Науковий доробок Д.Л. Сергієнка та його орієнтир на юннатівський рух

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науковий доробок Д.Л. Сергієнка та його орієнтир на юннатівський рух

Вербицький В.В., доктор педагогічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, директор Національного еколого- натуралістичного центру учнівської молоді МОН України

У статті проаналізовано науковий доробок Д.Л. Сергієнка, розкрита його роль в позашкіллі. Окреслені основні цілі екскурсій в природу з дітьми, обґрунтовані види екскурсій та розкриті основні принципи методики викладання біології. Автор окреслив та проаналізував пріоритети суспільно-корисної праці учнів у сільському господарстві.

Ключові слова: політехнічна освіта, трудове виховання, юннатівський рух, екскурсії, методика викладання біології.

Сьогодні активно досліджується життя і творчість Д. Л. Сергієнка як педагога, що зробив значний вклад у розвиток педагогіки. У минулому столітті його вважали провідним спеціалістом у галузі політехнічної освіти, трудового виховання і натуралістичного руху. Дмитро Лаврович Сергієнко був педагогом і науковцем, громадським діячем, заступником відповідального редактора журналу “Юний натураліст”, керівником редакційною секцією Науково - методичної Ради Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г.Шевченка, деканом підготовчого факультету на громадських засадах, проректором університету вчителів, членом бюро Республіканської

педагогічної секції товариства “Знання”, директором Центральної дослідно - педагогічної агробіостанції Міносвіти УРСР, яка у 1952 році була перейменована у Республіканську станцію юних натуралістів, доктором педагогічних наук, професором кафедри педагогіки Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г.Шевченка [1 ].

Базовим чинником формування Д. Л. Сергієнка як педагога та науковця було родинне середовище, в якому він зростав. Саме в дитинстві у Д. Л. Сергієнка зародилася любов до праці та інтерес до природи рідного краю, що зумовило подальший вибір ним напряму науково-педагогічної діяльності, пов'язаної із сферою сільського господарства. Спілкування з людьми праці, усвідомлення своєї приналежності до селян сприятливо вплинуло на формування рис характеру (працелюбність, наполегливість, відповідальність) майбутнього педагога, на визначення його життєвих орієнтирів і загальнолюдських цінностей.

Усі його наукові праці були пов'язані з педагогікою, а багато з них, - безпосередньо з методикою викладання біології.

Д.Л. Сергієнку належить розробка методичних рекомендацій для вчителів-біологів, керівників гуртків юннатів з підготовки школярів до роботи в сільському господарстві (“Підготовка учнів по біології до практичної діяльності в соціалістичному сільському господарстві” (1952); “З досвіду класної й позакпасної роботи з біології в середній школі” (1955). У праці “Суспільно корисна праця учнів у сільському господарстві” (1960) він узагальнив досвід кращих шкіл тогочасної республіки в суспільно-корисній праці, доповів про досвід навчально-виробничих бригад і ланок, організацію та зміст праці, культурно-масову роботу. Займаючись питаннями змісту політехнічного навчання і трудового виховання в середній загальноосвітній сільській школі, педагог узагальнив досвід і розробив методику формування політехнічних знань, умінь і навичок при вивченні шкільних предметів. Цьому дослідженню присвячена його книга “Політехнічна освіта і суспільно корисна праця - основа комуністичного виховання учнів” (1983).

У роботі “Формування дослідницьких умінь і навиків учнів при вивченні біології в V--VIII класах” (1969) педагог наполягав на науковості знань і наголошував: “Наука - не простий реєстр фактів, вона їх аналізує, узагальнює, робить теоретичні висновки. Навіть найпростіші досліди, які підтверджують наявність у рослин хлорофілу, дихання рослин, ріст тощо, дають учням багато нових знань, викликають творче мислення. Тим позитивніше впливають на розвиток мислення досліди експериментального характеру: вирощування гібридного насіння, виведення форм високоврожайних рослин або поліпшення природних якостей птахів та інших дрібних сільськогосподарських тварин” [2, с. 6].

