Взаємодія закладу позашкільної освіти та сім’ї у вихованні учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВЗАЄМОДІЯ ЗАКЛАДУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА СІМ'Ї У ВИХОВАННІ УЧНІВ

Мачуський В.В., завідувач лабораторії

позашкільної освіти Інституту проблем

виховання НАПН України, кандидат

педагогічних наук, старший науковий співробітник.

Матеріали статті представляють основні аспекти сучасного стану залежності виховання учнів від рівня педагогічної підготовки їх батьків та ролі у цьому процесі закладів позашкільної освіти. В статті розкрито залежність взаємовідносин в сім'ях діти з яких є вихованцями закладів позашкільної освіти. Наведено ефективні форми і методи взаємодії закладів позашкільної освіти з батьками учнів з метою підвищення їх педагогічної підготовленості до виховання дітей в сім'ї.

Ключові слова: сім'я, батьки, педагогічна освіта батьків, взаємодія, заклади позашкільної освіти.

Взаимодействие учреждений внешкольного образования и семьи в воспитании учащихся

Мачусский Валерий Витальевич, заведующий лабораторией внешкольного образования Института проблем воспитания НАПН Украины, кандидат педагогических наук, старший научный сотрудник.

Ключевые слова: семья, родители, педагогическое образование родителей, взаимодействие, учреждения внешкольного образования.

Extraordinary extra-education facilitation and family in education of pupils

Machusky Valeriy Vitaliyovych, Head of the Laboratory of Extra-curricular Education of the Institute of Problems of Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Researcher

The article presents the main aspects of the current state of dependence of the education of students on the level ofpedagogical preparation of their parents and the role in this process of institutions of out-of-school education. The article reveals the dependence of relationships in families of children of whom are pupils of institutions of extracurricular education. Effective forms and methods of interaction of out-of-school educational institutions with parents ofpupils are presented with the aim of increasing their pedagogical readiness for raising children in the family.

Keywords: family, parents, parental teacher education, interaction, extracurricular institutions.

Сім'я є найважливішою сферою у формуванні духовно-моральних засад особистості, її фізичного, емоційного та інтелектуального розвитку. Саме в сім'ї закладається фундамент ціннісних орієнтацій та уявлень, які згодом стають регуляторами певних норм поведінки дитини. Але на сьогодні, сучасна сім'я сама потребує як матеріальної, так і педагогічної та культурологічної допомоги. Нині батьки стали здебільшого перейматися матеріальними благами родини, виникли проблеми у духовному та моральному вихованні дітей. Спостерігається значне збільшення проблемних сімей, що призводить до соціально-психологічної та педагогічної дезадаптації дітей.

Ця тенденція вимагає педагогічної допомоги батькам з боку педагогів та психологів з метою забезпечення розвитку й охорони психічного здоров'я; спеціальних програм освіти батьків і педагогів, що пов'язано із суттєвими ускладненнями в особистісному розвитку дітей.

Великий внесок у розробку проблем виховання в сім'ї зробили вітчизняні вчені-педагоги К. Ушинський, С. Русова, А. Макаренко, В. Сухомлинський, М. Стельмахович та інші. Саме вони дали обґрунтування сім'ї як важливого первинного природного осередку, де виховуються діти.

У психолого-педагогічній науці накопичений значний теоретичний матеріал з проблеми батьківсько-дитячих взаємин. Їх вплив на формування дитячої особистості розглядався в працях Ю. Аркіна, О. Вишневського, О. Духновича, Н. Лубенець, А. Макаренка, Я. Мамонтова, Я. Чепіги. Дослідження проблем сім'ї та сімейного виховання здійснювали Т. Алєксєєнко, Л. Артемова, Ю. Приходько, М. Стельмахович, О. Сухомлинська.

Сутність і закономірності взаємодії батьків і дітей у сучасних умовах стали предметом наукових пошуків О .Докукіної, К. Журби, О. Кононко, Т. Кравченко, В. Кузя, І. Мачуської, В. Оржеховської, З. Плохій, Л. Повалій, Хромової.

