Шляхи інноватизації процесу конструювання професійно-освітнього простору майбутніх авіаційних фахівців
Розгляд інноваційних умов формування психолого-педагогічної компетентності курсантів-пілотів. Конструйований професійно-освітній простір майбутніх авіаційних фахівців, здібність до конструювання, рівень розвитку психолого-педагогічної компетентності.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.06.2020 |
| Размер файла | 21,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету
Шляхи інноватизації процесу конструювання професійно-освітнього простору майбутніх авіаційних фахівців
Микола Півень, к.пед.н., доцент,
Вікторія Півень, к.пед.н., доцент
У статті на підставі теоретичного аналізу сучасних філософських, психолого-педагогічних досліджень розглядаються умови формування психолого-педагогічної компетентності курсантів-пілотів. Визначальною умовою цього процесу є здатність курсанта до конструювання власного професійно-освітнього простору. Конструйований ним професійно-освітній простір і його здібність до конструювання визначаються рівнем розвитку психолого-педагогічної компетентності.
Ключові слова: інноваційні тенденції, психолого-педагогічна компетентність, професійно-освітній простір, професійний й особистісний саморозвиток, здібності до конструювання, автодидактичні навички.
Пивень Николай, Пивень Виктория. Пути инноватизации процесса конструирования профессионально-образовательного пространства будущих авиационных специалистов.
В статье, основанной на теоретическом анализе современных философских, психолого-педагогических исследований, рассматриваются условия формирования психолого-педагогической компетентности курсантов-пилотов. Ключевым условием этого процесса является способность курсанта к конструированию собственного профессионально-образовательного пространства. Конструктивная деятельность курсанта и конструированное им пространство определяются уровнем развития психологопедагогической компетентности.
Ключевые слова: инновационные тенденции, психолого-педагогическая компетентность, профессионально-образовательное пространство, профессиональное и личностное саморазвитие, способности к конструированию, автодидактические навыки.
Piven Mykola, Piven Victoria. The Ways of Innovation in the Process of Professional - Educational System Construction for Future Aviation Specialists.
This article deals with psychological - pedagogical competence forming as a mean of professional and personal self-development of students at flight educational establishments. The crucial condition of this process is the ability of students to design their own professional and educational space. Educational space designed by themselves and their abilities make procedural unity for professional and personal self-development designing. This professional-educational space serves as a manifestation of subjective abilities, their universal character, as spaceexpression of active manipulation of autodidactic self-knowledge to achieve a specific goal, as space - awareness of instrumental support their creative professional and personal selfdevelopment. Cadets capability to design is provided by «golden ratio» between the aspirations of the individual internal and external conditions of their implementation. This can be possible only if cadets have high level of subjectivity, professional and psycho-pedagogical competence.
Key words: psycho-pedagogical competence, space category, professional-educational space, professional and individual self-development, abilities to design, autodidactic skills.
Постановка проблеми
Професійна освіта стає предметом інтегративних, міждисциплінарних досліджень. Її інноваційні тенденції сприяють підвищенню вимог до рівня професійної надійності майбутніх фахівців. Новітні наукові підходи видозмінюють інтерпретацію суб'єкта професійної освіти. Рішення проблеми формування надійності професійної підготовки майбутніх авіаційних фахівців зажадало звернення до концепції цілісності людини, що базується на принципі органічної єдності універсалізації і гармонії; звернення до моделі професіонала, здатного трансформувати фізичну сутність простору в процес самоусвідомлення і осмислення себе як особистості, як суб'єкта самотворення. Незважаючи на значну кількість психолого-педагогічних досліджень, проблема організації професійно-освітнього простору майбутніх авіаційних фахівців у льотних вищих навчальних закладах, як у теоретичному, так і в практичному плані залишається малодослідженою. Зокрема, недостатньо досліджена у теоретико - методичному аспекті проблема розвитку психолого-педагогічної компетентності майбутнього авіаційного фахівця, його здатності до прояву автономності, професійного й особистісного саморозвитку, творчого потенціалу в конструюванні власного освітнього простору й умов його як найповнішої інтеграції в професійне середовище.
