Проблема розвитку креативності студентів упродовж професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема розвитку креативності студентів упродовж професійної підготовки

У роботі акцентується увага на необхідності розв'язання проблеми розвитку креативності в студентів упродовж професійної підготовки. Розкрито сутність понять “креативність” і “творчість”. Визначено, що потенційна креативність реалізується в разі відповідної мотивації і сприятливих умов, стимулюючи творчий процес. Теоретично обгрунтовано бар'єри розвитку креативності в студентів і визначено зовнішні й внутрішні чинники, що на них впливають та ускладнюють актуалізацію творчих здібностей особистості. Проаналізовано сучасні погляди науковців на їх подолання в процесі професійної підготовки. Акцент у процесі навчання робиться на використання креативних методів з метою подолання бар'єрів упродовж професійної підготовки. Розкрито вагомість освітнього середовища у формуванні креативності для ефективного особистісного саморозвитку й самовдосконалення.

Сучасні умови розвитку суспільства вимагають від професійної підготовки молоді формування навичок критичного мислення, творчості й більшої свободи у вирішенні проблем, адже реалії, з якими вони зіткнуться в майбутній професійній діяльності, не мають однозначних трактувань, на відміну від реалій навчальної практики, де для вирішення завдань і проблем завжди пропонувалися правильні рішення. Не завжди людина спроможна визначити конкретну мету діяльності, передбачити результат власної креативності, який може виявитися зовсім несподіваним, навіть протилежним тому, який передбачався, до того визначити значущість відкриття відразу дуже складно, а інколи неможливо. Вирішення цієї проблеми ми вбачаємо в розвитку креативності в студентів, яка допоможе їм знаходити оригінальні вирішення складних проблем. Креативна особистість перебуває в постійній динаміці, відкрита для отримання нового життєвого досвіду.

Убачаємо одним із головних завдань професійної освіти розвиток самотворчих якостей особистості, здатності сприймати й переробляти нові наукові ідеї, аналізувати й застосовувати їх в умовах професійної діяльності.

Аналіз філософської, соціологічної та психолого-педагогічної літератури засвідчив, що проблема креативності активно розглядається впродовж декількох десятиліть з другої половини ХХ століття. Учені виокремлюють три основні позиції щодо креативності: 1. заперечення творчих здібностей як таких: інтелектуальна обдарованість - необхідна, але недостатня умова творчого розвитку особистості; 2. головна роль у творчості належить мотивації, ціннісним настановам, особистісним рисам; 3. високий рівень розвитку інтелекту припускає високий рівень творчих здібностей (і навпаки), визнання того, що креативність є самостійною здатністю, незалежною від інтелекту: немає креативу з низьким інтелектом, але є інтелектуали з низькою креативністю.

У наукових дослідженнях сутності креативності цей феномен розуміється як інтелектуальна активність (Д. Богоявленська), здібність (Г. Альтшуллер, О. Матюшкін, А. Хуторський), процес (І. Зязюн, А. Кестлер, П. Торренс), особистісні якості (А. Адлер, Дж. Катена, І. Киштимова, А. Маслоу, Я. Пономарьов, К. Роджерс, С. Савченка, B. Stain), когнітивний процес (Дж. Гілфорд,, Б. Теплов, П. Торренс), продукт (Т. Амабайл, Дж. Катена, Д. Перкінс, К. Тейлор); креативність у діяльності керівника навчального закладу висвітлено В. Ковальчуком. Проблеми подолання бар'єрів розвитку креативності досліджували Г. Балл, Т. Баришева, Д. Богоявленська, Ю. Вагін, Н. Вишнякова, В. Дружинін, Є. Ільїн, О. Лук, Л. Обран-Лембреск, І. Полякова, Е. Торренс, Т. Хвостенко, Л. Ярославська. Проблеми освітнього середовища, визначення його сутності, структури й технологій створення порушувалися такими вченими, як А. Білинський, О. Гаркович, Грипенко, В. Ковальчук, Г. Полякова, проектування освітнього середовища досліджували Н. Гонтаровська, К. Кречетников.

Мета статті - визначити сутність проблеми розвитку креативності студентів упродовж професійної підготовки.

