Інтелектуальний розвиток особистості школярів у процесі вивчення природничих дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

особистість розвиток інтелектуальний школа

Ващук Олена Василівна,

учитель біології та хімії ЗОШ І-ІІІ ступенів

№ 19 м. Житомира, вчитель-методист, кандидат педагогічних наук

Основним показником якісної освіти має бути певний рівень розвитку особистості, її універсальної здатності до будь-якого виду діяльності, зорієнтованості на освіту продовж життя, академічну мобільність і, як наслідок, можливість у майбутньому змінювати вид діяльності, якщо виникатиме така потреба. Все більше науковців та педагогів акцентують увагу на необхідності створення системи освіти, яка забезпечуватиме розвиток універсальних здібностей особистості, необхідних для навчання впродовж життя.

Вивчення інтелекту, інтелектуального розвитку особистості та можливостей проектування та стимулювання інтелектуального розвитку є найактуальнішими проблемами філософських, педагогічних, психологічних досліджень. Адже успішна діяльність особистості, особливо навчально-пізнавальна, творча передбачають наявність інтелектуальної складової діяльності. Інтелект асоціюють з успішністю у діяльності. Саме рівень інтелектуального розвитку особистості є показником не лише когнітивного, а й цілісного розвитку особистості.

Метою є визначення теоретико-методологічних основ розв'язання проблеми інтелектуального розвитку особистості, обґрунтування шляхів розвитку інтелекту у процесі вивчення природничих дисциплін в умовах основної і старшої школи.

Вивчення інтелекту та його структури розглядають у контексті чотирьох основних підходів: психометричного (Д. Векслер, Дж. Гілфорд, В. Дружинін, Р. Кетелл, Дж. Равен, Ч. Спірмен, Л. Терстоун), когнітивного (Т. Бейтс, Б. Величковський, Х. Гарднер, Ж. Піаже, Р. Стернберг, М. Холодна), нейропсихологічного (Г. Айзенк, Д. Молфезе, С. Стоуф, Е. Шафер, Р.Хайер), соціокультурного (Л. Венгер, Л. Виготський, О. Леонтьєв, О. Лурія, С. Рубінштейн, М. Смульсон).

За основу розуміння сутності інтелекту використовуємо біоекологічну теорію інтелекту Стефана Цесі (Сесі, 1990), згідно з якою інтелектуальне функціонування пояснити не лише на основі вимірювання чи інших біологічних показників. Згідно з біоекологічною теорією інтелект визначається взаємодією між когнітивними потенціалами особистості і значною, добре організованою базою знань. Стефан Цесі використовує поняття «екологічна ніша», яку займає індивід (це проблеми і можливості, що закладені в індивідуальному оточенні чи контексті). Під контекстом він розуміє особливості особистості, мотивації, рівень освіченості.

Вихідними положеннями, які ми розглядаємо як підґрунтя зв'язку проблеми інтелектуального розвитку з проблематикою навчання, є такі:

- Інтелект розвивається за умови наявності відповідного інтелектуально-насиченого розвивального освітнього середовища.

- Розвинений інтелект пов'язаний з процесом досягнення життєвої успішності (і навпаки).

Дидактичні умови інтелектуального розвитку школярів у процесі вивчення природничих дисциплін включають:

- мисленнєві операції (осмислення, усвідомлення, розуміння) при формуванні в свідомості учнів природничо-наукової картини світу;

- уміння застосовувати здобуті знання в нових умовах, які передбачають розвиток психологічних механізмів використання освоєних способів дій, насамперед таких узагальнених прийомів розумової діяльності, як абстрагування, порівняння, узагальнювання, аналіз, синтез, перенос, оцінку, прогнозування, які проявляються в різних видах діяльності.

Розвиток інтелекту залежить від природних задатків (можливості мозку, тип нервової системи, сила та врівноваженість нервових процесів) і від соціальних факторів (активна діяльність, наявність розвивального середовища, життєвий досвід).

Важливою стороною інтелектуального розвитку є розвиток мислення. Розвиток мислення характеризується наступною сукупністю показників: умінням діяти подумки; процесом аналізу та синтезу; широким самостійним перенесенням сформованих раціональних прийомів мисленнєвої діяльності на навчальні та позанавчальні завдання; багатим запасом знань; мірою системності знань.

