Матрична модель рівнів професійно-термінологічної компетентності майбутнього педагога

Размещено на http://www.allbest.ru/

Матрична модель рівнів професійно-термінологічної компетентності майбутнього педагога

Перерва В.В.

Однією з актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики є пошук методів і засобів, які б забезпечували одержання своєчасної, об'єктивної, достатньо повної інформації про здобуття знань, якість освіти, ефективність навчального процесу.

Питанню визначення критеріїв, показників і рівнів сформованості компетентностей спеціаліста присвячені роботи багатьох дослідників: О. Бородієнко, М. Мруга, Р. Чубук та ін. (професійна компетентність); В. Нечипоренко та ін. (життєва компетентність), В. Баркасі, О. Добротвор та ін. (комунікативна компетентність), професійно-термінологічної (Н. Бодровська, Л. Вікторова, І. Власюк, Т. Денищич та ін.).

Процес формування професійно-термінологічної компетентності (далі - ПТК) майбутнього спеціаліста буде ефективним у разі створення відповідних умов і розроблення раціонального інструментарію діагностування на основі надійних та уніфікованих критеріїв і показників з метою оцінювання результатів педагогічного процесу на будь-якому темпоральному відрізку, наданні якісної та кількісної характеристики, коригування навчальних програм.

Мета статті - розроблення організаційно-методичного інструментарію експериментального дослідження, що враховує критерії, показники та рівні сформованості ПТК майбутніх учителів біології на основі аналізу її компонентного складу.

З метою усвідомлення сутності проблеми проаналізуємо дефініції понять «критерій», «показник», оскільки аналіз та уточнення понятійно-категоріального апарату й термінології є визначальною методологічною вимогою під час вивчення будь-якого явища.

Критерій (від лат. сгйегшт) - здатність розрізнення; мірило, вимоги, випробування для визначення або оцінювання людини, предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації. Поняття «критерій» розглядається як підстава для оцінювання, визначення або класифікації чогось [13]. Показник - свідчення, доказ, ознака чого-небудь; наочні дані про результати якоїсь роботи, процесу (в нашому випадку процесу формування методичної культури). Розмежовуючи ці дефініції, Т. Федірчик зазначає, що критерій виявляє більш загальну суттєву ознаку, згідно з якою оцінюється, порівнюється педагогічне явище, процес, якісна сформо- ваність. Ступінь прояву критерію виражається в конкретних показниках. Тому «критерій» за своїм обсягом - ширше поняття, ніж «показник» [13, с. 307].

Критерії професійно-термінологічної компетентності мають свою систему показників, що характеризують якісні та кількісні його зміни. Отже, показник - це чіткий прояв критерію на певному етапі формування професійно-термінологічної компетентності студентів. Такий підхід до поняття сутності критерію і його характеристики використано в працях А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Беспалько, В. Вергасова, В. Лозової, В. Чайки та ін.

Засвоєння лінгводидактичної термінології майбутніми вчителями Н. Бородіна досліджувала як складник професійного мовлення у фаховій підготовці. Стан засвоєння професійної термінологічної лексики вона пропонує визначати за такими критеріями, як [1] семантико-когнітивний із показниками: уміння сприймати, визначати лінгводидактичні поняття, встановлювати їх структуру й родовидові відношення, розподіляти лінгводидактичні терміни на тематичні групи, уміння працювати з термінологічними словниками; функціонально-комунікативний із показниками: використання лінгводидактичних термінів у різних видах фахової мовленнєвої діяльності, створення монологічних висловлювань із доцільним використанням лінгводидактичної термінології, навички науково-дослідницької, словникової роботи з лінгводидактичними термінами; професійний із показниками: застосування й розуміння ролі лінгводидактичної термінології у фаховому мовленні й у формуванні професійної компетентності вчителя української мови.

У дослідженні Є. Копіци окреслені критерії й показники засвоєння учнями наукової навчально-термінологічної лексики на міжпредметній основі [10], а саме: гносеологічний критерій із показником обізнаності з термінами лінгвістичної, літературознавчої, біологічної, медичної, міжпредметної термінології; репродуктивний із показниками: вміння виділяти терміни з тексту й пояснювати, з якої вони наукової галузі; вміння створювати нові терміни різними способами; вміння визначати міжпредметну термінологію; вміння працювати з термінологічними словниками; оцінно-рефлексійний із показниками: вміння адекватно оцінювати свою діяльність із термінологічною лексикою (самооцінка); вміння адекватно оцінювати діяльність інших учнів щодо роботи з термінологічною лексикою (взаємооцінка).

