Модель етнокультурного виховання учнів у закладах позашкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель етнокультурного виховання учнів у закладах позашкільної освіти

Корнієнко А.В., провідний науковий співробітник лабораторії позашкільної освіти Інституту проблем виховання НАПН України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

У статті обґрунтовано модель етнокультурного виховання учнів у закладах позашкільної освіти. В основу розробленої моделі покладено принципи формування змісту етнокультурного виховання відповідно до сучасного рівня науки, прогресивних соціальних, моральних та естетичних ідеалів; реалізаціїзв 'язку з життям. До основних блоків моделі етнокультурного виховання учнів відносяться: цільовий блок, змістовий блок, методичний блок, технологічний блок, діагностичний блок. У моделі представлені основні організаційно-педагогічні умови етнокультурного виховання учнів засобами декоративно- ужиткового мистецтва в умовах закладу позашкільної освіти.

Модель этнокультурного воспитания учащихся в учреждениях

внешкольного образования

Корниенко А.В., кандидат педагогических наук, старший научный сотрудник, ведущий научный сотрудник лаборатории внешкольного образования Института проблем воспитания АПН Украины. e-mail: annavkornienko@ukr.net

В статье обоснована модель этнокультурного воспитания учащихся в учреждениях дополнительного образования. В основу разработанной модели положены принципы формирования содержания этнокультурного воспитания в соответствии с современным уровнем науки, прогрессивных социальных, нравственных и эстетических идеалов. К основным блокам модели этнокультурного воспитания учащихся относятся: целевой блок, содержательный блок, методический блок, технологический блок, диагностический блок.

В модели представлены основные организационно-педагогические условия этнокультурного воспитания учащихся средствами декоративно-прикладного искусства в условиях учреждения дополнительного образования, а именно: разработка сквозной программы, которая должна предоставлять возможность ученикам кружков различных направлений заведения внешкольного образования ознакомиться с общенациональными и культурно-историческими особенностями конкретного региона; разработка комплекса программ для кружков декоративно-прикладного искусства, согласно классификации уровней; повышение профессионального уровня педагогов; защита учащимися исследовательских работ.

Ключевые слова: модель, этнокультурное воспитание, декоративно-прикладное искусство, внешкольное образование, учреждения внешкольного образования, воспитанники учреждений дополнительного образования.

Model of ethnicultural education in preschool education studies

Kornienko AV, Candidate of Pedagogical Sciences, senior researcher, leading researcher at the Laboratory of Out-of-School Education at the Institute for Education Problems of the National Academy of Sciences of Ukraine e-mail: annavkornienko@ukr.net

The article substantiates the model of ethnocultural upbringing of pupils in non-school educational institutions. The basis of the developed model is the principles of forming the content of ethnocultural education in accordance with the modern level of science, progressive social, moral and aesthetic ideals; realizing communication with life.

The main blocks of the model of ethnocultural upbringing of students include:

Target block reveals the purpose, tasks and leading principles of ethnocultural education of pupils in an institution of extracurricular education.

The content unit includes the content of activities that provide ethnocultural education for students in an out-of-school educational institution.

Methodological block includes methodical provision of the process of ethnocultural education in the institution of extracurricular education. The technological unit, which includes the practical direction and stages of the activities of ethnocultural education. Its content implements elements of educational technology. The diagnostic unit provides diagnostics of the levels of ethnocultural competence of the institution's students.

The model presents the main organizational and pedagogical conditions of ethnocultural education of students by means of decorative and applied arts in the conditions of the institution of extracurricular education, namely: the development of a cross-cutting program that should provide an opportunity to get acquainted with the national and cultural-historical peculiarities of a particular region for students of circles of different directions of the institution of extracurricular education ; development of a set of programs for circles of arts and crafts, in accordance with the classification of levels; raising the professional level of teachers; protection by students of research work.

Key words: model, ethnocultural education, decorative and applied arts, extracurricular education, institutions of extracurricular education, pupils of institutions of extracurricular education.

Політика у сфері етнокультурного виховання є одним із основних напрямів діяльності держави, що набуває особливо важливого значення в контексті становлення громадянського суспільства, процесів глобалізації, визначення Україною курсу на європейську інтеграцію. Саме тому виникла необхідність пошуку ефективних технологій виховання особистості у динамічних умовах сьогодення, експериментального відпрацювання шляхів його здійснення етнокультурними засобами.