Аналіз актуальних досліджень
Аналіз літературних джерел свідчить, що освітній простір забезпечує формування у майбутніх фахівців синергетичної системи ключових, загальнопрофесійних, спеціалізованих і вузькоспеціалізованих компетентностей для ефективного здійснення професійної діяльності на основі нових аксіологічних орієнтирів, що відображають сучасні тенденції в світовій культурі й освіті [1]. Ця синергетична система включає в свою структуру, перш за все, такі цінності, як єдність знань і компетенцій, а також цінності, рефлексії й самопізнання. Саме самостійність і конструктивна позиція майбутніх авіаційних фахівців мають стати пріоритетом в професійній освіті. Це дозволить інструментально озброїти особистість курсанта в пізнанні майбутнього й творенні сучасного, а головне - змістовно наповнити авторство власного особистісного й професійного саморозвитку. Підгрунттям такої позиції виступають ідеї авторства живого людського суб'єкта в створенні соціальних структур в працях В. Татенка, Т. Лукмана, П. Бергера, В. Кудрявцева, й ін. Так, Є. Князева [4] і С. Кордюмов [5] з точки зору конструктивного навчання і синергетики виокремили спосіб навчання і назвали його «пробуджене навчання». Суть його в способі взаємодії між учнем і вчителем - їх взаємна детермінація і взаємне конструювання, становлення й розвиток. За цих умов, на думку авторів, можливі реальні процеси породження знань самим учнем, його продуктивна творчість. Власне, формується метапредметний простір креативних дій особистості [2]. «Мета» від грецького слова «meta» - «над, після» символізує вихід за власне «Я» і прийняття інших як суб'єктів діяльності, підкреслює вплив освітнього простору на особистість, з одного боку, з другого - конструктивну силу індивіда у відтворенні освітнього простору у власному внутрішньому досвіді. Так народжується синергетична метаформа організації власного освітнього простору, де суб'єктні здібності особистості виступають рушійною силою стійкого самоорганізаційного цілого - конструюючий індивід і конструйований ним освітній простір складають процесуальну єдність.
На нашу думку взаємодія цих областей метаіндивідуальності формуює підгрунття для синергетичних метаформ організації й самоорганізації навчальної діяльності в льотному ВНЗ, де в повній мірі може бути представлене авторство курсанта як суб'єкта навчальної діяльності. Немає і не може бути авторства поза творчих конструктивних його здібностей, поза взаємодії з професійно-освітнім простором. Очевидно, що ці процеси взаємопереплетені, як очевидне й те, що і на індивідуальному рівні, і на рівні осмислення в системі наукових дисциплін оціночні судження щодо цього взаємопереплетіння можуть істотно варіюватися. Проте, автодидактичні навички - це і стан, і якість особистості курсанта, які спрямовані на ефективне конструювання ним професійно-освітнього простору й певною мірою самореалізація його творчих здібностей як в навчанні, так і в творенні власного авторства. Рух курсанта за межі власного простору, за межі власного «Я» і прийняття інших як суб'єктів, здатних до творчого саморозвитку сприяє формуванню якісно нової метаіндивідуальної позиції особистості - творчої взаємодії, де суб'єкти безупинно діляться один з одним досвідом «самооволодіння», досвідом «самодіяльності» і, таким чином, сприяють усвідомленню чи не єдиного шляху конкретизації власної обмеженості, вірогідних способів її подолання та створенню тільки собі притаманного індивідуального (оригінального) алгоритму самоперевершування (термін В. Татенка). Метаіндивідуальна позиція курсанта в навчальній діяльності - це динамічний процес взаємодії й конструювання зовнішніх можливостей і внутрішніх умов - ресурсів для професійного й особистісного зростання.
Мета статті полягає в обґрунтуванні інноваційних шляхів формування цілісності особистості майбутнього авіаційного фахівця, яка володіє психолого-педагогічною компетентністю як інструментом професійного й особистісного саморозвитку.
