Угрупування лексики за рівнем інтенсивності ознаки як основа формування лексичних навичок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Угрупування лексики за рівнем інтенсивності ознаки як основа формування лексичних навичок

Штиленко О.Л.

Стаття присвячена одному з можливих методичних підходів презентації лексики в навчанні іноземних студентів. Пропонований спосіб угрупування і семантизації лексики базується на можливому об'єднанні лексичних одиниць в тріади за рівнем інтенсивності ознаки. На прикладі лексико-тематічної групи «Людина: морально-етичні якості» показана можливість розглядати якості людини у вигляді тріади: норма, гіперякість, гіпоякість. Практична робота з використання лексичних тріад показала, що якість запам'ятовування лексичних одиниць істотно вища.

На початковому етапі вивчення нової мови іноземним студентам необхідно засвоїти приблизно три тисячі слів [1, с. 130]. Іноземним студентам щодня доводиться запам'ятовувати багато лексичного матеріалу, зокрема: слова, представлені в поурочних словниках, комунікативних мінімумах; «лексичні тексти» (наприклад, «В магазині можна купити шарф, шапку, костюм, куртку, светр, черевики, сорочку, футболку»); клішовані фрази, етикетні вирази, стандартизовані питально-відповідні комплекси, загальнонаукову лексику тощо. Більше 50% словникового запасу призначені для активного використання, а інші лексичні одиниці засвоюються пасивно.

Проведене в кінці навчання тестування свідчить про те, що насправді обсяг як активного, так і пасивного словника іноземних студентів значно нижче програмних вимог. У свою чергу це знижує можливості студента брати активну участь в реальній комунікації, гальмує їх якнайшвидше включення в нове соціокультурне оточення. Все це змушує методистів постійно шукати нові шляхи підвищення ефективності роботи з лексикою.

Широке коло питань, пов'язаних з вивченням лексики, завжди залишається в центрі уваги методистів. При цьому головне завдання викладача практичного курсу української / російської мови полягає в тому, щоб направляти студента на раціональний, ефективний шлях оволодіння лексичними одиницями у всьому різноманітті їх функціонування в усній і письмовій мові.

Проблеми навчання лексиці давно відомі і багато разів описані в методичній літературі [1; 3; 4; 5; 7]. До основних проблем навчання лексиці дослідники відносять: підбір лексики, послідовність розташування матеріалу, його дозування й подачу, послідовність роботи, пояснення, заучування, активізацію і контроль засвоєння слів [1, с. 148].

Найважливішим елементом системи роботи навчанню лексики є семантизація і засвоєння лексичних одиниць. У методиці виділяють кілька способів семантизації: 1) переклад; 2) зорова наочність; 3) визначення або тлумачення; 4) контекст; 5) пояснення нових слів за допомогою системних зв'язків; 7) спільнокореневе слово; 8) етимологічний аналіз [4, с. 54-60]. «Ці способи семантизації зазвичай ніколи не використовуються в чистому вигляді, окремо від інших, що саме по собі вказує на обмеженість кожного з цих способів» [7, с. 143].

Нижче ми зупинимося ще на одному можливому способі угрупування і семантизації лексики, в основі якого лежить можливість об'єднання лексичних одиниць в тріади за «рівнем інтенсивності ознаки» [8]. Пропонований підхід буде зручно ілюструвати на прикладі лексико-тематичної групи «Людина: морально-етичні якості». Угрупування тематичних слів за принципом «Позитивні якості» - «негативні якості» (добрий - злий, ввічливий - безцеремонний, щедрий - скупий тощо) є недостатнім. Якщо розглядати лексику з точки зору навчання студентів-іноземців, то необхідно, на думку методистів, вирішувати такі завдання, як:

- відбір лексики - коли і які слова вчити;

- відомості про кожне слово - що потрібно знати, щоб правильно вживати (активний запас) або хоча б розуміти його;

- організація лексичних відомостей під час опису в словнику, посібнику або на занятті [2, с. 120].

