Тьюторство як чинник розвитку обдарованості учнів у процесі вивчення біології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тьюторство як чинник розвитку обдарованості учнів у процесі вивчення біології

Данильченко Анна Василівна

Костянтинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9 Костянтинівської міської ради Донецької області

Діти тим талановитіші та розумніші, чим більше можливостей бути талановитими і розумнішими ми їм надаємо

Усім відомі проблеми сучасної освіти: падіння інтересу до навчання, падіння рівня природничої освіти, хоча біологія одна з найцікавіших наук й саме предмети біологічного циклу, на мій погляд мають широкі можливості для інтелектуального розвитку дитини. Переді мною постало питання: «Чому ж тоді, маючи природні задатки, учень, навчаючись, не може виявити свою індивідуальність, реалізувати свої здібності, інтереси?». Пошук відповідей на поставлене питання вивів на передній план завдання розвитку особистісних якостей і учнів і моїх, як учителя. Особистість стала для мене метою освіти і біологічної зокрема. Очевидно, що розум - необхідна умова для творчості, проте недостатня. Тому стала конче необхідною систематична цілеспрямована робота з виявлення та розвитку нахилів, здібностей учнів до творчості, їх обдарованості

Видатний педагог В. Сухомлинський мудро підкреслив, що виряджаючи дитину до школи, кожна мати вірить у те, що справжній учитель побачить у її дитині щось таке, чого не бачить вона, і буде розвивати помічені здібності. Теоретичні питання обдарованості досліджували і розглядали у своїх роботах Г.Ващенко, А.М.Лукашевич, Л. Липова,

І.Ксьонзович, Б.М.Тєплов, О.Морозова, М.В.Чумакова. О.М. Матюшкін наполягав, що обдарованість завжди творча, якщо немає творчості, то не варто говорити про обдарованість.

Виходячи з вище зазначеного і змінюється роль вчителя. Домінуючим фактором моєї професійної діяльності є розвиток творчої особистості, забезпечення умов для розвитку її обдарованості.

В контексті сказаного нові вимоги ставлять переді мною за практично значущу мету діяльності учителя - не управління процесом засвоєння учнями знань, а педагогічний супровід формування творчої особистості учня.

Головна ідея - «Через творчість учня до душі, через знання до його успіху».

Ця ідея реалізується через мету:Формування стійких і глибоких пізнавальних інтересів у школярів, розвиток креативних здібностей, інтелектуального потенціалу, усвідомлення пріоритетності творчого самовдосконалення.

Ідея співвідповідає меті роботи, в той час втілюється через рішення конкретних задач, спрямованих на роботу з обдарованими учнями:

> Захопити, зацікавити учнів, вселити в них упевненість у своїх силах;

> Допомогти здобути максимально міцні та обґрунтовані знання з

предмета;

> Створити умови для творчого розвитку особистості кожного учня.

Я повинна навчити дитину творити і робити це так, щоб вона одержувала задоволення від своєї творчості, зуміла проявити себе, досягати певних успіхів. Моє бачення системи, яка сприяє вихованню творчих орієнтирів у процесі вивчення біології, відображається в такій формулі:

Учень + діяльність + стиль учителя = творча обдарована особистість

Головні принципи моєї роботи, як тьютора:

> усі діти талановиті, і свою обдарованість, як на уроках біології, так і в позакласній роботі має право виявити кожен, а моє завдання так побудувати процес навчання, щоб максимально розвинути закладені природою здібності дитини;

> систематично розвивати, удосконалювати творчі здібності, застосовуючи навички самоосвітньої діяльності;

> навчити, допомогти, виростити, може лише той, хто сам знає, проте все одно вчиться, а вчитися, на мою думку, можна і в своїх учнів.

У процесі вивчення біології в роботі з обдарованими учнями, насамперед виділяю основні шляхи розвитку творчих здібностей. Це насамперед залучення учнів до процесу пошуку і «відкриття» нових знань, формування в них позитивної внутрішньої мотивації навчальної діяльності, спільне обговорення способів досягнення запланованих результатів, розв'язування завдань проблемного характеру, самоосвітня діяльність, самовдосконалення і жага творчості(Рис1.).

