функціонування сучасної економіки, вже призвели до майже катастрофічного стану окремих галузей та екології, ігнорування соціальних та етичних норм.

У сучасних умовах актуальним є формування нових ціннісних орієнтацій студентів - майбутніх фахівців харчового виробництва, які б відповідали вимогам їхньої професійної діяльності, характеризувалися усвідомленістю екологічних, економічних проблем сучасного суспільства та поєднували прагнення майбутніх фахівців до високого рівня професіоналізму та інноваційної діяльності з духовністю та високим рівнем культури.

Результати дослідження. Розглянемо мотиваційно - ціннісний компонент як один з цілої низки компонентів, які характеризують стан сформованості професійної компетентності фахівців переробних і харчових виробництв.

Сформованість мотиваційно - ціннісного компоненту є одним із складників частин професійної компетентності майбутніх фахівців. Саме спрямованість, яка орієнтується на певні здібності, формування професійних планів, самоаналіз, самооцінку й вимогливість до себе, виступає провідним мотивом навчання, який стимулює пізнавальну діяльність студентів. Професійно важливі якості, на погляд Е. Зеєра (Зеер, 2018) і А. Маркової (Маркова, 2016), це багатофункціональні психологічні якості особистості, які впливають на продуктивність професійної діяльності.

Забезпечення позитивної мотивації до оволодіння майбутньою професією - це розвиток зацікавленості студентів до навчання, процесу здобуття знань в умовах ситуації зацікавленості; мотивація професійної та освітньої діяльності; формування ставлення до майбутньої професійної діяльності (Бойчук, 2019); формування потреби у професійному зростанні.

Для визначення рівня сформованості мотиваційно - ціннісного компоненту професійної компетентності майбутніх фахівців переробних і харчових виробництв було використано методики дослідження, розроблені автором: тестування ціннісних орієнтирів особистості та тестування визначення здатності до самопізнання. Метою експерименту було виявити та порівняти мотивацію навчання у майбутніх фахівців, основні мотиви освітньої діяльності, мотиви вибору професії та ціннісні орієнтації студентів в експериментальних та загальних груп (Гончаренко, 2015). Експеримент проводився серед студентів спеціальності 181 «Харчові технології» у Харківському державному університеті харчування та торгівлі, Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка та Харківському кооперативному торгово - економічному коледжі упродовж 2017 - 2019 років. Експеримент складався із двох етапів. На першому етапі в суцільному опитуванні за спеціальною, розробленою автором, анкетою булоопитано 237 майбутніх фахівців. На другому етапі проводилося тестування у двох групах студентів першого та у двох групах другого курсу за методикою Т. І. Ільїної «Мотивація навчання у ВИШ, Тест «Вивчення мотивів освітньої діяльності студентів» А. Реан та В. Якунін (Ільїн: 434), тест «Самооцінка реалізації потреб студентів у розвитку та саморозвитку», адаптованих до професійних компетенцій майбутніх фахівців харчової та переробної промисловості до та після проведення педагогічних заходів щодо формування усталеної мотивації до професійної діяльності.

У закладі вищої освіти започатковується процес професійної ідентифікації майбутнього фахівця, який виражається у його ставленні до майбутньої професійної діяльності та формуванні подальших професійних планів.

Обговорення результатів. Дослідження засвідчило, що більшість респондентів обізнані з майбутньою професійною діяльністю зокрема, чим займаються фахівці переробних і харчових виробництв: 26,0% студентів уявляють свою майбутню діяльність, а 44,7% опитаних мають уяву про обраний фах. При цьому студенти бюджетної і контрактної форм навчання на одному рівні обізнаності з майбутньою професією.

Чверть студентів, які взяли участь в опитуванні, мають суттєві труднощі у визначенні сутності та специфіки діяльності фахівців переробних і харчових виробництв.

Зазначимо, що більшість респондентів планують після завершення навчання працювати за фахом. Це засвідчують такі дані: 25,4% «напевно» та 29,0% більше ніж за все планують працювати за фахом; 29,8% ще не визначились, натомість не заперечують такої можливості. Лише 14,1% студентів не пов'язують своє майбутнє з обраним фахом.

