Розвиток творчого потенціалу учнів молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток творчого потенціалу учнів молодшого шкільного віку

Латиш Н.М.

В статті представлено особливості розвитку творчого потенціалу молодших школярів в процесі розв'язування ними творчих задач на конструювання. Творчий потенціал людини розглядається відповідно до концепції В.О. Моляко як сфера можливих творчих проявів особистості. Головним фактором розвитку творчого потенціалу особистості є процес розв'язування творчих задач. Показано, що особливості творчого потенціалу молодших школярів при розв'язуванні конструктивних задач обумовлені домінуючою мисленнєвою стратегією аналогізування, комбінування чи реконструювання. Встановлено, що розв'язування творчих задач на конструювання сприяє активізації пошукової діяльності дитини та розвитку її творчого потенціалу.

Ключові слова: творчий потенціал, творча задача, конструювання, стратегії аналогізування, комбінування, реконструювання.

В статье представлены особенности развития творческого потенциала младших школьников в процессе решения ими творческих задач на конструирование. Творческий потенциал человека рассматривается в русле концепции В.А. Моляко как сфера возможных творческих проявлений личности. Главным фактором развития творческого потенциала личности является процесс решения творческих задач. Показано, что особенности творческого потенциала младших школьников в процессе решения конструктивных задач обусловлены доминированием стратегии аналогизирования, комбинирования или реконструирования. Установлено, что решение творческих задач на конструирование положительно влияет на активизацию поисковой деятельности ребенка и развитие его творческого потенциала.

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими практичними завданнями. Швидкий розвиток науки і техніки, нестабільна економічна ситуація в країні наповнюють повсякденне життя людини різного роду труднощами і проблемами, які часто вимагають негайного свого вирішення, а вона не завжди готова продуктивно їх вирішувати. Важливою умовою ефективного, адекватного, вчасного реагування особистості в таких ситуаціях є активізація її творчого потенціалу. Для своєчасної активізації творчого потенціалу людини необхідно створити такі умови, які б формували в індивіда особистісну готовність до творчості, вміння ще з дитинства реагувати на складні ситуації творчо, не боятися проявляти власну індивідуальність, застосовувати всю сукупність своїх можливостей для розв'язання нових, часом складних задач. Саме здатність до творчості, до створення нового, оригінального, унікального, які є центральною складовою творчого потенціалу, забезпечать особистості продуктивне вирішення нових задач.

Останні дослідження і публікації, виділення невирішених питань загальної проблеми, якій присвячується стаття. Обдарованість є однією з найбільш важливих вищих психічних систем взаємодії людини з навколишнім світом. Безумовно, обдарованість нерозривно пов'язана з рештою всіх психічних функцій людини, з її свідомістю, пізнанням, загальними установками і диспозиціями, особистісними структурами, емоційною сферою і т.д. Основні функції обдарованості - максимальне пристосування до світу, оточення, знаходження рішень у всіх випадках, коли створюються нові, непередбачені проблеми, що вимагають саме творчого підходу [1; 2; 6].

Згідно з В.О. Моляко, творчий потенціал людини - це сфера можливих творчих проявів особистості. «Ми притримуємось такого розуміння творчого потенціалу, яке містить досить широкий спектр конкретних складових, а саме: задатки, загальний інтелект, інтереси, допитливість, емоційне

забарвлення процесів пізнання, наполегливість, креативність, інтуїцію, особистісні стратегії та тактики розв'язку проблем» [6, с. 6]. Центральним інтегральним, системним фактором творчого потенціалу особистості є здатність до творчості, тобто здатність до конструктивного, нестандартного мислення та поведінки, а також до усвідомлення і розвитку власного досвіду. Творчий потенціал, як зазначає В.О. Моляко, яку б багатомірну він не мав структуру, все ж є потенційними можливостями досягнень, а «творча особистість», «обдарованість», «талант» реалізують ці можливості [6].

Мета статті: здійснити аналіз розвитку творчого потенціалу учнів молодшого шкільного віку в процесі розв'язування ними задач на конструювання. конструювання творча задача виховання

Виклад методики і результатів дослідження. Важливим питанням, на нашу думку, що безпосередньо стосується нашого дослідження, є питання діагностики та розвитку творчих можливостей учнів, адже творчий потенціал, здатність до творчої діяльності від природи присутні кожному, тому педагогам в процесі роботи з дітьми варто вбачати в кожній дитині «потенційного креатива», побачити своєрідну його індивідуальність і намагатись розвивати її.

