Танці крапель на воді з елементами айкідо або розвиток "Library publishing" у ВНЗ України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Танці крапель на воді з елементами айкідо або розвиток «Library publishing» у ВНЗ України

Т. О. Колесникова

Бібліотеки, що займаються цифровою видавничою діяльністю, порівняно з краплями, що танцюють на нестійкій поверхні води. Ніби використовуючи філософію айкідо, бібліотеки перенаправляють негативну, агресивну енергію ворожого впливу на свою користь і створюють танцювальну гармонію рухів - проект «Library Publishing». Розглянуто діяльність університетських бібліотек світу в напрямі «Library Publishing». Бібліотеки ВНЗ України, ґрунтуючи власні публікаційні стратегії й сервіси на досвіді своїх зарубіжних колег, стрімко нарощують потенціал для масового впровадження цифрового бібліотечного видавництва в практику діяльності. За думкою автора, саме видавничі сервіси, засновані на цифрових моделях і ресурсах відкритого доступу, здатні забезпечити реальну допомогу бібліотек своїм вишам в умовах кризового стану економіки та військових дій на Сході України. Доведено, що бібліотеки ВНЗ України протягом 2014-2017 рр. демонструють надзвичайну активність у наданні послуг бібліотечного видавництва. Згідно з попередніми загальними результатами всеукраїнського дослідження «Сервіси «Library Publishing» у ВНЗ України» (трав.-черв. 2017 р., 111 бібліотек-респондентів) сервіси бібліотечного видавництва на сьогодні: а) окремий напрямок роботи - 23,4 % бібліотек; б) окремі послуги - 30,6 %; в) не практикуються, але плануються - 36 %; г) не практикуються та не плануються - близько 10 %. У статті надано трактування філософії «Library Publishing».

Ключові слова: наукові бібліотеки, бібліотека ВНЗ, Library Publishing, наукова публікація, бібліотека як видавець, сервіси бібліотечного видавництва, е-журнал, філософія Library Publishing,

Глобальний рух за відкритий доступ до знань має величезний вплив на науково-освітню діяльність вищих навчальних закладів. Серед найважливіших чинників, які обумовлюють розробку сучасних стратегій розвитку вишів, - формування нової інфраструктури наукових комунікацій, відкритий доступ до наукових публікацій і первинних наукових даних, а також удосконалення існуючих та альтернативних показників вимірювання науки. У відповідності з новими стратегіями розвитку своїх ВНЗ і сучасними запитами користувачів наукові бібліотеки змінюють застарілі моделі діяльності. Саме вони кидають виклик статус-кво, не тільки модернізуючи окремі традиційні технологічні процеси бібліотечно-інформаційної діяльності, але й вводячи абсолютно нові, що базуються на сучасних комп'ютерних і комунікаційних технологіях. Безумовно, кидаються виклики і статус-кво застарілій бібліотечній філософії, яка осмислювала в основному накопичення якомога повнішого та якісного інформаційного ресурсу в своїх локальних фондах [20].

Серед заходів, що забезпечують діяльність університетських бібліотек світу в запровадженні нових форм створення, зберігання та поширення «інтелектуального капіталу» науки й забезпечення до нього стійкого доступу, стали кроки в напрямі «Library Publishing» (Бібліотечне видавництво).

За думкою автора, саме сервіси бібліотечного видавництва, засновані на моделях і ресурсах відкритого доступу, здатні забезпечити реальну допомогу бібліотек своїм вишам в умовах кризового стану економіки та військових дій на Сході України.

Якщо використовувати засоби художнього увиразнення мовлення, то хотілось би порівняти впровадження видавничих сервісів у бібліотеках ВНЗ України (у сьогоднішній надзвичайно складний час) із танцями крапель на хиткій і нестійкій поверхні води. Краплі, маючи різний діаметр, вагу, швидкість падіння, траєкторію руху під впливом вітру, не рухаються синхронно й ритмічно. Перша крапелька падає, наче несміливо. Але, торкаючись водного глянцю, вона малює свій візерунок. Інші краплини дощу - більш енергійніші й впевненіші. І кожна з них розпочинає власний танець на мінливій поверхні. університетський бібліотека інтелектуальний

Наче краплі, бібліотеки ВНЗ України намагаються зберегти рівновагу та втриматися на поверхні бурхливого водяного потоку, спричиненого кризою, війною, трансформацією освіти та науки, падінням інтересу до читання. І в той же час складається враження, що бібліотеки використовують філософію айкі- до, перенаправляючи негативну, агресивну енергію ворожого впливу на свою користь і створюючи гармонію рухів - танець, який може бути повільним вальсом або енергійною сальсою. І такі танці - це нові сучасні бібліотечні проекти, серед яких особливе місце займає «Library Publishing».

Щоб навчитися розуміти й сприймати ці танці крапель-бібліотек, потрібно уважно спостерігати за танцівниками, вивчати їх рухи та можливий діапазон енергійності, креативності, компетентності, тобто аналізувати практичну реалізацію напряму із сучасного бібліотечного видавництва.

Втім у вітчизняній фаховій літературі питанню вивчення різноманітних аспектів «Library Publishing» як нового напряму діяльності бібліотек приділено поки що недостатньо уваги. Крім того, невідомим є масштаб реалізації даного напряму в Україні.

