Формування соціальних компетентностей вихованців гуртків еколого-натуралістичного напряму шляхом залучення їх до дослідницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування соціальних компетентностей вихованців гуртків еколого-натуралістичного напряму шляхом залучення їх до дослідницької діяльності

Кухарська Тетяна

заступник директора з навчальної роботи Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

В сучасних умовах значних змін зазнали виховання та освіта: змінюється освітні та виховні технології, як нагальна потреба суспільства модернізується зміст самої освіти, створюються докорінно нові заклади освіти, нормативні документи, навчальні програми, модулі.

Проте, економічні проблеми, воєнний конфлікт, навала негативної інформації, зниження рівня здоров'я - все це негативно відображається на емоційному стані суспільства загалом та кожної людини зокрема.

Така ситуація не може не відображатись на моральному та психічному здоров'ї дітей. Як результат - відмова від живого спілкування, невміння поводитись серед людей, неготовність до життя в суспільстві, нездатність виконувати елементарні завдання. Таким чином сьогодні нагальною стала проблема соціалізації учнівської молоді.

Стаття 12Закону України «Про освіту» визначає формування компетентностей, в т.ч. громадянських та соціальних, що «пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей» як шлях для досягнення мети повної загальної середньої освіти - «всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності» [1]. соціалізація молодь освіта

Відповідно до Концепції «Нова українська школа» завданням сучасної школи є формування ключових компетентностей -динамічної комбінації знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність [2].

Одна з компетентностей - соціальна та громадянська - усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім'ї, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв'язувати конфлікти, досягати компромісів. Повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття [2].

У фаховій сучасній літературі є багато досліджень, які розглядають класифікацію компетентностей - Кузьміна Н., Мудрик А., Краєвський А., Пометун О., Зимня І., Кононко О. та інші. У дослідженнях спостерігаються різні підходи до класифікації, проте у всіх класифікаціях виділена соціальна компетентність у тому чи іншому вигляді - соціально-професійна, соціально- психологічна, соціально-педагогічна та ін.

Соціальну компетентність розглядають також як складову життєвої компетентності школярів, яка характеризується спроможністю налагоджувати продуктивну взаємодію з іншими людьми, працювати в команді, знаходити консенсус, запобігати конфліктам, приймати самостійне рішення, відповідати за їхні наслідки для оточення, ціннісно ставитися до довкілля та власного «Я» [5, с.8].

Освітнє середовище закладу позашкільної освіти надає реальні можливості для роботи над формуванням компетентностей нової української школи та соціальної, зокрема, оскільки, лише в суспільстві особа здатна набувати соціальних якостей.

Важливою умовою розвитку соціальної компетентності учнівської молоді є її залучення до дослідницько-експериментальної, винахідницької діяльності. Необхідність підвищення рівня наукової підготовки є характерною ознакою сьогодення в будь-якій галузі людської діяльності. Наукові дослідження - це джерело пошуку нових технологій, інноваційних моделей, що сприяє збагаченню теорії та практики науки. Прогностичну діяльність, не замислюючись, людина здійснює повсякденно. Це проявляється в тому, що перш ніж здійснити будь-який вид діяльності, людина прогнозує і проектує мету, кінцевий продукт, технологію і результат [7].

Світ змінюється дуже швидко і це змушує сучасні психологічні науки переглядати роль і значення дослідницької поведінки в житті людини, а педагогіку орієнтує на переоцінювання ролі дослідницьких методів навчання. Цілком зрозуміло, що вміння й навички дослідницького пошуку обов'язково потребують не тільки ті, чиє життя буде пов'язано з науковою діяльністю. Вони необхідні кожній людині.

Дитяча потреба в дослідницькому пошуку обумовлена біологічно. Кожна здорова дитина народжується дослідником. Невтомна жадоба нових вражень, допитливість, цікавість, прагнення спостерігати й експериментувати традиційно розглядають як важливі риси дитячої поведінки. Дослідницька активність - природний стан дитини. Вона спрямована на пізнання світу і хоче його пізнавати. Саме це внутрішнє прагнення до пізнання шляхом дослідження спричиняє дослідницьку поведінку та створює умови для дослідницького навчання.

Перед закладами освіти сьогодні постає завдання зробити дитину дослідником, адже це є основою для продовження навчання протягом усього життя, успішної професійної діяльності у різних сферах, побудови власної траєкторії самореалізації, розвитку та суспільного визнання.

На жаль, сучасна система освіти у більшості дітей сформувала навички лише репродуктивної діяльності та відтворення готових знань, що не сприятиме розвитку обдарованої особистості, а дозволить отримати в майбутньому старанного виконавця, а загалом безініціативну людину.

Вимогам сучасності відповідають активні форми навчання - пошукові, дослідницькі, проективні, які включають моніторинг явищ природи, обробку отриманих даних і використання їх у навчальному процесі.

