Розвиток наукових напрямів педагогіки праці Республіки Польща: європейський контекст (2004-2012 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток наукових напрямів педагогіки праці Республіки Польща: європейський контекст (2004-2012 рр.)

праця педагогіка польща

Когут С.Я.

У статті представлено ретроспективний аналіз розвитку наукових напрямів педагогіки праці Республіки Польща (2004-2012 рр.). Висвітлено наукові бачення щодо означеного питання польських учених, зокрема К. Жегналека, Т. Новацького, С. Качора, Р. Герлаха та С. Квятковського. Окреслено десять напрямів педагогіки праці за Т. Новацьким (телеологічні питання, професієзнавство, зміст освіти, система освіти, теоретичні основи методологічних досліджень, професійна орієнтація, професійна підготовка і професійний розвиток, навчально-методичне забезпечення, управління процесом підготовки, професійна майстерність). Зауважено, що науковець С. Квятковський, ураховуючи зміни на ринку праці, розробив систематизацію напрямів досліджень, які звелися до професієзнавства; професійного консультування; стандартів професійних кваліфікацій; неперервного навчання. Стисло розглянуто ідею Національних і Європейських рамок кваліфікацій (ЄРК). Окреслено рамку кваліфікацій для вищої освіти Польщі. Зауважено, що на Національні рамки кваліфікацій покладали подвійну функцію: ідентифікувати й урахувати особливості наявних у країні підходів до опису кваліфікацій і стати інструментом змін там, де кваліфікації не відповідали тогочасним потребам і цивілізаційним викликам, а отже, положенням Європейських рекомендацій щодо побудови рамок кваліфікацій.

Ключові слова: педагогіка праці, професійна освіта, професійна підготовка і професійний розвиток, кваліфікації, ринок праці, безробіття, еміграція.

The retrospective analysis of the development of scientific directions ofpedagogy of labor in Poland Republic (2004-2012) and scientific visions on the identified issue of polish scientists, in particular K. Zhegnalek, T. Nowatsky, S. Kachor, R. Gerlach and S. Kwiatkowski are presented in the article. Ten directions of pedagogy of labor, according to T. Nowatsky.

It is noted that S. Kwiatkowski has developed a systematization of the directions of research, taking into account changes in the labor market. The scientist underlined directions of research: professional science; professional counseling; standards of professional qualifications; lifelong learning. The idea of a National and European Qualifications Framework (EQF) is briefly discussed in this article. There is also outlined the framework of qualifications for higher education in Poland.

Importantly that the National Qualifications Framework has provided a dual function: to identify and take into account the approaches to qualifications describing process (based on existing specificities of the country); to become an instrument of changes in situation, when qualifications were inappropriate to the needs and to civilizational challenges of the time. So, qualifications were unsuitable to the principles of the European Guidelines for the Framework.

There is ostended the statistics of unemployment of the Republic of Poland (2004-2014). It is marked unemployment as a situation, when people of working age, who are able and willing to work under typical conditions, become unemployed, despite their job search. Also, it is underlined the problem of emigration of earner poles. Article emphasizes that opening the EU labor market should be interpreted as a form of improvement and development ofprofessional qualification ofpoles, but not as a detailed program proposal of EU to Poland.

Key words: labor pedagogy, vocational education, vocational training and professional development, qualifications, labor market, unemployment, emigration.

Процес розвитку наукових напрямів педагогіки з досвіду країн, які є членами Європейського Союзу, для України є актуальним і на часі. Вступивши до ЄС (1 травня 2004 р.) Республіка Польща вирішила для себе широке коло економічних, політичних і соціальних проблем щодо покращення життя своїх громадян. Практично в усіх напрямах розвитку суспільства простежується тенденція перетворень та адаптації до західноєвропейських стандартів, зокрема в освіті та професійній підготовці фахівців.