Мета дослідження - вивчення сьогоднішнього стану розвитку руху «Library Publishing» як нового інструментарію наукової комунікації у вищих навчальних закладах України.

Методика проведення дослідження передбачала: а) вивчення історії та передової практики із розвитку «Library Publishing» у світі на основі аналізу фахової літератури; б) розгляд деяких особливостей реалізації проекту «Library Publishing» у науково-технічній бібліотеці Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (НТБ ДНУЗТ); в) оприлюднення попередніх загальних результатів всеукраїнського дослідження «Сервіси «Library Publishing» у ВНЗ України» (трав. - черв. 2017 р.).

Аналіз фахової літератури

Розглядаючи можливість та необхідність широкого впровадження в бібліотеках ВНЗ України сучасного напряму діяльності «Library Publishing», котрий фокусується на нових моделях наукової комунікації (репозитаріях, е-журналах, е-конференціях, е-монографіях та ін.), автор звертається до наступних дефініцій цього терміну:

«набір заходів, що проводяться в бібліотеках університетів і коледжів для підтримки створення, розповсюдження та керівництво наукових, творчих та/або освітніх робіт», - за визначенням Коаліції бібліотек-видавців (LPC) [35].

«діяльність, яка забезпечує надання науковою бібліотекою публікаційних послуг» (Library Publishing Services), - за визначенням Вікіпедії [22];

«область створення цифрових (іноді друкованих) колекцій, що швидко

розвивається» [34, с. 1].

До широкого науково-практичного обігу увійшли також дотичні до «library Publishing» поняття: «Publishing libraries», «library as publisher», «library Publishing services», «library Publishing support services» тощо [17, с. 1].

Потік документів зарубіжних науковців, присвячений новій ролі наукової бібліотеки як видавця, надзвичайно потужний. Він охоплює різноманіття сервісів і продуктів, використані бізнес-моделі, роль відкритого доступу, комунікативні зв'язки з авторами-науковцями, класичними видавництвами й IT- фахівцями, успішність проектів за оцінкою користувачів (авторів і кінцевих споживачів), ставлення бібліотекарів до нових видів роботи та ін.

Але для кращого розуміння кола ідей, які лежать в основі дискурсу про бібліотеку як видавця, необхідно звернутись до їх видатного минулого. Найкращою ілюстрацією для цього, на думку автора, є вичерпне дисертаційне дослідження Гордона Максима (Gordon Maxim, 1965), присвячене вивченню бібліотечного видавництва у Великобританії з 1600 р. до середини ХХ ст. [27]. Більшість видів друкованої продукції бібліотек, починаючи з епохи раннього модерну, - підготовка друкованих каталогів на власні колекції, списки нових надходжень, бібліографічні та біобібліографічні покажчики, звіти, внутрішні документи (правила, положення), історія бібліотеки та ін., є актуальними й сьогодні, в т. ч. в Україні [1].

У той же час існують приклади того, що за ініціативою бібліотекарів минулого (які були переважно науковцями) і в рамках діяльності бібліотек окремих університетів США, започатковувалися «великі» видавництва. Так, Енн Окер- сон та Алекс Холзман (Ann Okerson & Alex Holzman, 2015), посилаючись на дослідження Пауля Куранта (Paul Courant, 2015) щодо еволюції Library Publishing [15], відмічають наступне: видавництво Університету Каліфорнії, розпочате в 1893 р., «виросло» з інтересу Daniel Willard Fiske, університетського бібліотекаря та професора північноєвропейської мови, до створення серії наукових монографій для обміну аналогічними серіями, виданими іншими університетами [29, с. 3]. Тобто, вже на більш ранніх витках бібліотечної еволюції існували тісні комунікаційні зв'язки «вчений - бібліотекар - видавець».

Ера цифрових технологій не тільки змінила ландшафт наукової комунікації; вона сприяла виведенню бібліотек на провідну роль в розвитку системи наукової публікації, в т. ч. за рахунок запуску онлайнових видавничих програм і збільшення та урізноманітнення бібліотечних сервісів [2-11, 19, 21].

Появу поняття цифрового «library publishing» на початку нового тисячоліття (США) пов'язували із наданням бібліотеками видавничих послуг в межах університетських кампусів (Library publishing also known as campus-based publishing). Тобто воно розумілося як «мале» видавництво, видавництво лише внутрішніх ресурсів для задоволення потреб спільноти університетського містечка. Далі завдання ускладнилися, стало необхідно, щоб наукова комунікація університетської спільноти із зовнішнім середовищем відбувалась більш гнучко, щоб науковій продукції можна було надавати DOI та більш швидко зробити її максимально видимою в Інтернеті за допомогою метаданих і пошукової опти- мізації. Надзвичайний вплив на стрімкий розвиток бібліотечного видавництва став мати рух Відкритого доступу до знань [20].

Наприклад, поява відкритих програмних забезпечень в рамках проекту Public Knowledge Project (2001-2002 рр., DSpace та Open Journal Systems - OJS) стимулювали університетські бібліотеки США до публікаційних експериментів із організації інституційних репозитаріїв та наукових журналів [17, с. 5].

