Особливості готовності до школи старших дошкільників з порушенням слуху та мовленнєвими порушеннями в контексті їх соціальної адаптації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості готовності до школи старших дошкільників з порушенням слуху та мовленнєвими порушеннями в контексті їх соціальної адаптації

У статті розглянуто сутність психологічної готовності до школи в контексті соціальної адаптації дітей з порушенням слуху і мовлення. Визначено складові психологічної готовності (мотиваційну, інтелектуальну, особистісну). Було описано, спираючись на праці видатних дослідників, особливості кожної складової психологічної готовності дітей з порушенням слуху і мовлення.

Проведений констатувальний експеримент на визначення рівня психологічної готовності дітей старшого дошкільного віку з вадами слуху до навчання у школі виявив низькі показники. Зокрема, не сформована позиція школяра, недостатня мотиваційна та інтелектуальна готовність, спостерігається превалювання ігрової мотивації, що зумовлює необхідність проведення корекційної роботи з цією категорією дітей.

Ключові слова: старші дошкільники с порушенням зору, соціальна адапта-ція, мовленнєві порушення, психологічна готовність до школи, психолого-педагогічна корекція.

Постановка проблеми. В сучасних умовах суспільства, яке піддаєть-ся інформаційному впливу та глобалізаційним процесам, ускладнюється система виховання, навчання дітей, яким належить швидко адаптуватися до нових обставин життя. Це неминуче призводить до підвищення вимог до готовності людини до будь-якої діяльності. Для дитини старшого дошкільного віку такою діяльністю є шкільне навчання. Особливо важко доводиться старшим дошкільникам з особливими потребами, почасти з по-рушенням слуху та мовлення. Адже тенденціями сучасного суспільства є впровадження інклюзивної та інтегрованої освіти для дітей з особливими потребами. Тому дітям, які перебували у звичному для них середовищі серед однолітків зі схожою патологією, доводиться докладати багато зусиль для соціальної адаптації в нових умовах навчання зі здоровими дітьми. Тому так важливо прикладати більшу кількість зусиль для підвищення рівня психологічної готовності до школи старших дошкільників з пору-шеннями слуху та мови.

Мета статті -- визначити рівень психологічної готовності старших до-шкільників з порушенням слуху та мовлення до навчання у школі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми. На соціальну адаптацію до умов навчання старших дошкільників с порушенням слуху та мовлення впливає багато чинників, серед яких провідним, безумовно, є психологічна готовність до школи. Якщо розглядати шкільні умови як соціальне середовище, то соціально-психологічна адаптація дітей з по-рушенням слуху та мови є процесом активного пристосування до вимог цього середовища. З позицій системного підходу це явище розглядаєть-ся як безперервний процес взаємозумовлювального впливу особистості та її соціального оточення (Г. О. Балл, Ю. О. Бохонкова, С. О. Гарькавець, Н. Є. Завацька, Г. В. Ложкін, А. А. Налчаджян, О. О. Реан, Т. С. Яцен-ко). Порушення адаптації є наслідком дисфункції соціо- і психогенезу (Ю. А. Александровський, Ф. Б. Березін, О. І. Захаров та ін.), відхилень в механізмах психічного пристосування при стресах та порушень процесу взаємодії між особистістю та суспільством (П. К. Анохін, О. М. Кокун, Г. Сельє, В. А. Слюсаренко, Д. І. Фельдштейн та ін.). Ці підходи здебіль-шого стосуються дорослих, в яких вже сформовані механізми адаптації і є соціальний досвід. Виникнення розладів адаптації у дітей більшість дослідників пов'язують з негативними чинниками, які порушують норма-тивний перебіг процесу соціалізації: неефективна організація психолого- педагогічного процесу (О. О. Асмолов, І. Д. Бех, Т. В. Драгунова, О. К. Ду- савицький, та ін.); порушення у спілкуванні з оточуючими (Л. І. Божович, М. И. Боришевський та ін.); незадоволення базових соціальних потреб (К. В. Бардін, А. Валлон, Н. Ф. Дементьева, В. Д. Москаленко та ін.) [3, с. 5-6]; порушення функцій аналізаторів (слуху і як наслідок мовлення), яке спричиняє порушення пізнавальної сфери, емоційно-вольової, особистіс- ної, особливості у розвитку провідної діяльності (Р. М. Боскіс, Т. А. Вла-сова, Л. В. Занков, А. Г. Зикєєв, К. Г. Коровій, Н. Г. Морозова, М. М. Ну- дельман, Т. В. Розанова, І. М. Соловйов, Л. І. Тигранова, Ж. І. Шиф,

H. В. Яшкова и др.). Саме порушення слуху та мовлення дає підстави для розгляду проблеми психологічної готовності до школи у дітей з цією пато-логією однією з найбільш значущих.