Процес розвитку мислення в межах навчально-виховної діяльності відбувається у напрямі формування репродуктивних і продуктивних мисленнєвих дій, що утворюють чотири основні групи:

- практичні і відтворювальні дії;

- мислиннєві дії;

- контролюючі, творчі та оцінюючі дії;

- цілеутворюючі, плануючі та перетворювальні дії.

Репродуктивну основу мислення складають практичні (прочитати,

переписати) та відтворювальні дії (актуалізувати та закріпити знання). Ці види дій, побудовані на жорстко заданій цілі, вимагають від учнів досягнення результату, максимально наближеного до зразка.

До другої групи належать наступні мисленнєві дії: аналітичні (встановлення причинно-наслідкових зв'язків), порівняльні (знаходження спільного та відмінного), узагальнюючі (виділення суттєвого, висновку).

Третю групу утворюють контролюючі (порівняння продукту діяльності зі зразком, поставленою метою) та оціночні дії.

Продуктивна основа мислення визначається наявністю цілеутворюючих і плануючих (складання плану майбутніх дій), творчих (створення нового продукту), перетворювальних (перетворення наявного продукту в новий, наприклад, переказ) дій під час навчально-виховного процесу. Ці мисленнєві дії спрямовано на створення нового.

Отже, мислиннєва діяльність, зокрема критичне, просторове та дивергентне мислення, виступає у ролі внутрішньої умови, яка впливає на розвиток розумових здібностей людини.

Виокремлюємо такі етапи інтелектуального розвитку особистості учня: мотиваційний (6 - 7 класи); конструктивно-діяльнісний (8 - 9 класи); результативно-аналітичний (рефлексивний) (10 - 11 класи).

На мотиваційному етапі (6 - 7 класи) важливим є формування стійкого інтересу до знань, розуміння цінності природничої освіти для особистості і суспільства, прагнення до саморозвитку, вдосконалення. Саме у цей період зароджується любов (чи байдужість) до природничих предметів, закладається фундамент для формування наукового світогляду, інтенсивно розвиваються інтелектуальні здібності.

Конструктивно-діяльнісний (8 - 9 класи) етап є важливим з точки зору визначення напрямку розвитку здібностей особистості, оскільки це період до профільної підготовки і учень визначається з напрямком освіти. Варто відмітити, що учні, які навчалися у до профільних класах з поглибленим вивченням предметів природничого циклу, надалі також обирають природничий профіль навчання і професію, пов'язану з цими дисциплінами і є досить успішними у власному розвитку. Учні, які не пройшли допрофільної підготовки, при виборі природничого профілю у 10 - 11 класі, менш успішні у вивченні природничих дисциплін. Можна твердити, що саме допрофільна підготовка у 8 - 9 класі забезпечує базу для профільної освіти і одночасно сприяє інтелектуальному розвитку, формуванню логіко-математичного мислення, просторового образного мислення, здатності до побудови логічних умовиводів.

Заключний етап - результативно-аналітичний (рефлексивний) (10 - 11 класи) - характеризується сформованістю метакогнітивних структур, зокрема, здатністістю до рефлексії, дивергентного, критичного та просторового мислення, наявністю власних інтелектуальних стратегій, інтуїції та психологічних захистів. На цьому етапі завершується формування наукового світогляду учня, остаточне визначення з майбутньою професією, планування власної траєкторії розвитку після закінчення навчання у школі.

Операційний етап моделі характеризує форми та методи взаємодії з учнями, що сприяють інтелектуальному розвитку особистості.

З метою створення розвивального середовища, сприятливого для підвищення інтелектуального потенціалу особистості, застосовуються як традиційні так і інноваційні форми роботи.

Серед традиційних пропонуємо уроки, спрямовані на розвиток інтелекту, факультативи, природничі гуртки, орієнтацію школярів та створення умов для самоосвіти, залучення до роботи у МАН, турнірах, предметних олімпіадах, позакласній і позашкільній еколого-натуралістичній роботі.

З інноваційних форм найбільш значущими є нетрадиційні уроки, індивідуальні проекти, складання задач, написання наукових робіт (статей, рефератів), підготовка до виступів та залучення до науково-практичних конференцій. Зокрема, щорічно учні школи беруть участь у науково- практичнаій конференції при ЖНАУ «Молодь. Наука. Екологія» (Вольська А., Литвинчук К., Сидоренко М.), у фестивалі учнів та педагогів «Голос Землі».