З'явилось визначення поняття «послуги з наукового видавництва» (Scholarly publishing services), яке Міжнародна Об'єднана цільова група з компетентностей бібліотекарів на підтримку електронних досліджень і наукових комунікацій трактує наступним чином [14]:

Робота з цифровим репозитарієм та партнерство з фахівцями дотичних професій для забезпечення збирання, зберігання, опису, доступу, збереження та розповсюдження цифрового контенту, створеного інституцією та членами її спільноти. «Організація та супроводження інституційних репозитаріїв» (у США - з 1991 р., в Україні - з 2007 р.);

Надання видавничих послуг локально або через розміщення цифрових видавничих платформ для публікації журналів, монографій, матеріалів конференцій та інших робіт оригінальної наукової діяльності викладачів і студентів. «Бібліотечне видавництво» (у США - з 2001 р., в Україні - з 2011 р.).Karla L. Hahn, підводячи підсумки дослідження, проведеного в 2007 р. Асоціацією наукових бібліотек США (ARL) із метою вивчення ефективності нових бібліотечних видавничих послуг (Library Publishing Services) [18], вказує, що публікаційні ініціативи бібліотек стають нормою в Північній Америці (США і Канаді); більш актуальним є питання про те, які види послуг бібліотека надає зараз і планує надавати в майбутньому [18, с. 6]. Дослідження 2010-2011 рр. [24], проведене бібліотеками Університету Пердью (Purdue University), Технологічного інституту Джорджії (Georgia Institute of Technology) та Університету штату Юта (University of Utah), підтвердило, що в публікаційній діяльності університетських бібліотек Північної Америки існує три види реалізованих видавничих проектів: журнали відкритого доступу, матеріали конференцій, наукові монографії.

Затребуваність послуг бібліотечного видавництва науковими спільнотами університетів США та Канади була надзвичайно високою та призвела до стрімкого їх поширення. Для підтримки бібліотечного видавництва в 2013 р. було створено Коаліцію бібліотек-видавців (LPC), що об'єднала майже 60 академічних бібліотек Північної Америки. У 2017 р. до LPC, згідно даних щорічного «Library Publishing Directory», входять уже 118 бібліотек зі всього світу [23]. На жаль, жодна наукова бібліотека України, яка займається цифровим бібліотечним видавництвом, у цьому каталозі не представлена.

Слід підкреслити, незважаючи на те, що витоки цифрового видавництва лежать в площині управління бібліотеками інституційних репозитаріїв, у наступному «Library Publishing Directory 2018» не будуть представлені ті бібліотеки, котрі за видавничу діяльність вважають лише розміщення раніше опублікованих матеріалів у цифровому архіві та управління ними. Перевагу буде надано бібліотекам-видавцям, діяльність яких передбачає переважно виробничі процеси публікації оригінальних робіт (що раніше не були опубліковані) із застосуванням процесів рецензування чи заходів із розширення інституціонального бренда до опублікованого контенту.

Крім того, LPC розпочала співпрацю з Директорією журналів відкритого доступу (DOAJ). Протягом 2017/2018 н. р. цільова група з представників LPC буде оцінювати потреби спільноти LPC, пов'язані з DOAJ, надавати рекомендації. Консультативна служба DOAJ, в свою чергу, буде проводити навчання та постійну підтримку членів LPC [30].

Директори бібліотек сфери вищої освіти Великої Британії об'єднались для участі в дослідницькому проекті щодо визначення перспектив розвитку нової університетської преси та ролі в цьому бібліотек. Попередній звіт, представлений на конференції LIBER у червні 2016 р., є надзвичайно позитивним для можливого зростання в академічній спільноті впливу бібліотек як видавців [33].

Науковці Великої Британії вважають за необхідне створення в державі коаліції, аналогічній Library Publishing Coalition у Північній Америці, а першим кроком для цього може бути проведення конференції Великобританії та країн Європи. Так, вчені британських університетів UCL, Cardiff і White Rose, наполягають, що настав час підтримати бібліотечне видавництво у Великобританії [26].

Треба відмітити наявність у Library Publishing своєрідної бізнес-моделі, яка насамперед спирається на субсидування з бібліотечного бюджету, а не працює на відшкодування витрат або отримання прибутку від діяльності [2, 4, 21].

При цьому бізнес-модель у видавництві розуміється як послідовність робочих процесів і процесів, які об'єднуються для виробництва книг, журналів або звукозаписів, на постійній основі для значної аудиторії [25, с. 5].

Підсумовуючи огляд літератури щодо розвитку світового руху Library Publishing, звернемось до досвіду університетських бібліотек ПівденноАфриканської республіки, які, видаючи журнали, монографії, підручники відкритого доступу, впевнені, що видавничі послуги стають мейнстрім-сервісом бібліотечної діяльності, швидко замінюючи традиційні послуги, наприклад, довідкові [31, с. 9].

Еволюційний шлях наукових бібліотек продовжується, щоб сприйматися дослідниками як відкритий симпозіум для сприяння пошуку та обміну в рамках академічної спільноти, екосистеми мета-бібліотеки для забезпечення потужного потенціалу співпраці й довіри до знань для забезпечення міцного, безбар'єрного доступу до всіх досліджень [28].

Більш детально еволюцію бібліотечних видавництв в університетах світу було розглянуто Т. О. Колесниковою під час авторського вебінару «Сервіси «Library Publishing» в університетських бібліотеках світу та України» на YouTube 22.02.2017 р. [10].