У 1953 році в галузі освіти було взято курс на поліпшення навчально - виховної роботи з підростаючим поколінням, підготовки висококваліфікованих, творчих та ініціативних працівників для різних ділянок народного господарства. На той час Д. Л. Сергієнко займався питаннями політехнічної освіти і суспільно-корисної праці учнів у сільському господарстві. Цей період в житті педагога позначився плідною видавничою діяльністю. Друкується багато його робіт: монографії “Навчально-дослідна робота учнів та юннатів на шкільній дослідній ділянці” (1950), “Робота гуртків юних натуралістів в школі / історія, зміст і методи роботи в світлі завдань політехнічної освіти і трудового виховання” (1957), статті в збірниках і журналах “Робота піонерів та школярів з природознавства і сільського господарства під час літніх канікул” (1948), “Позакласна і позашкільна робота з мічурінської біології” (1952), “Кожній школі пришкільну ділянку” (1952), “До питань політехнічного навчання в позакласній та позашкільній роботі з біології” (1953), “Формування в учнів практичних навичок з біології” (1953), “Сільськогосподарські гуртки учнів VIII-- X класів” (1957), “Суспільно корисна робота учнів у сільському господарстві” (1958) та інші. сергієнко юннатівський рух науковий

Д.Л. Сергієнко вивчив і проаналізував досвід роботи проведення екскурсій багатьох обласних спеціальних шкіл, вказавши на характерні загальні їх недоліки та розробивши власну методику проведення екскурсій, що заслуговує на особливу повагу до вченого та інтерес в сучасних умовах розвитку навчально-виховного процесу для дітей з особливими потребами. Педагог визначив завдання екскурсій -- закріплення та розширення знань учнів. Він зауважив, що внаслідок добре підготовленої екскурсії мають збагатитись шкільний біологічний кабінет (гербаріями, різними колекціями, зразками рослин і тварин, роздатковим матеріалом для майбутніх уроків, схемами, діаграмами та ін.) куток живої природи, дослідна шкільна ділянка (новими сортами зернових, городніх та садових рослин) [4, 25-26]. Педагог писав, що «проведення екскурсій з учнями спеціальної школи має деяку специфіку порівняно з масовою школою. При вивченні нових об'єктів тут у більшою мірою слід опиратися на попередній досвід, попередні знання дітей, більшою мірою забезпечувати яскравість, емоційність, діяльність дітей і обов'язково -- розвиток мови. Кількість об'єктів, які вивчаються на екскурсії, потрібно зменшити (не більше двох-трьох). Пояснення мають бути чіткими, короткими й образними. Вчитель повинен точно формулювати основні думки і доводити їх до розуміння учнів» [4, 13]. Безперечним є той факт, що в реалізації принципу наочності навчання велику роль відіграють екскурсії. Вони ознайомлюють дітей з оточуючою дійсністю і сприяють її чуттєвому пізнанню, що особливо важливо для дітей з особливими потребами [3, 122]. Для цієї категорії учнів доцільно розробляти та намагатися постійно вдосконалювати методику проведення екскурсій відповідно до особистих потреб і вимог суспільства. Кожен науковець пропонує свій власний підхід і бачення проблеми, але істина досягається у знаходженні оптимального варіанта.

Аналізуючи науковий доробок Д. Л. Сергієнка, ми дійшли висновку, що він вирізняв два види екскурсій:

* екскурсії, що мають на меті попереднє ознайомлення учнів з об'єктами, які пізніше вивчатимуться у школі;

* екскурсії, що підсумовують і закріплюють пройдений навчальний матеріал.

Дмитро Лаврович підкреслював, що перший вид екскурсії має бути заздалегідь чітко спланований і передбачений планом роботи школи. Під час екскурсії потрібно правильно організувати спостереження учнів і збирання зразків для майбутнього вивчення їх у класі чи в біологічному кабінеті, під час лабораторно-практичних, дослідних робіт.

Другий вид екскурсій, в результаті яких підсумовується та закріплюється вивчений матеріал, повинен бути добре продуманий та відповідно спланований. Заключна екскурсія, яка за своїм цільовим завданням закріплює пройдений навчальний матеріал з теми чи розділу програми, має мету розширити і закріпити попередні знання учнів, збагатити їх новими знаннями про певні явища і предмети, озброїти деякими потрібними вміннями та навичками. Педагог радив під час екскурсії в природу чи сільське господарство організувати й деяку практичну роботу учнів, що сприяє набуттю ними практичних умінь та навичок.

