Особливості предметно-педагогічних здібностей викладачів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості предметно-педагогічних здібностей викладачів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю

Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження деяких особливостей предметно-педагогічних здібностей викладачів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю. Розглянута проблема вивчення професіоналізації, яка спрямована на вивчення самого процесу професій-ного становлення людини, на психологічні зміни, що відбуваються з нею у ході професійного становлення, і дослідження, спрямовані на розробку способів і засобів управління даними процесами у рамках професійної орі-єнтації, професійного відбору та професійного навчання.

Постановка проблеми. Розвиток українського суспільства шляхом де-мократизації, нові тенденції, які зумовлюють розвиток вищої школи і науково-педагогічних працівників (світова глобалізація, євроінтеграція, диверсифікація та ін.), ведуть до посилення гуманістичного начала, що обумовлює підвищений інтерес до індивідуальності людини і визначає найбільш пріоритетні напрямки сучасної психологічної науки. Особливо гостро у цих умовах окреслюється проблема здібностей людини, їхньої природи та умов розвитку. Тому одним із пріоритетних напрямків дослі-дження особистості і професійної діяльності викладача є вивчення її зді-бностей. Для сучасного етапу розвитку психологічної науки характерним є пошук провідних, ядерних, стратегічних, термінальних та інструмен-тальних і т. п. компонентів здібностей на основі системного підходу, здій-снюваного з позиції теорії системогенезу, комплексного та індивідуально-типологічного підходів, системно-цільової концепції, теорії інтегральної індивідуальності.

На жаль, у науковій літературі відсутні характеристики предметно-педагогічних здібностей викладачів вищих навчальних закладів; відсутні описи ще однієї з форм спеціальних здібностей, а саме -- предметно-пе-дагогічних здібностей викладачів вищих навчальних закладів; не один із

авторів до структури педагогічної діяльності не включає як самостійний компонент педагогічні здібності, і в цьому полі предметно-педагогічні, а педагогічні здібності та їх структура розглядаються окремо одна від одної.

Мета статті: здійснити емпіричне дослідження деяких особливостей предметно-педагогічних здібностей викладачів вищих навчальних закла-дів гуманітарного профілю.

Виклад основного матеріалу. Емпіричним шляхом встановлені пред-метно-педагогічні здібності викладачів вищих навчальних закладів гума-нітарного та негуманітарного профілів за предметами, які вивчались нами (психологія, дефектологія, українська мова та література, образотворче мистецтво і математика); проведено порівняльний аналіз між показниками та компонентами цих предметів.

Констатуючий експеримент був проведений у декілька етапів. На пер-шому етапі на підставі аналізу наукової літератури нами обрано за даними наукової літератури п'ятдесят два показника педагогічних здібностей, які були надруковані на папері та роздані магістрам і викладачам з різним досвідом роботи.

На другому етапі проведення дослідження були обрані тільки ті показ-ники, які набрали більш 50 % відсотків від загальної кількості досліджу-ваних за кожним з предметів.

На третьому етапі з метою підтвердження правильності обраних нами показників було проведено ранговий кореляційний аналіз (за Спірменом) і визначено рівень статистичної значущості зв'язку між показниками та досліджуваними з урахуванням їх досвіду (стажу) роботи. Коефіцієнт ко-реляції рангів визначався також за Спірменом. Показники педагогічних здібностей чи предметно-педагогічних здібностей обирались нами в тому випадку, коли коефіцієнт кореляції був не менше 0,450 одиниць. Всі інші кількісні величини коефіцієнта кореляції трактувались нами як відсут-ність кореляції. Кількість виборів, зроблених досліджуваними, визнача-лась нами не як номінальна, а як середня величина. Ця величина була обрана у зв'язку з тим, що показники здібностей вибрали досліджувані з різних навчальних закладів, розташованих у різних містах України, та з різним досвідом роботи. Середня величина дозволила нам узагальнити ви-бір показників педагогічних здібностей.

На четвертому етапі, з метою визначення найбільш значимих показни-ків предметно-педагогічних здібностей, нами був проведений факторний аналіз. Він дозволив визначити загальні показники педагогічних здібнос-тей не тільки за предметами, а й загально-педагогічні здібності в цілому.

