Роль і значення інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі ЗВО

Криштанович М.Ф.

Становлення наукової думки вітчизняних вчених щодо ролі ІКТ припадає на кінець ХХ ст., який позначився інтенсивним розвитком та впровадженням у всі сфери життя суспільства інформаційних технологій, а початок ХХІ ст. - стрімким впровадженням ІКТ у систему закладу вищої освіти. Появами ІКТ зроблено інтенсивний крок в удосконалення засобів навчання, упровадженням комп'ютерів в освітній процес, поява нових та подальше вдосконалення наявних ІКТ, реалізація прикладних інформаційних систем.

Виявити критерії системи різновидів діяльності з комп'ютерно-орієнтованими засобами навчання, надати методичні рекомендації щодо найбільш доцільних шляхів добору та застосування засобів інформатизації освітньої діяльності - таке завдання поставила перед собою М. П. Шишкіна. У своїх роботах дослідниця встановила, що критерії систематизації типів діяльності з комп'ютерно-орієнтованими засобами навчання можуть ґрунтуватися на типах системності наукового знання.

Мета статті - дослідити та визначити ефективність використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у закладах вищої освіти.

Останні дослідження з питань розвитку освіти в галузі ІКТ охоплюють різні напрями: інформатизацію освіти, дистанційне навчання, методику викладання інформатики, компетентність студентів і педагогів із питань ІКТ і т.д. Інформатизація освіти передбачає загальні процеси розвитку суспільства й освіти. II розвиток пов'язаний з іменами таких відомих вчених, педагогів та організаторів освіти і науки, як В. Ю. Биков, М. І. Жалдак, В. Г. Кремень, В. Д. Руденко та ін.

Виділимо сім основних напрямів наукових досліджень процесів використання ІКТ в освіті: Перший -- “Інформатизація освіти”. Ці питання досліджували свого часу В. Ю. Биков, Б. С. Гершунський, С. У Гончаренко, Р. С. Гуревич, М. І. Жалдак, Ю. О. Жук, В. М. Касаткін, Ю. О. Комісарова, Є. І. Машбиць, В. С. Михалевич, Н. В. Морзе, Й. А. Ривкінд, П. В. Стефаненко, О. В. Співаковський та ін., котрі створили основні засади теорії навчання з використанням інформаційних технологій.

Дослідження В. Ю. Бикова, зокрема “Освітні системи із забезпечення рівного доступу до якісної освіти впродовж життя”, відображають процеси розвитку суспільства, глобалізації, прискорення світових процесів суспільного розвитку, перехід суспільства до інформаційної стадії свого розвитку, демократизації суспільних відносин, інтеграції суспільних систем, що впливають на піднесення та формування мети системи освіти як в Європі, так і в Україні. Академік розглядає розвинення основ освіти України в напрямі європейської інтеграції, Болонського процесу тощо [1].

У своїй монографії “Моделі організаційних систем відкритої освіти” автор досліджував проблеми відкритої освіти як інструмента забезпечення сучасної освітньої парадигми; дистанційної освіти як інструмента практичної реалізації принципів доступної освіти, інформатизації освіти як інструмента сформованності інформаційно-технологічної платформи доступної освіти, підвищення рівня управління освітою як інструмента ефективного та дієвого розвитку в суспільстві. Він проаналізував такі новітні явища, як перший навчальний простір та глобальне освітнє явище і доступне освітнє середовище системи освіти, а також визначив головну роль ІКТ у вищеназваних процесах. У вже згаданій монографії розглянуто можливі шляхи використання цих результатів в освітній діяльності [2].

Одним з основних показників комп'ютерних систем освіти є єдиний інформаційний простір системи навчання. Дослідженням цих понять займався А. Ю. Пилипчук. Окремо він розглянув причини, які спонукають відставанням розбудови ІТ-технологій в Україні порівняно з європейським розвитком, показав, що фундаментальним питанням досягнення головної мети в реформуванні освіти є її інформування суспільства. Науковець запропонував своє визначення поняття “інформатизація освіти” і підвалини до розбудови якісних систем ІКТ у навчанні, що утворені на дослідженнях основних видів функціонування, які є дієвими в системі навчання. А. Ю. Пилипчук наголосив, що для успішного здійснення освітнього процесу треба його представити об'єктом інформатизації. Єдиний освітній простір, на його думку, є сукупністю трьох видів єдиних інформаційних просторів, які пов'язані з видами діяльності, що проробляються в системі освіти, менеджменту та навчання [3].