Поняття “творчість” - процес створення суб'єктивно нового, що ґрунтується на здатності висувати оригінальні ідеї й використовувати нестандартні способи діяльності. Поняття “креативність” - здатність генерувати нові, оригінальні ідеї, знаходити нетрадиційні способи вирішення проблемних завдань, більше орієнтованих на особистість, на відміну від поняття “творчість”, орієнтованого більше на діяльність і її результат. На відміну від творчості, креативність може бути не лише реальною (актуальною), а й потенційною. Потенційна креативність реалізується за відповідної мотивації і сприятливих умов, стимулюючи творчий процес.

Креативність (від лат. creatio - створення) - творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і входять у структуру обдарованості як незалежний фактор. На думку П. Торренса, креативність включає в себе підвищену чутливість до визначення цих проблем, до дефіциту або протиріч знань, дій з визначення цих проблем, до пошуку їх рішень на основі висунення гіпотез, до перевірки й зміни гіпотез, до формулювання результату вирішення проблем [15]. Як бачимо, креативність є синонімом слова «творчість», тобто здатності людини створювати нове, до того невідоме.

Ми дійшли висновку, що зв'язувальною ланкою для більшості теорій креативності й теоретико-методич- них досліджень її формування є фундаментальна позиція стосовно того, що кожній людині тією чи іншою мірою гіпотетично властива здатність до творчості. Відповідно, в контексті дослідження приймаємо як ключове визначення креативності студентів системне, багатовимірне, динамічне утворення особистості, що сприяє знаходженню нестандартних рішень у професійній діяльності, які забезпечують можливість майбутнього фахівця перетворювати як увесь світ, своє оточення, інших людей, так і самого себе.

В. Ковальчук у розвідках зазначає, що бути креативним фахівцем - це вимога часу, оскільки на передній план у його діяльності виступає творчий підхід до справи та гуманне ставлення до людей [5].

Отже, креативність характеризується як загальна універсальна здатність до творчості, яка різною мірою притаманна кожній людині та формується в діяльності. Принциповою відмінністю творчості від креативності є те, що творчість - це створення нового, самовираження без обмежень, а креативність - це створення нового в межах заданих обмежень, у межах визначеного завдання.

Незважаючи на різнобічність досліджень психолого-педагогічних аспектів, педагогічні чинники бар'єрів розвитку креативності в процесі професійної освіти та їх подолання спеціально не досліджувалися. Водночас питання про їх значущість для формування креативних здібностей майбутнього фахівця в процесі професійної підготовки становить великий науковий і практичний інтерес, чим і зумовлений вибір досліджуваної нами теми.

У процесі формування креативності студентської молоді необхідно враховувати наявність та амбівалентний характер бар'єрів, що ускладнюють досліджуваний процес, а іноді й унеможливлюють певну інноваційну діяльність. Бар'єри розвитку креативності - перешкоди, які заважають особистісному вияву креативної діяльності. До бар'єрів креативності варто зарахувати внутрішні бар'єри - стереотипи (вікові, статеві, професійні тощо), прагнення отримати схвалення (іноді невротична потреба у схваленні), неадекватна, насамперед занижена, самооцінка, недостатній рівень саморегуляції; зовнішні бар'єри - критика з боку колег, керівництва, стрес. Досить ґрунтовний перелік бар'єрів креативності запропоновано О. Хайємом (Гарвардський університет): недостатня різноманітність навичок; обмежені можливості для набуття нових навичок; незначна кількість труднощів; послаблене відчуття персональної відповідальності; обмежена кількість варіантів рішення; відсутність моделей поведінки; оточення, готове прийняти обмежену кількість варіантів; санкції; страх; особиста обмеженість мислення; біполярне (альтернативне) мислення; надмірна упевненість у собі; постійний брак часу; процедурні обмеження; бюрократизм; лідери з обмеженим світоглядом; обмеження, що накладаються процесами в групі; на вас тиснуть, щоб домогтися згоди; перфекці- онізм; боязнь помилки; боязнь відмови; боязнь утратити контроль; гордість; особисті фільтри; фізичний дискомфорт; занадто конкретне мислення (надмірний практицизм); вузькість мислення; прийняття наявного стану речей (конформізм); низька самооцінка на роботі тощо [16].

Е. Бос виокремлює 8 кілерів (бар'єрів) креативності: нестача сну, страх, заборона мислення, брак часу, перфекціонізм, агресивність, неправильна техніка, помилкова реалізація [1].