В Україні перші теоретичні та практичні кроки в напрямі опанування науковими бібліотеками видавничої діяльності було зроблено: в 2007 р. - з організації та управління репозитаріями; з 2010-2011 рр. - з видання журналів [2-4, 7, 8, 11]. Сьогодні вже можна з упевненістю сказати, що широка підтримка бібліотеками ВНЗ України моделі діяльності «Library Publishing», заснованої на філософії відкритого доступу, є свідомим кроком у напрямку дієвої підтримки як інформаційного забезпечення наукових досліджень, так і сприяння обміну науковими відкриттями та ідеями.

Така впевненість ґрунтується на фактичній інформації, яка ілюструє зростання в державі негативної тенденції із зменшення можливості якісного забезпечення бібліотеками вишів навчально-наукової діяльності. Так, згідно даних Н. Якуніної, в мережі бібліотек ВНЗ України державної форми власності (195 бібліотек) кількість отриманих журналів на кінець 2016 р. скоротилась на 554886 у порівнянні з 2015 р. Крім того, якщо у 2015 р. кількість бібліотек, які не мали фінансування на передплату періодики складала 16 (із 179), то у 2016 р. - 46 (із 149) [12].

Саме тому не можу погодитись із думкою знаного на весь світ бібліотекаря Джеффрі Білла (Jeffrey Beall), автора списків «хижацьких» видавців і журналів (після раптового закриття даного проекту в січні 2017 р., в липні цього ж року Білл розпочав новий проект), який є активним противником відкритого доступу, вважаючи його руйнівним для наукового співтовариства [16]. При цьому бібліотекарів, які підтримують відкритий доступ, Д. Білл (із негативним підтекстом) називає «воїнами соціальної справедливості», які зраджують академічну спільноту. Можливо, коли живеш і працюєш в економічно розвиненій країні, де і бібліотеки, і дослідники завжди мають кошти для купівлі доступів до наукових статей, важко зрозуміти бажання дослідників і бібліотекарів із бідних країн теж долучитися до оперативної сучасної наукової інформації. Так, журнали відкритого доступу мають багато недоліків, але чи всі традиційні наукові журнали досконалі? Але Відкрита наука має величезний потенціал для зміни виробництва і поширення наукових знань на краще. І переважна більшість редакцій журналів відкритого доступу наполегливо працюють над відповідністю видань світовим стандартом, особливо - наукової експертизи статей, етичної складової публікацій. Тому, шануючи Д. Білла і значущість його робіт, хотілось би побажати: «Колего! Іноді, щоб побачити світло, достатньо просто змінити кут зору».

Бібліотеки ВНЗ України, розуміючи, що цифрове середовище і цифрові технології й надалі змінюватимуть ландшафт наукової комунікації, свідомо ухвалюють рішення про розширення засобів виконання свої місії - підтримки вишів у процесах створення, збереження та поширення знань. Вони включають у коло своєї діяльності онлайнові видавничі програми, які досліджують та удосконалюють нові моделі наукової комунікації.

У цих ранніх зусиллях як у зарубіжних, так і в українських бібліотеках, увагу зосереджено на інституційних репозитаріях. Усього в країні 77 репозитарі- їв, з них - 68 вишівських (в своїй більшості керованих бібліотеками); основна платформа - Dspace. Як правило, контент репозитарію складається із праць, вже раніше опублікованих науковцями ВНЗ (тобто не нових оригінальних матеріалів). Нові публікації в основному стосуються бібліотечних видань (покажчиків, путівників, книгознавчих монографій тощо) або препринтів. За даними автора статті, в Україні поки що не існує інституційних репозитаріїв як складової Research Data Management, контент яких складають первинні дослідницькі дані, адміністровані бібліотеками, що забезпечують їх збирання, зберігання, опис, доступ, збереження та поширення.

Втім традиційні інституційні репозитарії (як елементи нового наукового цифрового видавництва), керовані в основному бібліотеками вишів, продемонстрували не тільки якісно побудовану інфраструктуру, але й великий потенціал можливого розвитку публікаційної практики оригінальних, раніш не опублікованих робіт.

Необхідно відмітити, що впровадження нових бібліотечних послуг із підтримки наукових публікацій (їх створення, публікація в е-журналах відкритого доступу, розміщення в цифрових архівах, вимір впливу та ін.) є надзвичайно актуальними для університетської спільноти України [20, с. 53]. Але публікаційна діяльність вітчизняних університетських бібліотеки, на відміну від зарубіжних, й досі не сприймається науковою спільнотою країни як частина загального споживацького медіа-досвіду.

Деякі особливості реалізації проекту «Library Publishing» у НТБ ДНУЗТ

Розвиток Library Publishing в Україні можна розглянути на прикладі науково- технічної бібліотеки ДНУЗТ, яка першою серед бібліотек держави на сьогодні опанувала кілька видавничих платформ і випускає різну наукову продукцію:

З 2009 р. - організація репозитарію eaDNURT (на Dspace; http://eadnurt. diit.edu.ua/);

З 2012 р. - стає новим учасником у виданні світової університетської наукової періодики (на OJS):

2012 р. - журнал «Антропологічні виміри філософських досліджень»

(AnthropologicaL Measurements of Philosophical Research; http://ampr.diit.

edu.ua/);

2013 р. - журнал «Наука та прогрес транспорту» (Science and Transport

Progress; http://stp.diit.edu.ua/);

З 2015 р. - налаштування сайтів відкритих конференцій на платформі OCS [9]:

2015 р. - міжнародна конференція «Антропологічні виміри філософських

досліджень» (http://conf-ampr.diit.edu.ua/);

2016 р. - міжнародна конференція «Бібліотека університету на новому

етапі розвитку соціальних комунікацій» (http://conflib.diit.edu.ua/).