Другий напрям - процес забезпечення якісною шкільною освітою на підвалинах ІКТ, який є найважливішим завданням нового періоду розвитку освіти в країні. Цим питанням присвятили власні дослідження такі науковці, як В. В. Гуменюк, Л. І. Даниленко, О. Є. Кравчина, В. Е. Лунячек, Є. А. Ямбург та ін.

Проблемам формування інформаційного середовища навчального закладу з точки зору оптимізації навчальних планів присвячені роботи Ю. О. Жука, зокрема “Системні особливості освітнього середовища як об'єкта інформатизації” [4].

Теоретичні засади ІКТ, сучасні технології трансформування інформації в закладах освіти, технологію системи управління закладами освіти, прогнозування розвитку закладу освіти на основі ІКТ досліджено Л. М. Забродською. Науковець також є автором низки методичних рекомендацій щодо впровадження ІКТ у закладах освіти. її наукові результати використані багатьма загальноосвітніми закладами [5].

Узагальнення і систематизацію інформаційних потоків засобами ІКТ для удосконалення діяльності ЗВО запропонувала О. Є. Кравчина. Дослідниця у своїх результатах твердить, що запровадження сучасних інформаційних систем дає право прискорити хід обміну інформуванням, зменшуючи об'єми діяльності викладачів і дозволяє їм приймати результативні рішення [6].

У роботі Н. М. Лавриченко “Перспективи інформаційної моделі школи” наведений аналіз змін у шкільному освітньому процесі, зумовлений його поступальною інформатизацією, наведено оцінку європейських науковців на задуми розбудови інформаційної шкільної моделі.

Доктор Lou Siragusa із Технологічного університету Кертін (Австралія) розглянув фактори, які роблять online-навчання ефективним. Він узагальнив принципи педагогічного проектування і стратегії навчання для студентів, що навчаються опііпє [10].

Я. Крайка (Польща) визначив основні форми online-роботи [11].

На думку Т. Л. Годованюк, це сприяє наближенню освітнього процесу до сучасної моделі будови у доборі прийомів та методик застосування ІКТ з урахуванням особистих якостей студентів [12, с. 127--131].

В. Ю. Биков у роботі “Сучасні завдання інформатизації освіти” зазначає, що ІКТ навчання -- це комп'ютерно-орієнтована складова частина педагогічної технології, яка відображає деяку формальну модель чіткого компоненту сутності учення і методики його подання, що представлено в цьому процесі освітніми програмними способами, які передбачають використання комп'ютера, комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання і комп'ютерних комунікаційних мереж для вирішення навчальних задач або їх частин. Сучасна освіта створює змогу поширити досить велику територію навчання, яка утворює домовленості для істотного поліпшення інформаційно-ресурсного забезпечення навчання в діяльності освітнього процесу, що реалізується за сприянням ІКТ. Таким чином безпосередньо забезпечуються домовленості для навчально- пізнавальної діяльності студентів, досягнення педагогічних цілей, підтримки організаційно-технологічних форм діяльності і піднесення інформаційно-комунікаційних технологій в академічному процесі.

Досліджуючи перспективи застосування ІКТ, зокрема для студентів, які мешкають у сільській місцевості, науковець М. І. Фокєєв визначає таку організацію освітнього процесу як особливу форму освіти, яка зв'язує засобами ІКТ студентів різної сільської місцевості, об'єднаних один з одним загальною навчальною метою і завданнями, а також із певним ресурсним центром, що має усі потрібні педагогічні і технологічні ресурси для досягнення студентами поставленої цілі.

Задля досягнення відповідного рівня спілкування під час навчання треба врахувати силу зображення, допустимий ступінь інформаційної виразності об'єктів навчального середовища. Тому, на думку вчених, варто виділити додаткові критерії -- занурення й інтерактивність.

Нині створено повноцінну низку сучасних технологій, які безперервно удосконалюються. Як, зазначає доктор Набуйоші Терашіма, президент Лабораторії з дослідження передових телекомунікаційних технологій (Японія), сучасні ІКТ будуть відігравати важливе значення в досягненні визначених цілей [13, с. 11].

