Теоретико-методичні аспекти організації професійної підготовки за напрямом "Здоров’я людини та позашкільна освіта"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного еколого- натуралістичного центру Міністерства освіти і науки України

Теоретико-методичні аспекти організації професійної підготовкиза напрямом «здоровя людини та позашкільна освіта»

Шеремет І.В.

У час реформування державної освітньої політики важлива роль належить позашкільній освіті, яка здатна доповнювати, поглиблювати, розширювати межі дошкільного, загального середнього, професійного, вищого рівнів освіти. Позашкільна освіта в Україні забезпечується закладами освіти, культури, мистецтва, фізкультури та спорту тощо [5, с. 19]. Особливе місце серед них займають позашкільні навчальні заклади, які можуть швидко, мобільно реагувати на зміни, надавати дітям широкі та нетрадиційні можливості для покращення якості їх життя, формування навичок здорового способу життя та інтенсивного формування позитивного ставлення до нього й передбачають активну взаємодію та співпрацю дорослих і дітей.

Відтак, в освітньому процесі ЗВО особливого значення набуває професійна підготовка, яка здатна дати майбутнім педагогам позашкільної освіти та валеології можливість зрозуміти складність і багаторівневість дозвілля, забезпечити цілісність і системність роботи в гуртках у позашкільних навчальних закладах. Сучасний педагог має поєднувати глибокі фундаментальні теоретичні знання й мати практичні уміння для організації змістовної та цікавої діяльності гуртків [1, с. 6]. Актуальність гурткової роботи позашкільних навчальних закладах обумовлюється самою сутністю обраної професії вчителя, в якій дуже яскраво проявляється гуманістична спрямованість, що передбачає наявність у професіоналів таких якостей, як добросердечне ставлення до учнів, розуміння особливостей організації дозвіллєвої діяльності.

Питанням позашкільної освіти та її різним аспектам наукові праці в Україні присвятили вчені О. Биковська, В. Вербицький, Б. Кобзар, О. Лісовий, О. Литовченко, А. Макаренко, Г. Попова, Г. Пустовіт, О. Савенко, В. Сухомлинський, Т. Сущенко, С. Уварова та ін.

Національний еколого-натуралістичний центр Міністерства освіти і науки України сприяє активному впровадженню сучасних науково-методичних розробок, технологій, інноваційних науково-педагогічних проектів, забезпечує навчально-методичний супровід діяльності закладів позашкільної освіти, які вже сьогодні працюють в інноваційному режимі, створюють інноваційне освітнє середовище та розробляють нові моделі організації освітнього процесу [3, с. 7]. Стратегія Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді як координатора діяльності позашкільних навчальних закладів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти, реалізується через проб граму розвитку (погодженою Міністерством освіти і науки), яка і забезпечує виконання основної місії: виховання і формування національної еліти в контексті освіти сталого розвитку [4, с. 9].

На базі Національного еколого-натуралістичного центру (НЕНЦ) функціонують такі гуртки позашкільної освіти: «Основи ветеринарної медицини», «Основи фізіології рослин», «Школа народних ремесел», «Юні знавці лікарських рослин», «Юні орнітологи», «Юні охоронці природи».

Особливого значення набувають гуртки «Основи ветеринарної медицини» та «Юні знавці лікарських рослин».Метою цих гуртків є поглиблене вивчення питань природознавства, зоології, ботаніки, рослинництва, тваринництва, біоетики та охорони тварин і тварин, використання їх лікарського значення.

Крім того, аналіз теоретичних положень позашкільної освіти показав, що вона являє собою багатоаспектний об'єкт досліджень, що базуються на системі наукових ідей, положень, концепцій, які становлять основу педагогіки та пов'язані з такими науками, як психологія, філософія, соціологія, фізіологія, валеологія тощо.

Тобто нині утворилися умови для співпраці, обміну науковим, навчально- методичним і практичним досвідом фахівців галузі позашкільної освіти та валеології з метою надання майбутнім фахівцям відповідних теоретичних знань і практичних вмінь для забезпечення широкого впровадження оздоровчих технологій з використанням різноманітних природних чинників як найбільш природовідповідних засобів відновлення, оздоровлення, а також профілактики багатьох захворювань, травм, інвалідності.

Істотну роль у формуванні базових знань і вмінь, які є фундаментом підготовки майбутніх фахівців із позашкільної освіти та валеології, відіграють навчальні дисципліни «Педагогіка позашкільної освіти» й «Навчально-виховна робота ЗПО», «Планування гурткової роботи», «Тренінгові технології у позашкільній освіті», «Організація позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми», які читаються протягом перших двох курсів підготовки бакалаврів.

Дисципліна «Педагогіка позашкільної освіти» є провідною в системі професійно-орієнтованих дисциплін. Викладається на І курсі в обсязі 16 годин, з них лекцій 8 год., самостійної роботи - 8 год. та форма підсумкового контролю - залік. науковий освіта оздоровчий травма

Мета курсу «Педагогіка позашкільної освіти» - розкриття теоретичних аспектів організації навчально-виховного процесу у позашкіллі і формування у студентів уміння і навичок ефективного поєднання на практиці теоретичних знань з інноваційними педагогічними методиками і технологіями.

