До проблеми викладання дисципліни "Основи машинного перекладу" студентам-перекладачам із двох слов’янських мов на українську

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра української мови та слов'янської філології ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»

До проблеми викладання дисципліни «Основи машинного перекладу» студентам-перекладачам із двох слов'янських мов на українську

Півень Н.М.,

кандидат педагогічних наук, доцент

Бороденко Л.М.,

кандидат філологічних наук, старший викладач

Анотація

Статтю присвячено проблемі викладання дисципліни «Основи машинного перекладу» студентам-перекладачам із двох слов'янських мов (російської та польської) на українську. З'ясовано, що процес комп'ютеризації й розповсюдження «світової павутини» став однією з провідних тенденцій розвитку людства; швидкість змін, які відбуваються в усіх сферах, змушують суспільство до постійної переорієнтації соціальних інститутів і зв'язків між ними. Визначено, що важливе місце відводиться питанню формування гуманітарної спрямованості у використанні комп'ютерних технологій, що безпосередньо пов'язано із професією майбутнього перекладача.

Матеріалом для дослідження послугувала навчальна дисципліна «Основи машинного перекладу» для магістрів-перекладачів із двох слов'янських мов на українську. Опрацьовано проблематику комп'ютеризації серед студентів гуманітарного напряму, використання комп'ютерних програм, здатних пришвидшити й покращити перекладацький продукт, що пов'язано з навчанням і допомогою студентам-перекладачам в умінні опанувати ці системи й випустити у світ якісного конкурентоспроможного фахівця. Проаналізовано наявні дослідження заявленої проблеми в науковому просторі й надано методичні погляди, думки, напрацювання щодо викладання основ машинного перекладу названим вище студентам.

На переклад запропоновано магістрам-перекладачам тексти науково-технічного характеру російською та польською мовами й простежено основні лексико-граматичні помилки, які виникають під час здійснення машинного перекладу.

Виявлено основні труднощі, які виникають під час навчання студентів перекладати різностильові тексти за допомогою машини: теоретичний і практичний аспекти. Зазначено, що для магістрів-перекладачів сприйняття й редагування змісту вихідного тексту (за потреби) з російської на українську є набагато простішим, ніж із польської на українську. Автори зауважують, що важливе місце в підготовці магістрів-пере- кладачів належить засвоєнню базових знань, умінь і навичок в освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавра.

Доведено, що якісне опанування машинного перекладу - важливий чинник на шляху до підвищення професійних навичок майбутніх перекладачів-слов'яністів.

Ключові слова: переклад, методика перекладу, машинний переклад, студенти-перекладачі з двох слов'янських мов на українську; переклад із польської на українську; переклад з російської на українську; процес навчання; практичні навички, комп'ютерна грамотність.

Piven N., Borodenko L. On a problem of teaching the course “example-based machine translation” to the students-translators of two Slavic languages into Ukrainian

Summary

The article reveals the problem of teaching the course “Example-based machine translation” to the students-translators of two Slavic languages (Russian and Polish) into Ukrainian. It is found that computerization and the spread of “world-wide web” is of prominent trend of human development; the pace of changes occurred in all life spheres encourage the society to transform constantly social institutions and links among them. It is identified that the issue of humanitarian dimension shaping while using computer technologies should paid special attention to, which is directly related to the profession of future translator. The course “Example-based machine translation” taught the Masterstranslators of two Slavic languages into Ukrainian serves as the material for studying.

The issue of computerization among the students of humanitarian dimension, use of computer programs enabling to speed up and improve the translation performance is considered. It is closely linked to the challenges of teaching and assistance the students-translators to master these systems, as well as of promoting the graduate of highly qualified and competitive specialists.

Existing scientific studies of the problem set are analyzed; methodical views, thoughts, developments concerning teaching example-based machine translation to the students mentioned above are given.

Masters-translators were offered texts of scientific and technical nature in Russian and Polish languages as a material for translation. The main lexical and grammar mistakes occurred during machine translation are examined.

The main difficulties arisen during the time of teaching students to translate multi-styled texts with the machine help both in theoretical and practical aspects are identified. It is stated that awareness and editing of source text content (if necessary) from Russian into Ukrainian is much simpler than the one from Polish into Ukrainian for Masters-translators. The authors note that acquiring basic knowledge, skills and competences relevant to Bachelor's educational and qualification level plays an important role in preparation Masters-translators.

It is proved that high-quality mastering of machine translation is a profound factor for improving professional skills of future translators of Slavic languages.

