Сутність когнітивно-комунікативної методики викладання та її застосування при викладанні сходознавчих дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність когнітивно-комунікативної методики викладання та її застосування при викладанні сходознавчих дисциплін

Стаття є дослідженням сутності когнітив- но-комунікативної методики викладання. Автором проа-налізовано її основні принципи та аспекти, адже інтерес до когнітивно-комунікативного навчання іноземних мов поступово зростає. Особливо актуальною в сучасній мето-диці є проблема навчання іноземної мови як засобу спілку-вання. Однак традиційні методи навчання за комунікатив-ною методикою не дають значних позитивних результатів. Студенти на початковому етапі навчання іноземної мови мають занижений рівень розвитку слухового диференційного відчуття, що порушує сприйняття звукового образу слів. Половина студентів не вміє прогнозувати лексичний матеріал під час побудови власних висловлювань, не вміє асоціювати словесні пари тематично пов'язаних слів, пра-вильно кодувати та декодувати словниковий матеріал. Це призводить до невміння зображати потрібну кількість фак-тів, висловлюватися логічно та грамотно, спонтанно під-тримувати розмову або вести дискусію. Саме когнітивний підхід у навчанні зможе зробити комунікативну методику більш динамічною і надасть новий імпульс для поновлен-ня методичної думки.

Проблема навчання іноземних мов розглядається не як навчання власне лінгвістичних знань, а як трансляція знань про світ. Важливим є те, що когнітивно-комунікатив- ний підхід до навчання іноземної мови можна розглядати як поєднання когнітивного підходу з його комунікаційним складником, що робить необхідним у першу чергу звер-нення до розгляду історичного формування змісту когні- тивного підходу в педагогічному ключі.

Когнітивно-комунікативний підхід до навчання тео-ретично обґрунтовує комунікативну методику навчання іноземних мов. Використовуючи цей підхід, можна розв'я-зувати методичні питання, пов'язані з відбором, організаці-єю, послідовністю вивчення мовного матеріалу і способів його пред'явлення і тренування. У результаті дослідження було встановлено, що в основі побудови когнітивно-ко- мунікативної методики вивчення мови лежить поняття мовно-комунікативної компетентності студентів як об'єк-тивної категорії, яка фіксує суспільно визнаний комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, дотичних до мови емоційно-оцінних ставлень тощо, які можна застосовувати в щонайширшій сфері комунікативної діяльності людини.

Постановка проблеми. Актуальним у процесі навчання іноземної мови є те, що активно впроваджуються когнітивні та комунікативні технології, адже комунікативне спрямування заняття передбачає формування системи певних знань, умінь і навичок, надає можливість студенту сформувати кон-кретні компетенції, а саме мовні, соціокультурні, дискурсивні, соціальні, стратегічні компетенції. Завдяки когнітивному підходу до вивчення іноземної мови можливо накопичувати та впорядковувати теоретичні, лінгвокультурологічні знання, розвивати пізнавальні можливості студентів. Об'єднавши комунікативний і когнітивний підходи в методиці викладання іноземної мови, можна підвищити ефективність використання набутих знань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Когнітивно-ко- мунікативна методика навчання висвітлена в багатьох працях сучасних лінгводидактів (О.М. Горошкіної, І.П. Дроздової, М.І. Пентилюк, Т.В. Симоненко). Окремі лінгводидактичні аспекти цього методу розроблено в надбаннях сучасних учених М.С. Вашуленка, С.О. Карамана, В.Я. Мельничайка, Н.В. Под- левської, Г.Т. Шелехової. Зважаючи на важливість всебічного вивчення особливостей використання когнітивного підходу у викладанні мов, багато вчених займалися дослідженням цього питання в психолого-педагогічному аспекті (Р. Аткінсон, В. Бєлянін, В. Дем'янков, І. Зимня, О. Леонтьєв, Н. Тализіна). Попри теоретико-практичні досягнення в розв'язанні пору-шеної проблеми залишається недостатньо розкритим питання сутності когнітивно-комунікативної методики викладання та її застосування при викладанні сходознавчих дисциплін.

