Економічна ефективність при педагогічних дослідженнях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна ефективність при педагогічних дослідженнях

Анісімов Микола

У статті обговорюються питання оцінки ефективності і якості освіти при педагогічних дослідженнях. Представлений підхід до оцінки ефективності освіти, застосований авторами в навчальному процесі професійно-технічної системи освіти, аналізуються використовувані при цьому підході критерії оцінки. Наведені думки різних фахівців з питання оцінки ефективності освіти в професійно-технічній системі, проаналізовані їхні підходи. Зроблений висновок, що в цілому ефективної системи оцінки ефективності освіти в навчальних закладах України поки не має, хоча є розуміння про необхідність такої системи та окремі ідеї про критерії такої оцінки. Представлені критерії ефективності для оцінки технічних засобів навчання в навчальному процесі.

Ключові слова: професійно-технічна освіта, оцінка ефективності професійно- технічної освіти, критерії ефективності освіти, якість освіти, ефективність діяльності професійно-технічної освіти.

The estimation of efficiency of application of means of training in educational process has the important theoretical and practical value not only for expedient planning and the organisation of process of training, but also for management of activity of pupils, creation of corresponding training and supervising programs. Definition of efficiency of means should be considered as a finding of effective forms of training at application of means,

Economic efftcienc - the major indicator and a condition for expediency of training with use of means (in this case the labware).

Considering potential possibilities of application TMT in economic efficiency system, usually allocate liberation of real technics and the equipment, employees for training process, namely: power consumption and fuel decrease, reduction of deterioration of mechanisms and number of breakages, economy of a wage fund, reduction of expenses by maintenance service, etc.

Thus it is necessary to notice, that conditional annual economic benefit basically can be considerable enough. So, for example, application of a training apparatus for training of experts in management of power units has given annual economic benefit to 100 thousand hryvnias. (20102014 years of working out and skilled check in educational process). Application of a training apparatus for training of navigators with 2013 for 2016 has brought conditional economic benefit about 166 thousand hryvnias.

It is necessary to notice, however, that definition of economic efficiency of means of training is carried out for the present without enough deep scientific substantiation.

The existing technique of definition of economic efficiency of use in an economy of new technics does not consider specificity and features of creation and use of means in educational process and consequently cannot serve to the full as a typical technique for definition of economic efficiency of training with use of means.

Key words: model of textbook,, the forecasting, the unified educational literature, the qualifying characteristic, the formation maintenance.

Постановка проблеми. Сьогодні перед сучасною школою гостро стоїть проблема підвищення якості освіти, яка виступає одним з найважливіших факторів збереження й розвитку інтелектуального потенціалу нації.

В умовах реформування школи виникає протиріччя між реальним рівнем освіти учнів і студентів і формальними показниками їх успішності. Необхідна розробка нових методів і підходів, яка дозволить оцінити якість знань - для успішного переходу на нові навчальні програми й перегляду того, що існує сьогодні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема педагогічної ефективності освітнього процесу протягом багатьох десятків років зізнається однією з найважливіших проблем педагогічної теорії й практики. За всіх часів різні по цілям, структурі, умовах функціонування освітні системи вели пошук найбільш ефективного в конкретних соціальних і педагогічних умовах процесу навчання, з найбільшою доцільністю, що приводить до здійснення поставлених завдань.

Поняття ефективності ввійшло у вітчизняну педагогічну науку й освітню практику з інших галузей науки та виробництва (лат. еffectivus - продуктивний), вже в тридцяті роки перед системою освіти були ухвалені завдання підвищення її ефективності. але особливою інтенсивністю відрізняються дослідження, проведені в 60-70-ті роки минулого століття у зв'язку зі змінами соціальних умов, переглядом освітніх парадигм. У цей час знову загострилося увага до цієї проблеми у зв'язку із Програмою модернізації освіти, а також із входженням України у світову освітню систему:

- аналізується філософський зміст поняття «ефективність», проводиться його методологічний аналіз (В.П. Андрущенко, В.М. Блінов, В.Г. Кремінь, В.В. Полонський, В.В. Серіков);