Для реалізації поставленої мети важливе значення має доцільність та оптимальність підібраних методів та прийомів навчання.

Серед методів, спрямованих на інтелектуальний розвиток особистості виокремлюємо

1. Методи пошуку та оцінювання достовірності інформації.

2. Методи опрацювання та засвоєння інформації (метод опорних слів, метод маркування, метод асоціацій, застосування синонімів).

3. Методи організації інформації (асоціативні кущі, діаграма Вена, кластери, порівняльні таблиці, метод уточнюючих запитань).

4. Методи практичного використання інформації (метод проектів, розв'язування та складання задач, проблемного викладу).

5. Методи кооперативної діяльності (у групах, парах, змінних групах).

6. Методи рефлексії (есе, заключне слово, листи самооцінювання, метод 6 капелюхів).

У загальному плані основною метою навчання є розумовий та когнітивний розвиток особистості учнів. У шкільному віці актуалізується проблема розвитку плинного інтелекту. З метою розвитку даного виду інтелекту доцільним є зорієнтованість на розвиток різних видів пам'яті; розвиток основних мислиннєвих операцій (розпізнавання, розуміння, аналізу, синтезу, оцінювання).

Розуміння - це здатність самостійно знаходити зміст в інформації, інтерпретувати матеріал, наводити приклади, класифікувати, виокремлювати, пояснювати, порівнювати.

З метою вироблення здатності до розуміння інформації використовуємо такі прийоми навчальної діяльності: «біологічна гусінь», знайди антонім, заміни синонімом, сенкан, робота з термінологічним словником.

Вправа «Біологічна гусінь» допомагає виокремити ключові поняття теми, за потреби поняття можна розмістити у певній логічній послідовності.

Як організувати роботу? Після завершення первинного сприйняття інформації, пропонуємо учням виокремити ключові поняття, нові поняття, поняття, як потребують тлумачення.

Кожному з учнів пропонуються заготовки «елементів гусені», на яких вони записують ці поняття і скріплюють сегменти у єдиний ланцюг (Рис. 1). Пропонуємо занести ці поняття у термінологічний словник і знайти їх трактування.

Рисунок 1. Вправа «біологічна гусінь»

Вироблення здатності до розуміння відбувається постійно, не лише на етапі вивчення нового матеріалу, а й під час закріплення. Наприклад, при вивченні теми «Угрупування та екосистеми. Склад і структура екосистем. Взаємодія організмів у екосистемах» доречно використати прийом «Кінострічка». Прийом «Кінострічка» дає можливість відобразити взаємозалежність між окремими об'єктами вивчення, встановити певну послідовність. Також цей прийом сприяє розвитку просторового мислення, уміння асоціювати певну інформацію з візуальним образом, малюнками, схемами.

Як організувати роботу? Учням видаємо набір картинок чи фотографій. Наприклад, на уроці біології у 11 класі при вивченні теми «Колообіг речовин», «Ланцюги живлення» пропонуємо фото живих організмів (продуцентів, консументів, редуцентів) і ставимо завдання розташувати їх у певній послідовності, немов кадри у кінострічці, пояснити логіку розміщення об'єктів (Рис. 2).

Наступним кроком є формування готовності використовувати осмислену інформацію. Застосування полягає у здатності використовувати осмислені методи, концепції, принципи, закономірності для вирішення певних проблем. Саме етап застосування дає можливість сформувати у школярів життєві та предметні компетенції.

Застосування засвоєних знань можливе при розв'язанні стандартних задач, нестандартних проблем та задач, життєвих ситуацій та задач. Найвищим рівнем застосування є уміння самостійно складати задачі, помічати проблеми, протиріччя.

Наприклад, на уроці біології, хімії, екології важливо пропонувати учням розв'язувати задачі. Методика розв'язування задач передбачає вивчення типових задач, складання алгоритму розв'язування, виконання тренувальних задач, розв'язування нестандартних задач, складання задач учнями.

Задачі дають можливість усвідомити, що навчальний матеріал відображає реальне життя, тобто формує світогляд учнів. Крім того такі завдання змушують школярів замислитися над взаємозв'язком між окремими процесами, організмами у природі, формують відповідальність за власне ставлення до довкілля.