Зміна соціально-економічної моделі суспільства як у Польщі, так і в інших країнах Центральної та Східної Європи привела теоретиків педагогіки до увиразнення нових об'єктів для вивчення. Питання теоретичного та практичного завдання педагогіки праці в галузі педагогічного знання окресленого періоду висвітлювали Тадеуш Новацький, Зигмунд Вятровський, Анджей Богай, Вальдемар Фурманек, Барбара Бараняк, Здіслав Волк, Рішард Бера (Ryszard Bera), Рената Томашевська-Ліпец (Renata Tomaszewska-Lipiec), Франці- шек Шльосек та ін.

Мета статті - здійснити ретроспективний аналіз розвитку наукових напрямів педагогіки праці Республіки Польща (2004-2012 рр.).

Водночас Казімєж Жегналек (Kazimierz Zegnalek) указує на такі характеристики тогочасної реальності, як поступова глобалізація всіх сфер життя, стрімка комп'ютеризація й автоматизація виробничих процесів у всіх сферах економіки; роль в економіці, що зростає, сфери послуг [17, с. 375]. Саме тому в контексті цих викликів основою для розвитку польського суспільства є розвиток економіки знань на засадах неперервної професійної підготовки фахівців. Без сумніву, ці процеси впливали й на розвиток нових напрямів, і на викристалізацію нової проблематики досліджень у педагогіці праці.

Разом із тим, на противагу усталеним десяти напрямам досліджень педагогіки праці, які обґрунтував іще в 1973 р. Тадеуш Новацький (телеологічні питання, професієзнавство, зміст освіти, система освіти, теоретичні основи методологічних досліджень, професійна орієнтація, професійна підготовка і професійний розвиток, навчально-методичне забезпечення, управління процесом підготовки, професійна майстерність) [14, с. 10], науковці пропонують альтернативні підходи до визначення напрямів. Зокрема, актуальними та затребуваними були розробки Станіслава Качора, Ришарда Герлаха і Стефана Квятковського, що підтверджує наявність наукового дискурсу із цього питання.

Дослідник С. Качор уважав вагомими для педагогіки праці такі напрями досліджень [8]: філософські засади праці на початку ХХІ ст.; термінологічні проблеми загальної та професійної освіти; орієнтація й консультування з особливим акцентом на професійній підготовці; навчання для діяльності; навчання взаємодії; людина у світі праці; педагогіка праці як суспільна наука; багатовимірність і багаторівневість забезпечення суб'єктивного ставлення людини до процесу праці; педагогіка праці й андрагогіка; підготовка викладачів для професійно-технічної, шкільної та позашкільної освіти; економіка освіти й педагогіка праці в Європейському Союзі - нове розуміння.

Натомість Р. Герлах наголошує на тому, що оскільки економічні та політичні умови в країні різко змінилися, то й напрями досліджень педагогіки праці повинні бути ґрунтовно переглянуті. На його думку, важливими були певні питання, що мають визначати наукову сферу педагогіки праці, а саме [6, с. 115-123]: праця людини та її місце в системі цінностей; професійна праця; процес орієнтації та консультування, а також нові правила функціонування професійної орієнтації; загальнотехнічна освіта; зв'язок між професійно-орієнто- ваним навчанням і професійною підготовкою; напрями розвитку науки, техніки й технології; нове розуміння професійної підготовки; визнання й порівнюваність дипломів і сертифікатів; взаємозв'язок між загальною освітою та професійною підготовкою; цілі, зміст і методи освіти для демократії, миру й толерантності; організаційні й економічні умови професійної підготовки дорослих; доля випускників професійно-технічних училищ і їхньої профпридатності; питання гуманізації праці в час технічної й технологічної трансформації; питання підготовки вчителів для закладів професійного навчання; процес навчання в коледжах та університетах як навчальний об'єкт; порівняльні дослідження, що вивчають розвиток педагогічної роботи в різних країнах; профіль педагога праці.

Окреслені авторські підходи до визначення профілю дослідницької проблематики педагогіки праці хоча й різняться за кількістю пропозицій, проте застосовувалися для визначення тем і проведення досліджень із педагогіки праці, що представлено в монографіях, докторських працях, освітніх програмах, освітніх проектах та іншій науковій літературі. Посилання на зазначені підходи, на нашу думку, вагомі з огляду на увиразнення нових напрямів досліджень у розвитку педагогіки праці та практичне застосування їх результатів у професійній підготовці фахівців та освіті загалом.

