Роль науково-дослідної роботи студентів при вивченні хімічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль науково-дослідної роботи студентів при вивченні хімічних дисциплін

У статті розглянуто використання у навчальному процесі науково-дослідної роботи студентів як невід'ємної складової цілісної системи освітнього середовища у вищому навчальному закладі. Висвітлено зміст та види науково-дослідної роботи студентів фармацевтичного факультету ІФНМУ при вивчен¬ні хімічних дисциплін. Розкрито функції та завдання постійно діючого наукового гуртка на кафедрі хімії фармацевтичного факультету.

Зміни, які відбуваються в Україні та за її меж¬ами, висувають нові вимоги до сучасних фахівців. Підготовка фахівців передбачає не лише форму¬вання професійних знань, умінь та навичок, які необхідні для практичної діяльності, а й виховання всебічно розвиненої особистості, розвиток її піз¬навальних потреб та інтелектуальних здібностей, інтересів та мотивів, менталітету, формування су¬часного світогляду тощо [1, с. 3]. До найбільш ді¬євих способів, що забезпечують підвищення ефек¬тивності і якості підготовки фахівців у сучасних умовах, є побудова процесу навчання на основі інноваційних технологій з застосуванням проблем¬ного навчання.

Навчальна діяльність у вузі є підґрунтям для формування творчого потенціалу студента. Фор¬мами організації навчального процесу є: лекції, практичні, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання са¬мостійних завдань та науково-дослідна діяльність студентів [5, с. 5]. Необхідно відмітити, що науко¬ва робота студентів є однією з форм навчального процесу, у якій найбільше вдало поєднуються на¬вчання і практика. У рамках наукової праці студент спочатку здобуває перші навички дослідницької роботи (початковий етап, тобто наукові і про¬блемні гуртки), потім починає втілювати здобуті теоретичні знання у дослідженнях, так чи інакше пов'язаних із практикою (другий етап - різні сту¬дентські конкурси), а наприкінці цього тривалого процесу можлива участь у наукових конференціях різного рівня (третій етап) [3, с. 96].

Для підвищення якості підготовки спеціалістів у вищій школі потрібно більш ефективно залучати студентів до виконання науково-дослідної роботи починаючи ще з молодших курсів. Розуміння су¬часними студентами престижу науки стимулює їх до написання наукових робіт (статті, тези, конкурс¬ні роботи), співпраці з викладачами у виконанні фундаментальних досліджень, участі в міжнарод¬них та всеукраїнських наукових конкурсах, кон¬ференціях. Тобто талановита молодь університету повинна бути закріплена за досвідченими виклада¬чами та об'єднана у наукові гуртки.

Поряд із практичними уміннями здійснювати наукове дослідження, необхідною умовою ефек¬тивної та успішної наукової діяльності є готовність особистості до науково-дослідної роботи, її по¬шукова активність, продуктивна дослідницька по¬ведінка, стійке прагнення до творчого наукового пошуку та комплекс індивідуально-психологічних і характерологічних особливостей, що забезпечить високу ефективність її професійного функціону¬вання [4, с. 4]. Теоретичні основи професійних ком- петенцій майбутніх фахівців провізорів розгляда¬лися в наукових працях Л. Кайдалової [2, с. 367], з включенням до переліку обов'язкових професійних компетентностей фахівців фармації опанування студентами науково-дослідницькими навичками.

Враховуючи важливість наукової роботи сту¬дентів, в Івано-Франківському національному ме¬дичному університеті (ІФНМУ) діють постійно діючі наукові гуртки, які організовуються при кож¬ній кафедрі і є основною структурною одиницею студентського наукового товариства (СНТ). Осно¬вними завданнями якого є:

- залучення до роботи у гурток студентів, які виявляють інтерес до науково-дослідної роботи, яка ведеться на кафедрі;

- організація науково-дослідної роботи студен¬тів за напрямками діяльності кафедри;

- поглиблення, систематизація теоретичних і практичних знань, оволодіння методикою науко¬вих досліджень;

- опанування нових принципів та методів на¬укових досліджень;

- поглиблене вивчення студентами тематичного матеріалу з вибраної дисципліни;

- розвиток навичок самостійної творчої пошу¬кової роботи, накопичення досвіду досліджень;

- вироблення рекомендацій для впровадження у практику найкращих наукових результатів, які отримані студентами;

- виховання творчого ставлення до наукового пошуку, потягу до самоосвіти, підвищення власної наукової активності;

- інтелектуальний і духовний розвиток особис¬тості.

Для виконання поставлених завдань наукові гуртки проводять такі заходи:

- організовують бесіди в академічних групах для залучення студентів до роботи у наукових гуртках;

- дають змогу студентам, які виявили бажання займатися науково-дослідною роботою реалізувати свої вміння;

- організовують секції для глибшого досліджен¬ня вузької, спеціальної проблематики;

- організовують міжкафедральні наукові конфе¬ренції.

При підготовці фахівців для фармацевтичної галузі важливу роль відіграє вивчення хімічних дисциплін, які є базовими для спеціальних дис¬циплін. На кафедрі хімії фармацевтичного факуль¬тету ІФНМУ проводиться викладання дисциплін хімічного циклу: неорганічної хімії, органічної хі¬мії, аналітичної хімії, фізичної та колоїдної хімії, токсикологічної хімії для студентів фармацевтич¬ного факультету очної і заочної форми навчання. Метою навчання хімічних дисциплін є формування у студентів теоретичних та практичних навичок у галузі виготовлення, контролю якості та зберігання лікарських препаратів. Знання з даних дисциплін дозволять майбутньому фахівцю оволодіти най¬суттєвішими навичками якісного і кількісного про¬гнозування вірогідності перебігу хімічних реакцій та встановлення механізмів взаємодії неорганічних та органічних речовин, що використовуються в ме¬дичній та фармацевтичній практиці, а також їх біо- трансформації в організмі людини.