Характерну увагу освіті з допомогою ІКТ приділяють вчені В. Ю. Биков, Ю. О. Жук, О. О. Гриценчук, І. В. Іванюк, І. Д. Малицька, О. В. Овчарук та ін. [14], які займалися вивченням проблем дистанційної освіти, окремо електронного дистанційного навчання (ДН), котре в епоху піднесення інформаційних технологій та процесу комп'ютеризації людства, набирає дедалі більшої популярності та актуальності, даючи право кожному студенту якнайкраще реалізувати отримання якісної освіти. Вони акцентують на тому, що Е-дистанційне навчання (електронне дистанційне навчання) є різновидом дистанційного навчання, під час якого студенти освітнього процесу реалізовують здебільшого індивідуальне навчання, користуючись електронними транспортними системами доставки способів навчання та других інформаційних предметів, медіаосвітні прийоми та ІКТ.

Використання нових технологій і методів урізноманітнює процес комунікації учителів, учнів, викладачів та студентів. Нині, коли ступінь інформатизації закладів вищої освіти виходить на рівень формування єдиного освітнього простору, коли ІКТ дають право піднятися на сучасний ступінь модернізації освітніх сервісів, коли змінюються стандартизовані форми передачі повідомлення і поширюється навчання у спеціалізованих класах, дедалі більшої актуальності набуває індивідуальне навчання. Воно спонукає студентів самостійно опрацьовувати більшу частину навчального матеріалу. Науковці вважають, що педагог за такої форми навчання має виконувати роль консультанта або координатора і має шанс посилювати пізнавальну функцію студентів, діставатися поставленої освітньої цілі відповідно до особистих перспектив визначених студентом.

Більшість вчених розглядає індивідуальне навчання (дистанційне навчання) як наближення освітнього процесу до найкращої моделі студента. Цю ж думку підтримують А. М. Алексюк, О. Г. Братанич, О. Я. Савченко та ін.

У своїх роботах І. Г. Унт зазначає, що варіанти індивідуалізації можна звести до трьох: 1) групування студентів за певними критеріями для навчання за різними планами чи програмами; 2) внутрішньогрупова індивідуалізація навчальної роботи (групи); 3) проходження курсу в індивідуальному темпі (прискорено чи уповільнено) [15, с. 41-48].

Їхні роботи відображають процес розвитку і впровадження ІКТ у систему навчання, що, своєю чергою, слугує фундаментом для удосконалення освітнього процесу в закладі вищої освіти.

інформаційний комунікаційний освітній

Висновки

Хочемо підбити підсумок, запропонувавши власне визначення ІКТ. Інформаційно-комунікативні технології - це систематичність нових інформаційних принципів та методів, цілеспрямованих на збирання, акумулювання, зберігання, опрацювання, передавання, поширення, представлення й використання інформації, яке розширяє перспективи використання ІКТ в освітній діяльності.

Використана література

1. Биков В. Ю. Освітні системи із забезпечення рівного доступу до якісної освіти впродовж життя / Інформаційні технології і засоби навчання. 2008. № 48. URL: www.ime.edu-ua.net/em8/emg.html.

2. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія. Київ: Атіка, 2009. 684 с.

3. Пилипчук А. Ю. Система освіти України як об'єкт інформатизації: структура системи освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2008. № 4(8).

4. Жук Ю. О. Системні особливості освітнього середовища як об'єкту інформатизації. Післядиплом. освіта в Україні. 2002. № 2. С. 35-37.

5. Забродська Л. М. Інформатизація управління навчально-виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі: дис.... канд. пед. наук: 13.00.01. Київ, 2002. 210 с.

6. Кравчина О. Є. Інформатизація організаційно-управлінської діяльності в загальноосвітній школі. Інформаційні технології і засоби навчання. 2008. № 3(7). URL: www.ime.edu-ua.net/em7/emg.html.

7. Шишкіна М. П. Критерії класифікації типів діяльності з комп'ютерно-орієнтованими засобами навчання. Інформаційні технології і засоби навчання. 2008. № 4(8). URL: www.ime.edu-ua.net/em8/emg.html.

8. Малицька І. Д. Роль і місце ІКТ в системах освіти зарубіжних країн. Інформаційні технології і засоби навчання. 2009. № 2(10). URL: www.ime.eduua.net/em10/emg.html.