учитель тьютор навчання біологія

Рис.Алгоритм діяльності учителя-тьютора при роботі з обдарованими дітьми

Специфіка навчання біології полягає у тому, що учні мусять засвоїти біологічну термінологію й поняттєвий матеріал, оволодіти не лише загальнонавчальними, а й спеціальними вміння та навичками. Крім того на уроках біології під моїм керівництвом вони вчаться абстрактно мислити, будувати логічно-змістовні ланцюги, навчаються дослідницькій діяльності, роботі з підручником та додатковою літературою, знайомляться з основами проведення експерименту.

Таким чином, ефективність навчання залежить не стільки від того, скільки учні вивчили напам'ять, а від того, наскільки вони зрозуміли, усвідомили, а головне самостійно опрацювали.

Поступово, сходинка за сходинкою, спираючись на принципи вільного вибору, відкритості, діяльності та зворотного зв'язку я з учнями рухаюсь вперед, як і в біологічних науках, від простого до складного, до пізнання й розвитку обдарованості через розвиток пізнавального інтересу, систему самостійної діяльності учнів, виховання в них почуття особистої відповідальності за свій саморозвиток Здійснюючи навчальний процес із урахуванням специфіки сучасної освіти, уже на перших уроках даю учням поради, як досягти в навчанні стійких результатів. Це рекомендації-поради, як займатись самоосвітою, розроблені мною з використанням передового досвіду вчителів різних предметів, і зібрані в посібник для учня під назвою «Знання про самоосвіту, знання як результат самоосвіти вивчення біології». Рекомендації з раціональної організації самостійної навчальної роботи допомагають учням не тільки працювати за алгоритмом, а й самим складати алгоритм діяльності, висувати гіпотези, вирішувати проблемні питання та оцінювати свій рівень досягнень.

Сходинка за сходинкою, відкриття за відкриттям, так з маленьких відкриттів ми разом з учнями йдемо до пізнання біологічних наук. Важко складно не всім під силу, але весь процес вивчення біології я будую таким чином, щоб кожен учень почував себе комфортно, відчував свою значущість і задоволення від навчання. Кожен урок в радість. Тільки при такому підході, на мою думку, розкривається особистість, проявляється її творчість і обдарованість.

Починаю цей процес з формування інтересу до предмету й розвитку пізнавальної активності. Саме вона дає необхідну спрямованість думки і тим самим створює внутрішні мотиви для розвитку творчості й формування потреби в самовдосконаленні й самоосвіті.

Розвиваючи пізнавальну активність я, одночасно і розвиваю обдарованість. Біологія, як ні яка інша наука сприяє цьому процесу. Живий світ природи насичений безліччю загадок, проблем, протиріч. Шукати відповіді на невідоме й непізнане невід'ємна частина допитливої дитини. Для цього я застосовую ситуативні прийоми:

І.Ситуація невідповідності.

Наприклад, при вивченні теми “Рух крові по судинах” спочатку дається поняття “тиск крові” і з'ясовується, що кров рухається завдяки різниці тисків (згідно законам фізики) від ділянки з вищим тиском до ділянок з нижчим тиском. Проте далі вивчається поняття “швидкість руху крові”, де учні пізнають, що найбільша швидкість в аорті, найменша - в капілярах, а в венах вона зростає. Виникає питання: “За рахунок чого ж зростає швидкість в венах?”. Або, під час проведення лабораторної роботи “Мікроскопічна будова крові” учням пропоную дати відповідь на питання “Чия кров: людини чи жаби, переносить кисню більше?” Діти зразу ж відповідають, що жаби, бо еритроцити крові жаби більші за розмірами. Але це не так. Разом починаємо шукати відповідь на питання.

2. Ситуація несподіванки

Створюється при ознайомленні учнів з фактами та явищами, які викликають здивування, вражають своєю незвичністю.