Виховний потенціал позашкільної освіти у формуванні цінностей в учнів розкривається в працях В. Бєлової, О. Биковської, С. Білоус, В. Вербицького, Д. Лебедєва, А. Корнієнко, О. Липецького, О. Литовченко, Л. Ляшко, В. Мацулевич, Г. Пустовіта, Т. Сущенко, Л. Тихенко та інших. Розробкою окремих аспектів позашкільної роботи займалися і займаються такі дослідники в галузі педагогіки, як Ю. Алієв, А. Болгарський, В. Бриліна, Л. Горюнова, Ф. Соломоник, Г. Шостак (музично-естетичне виховання), Єрошенко, О. Карпенко (культурно-виховна діяльність), В. Оржеховська, В. Полукаров, Г. Фролова, В. Шахрай (клубна та гурткова робота у закладах позашкільної освіти).

Проблеми спільної діяльності закладів освіти і сім'ї у проблемі педагогічної освіти батьків знайшли висвітлення в дослідженнях В. Безлюдної, Д. Дзинтере, Л. Загік, В. Іванової, М. Машовець, Л. Островської, О. Яницької та ін.

Метою нашої статті є розкриття залежності виховання учнів від рівня педагогічної підготовки їх батьків та ролі у цьому процесі позашкільних навчальних закладів.

Так як виховання дітей шкільного віку не обмежується родиною, то заклади позашкільної освіти наряду з сім'єю є одними з виховних інститутів для дітей. Виховання у цьому випадку значною мірою залежить від узгодження зусиль сім'ї та педагогів.

У вихованні дітей надзвичайно важливою є постійна взаємодія родини і закладів освіти. Партнерські стосунки між педагогами і батьками мають бути міцними і всебічними, особливо щодо родини, які мають дітей шкільного віку. Саме в цьому віці динамічно формується не тільки інтелектуальна основа особистості, а і її головні моральні якості. Результат цієї взаємодії виявляється найпродуктивнішим, якщо між педагогами і батьками складаються довірливі контакти, які взаємозбагачують і торкаються всіх сторін навчання і виховання дітей, обумовлюють підвищення педагогічної культури батьків [7, с.39].

На практиці багато батьків не можуть повноцінно реалізувати свої права, оскільки самі виявилися зовсім неготовими не тільки до співробітництва з педагогами закладів позашкільної освіти, але й до гуманізації відносин зі своїми дітьми - гуманізації, що припускає духовну, емоційну близькість із дитиною.

Нині заклади позашкільної освіти, поставлені в жорсткі умови виживання, вони не в змозі забезпечити необхідну підтримку сім'ї, а навпроти, змушені сподіватися на істотну, у тому числі фінансову допомогу батьків. В умовах загострення проблем сімейного виховання особливу цінність здобуває прагнення дорослих - педагогів і батьків до взаєморозуміння й співробітництва на основі єдності поглядів на виховання як процес особистісного розвитку дитини [1].

Зазвичай діти перебувають вдома більше, ніж у закладі позашкільної освіти. І коли заклад позашкільної освіти виховує певні моральні якості, а вдома виховна робота педагога не знаходить підтримки, то необхідні якості не закріплюються і руйнуються. Тому важливо уникнути протиріч між закладами позашкільної освіти та родиною.

Природно, що більшість батьків не усвідомлюють потреби в спеціальних психолого-педагогічних знаннях до моменту виникнення гострої практичної необхідності розв'язати яку-небудь конкретну проблему виховання, наприклад, що назрів конфлікт у відносинах з дитиною. Часто цей критичний момент наступає лише із втратою взаєморозуміння батьків із дитиною або стає результатом її тривалого негативного поводження. Причому, освітня допомога батькам у цих випадках уже мало ефективна, оскільки виявляється запізненою. Очевидно, що освіта батьків має бути своєчасною, а точніше випереджальною стосовно їхньої практичної потреби. Протиріччя між запізнілим усвідомленням освітніх потреб і практичною необхідністю у випереджальній освітній діяльності батьків - представляється нам досить важливою проблемою освіти батьків [1].