Досліджуючи ситуативно-тезаурусний підхід до формування професійної компетентності майбутніх спеціалістів, Л. Кістанова засвоєння професійної термінології визначала за такими критеріями: інформаційно- перцептивним, аналітико-герменевтичним, етико-конструктивним, лінгвістико-конструктивним, комунікативно-конструктивним [8].

Розуміння сутності та специфіки професійно-термінологічної компетентності передбачає її структуру- вання, виділення єдності компонентного складу. У структурі ПТК Л. Вікторова виділяє предметно-теоретичний, емоційно-ціннісний і професійно-операційний компоненти, яким відповідають пізнавальний, мотиваційний і діяльнісний критерії виявлення [6].

Подібною подається структура ПТК іншими дослідниками, зокрема Н. Бордовська й О. Кошкіна [2] виділяють предметно-пізнавальний, інтелектуально-рефлексивний і комунікативно-мовний компоненти, яким відповідають теоретичний, особистісний і практичний критерії.

П'ятикомпонентна структура ПТК розглянута в дослідженнях І. Власюк [5], що виділяла професійно- креативний, професійно-діяльнісний, комунікативно-особистісний, мотиваційно-вольовий і когнітивно- пізнавальний компоненти. їм відповідають такі критерії: критерій розвитку творчих здібностей; результативності використання фахової термінології; професійної спрямованості й самовизначеності особистості; мотивованості вивчення фахової термінології та розвитку вольових якостей; критерій обсягів термінологічних знань і розвитку пізнавальних якостей.

Проаналізувавши різні підходи до виділення структурно-компонентного складу ПТК, уважаємо за доцільне виділення предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативно-мовленнєвого компонентів, які відрізняються як за сутністю, так і за функціями й відповідними компонентами (таблиця 1).

Предметно-пізнавальний компонент співвідноситься з когнітивним або предметно-теоретичним, адже являє собою сукупність знань, що зафіксовані в понятійно-термінологічній формі. Інтелектуально-рефлексивний компонент співвідноситься з емоційно-ціннісним та особистісним компонентами, адже являє собою певний усвідомлений особистий досвід застосування терміносистеми в навчальній і професійній діяльності. Комунікативно-мовленнєвий компонент співвідноситься з професійно-операційним і діяльнісним і реалізується в процесі професійного спілкування та педагогічної діяльності.

Таблиця 1 Компонентно-функціональна структура професійно-термінологічної компетентності

Становлення професійно-термінологічної компетентності визначається рівнем розвитку кожного її структурного компонента. Для об'єктивної оцінки пропонуємо трирівневий аналіз із виділенням низького, середнього та високого рівня сформованості зазначених компонентів.

Відзначимо, що предметно-пізнавальний компонент є визначальним, системоутворювальним для кожного рівня розвитку, адже оперування термінологією забезпечує рефлексію результатів професійної діяльності й успішність професійної комунікації, що базується на знанні термінології відповідної предметної галузі.

Для більш точного визначення рівня сформованості ПТК вважаємо за доцільне звернення до матричної моделі рівнів компетентності, запропонованої Ю. Петровим і Г Петровою [12]. Матрицю моделі рівнів ПТК можна виразити за трьома змінними, що враховують рівень сформованості трьох основних компонентів: предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативно-мовленнєвого. Кожен із зазначених компонентів виявлятися на трьох рівнях - високому, середньому й низькому. Отже, отримуємо матрицю рівнів розвитку ПТК 3х3х3, тобто 27 комбінацій за ступенем прояву властивостей професійно-термінологічної компетентності. Розподіл комбінацій сформованості окремих компонентів ПТК зображений у таблиці (таблиця 2).

По вертикалі зліва розташовані рівні сформованості предметно-пізнавального компонента ПТК, по горизонталі - інтелектуально-рефлексивного, по вертикалі справа - комунікативно-мовленнєвого. Отже, на місці перетину цих трьох показників визначено рівень розвитку ПТК загалом. комунікативний мовленнєвий професійний компетентність

Таблиця 2 Визначення сформованості професійно-термінологічної компетентності залежно від рівня розвитку окремих його компонентів

Запропонована тривимірна матрична модель професійно-термінологічної компетентності формується за результатами діагностичного дослідження рівнів сформованості кожного з компонентів ПТК. Тому для емпіричного визначення стану сформованості компонентів ПТК необхідно вирішити такі завдання:

1. Підібрати методи дослідження та визначити рівень сформованості окремого компонента.