Дослідництво - один із найважливіших засобів пізнання закономірностей природи, що широко використовується в усіх галузях науки. Дослідницька робота є традиційним і завжди новим засобом розвитку пошуково-пізнавальної активності учнів, поглиблення знань, удосконалення умінь і навичок, розширення та формування екологічного світогляду. Дослідництво дає змогу комбінувати різноманітні операції, підходи, спрямовані на організацію пошукової діяльності учнів, допомагає педагогу краще пізнати дітей, розкрити різнобічність інтересів та уподобань, спрямувати їх професійну орієнтацію.

Савенков О.І. характеризує дослідницьку діяльність як особливий вид інтелектуально-творчої діяльності, що породжується в результаті функціонування механізмів пошукової активності і побудований на основі дослідницької поведінки, аналізі та оцінці одержаних результатів і прогнозуванні своїх подальших дій.

Схильність слухачів до дослідницької діяльності є індивідуальною, а відтак і напрямки та рівні її організації в сучасних навчальних закладах є різні (ознайомлювальний, навчально-дослідницький, власне дослідницький). Це відповідає інтересам, базовій підготовці, віковим особливостям учнів, організаційно-технологічним можливостям її забезпечення в регіонах, міжнародних та всеукраїнських конкурсів і програм дослідницького спрямування.

Систематизована та цілеспрямована пошуково-дослідницька діяльність сприяє не лише підвищенню успішності учнів у школі, а й формуванню їх наукового світогляду та креативної культури, професійної орієнтації та допрофесійній підготовці, розвитку творчих здібностей, творчої самореалізації за обраним фахом [3].

Дослідницьку роботу можна реалізувати через заняття в гуртках, відвідування куточків живої природи, роботу в навчальних теплицях, шкільних лісництвах, організацію екологічних стежок, експедицій, походів.

Крім власне дослідницьких робіт результатом пошукової діяльності можуть бути й інші типи учнівських робіт: реферативні - написані на основі декількох літературних джерел, що припускають зіставлення даних різних джерел і на основі цього власне трактування поставленої проблеми;

експериментальні - написані на основі виконання експерименту, описаного в науці і відомому результаті, але що має самостійне трактування особливостей результату залежно від зміни вихідних умов; описові - спрямовані на спостереження і якісний опис деякого явища.

Знання педагогами особливостей розвитку учнів на різних вікових етапах забезпечує можливість ефективного управління процесом їх розвитку, дозволяє спрямовувати їх творчу діяльність на формування позитивної мотивації до неї.

Період молодшого шкільного віку є визначальним для формування соціальної компетентності. Це період залучення дітей до громадського життя. В цей час вони знайомляться з новими соціальними ролями, встановлюють нові соціальні контакти (класний колектив, гурток), несуть першу соціальну відповідальність за свою поведінку. У дітей розвивається здатність до взаємодії з однолітками в грі та навчанні, вони вчаться домовлятись, поступатися, реалістичніше оцінюють дорослих. Головним в цей період стає набуття соціального досвіду.

Провідними в діяльності молодших школярів є прагнення до пізнання нового, отримання певного результату від виконаної ними роботи. Дітей приваблює інструментарій для проведення дослідів, атрибути діяльності та можливість скористатися ним.

У підлітковому віці у школярів зростає прагнення до усвідомлення свого успіху, визнання власної значущості. У цьому віці значно зростає роль мотивів, пов'язаних з потребою в досягненнях, подоланням перешкод у діяльності. Особистісними чинниками мотивації є усвідомлення власних здібностей, наполегливість, самостійність, профорієнтація. Під час організації пошуково- дослідницької роботи із старшокласниками слід враховувати такі вікові особливості, як потреба в спілкуванні, самоствердженні.

Зміст дослідницької роботи у закладі позашкільної освіти еколого- натуралістичного напряму спрямований на загальний розвиток особистості, надання слухачам необхідного обсягу знань з базових дисциплін, формування науково-методологічної бази для проведення пошуково-дослідницької роботи за індивідуальною тематикою та її захисту під час тематичних обласних та всеукраїнських конкурсів.

В Тернопільському обласному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді створена відповідна матеріальна база для проведення спостережень і виконання дослідницьких робіт. Є навчально-дослідна земельна ділянка, де вихованці знайомляться із різноманітністю овочевих, злакових, пряних та ін. рослин.

Закритий ґрунт представлений двома теплицями - стелажною і ґрунтовою та парниками. Окрім того є Зимовий сад, де зібрана велика колекція квітково- декоративних рослин, в басейнах є водні рослини, живуть прісноводні тварини.

Зоолого-тваринницький відділ це крільчатник, Куток живої природи, де зібрана колекція дрібних гризунів, співучі птахи, черепахи, декоративні кури тощо, Акваріумний клуб.

Всі роботи юних науковців проводяться під керівництвом педагогів Тернопільського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, які надають першу наукову допомогу своїм вихованцям у обґрунтуванні методів дослідження, формуванні гіпотез, висновків у проведених експериментах. Діяльність педагогів Центру спрямована на пошук нових форм і методів роботи з дітьми, формування умов для розкриття творчого потенціалу обдарованих вихованців.