На погляд Л. Орбан-Лембрик, психологічний бар'єр - наслідок невідповідності зовнішніх впливів (подразників) внутрішньому «Я» (інтересам, потребам, спрямованості особистості тощо), через що формується негативне ставлення до «подразників», прагнення захиститися від них [14].

Е. Торренс наводить низку перешкод, що суттєво гальмують прояв і розвиток креативності людини: орієнтація на успіх (побоювання дати неправильну відповідь) та уникнення ризику; фіксація на стереотипах статевої ролі; орієнтація на думку однолітків (побоювання виглядати оригінальним, незвичним); заборона питань та обмеження ініціативи; уявлення оточуючих дорослих про креативність як відхилення від норми [15].

Систематизуючи види бар'єрів, що перешкоджають прояву творчості, В. Воскобойніков визначив такі: бар'єри контрсугестій - упередження, невіра у свої сили, недовіра до колег, ригідність поглядів і установок, пристосовництво; тезаурусні бар'єри - низький рівень освіти, інтелектуального розвитку, недоступність інформації; інтеракційні бар'єри - невміння планувати й організовувати діяльність свою та інших. У низці зовнішніх чинників, що заважають формуванню креативності, називають відсутність підтримки серед оточення (батьків, учителів, друзів), недостатню матеріальну забезпеченість і нерозуміння з боку оточення. Серед внутрішніх - відсутність бажання й цілеспрямованості, лінь, недостатній розвиток вольових якостей, високу самокритичність, страх тощо. Крім того, названі такі причини, як самотність, заздрість, замкнутість, відсутність однодумців [2].

Надзвичайно важливим бар'єром Є. Ільїн називає інертність установок, стереотипи мислення [4, с. 21]. Є. Ільїн наводить також результати досліджень науковців і відзначає такі бар'єри, як нерозуміння з боку оточуючих, відсутність бажання, лінощі, побутові проблеми, заздрість однолітків тощо [4, с. 37]. А. Лук відзначає такі бар'єри творчості, творчої діяльності: побоювання невдачі; занадто високий рівень самокритичності; лінощі [9, с. 71].

На нашу думку, серед численних бар'єрів креативності, що представлені в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних науковців, на особливу увагу заслуговують такі: відсутність метапредметних навичок роботи з інформацією, незначна кількість ускладнень у процесі виконання навчальних і професійних завдань, відсутність моделей креативної поведінки, що можуть стати об'єктом наслідування, слабка підтримка проявів креативності з боку оточуючих, прагнення “бути як усі” як захисна реакція на можливі оцінні дії з боку інших людей; сувора регламентованість тих чи інших сфер життєдіяльності (навчальної, професійної); перфекціо- нізм на рівні хворобливого відчуття потреби бути в усьому найкращим; побоювання помилки; конформізм як риса характеру; схильність до конформізму (прагнення бути подібним на інших людей, не відрізнятися від них своїми судженнями і вчинками); боязнь виявитися “білою вороною”, видатися нерозумним і смішним у своїх судженнях; відсутність потреби впроваджувати нове; боязнь помсти іншої людини, чия позиція піддається кри- таці; особистісна тривожність, невпевненість у собі або надмірна самовпевненість, негативне самосприйняття (“Я-концепція”), що характеризується заниженою самооцінкою особистості, небажанням висловлювати свої ідеї; ригідність (негнучкість) мислення. Загалом у процесі формування креативності в студентів доцільно враховувати як внутрішні, так і зовнішні (відсутність підтримки, відсутність однодумців) бар'єри креативності.

На погляд Е. Бос, кожний розумно організований творчий процес проходить незалежно від обраної техніки такі етапи: латентне незадоволення; з'ясування проблеми; організація креативного обговорення; пошук ідей; оцінювання ідей; визначення рішення; реалізація [1]. З метою подолання бар'єрів у навчанні використовують методи, зокрема індивідуальні та групові технології, група є ефективним інструментом соціально-психологічного впливу на особистість. Як відомо, присутність інших підсилює мотивацію кожного учасника до опанування певних норм і принципів, стратегії та стилю поведінки, взаємодія в групі сприяє формуванню й розвитку комунікативних творчих навичок, підвищенню самооцінки, подоланню тривожності, агресивності, підсиленню позитивної мотивації поведінки.