2. Виявити ступінь визначального значення кожного з компонентів на рівень сформованості ПТК (який із компонентів є провідним).

Рівень прояву ПТК можна охарактеризувати так: низький (початковий), середній (достатній) і високий (компетентний).

Щодо підбору методів дослідження та визначення рівня сформованості окремого компонента, то їх можна розподілити в такі групи:

1. Методи визначення ступеня розпізнавання та грамотного використання термінів.

2. Методи визначення особливостей застосування термінів у письмовому мовленні.

3. Методи визначення самооцінки ступеня володіння термінологією за фахом.

4. Методи обробки отриманих даних.

До першої групи методів, що визначають ступінь володіння термінами, можна зарахувати тестування. Типи завдань, що можуть бути запропоновані респондентам, такі:

- розпізнавання слів-термінів певної тематичної або галузевої належності;

- формулювання дефініцій у межах певної теми, модуля, навчальної дисципліни;

- синонімічно-антонімічний аналіз термінів;

- побудова понятійних карт (ментальних карт) і визначення понятійно-категоріального апарату;

- аналіз терміноелементів.

Другу групу становлять методи виявлення особливостей застосування термінів у письмовому мовленні. Із цією метою доцільно використовувати:

- методику М. Холодної «Формулювання проблем» [14];

- кейс-завдання на підбір термінів, що відповідають змісту запропонованої чи обраної проблеми [3];

- контрольні завдання визначення рівня знань із фахових дисциплін.

До третьої групи методів можна зарахувати анкетування, що дає змогу отримати необхідну характеристику респондентів і встановити особливості самооцінки ступеня володіння термінологією, порівняння результатів оцінювання викладачів або незалежних експертів:

- методику Н. Лусканової й анкету «Мотивація навчання у вищих навчальних закладах» Т. Ільїної [11];

- анкетування на визначення рівня сформованості навичок самоконтролю та самооцінки й рефлексивності студентів (А. Карпов, В. Пономарьова) [4];

- анкетування з визначення рівня професійної спрямованості (Д. Дубовицька);

- тест на самодіагностику професійно-комунікативної компетентності (мовне портфоліо) (А. Літвінчук).

Окрему групу методів становлять методи обробки отриманої інформації, адже за результатами дослідження виникає необхідність систематизації кількісних даних великих обсягів. До них належать методи контент-аналізу й методи математичної статистики в тому числі й для розроблення емпіричної моделі розвитку ПТК спеціаліста, пошуку факторів та умов, що визначають успішність та ефективність цього процесу.

Висновки

Виявлення комбінацій рівнів розвитку окремих структурних компонентів і відповідного загального рівня розвитку ПТК є важливим і складним науково-дослідним завданням, що визначає основний напрям діагностики особливостей формування та розвитку ПТК на різних етапах професійного становлення майбутнього педагога. Рівень розвитку ПТК відображає тривимірна модель, яка враховує рівень сформованості основних її компонентів: предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативно-мовленнєвого.

До найбільш перспективних проблем подальшого дослідження варто зарахувати виявлення факторів, що зумовлюють особливості формування ПТК на етапі як професійної підготовки, так і професійної діяльності майбутнього педагога.

Використана література

1. Бородіна Н. С. Наукові засади професійного засвоєння лінгводидактичної термінології студентами філологічних факультетів: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Херсон, 2007. 22 с.

2. Бордовская Н. В., Кошкина Е. А. Терминологическая компетентность специалиста: проявление и уровни развития. Человек и образование. 2016. № 3 (48). С. 4-11.

3. Кейс-метод как средство оценивания и развития терминологической компетентности будущего педагога / Н. В. Бордовская, Е. А. Кошкина, М. А. Тихомирова, Н. Бочкина. Интеграция образования. 2018. Т 22. № 4. С. 728-749.

4. Бугерко Я. М. Психологічна динаміка розгортання рефлексивних процесів у модульно-розвивальному освітньому циклі: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Одеса, 2009. 255 с.