Мета статті - з'ясувати та проаналізувати сутність когні- тивно-комунікативної методики викладання та її застосування при викладанні сходознавчих дисциплін.

Виклад основного матеріалу. Проблемою когнітивного підходу у навчанні іноземної мови займалися багато методистів і лінгвістів. «Когнітивний» (від лат. ^тйо - знання, пізнання) підхід формально пов'язується з опублікованою в 1967 році У Найсером програмною роботою «Когнітивна психологія». У своїй роботі У. Найсер запропонував провести аналіз розу-мової діяльності за допомогою експериментальних методик психології та фізіології з метою обґрунтування необхідності врахування специфіки психічних процесів для підвищення ефективності інтелектуальної роботи людини.

Когнітивний підхід у своїх роботах розвиває С. Шатілов. Він запропонував комунікативно-когнітивну та культурно-кра-їнознавчу концепцію викладання іноземних мов [8, с. 127]. Комунікативний компонент цієї концепції автор розглядає через технології навчання, які повинні забезпечувати інте-рактивне, особистісно-мотиваційне спілкування студентів на занятті з іноземної мови. Когнітивний компонент передбачає усвідомлене засвоєння студентами культурно-країнознавчих відомостей і мовного матеріалу. Розглядаючи когнітивний аспект опановування іноземною мовою, О. Леонтьєв підкрес-лює, що, опановуючи іноземну мову, ми одночасно засвоюємо властивий відповідному народу образ світу, те чи інше бачення світу через призму національної культури, одним із важливі-ших компонентів якої є мова. На думку О. Леонтьєва, основне завдання опанування іноземною мовою в когнітивному аспекті полягає в тому, щоб навчитися здійснювати орієнтування так, як це робить носій мови.

Навички зрілого читання іншомовних текстів можуть бути розвинені вже на початковому етапі вивчення іноземних мов у немовному ВНЗ, якщо використовувати когнітивно-комунікативну методику, побудовану на психокогнітивній моделі декодування інформації за принципом «зверху-вниз» від більш високого рівня до розпізнавання лексико-граматичних форм [5, с. 146]. A. Johns виділяє п'ять ключових понять, які харак-теризують когнітивний підхід до навчання читання: схеми, інтерактивність, значеннєва обробка тексту, набір читацьких стратегій, метакогнітивна усвідомленість.

Реалізацію інноваційних підходів до навчання іноземної мови слід розглядати як спосіб інноваційного перетворення сучасної педагогічної дійсності й освітнього середовища педа-гогом. Саме педагог проєктує і реалізує різноманітні форми організації навчального процесу і навчальних занять як його окремих елементів, використовує різноманіття методів, форм, засобів і технологій, забезпечуючи поступальний рух думки учня по шляху пізнання і створюючи варіативне освітнє сере-довище [4, с. 89].

Суть комунікативного підходу - це стратегія, яка моделює спілкування, створює психологічне та мовне середовище, сві-доме осмислення матеріалу і способів дії до них, а також усві-домлення вимог до ефективності висловлювання, реалізацію основних функцій спілкування: пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, регулятивної.

Когнітивний підхід до дослідження мови виходить з того, що значна роль у формуванні мовних значень належить людині як носію певного досвіду і знань. Суть когнітивного підходу полягає в тому, що процес навчання спрямований на розв'я-зання таких проблем як сприйняття (пізнання), придбання, обробка, структурування, зберігання, використання, уяву, логічне мислення.

Когнітивний аспект повинен бути включеним у комуніка-тивний і бути підпорядкованим йому [9, с. 4]. Вправи повинні включати питання і завдання на розвиток пам'яті, уваги, логіки, мислення, завдання проблемного та творчого харак-теру, активізують розумову та емоційну діяльність студентів. Когнітивно-комунікативний підхід до навчання іноземної мови можна розглядати як поєднання когнітивного підходу з його комунікаційним складником, що робить необхідним у першу чергу звернення до розгляду історичного формування змісту когнітивного підходу в педагогічному ключі.

Натепер комунікативний напрям у навчанні іноземних мов відрізняється зростаючою увагою до особистості студента. Процес опанування іноземною мовою, збагачений даними когнітивної психології та когнітивного підходу, перетворює навчання іноземних мов в усвідомлений навчальний процес, у якому на будь-якому етапі роботи повинні бути задіяні розу-мові здібності студентів [7, с. 223].