Молодший шкільний вік в психології характеризується певними особливостями розвитку мислення: основним новоутворення молодшого шкільного віку є довільність психічних процесів та їх інтелектуалізація, усвідомлення дитиною динаміки своїх змін, виникнення здатності до планування та виконання дій у внутрішньому плані, уміння ніби «збоку» розглядати та оцінювати свої думки та дії, поява рефлексії - уміння об'єктивно аналізувати свої думки та вчинки з погляду їх відповідності задуму та умовам конкретної діяльності. У 6-10 років виробляються адекватні оцінки та самоконтроль як важливі форми самосвідомості, усвідомлюється певне коло своїх обов'язків і прав, формується реалістичний образ-Я. Саме в цьому віці з'являються ті якості психіки, котрі будуть визначальними у формуванні творчого потенціалу за відповідних умов навчання та виховання.

Одним із факторів розвитку творчих якостей особистості, як зазначає В. О. Моляко [3], є те, що вони формуються саме в творчій діяльності, яка безпосередньо пов'язана з творчим мисленням. Тому обов'язковим моментом розвитку творчого мислення є використання задач «відкритого типу», що сприяє проявам оригінальності і становленню творчого начала особистості.

Виховання в дітей потреби в творчій праці, на думку Е.О. Фарапонової, повинно складати основу формування психологічної готовності до праці в школі. Це дозволить вивести трудове виховання на той рівень, який відповідний вимогам цього часу: готовність проявляти самостійність, творчу активність, ініціативність, взаємодопомогу і відповідальність в праці [5].

Важливою умовою розвитку творчого ставлення до діяльності молодших школярів є, як ми вважаємо, формування конструктивного мислення молодших школярів. В процесі конструктивної діяльності в дитини з'являється можливість спробувати себе в чомусь, створюється можливість здійснювати пробні практичні дії з елементами конструктора, в результаті чого учень отримує продукт власної діяльності. При цьому відбувається активізація мислення, фантазії, стимуляція до творчих пошукових дій.

Отже, розглядаючи проблему формування творчо розвиненої особистості, готової до виконання певної діяльності (учбової, професійної) науковцями відзначається роль знань, умінь, навичок, систематичне включення творчого компоненту в процес учбової діяльності, яка є провідною в молодшому шкільному віці, адже привнесення саме творчого компоненту в навчальний процес активізує в учнів даного віку мотиваційний, мисленнєвий компонент, сприяє виникненню інтересу до виконуваної діяльності, забезпечує реалізацію їх творчого потенціалу, що, в свою чергу, забезпечує ефективне засвоєння навчального матеріалу.

Враховуючи те, що конструювання є важливим засобом розвитку творчих здібностей дітей, водночас є основою, на якій будується розвиток творчої особистості. Конструювання відноситься до продуктивної дитячої діяльності, створення конструкції, як продукту діяльності, тісно пов'язано з розвитком процесів пізнання (сприймання, наочно-дієвого та наочно-образного мислення) і є ефективним засобом психічного розвитку дітей.

В ході навчання дітей конструювати варто поєднувати завдання, які б сприяли формуванню предметних, ігрових дій, в ході яких відбувається ознайомлення з структурною, функціональною стороною предметного світу. Навчання спостережливості, споглядання, вивчення предмета, його аналіз, прогнозування майбутнього результату спрямовані на формування у дитини основ продуктивної конструкторської діяльності.

Основною особливістю дитячого конструювання є встановлення просторового розміщення елементів предмета і підпорядкування його певній логіці. Конструктивна творчість передбачає складний комплекс розумових і практичних дій і включає два основні етапи: етап задуму, де відображується власне перетворююча діяльність мислення і уяви дитини; етап практичної реалізації задуму. Ці етапи знаходяться в тісному взаємозв'язку, оскільки дитячі задуми уточнюються і удосконалюються в ході практичної реалізації,що, в свою чергу, сприяє розумовому розвитку учнів.

Як відомо, якщо в процесі навчання не виникає інтересу, зацікавленості, методика, якою б вона не була, не принесе бажаного результату. Творчі завдання стимулюють у дітей пізнавальну (пошукову) активність, вчать їх аналогізувати, комбінувати, реконструювати, створюючи при цьому суб'єктивно новий продукт. При цьому важливе значення має стимуляція творчого процесу. По-перше, це створення умов для розвитку фантазії і уяви, коли фантазування виступає як здатність до різноманітних комбінацій предметів та явищ, елементів і т.п., що є джерелом дитячої творчості. Подруге, це вміння створювати образ того об'єкта, який необхідно реалізувати в процесі конструювання за умови досить високого рівня здатності до уяви, але розвиток яких неможливий без додаткових умов (стимульного матеріалу, методики).