На п'ятому етапі, з метою визначення напрямків розвитку педагогічних здібностей, був проведений аналіз інтеркореляцій (кореляція між визна-ченими нами показниками педагогічних здібностей). Кількісні показники коефіцієнта кореляції, які були менше 0,450 одиниць, свідчили про необ-хідність якісного розвитку даного показника педагогічної здібності.

На шостому етапі були визначені показники предметно-педагогічних здібностей викладачів негуманітарного циклу (на прикладі викладачів ма-тематики) з метою проведення порівняльного аналізу та визначення різни-ці між показниками педагогічних здібностей гуманітарного та негумані- тарного профілів.

На сьомому етапі визначені педагогічні здібності, які залежать від пред-метно-педагогічних здібностей, та надані рекомендації щодо розвитку тих здібностей, що мають низький коефіцієнт інтеркореляції.

Проведений констатуючий експеримент дозволив встановити, що кож-ний з предметів мав різну кількість показників, причому частина з них мала показники, які притаманні для всіх предметів; друга частина -- тільки для одного з предметів. Найбільша кількість показників виявле-на з предмету «образотворче мистецтво» -- 21 показник. Друге місце за кількістю показників зайняв предмет «дефектологія» -- 18. Показники з предметів «психологія» та «українська література» мали майже рівну кількість -- 14 та 15 (відповідно). Предмети «психологія та дефектоло-гія» мали два провідних фактора, а предмети «українська мова і літерату-ра» мали по чотири фактора. В середньому предмети гуманітарного циклу мали три провідних фактора. Причому кожний фактор мав різну кількість показників: від двох до тринадцяти.

З метою визначення першочерговості у розвитку предметно-педагогіч-них здібностей нами встановлена ієрархія вибору показників предмет-но-педагогічних здібностей за предметами, яка дозволила віднести їх до першого, другого і третього рівнів. Критеріями віднесення показників до певного місця як відмінною ознакою були кількісні величини коефіцієнта кореляції: до першого місця відносилися показники -- від 0,900 до 1,000, до другого -- від 0,800 до 0,899, третього -- від 0,799 та нижче. Для негуманітарного циклу: перше місце від 0,800 до 0,900 і вище, друге -- від 0,700 до 0,799, третє місце -- 0,699 і нижче. Показники, які займають перше місце, мають більшу значущість для викладачів, ніж інші.

Проведене дослідження дозволило встановити, що у викладачів гума-нітарного профілю кількість предметних, тобто специфічних показників, зростає, а у негуманітарного -- зменшується.

Всі показники систематизовані нами у чотири компонента: соціальні, психологічні, педагогічні, предметні. Для визначення показників, які по-требують розвитку в першу чергу, з метою підвищення успішності педаго-гічної діяльності нами розроблені три рівні їх розвитку: високий, середній та низький. Критеріями віднесення до певного рівня були кількісні вели-чини коефіцієнта інтеркореляції: низький рівень -- від 0,200 до 0,299, середній -- від 0,300 до 0,399, вищий -- від 0,400 до 0,449.

Показники, які мають ці кількісні величини, потребують найбільшої уваги при їх розвитку. Порівняльний аналіз результатів дослідження ви-кладачів вищих навчальних закладів гуманітарного та негуманітарного профілів показав, що при вибірці показників предметно-педагогічних зді-бностей практично відсутня різниця: всі викладачі обирають показники як професійно-педагогічні, так і предметно-педагогічні. Встановлено, що математики незалежно від стажу роботи на перше місце відносять не пред-метно-педагогічні, а професійно-педагогічні. При порівнянні результатів факторного аналізу в усіх викладачів визначені провідними ті фактори, що характеризують професійно-педагогічні здібності. В той же час викладачі гуманітарного профілю, наприклад, викладачі психології (табл. 1) відно-сять до розкриття фактору як професійно-педагогічні, так і предметно-пе-дагогічні.

Таблиця 1. Значимі показники предметно-педагогічних здібностей викладачів психології (за результатами

На відміну від них у викладачів негуманітарного профілю більше ви-користовуються професійно-педагогічні показники (табл. 2).

Крім того, тільки у математиків (магістрів) було виділено фактор «ор-ганізаційно-педагогічна діяльність». Ми пояснюємо цей факт тим, що, на наш погляд, математикам-магістрам більше притаманна логічність мис-лення та чітка послідовність виконання завдань, що й дозволило вивести цей показник на перше місце.