Особливостями психологічної готовності, зокрема інтелектуальної, ді-тей з порушенням слуху та її видами займалися такі вчені, як: О. М. Мас- тюкова (порушення психомоторного розвитку дітей з порушенням слу-ху), Г. Ф. Сергеева (компоненти психологічної готовності), Л. С. Цветкова (різні види сприйняття), Г. С. Гуменна (особливості пам'яті дітей з пору-шенням слуху), Ю. Ф. Гаркуша, О. М. Усанова (характеристики уваги),

I. Т. Власенко, Г. В. Гуровець, Л. А. Зайцева, В. А. Ковшиков (досліджен-ня мислення), В. П. Глухов (особливості уяви). У психолого-педагогічній літературі зустрічається велика різноманітність підходів до розгляду сут-ності змісту інтелектуальної готовності до шкільного навчання. При по-рушенні слуху у дітей мовленнєві порушення, як правило, є вторинним дефектом, наслідком первинного (за Л. С. Виготським). Але зустрічаються порушення мови і як первинний, органічний дефект при дії несприятли-вих факторів в пренатальному періоді.

Згідно з дослідженнями ряду авторів (Л. С. Волкова, Л. Н. Єфіменкова, Н. С. Жукова, Р. Є. Левіна, О. М. Мастюкова, Т. Б. Філічева, Г. В. Чир- кіна та інші), загальне недорозвинення мовлення як первинний дефект супроводжується порушенням звуковимови, недорозвиненням фонема-тичного слуху, вираженим відставанням у формуванні словникового за-пасу та граматичного ладу. Первинний дефект тягне за собою наявність вторинних відхилень у розвитку психічних процесів (сприйняття, уваги, пам'яті, уяви і т. д.). Діти з важкими порушеннями мови, в тому числі і з загальним недорозвиненням, мають серйозні труднощі в організації мовної поведінки, а також труднощі спілкування з оточуючими людьми [4, с. 4]. Тому діти з системними порушеннями мови потребують особливої уваги при формуванні у них інтелектуальної, мотиваційної та особистісної скла-дових психологічної готовності до школи.

Виклад основного матеріалу та результатів дослідження. Останнім ча-сом завдання підготовки дітей до шкільного навчання займає одне з най-важливіших місць в педагогіці і психології (Я. Иирасек, Г. І. Капчеля, Л. І. Божович, Л. А. Венгер, Н. І. Гуткіна, В. В. Давидов, О. В. Запо-рожець, О. Є. Кравцова, М. І. Лісіна, Н. Г. Самлина, О. О. Смирнова, Д. Б. Ельконін та ін). Особливої актуальності вона набуває по відношенню до дітей з порушенням слуху та мовлення. Від вирішення цієї проблеми залежить побудова оптимальної програми виховання таких дітей і форму-вання їх повноцінної навчальної діяльності.

Формування психологічної готовності (включає інтелектуальну, моти-ваційну і особистісну) дошкільників з порушенням слуху до шкільного навчання пов'язана з розвитком розумових процесів -- здатністю узагаль-нювати, порівнювати об'єкти, класифікувати їх, виділяти істотні ознаки, робити висновки. У дитини повинна бути визначена широта уявлень, у тому числі образних і просторових, відповідний мовний розвиток, емоцій-на і пізнавальна активність.

За Л. А. Венгером, готовність до навчання у школі передбачає необ-хідний рівень фізичного розвитку дитини, який дозволяє їй швидко адап-туватися до шкільних навантажень: збільшення тривалості уроків та їх кількості, відсутність денного сну, іншого режиму харчування в т. д. На-вантаження на уроках в школі передбачає більш високий темп діяльності та працездатності дитини протягом дня і навчального тижня, більш тривалі порівняно з дитячим садом періоди активної розумової діяльності. Фізична підготовка дітей до школи забезпечується за рахунок проведення роботи з фізичного виховання на спеціальних заняттях і поза ними, організації прогулянок, дотримання режиму рухової активності, застосування процедур загартовування. Одним із чинників адаптації дітей до шкільного режиму є збільшення часу занять у підготовчій групі, використання в заняттях дея-ких структурних елементів, характерних для шкільних уроків [1].