Key words: translation, methodology of translation, machine translation, students-translators of two Slavic languages into Ukrainian, translation from Polish into Ukrainian, translation from Russian into Ukrainian, learning process, practical skills, computer literacy.

Постановка проблеми

Ми живемо в глобальному просторі, коли час став не просто філософською категорією - він є засадою, одним із підґрунть успіху в найрізноманітніших проєктах і масштабах. Для сучасного перекладача саме цей чинник є одним із найважливіших, адже міжнаціональна комунікація з будь-яких питань (економічних, політичних, соціальних тощо) може бути оцінена як результативна за умови вчасного й доречного її здійснення. Завдання перекладача виконувати свою роботу якісно та швидко: перекладене добре, але після зазначеного терміну перестає бути цікавим, знижує вартість.

Натепер, коли процес комп'ютеризації й розповсюдження «світової павутини» став однією з провідних тенденцій розвитку людства, коли людська діяльність в умовах сучасної цивілізації досягла такого рівня, що швидкість змін, які відбуваються в усіх сферах, змушують суспільство до постійної переорієнтації соціальних інститутів і зв'язків між ними, настав час для максимальної міжмовної комунікації без меж. Однак поширення процесу комп'ютеризації спричинило й появу низки проблем: потреба в розробці нових технологій матеріального й духовного виробництва; використання інформації як безпосередньо продуктивної сили; підвищення рівня освіченості та інформованості суспільства тощо.

Важливе місце відводиться питанню формування гуманітарної спрямованості у використанні комп'ютерних технологій, що безпосередньо пов'язано з професією майбутнього перекладача. Часи, коли перекладач працював виснажливо довго, оперуючи важкими багатотомними словниками, папером та ручкою, збігли за водою. Зараз високопрофесійний перекладач має вільно володіти своїм помічником - персональним комп'ютером, легко оперувати всім різноманіттям комп'ютерних програм, здатних пришвидшити й покращити перекладацький продукт. Тут постає головне завдання для викладачів вишів - навчити, допомогти студентам-перекладачам опанувати ці системи й випустити у світ якісного конкурентоспроможного фахівця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Як відомо, історія машинного перекладу бере свій початок із XVII століття, коли «філософи Лейбніц і Декарт прогнозували створення кодів, що могли б зв'язати слова між мовами» [1]. За цей тривалий час проблемами машинного або автоматичного та автоматизованого перекладів займалися вчені різних галузей науки - від інформатики та лінгвістики до психології й педагогіки. Наприклад, ідея автоматизованого перекладу була розвинена в статті Мартіна Кея ще в 1980 році, який вважав, що комп'ютер бере на себе рутинні операції та звільняє людину для операцій, які вимагають людського мислення.

Машинному перекладу як напряму, його специфіці, позитивним і негативним чинникам присвячені роботи О.С. Кула- гіної [2], Н.П. Франчук [3], Н.С. Кочеткової, О.В. Ревіної, Ж.Г. Мацак [5]; особливостям автоматичного перекладу присвячена робота В.К. Пономаренко [6]. Наукова розвідка М. Періжняк стосується проблем використання машинного перекладу під час перекладу художніх творів [7, с. 69]. Учені Н.Н. Леонтьєва, З.М. Шаляпіна на початку 1990-х років надрукували роботу, яка стосувалася проблем і стану сучасного машинного перекладу [8].

Л.В. Романюк розглядала питання застосування систем машинного перекладу студентами немовних спеціальностей. Авторка статті підкреслила: «Застосування машинного перекладу студентами немовних спеціальностей у процесі навчання іноземній мові має як позитивні сторони, так і негативні сторони» [9, с. 146]. На її думку, для навчання таких студентів слід проводити подальші теоретичні дослідження з метою розробки та впровадження у навчальний процес дидактичних завдань, здатних підвищувати мотивацію для якісного перекладу професійно орієнтованих текстів.