Одним із ефективних засобів етнокультурного виховання, яке сприяє всебічному розвиткові особистості учнів, є діяльність закладів позашкільної освіти по залученню їх до занять декоративно -ужитковим мистецтвом, що ґрунтується на вивченні, засвоєнні і трансляції української традиційної народної культури як суспільно-історичного явища.

Теоретичні аспекти етнокультурного виховання розглядались у наукових доробках Г. Лозко, Л. Маєвської, Т. Мацейків, О. Мурзина, М. Степико, Е. Сміта, В. Сорока-Росинського, Я. Чепіги.

Етнокультурне виховання учнів у працях цих та інших науковців визначається як етносоціальний процес формування особистості, що забезпечує етнізацію дітей, як невід'ємну складову формування їхньої особистості. Процес етнокультурного виховання забезпечується засвоєнням етнокультурної інформації, творчою участю у розвитку рідної культури. З огляду на це, виникає необхідність у розробленні нового змісту навчальних

планів та програм для позашкільної освіти.

Мета статті - науково обґрунтувати і розробити модель етнокультурного виховання учнів у закладах позашкільної освіти, Висвітити її основні складові та компоненти.

Модель - це знакова система, за допомогою якої можна відтворити дидактичний процес як предмет дослідження, показати в цілісності його структуру, функціонування і зберегти цю цілісність на всіх етапах дослідження. Шляхом моделювання можна відтворити не тільки статику виховного процесу, а і його динаміку. Наявність науково обґрунтованої моделі цього процесу дозволяє прогнозувати його розвиток.

В основу розробленої нами моделі (Рис.1) покладено принципи формування змісту етнокультурного виховання (відповідно до змісту сучасного рівня науки; відповідно до прогресивних соціальних, моральних та естетичних ідеалів; реалізації зв'язку з життям і т. д.).

Розкриємо зміст основних блоків моделі етнокультурного виховання учнів у закладах позашкільної освіти.

1..Цільовий блок розкриває мету, задачі і ведучі принципи етнокультурного виховання учнів у закладі позашкільної освіти. Метою етнокультурного виховання учнів є формування національної ідентичності, світогляду, соціальних і моральних позицій на основі моральних і культурно- історичних цінностей, залучення дітей до збереження і відродження національних і культурно-історичних особливостей конкретного регіону, формування творчих здібностей учнів та інтересу до творчої діяльності, ціннісного ставлення до національної культури та історії, мотивацію на самостійне заповнення знань.

Реалізація мети можлива при вирішенні комплексу задач: пізнавальних (вивчення історії своєї країни, регіону, особливості народного мистецтва, народних звичаїв, традицій, обрядів, формування навиків виготовлення робіт декоративно-ужиткового мистецтва), розвиваючих (розвиток пізнавальної, соціальної і творчої активності), виховних (виховання поваги і любові до своєї країни, рідного краю, гуманістичних цінностей, толерантного відношення до інших країн і їх представників, комунікативних якостей).

0. Змістовий блок включає в себе зміст діяльності, яка забезпечує етнокультурне виховання учнів у закладі позашкільної освіти. Основним напрямком етнокультурного виховання засобами декоративно-ужиткового мистецтва є формування етнокультурних знань, практично -художніх вмінь і гуманістичних ціннісних орієнтацій. Вони здійснюються через наступні види діяльності:художньо-творча по засвоєнню особливостей народного мистецтва, технології виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва, народних звичаїв, традицій; пізнавальна в області традиційної регіональної культури; ціннісно-орієнтаційна, спрямована на засвоєння цінностей традиційної культури і формування етнокультурних поглядів, оцінок під час безпосередньої участі особистості у різних формах навчально- виховного процесу; комунікативна заснована на емоційному спілкуванні під час навчально-виховного процесу; розважальна, яка базується на дозвіллєвому спілкуванні за етнокультурними інтересами [5].

Організація етнокультурного виховання забезпечується наступними засобами соціально-культурної діяльності: художніми (загальноукраїнські і регіональні художні зразки різножанровихтворів, театралізована

реконструкція календарних і родинних обрядів, свят); усними (розповіді і бесіди про народну культуру, пояснення і покази регіональних особливостей виробів декоративно-ужиткового мистецтва,різниця у значенні

орнаментального і кольорового вирішення, аналіз різних етнокультурних явищ); наочними (вироби декоративно-ужиткового мистецтва, родинні реліквії, музейні експонати); комплексними (ігри, розваги, змагання, спілкування); технічними (матеріали і обладнання для виготовлення виробів, традиційного декоративно-ужиткового мистецтва, відео і аудіоапаратура для ознайомлення з народним фольклором, традиційними святами, обрядами, здійснення вертуальних екскурсій по музеям народного мистецтва своєї країни).

