Що треба знати майбутньому організатору освітнього процесу про гуманістичні системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Що треба знати майбутньому організатору освітнього процесу про гуманістичні системи

Євген Лодатко, д.пед.н., професор

У статті дається огляд особливостей функціонування складних гуманістичних систем, до яких належать також і освітні системи з притаманними їм складовими, багатоланковою й розгалуженою структурою, нелінійної взаємодією між елементами та специфічними об'єктами, предметами, методами, формами, засобами і умовами діяльності.

Ключові слова: складні гуманістичні системи, освітні системи, особливості гуманістичних систем.

Лодатко Евгений. Что надо знать будущему организатору образовательного процесса про гуманистические системы.

В статье дается обзор особенностей функционирования сложных гуманистических систем, к которым относятся также и образовательные системы с присущими им составляющими, многозвенной и разветвленной структурой, нелинейным взаимодействием между элементами и специфическими объектами, предметами, методами, формами, средствами и условиями деятельности.

Ключевые слова: сложные гуманистические системы; образовательные системы; особенности гуманистических систем.

Lodatko Eugen. What Need to Know of the Humanistic Systems the Future Organizer of the Educational Process.

The article provides an overview of features of functioning of compound humanistic systems, which include also the educational systems with the components inherent in them: multilinked and branched of structure, a nonlinear of interaction between the elements and specific objects, subjects, methods, forms, means and conditions of activity.

Key words: compound humanistic systems; educational system; features of the humanistic systems.

Серед складних систем особливе місце посідають системи, в межах яких відбувається взаємодія різних культурних форм, видів людської діяльності, матеріальних і нематеріальних ресурсів і людей. Складні системи такого виду прийнято називати соціальними або гуманістичними системами.

«На відміну від фізичних систем, спосіб організації яких обумовлюється рівнем енергії, в соціальних системах цей спосіб визначається рівнем знань.... Знання у соціальній системі виконують роль, аналогічну ролі енергії в системі фізичній. Найважливіше те, що знання, на відміну від енергії, не підпорядковується першому закону термодинаміки (закону збереження енергії) < і можуть «відтворюватися» без обмежень >. Людина не втрачає знання, коли ділиться ними з іншими. Навпаки, їх поширення підвищує рівень знань соціальної системи і сприяє народженню нового знання. Саме ця здатність дозволяє соціальним системам природним чином постійно відтворювати свою структуру і коригувати свої функції» [1, с. 146].

Для соціальних (гуманістичних) систем важливим є те, що знання окремих її членів у сукупності не утворюють обсягу знань системи в цілому. Те, що якість члени гуманістичної системи мають унікальні знання в певній галузі знань, зовсім не означає, що ці знання є надбанням самої системи. Вони можуть виявитися взагалі недосяжними для більшості членів (як, наприклад, неевклідові геометрії та інші математичні теорії, сучасні напрями програмування тощо).

Тому говорити про соціальне пізнання можна лише відносно тієї частини знань, яка є спільною для всіх членів системи і проявляється в особливостях колективного світосприйняття і культурних здобутках [4]. Фактично це єдині «параметри», за якими можуть реалістично порівнюватися різні соціальні системи в часі.

До соціальних (гуманістичних) систем, зокрема, належать освітні системи із притаманними їм складовими, багатоланковою й розгалуженою структурою, нелінійної взаємодією між елементами та специфічними об'єктами, предметами, методами, формами, засобами і умовами діяльності. Соціальними системами також можуть вважатися працездатне населення як соціальна група, українська діаспора та ін.

Соціальні (гуманістичні) системи прийнято розрізняти за ступенем однорідності складових (елементів).

Гомогенними (або однорідними) вважаються соціальні системи, елементи яких мають однакові або схожі властивості. Такі системи не мають глибоких відмінностей у своїй структурі. Прикладом може слугувати студентство чи пенсіонери як соціальні групи.

Гетерогенними (або різнорідними) вважаються соціальні системи, що складаються з елементів із різними властивостями і структурами. Прикладом такої системи може слугувати будь-яке суспільство або населення якогось регіону.

Складним соціальним системам разом із загальними властивостями притаманні також особливості, що виділяють їх серед інших об'єктів такого роду, а саме:

1. Поведінку соціальної системи можна зрозуміти тільки в контексті того середовища, де вона функціонує.

Тому складні соціальні системи відносять до категорії так званих відкритих систем, характеристики яких є надзвичайно важливими для розуміння їхньої поведінки. Відкриті системи не тільки зберігають властивості, загальні для всіх систем, але й ревно пильнують власні особливості, прагнучі відтворювати себе нескінченно.

Зазначена особливість дає розуміння того, що будь-які «історичні екскурси» в минуле спроможні давати лише імовірнісні уявлення про функціонування соціальних систем, унеможливлюючи всебічне осягнення причинно-наслідкових зв'язків та рушійних сил їх поведінки.

2. Складні соціальні системи відзначаються цілеспрямованістю.

Такі системи спроможні виробляти не тільки незмінний результат різними способами у незмінному середовищі, а й різні результати, причому в мінливому середовищі теж.

3. Наявність у складних системах ланцюгів як позитивного, так і негативного зворотного зв'язку.

4. Синкретичне зближення у складних соціальних системах багатьох чинників, що зазвичай штучно розділяються на ізольовані предмети мислення.

Отже, для досягнення успіху в розумінні поведінки складних систем мають усуватися бар'єри між різними галузями знань (предметами мислення, дисциплінами) таким чином, щоби в межах однієї системи відкривалася можливість дослідження взаємодії соціальних, культурних, економічних та інших чинників.