У процесі вивчення дисципліни «Педагогіка позашкільної освіти» відповідно до вимог навчальної програми студенти повинні знати:

теоретико-методологічні засади організації навчально-виховного процесу в позашкіллі;

інноваційні здобутки теорії та практики навчання та виховання;

-умови ефективності реалізації здобутків педагогів, вихователів, директорів ПНЗ в галузі навчання та виховання;

-сучасні тенденції розвитку теорії та практики навчання та виховання в позашкільному навчальному закладі.

Майбутній фахівець у галузі позашкільної освіти та валеології повинен вміти:

використовувати здобутки теорії і передової практики в своїй майбутній діяльності;

вміти проектувати технології навчання і виховання;

творчо інтерпретувати зарубіжний досвід навчання і виховання;

аналізувати існуючий стан і прогнозувати наслідки своєї діяльності.

Навчальна дисципліна «Педагогіка позашкільної освіти» оцінюється за

модульно-рейтинговою системою. Вона складається з одного модуля. За змістовий модуль оцінка 30 балів, за науковий домашній реферат - 30 балів і за залік - 40 балів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною системою.

Дисципліна «Навчально-виховна робота ЗПО»викладається на ІІІ курсі в обсязі 120 аудиторних годин, з них лекцій 24 год., лабораторних занять - 24 годин, самостійної роботи - 72 год. та форма підсумкового контролю - залік.

Мета викладання дисципліни «Навчально-виховна робота ЗПО», полягає у формуванні у студентів умінь самостійного творчого і дієвого вирішення навчально-виховних завдань; у формуванні системи знань, умінь, навичок з навчання й виховання учнів, обґрунтуванні шляхів і умов ефективного впливу на їх особистісний розвиток, необхідний для ефективної діяльності педагогів валеології та позашкільної освіти.

Завдання вивчення дисципліни «Навчально-виховна робота ЗПО»:

надання студентам знань теоретичних положень основ навчально- виховної роботи шляхом індивідуальних та групових занять у визначенні конкретних завдань виховного впливу на учнів;

вивчення ефективних шляхів впливу на розвиток особистості;

оволодіння практичними навичками організації та проведення виховної роботи в різноманітних формах;

ознайомлення зі стратегією координування виховних впливів педагогів, сім'ї, громадськості;

регулювання і корегування міжособистісних стосунків у колективі;

планування навчально-виховної роботи.

Вивчення дисципліни «Теорія та методика гурткової роботи» передбачає опанування студентом знань за наступними темами: основні принципи організації гурткової діяльності; специфічні особливості функціонування фізкультурно-оздоровчих гуртків; організація позакласної роботи та додаткової освіти школярів; методичні аспекти курування гуртковою діяльністю та ін.

Дисципліна «Теорія та методика гурткової роботи»викладається на ІІІ курсі в обсязі 120 аудиторних годин, з них лекцій 24 год., лабораторних занять 24 годин, самостійної роботи - 72 год. та форма підсумкового контролю - екзамен та написання курсової роботи.

Під час семінарських занять, індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи у процесі вивчення дисципліни «Теорія та методика гурткової роботи» студенти мають уміти аналізувати спеціальну науково- методичну літературу; творчо використовувати отримані знання під час розв'язування ситуаційних завдань; володіти науково-методичними даними з методики організації гурткової роботи; організувати позакласну роботу дітей різного віку, підготувати проект гуртка фізкультурно-спортивної спрямованості, підготувати комплексну аналітичну доповідь, використовуючи сучасні наукові матеріали; уміти використовувати отримані знання у майбутній практичній діяльності.

Дисципліна «Тренінгові технології у позашкільній освіті» викладається на ІІ курсі в обсязі 68 аудиторних годин, з них лекцій 30 год., лабораторних занять 38 годин, самостійної роботи - 112 год. та форма підсумкового контролю - залік.

Мета курсу «Тренінгові технології у позашкільній освіті» - формування психолого-педагогічної компетентності майбутнього педагога позашкільної та валеологічної освіти, організації позакласної та позашкільної діяльності з метою формування у дітей і молоді мотивації до здорового і продуктивного способу життя.

Освіта у галузі здоров'я у закладах позашкільної освіти має поєднувати:

набуття необхідних знань та вмінь;

вироблення певних психологічних установок (ставлень);

формування на цій базі конкретних навичок позитивної поведінки, сприятливих для здоров'я.

Дисципліна «Організація позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми» викладається на ІІ курсі в обсязі 34 аудиторних годин, з них лекцій 16 год., семінарських занять - 18 годин, самостійної роботи - 56 год. та форма підсумкового контролю - екзамен.

Мета курсу «Організація позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми»: ознайомлення студентів зі змістом, сутністю, принципами,

закономірностями, методами та організаційними формами виховання молодших школярів, спрямування майбутнього педагога позашкільної освіти та валеології на творчу діяльність та самореалізацію особистості.

