Потенціал інтегрованого навчання іноземної мови як чинника формування іміджу працівника соціальної сфери

У роботі розглядаються можливості інтегрованого навчання іноземної мови як чинника формування позитивного професійного іміджу соціального працівника. Також порушується питання ефективності навчально-виховних методів інтенсифікації професійної підготовки майбутнього працівника соціальної сфери шляхом контекстно-орієнтованого вивчення іноземної мови. Обгрунтовується необхідність застосування інтерактивних вправ на практичних заняттях у курсі професійно орієнтованого вивчення іноземної мови. Виділено чинники інтенсифікації набуття комунікативної компетентності майбутнього фахівця як інтегрального складника позитивного професійного іміджу під час вивчення іноземної мови. Запропоновано шляхи стимулювання вербального мислення студента для подальшого ефективного функціонування в професійній сфері.

Ключові слова: імідж, іміджелогія, інтегроване навчання, контекстно-орієнтоване навчання, інтерактивні вправи, міжособистісне спілкування, професійна підготовка. інтегроване навчання іноземної мови

В работе рассматриваются возможности интегрированного обучения иностранному языку как фактора формирования положительного профессионального имиджа социального работника. Также поднимается вопрос эффективности учебно-воспитательных методов интенсификации профессиональной подготовки будущего работника социальной сферы путем контекстно-ориентированного изучения иностранного языка. Обосновывается необходимость применения интерактивных упражнений на практических занятиях в курсе профессионально ориентированного изучения иностранного языка. Выделены факторы интенсификации приобретения коммуникативной компетентности будущего работника социальной сферы при изучении иностранного языка как интегрального компонента профессионального имиджа. Предложены пути стимулирования вербального мышления студента для дальнейшего эффективного функционирования в профессиональной сфере.

Ключевые слова: имидж, имиджелогия, интегрированное обучение иностранному языку, контекстно-ориентированное обучение, интерактивные упражнения, межличностное общение, профессиональная подготовка.

Key words: image, imageology, integrated learning, context-oriented learning, interactive exercises, interpersonal communication, vocational training.

На сучасному етапі євроінтеграції система соціальної роботи України висуває посилені вимоги до професійної компетентності молодих фахівців - випускників закладів вищої освіти. Однією з нагальних вимог є готовність бути конкурентоздатним на ринку соціальних послуг. Відповідно, питання підвищення ефективності професійної підготовки конкурентоздатних фахівців у сучасних умовах набувають особливої актуальності. Функціонування установи, соціального закладу, залучених у вирішення соціальних проблем, їхня здатність до інноваційних процесів прямо залежать від наявності в персоналу таких характеристик.

З огляду на це, перед ЗВО, які готують працівників соціальної сфери, постає проблема створення педагогічних умов, що сприятимуть утворенню позитивного власного образу і професійного іміджу як складника фахової майстерності майбутнього фахівця. Оскільки реформаційний процес у вітчизняній системі освіти орієнтується на сприяння формуванню студента як суб'єкта власного навчання, тому, як передбачено Законом України “Про вищу освіту”, організація навчально-виховного процесу у ЗВО, перебуваючи в колі їхніх автономних повноважень, повинна сприяти суб'єктивації процесу пізнавальної діяльності [1].

Мета статті - визначити потенціал інтегрованого навчання іноземної мови як чинника формування іміджу працівника соціальної сфери й засобу моделювання його професійної діяльності в ситуаціях міжосо- бистісного спілкування, запропонувати практичні рішення щодо оптимізації використання годин аудитор- них занять з іноземної мови за професійним спрямуванням, дотримуючись рекомендацій Комітету Ради Європи з питань освіти [2, с. 24].