Когнітивно-комунікативний підхід до навчання теоретично обґрунтовує комунікативну методику навчання іноземних мов. Використовуючи цей підхід, можна розв'язувати методичні питання, пов'язані з відбором, організацією, послідовністю вивчення мовного матеріалу і способів його пред'явлення і тре-нування. При цьому слід враховувати комунікативну потребу студентів і навчальні умови. При використанні когнітивно-комунікативного підходу відбувається забезпечення свідо-мого засвоєння мовних, країнознавчих і культурно-естетичних знань, за допомогою яких відбувається розвиток і задоволення пізнавальних інтересів і запитів формування особистості сту-дента, який вивчає іноземну мову на мінімально необхідному рівні [1, с. 13].

Когнітівно-коммунікатівні технології поділяються на такі категорії:

- проектна діяльність;

- навчальна конференція;

- творча майстерня;

- колажування;

- монтаж;

- інтелектуальні карти;

- кейс-метод;

- робота з таблицями, схемами.

В результаті студент перетворюється в активного учасника процесу іншомовного навчання. Процес навчання складається з моделей реального спілкування й особливостей реальної іншомовної комунікації, оскільки, володіючи лише системою мови (знання з граматики і лексики), проблематично вико-ристовувати іноземну мову в умовах міжкультурного спілку-вання.

Ефективність когнітивно-комунікативної методики нав-чання читання забезпечується комплексом вправ, у якому враховуються індивідуально-особистісні характеристики, когнітивні стилі та стратегії студентів. За допомогою когнітивно-комунікативної методики навчання читання іноземною мовою можна скоротити шлях опановування великим об'ємом професійно-орієнтованої іншомовної інформації, яка необхідна студенту ВНЗ, а також покращити швидкість та якість її вилу-чення для подальшого використання [3, с. 23].

У процесі розроблення когнітивно-комунікативного методу має бути враховано п'ять концептуальних засад:

- інтегрування навчального матеріалу, що найбільш адекватно

відображає ідею формування цілісного уявлення студентів про навколишнє середовище, ідею ефективного формування їхнього наукового середовища;

- структурування навчального матеріалу слід здійснювати з позиції

диференціації, що є найбільш перспективним під час поглибленого вивчення студентами навчального матеріалу чи дослідження й охорони певних об'єктів та явищ навколиш-нього середовища;

- міжпредметний підхід у конструюванні змісту навчального та виховного матеріалу, що дає змогу об'єднати навчальні предмети в уніфіковану навчально-виховну систему, завдяки чому долається розрив між природничими і гуманітарними циклами навчальних предметів;

- індивідуалізація навчально-виховного процесу;

- діяльнісний підхід, основною метою якого є форму-вання наукового світогляду, високої духовності та моральних якостей осо-бистості, сприяння професійній орієнтації та самореалізації у складному, багатогранному соціокультурному середовищі. Отже, враховуючи названі концептуальні засади, когнітив- но-комунікативна методика ґрунтується на загальнодидактич- них і лінгводидактичних принципах навчання, з-поміж яких провідними є:

- особистісний принцип, який забезпечує розвиток і само-розвиток

особистості учня як суб'єкта пізнання і навчальної діяль-ності, ґрунтуючись на виявлених його індивідуальних особли-востях;

- етнокультурологічний - реалізується у двох напрямах: навчання

сходознавчих дисциплін у контексті вивчення культури Сходу; пізнання культури країн Сходу у взаємодії з культурами інших народів;

- інтегративності - дає можливість інтегрувати здобуту пізнавальну інформацію, спонукає студентів і викладачів до спільної діяльності;

- емоційності навчання - передбачає жвавий, образний виклад матеріалу;

красу в логіці викладу навчального матеріалу; викори-стання цікавих прикладів; створення почуття виконаного обов'язку [6, с. 63].