Д. Л. Сергієнко наголошував на важливості завчасного планування екскурсій, що уможливлює не тільки кращу підготовку до них, а й викликає в учнів цілеспрямований інтерес: вони свідомо і всебічно оглядають та вивчають об'єкт. На сільськогосподарських екскурсіях і екскурсіях у природу діти завжди виявляють бажання включитися в роботу, яку вони спостерігають під час цих екскурсій, надають посильну короткочасну допомогу на парниках, у плодовому і декоративному питомниках, на фермі, в саду й на городі, в лісі під час збирання насіння плодових і декоративних дерев та кущів, на лузі, збираючи трави тощо.

Д. Л. Сергієнко виявив такі особливості планування екскурсій у допоміжній школі:

1. Введення потрібних екскурсій у розклад роботи школи, погодження часу їх проведення із шкільним розкладом. Усі екскурсії мають бути передбачені річним навчальним планом і більш докладно, з визначенням часу, -- піврічним планом.

2. Підготовка разом із завучем плану екскурсії (визначення теми, місця і часу її проведення).

3. Призначення відповідальних працівників за проведення екскурсії.

4. Узгодження з учителями інших предметів з тим, щоб, задаючи домашні завдання, вони враховували, що діти підуть на екскурсію, і для наступного дня задавали завдання значно менші, бо, оскільки екскурсії завжди забирають багато часу і діти бувають втомлені, вони можуть не виконати цих завдань [4, 5-7].

Д. Л. Сергієнко також розробив загальні методичні вимоги до організації і проведення екскурсій у природу, сільське господарство:

* визначити мету та зміст екскурсії відповідно до теми чи розділу навчальної програми;

* вивчити об'єкт, на який запланована екскурсія;

* розробити етапи роботи на екскурсії, список об'єктів, які будуть вивчатися, розрахувати час, визначити основні питання, що їх має розкрити вчитель і спеціаліст разом з учнями зміст потрібних пояснень;

* визначити форми роботи учнів: фронтальна, індивідуальна та у бригадах (складаються із 3-4 учнів);

* провести підготовчу роботу з учнями (вчитель знайомить з метою та значенням екскурсії, розподіляє завдання між бригадами, окремими учнями, дає докладний інструктаж, як кожен учень повинен підготуватися до екскурсії, визначає час і місце зібрання учнів).

Проведення екскурсій, за Д. Л. Сергієнком, має складатись із таких етапів:

1. Нагадування учням про мету і зміст екскурсії.

2. Огляд об'єкта: учитель чи спеціаліст дає відповідні пояснення про об'єкт, ставить перед учнями різні питання з метою привернення уваги до спостережень, підводить учнів до висновків, які вони зроблять на основі огляду та спостереження за об'єктом.

3. Практична діяльність учнів. Д. Л. Сергієнко вважав, що проведення екскурсій з посильною участю учнів у праці сприяє не тільки закріпленню та розширенню їх знань, а й дає певну практичну підготовку до майбутньої діяльності, виробляє і прищеплює відповідні навички, уміння, дисциплінує їх. Це, у свою чергу, відповідає природним нахилам дітей не тільки побачити, а й самому доторкнутися руками до об'єкта, випробувати свої сили на практиці, навчитися робити так, як це роблять дорослі спеціалісти своєї справи. Введення елементів праці в екскурсії вимагає від учителя ще більшої відповідальності в підготовці, особливо в забезпеченні робочих місць та знарядь праці для учнів. Учнів у процесі праці потрібно контролювати, допомагаючи їм у роботі, створюючи умови для розуміння процесів, правил поводження, користування інструментами тощо.

4. Підсумовування екскурсії після її завершення, а згодом докладне підсумовування у школі й опрацювання наслідків екскурсії (виготовлення різних колекцій, гербаріїв, діаграм, малюнків у класі).

5. Складання списку потрібного обладнання та матеріалів, серед яких Д. Л. Сергієнко рекомендує мати: карту або план місцевості, компаси, рулетки, шнур, бінокль, лупи, фотоапарат, складний ніж, ножиці, сачки повітряні, сачки водяні, гербарний папір, коробки для зразків ґрунту, кормів тощо. Керівник екскурсії, залежно від теми, має добирати відповідне знаряддя із цього списку. Крім загального екскурсійного знаряддя, потрібно мати і певну кількість медикаментів (бинт, йод, ліки від болю) [4, 7-20].

