Модель формування риторичної компетентності майбутніх психологів у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель формування риторичної компетентності майбутніх психологів у закладах вищої освіти

У статті описано структурно-функціональну модель формування риторичної компетентності майбутніх психологів у закладах вищої освіти, обґрунтовано доцільність впровадження авторської моделі та розкрито її змістове наповнення. Зазначено, що модель передбачає єдність концептуально-методологічного, змістового, суб'єктного, організаційно-діяльнісного та оцінно-результативного блоків, які забезпечують послідовність і неперервність розвитку риторичної компетентності майбутніх психологів у процесі професійної підготовки, а впровадження всіх елементів розробленої моделі забезпечить позитивну динаміку розвитку риторичної компетентності майбутніх психологів.

Постановка проблеми. Важливим аспектом професійної підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти (ЗВО) є формування риторичної компетентності відповідно до запитів інформаційного суспільства, вимог ринку праці та стандарту вищої освіти за спеціальністю 053 «Психологія». Це актуалізує пошук нових засобів, методів і технологій формування риторичної компетентності. Дієвим механізмом удосконалення організації системи риторичної підготовки фахівців є побудова педагогічної моделі цієї системи, оскільки моделювання в педагогічній теорії і практиці дозволяє цілісно та послідовно спроектувати і відтворити освітні процеси і явища, що сприяє вирішенню завдання наукового пошуку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теорія моделювання у педагогіці представлена у працях В. Викова, Р. Гуревича, Є. Лодатко, О. Мещанінова, В. Монахова, Н. Тализіної, В. Ясвіна та багатьох інших науковців. Моделюванням процесу формування риторичних умінь і навичок також займалася низка науковців: О. Залюбівська (модель формування риторичної культури викладачів технічних закладів), Л. Каніболоцька (модель розвитку риторичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів), А. Первушина (технологічна модель формування риторичних умінь майбутніх соціальних педагогів), Л. Литовченко (модель формування ораторської майстерності в майбутніх магістрів із соціальної педагогіки), В. Нищета (модель формування риторичної компетентності учнів основної школи в процесі навчання української мови), Н. Калюжка (модель формування риторичних умінь у майбутніх учителів початкової школи) тощо.

Мета статті - обґрунтувати і розробити педагогічну модель формування та розвитку риторичної компетентності майбутніх психологів.

Виклад основного матеріалу. Науковці наголошують на актуальності методу моделювання як найбільш адекватного способу вирішення поставлених завдань та необхідності його впровадження в педагогічний процес, оскільки модель дозволяє відтворити цілісність та спрогнозувати перспективи розвитку певних об'єктів та явищ [1, с. 197]. На думку провідних науковців, модель має враховувати сучасні методологічні підходи, потребу модернізації змісту, методів і технологій навчання, надавати змогу студентам можливості для професійного зростання, а також передбачає контроль і систему зворотного зв'язку для коригування одержаного рівня знань, умінь і навичок для професійної діяльності [2, с. 152].

В педагогіці моделювання використовують для вирішення низки завдань, основними з яких є: удосконалення структури навчального матеріалу, оптимізація планування навчального процесу, управління навчально-пізнавальною діяльністю, організація освітнього процесу, діагностика, прогнозування, проектування навчання та виховання [3, с. 137]. У психолого-педагогічних дослідженнях модель виконує дві функції: теоретичну (дозволяє проаналізувати сутність і закономірності існування та розвитку досліджуваного об'єкта) та практичну (використовується як дієвий інструмент наукового пошуку) [1, с. 199].

В основу побудови моделі формування риторичної культури майбутніх фахівців дослідники закладають, передусім, ідею заміщення знаннієвої парадигми на гуманістичну, оскільки завдання риторики зорієнтовані на формування особистості, її здатності існувати в діалозі, ефективно комунікувати. В основі моделювання покладають такі положення: особистісно орієнтований освітній процес, творчо-практичне спрямування, прогнозування кінцевого результату освітньої діяльності студентів, реалізація авторських інновацій, активізація самостійної діяльності студентів, використання інформаційно-комунікаційних навчальних технологій [4, с. 215].

Погоджуємося із зауваженням дослідників, що недосконалий процес формування риторичної компетентності у ЗВО зумовлений здебільшого невмінням викладачів визначити мету та завдання спілкування, добирати відповідні навчальні матеріали, недотриманням педагогічних технологій у риторичній підготовці [3, с. 137]. Зазначимо, що практика викладання риторики студентам-психологам виявила також певні недоліки щодо розвитку риторичних умінь і навичок у контексті професійного спрямування, рівень їхньої професійно-риторичної підготовленості не відповідає вимогам часу та міжнародним стандартам [5, с. 120]. З огляду на зазначене вище вважаємо доцільним обгрунтувати і побудувати модель формування риторичної компетентності майбутніх психологів у ЗВО, описати її компоненти, основні зв'язки та їх функціонування, а також апробувати її в освітній практиці та перевірити ефективність.

Отже, на основі вивчення науково-педагогічної літератури щодо процесу моделювання, практики викладання риторознавчих дисциплін та виявлених недоліків у риторичній підготовці студентів-психологів ми розробили модель формування риторичної компетентності майбутніх психологів у ЗВО (рис. 1).