Основна функція мислення полягає у здатності аналізувати причини та наслідки явищ і процесів, що відбуваються у суспільстві, встановлю вати закономірності цих подій. Серед очікуваних результатів навчання у сучасній школі варто визначити певний рівень інтелектуального розвитку особистості, який включає такі мислиннєві операції:

уміння аналізувати ситуацію, встановлюючи причинно -наслідкові зв'язки, уміння обґрунтовувати, висувати власні судження, передбачати;

уміння інтегрувати і систематизувати інформацію, визначати її достовірність, вироблення власних суджень через застосування до інформації адекватних прийомів мислення.

Аналіз - мислиннєва операція розчленування цілого (предмета, властивості, процесу) на окремі частини.

Аналіз включає: вміння виокремлювати з цілого елементи; виявляти взаємозв'язок між виділеними частинами; визначати принципи організації цілого, зображати їх схематично; зіставляти одні явища з іншими; порівнювати предмети та явища між собою.

Уроки природничих дисциплін сприяють формуванню здатності виконувати основні мислиннєві операції, зокрема, аналіз, синтез.

Наприклад, при вивченні теми «Клітина» у 6 класі, спочатку окремо розглядаємо будову рослинної і тваринної клітини. Після цього пропонуємо скласти опорну схему «Рослинна і тваринна клітина» у якій потрібно виділити компоненти клітини, співставити компоненти рослинної і тваринної клітин.

З метою стимулювання учнів до здійснення аналізу пропонуємо ряд запитань:

- Виділіть складові в аналізованих об'єктах і зафіксуйте їх, розставляючи складові у певному порядку.

- Знайдіть спільне у структурі об'єктів, що піддаються аналізу.

- Знайдіть відмінне у складових аналізованих об'єктів.

- Зіставте однотипні складові об'єктів між собою, знайдіть спільне і відмінне.

На заключних етапах уроку доцільно застосувати прийом рефлексії. Для цього учням пропонуємо оцінити власну здатність до аналізу за таблицею 1.

Таблиця. 1. Алгоритм здійснення рефлексії здатності до застосування методу аналізу

Отже, аналіз включає поділ інформації на складові елементи. Учень, проводячи аналіз, розмірковує, перелічує, порівнює, виділяє головне.

Наступним кроком є вироблення здатності до синтезу. Синтез - процес поєднання та об'єднання раніше розділених предметів, явищ, понять у щось нове.

Наприклад, при вивченні «Класів неорганічних речовин» у курсі хімії 8 класу, на завершення теми просимо учнів скласти опорну таблицю «Хімічні властивості неорганічних сполук».

При вивченні теми «Ланцюги живлення» у курсі біології 11 класу пропонуємо виконати практичне завдання на основі описаного вище прийому «Кінострічка». Учням видаємо окремо картки з записами «продуцент», «консумент І порядку», «консумент ІІ порядку», «редуцент». Також учні отримують набір карток з записами чисел.

Завдання: розмістіть їх на вашій кінострічці у певній логічній послідовності. Поясніть чому виконали завдання таким чином? Узагальніть умінь сучасної людини - уміння критично оцінювати предмети, події, факти, ознаки, характеристики, інформацію. Не менш важливим є здатність до самооцінки. У процесі оцінювання людина формує судження, робить умовиводи, спираючись на результати розуміння, аналізу та синтезу. Здатність до оцінного судження - один з найвищих рівнів мислення. Для оцінювання важливо керуватися певними критеріями, які можуть бути вироблені самою особистістю, робочою групою учнів чи запропоновані ззовні.

Для оцінювання необхідно порівнювати оцінювані об'єкти, визначати власне ставлення, приймати певну позицію.

З метою вироблення здатності до оцінювання використовуємо прийоми «Займи позицію». Для організації діяльності учнів пропонуємо дискусійне питання. Столи розташовуємо з розрахунком на 3 робочі групи. На першому столі напис «Згоден», на другому «Проти», на третьому - «Немає конкретної

позиції». Команди по-черзі змінюють місце за столами і з приводу піднятої проблеми намагаються запропонувати власні аргументи, факти.

Метод «Мислячі капелюшки Де Боно». Учні по черзі «одягають» капелюшки різних кольорів (роздаємо малюнки чи фото капелюхів). Одягаючи певний капелюх, учень повинен оцінити одну і ту ж ситуацію з різної позиції.