Представлена робота є логічним продовженням дослідження виховного аспекту інтерактивних методів навчання іноземної мови за професійним спрямуванням, у яких наголошувалось, що, “спираючись на концепції діяльнісного підходу в освіті та комунікативного підходу в навчанні іноземної мови за професійним спрямуванням, в умовах обмеженої кількості годин практичних занять процес опанування іноземної мови повинен стати ефективним навчально-виховним методом інтенсифікації професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі соціальної сфери. Комплексне поєднання особистісно-орієнтованого та компетентнісно- орієнтованого підходів в освітньому процесі породжує потребу в теоретичних, методичних і практичних розробках інноваційних технологій впливу на особистість за мінімально необхідних витрат аудиторного часу на досягнення намічених результатів” [3, с. 110-113] і водночас має сприяти формуванню в студента іміджу соціального працівника як невід'ємної професійної компетенції.

У психолого-педагогічних дослідженнях висвітлюються умови, що впливають на особистість, яка формується. Формуванню конкурентоспроможності фахівців приділяли увагу Н. Бібик, О. Дубасенюк, Т Сулима, А. Литвин.

Послуговуючись дослідженням А. Литвина [4, с. 21], можна дійти висновку, що педагогічні умови, будучи складовим елементом педагогічного процесу, є об'єктивними можливостями змісту, методів і форм організації навчання, забезпечують досягнення мети.

У сучасних наукових роботах з питань методології професійно орієнтованої іншомовної підготовки (як зарубіжних авторів - Д. Брінтона, М. Веше, так і вітчизняних - П. Образцова, О. Тарнопольського), націлених на знаходження оптимального методу викладання іноземних мов (далі - ІМ) з метою інтенсифікації оволодіння ІМ для професійних цілей, пропонуються такі методи: навчання ІМ через зміст спеціальних дисциплін (content-basedsecondlanguageinstruction), змістово-мовна інтеграція в навчанні (contentandlanguageintegratedlearning) та іншомовне занурення (immersion) [5, с. 23-27].

Ідея виокремлення іміджелогії як окремої наукової галузі широко пропонується в роботах науковців зарубіжжя: Р. Арнгайма, П. Берда, К. Боулдинга, Д. Бурстін, Дж. Ягера Н. Барна, В. Горчакова, Р. Квеско,

A. Панасюк, у яких концептуально поняття “імідж” трактується як соціально-психологічне комплексне утворення з притаманними йому семіотичними, когнітивними й образними аспектами.

Теоретичні засади формування професійного іміджу як окремої наукової сфери та кореляції респектабельності соціальних служб від рівня сформованості іміджу соціальних педагогів і соціальних працівників представлені у вітчизняних і закордонних наукових публікаціях В. Бебика, Ю. Палехи, І. Ніколаєску,

B. Олексенко.

Професійні вимоги до іміджу соціального працівника і стадіальність процесу його формування обґрунтовані в роботі В. Ісаченко й Н. Левченко, які розуміють “імідж” як “складне і багатогранне поняття, нерозривно пов'язане з такими базовими соціо-психологічними категоріями, як особистість, самосвідомість, образ, міжособистісні стосунки і рольова поведінка” [6, c. 233-237]. Дослідники виокремлюють основні підходи до формування іміджу як професійних кваліфікаційних вимог.

Оскільки професійний імідж соціального працівника входить до якостей, які підвищують ефективність професійної діяльності соціального працівника, його особисту конкурентоспроможність на ринку надання соціальних послуг, то формуванню позитивного професійного іміджу в майбутніх фахівців варто приділяти всебічну увагу, використовуючи всі педагогічні умови, керуючись принципами безперервності освіти, системності й послідовності засвоєння знань.

Процес опанування іноземної мови закономірно вбачає інтегративну єдність освітньої та виховної функцій, тобто вивчення іноземної мови має забезпечувати пізнання й засвоєння студентами галузевої культури як взаємодії особистості з оточенням, що опосередковується її зовнішньою і внутрішньою активністю.