Серед причин, що заважають продуктивній взаємодії освітнього процесу закладу позашкільної освіти та родини є:

- низький рівень соціально-психологічної культури учасників взаємодії - батьків та вихователів;

- нерозуміння батьками самоцінності дитинства та його значення для формування особистості в цілому;

- недостатня інформованість батьків про особливості життя та діяльності дітей у закладах позашкільної освіти, а педагогів - про умови та особливості сімейного виховання;

- ставлення педагогів до батьків не як до суб'єктів виховної діяльності, а як до її об'єктів;

- не сформованість у батьків педагогічної рефлексії, тобто невміння аналізувати особистісну виховну діяльність, знаходити причину своїх помилок [4, с.118-122].

Одним із шляхів вирішення проблеми - здійснення профілактичної психолого-педагогічної підготовки батьків щодо розвитку, виховання і навчання дітей.

У психологічних дослідженнях пізнавальної діяльності показано, що доросла людина стає суб'єктом освітньої діяльності тільки тоді, коли вона бачить перед собою мету цієї діяльності. «Потреба вчитися, продовжувати свою освіту складається у дорослих в процесі рішення проблем, що виникають у їхньому житті... Дорослий оцінює одержані знання, співвідносить їх зі своїми практичними запитами. Особистісною значимістю знань визначається вмотивованість пізнавальної діяльності дорослого, її активність і цілеспрямованість» [6, с. 17].

Відносно батьків, як уже говорилося вище, такими проблемами, що виникають у житті часто є негативні наслідки невдалого виховання дитини, усвідомлення яких виявляється досить запізненим. Це відбувається, зокрема, тому, що більшість батьків (та й педагогів теж) звикли оцінювати не підстави, на яких базується процес виховання, а лише його окремі або узагальнені результати, що виявилися в поведінці дитини. При цьому дорослі практично не замислюються про процес своєї повсякденної взаємодії з дитиною - взаємодії, що в основному й обумовлює результати виховання.

Більшість батьків у сфері сімейного виховання досить пасивна: їхня активність різко зростає лише в стресових ситуаціях. Тоді ж загострюється й потреба в знаннях, що природно не може бути стійкої, оскільки пов'язано переважно з рішенням часткових, ситуативних завдань. У формулюванні загальних цілей виховання більшість батьків, як показують опитування, не йде далі традиційно недиференційованого бажання «виростити гарну людину», а на питання про те, як саме цього досягти, багато хто або зовсім не можуть відповісти, або приводять практичні поради приватного характеру з конкретними прикладами. Узагальнені формулювання методичного характеру зустрічаються в судженнях батьків украй рідко [1].

Аналіз конфліктних ситуацій, що виникають у колі родини, показує, що дуже багато проблем сімейного виховання є соціально незрілим батьківським ставленням до дитини. На практиці це виявляється у використанні таких методів виховання (або антигуманних прийомів поводження з маленькою людиною), які травмують, спотворюють і придушують її особистісний розвиток.

Мова йде про такі типи батьківського ставлення, як тверда авторитарність, надмірна опіка, ліберальне потурання й т.п. Хоча методи й прийоми виховної діяльності батьків, що відповідають цим типам відносин, можуть бути досить різними й навіть протилежними, їхні педагогічні наслідки, що проявляються в особливостях особистісного розвитку дитини, як правило, мають багато загальних негативних рис. Ці риси є прямим результатом поводження батьків, внаслідок якого постійно виникає неадекватне гальмування активності дитини. Це, природно, перешкоджає його розвитку як суб'єкт діяльності й особистості.