Чинники, що впливають на формування креативності студентів, можна поділити на внутрішні та зовнішні. Такий комплекс, на думку Я. Пономарьова, “починається із ситуацій, що сприяють інтуїтивному схоплюванню ідеї вирішення творчої проблеми, і закінчується вихованням необхідних здібностей, якостей особистості творця, створенням творчого клімату в науково-дослідному колективі” [11, с. 289]. К. Роджерс до внутрішніх умов зарахував екстенсіональність (відкритість новому досвіду); внутрішній фокус оцінювання; здатність до незвичайних поєднань. Зовнішніми умовами креативності є психологічна безпека й захищеність (визнання безумовної цінності індивіда, створення обстановки, в якій відсутнє зовнішнє оцінювання); психологічна свобода самовираження. К. Роджерс називав і “супутні компоненти творчого акту” - емоції (естетичні, евристичні, комунікативні, “відокремленості”) [4, с. 18].

Для розвитку здібностей студентів, формування їхньої креативності суттєве значення має поза аудиторна діяльність, яка, на думку С. Савченка, характеризується відпрацьованими каналами взаємодії структурних одиниць закладів вищої освіти із зовнішніми організаціями й установами [13]. Конкурси, форуми, колоквіуми, інтернет-конференції, літня практика, участь у роботі студентської науково-творчої лабораторії тощо - це важливі форми позааудиторної роботи зі студентами, які сприяють формуванню їхньої креативності й подоланню бар'єру самовираження.

Важливим чинником розвитку особистості, формування креативності є середовище, основними ознаками якого саме в аспекті формування креативності можна визначити такі: невизначеність, потенційну багато- варіантність і принципову незавершеність (це стимулює пошук власних орієнтирів, а не прийняття готових) [6]. Воно має забезпечувати свободу для реалізації, активізації, розвитку творчих здібностей і сприяти подоланню внутрішньої несвободи, яка полягає в нерозумінні діючих на людину зовнішніх і внутрішніх сил, у відсутності можливості для ефективного особистісного саморозвитку. Основним способом розвитку креативної особистості є самовдосконалення, а головним спонукальним мотивом - прагнення людини реалізувати себе [4, с. 19]. Нами запропоноване визначення: освітнє середовище - це відкрита, складна, інтегрована, динамічна система умов зовнішніх і внутрішніх факторів як засіб навчання, що сприяє формуванню особистості, а також можливостей для її творчого розвитку, мотивації і якісної самореалізації в професійної діяльності [12].

Університетське середовище, в якому відбувається процес формування креативності студентської молоді, має бути організовано як креативне освітнє середовище, як особистісний простір, що гнучко реагує на індивідуальні творчі запити студентів, стимулює і створює умови для творчої самореалізації [7]. Переконливим є висновок К. Кречетникова, що креативне освітнє середовище має створювати умови для актуалізації внутрішнього світу тих, хто навчається, їх особистісного зростання і становлення самосвідомості [8, с. 38].

І. Гриненко, досліджуючи креативне освітнє середовище, визначає, що це “середовище, в якому могла б актуалізуватися креативність студентів, має підтримувати внутрішню мотивацію; мати великий ступінь невизначеності й потенційної багатоваріантності; заохочувати атмосферу гри, експериментування; забезпечувати креативну навчальну діяльність; сприяти позитивному емоційному стану тих, хто навчається” [3; с. 45]. Необхідно підкреслити, що важлива роль у реалізації завдань процесу формування креативності студентів належить викладачу вишу. Він має організувати навчальний процес так, щоб спонукати кожного учасника (і студентів, і викладачів) до актуалізації та розвитку власної креативності (О. Морозов). Викладач будує свою роботу зі студентами на основі консультування, інформування, експертизи. Важливим постає демократичний стиль взаємин між викладачами та студентами, стимулювання різних форм творчого самовираження й ініціативи студентів, створення атмосфери творчості в академічній групі, уникнення шаблонів у навчанні [10]. Серед чинників, що безпосередньо впливають на процес формування креативності майбутніх фахівців будь-якого профілю, варто відзначити сучасні інформаційно-комунікаційні технології, загальний інформаційний простір вишу [7].

Сучасна практика професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах свідчить про широке залучення в навчально-виховний процес креативних методів навчання (рис. 1).

Рис.

