Компетентнісна лінгводидактична парадигма як кінцевий результат навчання української мови за професійним спрямуванням

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

КОМПЕТЕНТНІСНА ЛІНГВОДИДАКТИЧНА ПАРАДИГМА ЯК КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

ГУМЕНЮК Ірина Михайлівна,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки початкової освіти, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

У статті здійснено семантичний аналіз понять «парадигма» і «педагогічна парадигма». Визначено сутність терміну та побудовано загальну рівневу модель компетентнісної парадигми навчальної дисципліни. Обґрунтовано доцільність парадигмального структурування навчальних курсів. У структурі компетентнісної парадигми курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» виокремлено 24 основні компетентності.

Ключові слова: парадигма, педагогічна парадигма, компетентніша парадигма, парадигмальне структурування, українська мова за професійним спрямуванням.

Abstract. Nowadays, the main indicator of the quality of education is not the amount of gained knowledge, but the formation of a future specialist's key competencies. Therefore, the modernization of the modern educational space requires updating first of all the higher pedagogical education. Now the aim and the outcome of studying are the readiness for practical usage of acquired experience, making decisions independently, self-education and self-improvement during the life. A modern student does not need the usual gaining of knowledge because of a big amount of freely available information. The abilities of critical thinking, understanding the ways of practical usage of information, forms and methods of completion of tasks are more important for future experts. The term "pedagogical paradigm" has been used by the author in the sense of "knowledge about the structure of the pedagogical process, which has been taken as the truth by the pedagogical community". The competence paradigm is opposed to the traditional paradigm of knowledge and has been used in the sense of "competence approach".

Постановка проблеми. Модернізація сучасного освітнього простору відповідно до глобальних суспільно-економічних перетворень вимагає оновлення, в першу чергу, вищої педагогічної освіти, впровадження новітніх технологій у навчальний процес на основі компетентнісного підходу, врахування сучасних лінгвістичних тенденцій з метою підготовки висококваліфікованого вчителя як агента прогресивних змін в освітньому середовищі.

Тому метою навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» як універсального курсу мовленнєвої підготовки фахівців є формування в них комплексних діяльнісних умінь, які в поєднанні з базовими знаннями, утворюють компетентнісну парадигму, що є головним підтвердженням якості (кінцевого результату) навчання.

З метою окреслення компетентнісної парадигми як мети й кінцевого результату навчання української мови за професійним спрямуванням виникає необхідність з'ясувати етимологію та сутність понять «парадигма» й «педагогічна парадигма».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Термін «парадигма» походить від грецького ратайеірта, що розуміється як «приклад, зразок» [8, с. 450]. У старогрецькій мові він використовувався у кількох значеннях:1) зразок, модель, 2) приклад, 3) наочне підтвердження, доказ, 4) повчальний приклад, урок, 5) подоба, зображення [5]. У більшості сучасних словників іншомовних слів поняття «парадигма» висвітлюється винятково в лінгвістичному контексті: як «система флективних змін, які служать зразком формотворення для певної частини мови» [10]; «лінгв. у широкому розумінні - ряд мовних одиниць, кожна з яких визначається відношеннями до інших на основі різних опозицій; у вузькому розумінні - об'єднання мовних одиниць у певні класи, де кожна з них може бути замінена мовною одиницею цього класу» [8, с. 450].

Н. Андрейчук аналізує зміст поняття «парадигма», зазначаючи: «У сучасній філософії науки поняття парадигми є дуже продуктивним і розглядається як система теоретичних, методологічних й аксіологічних установок, що беруться за зразок розв'язку наукових задач і визнаються всіма членами наукової спільноти» [1, с. 255]. У такому контексті науковцітрактують і педагогічну парадигму: як модель певної освітньої системи [4, с. 256]; як певний стандарт, зразок вирішення освітніх проблем [3]; як знання про побудову педагогічного процесу, що прийняті педагогічним співтовариством за істину [9].

А. Крисоватий наголошує на «винятковій складності і невизначеності на сучасному етапі проблеми осмислення методологічної концепції парадигми у соціогуманітарній науці і педагогіці зокрема» [7, с. 118]. Тому, беручи за основу усталене у філософії науки трактування терміну «парадигма» та враховуючи його педагогічний контекст, виокремлюємо поняття «компетентнісна парадигма» з метою подальшого його використання в нашому досліджені.

Мета статті - структурний аналіз компетентнішої парадигми навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням».