Інтеграційні процеси в Європі, до яких була включена Польща, стали важливим поштовхом для розвитку педагогіки праці. Науковцями та практиками в порозумінні з Міністерством національної освіти реалізовано численні дослідницькі освітні проекти й ужито заходів для забезпечення порівняння та визнання польських дипломів, вимірювання якості й ефективності професійної підготовки, інтеграції теорії з практикою, охоплюючи дослідження кваліфікацій і професійних стандартів країн ЄС, системи модульного навчання, зв'язку між професійною та європейською освітою і ринком праці.

Беручи до уваги зміни на ринку праці, С. Квятковський розробив вдалу систематизацію напрямів досліджень, які звелися до [10, с. 16-19] професієзнавства; професійного консультування; стандартів професійних кваліфікацій; неперервного навчання.

Згодом до зазначених наукових напрямів діяльності додалися ще й професійне порадництво, проблеми загальнотехнічної освіти, професійної кваліфікації, реформа системи освіти, питання термінології педагогіки праці [10, с. 26-28].

Варто звернути увагу на те, що експерти педагогіки праці приділяли вагоме значення дослідженню й порівнянню професійних кваліфікацій. Провідними фахівцями з дослідження, розроблення та поширення результатів моделі Національних рамок кваліфікацій (НРК) у Республіці Польщі були Стефан Квятковський, Іренеуш Возняк (Ireneusz Wozniak), Софія Сепковська (Zofia Sepkowska), Кшиштоф Симела (Krzysztof Symela), Генрик Беднарчик та ін. [10, с. 41-45, 49].

Входження Республіки Польщі до ЄС, відкритий ринок праці й освітня мобільність вимагали порівняння освітніх і професійних кваліфікацій. Для повнішого аналізу стисло розглянемо саму ідею Національних і Європейських рамок кваліфікацій (ЄРК).

Для модернізації й реформування освіти і професійної підготовки в Європі НРК стали вагомим інструментом. Значним поштовхом до розгортання цього процесу стало прийняття Європейським Парламентом і Радою ЄРК навчання впродовж життя (англ. The European Qualifications Frameworks for Lifelong Learning - EQF) (2008). У Рекомендаціях щодо його запровадження європейським країнам пропонувалися чіткі спільні дії щодо співвіднесення національних кваліфікаційних рівнів із рівнями ЄРК в розбудові впродовж кількох років нового покоління кваліфікаційних рамок, які будуть ґрунтуватися на національному законодавстві та професійній практиці, а також відповідати європейським стандартам і принципам забезпечення якості освіти [3, с. 120].

На Національні рамки кваліфікацій покладали подвійну функцію: ідентифікувати й урахувати особливості наявних у країні підходів до опису кваліфікацій і стати інструментом змін там, де кваліфікації не відповідали тогочасним потребам і цивілізаційним викликам, а отже, положенням Європейських рекомендацій щодо побудови рамок кваліфікацій.

У досліджуваний період у Польщі кваліфікації надавали особам, які досягнули відповідних результатів навчання. Однак це не означало, що в країні функціонувала така система кваліфікацій, яка могла бути порівнюваною до ЄРК. А це чітко визначені й можливі до порівняння з Європейськими рамками рівні результатів навчання, повсюдно застосований підхід, опертий на результатах навчання, а також широко використовувані системи валідації результатів навчання, контролю якості й можливість накопичення та передачі результатів через систему балів.

Розроблення НРК групою експертів із Польщі тривало протягом 2008-2010 рр. у межах проекту «Вивчення балансу кваліфікацій і компетенцій, доступних на ринку праці Польщі, та моделі Національної рамки кваліфікацій» («Opracowanie bilansu kwalifikacji i kompetencji dostзpnych na rynku pracy w Polsce oraz modelu Krajowych Ram Kwalifikacji»). Як результат реалізації проекту розроблено первинну модель НРК Польщі з інструктивними матеріалами для її впровадження, представлену документом «Від Європейських до Національних рамок кваліфікацій» («Od Europejskich do Krajowych Ram Kwalifikacji») [12].