Як зазначає Н. І. Гуткіна, для навчання дитини з порушенням слуху та мовлення в школі необхідні певні показники: рівень мовленнєвого і загального розвитку, наближені до вікової норми, комунікабельність, пси-хологічна готовність до навчання. Інтелектуальну готовність дитини ви-значають критерії сформованості пізнавальних процесів, зокрема сприй-няття як уявлення про форму, величину, колір, просторове розташування об'єктів. Для дітей з порушенням слуху обов'язково наявність навичок слухо-зорового сприймання звучної мови, читання з губ. Важливо, щоб дитина добре розуміла звернену мову вчителя [2].

Е. І. Леонгард вказує на те, що мотиваційний план готовності до шкіль-ного навчання формується у дошкільному закладі в процесі всієї корек- ційно-виховної роботи: на заняттях з усіх розділів роботи, в різних видах дитячої діяльності, в спілкуванні з дітьми і дорослими. Для формування мотиваційного плану готовності до школи важливе значення має розши-рення уявлень про навколишній світ, знайомство і формування інтересу до занять і взаємин людей у різних сферах життя. Важливо вчити дітей відображати свої уявлення у продуктивній діяльності і грі. Особливу увагу в роботі зі старшими дошкільниками необхідно спрямовувати на розви-ток мовленнєвого спілкування як необхідної умови соціального виховання дітей з порушенням слуху. Серед різних сфер життя дорослих і дітей ви-діляється навчання дітей в школі, знайомство з обов'язками школярів, визначення головного у навчанні (спілкування з учителем, з дітьми, вико-нання завдань учителя), формування позитивного відношення та інтересу до змісту діяльності учня, взаємин з дітьми і вчителями [5].

Одним з найбільш важливих компонентів психологічної готовності до школи, зазначають О. Г. Речицька, О. В. Пархаліна, є формування шкіль-ної мотивації, тобто бажання вчитися, стати школярем, виконувати на-вчальну діяльність. Такі властивості, як допитливість, бажання пізнати навколишній світ, інтелектуальна активність, також є важливими показ-никами психологічної готовності дитини до школи. У дошкільника пови-нна бути сформована «внутрішня позиція школяра», наявність якої перед-бачає сформованість системи мотивів, їх супідрядність [8].

Соціальні мотиви учіння пов'язані з потребою дитини зайняти нову со-ціальну позицію, організувати спілкування з дорослими і дітьми на ново-му рівні. Л. П. Носкова вказує, що у разі домінування соціальних моти-вів дитину цікавить виконання ролі учня: слідування вимогам вчителя, бажання заслужити його схвалення і похвалу. Наявність таких мотивів навчання пов'язане з новою соціальною ситуацією спілкування, активним учасником якої стає дитина [7].

Мовленнєва готовність до навчання в школі -- це мовна здатність сприй-мати і засвоювати мовний матеріал, необхідний для розвитку спілкування, і оволодівати знаннями, виразами в мові, оскільки «способи пізнавального розчленування об'єкта втілюються в операціях мови». Мовленнєва готов-ність дошкільників з порушеннями слуху -- підсумок роботи по формуван-ню мови і розвитку її як засобу спілкування протягом усього перебуван-ня дитини в дошкільному закладі. Найбільш важливим аспектом мовного розвитку дитини з порушеннями слуху у плані готовності до шкільного навчання слід вважати сформованість навичок спілкування з дорослими і дітьми [6].

Відомо, що дефекти мовної функції призводять до порушення чи за-триманого розвитку вищих психічних функцій, опосередкованих мовою: вербальної пам'яті, смислового запам'ятовування, слухової уваги, сло-весно-логічного мислення. Це відбивається на продуктивності розумових операцій і на темпі розвитку пізнавальної діяльності (В. К. Воробйова, Р. І. Мартинова, С. Н. Сазонова, Т. А. Ткаченко, Т. Б. Філічева, Г. В. Чир- кіна). Положення про те, що порушення мовлення дитини призводить до порушення її соціалізації та адаптації, відображено в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, таких як: Neil J. Salkind, К. Ф. Гаркуша, Н. С. Жу-кова, О. М. Мастюкова та інші [4, с. 11--12].