З 2017 р. (липень) - тестовий випуск е-монографії (на Open Monograph Press).

Слід відмітити, що бізнес-модель видання е-журналів (як пілотного проекту) в ДНУЗТ до 2017 р. була не визначеною. Видавнича діяльність спиралася на спеціальне фінансування університетом (як засновником, видавцем) послуг редакційно-видавничого відділу та безкоштовні послуги бібліотеки. Але відсутність удосконаленої бізнес-стратегії вже після того як пілотний проект пройшов тривалу успішну апробацію, унеможливлює його сталий розвиток і масштабованість. Тому, незважаючи на вдалий старт і розвиток проекту, бізнес-модель видання журналів відкритого доступу має бути обов'язково прийнята. В той же час, на думку автора, прийняття якоїсь довготривалої бізнес- моделі, враховуючи нестабільний стан економіки України й трансформаційні процеси в сфері вищої освіти, може бути поставлено під сумнів. Тим більше, що редакція будь-якого журналу розуміє необхідність інновацій та подальшого зростання впливовості й успіху видання на світовому рівні, які потребують додаткових вкладень. Тому сьогодні можливим для ДНУЗТ є використання такої видавничої бізнес-моделі, яка б, маючи університетські субсидії та безкоштовні послуги бібліотеки, частково покривала витрати на видавництво за рахунок авторської моделі оплати. Можливим є й додатковий дохід від продажу друкованих примірників журналу за замовленням (тобто, в невеликих масштабах), який може використовуватись виключно на розвиток е-журналу.Успішна публікаційна діяльність бібліотеки ДНУЗТ актуалізувала додаткову кадрову проблему щодо необхідності перерозподілу функцій компетентних бібліотекарів або прийняття нових співробітників (із їх навчанням роботі з новими технологіями). Хоча досі всі численні ініціативи Library Publishing, засновані на відкритому доступі, здійснюються без будь-якого збільшення штату співробітників.

Позитивним фактором до розвитку проекту «Library Publishing» у ДНУЗТ можна назвати відсутність конфлікту інтересів «бібліотека - традиційне видавництво». Досконало продумана стратегія дозволила вже на фазі планування проекту чітко розподілити обов'язки. Крім того мали місце партнерська етика, корпоративна університетська солідарність та переосмислення місії - забезпечити повний спектр бібліотечно-інформаційних і науково-видавничих продуктів та послуг для представництва університетської науки в інтегрованому світовому науково-інформаційному просторі [4].

Необхідно підкреслити, що з самого початку реалізації проекту «Library Publishing» керівництво НТБ ДНУЗТ не тільки працювало над створенням ефекту необхідності бібліотеки [6]. Значні зусилля весь час докладаються на підвищенні репутаційної цінності й бібліотеки, і ВНЗ, перш за все, зосереджуючись на максимізації впливу якісних публікацій університету в межах міжнародної наукової спільноти й сприянні вільному обміну знаннями. Саме ре- путаційна цінність, судячи з досвіду зарубіжних бібліотек, підтримуючих відкритий доступ, є важливим аргументом для видавництв, котрі не прагнуть до отримання прибутку [32].

Всеукраїнське дослідження «Сервіси «Library Publishing»

у ВНЗ України»

Для з'ясування реальної картини щодо діяльності бібліотек вишів держави як цифрових видавців, було проведене всеукраїнське дослідження «Сервіси «Library Publishing» у ВНЗ України». Термін проведення - з 01.05. по 18.06.2017 р. Основний метод наукового дослідження - опитування, один із найпоширеніших методів отримання інформації.

Опитування проводилося з метою аналізу сучасного стану розвитку бібліотечних сервісів у ВНЗ України в напрямі підтримки цифрових моделей наукової комунікації, а саме - сервісів бібліотечного видавництва (Library Publishing).

В опитуванні взяли участь 111 бібліотек ВНЗ України III-IV рівнів акредитації різного відомчого підпорядкування. Спосіб збору інформації - опосередковане спілкування шляхом онлайн-анкетування за допомогою Google Forms. Інформацію про проведення опитування та посилання на онлайн-анкети було надіслано на e-mail всіх бібліотек вишів державної форми власності, діяльність яких координується Науковою бібліотекою Київського національного університету ім. Т. Шевченка, а також розміщено на сайті «БібліоСинергія: підтримка наукових досліджень» Секції університетських бібліотек УБА (http:// bibliosynergy.ula.org.ua/).

В ході підготовки дослідження була висунута гіпотеза - послуги цифрового видавництва у 2017 р. притаманні 18-20 % відсоткам бібліотек вишів України.

Розробка анкети, а також загальна попередня обробка отриманих результатів проводились автором даної статті. Робота з аналізу відповідей респондентів продовжується.

Попередні результати дослідження були представлені 19-21 червня 2017 р. на міжнародній науково-практичній конференції «Бібліотеки вищих навчальних закладів: досвід та перспективи» (м. Одеса, Одеський національний університет імені І. Мечникова) [5].