^ Білий капелюх - об'єктивні факти;

^ Жовтий капелюх - позитив;

^ Червоний капелюх - емоції, почуття;

^ Чорний капелюх - негатив;

^ Блакитний капелюх - підсумок, висновки;

^ Зелений капелюх - творчість.

Важливим є здатність критично оцінювати отриману інформацію. Сучасне життя надмірно інформатизоване, потоки інформації щоденно оточують людину, тому не завжди інформація є об'єктивною. При знаходженні інформації, потрібно навчити школярів визначати джерело інформації: наукове чи публіцистичне, наскільки інформація є достовірною, повною та актуальною, з якою метою автор передає інформацію, наскільки він є об'єктивним, неупередженим.

Оскільки на сьогодні учні найчастіше використовують як джерело інформації Інтернет, варто виробити певні критерії оцінки джерел інформації. Першим критерієм є надійність сайта, що визначається веб- сервером. Адреса сайта чи URL вказують на призначення ресурсу:

-.gov - сайт державної установи -.edu - сайт освітньої установи -.

сот - комерційний ресурс -.

org - громадські організації.

Додатковою ознакою є наявність великої кількості користувачів, можливість зворотного зв'язку, наявність дат публікацій, частота розміщення та оновлення матеріалів, важливим є рівень кваліфікації автора.

Для учнів корисними можуть бути такі ресурси: наукова періодика, освітня інформація (підручники, дистанційні курси), довідкова інформація (словники, довідники, енциклопедії).

Важливим є вироблення здатності до рефлексії. Рефлексія є природним невід'ємним компонентом інтелектуальної діяльності. Вона дає можливість усвідомити, чого навчилися, проаналізувати власний досвід, сформувати реальні уявлення про те, що думали і відчували на певних етапах. Рефлексія важлива у плані вироблення здатності до рефлексії у реальному житті, усвідомлювати власні дії та вчинки, прогнозувати наслідки.

Рефлексія здійснюється у різних формах: індивідуально, під час роботи у парах, у дискусії.

Рефлексія відбувається під час закінчення заняття і включає такі основні етапи: - установлення фактів (що відбулося?);

- аналіз причин (чому це відбулося?);

- планування подальших дій.

Для реалізації поставлених завдань інтелектуального розвитку особистості учнів важливе значення має вибір форм роботи з учнями. Основною формою організації роботи учнів є урок. Найоптимальнішим для створення освітнього середовища, що сприяє інтелектуальному розвитку особистості є компетентісно орієнтований урок.

Не менш важливою є позаурочна робота з учнями на заняттях гуртка. У загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 19 м. Житомира працює екологічний гурток. Для організації дослідницької еколого-натуралістичної діяльності школярів розроблено та впровадження у практику авторської програми гуртка «Основи наукового пізнання та науково-дослідної роботи», проводиться заходи для мотивації школярів до участі у роботі гуртка. На цьому етапі відбувається формується ціннісно-мотиваційна сфера особистості, орієнтації та переконання щодо необхідності поглибленого вивчення дисциплін природничого циклу та оволодіння основами наукового пізнання та науково-дослідницької діяльності.

Протягом року реалізується система заходів, спрямованих на формування мотивації: агітаційна робота з учнями, екскурсії у музей природи ЖДУ імені Івана Франка, у ЖОЦЕНТУМ, у центр переливання крові, лабораторії природничого факультету ЖДУ імені Івана Франка (рис. 5) та спілкування з науковцями; школярі проявляють свої здібності, готуючи

виступи у агітбригаді «Бережата», під час підготовки предметних тижнів. Гуртківці беруть участь у турнірі юних натуралістів (команда «Бережата»), турнірі юних хіміків (у складі збірної команди м. Житомира).

З метою формування стійкої мотивації до вивчення природничих дисциплін учнів школи систематично залучаються до Всеукраїнських, Міжнародних еколого-натуралістичних та природоохоронних конкурсів, освітніх програм. Зокрема команда ЗОШ І - ІІІ ступенів № 19 брала участь у Всеукраїнських Globe іграх - 2016, 2017 (Алексейчук Л. нагороджена Дипломом І ступеня, Дубовик М. та Добровінська В. - Дипломами ІІ ступеню, Шиш А. - Дипломом ІІІ ступеню). Учні представляли науково-дослідницькі проекти на Intel Еко Україна, на Форумі Дотик Природи.