- досліджуються проблеми підвищення ефективності процесу навчання в цілому (Ю.К. Бабанский, В.П. Беспалько В.Ю. Биков);

- окремих методів і прийомів навчання (Ю.К. Бабанский, Б.С. Гершунський, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак);

- розробляються критерії й методи визначення ефективності освітнього процесу або його окремих аспектів (Г.І. Батуріна, У.О. Байєр, В.П. Беспалько, В.М. Блінов, Б.С. Гершунський, С.І. Голосовський, А.М. Гуржій, П.М. Жучок).

Мета статті. Метою статті є спроба узагальнити окремі підходи до оцінки ефективності застосування технічних засобів навчання в навчальному процесі. Розробка критеріїв і методики для визначення економічної ефективності навчання з використанням технічних засобів навчання.

Виклад основного матеріалу. Оцінка ефективності застосування технічних засобів навчання в навчальному процесі має важливе теоретичне й практичне значення не тільки для доцільного планування й організації процесу навчання, але й для керування діяльністю учнів, створення відповідних навчальних і контролюючих програм. Визначення ефективності технічних засобів слід розглядати як знаходження ефективних форм навчання при застосуванні технічних засобів навчання.

Економічна ефективність - найважливіший показник і умова для доцільності навчання з використанням технічних засобів (у цьому випадку лабораторного обладнання).

Розглядаючи потенційні можливості застосування ТЗН в системі економічної ефективності, звичайно виділяють вивільнення реальної техніки й обладнання, що служать для процесу навчання, а саме: зниження витрати енергії й палива, зменшення зношування механізмів і числа поломок, економія фонду заробітної плати, зменшення витрат на технічне обслуговування та інше.

При цьому необхідно відзначити, що умовний річний економічний ефект у принципі може бути досить значним. Так, наприклад, застосування тренажера для навчання фахівців з керування енергоблоками дало річний економічний ефект до 100 тис. гривень. (2010... 2014 рр. розробки й досвідченої перевірки в навчальному процесі). Застосування тренажера для навчання водіїв суден з 2013 по 2016 рр. принесло умовний економічний ефект приблизно 166 тис. гривень.

Треба, однак, відзначити, що визначення економічної ефективності технічних засобів навчання здійснюється поки ще без досить глибокого наукового обґрунтування. педагогічний навчальний освіта

Перші експерименти з перевірки оцінки педагогічної ефективності були нами початі у 1990 році [1, с. 61].

Існуюча методика визначення економічної ефективності використання в господарстві нової техніки не враховує специфіки та особливостей створення й використання технічних засобів у навчальному процесі [8, с. 245] і тому не може повною мірою служити типовою методикою для визначення економічної ефективності навчання з використанням ТЗН.

Економічна ефективність навчання з використанням технічних засобів повинна розглядатися як похідна від педагогічної ефективності, тобто її можна підрахувати, якщо дотримуються певні дидактичні умови організації навчання з використанням ТЗН.

Для оцінки педагогічної ефективності використання технічних засобів застосовують різні критерії [2, с. 187]. Як приклад розглянемо перевірку ефективності специфічної дидактичної вимоги, визначеного для уніфікованого лабораторного обладнання (ЛО) (таблиця 18, вимога 13): «Забезпечувати за допомогою ЛО перехід від електричних схем до реальних елементів з метою найшвидшого запам'ятовування умовних позначок» [2, с. 187]. Даний експеримент проводився в 6 навчальних групах (3 контрольні та 3 експериментальні). Учні в контрольних групах збирали електричну схему лабораторної роботи на звичайних лабораторних столах. Перехід здійснювався відразу від електричної схеми до реальних елементів. В експериментальних групах складання схем лабораторних робіт здійснювалося на силовому планшеті з використанням реальних елементів розробленого уніфікованого ЛО.