Згодом, у 2010 р., експерти державного Інституту освітніх досліджень (пол. Instytut Badan Edukacyjnych) реалізували проект «Розроблення істотних та інституційних передумов впровадження Національної рамки кваліфікацій, а також Державного реєстру Кваліфікацій для навчання упродовж життя», результатом якого стала остаточна модель НРК Польщі. Вона містить вісім рівнів. Результати навчання описано через знання, вміння, компетенції (особистісні та соціальні).

Варто зазначити, що в Польщі окремо розроблено Рамку кваліфікацій для вищої освіти. У розпорядженні міністра науки та вищої освіти від 2 листопада 2011 р. щодо НРК для вищої освіти [13] виокремлено дескриптори для освітніх рівнів бакалавр/ліценціат, магістр, доктор. Структура дескрипторів у Польській рамці кваліфікацій (далі - ПРК) поділена на дві групи: так звана «універсальна ПРК», що містить описи 1-8 рівнів, і ПРК, яка складається з дескрипторів для загальної освіти (1-4 рівні), професійної освіти (1-8 рівні) та вищої освіти (5-8 рівні). Польські рамки кваліфікацій базуються на результатах навчання, оскільки тільки такий підхід уможливив структурування й порівняння кваліфікації. Крім того, на основі результатів навчання можна обґрунтовано формулювати освітні стандарти і програми, що відповідають потребам ринку праці та самих громадян [2, c. 281].

Згідно з поглядом І. Нестеренко, обидві рамки кваліфікацій виконують спільні завдання, тобто включають процеси визначення і класифікації галузевих потреб, створюють галузеві професійні стандарти, формують вимоги до рівнів кваліфікації на основі узгодженої системи показників, описують рівні освіти й навчання в національному масштабі через результати навчання/компетенції, розробляють програми навчання та кваліфікацій, в основу яких покладені компетенції. Розв'язання цих завдань дасть змогу громадянам усіх вікових груп отримати доступ до освіти й навчання протягом усього життя для реалізації свого професійного, економічного й особистісного потенціалу, всім суб'єктам - зрозуміти зміст і взаємозв'язок кваліфікацій, адже чим прозоріші кваліфікації, тим зрозуміліше, як можна «просуватися» від однієї кваліфікації до іншої та планувати власне навчання [2, c. 281].

З огляду на викладене, вважаємо, що напрацювання експертів педагогіки праці НРК мало вагоме значення як для освіти і професійної підготовки, так і для розвитку нового напряму досліджень у галузі педагогіки праці.

Засновник наукової школи польської педагогіки праці Т. Новацький в останній публікації у 2010 р. [11, с. 28], покликаючись до наведених підходів щодо наукових напрямів педагогіки праці, які лежать в основі цієї науки ще з 70-х років, зауважив, що в сучасних умовах потрібно додати професійне консультування; охорону та гігієну праці; трудову міграцію; професійну кар'єру, креативний розвиток працівників і професійний профіль фахівця; патологію праці.

Зазначимо, що з нових напрямів, які запропонував Т. Новацький, і до сьогодні активно розвиваються професійна орієнтація та порадництво, що вказує на глибоке осмислення проблематики педагогіки праці та професійну далекоглядність науковця.

Новим суспільним явищем, яке також стало й новим предметом для досліджень у галузі педагогіки праці цього періоду, експерти в працях [4; 7; 10; 15] виділили безробіття, розглядаючи його як супутнє негативне явище у становленні та розвитку вільного ринку праці.

Зокрема, С. Квятковський визначає безробіття як явище, що означає ситуацію, у якій люди працездатного віку, що здатні й готові працювати в типових умовах, залишаються безробітними, незважаючи на пошуки праці [9, с. 391].

У 2004 р. в Польщі зареєстровано 2999,6 тис. безробітних, а у 2008 р. - їх кількість зменшилася вдвічі. У наступні роки зафіксовано невелике збільшення кількості зареєстрованих безробітних - з 1892,7 тис. у 2009 р. до 2157,9 тис. у 2013 р. Варто звернути увагу на те, що серед безробітних найменшу групу становили особи з вищою освітою (5% у 2004 р., 12,4% у 2014 р.) та загальною середньою освітою (7% у 2004 р., 10,5% у 2014 р.)