Наприклад, тема “Серце, його будова”; перед вивченням питання про властивості серцевого м'язу, розповідаю про лікаря, засновника наукової анатомії Везалія: “Одного року Везалій в присутності глядачів зробив розтин трупа людини, щоб з'ясувати причину смерті. Який же був жах всіх присутніх і самого Везалія, коли всі побачили слабко працююче серце! За це лікарю був винесений вирок до страти”. Як же пояснити цей факт? Невже Везалій не зміг відрізнити: жива чи мертва людина? Далі дається поняття про автоматію серця.

3. Ситуація, яка спонукає учнів до порівняння та супоставлення явищ та факторів.

Наприклад, при вивченні теми “Плазуни” (7 клас), повідомляю, що ці тварини зуміли повністю опанувати суходолом. Пропоную питання: “Давайте спробуємо разом з'ясувати, які зміни в будові цих тварин допомогли їм, на відміну від амфібій, повністю освоїти суходіл?”. І далі, використовуючи набуті знання, малюнки, натуральні об'єкти, підручник в ході бесіди з'ясовуємо ці зміни.

Або, тема “Запилення квіткової рослини”: “Давайте з'ясуємо, чи будуть між собою відрізнятися рослини, які запилюються вітром від рослин, які запилюються комахами?”. Під умілим керівництвом учителя та завдяки знанням учнів про будову різноманітних квіток, суцвіть, термін розпускання квіток і таке інше, формулюються відповідні висновки.

4. Ситуація, яка спонукає до узагальнення фактів.

Наприклад, після вивчення теми “Травлення в шлунку” та “Травлення в кишечнику” (“Біологія людини”, 8 клас): “Знаючи будову та функції шлунку та кишечнику, зробіть висновок: чому шлунок короткий та об'ємистий, а кишечник довгий та тонкий?”.

Або, після вивчення розмноження плазунів (7 клас): “Чому в життєвому циклі плазунів відсутня личинкова стадія розвитку, а в земноводних та риб стадія личинки є?” Або, тема “Розмноження та розвиток птахів”: “Чому в кладці виводкових птахів яєць більше, чим в кладці птахів гніздового типу?”.

5. Ситуація, яка спонукає учнів до аналізу фактів та явищ дійсності, що породжують протиріччя.

Наприклад, тема “Дихальні рухи” (“Біологія людини”, 8 клас). Урок починаю з запитання: “Як ви вважаєте, повітря потрапляє в легені тому, що об'єм легень збільшується, чи об'єм легень збільшується бо туди заходить повітря?”. Діти активно працюють над цим питанням, висовують різні гіпотези, припущення і так я переходжу до викладу матеріалу про дихальні рухи - вдих та видих та їх регуляцію.

6. Використання проблемного навчання при вивченні нового матеріалу

Наприклад, перед вивченням теми “Вищі спорові рослини” (6 клас), учням ставлю питання: “Які особливості будови та розмноження спорових рослин дозволили вийти їм на суходіл?”, або у темі “Запліднення у квіткових рослин”: “Чому запліднення у квіткових рослин має назву “подвійного запліднення?” Розділ “Біологія людини” (8 клас), тема “Значення опорно - рухової системи. Будова та ріст кісток”: “Які особливості будови та хімічного складу кісток роблять їх твердими, міцними та пружними?”, або тема “Кровообіг. Серце, його будова”:“Які особливості будови серця забезпечують рух крові через серце в одному напрямку?”, або тема: “Серцевий цикл. Робота серця”: “Завдяки чому серце працює протягом життя людини без помітного стомлення?”. В розділі “Загальна біологія” (10 клас), тема “Віруси - неклітинні форми життя”:“Які особливості вірусів дозволяють віднести їх до неклітинних форм життя, що займають проміжне положення між живою та неживою природою?”.

Саме цей процес активізує творче, креативне мислення.

При вирішенні проблем, учні вчаться логіці наукового пізнання. Перед ними якби постає процес пізнання в мініатюрі, його логічна структура: постановка проблеми ^ формулювання гіпотези ^ її експериментальна перевірка ^ висновок (або нова проблема).

І в такому разі я виконую роль тьютора: наставника, куратора, помічника, консультанта, експерта і сприяю розвитку творчого мислення у учнів.

Більшість моїх уроків мають назву. Це «Урок-знайомство», чи «Урок- подорож», «урок «Маленькі відкриття» або «урок-магазин», «Бізнес урок», тощо «урок-висунення гіпотез» «урок самостійного добування знань».