Іншомовна підготовка майбутніх соціальних працівників при спрямуванні навчально-виховного процесу на особистісно орієнтовану взаємодію повинна широко застосовувати сучасні психолого-педагогічні технології, технології полікультурного, диференційованого та розвивального навчання; інтерактивні технології, ігрові методи, дискусії, метод «кейс-стаді», які озброюють викладача інструментарієм впливу на особистість, що потенціює формування в майбутнього соціального працівника позитивного іміджу як осо- бистісного знаряддя для полегшення комунікування з іншими людьми (як із клієнтами, так і з колегами), що суттєво для професіоналізації.

Методичним стандартом профільної підготовки у вищих навчальних закладах сьогодні є комунікативний підхід до навчання іноземних мов, який реалізується шляхом застосування інтерактивних методів навчання на всіх стадіях набуття іншомовної комунікативної компетентності

У сучасній зарубіжній теоретичній літературі співіснують декілька трактувань поняття “комунікативна компетентність”: I. Камєнєва в роботі “Психолого-педагогічні особливості діалогової ситуації в навчальному процесі” визначає комунікативну компетентність як психологічну характеристику людини як особистості, що проявляється в її спілкуванні з людьми, або здатність установити й підтримувати потрібні контакти, яка охоплює “певну сукупність знань і вмінь, що забезпечують ефективне протікання комунікативного процесу” [7, с. 40-49]. С. Савіньон позначає терміном “іншомовна комунікативна компетентність” здатність особистості функціонувати в реальній комунікативній ситуації, у “динамічно мінливій обстановці, де мовна компетентність адаптується до сприйняття одержуваної лінгвістичної та паралінгвістичної інформації” [8, c. 23]. Узагальнюючи наведені підходи до трактування, можна дійти висновку, що інтегрованими компонентами комунікативної компетентності будуть емоційний, мотиваційний, когнітивний і діяльний компоненти.

Систематична взаємодія студентів між собою та викладачем на практичному занятті з іноземної мови професійного спрямування з використанням дає можливість визначити й ураховувати ступінь сформова- ності власного образу студента під час опанування іноземною мовою, що дає змогу реалізувати принцип індивідуального підходу в навчанні; робота в групах підвищує рівень емпатії кожного окремого студента, інтенсифікує вербальне мислення й тим самим розвиває мовну активність.

Рольова гра розширює репертуар мовних засобів, оснащує навичками емпатичного слухання, допомагає набувати бажаних якостей характеру та уявлень про себе. Феномен емпатії, будучи процесом емоційного відгуку на переживання іншої людини, сприяє формуванню професійної комунікативної компетентності особистості. Іншомовна підготовка майбутніх соціальних працівників, спираючись на вищеозначені принципи під час спрямування навчально-виховного процесу на особистісно орієнтовану взаємодію, застосовує сучасні інтерактивні методи, які забезпечують успішність навчання й відомі в науковій літературі як “психолого-педа- гогічні технології”, “технології полікультурного, диференційованого та розвивального навчання”, іманентно є потенціалом впливу на особистість, що перебуває в процесі набуття професійних якостей, тобто на етапі формування. Інтерактивні технології, ігрові методи, дискусії, метод “кейс-стаді” (переклад з англ. мови - вивчення окремої ситуації) озброюють викладача інструментарієм впливу на особистість, що потенціює формування в майбутнього соціального працівника позитивного іміджу як особистісного знаряддя для полегшення кому- нікування з іншими людьми (як із клієнтами, так і з колегами), що суттєво для набуття професійних якостей.

Ретельно добираючи автентичні текстові та аудіо-матеріали й адаптуючи їх до рівня попередньо здобутих у межах програми загальноосвітньої школи знань і мовних навичок студентів кожної окремої групи, викладач повинен зупинити свій вибір на таких, що транслюють ідею необхідності керування власним іміджем. Наприклад, на підготовчому етапі до проведення дискусії на тему “Myfutureprofessionandvocationalduties” студенти ознайомлюються з науковими роботами, присвяченими свідомому підходу до процесу професійного іміджет- ворення, і складають списки якостей, які, на їхню думку, позитивно чи негативно впливатимуть на сприйняття особи оточенням. Також студентам пропонується спростувати чи підтвердити ствердження, що люди стежать за вашою поведінкою й роблять висновки щодо вашої компетентності, особистості й характеру, навести приклади з життя, які ілюструють взаємозв'язок ставлення до особи та враження, яке вона справляє.