Результати роботи

На основі аналізу літературних джерел, фактів та власного науково- практичного досвіду можна стверджувати, що філософія Library Publishing осмислює максимальну доступність, безкоштовність, етичну внормованість, розширене партнерство з авторами, редакціями та дотичними спільнотами, по- ліформатність бібліотечних послуг, які надаються на благо своїх університетів, розвитку вітчизняної та світової науки компетентними бібліотекарями.

Загальні попередні результати аналізу відповідей респондентів всеукраїнського дослідження «Сервіси ''Library Publishing'' у ВНЗ України» дозволяють побачити наступну картину [Іл. 1]. Використання сервісів бібліотечного видавництва у 111 вишах України на сьогодні: а) окремий напрямок роботи - 23,4 %; б) окремі послуги - 30,6 %; в) не практикуються, але плануються - 36 %; г) не практикуються та не плануються - 9,9 % (0,1 % бібліотек на дане питання не відповіли).

79 бібліотек-респондентів зі 111 відповідали на питання щодо супроводження інституційних репозитаріїв; із них: а) надають сервіси 86,1 %, б) не надають - 13,9 %.

На питання щодо послуг видавництва наукових журналів дали відповідь 76 респондентів. Найбільш практикованими названо:

підтримку цифрових архівів е-журналів на їх сайтах (у т. ч. оцифрування друкованих ретровипусків) - 33 бібліотеки (43,4 %);

супроводження окремих редакційних процесів (метадані, перевірка на плагіат, координація руху рукописів та ін.) - 26 бібліотек (30,3 %);

тренінги для редакцій видань - 21 бібліотека (13,3 %).

68 відповідей отримано на питання стосовно підтримка бібліотеками сайтів відкритих конференцій, розміщення доповідей. Позитивну відповідь із них надали - 36,8 % респондентів; негативну - 58,8 %; інші представили свій варіант відповідей.

73 респонденти відповіли на питання щодо створення онлайн-книг (монографій, підручників): позитивну відповідь дали 43,8 %, негативну - 56,2 %.

Таким чином, висунута в ході підготовки дослідження гіпотеза про те, що послуги цифрового видавництва у 2017 р. притаманні 18-20 % відсоткам бібліотек вишів України, не підтвердилася.

Вже загальний аналіз отриманих відповідей демонструє не тільки надзвичайну зацікавленість керівництва бібліотек ВНЗ України діяльністю з цифрового бібліотечного видавництва. Ми бачимо швидке широкомасштабне запровадження нового перспективного напряму бібліотечного виробництва і сервісів - видавничого. Для 54 % бібліотек ВНЗ України (із 111) послуги «Library Publishing» є вже звичайною справою та ще 36 % - планують цим займатися найближчим часом.

Більш детальний аналіз анкетування буде проведено та оприлюднено найближчим часом.

Демонструючи різні публікаційні стратегії, бізнес-моделі, ступінь партнерських відносин, маючи штат бібліотечних працівників різного рівня підготовки та вмотивованості, наукові бібліотекарі (спочатку США і Канади, а потім - Великої Британії, Австралії, Німеччини та багатьох інших країн світу) активно розвивають Library Publishing. Бо, за великим рахунком, усі бібліотеки завжди мали і мають єдину місію - підтримувати свої університети в процесах створення, збереження та поширення знань [4, 8, 11, 15, 17-18, 26-27].

Крім того, ці фактори стали потужним поштовхом для: а) розвитку партнерства наукових бібліотек із різними зацікавленими структурами університетів (видавничими відділами, редакціями журналів, IT-службами, науковими товариствами та ін.) та зовнішніх установ; б) структурних трансформацій і створення в бібліотеках служб підтримки наукових досліджень, котрі визначаються «як основна служба, пропонована університетським вченим, щоб підтримати їх в ролі дослідників» [13, с. 7].

Таким чином, ситуація з «Library Publishing» як дієвим механізмом у процесах формування нової інфраструктури наукових комунікацій та покращення видимості й впливовості української науки в світі є виграшною для багатьох учасників процесу наукової комунікації. Я би назвала таку ситуацію «Все в одному» (All in One). Вона є вигідною для:

Редакцій періодичних видань ВНЗ, бо вони отримали надійних партнерів для вирішення доти незнайомих для себе завдань. У загальному вигляді ці завдання можна сформулювати як необхідність інтеграції наукових журналів в світову систему наукових публікацій (з безумовною відповідністю їх рівня світовим стандартам), в т. ч. із метою підвищення видимості та впливу вітчизняної науки. Це, наприклад, допомога в початковому налаштуванні сайту журналу, редагування метаданих, оцифрування друкованого ретро-контенту та організація архівів, інтеграція випусків (метаданих) у різні системи наукової інформації тощо. Це також дозволяє редакціям зосередитись на послугах виробничого рівня, пошуку спонсорів, залученні міжнародних рецензентів тощо.

Авторів, бо вони отримують можливість публікуватися в якісних фахових журналах (у т. ч. рідною мовою), з незначним фінансовим навантаженням, але з впевненістю, що їх наукова творчість стане максимально видимою й доступною для вчених світу, результати їх досліджень можуть зацікавили іноземних вчених і стати першим кроком для колаборації, а їх впливовість як науковців може бути збільшена.

Керівництва ВНЗ, бо вирішується питання щодо додаткових фінансових навантажень для закупівлі численним редакціям нової комп'ютерної техніки, програмного забезпечення, додаткових посад фахівців, що добре володіють не тільки ІКТ, але й розумінням циркуляції інформаційних потоків та, особливо, ролі метаданих публікації.