У нашій представленій моделі, етнокультурне виховання учнів засобами декоративно-ужиткового мистецтва пов'язано з наступними напрямками діяльності:дослідницько-експериментальний,який

передбачає включення дітей і підлітків у науково-дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань з сфери етнічної культури та їх перетворення в інструмент творчого освоєння світу, написання наукових робіт з питань етнографії, мистецтвознавства, краєзнавства. фольклору, літературної творчості і захисту їх на конкурсі - захисті науково - дослідних робіт членів і кандидатів Малої академії наук;

художньо-естетичний -- забезпечує художньо-естетичну освіченість та вихованість особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення, формування її художньо-естетичної культури засобами кращих національних і світових культурологічних надбань, сприяє виробленню умінь примножувати культурно-мистецькі традиції свого народу;

туристсько-краєзнавчий -- передбачає залучення до активної діяльності у дослідництві та пошуку у сфері знань про комплексну генетичну картину життя певних територій, вивчення окремих географічних об'єктів та об'єктів народної спадщини, явищ соціального життя у природно - історичному аспекті;

дозвіллєво-розважальний -- передбачає організацію культурного дозвілля дітей та підлітків, придбання і засвоєння знань з етнічної культури свого народу під час участі у народно - календарних святах, спілкування з однолітками у різних формах ігрової та дозвіллєво-розважальної діяльності, поліпшення психологічного здоров'я, зняття психічної та фізичної напруги.

1. Методичний блок включає методичне забезпечення процессу етнокультурного виховання у закладі позашкільної освіти.

Поряд із змістом важливе місце в системі етнокультурного виховання учнів засобами декоративно - ужиткового мистецтва належить формам і методам його реалізації. В нашій моделі основними формами діяльності з засвоєння, збереження і трансляції української культури є: індивідуальні, групові (теоретичні і практичні, інтегровані заняття, тренінги, майстер- класи), масові (виставки, конкурси, обрядові масові народні свята і розваги).

Для реалізації нашої моделі актуальними є також методи етнокультурного виховання учнів.

При відборі методів етнокультурного виховання ми враховували, що кожний метод виконує певну організаційну, пізнавальну, розвивальну і виховну функцію. Нами були дібрані такі групи методів:

- метод розвитку свідомості особистості. Це методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю з метою формування поглядів і переконань. До них належать словесні методи: бесіда, лекція, диспут і метод прикладу;

- метод формування суспільної поведінки. Ці методи передбачають організацію діяльності вихованців та формування досвіду суспільної поведінки. До них належать вимога, громадська думка, вправляння, привчання, доручення, створення виховних ситуацій;

- метод стимулювання діяльності та поведінки. Ці методи виконують функції регулювання, коригування і стимулювання поведінки і діяльності вихованців. До них належать змагання, заохочення і покарання.

Під засобами виховання розуміють діяльність, явища чи предмети культури, навколишній світ тощо, які можуть впливати на особистість у певному напрямі. Засоби етнокультурного виховання: слово, фольклор, авторитет, праця, навчання, природа, побут, звичаї, традиції, громадська думка, мікроклімат, суспільний досвід, преса, радіо, телебачення, режим, література, мистецтво, книги, кіно, театр, музеї, іграшки, свята, символи, реліквії, релігія тощо.

2. Технологічний блок включає практичне спрямування і етапи діяльності з етнокультурного виховання. У його змісті реалізуються елементи навчально-виховних технологій:функціональні (технологія інформаційно-пізнавальної і освітньої діяльності; технологія самостійної творчості); художньо-творчого колективного виховання і комплексного творчого розвитку особистості; комунікативні технології (особистісно орієнтована взаємодія, спілкування у колективі, міжетнічне спілкування, Інтернет технології); ігрові технології на основі фольклорного матеріалу; диференційовані технології у сфері організації навчання і дозвілля вихованців; культуротворчі технології по збереженню і розвитку національних і регіональних цінностей народної культури і мистецтва; технології творчого розвитку учнів (технології виготовлення традиційних робіт декоративно-ужиткового мистецтва, внесення творчих наробок у процес виготовлення, оформлення, композиційного вирішення).

До технологічної складової також включені педагогічні підходи: особистісно орієнтований, компетентнісний, диференційований, діяльнісно - творчий. Особистісно орієнтований підхід втілює демократичні, гуманістичні положення формування й розвитку особистості, для якої свобода й соціальна відповідальність є головними життєвими орієнтирами [1].