Виклад основного матеріалу дослідження. У предметному полі сучасних педагогічних досліджень термін «компетентнісна парадигма» традиційно функціонує як синонім до поняття «компетентнісний підхід» (С. Горобець, Ю. Бойчук, Ю. Таймасов, Г. Шпиталевська, Н. Сидорчук, Н. Степанець та ін.), тобто як альтернатива традиційній знаннєвій парадигмі навчання, що існувала дотепер. Адже основним показником якості навчання в глобальному освітньому просторі виявилась не кількість накопичених знань, а формування ключових компетентностей майбутнього фахівця. Іншими словами, метою та кінцевим результатом навчання стала готовність до практичного використання набутого досвіду, самостійного прийняття рішень, пошуку й критичного осмислення інформації, самонавчання й самовдосконалення впродовж життя.

Звужуючи каркас дослідження компетентнісної парадигми до меж конкретної навчальної дисципліни, необхідно зважати на її специфіку. Окремі дослідники, зокрема Т. Іванова, висувають тезу про необхідність диференційованого впровадження компетентнісного підходу з огляду на діяльнісну чи знаннєвоцентричну компоненту кожної навчальної дисципліни. Діяльніша компонента відкриває широкі можливості для реалізації компетентнісного підходу, а знаннєвоцентрична - навпаки. В іншому випадку, як вважає дослідниця, існує загроза підміни знань загальнопредметними вміннями [6, с. 17].

На нашу думку, наведена теза суперечить сучасним підходам до організації вищої освіти, оскільки вимоги до результатів навчання у ВНЗ, які раніше формулювалися як «знання, вміння, навички», сьогодні доповнюються переліком компетентностей. «Для повноцінності результатів освіти важливо не тільки знати, що і як робити, але й хотіти робити (ставлення), знаходити нестандартні рішення (проектування), взаємодіяти і досягати консенсусу з іншими (діалогізування) тощо» [2, с. 130].

На нашу думку, будь-яка навчальна дисципліна повинна поєднувати в собі знаннєві та діяльніші компоненти як градаційні рівні підготовки, адже будь-яка діяльність (у результаті навчання - компетенція та компетентність) передбачає наявність знань у певній сфері, але самі по собі знання позбавлені цінності у суспільно-економічному просторі без їх прагматичного потенціалу. Сучасний студент не має потреби в звичайному накопиченні знань, оскільки величезний обсяг інформації знаходиться у вільному доступі. Більш цінними для майбутніх фахівців виявляються здатності до критичного відбору інформації, розуміння шляхів її практичного застосування та форм і способів вирішення завдань. Таким чином, компетентнішу парадигму будь-якої навчальної дисципліни (у нашому випадку - «Українська мова за професійним спрямуванням») можемо визначити як градаційну структуру організації навчального процесу, що передбачає формування набору компетентностей за трьома рівнями: предметним (Що мені потрібно?), мотиваційним (Для чого це мені потрібно?) та діяльнішим (Яким чином це можна реалізувати?). Наочно загальну рівневу модель компетентнісної парадигми начальної дисципліни подано на рис. 1.

Як видно з рис. 1, діяльні сний рівень є найвищим у структурі компетентнісної парадигми і саме він визначає сформованість / несформованість конкретної компетентності як кінцевого результату навчання.

Розглядаючи компетентнішу парадигму навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» як діяльніший результат процесу навчання, можна візуалізувати її модель наступним чином (рис.2).

Рис. 1 Загальна рівнева модель компетентнісної парадигми навчальної дисципліни Джерело: розроблено автором.

Рис.2 Модель компетентнісної парадигми навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» Джерело: розроблено автором.

Подана модель ілюструє мету та прогнозований кінцевий результат навчання української мови за професійним спрямуванням. Аналіз кожного зі структурних елементів моделі може бути предметом окремого наукового дослідження і частково здійснений автором у попередніх публікаціях.

Висновки й перспективи подальших досліджень. Таким чином, компетентнісна парадигма навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» є складним багаторівневим утворенням, що будується на основі градаційної структури організації навчального процесу та вміщує в собі максимальний перелік компетентностей, оволодіння якими є метою й кінцевим результатом навчання.

Парадигмальне структурування кожної з навчальних дисциплін дасть можливість діяльнісної переорієнтації освіти, вдосконалення змісту навчальних курсів, конкретизації практичних завдань і самостійної роботи студентів. У цьому напрямку вбачаємо перспективи подальших наукових досліджень.

Список використаних джерел