У статті висвітлено головні чинники формування Д. Л. Сергієнка як педагога та науковця. Вимога держави пов'язувати навчання з життям, впроваджування принципу політехнізму навчання в школі обумовили направленість діяльності Д. Л. Сергієнка саме в актуальному тому періоду руслі - робота з підготовки школярів до праці в сільському господарстві й на виробництві. В галузі освіти було взято курс на поліпшення навчально - виховної роботи з підростаючим поколінням, підготовки висококваліфікованих, творчих та ініціативних працівників для різних ділянок народного господарства.

Ми розкрили у статті ідеї Д. Л. Сергієнка щодо організації позакласної та позашкільної роботи з дітьми, проведення екскурсій для дітей з особливими потребами, а саме висвітлити особливості планування екскурсій на природу і сільське господарство, які полягають у запровадженні потрібних екскурсій за розкладом роботи школи та закладу позашкільної освіти, у попередньому визначенні теми, місця, часу проведення та затвердження, плану екскурсії завучем школи, узгодженні з учителями інших навчальних предметів. Також були піддані аналізу загальні методичні вимоги до організації екскурсій: вивчення вчителем об'єкта, на який запланована екскурсія, визначення мети та змісту екскурсії, етапів проведення, форм роботи учнів, необхідного матеріалу та практичної діяльності дітей. Наведені ідеї вченого, на наш погляд, доцільно застосувати під час організації екскурсій у сучасному закладі освіти.

Аналіз педагогічної спадщини визначного педагога показав, що він здійснив низку цінних педагогічних напрацювань. Невивченими залишаються ряд методичних порад до проведення екскурсій у сад та на тваринницьку ферму в школі. З огляду на це, праці Д. Л. Сергієнка потребують подальшого дослідження й впровадження в організацію позакласної та позашкільної роботи в закладах освіти.

Список використаних джерел

1. Антология педагогической мысли Украинской ССР / [сост. Н. П. Калениченко]. - М. : Педагогика, 1988. - 635 с.

2. Сергіенко Д. Л. Формування дослідницьких умінь і навиків учнів при вивченні біології в V--VIII класах / Д. Л. Сергіенко. - К. : Радянська шк., 1969. - 128 с.

3. Дульнєва Г. М. Книга для учителя вспомогательной школы. -- М.: Учпедгиз, 1959. -- 448 с.

4. Сергієнко Д. Л. Організація та проведення екскурсій в природу і сільське господарство в допоміжній школі. -- К., 1955. -- 25 с.

References

1. Antolohyia pedahohycheskoi mbisly Ukraynskoi SSR / [cost. N. P. Kalenychenko]. - M.: Pedahohyka, 1988. - 635 s.

2. Serhiienko D. L. Formuvannia doslidnytskykh umin і navykiv uchniv pry vyvchenni biolohii v V--VIII klasakh / D. L. Serhiienko. - K. : Radianska shk., 1969. - 128 s.

3. Dul'^va G. M. Kniga dlj a uchitelja vspomogatel'noj shkoly. -- M.: Uchpedgiz, 1959. -- 448 s.

4. Serghijenko D. L. Orghanizacija ta provedennja ekskursij v pryrodu i siljsjke ghospodarstvo v dopomizhnij shkoli. -- K., 1955. -- 25 s.

Научное наследие Д.Л. Сергиенка и его ориентир на движение юннатов

Вербицкий В.В., доктор педагогических наук, профессор, академик Академии наук высшего образования Украины, директор Национального эколого-натуралистического центра учащейся молодежи МОН Украины

В статье проанализировано научное насление Д.Л. Сергиенка, раскрыта его роль во внешкольном образовании. Очерчены основные цели экскурсий в природу с детьми, раскрыты виды экскурсий и основные принципы методики преподавания биологии. Автор обозначил и проанализировал приоритеты общественно-полезного труда учащихся в сельском хозяйстве.

Ключевые слова: политехническое образование, трудовое воспитание, движение юннатов, экскурсии, методика преподавания биологии

Scientific best practice of D.l. Sergienko and his focus on young naturalists' movement

V.V. Verbitsky, Doctor ofpedagogical sciences, Professor, Academician of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Head of the National Ecology and Nature Center for Students under the Ministry of Education and Science of Ukraine

The article analyzes the scientific achievements of D. L. Sergienko, reveals his role in non-formal education. It outlines the main goals of outdoor excursions with children, the types of excursions are grounded and the basic principles of biology teaching methodology are revealed. The author outlined and analyzed the priorities of socially useful work of students in agriculture.

Key words: polytechnic education, labor education, young naturalists' movement, excursions, biology teaching methodolog

Размещено на Allbest.ru