Науковців України та усього світу, які можуть вільно безкоштовно користуватись цікавою для них інформацією, залишати на сайтах видань (репозита- ріях) свої коментарі, включатися в процеси наукового рецензування тощо.

Бібліотекам, бо вони, по-перше, знайшли нові схеми діяльності, які б усунули наявний дисбаланс у науково-видавничій діяльності та зменшили фінансовий тиск при формуванні бібліотечних фондів. По-друге, діяльність із бібліотечного видавництва стала точкою зростання впливу бібліотек у ВНЗ. По-третє, Library Publishing як новий виток еволюції бібліотечних сервісів - це своєрідний когнітивний поворот, який став додатковою цінністю, що підтверджує інтелектуалізацію бібліотечної професії та бренд бібліотеки ВНЗ як інтелектуального середовища.

Підсумовуючи, можна зазначити, що завдяки «Library Publishing» зарубіжні бібліотеки активно закріплюють свої позиції як головного елемента, що формує потік інформації, котрий включається в комунікаційний простір науки й освіти та забезпечує обмін інформацією й знаннями як у межах університетського середовища, так і між соціумом та університетом.

На цьому ж шляху знаходяться й бібліотеки ВНЗ України. Ґрунтуючи власні публікаційні стратегії й сервіси на досвіді своїх зарубіжних колег, вони стрімко нарощують потенціал для масового впровадження напрямку з бібліотечного видавництва в практику діяльності. При цьому особливістю є реалізація проекту «Library Publishing» виключно за ініціативою «низів», а не виконанням розпоряджень міністерств. Отримані дані всеукраїнського дослідження «Сервіси «Library Publishing» у ВНЗ України» доводять психологічну готовність бібліотекарів до цього.

Висновки

Результати аналізу сьогоднішнього стану розвитку руху «Library Publishing» як нового інструментарію наукової комунікації у вишах України дозволяють порівняти бібліотеки з краплями, котрі танцюють на нестійкий поверхні води. Поки що в українських реаліях такі танці можна назвати вільними, без усталених правил, втіленням розкутого і творчого духу бібліотекарів-ентузіастів. Танцюючі краплі-бібліотеки, експериментуючи, створюють нові рухи - тех- ніки/технології інноваційних проектів, гармонійність яких залежить не тільки від майстерності бібліотекарів, а й від зовнішніх факторів (криза, війна, трансформація освіти та науки, падіння інтересу до читання та ін.). І в той же час складається враження, що бібліотеки-краплі використовують філософію айкі- до, перенаправляючи негативну, агресивну енергію ворожого впливу на свою користь і створюючи танцювальну гармонію рухів - інноваційні проекти, одним із яких є «Library Publishing».

Можна стверджувати, що:

Філософія «Library Publishing» осмислює максимальну доступність, безкоштовність, етичну внормованість, розширене партнерство з авторами, редакціями та дотичними спільнотами, поліформатність бібліотечних послуг, які надаються на благо своїх університетів, розвитку вітчизняної та світової науки компетентними бібліотекарями.

Широке опанування онлайнових видавничих програм призвело до початку чергового витка в еволюції цифрової видавничої діяльності університетських бібліотек зарубіжжя. Він характеризується ідентифікацією бібліотеки як видавця в основному тоді, коли в діяльності переважають виробничі процеси публікації оригінальних робіт (раніш не опублікованих) із застосуванням процесів рецензування чи заходів із розширення інституціонального бренда до опублікованого контенту. Цим же шляхом йдуть бібліотеки ВНЗ України, видавнича діяльність яких є виключно ініціативою «низів», а не виконанням розпоряджень міністерств.

Витоки цифрового наукового видавництва лежать у площині бібліотечного управління інституційними репозитаріями, контент яких сьогодні складається переважно з постпринтів. Але саме цифрові архіви, керовані в основному бібліотеками, продемонстрували не тільки якісно побудовану інфраструктуру, а й великий потенціал можливого розвитку публікаційної практики оригінальних, раніш не опублікованих робіт.

Бібліотеки ВНЗ України протягом 2014-2017 рр. демонструють надзвичайну активність у застосуванні моделі «Library Publishing». Згідно з попередніми загальними результатами всеукраїнського дослідження «Сервіси Library Publishing у ВНЗ України» (трав.-черв. 2017 р.; 111 бібліотек-респондентів) сервіси бібліотечного видавництва на сьогодні: а) окремий напрямок роботи - 23,4 % бібліотек; б) окремі послуги - 30,6 %; в) не практикуються, але плануються - 36 %. Лише близько 10 % бібліотек вишів не практикують і не планують займатися електронною видавничою діяльністю. Таким чином, гіпотеза, висунута в ході підготовки дослідження про те, що послуги цифрового видавництва у 2017 р. притаманні 18-20 % бібліотек вишів України, не підтвердилася.

Отримані результати говорять про тенденцію до перспективи, постійної в довготривалості. Саме тому, враховуючи, що для 54 % бібліотек ВНЗ України (із 111) послуги з бібліотечного видавництва є звичайною справою та ще 36 % - планують цим займатися найближчим часом, необхідним є включення в офіційні плани-звіти бібліотек ВНЗ України напряму чи окремих сервісів «Library Publishing».