Зважаючи на вищевизначене, було проведено дослідження рівня пси-хологічної готовності старших дошкільників з порушенням слуху до на-вчання у школі. Дослідження проводилося на базі спеціальної (корекцій- ної) загальноосвітньої школи-інтерната для дітей з порушенням слуху та у дитячому садку загального профілю для дітей з нормативним розвитком. Респондентами виступили 12 дітей (6-8 років, середній вік 7 років) з по-рушенням слуху та 12 старших дошкільників (6-7 років, середній вік 6,5 років) без сенсорних розладів. Використовувалися наступні методики: «Ді-агностика емоційного ставлення до школи дітей 6-7 років» (М. Р. Гінз- бург), «Мотиваційна готовність до шкільного навчання» (Л. А. Венгер), «Здатність до навчання у школі (інтелектуальна готовність)» (Г. Віцлак). За методикою М. Р. Гінзбурга 10 дітей без сенсорних порушень (83,3 %) показали позитивне емоційне ставлення до школи, 2 дитини (16,7 %) -- негативне ставлення (превалює ігрова мотивація). Натомість у старших дошкільників з порушенням слуху результати такі: 7 дітей (58,3 %) по-казали позитивне емоційне ставлення до школи, а 5 (41,7 %) -- негативне. Навчальна мотивація майже у половини дітей з вадами слуху не сформо-вана.

За методикою Л. А. Венгера отримані такі результати: у 9 дітей стар-шого дошкільного віку з нормою (75 %) переважає мотиваційна готовність до шкільного навчання, у 3 випробовуваних (25 %) мотиваційна готовність до шкільного навчання відсутня. Результати дітей з порушенням слуху наступні: тільки у 4 дітей (33,3 %) сформована мотиваційна готовність до шкільного навчання, а у 8 дітей (66,7 %) мотиваційна готовність до шкіль-ного навчання відсутня, мотивація залишається ігровою.

За методикою інтелектуальної готовності Г. Віцлака визначено, що 10 дітей старшого дошкільного віку з нормальним слухом (83,3 %) показали високий рівень інтелектуальної готовності до шкільного навчання, 2 ди-тини (16,7 %) не повністю впоралися з завданнями, що свідчить про не-достатність інтелектуальної готовності до школи. У дітей з вадами слуху результати такі: тільки 1 дитина (8,3 %) частково впоралася з запропоно-ваними завданнями, 11 дітей (91,7 %) повністю не впоралися із запропо-нованими завданнями, що свідчить про нездатність до навчання у школі на даному етапі.

Висновки

Проаналізувавши погляди вчених на проблему психологічної готовності до шкільного навчання старших дошкільників з вадами слуху та мовлення, більшість яких розглядають цю проблему в контексті соціально-психологічної адаптації даної категорії дітей, та за результатами проведеного констатувального дослідження можна зробити висновок, що більшість дітей з порушенням слуху мають низький рівень інтелектуальної готовності, низьку мотиваційну готовність до навчання з превалюванням ігрової мотивації, емоційне ставлення до школи у майже половини досліджених негативне, формування особистісної (соціальної) готовності не відбулося.

Отримані дані свідчать про необхідність психолого-педагогічної корекції, підвищення рівня усіх складових психологічної готовності до школи старших дошкільників з порушенням слуху для ефективної со-ціально-психологічної адаптації цих дітей до умов навчання.

Список використаної літератури

адаптація діти дошкільний слух

1.Венгер Л. А. Психологическая готовность к обучению в школе / Л. А. Венгер. -- М.: Академия, 2006. -- 346 с.

2.Гуткина Н. И. Психологическая готовность к школе / И. Н. Гуткина. -- М.: Академия, 2003. -- 166 с.

3.Гуржий О. В. Соціально-психологічні чинники адаптаційних розладів у дітей дошкільного віку та їх корекція: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 соціальна психологія, психологія соціальної роботи / О. В. Гуржий. -- Луганськ, 2013. -- 20 с.

4.Ковязина И. В. Особенности эмоционального слуха у детей дошкольного возраста с общим недоразвитием речи: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.10 коррекционная психология / И. В. Ковязина. -- Нижний Новгород, 2010. -- 24 с.

5.Леонгард Э. И. Формирование устной речи и развитие слухового восприятия у глухих младших школьников / Э. И. Леонгард. -- М.: Просвещение, 1991. -150 с.

6.Морева Н. А. Степень речевой готовности глухого ребенка к поступлению в I класс / Н. А. Морева. -- М.: Академия, 2006. -- 199 с.

7.Носкова Л. П. Вопросы воспитания и обучения аномальных детей дошкольного возраста / Л. П. Носкова. -- Томск.: ТГПУ, 2008. -- 274 с.

8.Речицкая Е. Г. Готовность слабослышащих дошкольников к обучению в школе / Е. Г. Ре- чицкая, Е. В. Пархалина. -- М.: Книголюб, 2003. -- 64 с.

Размещено на Allbest.ru