Зокрема, при твердому авторитарному придушенні батьки найчастіше карають, лають і навіть залякують своєї дитини (причому, діючи винятково для її блага) замість того, щоб поспівчувати їй і допомогти перебороти труднощі. При цьому вони гальмують і без того нестійку активність дитини, принижують її і позбавляють елементарної батьківської допомоги, потреба в якій спочатку різко загострюється (що може виражатися в дітей, наприклад, у підвищеній нервозності або частих хворобах), а потім у міру дорослішання дитини поступово просто зникає разом з її емоційною прихильністю до батьків.

Надмірно опікуючи свою дитину батьки посилено оточують її безмежною турботою, старанно знищуючи найменші труднощі й перешкоди на її шляху, допомагаючи таким чином, вони часто самі діють замість дитини, придушуючи тим самим її активність і позбавляючи її можливості набуття нормального особистого досвіду взаємодії з навколишнім світом і людьми. У результаті росте особистість, що, поступово, усвідомлює свою нездатність і зростаючу залежність від батьків, починає страждати від цього й, як наслідок, протидіяти дбайливості батьків. При цьому виникаюча в дитини потреба в самостійності може виражатися в підвищеній агресивності, насамперед, саме стосовно батьків. Якщо ж дитині не вдається розширити сферу самостійних дій, то надалі в міру дорослішання досить імовірно, що дитина постарається якомога раніше вийти з-під опіки й обридлого батьківського контролю (саме в цьому нерідко закладається головна причина подальшого підліткового відчуження від сім'ї) [1].

Дослідження особливостей взаємовідносин батьків та їх дітей дозволили нам зробити певні узагальнення. Батьки у деяких випадках не сприймають дітей такими, якими вони є насправді. Вони намагаються реалізувати свої потреби у досягненні успіхів, ігноруючи волю дитини. Як наслідок, у дитини виникають негативні емоції на основі авторитаризму, завищені очікування та критика їх дій. Замість батьківської уваги, дитина отримує контроль та непередбачуваність у поведінці дорослих. Таким чином, однією з умов корекційно-розвивальної роботи з батьками мають стати навчання їх вмінням сприймати дитину такою, якою вона є, та бачити позитивне у всіх її вчинках [3, с.101-104].

Тому, педагогічна підготовка батьків учнів у своїй основі має містити не тільки діагностику причин, факторів конфліктів у родині, але і надання психологічної допомоги з приводу корекційної роботи, що проводиться з усіма членами сім'ї. Вона має базуватися на таких засадах: посиленні взаємної щирості та інтересі, здатності до співробітництва один з одним, підтримці, поглибленні розуміння власної дитини, особливостей її розвитку, формуванні впевненості батьків у їх власних можливостях, тощо [3, с.101- 104].

Для вирішення цих завдань потрібна реалізація сучасних підходів до педагогічної підготовки батьків. Однак на практиці в більшості закладів позашкільної освіти, де працюють з батьками ця робота має стихійний характер. У роботі закладів позашкільної освіти надається перевага традиційним батьківським зборам (90-98%); бесідам (54-81%); залученню до виховних заходів, які проводять з дітьми (65-77%).

Висновки. Базовою умовою педагогічної підготовки батьків вихованців закладів позашкільної освіти мають стати гнучкість освітніх програм, варіативність змісту, форм і методів педагогічної освіти батьків:

- активізація та урізноманітнення педагогами форм взаємодії з батьками (дискусійні зустрічі, круглі столи, вечори запитань та відповідей, тематичні бесіди, семінари-практикуми, тренінги, рольові ігри, організація спільного відпочинку батьків і дітей, фольклорні вечори, пізнавально-ігрові вікторини, спортивні свята та змагання, індивідуальні консультації, використання скриньки зауважень і побажань, запровадження анонімного телефону довіри, адресні пам'ятки для батьків, домашні завдання з педагогічним змістом;

- осучаснення наочних та інформаційних матеріалів, адресованих сім'ї; створення в закладі позашкільної освіти сприятливих умов для конфіденційного спілкування батьків з різними фахівцями - психологом, музичним керівником, інструктором з фізичного виховання, створення консультативної кімнати для батьків, яка б налаштовувала на довірливу розмову, де батьки мали б можливість ознайомитися з доступною психологічною та педагогічною літературою;

- педагогічне спілкування з конкретними членами родини без допустимого монологу педагога (лекції, бесіди), широким використанням психолого-педагогічного консультування членів родини з питань освіти й виховання дітей, запровадження тренінгів, практикумів, рольових ігор тощо, спрямованих на встановлення в сім'ях міцних морально-етичних зв'язків між дорослими і дітьми, атмосфери взаєморозуміння, співробітництва - усього того, що необхідне для гармонійного розвитку особистості дитини в сім'ї.