З метою керування розвитком уяви і фантазування, узагальненням і конкретизацією образів, можна запропонувати геометричні форми, напівформи різного розміру та кольору. Практична діяльність з геометричними фігурами є важливим засобом розвитку наочно-дійового і наочно-образного мислення, тих типів мислення, які переважають в дітей молодшого шкільного віку В процесі розв'язування конструктивних задач, де стимульним матеріалом є конструктор з геометричних форм, відбувається активне використання і закріплення набутих на уроках математики знань і умінь в нових умовах, відбувається формування вмінь перетворювати об'єкт за заданими умовами, відповідно до функціональних властивостей і параметрів об'єкту, впізнавати і виокремлювати геометричні фігури, відбувається формування елементарних навичок побудови.

В процесі конструктивної творчості в учнів формується здатність діяти цілеспрямовано, свідомо управляти і контролювати свої дії. Це дозволяє розробляти різноманітні плани для досягнення мети, мисленно узгоджувати ці плани, щоб знайти найкращий варіант розв'язку. Тому метою розвитку конструктивного мислення є також формування вмінь розглядати різноманітні шляхи, плани, різні варіанти досягнення мети, різні способи розв'язування задач; оперуючи предметами в мисленнєвому плані, уявляючи різні варіанти їх зміни можна швидше знайти потрібний результат.

В процесі роботи з геометричними формами у дітей удосконалюються сенсорні навички, розвивається мислення, оскільки розкладаючи складні фігури на прості і, навпаки, створюючи із простих фігур більш складні, школярі закріплюють і поглиблюють свої знання про геометричні фігури, вчаться розрізняти їх за формою, величиною, кольором, просторовим розміщенням. Такі заняття відкривають можливості для розвитку творчого конструктивного мислення учнів та дозволяють активізувати їх творчий потенціал.

Спираючись на методологічні положення процесу конструктивної творчості В. О. Моляко [4; 7], відповідно до нашого дослідження процес розв'язування творчих задач на конструювання можна представити перебігом наступних етапів: 1) ознайомлення з умовою задачі є початковим етапом виникнення задуму майбутньої конструкції; 2) розуміння умови задачі є етапом, на якому вихідні її умови трансформуються в шукані і відповідно до цих умов здійснюється цілеспрямований пошук елементів конструювання, що відповідають умовам задачі; 3) формування первинного задуму здійснюється на основі теоретичного і практичного досвіду розв'язуючого задачу і характеризується виникненням образа-орієнтира; 4) формування остаточного задуму є етапом, на якому здійснюється перехід від створених в образному плані задумів до практичного конструювання з геометричних форм і характеризується розвитком початкового образа-орієнтира в провідний образ, що включає загальні уявлення про кінцевий продукт діяльності; 5) кінцевий розв'язок характеризується практичним втіленням конструктивного задуму.

Ми вважаємо, формування конструктивного задуму, починаючи від виникнення первинної ідеї та закінчуючи матеріалізацією задуму, детермінована стратегіальними мисленнєвими діями та відіграє провідну, вирішальну роль у створенні конструкції. Таким чином, у нашому дослідженні, відповідно до специфіки конструктивної діяльності, обумовленої віковими особливостями (молодший шкільний вік), стратегіальні тенденції - провідні мисленнєві дії учня, спрямовані на аналіз умови задачі, формування та реалізацію конструктивного задуму суб'єктом. Тобто, можна сказати, що в процесі роботи над конструкцією дитина застосовує певну мисленнєву стратегіальну тенденцію. Ми вирішили запропонувати розв'язування задач на конструювання, які безпосередньо спрямовують творчу діяльність на аналогізування, комбінування та реконструювання.

З метою активізації конструктивної діяльності ми використали розроблений нами комплекс розвивальних вправ «Творче конструювання», який включає теоретичну та практичну частину. Теоретична частина полягає в ознайомленні із сутністю аналогізування, комбінування, реконструювання. Для більш ефективного розуміння того, як проявляються означені мисленнєві дії в процесі творчої діяльності, учням пропонуються наочні зображення із використанням відповідних стратегіальних тенденцій. Практична частина передбачає розв'язування молодшими школярами задач на аналогізування, комбінування, реконструювання. Враховуючи вік учнів, деякі завдання проводяться в ігровій формі, що викликає у них живий інтерес до діяльності, сприяє розвитку уяви та активізації фантазії. Також використовуються підказки, орієнтовні запитання, ілюстрації.