Перевагами методу кейс-стаді й ділової гри є не лише автентичність навчальних матеріалів, проблемність ситуації, що задається умовами гри або ситуацією, а й включення в процес навчання суб'єктивного досвіду, тобто здатність інтегрувати технології розвиваючого навчання, включаючи процедури індивідуального групового та колективного розвитку, формування особистісних якостей студента.

Як інтегроване завдання контекстно-орієнтованої іншомовної підготовки під час вивчення тем “Culturaldiversity”, “Violence”, “Victimirntion” студентам пропонується групова робота у трійках. Зауважимо, що залежно від рівня сформованості мовних навичок студентів доцільно використовувати метод часткового або повного мовного занурення. Для запобігання рутині доцільно залучати елементи драматизації та інсценізації з використанням візуальних образотворчих засобів створення необхідного іміджу. З метою стимулювання креативності розподіл ролей варто покласти на студентів так: інтерактант N° 1 - жертва насилля, інтерактант № 2 - соціальний працівник, інтерактант № 3 - повнолітній кривдник/член родини. Завдання 1: описати ситуацію з точки зору інтерактанта N1, послуговуючись адекватними лексико-граматичними засобами. Завдання 2: описати ситуацію з точки зору інтерактанта № 3, висловлюючи власну позицію і спростовуючи інформацію інтерактанта № 1. Завдання 3: від імені інтерактанта № 2 з дотриманням стилістики офіційно- ділового мовлення виступити перед представниками преси зі звітом про роботу з клієнтами. Основною метою використання вищеназваних методів на практичному занятті з ІМ за професійним спрямуванням із майбутніми працівниками соціальної сфери є залучення студентів до активного обговорення іноземною мовою, що вивчається, проблемної ситуації. Тобто сприяти засвоєнню навичок професійної комунікативної поведінки як невід'ємного складника позитивного професійного іміджу.

У наведених прикладах комунікативних вправ реалізуються принципи функціональності й особистісної орієнтації, оскільки виконання завдань ураховує індивідуальний характер мовлення. Як невід'ємний складник позитивного іміджу комунікативна поведінка передбачає вміння говорити виразно, що, на думку Є. Пас- сова, означає вміння “вибрати адекватний тон розмови, правильну синтагматичність мови, логічний наголос, точну інтонацію, виразний жест або міміку, відповідну ситуації позу” [9, с. 55-56]. Поняття “імідж”, як свідчить аналіз наукових джерел, взаємопов'язане з базовими соціопсихологічними категоріями “особистість”, “самосвідомість”, “образ”, “міжособистісні стосунки”, “рольова поведінка”. Усі наведені соціопсихологічні категорії актуалізуються в інтегрованому навчанні ІМ у процесі професійно орієнтованої іншомовної підготовки соціального працівника.

Висновки

Розглянуті вище інтерактивні методи в умовах змістово-мовної інтеграції чи контекстно-орі- єнтованого навчання ІМ дають змогу досягти поставлених цілей, а саме в процесі вивчення ІМ об'єктивізації самооцінки людини. Метод ділової гри та кейс-стаді метод є фактором інтенсифікації формування іміджу соціального працівника, оскільки дають можливість коректувати стереотипи вербальної та невербальної поведінки студента, розвивають критичне мислення студентів, яке полягає в здатності критично ставитись до власного образу, поведінкових патернів, аналізувати переваги та недоліки тієї чи іншої мовленнєвої поведінки, сприяють набуттю навиків критичного осмислення екстралінгвістичної візуальної інформації, сприяють виробленню навичок корегувати власні поведінку й габітус, що сприятиме успішності їхньої майбутньої професійної діяльності.