На таких уроках учні більш відкриті, працездатні, максимально самореалізовуються й самовдосконалюються. На них я застосовую різноманітні форми і методи спрямовані на розвиток творчості й обдарованості учнів.

Важливий компонент біологічних здібностей - спостережливість, здатність дитини швидко схоплювати об'єкти, помічати в них те, що не впадає в очі. Спостереження вимагає осмислення учнями того, що вони бачать. Дієвим засобом розвитку осмисленого сприйняття є словесний опис учнями об'єктів природи, готових малюнків, схем, фактів. Крім того, я вчу учнів не просто дивитися, а бачити пропоновані об'єкти в різноманітності їхніх властивостей і відношень, встановлювати взаємозв'язки, робити висновки, установлювати логічні зв'язки. Наприклад, встановлення залежності між будовою і функціями систем органів при вивченні біології людини, будова і середовище існування тварин, виявлення ускладнення нервової або кровоносної системи у тварин, тощо (Додаток 7).

Відкриття за відкриттям, так з маленьких відкриттів ми разом з учнями йдемо вперед до самовдосконалення. А моя мета, зробити цей важкий процес пізнання менш складним і більш доступним для кожного учня.

Велику увагу приділяю самоосвітній діяльності учнів, підтримую їх прагнення до саморозвитку і творчості. Свої творчі роботи учні презентують переважно на.уроках.

З метою підвищення самостійної діяльності учнів я організувала такий вид роботи, як самомоніторинг. Проводжу самомоніторинг як самооціночну роботу не тільки для перевірки знань, а й для подальшої корекції. Учень вчиться не тільки перевірити свої знання, а також встановити недоліки й визначити шляхи їх подолання. Завдання надаю різнорівневі (терміном 7 -10 хвили). Якщо все зрозуміло й учень швидко вправився з завданням, то я рекомендую виконати складніше завдання, піднятися на сходинку вище. Ті учні, у яких виникли труднощі поряд з завданням ставлять знак питання й подають сигнал мені (піднята червона картка). Я разом з учнем виявляю, що конкретно викликало труднощі і розробляю напрямок корекційної роботи. В наслідок такої роботи учень вчиться не тільки оцінює свої знання, а встановлює свої помилки й вчиться складати план дій з виправлення недоліків, і все це розвиває обдарованість .

Успіху самоосвітньої роботи сприяє процес засвоєння, закріплення і повторення знань на уроках, на консультаціях і під час виконання домашніх завдань. Багато в чому сприяє самостійна робота: складання й використання різних таблиць, схем, діаграм, презентацій. Причому учні самі визначають тему дослідної роботи й презентацій.

Самоосвітня робота учнів сприяє розвитку творчого пошуку, критичного мислення, розвитку обдарованості. Творче мислення учнів виявляється у тому разі, коли вони самостійно описують досліди та дають їм теоретичне обґрунтування, знаходять відповіді на поставлені питання, самі розв'язують поставлені завдання. Це можуть бути учнівські проекти, робота над якими здійснюється протягом декількох місяців. Екологічний проект «Будуємо місто Екоград» розроблявся різновіковими групами учнів з урахуванням інтересів і здібностей школярів. Під моїм керівництвом творча група (25 учнів 6-7) працювали над проектом «Зелена школа - зелена країна» і команда учнів у Всеукраїнському проекті «Відкривай Україну». Колективні проекти: «Режим дня школяра - запорука успіху», « Молодь за здоровий спосіб життя», «Квітуче місто»і багато інших розроблені учнями за моєї підтримки і вчать їх працювати у команді.

Велике значення при вивченні біології, на мою думку, маютьдослідження і експеримент і саме їм я приділяю багато уваги. Оптимальною методикою його проведення є спостереження, пошукова діяльність учнів. При виконанні дослідницького завдання я рекомендую учням виконувати дії в наступному порядку:

- ознайомитись зі змістом завдання і сформулювати реальні для досягнення цілі;

- прогнозувати напрямок виконуючих завдань і вибрати методи досліджень;

- провести дослідження й оцінити результати відповідно до поставлених цілей.