Виклад основного матеріалу
Рішення завдань професійної підготовки майбутніх авіаційних фахівців зажадало звернення до концепції цілісності людини, що базується на принципі органічної єдності універсалізації і гармонії; звернення до моделі професіонала, здатного трансформувати фізичну сутність простору в процес самоусвідомлення і осмислення себе як особистості, як суб'єкта самотворення. Курсант як суб'єкт навчальної діяльності не тільки слідує традиційній схемі - орієнтація на особистість, а й створює новий спосіб навчальної активності - пошуково-перетворювальний, здійснює авторський спосіб професійного й особистісного розвитку і, таким чином, створює авторський освітній простір, де навчальна діяльність перетворюється на діяльність над собою, на діяльність по формуванню індивідуального алгоритму професійного й особистісного саморозвитку і самотворення. Пріоритет конструктивної діяльності викладача і курсанта, який не визначає творчих здібностей особистості, але завдяки розвитку в курсантів-пілотів самостійності, автономності й суб'єктній активності робить особистість здатною до творчої взаємодії, допомагає значною мірою самостійно дійти усвідомлення того, що її професійний й особистісний саморозвиток залежить переважно від її власних зусиль. Це основний шлях виникнення у свідомості курсанта мети й усвідомлення ролі психолого-педагогічної компетентності як інструмента професійного й особистісного саморозвитку, як інструмента творчої взаємодії з іншими суб'єктами навчальної діяльності. Найістотнішим є те, що мета формування психолого-педагогічної компетентності виникає у курсанта без зовнішніх спонукань як закономірний наслідок активізації суб'єктних механізмів саморозвитку.
Необхідність створення умов для формування психолого-педагогічної компетентності курсанта актуалізує конструювання цілісної педагогічної моделі, яка носить не тільки предметно-направлений але й суб'єктно орієнтовний характери. Структурними компонентами зазначеної педагогічної моделі є: суб'єкти навчально-професійної діяльності; мета; методологічні підходи; принципи конструювання; змістовні компоненти; методики; критерії ефективності; рівні розвитку. За параметрами зазначеної моделі узагальнений процес самотворення можна інтерпретувати як забезпечення курсантом оптимізації у взаємодіях зовнішніх і внутрішніх чинників детермінації навчальної самодіяльності й успішного рішення проблемних завдань. Змістовно-інструментальну роль у цьому процесі виконує психолого-педагогічна компетентність курсанта. Саме вона забезпечує курсанту можливість інтегрувати в собі одночасно зовнішні формувальні впливи професійно-освітнього простору й актуальні та потенційні можливості суб'єктно розвивального простору, дій духовно-смислового компоненту внутрішнього простору особистості.
Методологічною основою побудови моделі є системно-діяльнісний, інтеграційний, синергетичний, компетентнісний, конструктивний і холістичний підходи.
Інноватизація шляхів формування у курсантів-пілотів психолого-педагогічної компетентності потребує виділення та реалізації загальнометодологічних та дидактичних принципів. Принципи гуманізації, системності, цілісності, індивідуалізації і диференціації створили вихідні дидактичні вимоги до процесу моделювання та забезпечили загальнометодологічні орієнтири ефективності професійного й особистісного саморозвитку курсантів в навчальній діяльності. Дидактичні принципи створили методологічну основу для конструювання моделі формування психолого-педагогічної компетентності майбутніх авіаційних фахівців. Серед них виділяємо:
1. Принцип готовності до конструювання і організації професійного й особистісного саморозвитку: успішність курсанта в професійному й особистісному саморозвитку залежить від того, наскільки він володіє психолого-педагогічними компетенціями і конструктивно готовий забезпечити самоорганізацію навчальної діяльності. Тут готовність виступає як діалектична єдність психічного стану й якостей особистості, спрямованих на творчий саморозвиток, самоперевершування себе самого, з одного боку, з другого - здатності особистості до самоорганізації власної діяльності, її конструюванню, коли курсант ставить перед собою мету, оцінює умови, накреслює прийнятні шляхи і методи її досягнення, а також мотивацію дій та перспективну оцінку спроектованої діяльності.