Рис.1

Структура та функції моделі формування риторичної компетентності майбутніх психологів у ЗВО зумовлені соціальним замовленням на висококваліфікованих фахівців- психологів. В основу ми закладали мету - підготовка риторично компетентних психологів, що відповідатиме вимогам ринку праці та запитам сьогочасного інформаційного суспільства до компетентності майбутніх психологів і нормам, закладеним у стандарті вищої освіти за спеціальністю 053 «Психологія». Модель містить такі блоки: концептуально-методологічний, змістовий, суб'єктний, організаційно-діяльнісний та оцінно-результативний.

Концептуально-методологічний блок репрезентує основні методологічні положення процесу формування та розвитку риторичної компетентності майбутніх психологів. Ми акцентуємо увагу на методологічних підходах, які забезпечують цілісність процесу риторичної підготовки, зорієнтовані на ефективне формування риторичних знань, умінь і навичок відповідно до професійного спрямування, розвитку творчої риторичної особистості та висококваліфікованих риторично компетентних фахівців-психологів. Цими методологічними підходами є: системний, компетентнісний, особистісно орієнтований, комунікативний, діяльнісний і контекстний.

Формування риторичної компетентності потребує врахування вимог загальнодидактичних принципів і принципів вищої освіти, проте основну увагу ми приділили застосуванню специфічних принципів риторичної підготовки майбутніх психологів у ЗВО. Для ефективної та якісної риторичної підготовки студентів-психологів виділено такі принципи: історичності та наступності, мисленнєво-мовленнєвої активності, креативного текстотворення, розвитку риторичної особистості, педагогічного партнерства, діалогічності, рефлективності, інтегрування риторичних і психологічних знань і вмінь. Зазначимо, що для нашого дослідження також важливими є принципи професійно-практичної спрямованості та інформатизації риторичної підготовки, які належать до принципів професійної освіти.

Вважаємо, що запропоновані методологічні підходи та дидактичні принципи дозволять забезпечити висунуті суспільством вимоги до риторичної компетентності психологів і враховують особливості та потреби їхньої професійної діяльності.

Змістовий блок відображає вдосконалення та розширення змісту риторичної підготовки психологів, адже нині недостатньо часу виділяється на розвиток практичних умінь і навичок та не завжди ця дисципліна спрямовується на завдання подальшої професійної діяльності майбутніх психологів. Стрижнем змістового блоку є визначені нами структурні компоненти риторичної компетентності та їх складові: мотиваційно-ціннісний, який охоплює мотиваційну, ціннісну, духовну та етичну складові; інформаційно-когнітивний передбачає мисленнєву, знаннєву (мовні, стилістичні, риторичні знання), інформаційну; функціонально-діяльнісний містить мовленнєву, коннективно-операційну, творчу, експресивно-емоційну (невербальну); професійно-адаптивний - комунікативну, перцептивно-реактивну, рефлексивну, нейролінгвістичну, психолінгвістичну складові. Ці компоненти відображають багатоаспектність риторичної діяльності психологів і поєднують усі напрями мовленнєво- риторичної підготовки у ЗВО та безпосередньо впливають на якість змісту риторичної підготовки студентів-психологів у ЗВО. Вважаємо, що діяльність майбутніх психологів потребує вдосконалення та розширення змістової частини їхньої риторичної підготовки у закладах вищої освіти, адже курс «Риторика» не може забезпечити якісну практико зорієнтовану та професійно спрямовану риторичну підготовку. Ми пропонуємо розширити зміст риторичної підготовки майбутніх психологів, включивши до навчальних планів курси: «Основи риторики» (2 курс), «Риторика професійної діяльності (для психологів)» (5 курс) і збагатити риторичну підготовку у ЗВО шляхом залучення студентів до активної позааудиторної роботи. Позааудиторне навчання охоплює активну участь в університетських ораторських гуртках, клубах, проведення конкурсу ораторів, організацію і проведення ораторських та психологічних тренінгів, панельних дискусій, зустрічей, майстер-класів з відомими риторами-практиками і практичними психологами в межах університету, а також відвідування студентами авторських шкіл ораторської майстерності, форумів тощо.

Суб'єктний блок передбачає активну педагогічну взаємодію (суб'єкт-суб'єктну), яка є основою для ефективного розвитку риторичної компетентності. Передусім, має відбуватися якісна комунікація між викладачами риторики і студентами-психологами, між студентами у процесі риторичної підготовки на заняттях у ЗВО, а також формування риторичної компетентності через взаємодію студентів-психологів з риторами-практиками (досвідчені викладачі риторики, відомі ораторів, вмілі оратори-психологи) в університеті та поза його межами (неформальна та інформальна освіти).

Організаційно-діяльнісний блок поєднує реалізацію обґрунтованих нами педагогічних умов формування риторичної компетентності та розробленої методики поетапного формування риторичної компетентності.