Мотивами отримання високих оцінок з відповідних дисциплін є такі:

• Бажання «закрити» сесію своєчасно - 76,3% студентів;

• Бажання отримати стипендію - 56,6% респондентів уважають цей мотив стимулом до навчання;

• Бажання отримання високих оцінок 38,5% студентів;

• Почуття відповідальності перед батьками - 35,2% студентів;

• Звикли добре навчатися - 24,9% респондентів.

Результати опитування засвідчили, що для студентів найбільшою цінністю в трудовій сфері (75,8%) є висока заробітна платня. Перспективи кар'єрного зростання є цінністю для 60,7% майбутніх фахівців, а для кожного другого студента (45,4%) має значення можливість творчої самореалізації в роботі. Біля третини респондентів (36,7%) цінують дружний колектив, а для чверті (28,3%) - важлива робота за фахом, для 14,3% необхідний престиж роботи.

Зокрема, більшість (65,4%) респондентів укладають в поняття «успіх» самореалізацію. При цьому кожен другий майбутній фахівець ототожнює з успіхом матеріальні вигоди (50,3%) і кар'єру (48,9%). При цьому для 16,2% опитаних важливий соціальний пакет, для 15,1% - гарне керівництво, для 14,3% - престижність роботи, для 12,2% - популярність компанії, її репутація. Кожен десятий майбутній фахівець (10,4%) цінує вільний графік по відношенню до місця проживання.

Натомість викликає занепокоєння відсутність у більшої частини (71%) респондентів бажання самовдосконалення, систематичного професійного саморозвитку. Наприклад, лише 25,2% респондентів самостійно прагнуть підвищити свій рівень знань.

Наступний етап експерименту передбачав виявлення зв'язку між мотивацією студентів та результатами навчання. Було обрано по дві рівноцінні групи студентів першого та другого курсів (по 30 осіб).

Перша група - навчалась за традиційною програмою згідно Стандарту спеціальності (група А), у другій (група В) - систематично, на кожному занятті педагогом акцентувалось на взаємозв'язку навчальних матеріалів із вимогами та завданнями майбутньої професії, застосовувались активні методи викладання матеріалу. Особлива увага приділялась формуванню позитивних мотивів професійної діяльності майбутніх фахівців.

Рівні сформованості мотиваційно-ціннісного компонента професійної компетентності фахівців переробних і харчових виробництв (другий етап експерименту, в %).

Висновки

Результати опитування засвідчили недостатній (репродуктивний) рівень сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців переробних і харчових виробництв. Так, результати першого етапу експерименту (суцільного опитування) свідчать про те, що для більшості студентів важливим є отримання оцінок, а не знань. Мотиви самовдосконалення, систематичного професійного саморозвитку у більшості студентів не сформовані. Більшість студентів має суттєві труднощі у визначенні сутності та специфіки діяльності фахівців переробних і харчових виробництв, професійних завдань спеціалістів цієї галузі.

Результати другого етапу педагогічного експерименту свідчать про ефективність застосування тестової методики щодо визначення рівнів сформованості мотиваційно-ціннісного компонента професійної компетентності фахівців переробних і харчових виробництв та необхідність розвитку мотиваційно-ціннісної компоненти підготовки майбутніх фахівців переробних і харчових виробництв, спрямованої на формування професійної компетентності.

Література

мотиваційний професійний харчовий

1.Бідюк Н. М. Підготовка бакалаврів технічного профілю в університетах Великобританії. Шлях освіти. 2005. № 2. С. 22-24.

2.Бойчук О. Ю. Stream-освіта як ефективний спосіб формування професійної комунікативної компетентності майбутнього кваліфікованого робітника в закладі професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Збірник наукових праць. Випуск 54. Київ -Вінниця 2019. С.32-36.

3.Габенко І. М. Аналіз освітніх тенденцій та перспектив розвитку вищої технічної освіти. На прикладі «Харчових технологій». Інженерні та освітні технології. 2018. № 1 (21)

4.Діагностичні підходи до визначення стану духовного і морального здоров'я особистості: навчальний посібник / Укл. проф. М. С. Гончаренко, Е. Т. Карачинська, В. Є. Новікова. Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна. 2015. 156 с.

5.Дяченко Л. Б. Аналіз результатів педагогічного експерименту з формування науково- дослідницької компетентності майбутніх техніків-технологів легкої промисловості у вивченні природничих дисциплін. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Збірник наукових праць. Випуск 54. Київ - Вінниця 2019. С.67-73.

Размещено на Allbest.ru