Теоретичним аспектам навчання лінгвістичної інформатики як прикладної лінгвістичної дисципліни присвячена робота Н.П. Франчук, яка розкриває зміст дисципліни «Лінгвістична інформатика» й описує п'ятикомпонентну методичну систему навчання зазначеної дисципліни, серед напрямів вивчення якої одному із перших відводиться місце машинному перекладу, покликаному навчити студентів «процесу перетворення текстів за допомогою комп'ютерних програм» [3, с. 79]. Науковці Л.О. Гречуха та В.В. Кузебна у статті «Системи машинного перекладу: оглядовий аналіз» показують класифікації систем машинного перекладу, які існують, наголошуючи на тому, що «кожен перекладач може вибрати ту систему машинного перекладу, яка буде відповідати його особистим потребам і вподобанням» [10, с. 374]. Білоруський педагог В.В. Воронович запропонував конспект лекцій для студентів сучасних іноземних мов із дисципліни «Машинний переклад», в якому висвітлює види та стратегії машинного перекладу, структуру систем машинного перекладу, використання корпусів текстів тощо [11]. У 2008 році вийшла робота А.Л. Семенова «Сучасні інформаційні технології та переклад» [12].

Зазначений напрям є досить затребуваним та актуальним, інтерес до нього триває майже століття й наразі залишається достатньо високим. Автори звернули увагу на значну кількість наукових робіт, присвячених машинному перекладу, однак вибір теми дослідження спрямований на розв'язання проблем, які виникають під час викладання дисципліни «Основи машинного перекладу» студентам-перекладачам із двох слов'янських мов (російської та польської) на українську. Серед усіх проаналізованих публікацій, які висвітлюють підготовку перекладачів у вишах, немає робіт, спрямованих на машинний переклад у рамках слов'янських мов. Вони стосуються лише підготовки перекладачів романо-германської групи мов.

Метою статті є прагнення проаналізувати наявні проблеми викладання дисципліни «Основи машинного перекладу» студентам-перекладачам із двох слов'янських мов (російської та польської) на українську, зазначити проблеми, труднощі, які виникають під час навчання студентів перекладати різностильові тексти, застосовуючи машинний переклад, і довести, що якісне опанування машинного перекладу є одним із важливих чинників на шляху до удосконалення підготовки майбутніх перекладачів-слов'яністів.

Виклад основного матеріалу

Дисципліна «Основи машинного перекладу» (далі - ОМП) вивчається студентами-магістрами. У процесі навчання цей рівень набуття освіти дозволяє більш ретельно заглиблюватися в теорію й практику за обраним напрямом і надалі (за бажання) розпочинати викладацьку діяльність або присвячувати себе науці, однак рівень магістерських перекладів безпосередньо залежить від базового (бакалаврського) рівня.

Протягом навчання в магістратурі майбутні перекладачі з двох слов'янських мов на українську (далі - ПСМ) вивчають низку дисциплін: історію перекладу - 90 годин, лінгвокраїнознавство - 90 годин, методику викладання перекладу у вищій школі - 90 годин, педагогіку вищої школи - 90 годин, риторику - 90 годин тощо. Окреме місце відводиться базовим дисциплінам: методика й техніка здійснення наукового перекладу - 90 годин, порівняльна стилістика російської та української мов - 90 годин; прагматичні аспекти перекладу - 90 годин, практика російсько-українського перекладу - 300 годин, практичний курс польської мови та перекладу - 300 годин, синхронний переклад - 120 годин. Заслуговує на окрему увагу дисципліна, яка допомагає навчитися здійснювати переклад швидко та якісно. На вивчення ОМП передбачено 3 кредити (90 годин): 16 годин лекцій, 8 - практичних занять і 66 годин відводиться на самостійну роботу студента (далі - СРС). Важливість цієї дисципліни обґрунтована об'єктивними речами, оскільки саме ОМП здатні сформувати ті компетенції у майбутнього фахівця, які наблизять його до справжнього професіоналізму.

ПСМ протягом навчання повинен опанувати перекладацькі компетенції (володіння мовою оригіналу й мовою, якою здійснюється переклад, на професійному рівні; глибокі знання лексики, стилістики, термінології тощо), навчитися користуватися електронними словниками, опанувати або відшліфувати навички роботи з персональним комп'ютером; «бути на ти» з інтернет-компетенціями (швидко знаходити в мережі необхідну довідкову (фонову) інформацію, словники, паралельні корпуси текстів, ефективно користуватися іншими онлайн-ресурсами, корисними для перекладачів), що безпосередньо вивчається в ОМП.