Висновки

освіта креативність професійний

Проблематика визначення розвитку креативності студентів упродовж професійної підготовки є надзвичайно актуальною, оскільки активізація всіх процесів, пов'язаних із креативністю, творчими здібностями, характеризується випереджальним характером, орієнтованістю на майбутнє, необхідністю врахування амбівалентності бар'єрів креативності, специфіки темпоральних і просторових характеристик розвитку особистості в освітньому просторі закладів вищої освіти.

Теоретична значущість результатів дослідження полягає в розширенні уявлень про психологічні бар'єри, зокрема бар'єри розвитку креативності, подолання яких у навчанні має стати одним із педагогічних завдань, а сам психологічний бар'єр може розглядатись як педагогічний засіб розвитку професійних важливих якостей і способів діяльності майбутніх фахівців, що сприяє розвитку їхньої професійної компетентності. Особливо перспективним, на наш погляд, може бути її подальше вивчення щодо подолання бар'єрів розвитку креативності в процесі професійної освіти майбутніх фахівців. Зокрема, отримані результати можуть слугувати теоретичною базою для вирішення проблем підвищення якості студентів різних сфер в умовах модернізації освітнього процесу, а також підґрунтям для створення програм самовдосконалення професійної компетентності й викладача, і студентів у різних типах освітніх установ.

Використана література

освіта креативність професійний

1.Бос Э. Как развивать креативность / Э. Бос ; пер. с нем. К. А. Петросян. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. - 189 с.

2.Как определить и развить способности ребенка / сост. В. М. Воскобойников. - Санкт-Петербург: Респекс, 1996. - 426 с.

3.Гриненко І. В. Педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі фахової підготовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / І. В. Гриненко. - Тернопіль, 2008. - 192 с.

4.Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е. П. Ильин. - Санкт-Петербург: Питер, 2011. - 448 с.

5.Ковальчук В. І. Феномен креативності у діяльності керівника навчального закладу / В. І. Ковальчук // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Соціологія. Психологія. Педагогіка”. - Тематичний вісник № 1. - Київ : Гнозис, 2009. - С. 89-93.

6.Створення сприятливого навчального середовища. Тренінги / за заг. ред. В. Ковальчука, упорядкування Л. Галіцина. - Київ : Шк. світ, 2011. - 128 с.

7.Ковальчук В. І. Розвиток вищої освіти відповідно до тенденцій і вимог ринку праці / В. І. Ковальчук // Розвиток сучасної освіти: теорія, практика, інновації : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 25-26 лютого 2016 року. - Київ : Міленіум, 2016. - С. 22-24.

8.Кречетников К. Г Проектирование креативной образовательной среды на основе информационных технологий в вузе : автореф дисс. ... докт. пед. наук : 13.00.08 “Теория и методика профессионального образования” / К. Г. Кречетников. - Ярославль, 2003. - 38 с

9.Лук А. Н. Психология творчества / А. Н. Лук. - Москва: Наука, 1978. - 128 с.

10.Морозов А. В. Формирование креативности преподавателя высшей школы в системе непрерывного образования : дисс. ... докт. пед. наук : 13.00.08 “Теория и методика профессионального образования” / А. В. Морозов. - Москва, 2004. - 445 с.

11.Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика / Я. А. Пономарев. - Москва: Педагогика, 1976. - 296 с.

12.Ткач М. М. Створення освітнього середовища в професійній підготовці бакалаврів лісового і садово-паркового господар¬ства / М. М. Ткач. - Одеса : Інноваційна педагогіка. - 2018. - Випуск № 6. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.innovpedagogy.od.ua.

13.Савченко С. В. Личностно-ориентированный подход к организации внеучебной работы в вузе / С. В. Сав¬ченко // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. - 2003. - № 7. - С. 193-198.

14.Stain B. S. Memory and Creativity / B. S. Stain // Handbook of Creativity. - Ed. of J.A. Glover and other. - Plйnum Press, N.Y. and London, 1988.

15.Torrance E. P. Guiding Creative talent / E. P Torrance. - Englewood Cliffs, W. J. : Prentice-Holl, 1964. - 23 s.

16.Хайем А. Преодоление барьеров развития креативности и творческой способности [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.elitarium.ru/krativnostideya tvorcheskoe myshlenie vozmozhnost perfekcionizm sposobnosti boyazn uspekh reshenie problem.

Размещено на Allbest.ru