Компетентнісний підхід у позашкільній освіті - це підхід, що базується на застосуванні в меті, завданнях, змісті. У процесі реалізації компетентнісного підходу відбувається переосмислення, що учень є не лише «носієм» певної групи «знань, умінь і навичок», а й соціальною істотою, яка має реалізуватися в майбутньому, виконувати соціальні ролі і вирішувати коло професійних і життєвих завдань.

Діяльнісний підхід впритул наближається до ідеї компетентнісного підходу у межах тих компетентностей, які забезпечуються навчальними знаннями. Тут йдеться не про емпіричний їх рівень, а про рівень теоретичний, коли те чи інше знання утримує внутрішні відношення, зв'язки, закономірності, властиві певному об'єкту чи явищу. Відтак, теоретичне знання пов'язується перш за все з узагальненим способом діяльності, а це з словесною оболонкою, з конкретним найменуванням речі [2].

Диференційований підхід, один із способів вирішення педагогічних завдань з урахуванням соціально-психологічних особливостей груп виховання, які існують в співтоваристві дітей як його структурні або неформальні об'єднання або виділяються педагогом за схожими індивідуальним, особистісним якостям учнів. Диференційований підхід займає проміжне положення між фронтальної виховною роботою з усім колективом і індивідуально працювати з кожним учнем [ 4].

В моделі представлені основні організаційно-педагогічні умови етнокультурного виховання учнів засобами декоративно - ужиткового мистецтва в умовах закладу позашкільної освіти, а саме: розробка наскрізної програми, яка буденадавати можливість ознайомлюватися з загальнонаціональнимита культурно-історичними особливостями

конкретного регіону учням гуртків різних напрямів закладу; розробка комплексу програм для гуртків декоративно-ужиткового мистецтва, відповідно до класифікації рівнів; підвищення професійного рівня педагогів; проведення учнями дослідницьких робіт під керівництвом педагога та їх захисту в Малій академії народних мистецтв.

З метою реалізації першої умови, було розроблено наскрізну програму для різних гуртків Центру дитячої та юнацької творчості. Наскрізна навчальна програма «Культура мого народу» розроблена для вихованців шкільного віку гуртків різних напрямів закладу позашкільної освіти. Основна мета програми: формування етнокультурної компетентності підростаючого покоління на засадах історично-культурної спадщини українського народу, через інноваційні і традиційні форми і методи виховання. Основними формами і методами роботи за наскрізною програмою запропоновано: майстер-класи; масові заходи (українські народні свята осіннього циклу, масляна, українські народні свята літнього циклу, Покровські ігри), участь у виставках районного, міського, обласного рівнів; екскурсії у виставковій залі Центру дитячої і юнацької творчості; відвідування майстерень видатних майстрів з декоративно-ужиткового мистецтва нашого краю; рольові ігри, лекції.

З метою реалізації другої педагогічної умови була розробка комплексу навчальних програм для гуртків декоративно -ужиткового мистецтва, відповідно до рівнів навчання: початкового та основного. Розроблені навчальні програми враховували культурно-історичні особливості регіону Середньої Наддніпрянщини.

Програми спрямовані на практичну діяльність вихованців, ознайомлення їх з понятійним апаратом народного мистецтва, оволодіння практичними навичками з виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

Програми початкового рівня носили характер ознайомлення з декоративно-ужитковим мистецтвом. Зміст було спрямовано на загальний розвиток, виявлення здібностей, обдарувань учнів, виховання інтересу до творчої діяльності.

Програми основного рівня надавали більш глибокі знання з обраного вихованцями виду декоративно-ужиткового мистецтва, практичні вміння і навички, які задовольняють потреби в професійному самовизначенні.

Навчально-виховний процес був спрямований відповідно розробленим навчальним програмам («Витинанка», «Народні ремесла України», «Плетіння та аплікація соломкою», «Кераміка», «Петриківський розпис»), що спрямовані на формування інтересу до народної творчості, традицій і звичаїв

рідного краю, патріотизму, формування етнокультурних цінностей вихованців у гуртках декоративно-ужитковогомистецтва закладів

позашкільної освіти, актуальність чого набуває особливої гостроти. Кожна програма побудована за урахування наскрізного розв'язання навчально - виховних та дидактичних завдань, а також є складовою комплексу з єдиною концептуальною ідеєю. Зміст подано так, що кожна програма може впроваджуватися як самостійна, адаптуватися до умов кожного закладу.