ОМП поєднує в собі кілька дисциплін: лінгвістику, перекладознавство, інформатику, психологію. Важливе місце в цьому ланцюгу відводиться саме інформатиці. Слід зазначити, що ця дисципліна вивчалася ПСМ на першому курсі протягом одного семестру протягом 90 годин, із яких 50 - це години на СРС (аудиторних годин лише 40!), у кінці навчання студенти складали залік. Автори вважають, що цієї підготовки для майбутніх перекладачів, які повинні вільно оперувати комп'ютерними програмами, словниками, офісом, недостатньо. Уже перші заняття з ОМП показали, що студенти мають ряд проблем, пов'язаних із низькою комп'ютерною грамотністю (переклади, подані на перевірку, були або погано відформатовані, або форматування було зовсім відсутнє; при всьому засиллі гаджетів, глобальному «крокуванні» інтернету, на жаль, «на ти» з ІТ-технологіями далеко не всі перекладачі-магістри).

Науковці висловлюють безліч точок зору «за й проти» машинного перекладу, зокрема Ю. Желіховський вважає: «Машинний переклад дозволяє розвинути практичні навички використання сучасних комп'ютерних методів і прищеплює студентам перекладацькі навички» [13, с. 112]. Ю. Яварі ж наполягає: «Машинний переклад може представляти інтерес тільки для вчених у якості об'єкта наукових досліджень» [14, с. 197]. Автори згодні, що початкові кроки в перекладацькій діяльності мають бути здійснені самостійно перекладачем, тільки тоді він стане професіоналом, компетентною у своїй справі особистістю. Однак користь допомоги машини стовідсоткова: висока швидкість виконання роботи, можливість терміново ознайомитися з матеріалом (за потреби), конфіденційність, універсальність, можливість здійснення онлайн-перекладу, відсутня потреба власноруч довго набирати перекладений текст. Майбутній перекладач повинен вільно володіти персональним комп'ютером і програмами, електронними словниками, здатними допомогти йому створити новий продукт - перекладений текст.

Науковець Н.П. Франчук у своїй розвідці про аспекти навчання лінгвістичної інформатики як прикладної лінгвістичної дисципліни пропонує з метою формування у майбутніх вчителів інформатики знань і вмінь стосовно використання комп'ютера опрацьовувати такі теми: технологія комп'ютеризованого перекладу, предмет і завдання корпусної лінгвістики, лінгвістичний алгоритм і лінгвістичний процесор, використання мережі Інтернет у лінгводослідженнях, комп'ютерна лексикографія, семантичне моделювання, інтегрована лексикографічна система «Словники України» тощо. Після вивчення цих тем студенти з легкістю зможуть здійснювати будь-яку роботу, яка стосується машинного перекладу [3, с. 80].

Автори пропонують освітньо-методичний кейс для вивчення дисципліни «Основи машинного перекладу», спрямований на формування сучасних перекладацьких компетенцій у перекладачів із двох слов'янських мов на українську. Підґрунтям для вивчення дисципліни «Основи машинного перекладу» (Рис. 1) є базовий блок, який включає знання й уміння щодо перекладу, набуті при одержанні освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, а також практичні навички роботи з персональним комп'ютером, електронними програмами, словниками тощо, одержані на першому курсі під час вивчення дисципліни «Інформатика». Підсумком формування перекладацьких компетенцій на етапі навчання у виші є одна з магістерських дисциплін - «Основи машинного перекладу». Вона включає три блоки - теоретичний, практичний і контрольно-корекційний, а закінчується іспитом.

Під час здійснення машинного або автоматичного перекладу ПСМ виникає низка проблем, серед яких є спільні риси при перекладі текстів із російської на українську та польської на українську й відмінні. Автори класифікували ці проблеми за двома аспектами: теоретичним і практичним. У теоретичному аспекті (Рис. 2) виникають такі спільні труднощі при перекладі текстів в обох мовних парах: уміння студентів здійснювати попереднє технічне редагування тексту; швидкий пошук потрібних електронних словників, програм для перекладу тексту; вичитування (редагування) тексту перед тим, як відправити його на машинний переклад. Однак є й значні відмінності: сприйняття й редагування змісту вихідного тексту (за потреби) з російської на українську є набагато простішим, ніж із польської на українську, крім того простішим є редагування вже перекладеного машиною тексту.