При порівнянні результатів аналізу інтеркореляцій встановлено, що кількість показників, які необхідно розвивати, більша у викладачів гумані-тарного профілю ніж у негуманітарного. Виключення складають показни-ки високого рівня у викладачів негуманітарного профілю, які потребують більшої уваги, ніж показники такого ж рівня у викладачів гуманітарного профілю. Слід зазначити, що у викладачів негуманітарного профілю зовсім відсутній низький рівень. Проведене дослідження дозволило встановити тенденцію зменшення кількості показників, які необхідно розвивати, у ви-кладачів гуманітарного профілю з ростом їх досвіду роботи. А у викладачів негуманітарного профілю -- навпаки: з ростом стажу збільшується кіль-кість показників, які також необхідно розвивати. Встановлену нами тен-денцію ми пояснюємо тим, що викладачам негуманітарного профілю більш притаманне емоційне викладення предмету, що не зовсім характерно для викладачів негуманітарного профілю. Але визначена нами тенденція по-требує додаткових досліджень на базі більшої кількості внз та предметів негуманітарного профілю.

Таблиця 2. Значимі показники предметно-педагогічних здібностей викладачів математики (за результатами факторного аналізу)

У результаті порівняльного аналізу виявлено, що педагогічні і пред-метні здібності викладачів детерміновані різними наборами психологічних властивостей їхньої індивідуальності. При цьому професійно-педагогічні здібності, особливо на етапі отримання професії більшою мірою обумовле-ні властивостями особистості, а предметно-педагогічні -- властивостями нейро- і психодинамічними. В процесі професійної діяльності викладача збільшується роль особистісного опосередкування педагогічних здібностей.

Встановлені розбіжності у внесках індивідуальних властивостей пояс-нюються нами самою специфікою етапу професіоналізації. Тобто найбільш ефективний у професійній діяльності той випускник, який активно її за-своює, наполегливо і послідовно вдосконалює свої предметно-педагогічні здібності та має можливість для творчої самоти; той молодий викладач, який емоційно стабільний, відкритий людям, енергійний і гнучкий у ви-рішенні педагогічних ситуацій, має особливу чутливість до навколишнього світу, позитивно ставиться до студентів та інших учасників освітнього про-цесу; той досвідчений викладач, що зберігає професійну конкурентоспро-можність, упевнений у собі, позитивно сприймає педагогічну діяльність.

Висновки

Оскільки в основі різних компонентів педагогічних здібнос-тей викладачів лежать різні, часом протилежні прояви індивідуальних властивостей або їхніх сполучень, правомірно говорити про існування різ-них шляхів досягнення успіху у професійній діяльності.

Ці шляхи, цілком ймовірно, є стильовими характеристиками даного викладача. Професій-но-педагогічні і предметно-педагогічні здібності викладачів детермінова-ні різними наборами психологічних властивостей їхньої індивідуальності. При цьому професійно-педагогічні здібності, особливо на етапі отримання професії, більшою мірою обумовлені особистісними властивостями, а пред-метно-педагогічні -- нейродинамічними та психодинамічними. Професій-на успішність молодого викладача обумовлена розвитком його предмет-но-педагогічних здібностей; зрілого викладача -- професійно-педагогічних здібностей та індивідуально-психологічних властивостей. Детермінантами професійної успішності молодого викладача можна розглядати першу сиг-нальну систему, сильний процес збудження, високу адаптивність і нор-мативність поведінки, зрілого викладача -- активність та адаптивність, сміливість, радикалізм, спрямованість на взаємодію.

Список використаних джерел

професіоналізація педагогічний емпіричний

1.Зеер Э. Ф. Психология профессий / Э. Ф. Зеер. -- Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. проф.- пед. ун-та, 1999. -- 280 с.

2.Зимняя И. А. Ключевые компетенции -- новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. -- М.: Педагогика, 2003. -- № 5. -- С. 34-- 42.

3.Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Кос- тюк. -- К.: Радянська школа, 1989. -- 608 с.

4.Максименко С. Д. Професійне становлення молодого вчителя / С. Д. Максименко С. Д. -- Ужгород: Закарпаття, 1998.

Размещено на Allbest.ru