Тому когнітивно-комунікативний метод у вивченні схо-дознавчих дисциплін спирається на принцип усвідомлення у викладанні. Усвідомлення може належати як до суб'єкта діяльності (усвідомлення себе, рефлексія), так і до змісту, процесу діяльності. У викладанні сходознавчих дисциплін це означає, що навчання певних лінгвістичних явищ повинно спи-ратися на мислення і дії, які лежать в основі розуміння і вико-ристання цих явищ у мовленні.

У рамках когнітивного підходу студент вважається актив-ним і свідомим учасником процесу навчання, а не об'єктом навчальної діяльності викладача. Іншими словами, між студен-тами і викладачем реалізуються суб'єкт-суб'єктні відносини. У такому навчанні викладач повинен вміти викликати в сту-дента справжній інтерес до предмета спілкування і до себе як до співрозмовника. Студенти виступають у ролі єдиного взає-модіючого, колективного, сукупного суб'єкта, організація якого також входить до завдань викладача. Тому повинна бути органі-зована і навчальна співпраця студентів між собою у розв'язанні навчальних завдань так, щоб формувався колективний суб'єкт і діяв принцип колективної комунікативності навчання.

Основним засобом навчання сходознавчих дисциплін у ког- нітивно-комунікативній методиці є текст. Текст є посередником між учасниками спілкування, важливим компонентом у струк-турі комунікативного акту між адресантом (тим, хто вислов-люється) і адресатом (тим, хто сприймає висловлювання). Змістова єдність тексту втілена у своєрідних структурно-смис-лових згустках - концептах, тобто тексті як одиниці культури [2, с. 244].

Висновки

Когнітивна та комунікативна методики спрямо-вані на виконання головного завдання мовної освіти за сучас-них умов - формування комунікативної компетенції того, хто вивчає мову, і цілком відповідає загальноєвропейським орієн-тирам із питань мовної освіти. Кожна з цих методик має свої завдання, але, інтегруючись, вони виконують головну функ-цію - формування і подальший розвиток мовної особистості на засадах неперервної мовної освіти.

Когнітивна й комунікативна методики забезпечують досяг-нення головної мети стандартизованої мовної освіти - фор-мування і розвитку комунікативної компетенції кожного, хто вивчає сходознавчі дисципліни як рідні і як державні. Зага-лом когнітивно-комунікативний підхід до навчання мови, який сформувався на базі провідних ідей означених методик, є одним із найпріоритетніших у реалізації стандарту мовної освіти в Україні.

Література

навчання іноземний мова

1.Гончаренко А. Особистісно-орієнтована модель освіти: підготовка педагога / А. Гончаренко // Дошкільне виховання. 2008. № 1. с. 13.

2.Дроздова І.П. Наукові основи формування українського професійного мовлення студентів ВНЗ нефілологічних спеціальностей : монографія / І.П. Дроздова. Х. : ХНАМГ, 2010. с. 244.

3.Житник Б.О. Методичний порадник: форми і методи навчання. Харків : Основа, 2005. с. 23.

4.Зонтова С.Є. Когнітивний підхід до навчання іншомовної лексики / С.Є. Зонтова // Проблеми сучасної педагогічної освіти : Зб. наук. праць. Ялта : РВВ КГУ, 2005. Вип. 8, ч. 2. с. 89.

5.Зубенко Т.В. Комунікативний підхід до навчання іноземної мови / Науковий вісник Миколаївського державного університету : Збірник наукових праць. Випуск 23: Педагогічні науки. Том 1 / За заг. ред. В.Д. Будака, О.М. Пєхоти. Миколаїв : МДУ 2008. с. 146.

6.Клименко М.В. Когнітивний підхід до навчання спілкування англійською мовою. Англійська мова та література. 2017. № 7-8. с. 63.

7.Стойко С.В. Реалізація комунікативного підходу в навчанні іноземних мов / С.В. Стойко // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Чернігів : ЧДПУ, 2011. Вип. 85 (Серія: Педагогічні науки). с. 223.

8.Фіцула М.М. Педагогіка : Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. 3-тє вид., перероб. і доп. Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2006. с. 127.

9.Щепилова А.В. Когнитивный принцип в обучении второму иностранному языку: к вопросу о теоретическом основании. 2003. № 2. с. 4.

Размещено на Allbest.ru