Останній пункт, з нашої точки зору, особливо важливий, оскільки від організації лексики в методичних цілях врешті решт залежить успішність засвоєння лексичного матеріалу. Так, розглянутий приклад, який показує сприйняття навколишньої дійсності тільки в чорному або тільки в білому кольорі, значно спотворює всю картину світу. Більш продуктивним, на наш погляд, є об'єднання лексичних одиниць в належним чином організовані лексичні тріади. Ідея триєдності здавна присутня в різних релігійних системах, філософських теоріях, складних структурах, в самому сприйнятті навколишнього світу людиною. Використання терміну «тріада» (трійця, потрійність) підкреслює той факт, що деяка властивість об'єкта може бути представлена у вигляді триєдності (норма, гіпоякість, гіперякість) [1], компоненти якого відрізняються ступенем інтенсивності ознаки. До того ж всі компоненти триєдності тематично об'єднані спільним змістом.

У методичних цілях центральною ланкою такого об'єднання може бути слово, що відбиває будь-яку людську перевагу, позитивну якість, певну морально-етичну норму. Наприклад, якість «ощадливість» поза сумнівом несе в собі позитивну характеристику. Дана якість реєструється в суспільній свідомості як морально-етична норма поведінки: «бути заощадливим добре».

Поняття «норми» досить чітко усвідомлюється носіями мови, і цей факт зазвичай знаходить відображення в прислів'ях і приказках. Наприклад: «Ощадливість - найкраще багатство», «Копійка - рубль береже», «Запасливий багатший багатого», «Запас пити-їсти не просить», «Краще скупувато, ніж мотовато» тощо. Відхилення ж від норми також відзначається в суспільній свідомості як порушення загальноприйнятих правил поведінки і оцінюється негативно. Так, якщо людина не заощадлива, то в рисах її характеру починає домінувати нова якість «марнотратство», яке сприймається носіями негативно, що і зафіксовано у відповідних прислів'ях, приказках або фразеологізмах: «У худу бочку води не нанесеш», «Залишився в чому мати народила», «Сьогодні густо, завтра порожньо», «Живуть одним днем», «Кидати гроші на вітер», «Смітити грошима». Якщо людина дуже ощадлива, то у неї превалює така якість, як «скнарість», негативне відношення до якої також зафіксоване народною мудрістю: «Продає з баришем, а ходить голяком», «У нього серед зими і снігу не випросиш», «Ні собі, ні людям», «Як собака на сіні», «Тремтить над кожною копійкою», «Сам не їсть й іншим не дає», «Гроша в могилу не візьмеш».

Таким чином, кількісні зміни (міра інтенсивності ознаки) можуть йти як у бік збільшення, так і у бік зменшення, але результат залишається один: негативна оцінка. Цілком зрозуміло, що негативна оцінка має умовний характер: можна передбачити, що є співтовариства, в яких бути скупуватим (гобсеки, плюшкіни) або бути марнотратним (нувориші, «ново росіяни»), - норма поведінки.

Наведемо ще декілька прикладів лексичних тріад.

лексика іноземний студент

В цілому таких тріад з обговорюваної тематики налічується понад сто п'ятдесят. У даному підході відбитий принцип «направленого пред'явлення лексичних одиниць в учбовому процесі», який полягає в тому, що «студенти повинні робити дії з лексичними одиницями, що найкраще закріплюють засвоєння нової лексики. Це досягається методично доцільним показом лексичної одиниці, а також демонстрацією багаточисельних прикладів її взаємодії з іншими лексичними одиницями зі словосполуками і пропозиціями» [9, с. 63].

Можна розширити подібний спосіб представлення лексики шляхом залучення інших аспектів системних зв'язків. Наприклад, така якість, як «нетактовність» може бути представлена синонімічним рядом: нетактовний, непристойний, вульгарний, безсоромний, непотрібний, хвалькуватий, цинічний; якість «скромність» - скромний, пристойний, стриманий, невибагливий, невитіюватий; якість «сором'язливість» - сором'язливий, соромливий, конфузний. Чим більше методичних зусиль ми витрачаємо на те, щоб правильно організувати роботу з лексикою, додати їй осмислену структуру, тим легше йде процес засвоювання лексики, потім швидше відбувається процес її пошуку в довготривалій пам'яті.

Практична робота з використанням лексичних тріад показала, що якість запам'ятовування істотно збільшується: лексичні одиниці краще запам'ятовуються, довше зберігаються і точніше відтворюються. Це можна пояснити тим, що осмислене запам'ятовування «відбувається під час розкриття різних логічних, істотних (зокрема, причинно-наслідкових) зв'язків в матеріалі, який ми запам'ятовуємо, при виділенні в ньому головного і другорядного, що передбачає уявну переробку матеріалу, що запам'ятовується, і робить смислове запам'ятовування набагато більш продуктивним, ніж механічне» [6, с. 110].