Учні школи систематично проводять моніторинг довкілля шляхом екологічних спостережень у рамках програми GLOBE.

Значну роль у створенні умов для інтелектуального розвитку особистості учнів старшої школи відіграє Мала академія наук України, яка забезпечує творче середовище, сприятливе для індивідуальної науково-дослідницької роботи обдарованих учнів [1]. Робота у МАН спонукає школярів до самостійного ведення наукового дослідження, оформлення отриманих результатів та формування умінь їх презентувати. Такі форми активності особистості сприяють її розвитку, зокрема активізуються різні види інтелектуальних здібностей, що сприяє загальному інтелектуальному розвитку. Учні щколи беруть активну участь у роботі МАН, зокрема на обласному етапі були представлені роботи Клименко О. М. «Вивчення сорбційних важких металів на природних адсорбентах»; Мовчан Д. Р. «Вивчення мотиваційно-ціннісної сфери особистості академічно обдарованих старшокласників»; Мовчан Д. Р. «Вивчення особливостей структури академічно обдарованої особистості»; Гербеда А. В. «Вивчення адсорбційних властивостей модифікованого силікагелю щодо деяких катіонів металів», Скорик Н.В. «Психологічні чинники розвитку стресу та його наслідки», Алексейчук Л. М. «Вади зору набуті у шкільному віці: причини, профілактика».

Учні школи постійно беруть участь у міських предметних олімпіадах. Зокрема Лабунець А. зайняв І місце на міській олімпіаді з хімії (2017 р.), Алексейчук Л. займала ІІІ місце на міському етапі олімпіади з біології у 2013, 2014, 2015 роках, та ІІ місце у 2016 році.

Надзвичайно цікавою і ефективною формою роботи з талановитими учнями є предметні турніри. У ЗОШ І -ІІІ ступенів ведеться підготовка учнів до хімічного турніру та турніру юних натуралістів. Зокрема, учениці школи Алексейчук Л. та Скорик Н. у 2016-2017 н.р., у 2017-2018 н.р- Кальмбах С. та Онищук Л. були включені у склад міської команди для участі у хімічному турнірі, стали учасниками заключного Всеукраїнського етапу. Також команда школи «Бережата» стала фіналістом Всеукраїнського турніру юних натуралістів у 2017 році.

Турнір юних натуралістів 2017 (Київ, НЕНЦ)

Отже, інтелектуальний розвиток особистості учнів можливий за умови оптимального підбору методів та прийомів навчання, що стимулюють розвиток основних мисленнєвих процесів, критичного та просторового мислення. Також важливе значеня має використання різних форм роботи з учнями, зокрема, нетрадиційних уроків, організація роботи у рамках МАН, підготовка до предметних олімпіад, турнірів, планування та реалізації довготривалих дослідницьких і еколого-натуралістичних проектів, співпраця з позашкільними закладами, ВНЗ.

Список використаних джерел

1. Антонова О. Є. Залучення старшокласників до науково-дослідної діяльності МАН як засіб розвитку їх дослідницьких здібностей. //Інновації в освіті: інтеграція науки і практики : зб. наук- метод. праць. / за заг.ред. О.А.Дубасенюк - Житомир: ФОП Левковець, 2014. - С. 56-75.

2. Концепція державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006 - 2010 роки // Освіта України. - 2006. - № 48 (741). - 30 червня. С.1- 3.

3. Концепція позашкільної освіти та виховання // Інформ. зб. Мін. освіти України, 1997. - С. 22-32. Навчаємо критично мислити: посібник для вчителів /автори-укладачі О. І. Пометун, І. М. Сущенко. - Д.: Ліра, 2014. - 144с.

4. Основи критичного мислення: навчальний посібник для учнів 10 (11 класів) загальноосвіт.навч.закл./ О. І. Пометун, Л. М. Пилипчатіна, І. М. Сущенко, І. О. Баранова. -К.: Видавничий дім «Освіта», 2016. - 192 с.

5. Позашкільна освіта в Україні (нормативно-правові акти) / під ред. В. В. Вербицького. - К.: НЕНЦ, 2002. - 304 с.

Размещено на Allbest.ru