Інша група зареєстрованих безробітних була з робітничою та середньою професійною освітою (21,9% у 2004 і 2005 рр., 22% у 2013 і 2014 рр.) Найбільшу групу зареєстрованих безробітних становили особи з базовою та середньою освітою (32,3% у 2004 р., 27,5% у 2014 р.) Найбільше зростання кількості безробітних можна зауважити в групі осіб із вищою освітою: за даними Польського статистичного відомства, практично вдвічі [16, с. 281-282].

Безробіттям охоплено й молодь. За словами В. Фурманека, безробітні діти безробітних батьків у майбутньому матимуть менше шансів вибратися із ситуації соціального виключення та приєднатися до тенденцій економічного й культурного життя. Разом зі звиканням до використання соціальної допомоги в них зростають претензійні ставлення до суспільства [5, с. 353-356].

Освітні прагнення молоді досліджували серед інших Тереза Гіза (Teresa Giza) і Катажина Палка (Katarzyna Palka). Вони вказали, що протягом 2000-2012 рр. у Польщі зменшилася кількість учнів, які навчалися в професійних училищах без складання матури (іспиту, що складається після закінчення навчання в середній школі для підтвердження готовності учня до навчання у вищій школі) - з 26% до 18%, натомість збільшився відсоток учнів середніх шкіл, які складали матуру. За результатами Головного статистичного бюро (2011 р.), вищої освіти своїм дітям бажало 65 % дорослих у селі, в містах цей показник дорівнював 83 %. Однак остатнім часом знизився рівень освітніх прагнень батьків стосовно дітей. Це також підтверджують дані Центру досліджень суспільної думки, з яких випливає, що 82% респондентів дотримуються думки, що варто мати освіту, хоча 2004 р. таку думку висловлювали 93% опитаних. Окрім того, більшість поляків уважає, що освіченим людям легше зробити кар'єру (80%), уникнути бідності й зубожіння (64%) та безробіття (57%). Однак таку думку висловлювали у 2004 р. Натомість у 2014 р. збільшилася кількість людей, які стверджують, що освіта не впливає на професійну чи матеріальну ситуацію. Бажання отримати вищу або принаймні середню освіту серед молодих людей і надалі високе, проте тенденція зростання залишається на тому ж рівні [1, с. 146].

Разом із тим некерований доступ до відкритого європейського ринку праці спричинив проблему еміграції заробітчан-поляків, які розглядали це як шанс розвивати професійну кар'єру в міжнародному аспекті. Як зазначив Т. Новацький, проблематика трудової міграції, яку порушили дослідники педагогіки праці, - це сміливий вхід у нову й дуже складну галузь, це відкриття нового розділу педагогіки праці. З педагогічного погляду надзвичайно цінною є наукова рефлексія над викликами для освіти, які породжує робітнича еміграція молоді, особливо з огляду на те, що потік міграції не зменшується [15, с. 45-46].

Саме тому для педагогіки праці постали нові виклики, пов'язані з пошуком і пропозицією системних рішень, які створювали б нагоди для молодих людей залишатися в країні, на розвиток якої вони могли б працювати. Водночас відкриття ринку праці ЄС трактувати як форму вдосконалення, підвищення професійної кваліфікації, а не як ґрунтовну програмну пропозицію ЄС для Польщі.

Висновки. Отже, здійснивши ретроспективний аналіз означеного періоду щодо розвитку педагогіки праці з позиції наукових розвідок учених Республіки Польщі, можемо констатувати, що тема не втрачає своєї актуальності й вимагає конструктивного дискурсу міждисциплінарного характеру.

Питання безробіття, мобінгу, трудоголізму, трудової міграції, професійного вигорання, професійної кар'єри, місця праці, організації знань, інтелектуального капіталу, адаптації навчальної діяльності до потреб ринку праці потребує сучасних досліджень як у Польщі, так і в Україні.