Вважаємо, що доцільно впровадити такі педагогічні умови формування та розвитку риторичної компетентності майбутніх психологів: розвиток мотиваційно-ціннісної сфери особистості щодо риторичної компетентності як складової проф. підготовки психологів; удосконалення і розширення змісту комунікативної підготовки студентів-психологів з урахуванням риторичної компетентності; упровадження та застосування в освітньому процесі інноваційних технологій риторичної підготовки студентів-психологів; інтегрування риторичних знань, умінь і навичок у профільну (професійно-орієнтовану) підготовку психологів. Реалізація цих педагогічних умов сприятиме усвідомленню важливості розвитку риторичних умінь у процесі професійної підготовки у ЗВО для формування риторичної особистості та високоефективного фахівця в подальшому.

Педагогічні умови тісно пов'язані з етапами формування риторичної компетентності у студентів-психологів: 1) усвідомлення цінності та важливості володіння риторичною компетентністю; 2) розвиток риторичних знань, умінь і навичок у процесі риторичної підготовки; 3) актуалізація набутих знань; 4) особистісна та професійна реалізація сформованої компетентності під час риторичної та професійної підготовки.

Методика риторичної підготовки є цілісною системою, яка передбачає впровадження різноманітних форми, методів і технологій формування риторичної компетентності відповідно до етапів розвитку риторичних знань, умінь і навичок майбутніх психологів. Вважаємо, що в методиці риторичної підготовки у ЗВО доцільно поєднувати різні види навчання: колективне, кооперативне, тренінгове та професійно ситуативне. Колективне навчання націлене на усвідомлення студентами важливості риторичної підготовки і передбачає такі форми роботи: лекції, дискусії, конференції тощо. Кооперативне навчання спрямоване на розвиток риторичних знань, умінь і навичок у студентів, передбачає співпрацю в малих групах і застосування інноваційних методів і технологій (мозковий штурм, підготовку проектів тощо). Тренінгове навчання актуалізує набуті знання в практиці завдяки проведенню різноманітних тренінгів (розвиток правильної вимови, культури мовлення, виголошення промов, декламування тощо). Професійно ситуативне навчання розвиває й удосконалює риторичні навички та адаптує їх до професійної діяльності психологів (моделювання професійних ситуацій, ділові ігри тощо) [4, с. 216].

Оцінно-результативний блок передбачає контроль і оцінювання набутих риторичних знань, умінь і навичок на основі закладених критеріїв, показників, рівнів сформованості риторичної компетентності. Ми виділяємо чотири рівні сформованості риторичної компетентності: недостатній, базовий, функціональний, креативний. Охарактеризуємо їх: недостатній - неспроможність самостійного, критичного та творчого мислення та до відтворювання риторичної діяльності; базовий - алгоритмічне мислення, наслідувальне відтворення риторичної діяльності; функціональний - самостійність мислення та риторичної діяльності; креативний - творче, глибоке, критичне мислення та свобода риторичної діяльності.

Як бачимо, виділені нами рівні сформованості риторичної компетентності відповідають етапам риторичної підготовки, характеризуються наступністю, послідовністю та дозволяють простежити розвиток риторичної компетентності, оцінити і проаналізувати результати та, за потреби, внести необхідні корективи у специфічні принципи відкоригувати зміст, педагогічні умови і методику риторичної підготовки у ЗВО.

Результатом упровадження є позитивна динаміка розвитку риторичної компетентності майбутніх психологів у ЗВО.

Висновки

Структурно-функціональна модель формування риторичної компетентності майбутніх фахівців передбачає єдність концептуально-методологічного, змістового, суб'єктного, організаційно-діяльнісного й оцінно-результативного блоків і забезпечує послідовність і неперервність розвитку риторичної компетентності майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Впровадження та практична реалізації всіх елементів розробленої моделі (методологічні підходи, принципи, розширена змістова частина, продуктивна педагогічна взаємодія, обґрунтовані педагогічні умови, авторська методика поетапної риторичної підготовки) забезпечує позитивну динаміку формування та розвитку риторичної компетентності майбутніх психологів у ЗВО.

До подальших напрямів дослідження відносимо створення інноваційної технології формування риторичної компетентності майбутніх психологів із застосуванням можливостей інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти, а також пошук напрямів адаптації елементів запропонованої моделі з метою модернізації професійної підготовки фахівців інших спеціальностей і профілів соціально-гуманітарної сфери.

Список використаних джерел

риторичний освіта суспільство

1.Руденко Л. А. Формування комунікативної культури майбутніх фахівців сфери обслуговування у професійно-технічних навчальних закладах : монографія. Львів : «Край», 2015. 344 с.

2.Коваль М. С., Козяр М. М., ЛитвинА. В. Педагогічна модель формування готовності фахівців цивільного захисту до професійної діяльності. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. 2018. № 18. С. 151-159.

3.Каніболоцька Л. Модель формування риторичної компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів. Наукові записки. Серія: педагогіка. 2016. № 3. С. 136-142.

4.Залюбівська О. Б. Педагогічна модель формування риторичної культури майбутніх викладачів технічних університетів. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Київ - Вінниця: ТОВ фірма «Планер». Вип. 39. 2014. С. 214-219.

Размещено на Allbest.ru