2. Принцип неперервного розвитку основ конструювання і формування психолого-педагогічної компетентності: процес розвитку основ конструювання психолого-педагогічної компетентності є безперервним. Саморозвиток курсанта здійснюється в навчально-професійній діяльності. Разом з ним удосконалюються психолого-педагогічні компетенції і навички конструювання.
3. Принцип конструктивної взаємодії суб 'єктів навчальної діяльності: вихід за власне «Я» і прийняття інших учасників педагогічного процесу як суб'єктів, здатних до творчого саморозвитку сприяє формуванню якісно нової метаіндивідної позиції особистості курсанта - творчої взаємодії, де суб'єкти безупинно діляться один з одним досвідом «самоперевершування», «самодіяльності» і, таким чином, сприяють усвідомленню чи не єдиного алгоритму самотворення - відкритості курсанта до діалогу, а відтак і до нових способів взаємодії з викладачами і одногрупниками, до нових способів саморуху на шляху професійного й особистісного саморозвитку, до нових способів самоперевершування в діяльності.
4. Принцип суб'єктивування міжпредметних ресурсів професійної підготовки: міжпредметна інтеграція навчальних дисциплін «Авіаційна педагогіка», «Психологія» і «Фізична і психофізіологічна підготовка» є специфічним механізмом синергетичної організації інтегрального професійно-освітнього простору як мета-форми закріплення в навчальній діяльності значущості для майбутніх авіаційних фахівців предметно- дисциплінарних сенсів з погляду реалій їх готовності до професійного і особистісного саморозвитку. Власний синергетизм курсанта розуміється як система синергетичного порядку, яка діє за «принципом створення» (І. Єршова-Бабенко) внутрішніх чинників. Ці чинники утворюються у внутрішньому плані діяльності особистості і сприяють прояву суб'єктних функцій курсанта в навчальній діяльності та функціонують як в зовнішньому професійному просторі, так і в суб'єктно розвивавальному просторі. Тут курсант виступає як суб'єкт міжпредметної інтеграції
5. Принцип самотворення: передбачає не тільки реалізацію бажання курсанта самореалізуватися, але й самопричинно і відповідально діяти у напрямі реалізації власної суб'єктності у навчальній діяльності; визначає освітній простір прояву самостійного активного оперування автодидактичними знаннями, уміннями і навичками навчально- професійної діяльності й особистісного самотворення при систематичних, стійких, вольових зусиллях, спрямованих на досягнення конкретної мети, усвідомлення пошуку шляхів для її здійснення.
6. Принцип елективності: передбачає надання курсантам в навчальній діяльності певної свободи вибору цілей, форм, засобів, прийомів, термінів і місця навчання.
7. Принцип диверсифікації: особистість курсанта і його психолого-педагогічна компетентність розвиваються в навчальної діяльності, в процесі професійного й особистісного саморозвитку. При цьому виділяємо два вектори розвитку, перший - за змістом професійно-освітнього простору (зовнішній простір), другий - за умов суб'єктно - розвивального простору (внутрішнього простору) особистості. Внутрішній простір особистості є провідним, оскільки конструює власний спосіб розвитку психолого- педагогічної компетентності, спосіб її існування, функціонування. Це дозволяє курсанту збагатити свій інструментарій орієнтації в професійно-освітньому просторі, в технологічних методах і прийомах самоорганізації навчальної діяльності. Та, головне, курсант оволодіває інструментом, який відповідає логіці творчої взаємодії формувальних орієнтирів обох векторів розвитку.