Список використаних джерел

учень виховання батько освіта

1. Букина Н.Н. Неформальное образование родителей в условиях современной школы: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Букина Нина Николаевна. - Санкт-Петербург, - 1999. - 191с.

2. Воспитателю о работе с семьей: Пособие для воспитателя дет.сада / [Л.В.Загик, Т.А.Куликова, Т.А.Маркова и др.]; под ред. Н.Ф.Виноградовой. - М.: Просвещение, 1989. - 192 с.

3. Ємельянова Е. От существования - к сотрудничеству и партнерству / Е. Ємельянова // Дошкольное воспитание. - 2009. - №7. - С. 118-122.

4. Кулюткин Ю.Н. Психология обучения взрослых / Кулюткин Ю.Н. - М.: Просвещение, 1985.

5. Невмержицький О.А. Співпраця з батьками: Посібник для студентів педагогічних навчальних закладів / Невмержицький О.А. - К.: „Гнозис”, 2005. - 265с.

6. Сігаєва Л.Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст.-початок ХХІ ст.: монографія / за ред. С.О.Сисоєвої / АПН України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України. - К.: ТОВ”ВД «ЕКМО»”. - 2010. - 420 с.

7. Чорна О. Співпраця школи та сім'ї у вихованні в молодших школярів шанобливого ставлення до людей / Вісник Черкаського університету, серія педагогічні науки, випуск 98, Черкаси 2007- С.146-151.

References

8. 1. Bukina N.N. Neformal'noye obrazovaniye roditeley v usloviyakh sovremennoy shkoly: dis. ... kand. ped. nauk: 13.00.01 / Bukina Nina Nikolayevna. - Sankt-Peterburg, - 1999. - 191s.

9. 2. Vospitatelyu o rabote s sem'yey: Posobiye dlya vospitatelya det.sada / [L.VZagik, T.A.Kulikova, T.A.Markova i dr.]; pod red. N.F.Vinogradovoy. - M.: Prosveshcheniye, 1989. -

192 s.

10. 3. Кmel'yanova Ye. Ot sushchestvovaniya - k sotrudnichestvu i partnerstvu / Ye. Кmel'yanova // Doshkol'noye vospitaniye. - 2009. - №7. - S. 118-122.

11. 4. Kulyutkin YU.N. Psikhologiya obucheniya vzroslykh / Kulyutkin YU.N. - M.: Prosveshcheniye, 1985.

12. 5. Nevmerzhyts'kyy O.A. Spivpratsya z bat'kamy: Posibnyk dlya studentiv pedahohichnykh navchal'nykh zakladiv / Nevmerzhytskyy O.A. - K.: „Hnozys”, 2005. - 265s.

13. 6. Sihayeva L.Rozvytok osvity doroslykh v Ukrayini (druha polovyna KHKH st.- pochatok KHKHI st.: monohrafiya / za red. S.O.Sysoyevoyi / APN Ukrayiny, Instytut pedahohichnoyi osvity i osvity doroslykh APN Ukrayiny. - K.: TOV”VD «EKMO»”. - 2010. - 420 s.

14. 7. Chorna O. Spivpratsya shkoly ta simyi u vykhovanni v molodshykh shkolyariv shanoblyvoho stavlennya do lyudey / Visnyk Cherkaskoho universytetu, seriya pedahohichni nauky, vypusk 98, Cherkasy 2007- S.146-151.

Размещено на Allbest.ru