Для забезпечення успішної дослідницької діяльності старшокласників, потрібно створити базу знань, умінь і навичок. Саме залучення вихованців із молодшого шкільного віку до дослідництва дозволяє виховати в майбутньому цілеспрямованих, зацікавлених молодих науковців.

Початковою ланкою усієї дослідницької роботи, є проведення спостережень взагалі і фенологічних, зокрема. Саме з такої форми роботи починається вивчення природи в закладах загальної середньої та позашкільної освіти. В процесі діти засвоюють поняття «фенологія», «об'єкт спостереження», «об'єкт дослідження», «фенологічні фази» та ін., знайомляться з основними методами і прийомами дослідництва, що закладає фундамент для подальшої роботи. Окрім того, в програмах гуртків є заняття-екскурсії, відвідування музеїв, проведення лабораторних робіт. Такі заняття мають важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи, вони позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги. Важливо саме в початковій школі створити умови для реалізації вікової потреби в пошуковій активності.Оволодіння молодшими школярами на доступному рівні дослідницькою діяльністю зумовлює необхідність формування в них дослідницьких умінь.

Формою організації роботи з дітьми середнього шкільного віку є поєднання навчально-дослідницької діяльності з елементами науково- дослідної. Практичні роботи дослідницького напряму є основою для підготовки наукових робіт. Доречно проводити таку роботу на НДЗД, з тваринами живого кутка, в саду, теплицях. Найбільш цікавим для самих вихованців є проведення роботи з тваринами. Оскільки, усі дослідницькі роботи проводяться з дотриманням біотичних норм, то вибираємо теми робіт, проведення яких не нашкодило б тваринам - спостереження, або незначна зміна умов утримання (світло, вологість, температура), продуктів чи режиму харчування.

Основною формою організації роботи з дітьми старшого шкільного віку є науково-дослідна діяльність. Робота зі старшокласниками набуває особливого значення передусім тому, що в цей період учні визначаються з майбутньою професією. Досвід роботи показує, що об'єднання школярів у межах єдиного освітнього і дослідницького простору дає змогу вирішувати не лише питання освітнього рівня, а й проводити роботу, спрямовану на виховання почуття колективізму, толерантності, уміння вести наукову суперечку, переконливо доводити свої погляди тощо. Саме тут старшокласники проходять першу школу становлення як майбутніх науковців, дослідників, розвивають творчу думку, реалізують прагнення до наукового пошуку, набувають дослідницьких умінь.

Продовженням цілеспрямованої роботи із формування дослідницьких навичок вихованців старшого шкільного віку є залучення до екологічних експедицій, під час яких відбувається систематична і цілеспрямована екскурсійна діяльність, направлена на виконання фенологічних, ентомологічних, екологічних, ботанічних, зоологічних, орнітологічних завдань. При виборі маршруту експедиції враховується максимально можлива різноманітність природних комплексів.

Ефективною в плані проведення дослідництва є робота на природоохоронних територіях, що надає можливість вихованцям дослідити та порівняти видове різноманіття заповідних територій, визначити ступінь та масштаби модифікації. Формування уміння спостерігати, помічати характерні, навіть незначні зміни в об'єкті або явищі, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, послідовність і закономірність явищ, робити правильні і водночас творчі висновки зі своїх спостережень - необхідна умова проведення дослідницької роботи із дітьми будь якого віку.

Отже, така систематична робота дає позитивні результати: вихованці починаючи з роботи в гуртках початкового рівня і завершуючи навчанням в творчих учнівських об'єднаннях вищого рівня оволодівають навичками дослідницької діяльності, вчаться мислити і робити відповідні висновки. Таким чином в закладі позашкільної освіти створені умови успіху для розвитку та реалізації соціально активної учнівської молоді.

Література

1. Закон України «Про освіту» Ц^: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

2. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» Розпорядження КМУ № 988-р від 14.12.16 року.

Ц^: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/54258/

3. Вербицький В.В. Формування практичного розуму цілеспрямованого учня з досвіду сталого розвитку позашкільної еколого-натуралістичної освіти).- К.:Деміург, 2002. -232 с\

4. Дослідницька робота школярів з біології: Навчально-методичний посібник/ За ред. к.б.н. С.П. Панченка, Л.В.Тихенко,-Суми:ВТД «Університетська книга», 2008.-368 с

5. Ніколаєску І.О. Формування соціальної компетентності учнів

загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до вимог нових державних освітніх стандарті: науково-методичний посібник/ І.О. Ніколаєску. - Черкаси: ОІПОПП, 2014. - 76 с.

6. Савенко Н.І., Ковганич Г.Г., Кириченко В.І., Єрмаков І.Г.: Прогностичні

орієнтири інноваційного розвитку позашкільного закладу: практико зорієнтований посібник. - Х.: Видавництво «Точка», 2009 р.-256с.

Размещено на Allbest.ru