8. Принцип автономності: під автономністю курсанта розуміється не проведення самостійної роботи за змістом навчальних програм, а самоорганізація свого навчання, т. б. здатність курсанта нести в собі феномен розвитку, бути суб'єктом самотворення в навчальній діяльності. Сутність цього принципу полягає у здатності курсанта утримувати в собі логіку власно створеного суб'єктно розвивального простору, який постійно змінюється і, певною мірою, являється часткою динамічного професійно-освітнього простору. У такому разі акт розвитку здійснюється лише за умов, коли курсант буде фіксувати, рефлексувати й перетворювати самозміни в арсенал нового досвіду професійного й особистісного саморозвитку.
Інноваційні умови формування психолого-педагогічної компетентності майбутніх авіаційних фахівців, інтерпретація процесу саморегуляції навчальною діяльністю, характеристика складових структури психолого-педагогічної компетентності були покладені в основу експериментальних досліджень в КЛА НАУ, в рамках яких розв'язано низку завдань. Інтеграційна основа конструювання визначеної моделі допомогла по - новому висвітлити особливості її структурної організації, взаємозв'язок і взаємодетермінацію її підструктур, специфіку динаміки цього взаємозв'язку в процесі навчально-професійної діяльності, а відтак і специфіку їх функціональної структуризації. Вдалось глибше проникнути у сутність феномену психолого-педагогічна компетентність курсанта, дати визначення цього поняття, з'ясувати компоненти її структури, особливості взаємозв'язку між ними в процесі навчальної самодіяльності, обґрунтувати модель педагогічних умов конструювання професійно-освітнього простору майбутніх авіаційних фахівців.
Дослідженнями встановлено високу ефективність інноваційних засобів формування у курсантів-пілотів психолого-педагогічної компетентності. Нові підходи дали змогу збагнути механізми «нарощування» компетентностей особистості, т. б. кожний новий рівень компетентності включає в себе рівень, який був досягнутий раніше в навчальній діяльності. Цей новий рівень забезпечує якісно значущий стан автономності особистості в самотворенні й ефективності перетворювальної сили курсанта в діяльності. Критеріями досягнення кожного рівня володіння психолого-педагогічною компетентністю слугували: спрямованість курсанта на самоорганізацію й самоуправління навчальною діяльністю; здатність до планування й конструювання навчальної самодіяльності й особистісного самотворення; здатність курсанта до творчої взаємодії в навчальній діяльності; здатність курсанта утримувати в собі логіку власно створеного суб'єктно розвивального простору; здатність курсанта активно оперувати автодидактичними знаннями, уміннями і навичками в діяльності й особистісному самотворенні.
інноваційний компетентність професійний освітній
Висновки
Шляхи інноватизації процесу формування психолого-педагогічної компетентності курсантів у навчальній діяльності вносять конструктивні зміни до розуміння феномену - саморозвиток особистості. Створюють умови для самотворення і, водночас, роблять процес професійного й особистісного саморозвитку майбутніх авіаційних фахівців змістовним, конструктивним і цілісним. Попри всю складність цього процесу слід пам'ятати, що оволодіння психолого-педагогічною компетентністю і технологією конструювання власного суб'єктно розвивального простору є найвищою мірою прояву конструктивної особистості в діяльності і самотворенні, є результатами її власних зусиль, наслідками її творчої праці над собою.
Список використаних джерел
1. Вознюк А. В. Философские основания педагогической аксиоматики: монография / А. В. Вознюк, А. А. Дубесенюк Житомир: Изд-во ЖГУ им. И. Франка, 2011. - 564 с.
2. Дорфман Л. Я. Концепция метаиндивидуального мира: современное состояние / Л. Я. Дорфман // Психология. Журнал Высшей школы экономики. 2006. Т3, № 3. С.3-34
3. Курінський О.В. Українська постпсихологічна дидактика: Лекції / О.В. Курінський.- К.: [ЗАТ «Віпол»], 2006. - 484 с.