Для більш ширшого залучення студентів до наукової роботи на кафедрі хімії функціонує сту¬дентський науковий гурток у якому студенти ши¬роко залучаються до виконання фрагментів нау¬ково-дослідницьких робіт, що спонукає їх глибше вивчати хімічні дисципліни, знайомитись з науко¬вою літературою, сприяє закріпленню практич¬них навичок і розвитку наукової творчості. Орга¬нізовано також роботу гуртка Малої академії наук секція «Хімія» та постійно проводяться студент¬ські наукові симпозіуми з актуальних тематик, що розширює кругозір у розумінні впливу лікарських форм на організм людини, методи їх синтезу і контролю якості.

У постійно діючому науковому гуртку кафедри хімії студенти під керівництвом наукового керів¬ника проводять синтез нових органічних та неор¬ганічних сполук, які можуть проявляти біологічну активність та використовуватись як лікарські пре¬парати. Під кінець навчального року проводять розгорнуте засідання гуртка на якому обговорю¬ють результати роботи у кожній групі та висловлю¬ють рекомендації для оформлення наукових робіт на студентську наукову конференцію.

На 88 науково-практичну конференцію студен¬тів та молодих учених з міжнародною участю “Ін¬новації в медицині”, яка відбувалась 28-30 березня 2019 р. в Івано-Франківському національному ме¬дичному університеті, членами студентського на¬укового гуртка було підготовлено 6 тез доповідей за наступними темами:

- Стійкість комплексів гліцину, аланіну та гісти¬дину з деякими мікроелементами.

- Використання сучасних методів очищення витяжок в процесі судово-токсикологічних дослі¬джень.

- Вивчення кристалічної та електронної струк¬тур тетрарної сполуки ТЬСо^^і^^.

- Визначення розмірів поверхнево-активної ре¬човини.

- Наркоманія як суспільна проблема.

- Докінгові дослідження нових інгібіторів біл¬ків сТьА-4 та PD-1.

Отримані в результаті реалізації робіт нові на¬укові результати збагачують лекційний матеріал основних курсів, використовуються у нових на¬вчальних курсах і дозволяють зберегти високий науковий рівень викладання.

Необхідно відмітити, що проведення студент¬ських олімпіад, конференцій, конкурсів наукових робіт є ефективним засобом об'єктивного вияв¬лення та відбору обдарованої студентської молоді, реалізації творчих здібностей студентів, стимулю¬вання потреби у творчому опануванні знань, акти¬візації навчально-пізнавальної діяльності. Водно¬час оволодіння технологією організації науково- дослідної роботи та її виконанням не тільки сприяє забезпеченню глибини засвоєння навчального ма¬теріалу, а й підвищує рівень інформаційної куль¬тури студентів, істотно змінюється роль студента, який стає активним учасником навчально-виховно¬го процесу. Тут же підвищується роль викладача як лідера, організатора. У студентів змінюється дже¬рело мотивації навчання - воно стає внутрішнім, підвищується рівень власної активності, творчості. Кожен викладач вищого навчального закладу пови¬нен приділяти науковій роботі не менше уваги, ніж аудиторним заняттям, незважаючи на те, що це за¬бирає багато часу і сил. Адже найбільша нагорода для нього - це дійсно освічена, всебічно розвинена і вдячна людина, що завжди буде пам'ятати уроки, здобуті в юності.

Отже, залучення студентів до виконання на¬уково-дослідної роботи має важливе значення в навчальному процесі при вивченні дисциплін хімічного циклу, а також використовується з ціл¬лю оптимізації закріплення та засвоєння знань, умінь та навичок студентів з хімічних дисциплін.

Крім того, науково-дослідна робота побудована на суб'єкт суб'єктній взаємодії, що є важливою умовою реалізації принципу відкритості освітньої системи вищої школи, та нерозривно пов'язана з навчальним процесом. Для подальших досліджень є розробка певних умов, які сприятимуть розвитку творчого потенціалу студентів у процесі вивчення дисциплін хімічного циклу в вищий школі.

Список використаних джерел

навчальний фармацевтичний науковий

1. Кайдалова Л. Г Професійна підготовка майбутніх фахівців фармацевтичного профілю у вищих навчальних закладах: монографія / Л. Г. Кайдалова. - Харків: НФаУ,

2010. - 364 с.

2. Кайдалова Л. Г., Мнушко З. М. Модульна техноло¬гія навчання: Навч.-метод. посіб. Для викладачів та студ. вищ. навч. закл. - Х.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки,

2002. - 86 с.

3. Мельник І. Науково-дослідна робота студентів як компонент освітнього середовища підготовки майбут¬нього спеціаліста // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Наук. збірник. Випуск 21. - Умань,

2007. - С.85-91.

4. Мельник І. О. Організація і методика проведення наукових досліджень: Методичні рекомендації та за¬вдання до практичних занять і самостійної роботи для здобувачів вищої освіти ступеня «доктор філософії» - Миколаїв, Миколаївський національний аграрний уні¬верситет, 2017. - 65 с.

5. Підаєв А. В., Передерій В. Г. Болонський процес в Європі. - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2004. - 190 с.

Размещено на Allbest.ru