Досліджуючи практичний аспект проблем здійснення машинного перекладу (Рис. 3), автори запропонували студентам перекласти текст науково-технічного спрямування через одну із програм, наприклад Google-перекладач. На етапі редагування й аналізу помилок, допущених машиною, проблеми виникали в обох мовних парах. Остаточний текст мав бути українською, відповідно були наявні лексико-граматичні помилки, помилки на переклад стійких сполук, омонімічних одиниць тощо. Іноді студенти повинні були переробити речення, змінити форми слів, бути уважними при вживанні омонімічних конструкцій тощо. На схемі автори продемонстрували уривки перекладу, здійсненого магістрами, зазначивши основні етапи виконання роботи й приклади того, як це виглядає в конкретній практичній діяльності перекладача. На жаль, остаточне вичитування перекладеного тексту студентами не завжди відповідає всім мовно-стилістичним нормам (причина зрозуміла. Вона криється в недоліках зі знань базових мовних курсів як української, російської, так і польської мов).

викладання машинний переклад

Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3

Висновки

Автори проаналізувати наявні проблеми щодо викладання дисципліни «Основи машинного перекладу» студентам-перекладачам із двох слов'янських мов (російської та польської) на українську, зазначили труднощі, які виникають під час навчання студентів перекладати різностильові тексти, застосовуючи машинний переклад. У процесі аналізу окресленої проблеми з'ясувалося, що причиною не завжди високого рівня машинного перекладу є недостатня перекладацька база й низька увага до курсу інформатики для студентів-перекладачів. Аналіз перекладів (уривок науково-технічного тексту) показав, що при здійсненні машинного перекладу слов'янських двомовних пар є спільне й відмінне в теоретико-практичному аспекті. Автори переконані, що опанування навичок машинного перекладу є прямим шляхом до формування універсальних перекладацьких компетенцій майбутніх фахівців та одним із важливих чинників на шляху до вдосконалення підготовки майбутніх перекладачів-слов'яністів.

Подальші дослідження автори планують проводити в рамках дослідження психолінгвістичних аспектів перекладу та їх впливу на якість здійснення перекладу як результату перекладацької діяльності фахівця.

Література

1. Воронович В.В. Машинный перевод: конспект лекций для студентов 5 курса специальности «Современные иностранные языки». URL: https://docplayer.ru/51069903-Belorusskiy-gosudarstvennyy-

universitet-gumanitamyy-fakuhet-kafedra-obshchenauchnyh- disciplin-v-v-voronovich.html.

2. Гречуха Л.О., Кузебна В.В. Системи машинного перекладу: оглядовий аналіз. Молодий вчений. № 2 (42). Лютий, 2017 р. С. 372-374.

3. Желиховский Ю. Машинный перевод в учебном процессе. Вестник Московского государственного областного ун-та. Серия: Лингвистика. 2011. № 1. С. 110-116.

4. Кочеткова Н.С., Ревіна О.В. Особливості машинного перекладу. Філологічні науки. Питання теорії і практики. Тамбов: Грамота. 2017. № 6(72): в 3-х ч., Ч. 2, с. 106.

5. Кулагіна О.С. Исследования по машинному переводу. Москва, 1979. 320 с.

6. Леонтьева Н.Н., Шаляпина З.М. Современное состояние машинного перевода. Искусственный интеллект. Справочник. Кн. 1. Системы общения и экспертные системы. Москва, 1990, С. 215-235.

7. Мацак Ж.І., Скоробогатов Т.І. Машинний переклад та його

специфіка. иКЪ: http://www.rusnauka.com/31_ONBG_2009/

Philologia/54653.doc.htm.

8. Періжняк М.М. Основні проблеми використання машинного перекладу для перекладу художніх творів: тези доповідей. Харків: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2012. 78 с.

9. Пономаренко В.К. Автоматический перевод. Компьютерное обозрение. 1998. № 35.

10. Романюк Л.В. До проблеми використання систем машинного перекладу студентами немовних спеціальностей. Одеський лінгвістичний вісник. № 10, том 2. 2017, С. 143-146.

11. Семенов А.Л. Современные информационные технологии и перевод. Москва, 2008. 138 с.

12. Теоретичні аспекти навчання «Лінгвістичної інформатики» як прикладної лінгвістичної дисципліни. Н.П. Франчук. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2: Комп'ютерно-орі- єнтовані системи навчання. 2019. № 21. С. 78-83. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Nchnpu_2_2019_21_15. c. 79.

13. Українська мова за професійним спрямуванням: навч. посібник /: Н.М. Півень та ін. ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет». Маріуполь, 2014. 280 с.

14. Явари Ю. Компьютерный (машинный) перевод: «за» и «против». Проблемы управления в социально-гуманитарных и технических системах: сб. науч. тр. преп., асп., магистр., студ. ФУСК / под общ. ред. И. Павлова. 2000 (Ч. 1). С. 196-198.

Размещено на Allbest.ru