Сам спосіб семантизації за такого підходу відбувається таким чином: норма, тобто позитивна якість, пояснюється за допомогою традиційних прийомів семантизації, потім студентові пропонується самостійно визначити гіпер- і гіпоякість за допомогою рідної мови і лише після цього пропонується український / російський варіант значення. Відзначено, що багато студентів, які мають слабку механічну пам'ять, за вказаного підходу легко запам'ятовували значний пласт лексики.

Зрозуміло, що представлення лексики у вигляді тріад є стимулом для подальшого запам'ятовування і відтворення лексичних одиниць, які вивчаються. «За даними психології мови, відмінність лексичних навиків від фонетичних і граматичних полягає перш за все в тому, що лексичні навики характеризуються більшою усвідомленістю» [9, с. 62].

Даний підхід передбачає й інші види робіт. Методистами була помічена така закономірність: чим більше різних асоціацій викликає те або інше слово при першому його використанні, чим довше йде процес осмислення, вбудовування у власну систему асоціацій, тим міцніше запам'ятовується і краще відтворюється лексична одиниця, що вивчається. Наприклад, під час роботи з майбутніми філологами тріади можна «прив'язати» не лише до відповідних прислів'їв і приказок. Багато літературних героїв є носіями різноманітних людських якостей, тому прив'язка до літературних творів створює необхідний яскравий, емоційний фон, внаслідок чого запам'ятовування відбувається краще, ніж під час емоційно нейтральних ситуацій. До того ж не можна забувати і про національні відмінності в сприйнятті тих або інших якостей. Зазначимо, що за такого підходу мова, що вивчається, не «учбовий предмет», а «освітня дисципліна», що має величезний потенціал, здатний внести вагомий вклад у розвиток індивідуальності людини» [5, с. 23].

Пропонований напрям методичних досліджень, як і раніше, потребує подальшої розробки і конкретизації. Проте вже перший досвід використання описаного підходу на практиці викладання української / російської мови як іноземної свідчить про можливість по-новому проводити семантизацію і активізацію певного класу лексичних одиниць. Під час проведення попередньої організації лексичних одиниць за рівнем інтенсивності проявленої ознаки в логічній пам'яті студента залишається схема-тріада, яка полегшує подальший пошук потрібного слова і забезпечує його репрезентацію з довготривалої пам'яті.

Література

1. Акишина А.А., Каган О.Е. Учимся учить: Для преподавателя русского языка как иностранного. 2-е изд., испр. и доп. М.: Рус. яз. Курсы, 2002. 256 с.

2. Борисова Е.Г Лингвистические основы РКИ (педагогическая грамматика русского языка): Учебное пособие / Е.Г. Борисова, А.Н. Латышева. М.: Флинта: Наука, 2003. 208 с.

3. Капитонова Т.И., Московкин Л.В. Методика обучения русскому языку как иностранному на этапе предвузовской подготовки / Т.И. Капитонова, Л.В. Московкин. СПб.: Златоуст, 2006. 272 с.

4. Колесникова А.Ф. Проблемы обучения русской лексике / А.Ф. Колесникова. М., «Русский язык», 1977. 80 с.

5. Пассов Е.И., Кибирева Л.В., Колларова Э. Концепция коммуникативного иноязычного образования (теория и ее реализация): Методическое пособие для русистов. СПб.: «Златоуст», 2007. 200 с.

6. Психологический словарь / Под ред. В.В. Давыдова, А.В. Запорожца, Б.Ф. Ломова и др. М.: Педагогика, 1983. 448 с.

7. Слесарева И.П. Проблемы описания и преподавания русской лексики М.: Русский язык, 1980. 182 с.

8. Стаценко ГГ, Белявский Ю.Л. Новая нумерология / ГГ. Стацен - ко, Ю.Л. Белявский. М.: ИЙГАС, 2004. 248 с.

9. Федотова Н.Л. Методика преподавания русского языка как иностранного: Практический курс. СПб.: Златоуст, 2013. 192 с.

Размещено на Allbest.ru