4. Князева Е. Н. Концепция инактивированного познания: исторические предпосылки и перспективы развития / Е. Н. Князева // Эволюция. Мышление. Сознание. М.: Канон, 2004. - С.308-349
5. Кудрявцев В. Т. Выбор и надситуативность в творческом процессе: опыт логикопсихологического анализа проблемы / В. Т. Кудрявцев // Психол. журнал. - Т. 18. - 1997. - № 1. - С. 16-30
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017Інформаціоналізм як новий спосіб розвитку людської цивілізації. Сучасні умови існування освітнього середовища - один з основних факторів, що обумовлюють необхідність розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку і оподаткування.
статья [11,8 K], добавлен 31.08.2017Формування деонтологічної компетентності майбутніх педагогів під час педагогічної практики. Розгляд системи морально-етичних принципів, необхідних вчителю для виконання своїх професійних обов’язків. Етичні категорії деонтологічної компетентності.
статья [48,0 K], добавлен 13.11.2017Питання іншомовної комунікативної компетентності, її структур. Розгляд засобів інноваційних технологій, аналіз їх застосування у формуванні іншомовної комунікативної компетентності у студентів, їх взаємодія з традиційними формами та методами викладання.
статья [28,9 K], добавлен 17.08.2017Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Підготовка майбутніх фахівців, їх готовність до виконання виробничих функцій, професійних завдань діяльності. Розробка, впровадження професійно-орієнтованих завдань при вивченні хімічних дисциплін. Діагностична діяльність техніків з технології харчування.
статья [22,2 K], добавлен 27.08.2017Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.
курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014Структура педагогічної технології в науковому, процесуально-описовому та процесуально-дієвому аспектах. Об’єктивний контроль якості полікультурного навчання. Проектування навчально-виховного процесу з подальшим відтворенням цього проекту на практиці.
статья [22,3 K], добавлен 31.08.2017Поняття "творчі здібності" майбутніх лікарів і провізорів. Характеристика завдань з природничо-наукової підготовки, їх роль у процесі формування інформаційно-технологічної компетентності студентів. Методика оцінювання рівнів творчих здібностей фахівців.
статья [140,6 K], добавлен 31.08.2017Предмет дослідження – процес формування професійно значущих якостей майбутніх учителів. Визначення таких якостей та шляхи формування. Гіпотеза дослідження – формування професійно-значущих якостей пов'язане з орієнтацією вчителя на власну самооцінку.
курсовая работа [59,6 K], добавлен 03.01.2009З’ясовано специфіку професійно-педагогічної діяльності учителя фізичної культури. Визначено види готовності учителя фізичної культури до роботи з фізичного виховання. Визначено зміст і структуру професійно-педагогічної діяльності майбутніх учителів.
статья [18,6 K], добавлен 15.01.2018Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017Визначення сутності та структури професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів. Основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності даних фахівців у галузі стоматології. Ознаки сформованості змістовного компоненту.
статья [19,6 K], добавлен 13.11.2017Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Особливості креативного середовища у професійній підготовці учителя початкових класів. Моделювання процесу підготовки майбутніх педагогів початкових класів до формування креативних здібностей у молодших школярів в умовах креативного освітнього середовища.
статья [23,3 K], добавлен 24.04.2018Аналіз досвіду проектування, моделювання й оцінювання освітніх систем в наукових дослідженнях. Визначення структуроутворювальних методичних підходів в процесі формування професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій.
статья [43,7 K], добавлен 24.11.2017Зміст та функції професійно-педагогічної діяльності вчителя української літератури. Загальні вимоги до вчителя-словесника. Методологічні та психолого-педагогічні проблеми професійно-педагогічної перепідготовки вчителів, вдосконалення професіограми.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 29.10.2014Проблеми підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, підходи до реформування процесу навчання. Створення ефективних науково обґрунтованих систем професійної підготовки фахівців нових професій як ключове соціально-педагогічне завдання.
статья [37,2 K], добавлен 06.09.2017Сутність професійно-педагогічної компетентності, її основні елементи. Діяльність викладача вищого юридичного навчального закладу і його функціональні обов'язки. Компоненти професійної компетентності педагога вищої школи та його комунікативні якості.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 16.03.2012