Використана література

1. Гіза Т., Палка К. Соціально-педагогічні аспекти освітніх ідей. Наукові записки УКУ. Серія «Педагогіка. Психологія». Львів, 2017. № IX. Вип. 2. С. 141-149.

2. Нестеренко І. Б. Національні рамки кваліфікацій в Україні та Польщі: порівняльний аналіз. Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія «Педагогічні науки». 2012. № 22 (4). С. 277-284.

3. Пуховська Л. Європейський досвід запровадження національних рамок кваліфікацій. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Серія «Професійна педагогіка». 2014. № 8. С. 120-127.

4. Bera R. Aksjologiczny sens pracy a poczucie jakosci zycia mlodych emigrantow polskich. Lublin, 2008. 248 s.

5. Furmanek W. Zarys humanistycznej teorii pracy: (z perspektywy pedagogiki pracy). Torun, 2008. 519 s.

6. Gerlach R. Nowe obszary badan w pedagogice pracy. Pedagogika pracy i andragogika w konstelacji europejskiej i globalnej / red. Z. Wiatrowski. Wloclawek, 2006. S. 115-123.

7. Jeruszka U. Teorie w dziedzinie (nie tylko) pedagogiki pracy. Wokol podstawowych zagadnien pedagogiki pracy. Bydgoszcz, 2017. S. 62-107.

8. Kaczor S. O Potrzebie badan obszarow pedagogiki pracy. Pedagogika pracy w kontekscie integracji europejskiej / red. Z. Wiatrowski, U. Jeruszka, H. Bednarczyk. Warszawa, 2003. 341 s.

9. Kwiatkowski S. M., Bogaj A., Baraniak B. Pedagogika pracy. Warszawa, 2007. 235 s.

10. Kwiatkowski S. M. Popyt na prac^ w warunkach kryzysu gospodarczego. Szkola - Zawod-Praca. № 1. S. 16-28.

11. Nowacki T W. Wybrane problemy pedagogiki pracy - mi^dzy diagnozq prognozq. Pedagogika pracy w perspektywie dyskursu o przyszlosci / red. R. Gerlach. Bydgoszcz, 2010. 342 s.

12. Od Europejskich do Krajowych Ram Kwalifikacji / pod red. merytorycznq E. Chmieleckiej. Warszwa, 2009. 160 s.

13. Rozporzqdzenie Ministra Nauki і Szkolnictwa Wyzszego z dnia 2 listopada 2011 r. w sprawie Krajowych Ram Kwalifikacji dla Szkolnictwa Wyzszego. Dz. U. 2011. № 253. Poz. 1520. http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20112531520/O/ D20111520.pdf (дата звернення: 27.04.2014).

14. Wiatrowski Z. Poczqtki, rozwoj i aktualny stan pedagogiki pracy w Polsce. Relacja i refleksja okolicznosciowa z okazji 40-lecia Pedagogiki Pracy. Edukacja ustawiczna doroslych. 2012. Cz. I. № 2. S. 7-13.

15. Wierzejska J. Nowe obszary i problemy badawcze pedagogiki pracy. Uniwersytet Marii Curie-Sklodowskiej w Lublinie. Wydzial Pedagogiki i Psychologii VOL. 30. № 2 (2017). SECTIO J, ANNALES. S. 41-49. URL: http://dx.doi.org/10.17951/j.2017.30.2.41 (дата звернення: 19.04.2019).

16. Wozniak Waldemar Analiza bezrobocia w Polsce w latach 2004-2014. Studia iprace wydzialu nauk ekonomicznych i zarzqdzania. № 42. T. 1. S. 269-283. URL: 10.18276/sip.2015.42/1-18. (дата звернення: 18.04.2019).

17. Zegnalek K. Pedagogika pracy wobec wspolczesnych wyzwan cywilizacyjnych. Pedagogika pracy i andragogika w konstelacji europejskiej i globalnej / red. Z. Wiatrowski. Wloclawek, 2006. S. 375.