Однією з вищих сходинок є самостійна науково-дослідницька робота учнів.

Багато років працюю над розвитком обдарованих учнів, формуванням у них компетентності в природничих науках і технологіях, уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

Сприяю участі інтелектуально і творчо обдарованих дітей у Міжнародних конкурсах, фестивалях, олімпіадах, тощо. За розробленою мною програмою індивідуальної роботи працюю з обдарованими учнями, членами і кандидатами у члени МАН (Додаток 1.) Розробила проект «Наукова спілка школярів» і модель МАН. Науково-дослідницькі роботи моїх учнів з екології, психології, хімії, біології людини, ботаніки, охорони довкілля були представлені на обласних і регіональних і Всеукраїнських конкурсах. За останні 5 років практично всі з учасників переможці і призери обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів МАН і призери ІІІ (Всеукраїнського) етапу. Учні активні учасники і призери обласних конференцій «Ковиловий степ», «Біологічні дослідження та винахідництва», обласного конкурсу «Екологія і здоров'я». Тези наукових робіт учнів надруковані у збірках.

Підвищенню ефективності творчої, самостійної навчальної діяльності школярів сприяє позакласна робота з предмету. Це тижні, дні біології та екології в школі, тематичні вечори, ділові ігри, тощо. Для підготовки й проведення яких даю учням завдання пошукового або творчого характеру, пов'язаних з поглибленням й розширенням і теоретичних знань, і практичних умінь і навичок, і розвиваю обдарованість учнів.

Йдучи в ногу з часом, я, визначаю ведуче значення біології в охороні навколишнього середовища і захисті та збереженні здоров'я людини. Саме цьому багато уваги приділяю здоров'язберігаючим технологіям, екологічному вихованню школярів і є куратором відділу «Екології і здоров'я» учнівської Шкільної Ради. Форми й методи моєї роботи в цьому напрямку різноманітні. Це вікторини, дебати, конференції, тестування, уроки-тренінги. І як результат такої роботи це учнівська шкільна газета «Еко- плюс», яка виходить 1 раз на рік до дня Довкілля з 2003 року, але робота над випуском триває протягом всього навчального року. У ній друкую ться кращі учнівські роботи. На мій погляд, це показник високого рівня розвитку творчості й обдарованості учнів.

Процес навчання - це спільна діяльність педагога і дитини , тому я - тьютор, розробляючи проект, чи урок повинна правильно оцінювати творчий потенціал учнів, враховувати їх уміння правильно задавати питання, давати повні, аргументовані відповіді, висувати гіпотези, вирішувати проблеми, навчати один одного, організовувати спільну діяльність, оцінювати результати своєї діяльності.

Сходинка за сходинкою до творчої, обдарованої особистості веду я своїх учнів, і сама підводжусь цими ж сходинками все вище і вище, підвищую свою педагогічну майстерність, людяність і гуманність.

Виявляється успіху можна навчитися і навчитися на прикладі власного досвіду, ідей і проб.

І нарешті вважаю можливим зробити наступні висновки:

-Тюторство - для мене, вчителя біології, вагомий теоретичний, технологічний, практичний арсенал щодо більш системної, цілеспрямованої роботи по формуванню творчої, обдарованої особистості, ефективний метод підготовки школярів - учасників творчих конкурсів різних рівнів.

Моя власна діяльність, як педагога, тьютора націлена на:

- успіх кожного учня і створення позитивного навчального простору;

- використання індивідуального підходу у навчанні й заохоченні до творчості, самовдосконалення й самопізнання, на засадах співпраці та самоуправління;

- взаємозв'язок життєвого досвіду учнів з навчальним процесом.

Список використаних джерел

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

2. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи.

3. Національна доктрина розвитку освіти України

4. Аналітико-прогностичний супровід формування самоосвітньої компетентності школярів: практико зорієнтований посібник/ За науковою ред. І.Г. Єр макова - Запоріжжя: Хортиць кий навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр,

2006.- 220с.

5. Ващенко Г. Обдарованість. - К., 1999. - с. 140-150.

6. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній зв'язок. Ідеальність : посібник для вчителів. - Луганськ: Навчальна книга. Янтар.2004. - 84с.

7. Гнатюк О.В. Чинники активності технічно обдарованих підлітків // Обдарована дитина. - №2. - 2002. - с. 44-48.

8. Громовий В. Плекати обдарованих // Завуч. - №14. - 2007. - с. 10-11.

9. Ксьонзович І. Обдарованість - кінцевий результат, збіг багатьох факторів // Психолог. - №19. - 2006. - с. 10.

10. Липова Л. Про програми роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 р. // Управління школою. - №7. - 2002. - с. 6-8.

11. Липова Л. Психолого-педагогічні умови розвитку обдарованості // Шкільний світ. - №24. - 2001. - с. 17-23.

12. Лукашевич О.М. Технічна обдарованість: ціннісна регуляція розвитку // Обдарована дитина. - №2. - 2002. - с. 17-23.

13. Матюшкин А.М. Концепция творче ской одаренности // Вопросы психологии. - 1989. - №6. - с. 29-33.

Додаток

Програма

Індивідуальної роботи з ученицею 9 класу Костянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №9 Оношко Юлією, яка виявила здібності при вивченні біології

Пояснювальна записка

Учениця навчається в 9 класі, працює з ментором в галузі природничих наук . З 7 класу займається в гуртку «Юні охоронці природи» . Займала призові місця в міських олімпіадах з біології.

Має активно-позитивне ставлення до процесу навчання та самоосвіти. Вміє організувати власну діяльність, самостійно обирати прийоми роботи та додаткові джерела інформації, уміє здійснювати критичний аналіз текстів, документів, інструкцій, має навички практично-дослідницької роботи, вміє аналізувати й узагальнювати інформацію. Учениця володіє певною сумою знань і бажає проявити себе у творчій та науковій діяльності.

Програма розрахована на два роки роботи. Вона передбачає: розвиток в учениці самостійності та здатності до самоорганізації; вміння відстоювати свої права, формування високого рівня правової культури; готовність до співпраці, розвиток здатності до творчої діяльності, толерантність, терпимість до чужої думки, вміння вести діалог, шукати й знаходити змістові компроміси; формування ініціативи, вміння кооперуватися з іншими, роботу в групі й спільне навчання; вміння оцінювати явища, порозуміння з іншими,

розв'язання проблеми, планування, самостійне навчання, а отже здобування й

опрацювання інформації, вибір методик і проведення експерименту.

Мета роботи:

• Вдосконалювати навички слухання і конспектування наукових лекцій, опрацювання джерел різного характеру;

• Аналіз лекцій, промов, виступів, дискусій;

• Створення власних лекцій з актуальних проблем з подальшим само рецензуванням;

• Аналітичне опрацювання різнопланових документів;

• Написання рефератів, наукових, творчих робіт, виступ з ними на конкурсах, наукових конференціях;

• Ділові, рольові, інтелектуальні ігри з проблем дослідження;

• Участь у публічних оглядах знань та звітування про результати, дослідницької діяльності;

• Участь в олімпіадах, конкурсах різних рівнів та МАН.

Вміння і навички

• Засвоїти принципи і правила дослідницької діяльності; знати про види та типи досліджень;

• Самостійно опрацьовувати наукову, публіцистичну, художню літературу;

• Самостійно рецензувати усні й письмові тексти, опрацьовувати схеми та таблиці;

• Самостійно ставити експеримент, вести спостереження;

• Складати план, тези, конспект виступу, а також детальні реферати й конспекти з виділенням в них логічної основи;

• Переконливо й аргументовано виступати з короткими промовами з вибраної теми, виробляти й доводити власну позицію.

Плановий підсумковий результат

• Сформувати стійкий позитивний мотиваційний інтерес до творчої, дослідницької, наукової діяльності (участь у різних секціях гуртках, конкурсах олімпіадах);

• Сформувати основи загальнокультурного рівня сучасної інтелігентної молодої людини, яка достатньо володіє усіма видами дослідницької діяльності на рівні сучасних вимог.

Вектори реалізації програми:

Размещено на Allbest.ru