9. Інтел. Навчання для майбутнього. Київ: Видав. група BHV, 2004. 416 с.

10. Siragusa L. Quality eLearning: An instructional design model for online learning in higher education. URL: www.aare.edu.au/ 06pap/sir06100.pdf/.

11. Krajka J. Technology of Twinning partnerships - selecting tools for online collaboration. URL: www.etwinning.pl/files/pdw_pre- sen/Online_collaboration_tools.pdf.

12. Годованюк Т. Л. Деякі термінологічні тлумачення індивідуальної форми навчання через її «похідні». Педагогіка і психологія. 2008. № 3/4. С. 127-131.

13. Тиффин Дж. Образование в информационном обществе / Дж. Тиффин, Л. Раджасингам. Москва: Информатика и образование, 1999. 312 с.

14. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології: колективна монографія. Київ: Атіка, 2005. 252 с.

15. Унт И. Г. К проблеме индивидуализации учебного процесса. Педагогика для учителей. 1981. № 11. С. 41-48.

Referenses

1. Bykov V Yu. Osvitni systemy iz zabezpechennya rivnoho dostupu do yakisnoyi osvity vprodovzh zhyttya / Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya. 2008. № 48. URL: www.ime.edu-ua.net/em8/ emg.html.

2. Bykov V. Yu. Modeli orhanizatsiynykh system vidkrytoyi osvity: monohrafiya. Kyiv: Atika, 2009. 684 s.

3. Pylypchuk A. Yu. Systema osvity Ukrayiny yak ob'yekt informatyzatsiyi: struktura systemy osvity. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya. 2008. № 4(8).

4. Zhuk Yu. O. Systemni osoblyvosti osvitn'oho seredovyshcha yak ob'yektu informatyzatsiyi. Pislyadyplom. osvita v Ukrayini. 2002. № 2. S. 35-37.

5. Zabrodska L. M. Infoimatyzatsiya upravlinnya navchal'no-vykhovnoho protsesu u zahal'noosvitn'omu navchal'nomu zakladi: dys....kand. ped. nauk: 13.00.01. Kyiv, 2002. 210 s.

6. Kravchyna O. Ye. Informatyzatsiya orhanizatsiyno-upravlins'koyi diyal'nosti v zahal'noosvitniy shkoli. Informatsiyni tekhnolo- hiyi i zasoby navchannya. 2008. № 3(7). URL: www.ime.edu-ua.net/em7/emg.html.

7. Shyshkina M. P Kryteriyi klasyfikatsiyi typiv diyal'nosti z komputerno-oriyentovanymy zasobamy navchannya. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya. 2008. № 4(8). URL: www.ime.edu-ua.net/em8/emg.html.

8. Malytska I. D. Rol' i mistse IKT v systemakh osvity zarubizhnykh krayin. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya. 2009. № 2(10). URL: www.ime.eduua.net/em10/emg.html.

9. Intel. Navchannya dlya maybutnoho. Kyiv: Vydav. hrupa BHV, 2004. 416 s.

10. Siragusa L. Quality eLearning: An instructional design model for online learning in higher. URL: www.aare.edu.au/06pap/ sir06100.pdf/.

11. Krajka J. Technology ofe Twinning partnerships - selecting tools for online collaboration. URL: www.etwinning.pl/files/pdw_ presen/Online_collaboration_tools.pdf.

12. Hodovanyuk T L. Deyaki terminolohichni tlumachennya individual'noyi formy navchannya cherez yiyi “pokhidni”. Pedahohika ipsykholohiya. 2008. № 3/4. S. 127-131.

13. Tyffyn Dzh. Obrazovanye v ynformatsyonnom obshchestve / Dzh. Tyffyn, L. Radzhasynham. Moskva: Ynformatyka y obra- zovanye, 1999. 312 s.

14. Informatsiyne zabezpechennya navchal'no-vykhovnoho protsesu: innovatsiyni zasoby i tekhnolohiyi: kolektyvna monohrafiya. Kyiv: Atika, 2005. 252 s.

15. Unt Y H. K probleme yndyvydualyzatsyy uchebnoho protsessa. Pedahohyka dlya uchyteley. 1981. № 11. S. 41-48.

Размещено на Allbest.ru