References:

18. Hiza T., Palka K. Sotsialno-pedahohichni aspekty osvitnikh idei. Naukovi zapysky UKU. Seriia: «Pedahohika. Psykholohiia». Lviv, 2017. Chyslo IX. Vyp. 2. S. 141-149 [in Ukrainian].

19. Nesterenko I. B. Natsionalni ramky kvalifikatsii v Ukraini ta Polshchi: porivnialnyi analiz. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky. 2012. № 22 (4). S. 277-284 [in Ukrainian].

20. Pukhovska L. Yevropeiskyi dosvid zaprovadzhennia natsionalnykh ramok kvalifikatsii. Naukovyi visnyk Instytutu profesiino- tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Seriia: Profesiina pedahohika. 2014. № 8. S. 120-127 [in Ukrainian].

21. Bera R. Aksjologiczny sens pracy a poczucie jakosci zycia mlodych emigrantow polskich. Lublin, 2008. 248 s.

22. Furmanek W. Zarys humanistycznej teorii pracy: (z perspektywy pedagogiki pracy). Torun, 2008. 519 s.

23. Gerlach R. Nowe obszary badan w pedagogice pracy. Pedagogika pracy i andragogika w konstelacji europejskiej i globalnej / red. Z. Wiatrowski. Wloclawek, 2006. S. 115-123.

24. Jeruszka U. Teorie w dziedzinie (nie tylko) pedagogiki pracy. Wokol podstawowych zagadnien pedagogiki pracy. Bydgoszcz, 2017. S. 62-107.

25. Kaczor S. O Potrzebie badan obszarow pedagogiki pracy. Pedagogika pracy w kontekscie integracji europejskiej / red. Z. Wiatrowski, U. Jeruszka, H. Bednarczyk. Warszawa, 2003. 341 s.

26. Kwiatkowski S. M. Popyt na prac^ w warunkach kryzysu gospodarczego. Szkola - Zawod - Praca. № 1. S. 16-28.

27. Kwiatkowski S. M., Bogaj A., Baraniak B. Pedagogika pracy. Warszawa, 2007. 235 s.

28. Nowacki T. W. Wybrane problemy pedagogiki pracy - mi^dzy diagnozq prognozq. Pedagogika pracy w perspektywie dyskursu o przyszlosci / red. R. Gerlach. Bydgoszcz, 2010. 342 s.

29. Od Europejskich do Krajowych Ram Kwalifikacji / pod red. merytorycznq E. Chmieleckiej. Warszwa, 2009. 160 s.

30. Rozporzqdzenie Ministra Nauki і Szkolnictwa Wyzszego z dnia 2 listopada 2011 r. w sprawie Krajowych Ram Kwalifikacji dla Szkolnictwa Wyzszego. Dz. U. 2011. № 253. Poz. 1520. http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20112531520/O/ D20111520.pdf (дата звернення: 27.04.2014).

31. Wiatrowski Z. Poczqtki, rozwoj i aktualny stan pedagogiki pracy w Polsce. Relacja i refleksja okolicznosciowa z okazji 40-lecia Pedagogiki Pracy. Edukacja ustawiczna doroslych. 2012. Cz. I. № 2. S. 7-13.

32. Wierzejska J. Nowe obszary i problemy badawcze pedagogiki pracy. Uniwersytet Marii Curie-Sklodowskiej w Lublinie. Wydzial Pedagogiki i Psychologii VOL. 30. № 2 (2017). SECTIO J, ANNALES. S. 41-49. URL: http://dx.doi. org/10.17951/j.2017.30.2.41 (дата звернення: 19.04.2019).

33. Wozniak Waldemar Analiza bezrobocia w Polsce w latach 2004-2014. Studia i prace wydzialu nauk ekonomicznych i zarzqdzania. № 42. T. 1. S. 269-283. URL: 10.18276/sip.2015.42/1-18. (дата звернення: 18.04.2019).

34. Zegnalek K. Pedagogika pracy wobec wspolczesnych wyzwan cywilizacyjnych. Pedagogika pracy i andragogika w konstelacji europejskiej i globalnej / red. Z. Wiatrowski. Wloclawek, 2006. S. 375.

Размещено на Allbest.ru