Наступноюорганізаційно-педагогічноюумовою підвищення

ефективності етнокультурного виховання є участь вихованців у науково - дослідницькій роботі і захист своїх науково -дослідницьких робіт у Малій академії народних мистецтв закладу. Мала академія народних мистецтв передбачає навчання вихованців згідно з індивідуальним планом на індивідуальних заняттях, як правило 2-3 учня, відповідно до Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в закладах позашкільної освіти.

Рис. 1. Модель процесу формування етнокультурної компетентності у вихованців закладів позашкільної освіти

5. Діагностичний блок забезпечує діагностику рівнів етнокультурної компетентності вихованців закладу. На основі аналізу науково-педагогічних досліджень нами було визначено компоненти вихованості заданої якості: когнітивний, емоційно-ціннісний, практично-діяльнісний.

Критерії когнітивного компоненту відображають знання історії та особливостей рідної культури, її традицій і звичаїв; наявність знань про вітчизняне мистецтво та мистецтво інших країн світу (показники: знання рідної мови, історії національної спільноти, народних звичаїв, традицій, обрядів, мистецтва, поліетнічного складу українського суспільства). Критерії емоційно-ціннісного компоненту спрямовані на ціннісне ставлення до культурного спадку свого та іншого етносів; усвідомлення себе суб'єктом української поліетнічної нації українського народу, виявлення поваги та толерантності до людей і культур інших національностей (показники: ідентифікація себе як представника певної нації, наявність національної гідності за приналежністю до українського народу, усвідомлення важливої ролі свого етносу в історії поліетнічного складу українського суспільства, толерантні відносини з представниками інших етносів).

Критерії практично-діяльнісного компоненту відображають толерантне ставлення до інших культур та їх представників; наявність прагнення до оволодіння вітчизняною і світовою культурною спадщиною (показники: пропаганда необхідності зберігати культурні цінності, запобігати псуванню і знищенню культурних цінностей нації та сприяти їх відродженню, застосування знання національної культури у повсякденному житті).

Список використаних джерел

2. Бех І.Д. Вибрані наукові праці. Виховання особистості. Томі. - Чернівці: Букрек, 2015 - 840 с.

3. Етнокультурне виховання учнів засобами декоративно-ужиткового мистецтва в умовах позашкільного навчального закладу: метод. посіб. / [І. Д. Бровко, А. В. Корнієнко, В. В. Мачуський та інші]; за ред. А. В. Корнієнко. - Д. : Надруковано 1111 Дрига Т.В., 2016. - 236 с.

4. Осмоловський І.М. Організація диференційованого навчання в сучасній загальноосвітній школі. М.: Изд. "Інститут практичної психології", НВО "МОДЕК", 1998, - 137 с.

5. Щербакова О.С. Этнокультурное воспитание детей и подростков на региональных народно - певческих традициях в условиях досуга: [моногр.] / О.С. Щербакова; Алт.гос.акад.культуры и искусств. - Барнаул: Изд - во Алт. Гос. Акад. Культуры и искусств, 2013. - 220с.

References

1. Bekh, I. D. (2010). Teoretyko-prykladnyi sens kompetentnisnoho pidkhodu v pedahohitsi [Theoretical and applied sense of competence approach in pedagogy]. Pedahohika i Psykholohiia, 2.

2. Bekh, I. D. (2015). Vybrani naukovi pratsi. Vol. 1 [Selected Works]. Chernivtsi: Bukrek

3. Korniienko, A. V. (Ed.). (2016). Etnokulturne vykhovannia uchniv zasobamy dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva v umovakh pozashkilnoho navchalnoho zakladu [Ethnocultural education of students by means of decorative and applied arts in the conditions of out-ofschool educational institution]. Dnepr: Nadrukovano PP Dryha T.V.

4. Osmolovskyi, I.M. (1998). Orhanizatsiia dyferentsiiovanoho navchannia v suchasnii zahalnoosvitnii shkoli [Organization of differentiated learning in a modern comprehensive school]. Moscow: Instytut praktychnoi psykholohii.

5. Shcherbakova, O.S. (2013). Etnokulturnoe vospytanye detei y podrostkov na rehyonalnykh narodno - pevcheskykh tradytsyiakh v uslovyiakh dosuha [Ethnocultural education of children and adolescents on regional folk - singing traditions in the conditions of leisure]. Barnaul: Yzd - vo Alt. Hos. Akad. Kultury y yskusstv.

Размещено на Allbest.ru