5. Вікторова Л. Діагностування результатів навчання студентів іншомовної професійно-орієнтованої лексики. Порівняльно- педагогічні студії. 2014. № 2-3 (20-21). С. 132-139.

6. Вікторова Л. В. Формування професійно-термінологічної компетентності студентів вищих аграрних навчальних закладів у фаховій підготовці: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Чернігів, 2009. 20 с.

7. Власюк І. В. Формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх бакалаврів економіки в процесі вивчення фахових дисциплін: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2015. 20 с.

8. Кистанова Л. П. Ситуативно-тезаурусный подход к формированию иноязычной коммуникативной компетентности будущих специалистов туриндустрии: автореф. дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Сочи, 2006. 28 с.

9. Ковальчук О. Діагностування результатів навчання як один з напрямів педагогічної взаємодії суб'єктів навчального процесу Вісник Львівського університету. Серія «Педагогіка». 2005. Вип. 19. Ч. 2. С. 83-91.

10. Копіца Є. П. Збагачення словникового запасу учнів гімназії науковою навчально-термінологічною лексикою на міжпред- метній основі: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Одеса, 2006. 20 с.

11. Федірчик Т. Д. Розвиток педагогічного професіоналізму молодого викладача вищої школи (теоретико-методичний аспект): монографія. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2015. 448 с.

Анотація

Стаття присвячена виявленню раціонального інструментарію діагностики рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності (ПТК) майбутнього спеціаліста на основі обгрунтованих та уніфікованих критеріїв і показників, які є необхідною передумовою ефективності її становлення. Так як розуміння структури є вихідним етапом розроблення методики визначення рівня сформованості, проведено аналіз компонентного складу ПТК, що являє єдність трьох компонентів: предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативно-мовленнєвого. Становлення ПТК визначається рівнем розвитку кожного її структурного компонента. Запропоновано трирівневий аналіз кожного структурного компонента ПТК. Поєднання оцінок їх рівня сформованості забезпечує об'єктивність загальної оцінки. Критерії сформованості ПТК відповідають її компонентному складу і представлені теоретичним (гносеологічним), особистісним (мотиваційним) і практичним (комунікативним). Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні й удосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста та зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності.

Наведена характеристика низького (початкового), середнього (достатнього) й високого (компетентного) рівнів сформованості професійно-термінологічної компетентності. Запропонована тривимірна матрична модель визначення рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності майбутнього спеціаліста, що формується за результатами діагностичного дослідження рівнів сформованості кожного з компонентів ПТК.

Сформульовано основні завдання емпіричного визначення стану сформованості компонентів ПТК. Виокремлено основні групи методів дослідження рівня сформованості окремого компонента ПТК: методи визначення ступеня розуміння (володіння) термінами; виявлення особливостей застосування термінів у письмовому мовленні; самооцінки ступеня володіння термінологією за фахом і методи обробки отриманих даних.

Ключові слова: професійно-термінологічна компетентність, критерій, показник, рівень, матрична модель, майбутній учитель.

The article is devoted to finding the rational instruments assessments the professional and terminology competence (PTC)

level of future specialists based on reasonable and unified criteria and indicators. It is a necessary prerequisite for the effectiveness of PTC formation process. The structure insight is outgoing stage of development the methodology of designation. That's why the analysis of component composition was made. It is represented by the unity of subject-cognitive, intellectual-reflective and communicative-speech components. The formation of the PTC is determined by the level of development of its structural components. The three-level analysis of each component of PTC structure is proposed. The objectivity of the overall assessment is ensure the estimation combination of its level. Criteria PTC formation is accord to its structure which is presented by theoretical (gnosological), personality (motivational) and practical (communicative) component. The decisive significance of the subject-cognitive component is emphasized, it is manifests in the development and improvement of the active special terms vocabulary offuture specialist and directly determines the theoretical (cognitive) activity and realization of reflexive and practical activity by specialist.

The characteristic of low (primary), medium (sufficient) and high (competent) levels of PTC formation is given. The three-dimensional matrix model of determination the level of formation the professional and terminology competence of future specialist is reviewed. The main tasks of the empirical definition of forming conditions of the components PTC are formulated. The main groups of methods for studying the formation level of a separate PTC component is singled out.

Key words: professional and terminological competence, criterion, indicator, level, matrix model, future teacher.

Размещено на Allbest.ru