Бібліотечна підтримка науковців України в публікації результатів їх досліджень у швидко змінюваному інфосередовищі потребує вивчення багатьох аспектів - організаційних, економічних, кадрових, мотиваційних, а також визначення успішності проектів за оцінкою користувачів (авторів і кінцевих споживачів), ставлення бібліотекарів до нових видів роботи та ін. У той же час дані всеукраїнського дослідження «Сервіси «Library Publishing» у ВНЗ України» вже доводять психологічну готовність бібліотекарів до впровадження видавничої діяльності.

Необхідним є створення потенціалу компетентних креативних бібліотекарів для підтримки нових ролей бібліотек у галузі наукових комунікацій та електронних досліджень, в т. ч. цифрового бібліотечного видавництва. Це можливо завдяки організації в Україні регіональних «Центрів компетентностей наукового бібліотекаря» як професійних навчально-практичних середовищ (на базі найбільш інноваційних наукових бібліотек ВНЗ).

Подяка

Автор статті висловлює щиру подяку О. О. Сербіну, директору наукової бібліотеки Київського національного університету імені Т Шевченка, та співробітникам науково-методичного відділу цієї бібліотеки (зав. відділу - Н. В. Якуніна) за організаційну допомогу в проведенні онлайн-опитування.

Список використаних джерел

Два століття служіння книзі. Історія Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, 1817-2017 : [монографія] / М. В. Алєксєєнко, М. О. Подрезова, О. В. Полевщикова,

В. П. Пружина, В. В. Самодурова ; авт. вступ. ст. та наук. ред. І. М. Коваль. - Одеса : ОНУ, 2017. - 292 с.

Колесникова Т. А. Издание научной периодики в университетах: новые задачи, участники, технологии / Т. А. Колесникова, И. А. Клюшник // Наука та прогрес трансп. - 2015. - № 6 (60). - С. 183-197. - Электрон. аналог печ. изд. - Режим доступу: http://bit.ly/2xtaJfa (дата обращения: 05.09.2017). - Загл. с екрана.

Колесникова Т. А. Коммуникационные модели деятельности библиотек высшей школы / Т. А. Колесникова // Библиотековедение. - 2014. - № 1. - С. 114-122. - Электрон. аналог печ. изд. - Режим доступу: http://bit.ly/2yogMP2 (дата обращения: 05.09.2017). - Загл. с екрана.

Колесникова Т. О. Науково-видавнича модель «Library Publishing» в університетських бібліотеках України та світу / Т. О. Колесникова, А. І. Миргородська // Вісн. Кн. палати. - 2015. - № 3. - С. 24-28. - Електрон. аналог. друк. вид. - Режим доступу: http://bit.ly/2xwYAnb (дата звернення: 05.09.2017). - За- гол. з екрана.

Колесникова Т. О. Танці крапель на воді з елементами айкідо або розвиток «Library Publishing» у ВНЗ України [Електронний ресурс] : [презентація] / Т. О. Колесникова // Бібліотеки вищих навчальних закладів: досвід та перспективи : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 19-21 черв. 2017 р.). - Одеса, 2017. - Електрон. дан. - Режим доступу: http://bit.ly/2xxCIYJ (дата звернення: 05.09.2017). - За- гол. з екрана.

Колесникова Т. О. Університетська бібліотека: створюємо простір успіху [Електронний ресурс] / Т. О. Колесникова // Бібліотека університету на новому етапі розвитку соціальних комунікацій : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпро, 1-2 груд. 2016 р.). - Дніпро : ДНУЗТ, 2016. - Електрон. дан. - Режим доступу: http://bit.ly/2ypFbnd (дата звернення: 05.09.2017). - Загол. з екрана.

Назар'єва С. В. Бібліотека як видавець наукових видань / С. В. Назар'єва // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2017. - № 1. - С. 6-10. - Електрон. аналог. друк. вид. - Режим доступу: http://bit. ly/2foc38i (дата звернення: 05.09.2017). - Загол. з екрана.

Подрезова М. О. Наукова бібліотека у видавничій діяльності класичного університету / М. О. Подре- зова // Сучасні видавництва вищих навчальних закладів : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Одеса, 23-26 верес. 2014 р.). - Одеса : ОНУ, 2014. - С. 40-55.

Помінова О. В. Можливості створення електронних конференцій за допомогою платформи Open Conference Systems: погляд бібліотекаря [Електронний ресурс] / О. В. Помінова // Бібліотека університету на новому етапі розвитку соціальних комунікацій : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпро, 1-2 груд. 2016 р.). - Дніпро, 2016. - Електрон. дан. - Режим доступу: http://bit.ly/2fOba9L (дата звернення: 05.09.2017). - Загол. з екрана.

Сервіси «Library Publishing» в університетських бібліотеках світу та України [Електронний ресурс] : [авторський вебінар] / Т. О. Колесникова // You Tube. - Електрон. відеодан. (1 файл : 1.20.24 хв.). - Ukraine, 22 лют. 2017. - Режим доступу: http://bit.ly/2whyran (дата перегляду: 05.09.2017). - Назва з тит. екрана.

Соловяненко Д. Академічні бібліотеки в новому соціотехнічному вимірі. Ч. 1 : Академічна бібліотека як видавець / Д. Соловяненко // Бібл. вісн. - 2010. - № 4. - С. 3-14.

Размещено на Allbest.ru