Контроль складання схеми та перехід від реальних елементів до електричної схеми здійснювався за допомогою комп'ютера. Констатуючі експерименти проведені автором у різних регіонах України та ін. країнах [3], показали, що ефективність цієї вимоги можна оцінювати за часом складання електричних схем і за кількістю допущених помилок під час складання. Із цією метою були проведені експерименти з контролю часу складання електричних схем лабораторних робіт [2, с. 439, дод. Ц]. Час складання електричних схем фіксувався в кожній бригаді за допомогою секундоміра.

За допомогою критерію виграшу в середньому часі навчання

визначалася ефективність навчання [5] з використанням розробленого ЛО з погляду виграшу в часі. При цьому визначалися - емпіричне середнє значення часу, витрачене кожної бригадою при виконанні лабораторної роботи при різних методах навчання.

де t_i - час, витрачений учнями на складання схеми в контрольних групах. Nk - число учнів у контрольних групах.

де t_i - час, витрачений учнями на складання схеми в експериментальних групах, Nе - число учнів в експериментальних групах.

значення меж довірчих інтервалів часу при довірчій імовірності

? = 0,95 (я = 5).

Дані результатів педагогічного експерименту були зведені в таблицю [2, с. 439].

З даних експерименту можна зробити висновок, що на першому етапі (коли учні тільки приступають до виконання лабораторних робіт і в них немає навички складання схем) виграш у часі незначний. Із придбанням певних навичок по складанню схем виграш у часі в експериментальних групах уже істотний і скорочується приблизно на 50%. Отже, з довірчою ймовірністю, ? = 0,95 за витраченим часом новий метод навчання (тобто використання при складанні електричних схем контролюючого пристрою з використанням комп'ютера) більш ефективний.

За результатами даного експерименту були побудовані діаграми. З діаграми (рис. 1) бачимо, що в експериментальних групах процес складання електричних схем іде значно швидше, чим у контрольних групах. Це видно за часом складання схеми лабораторної роботи.

Час який вивільнився при складанні схем лабораторних робіт на уніфікованому ЛО дозволяє збільшувати кількість виконуваних робіт без шкоди якості підготовки. Що в остаточному підсумку різко поліпшує професійну підготовку учнів.

Для оцінки якості ефективності навчання можуть бути використані й інші критерії:

1) коефіцієнт ефективності успішності; 2) коефіцієнт відтворення елементів знань; 3) коефіцієнт використання обладнання; 4) відносний коефіцієнт ефективності використання комплексу ТЗН та інші.

Економічна ефективність, що характеризує результат застосування лабораторного обладнання при навчанні складних електро- і радіотехнічних професій, з погляду економії коштів на навчання, є найбільш важливою ланкою в оцінці ефективності застосування ТЗН.

16

Рис. 1 Порівняльнийаналізпоточноїуспішностіучнів у контрольних і експериментальнихгрупах

Вона перебуває в прямої залежності від технічної ефективності та ефективності навчання, тобто чим вище технічна ефективність і ефективність навчання, тем вище економічна ефективність застосування ТЗН.

Для визначення показників економічної ефективності застосування лабораторного обладнання використані принципи, викладені у відповідних методиках визначення економічної ефективності від впровадження нової техніки [4; 6; 7; 9].

Методика визначення цих показників містить і свої специфічні особливості, пов'язані з тим, що економічний ефект, одержуваний у результаті застосування лабораторного обладнання, являє собою суму двох складових, одна з яких - безпосередня економія від застосування ТЗН, а друга - прибуток, отриманий в процесі експлуатації апаратури, що вивільняється в результаті заміни навчання на ній навчанням на лабораторнім обладнанні.

Собівартість одиниці продукції (лабораторного стола) визначалася за методикою, описаної в літ. 7, і склала Сн = 4657 гривень.

При цьому розрахунки проводилися по лабораторному столу, розрахованому на 2 робочих місця. У таблиці 1 наведені витрати, які були враховані при розрахунках собівартості цього стола.

Таблиця 1

Витрати, якібуливраховані при розрахункахсобівартостілабораторногообладнання