Це досягається завдяки постійному формуванню умінь і навичок у ході вивчення даного курсу, зокрема:

формування у студентів знань, умінь і навичок у відповідності з навчальною програмою;

оволодіння студентами особистісно орієнтованими технологіями організації позаурочної художньо-трудової діяльності учнів;

виховання творчого та сумлінного ставлення до праці, особистісних якостей як працелюбність, дбайливість;

формування уміння мислити творчо, ініціативно, самостійно діяти у нестандартних ситуаціях.

Також варто зауважити, що останнім часом з'явилось багато інноваційних методів, які з успіхом можна використати в практиці підготовки майбутніх фахівців у галузі позашкільної та валеологічної освіти. Серед них:

Модульне навчання - розбиття навчальної інформації на декілька відносно самостійних частин, що називаються модулями. Кожний із модулів передбачає свої цілі та методи подання навчальної інформації.

-Ціннісне орієнтування - метод, що служить для формування у вихованців моральних та духовних цінностей, а також ознайомлення їх із соціальними та культурними традиціями.

Кейс-стаді - метод аналізу конкретної ситуації. Він ґрунтується на повноцінному вивченні та дослідженні ситуацій, що можуть мати місце в тій області знань та діяльності, яка вивчається.

Коучинг - являє собою індивідуальне або колективне управління (наставництво) педагогів над вихованцями. Такий метод допомагає кращій адаптації дитини у соціумі, її особистому розвитку.

Дія за зразком - суть цього методу зводиться до демонстрації моделі поведінки, що являється прикладом, виконання завдань та наслідування в області, яка засвоюється. Після ознайомлення з моделлю вихованці відпрацьовують її на практиці.

Розбір «завалів» - метод полягає в моделюванні ситуацій, які часто виникають в реальному житті та відрізняються великим обсягом, а також напрацюванні найбільш ефективних методів вирішення завдань, що обумовлені такими ситуаціями.

Креативні групи - складаються переважно, із педагогів, фахівців із різних дисциплін, які займаються розробкою методів покращення педагогічного процесу. Здобувачі освіти також можуть об'єднуватися в креативну групу з метою пошуку способів рішення завдань, що поставлені перед ними.

Робота в парах - один вихованець об'єднується у пару з іншим, що гарантує отримання зворотного зв'язку в процесі засвоєння нової діяльності.

Метод рефлексії передбачає створення умов для самостійного осмислення матеріалу здобувачами освіти та напрацювання здатності входити в активну дослідницьку позицію у відношенні до навчального матеріалу, що вивчається.

Метод ротацій полягає у закріпленні за вихованцями різних ролей в процесі заняття, внаслідок чого вони отримують різнобічний досвід [2, с. 5].

Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших питань вдосконалення фахової підготовки майбутніх фахівців зі здоров'я людини та позашкільної освіти до професійної діяльності.

Список використаних джерел

1. Брижак Н. Ю. Методика гурткової та клубної роботи в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах: навчальний посібник. - Київ: Логос, 2017. - 126 с.

2. Вербицький В. В. На допомогу педагогічним працівникам закладів позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму в 2019-2020 навчальному році // Всеукраїнська серпнева конференція для методистів закладів позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму, фахівців інститутів післядипломної педагогічної освіти, директорів, заступників директорів та вчителів біології закладів загальної середньої освіти, організаторів позакласної роботи, наукових та науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти «Педагогічний пошук - 2019», 15-16 серпня 2019 р.: [збірник статей та тез доповідей / за заг. редакцією доктора педагогічних наук, професора В.В.Вербицького]. - Київ: «НЕНЦ», 2019. - С. 15-19.

3. Вербицький В. В. Новації Національного екологонатуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України // Новації в позашкільній освіті // Зб. методичних матеріалів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти. - Суми, Нотабене, 2018. - C. 7-15.

4. Вербицький В. В., Рудакова З. М. Про стан і перспективи розвитку позашкільної освіти // Позашкільна освіта: історичні поступи та здобутки: Зб. матеріалів Всеукраїнської педагогічної конференції, Київ, 2-3 грудня 2008 р. / За заг. ред. доктора педагогічних наук Вербицького В. В. -- К.: АВЕРС, 2008. -- С. 5-18.

5. Могілевська В. М. Розвиток позашкільної освіти: інноваційні підходи до управління галуззю на регіональному рівні // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2016. - Вип. 48. - С. 18-26.

Анотація

У даній статті розглядається зміст організації професійної підготовки за напрямом «Здоров'я людини та позашкільна освіта». Аналізуються умови для співпраці, обміну науковим, навчально-методичним і практичним досвідом фахівців галузі позашкільної освіти та валеології з метою надання майбутнім фахівцям відповідних теоретичних знань і практичних вмінь для забезпечення широкого впровадження оздоровчих технологій як найбільш природовідповідних засобів відновлення, оздоровлення, а також профілактики багатьох захворювань, травм, інвалідності. Визначено мету, завдання та зміст основних дисциплін професійної підготовки фахівців з позашкільної освіти і валеології, принципи та форми їх реалізації в умовах освітнього процесу закладу вищої освіти.

Ключові слова: позашкільна освіта, валеологія, гурткова робота, заклади позашкільної освіти, вихованці.

Размещено на Allbest.ru