Характер і результат взаємодії цих чинників (про що йшлося вище) найчастіше виявляються важливішими за змістове наповнення будь-якого з них, студійованого окремо. Тому якщо окремішні чинники будуть досліджуватися ізольовано, їхня взаємодія залишиться поза увагою, що призведе до формування поверхневого чи спотвореного уявлення про складну соціальну систему.

5. Віддалена (довготермінова) реакція складних систем на вплив часто є прямо протилежною короткотерміновій (негайній) реакції системи на цей вплив.

Ця властивість базується на принципах замкненості, резистентності та контрінтуїтивності й означає, що будь-який вплив на складну систему спричиняє «швидкий ефект», який зазвичай не співпадає з ефектом, віддаленим у часі. Такий феномен пояснюється тим, що управлінці (як і дослідники) не мають повного уявлення про «точки впливу», які є джерелом сил, що можуть виникнути у складній соціальній системі внаслідок флуктуацій якихось величин.

6. Компенсація складною системою впливу ззовні шляхом зниження темпу відповідних дій, генерованих всередині системи, та спрямовування значних зусиль на відшкодування втрат від впливу «внутрішніх дій» на поведінку системи.

Однією з відмітних рис складних систем є нетерпимість до управління. Тому будь-який зовнішній вплив на складну соціальну систему спричиняє порушення її внутрішньої активності. Система наче призупиняє дію на деякий час, наче «обирає» спосіб реагування на вплив, але деякий час потому повертається до свого попереднього стану.

7. Складні соціальні системи напрочуд не чутливі до зміни багатьох параметрів.

8. Складні соціальні системи відрізняються високою чутливістю до зміни лише незначної кількості певних параметрів та деяких змін у структурі системи.

Будь-яка соціальна система містить кілька точок впливу (параметрів), до яких вона чутлива. Зміна сили впливу в будь-якій з таких точок (параметрів) тисне на всю систему і її поведінка змінюється в усіх напрямках.

9. Складні соціальні системи мають тенденцію до погіршення якості.

Складні системи у процесі еволюції набувають тенденції до погіршення (якості) дії, оскільки середовище їх існування поступово змінюється, але самі системи, лишаючись «нетерпимими до управління» і зовнішніх впливів, протидіють змінам, забезпечуючи самозбереження. Виникаюча невідповідність «традиційної поведінки» системи умовам зміненого оточення свідчить не тільки про прояв окремих її особливостей (зокрема, нечутливості, протидії й компенсації...), а й актуалізує її заміну іншою відповідно до вимог часу.

Природа складних соціальних систем суперечна інтуїції і слугує причиною руйнування більшості первинних уявлень про них. Протиріччя між короткостроковими і довгостроковими реакціями системи (про що йшлося вище) стимулює до таких впливів на неї, котрі в реальності спричиняють погіршення результатів її функціонування у майбутньому.

Приміром, певні заходи можуть поліпшити стан справ на короткий проміжок часу. При цьому в майбутнє зміщується етап прояву змін, спричинених погіршенням параметрів системи. Тому спочатку проявляються позитивні результати від вжитих заходів, а коли поведінка системи погіршується, початкові зусилля подвоюються. Посилення впливу знову призведе до короткострокового поліпшення поведінки системи, але ще більше употужнить погіршення віддалених наслідків.

10. У складних соціальних системах причина і наслідок тісно не пов'язані ані в часі, ані у просторі.

Причини будь-якого спостережуваного симптому в поведінці соціальної системи можуть насправді лежати в дуже віддаленому її «секторі». Самі ж симптоми можуть проявлятися набагато пізніше первісних причин, що їх викликали.

11. Складні соціальні системи породжують значно більший обсяг інформації ніж той, що можна правильно, систематично і продуктивно використовувати.

Це слугує перешкодою для опанування готовності і здатності організовувати належним чином надавану системою інформацію в тій формі, яка б відображала структуру реальної соціальної системи і, отже, відкривала можливості для дослідження її поведінки.

Висновки

При вивченні поведінки складних соціальних систем не слід акцентувати надмірну увагу на питаннях досягнення негайного результату від впливу на систему, корегування й згладжування незапланованих ефектів у її функціонуванні. Переважна увага має зосереджуватися на труднощах і усуненні причин їх виникнення, хоча для цього можуть знадобитися зусилля й заходи, абсолютно протилежні тим, які спрямовувалися на пом'якшення тривожних симптомів. Проте усунення небажаних причин часто вимагає менших витрат, а вплив на поведінку системи виявляється набагато глибшим, поліпшення більш довготривалими.

Список використаних джерел

1. Гараедаги Дж. Системное мышление: Как управлять хаосом и сложными процессами Платформа для моделирования архитектуры бизнеса / Дж. Гараедаги; [пер. с англ. Е. И. Недбальская; науч. ред. Е. В. Кузнецова]. - Минск: Гревцов Букс, 2010. - 480 с.

2. Національна рамка кваліфікацій [Затв. постановою КМ України від 23 листопада 2011 р. № 1341] // Законодавство України: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 1341--2011-п.

3. Форрестер Д. Динамика развития города / Д. Форрестер. - М.: Прогресс, 1974. -286 с.

4. Parsons T. Societies: evolutionary and comparative perspectives / Т. Parsons. - New Jersey: Prentice-Hall Inc.; Englewood Cliffs, 1966. -VIII. - 120 p.

Размещено на Allbest.ru