1. Навчання стратегії комбінування. Учням розповідається, що коли поглянути навколо, то неважко помітити, як усі навколишні предмети, які нас оточують, створювались в результаті поєднання кількох елементів, частин... Наприклад, такий предмет як «стілець» був створений шляхом поєднання таких окремих елементів, як «ніжки», «спинка» та «місце сидіння». На такому стільці зручно сидіти, його можна переставляти. Згодом для офісних приміщень було модифіковано звичайний стілець таким чином, що замість чотирьох ніжок були використані колеса, прикріплені до певної основи. Так, завдяки поєднанню основної частини стільця та невеличких коліс, в результаті комбінаторних дій було сконструйовано стілець, який мав декілька функцій: на ньому можна вже не тільки сидіти, але й проїхати невеличку відстань та обертатись навколо.

Отже, під комбінуванням як мисленнєвим прийомом ми розуміємо використання та сполучення структурних і функціональних ознак різноманітних об'єктів та механізмів для побудови нової конструкції.

Розповідаючи про комбінування, ми також демонструємо зображення «Русалонька» та «Кентавр». Пояснюємо, що автор, зображуючи міфологічні істоти, поєднує тут різні частини тіла тварин та людей. Шляхом поєднання напів-людини та напів-риби створюється русалонька, яка схожа на красиву дівчину, яка може жити у воді, швидко плавати, як риба. Так само, поєднавши напів-людину та напів-коня, художник зображує кентавра і цим самим намагається підсилити мужність та силу чоловіка, здатного на перемогу.

Також класично до комбінування ми відносимо і зображення на орнаменті, показуємо дітям, як різні елементи орнаменту поєднуються в загальному інтер'єрі. Крім того, комбінування ми можемо спостерігати при виконанні аплікацій, в мозаїках, фресках.

З метою формування прийомів комбінування структур учням пропонуються завдання на побудову ритмічних орнаментів. На смужках паперу діти повинні сконструювати ритмічний орнамент (якомога красивіший) із конструктора, до складу якого входять геометричні фігури з картону, різного кольору. Умова задачі представляється у текстовій формі і дається підказка, що фігури можна накладати одна на одну повністю чи частково, а також використовувати під різним нахилом. На наступних етапах роботи учням забороняється використовувати якусь геометричну форму. Введення заборон використовувати певну геометричну форму здебільшого спонукає учнів до активного використання прийомів накладання кількох форм одна на одну та під різним нахилом для створення привабливої композиції, яка в ритмічному орнаменті повинна повторюватись.

З метою формування структурно-функціонального комбінування учням пропонується завдання у ігровій формі. Гра називається «Дивовижні перетворення». Перед учнями ставиться завдання з наявних геометричних форм сконструювати «килим-літак», щоб на ньому можна було вирушити у казкову далеку подорож.

За власним задумом учні шляхом комбінування геометричних форм створюють структуру конструкції та при цьому намагаються зобразити певний візерунок, щоб «килим-літак» мав привабливий зовнішній вигляд. При побудові конструкції основна частина учнів створювали конструкцію «килима-літака» квадратної форми без якихось «зайвих» пристроїв до нього. Проте були випадки, коли учні, проявивши фантазування, добудовували різного роду конструкції для додаткового відображення якихось функцій «килима-літака». Після того, як «килим-літак» було сконструйовано, дітям повідомлялось, що цей казковий килим можна перетворити на ракету, на якій можна було б вирушити у казкову подорож. Конструкцію ракети учні

створювали за власним задумом. При цьому робився наголос на тому, що конструкцію необхідно намагатися відобразити якомога детальніше.

Аналізуючи роботи дітей, можна констатувати, що до створення конструкцій діти підходять із захопленням, конструкцію намагаються створити досить детально, відображуючи в ній різні структурні елементи та функціональні властивості.

Після того, як роботу над ракетою було завершено, дітям повідомлялось, що цей казковий «килим-літак» можна перетворити на чудовий корабель і відправитись у далеке плавання. Конструкцію корабля учні також створюють за власним задумом. Експериментатор нагадує, що конструкція корабля має бути виконана якомога детальніше. На кінцевому етапі «дивовижних перетворень» школярам пропонується скласти ще що-небудь за власним бажанням, на що може перетворитись казковий «килим-літак» та назвати конструкцію.

Створюючи конструкції за власним бажанням, учні здебільшого у процесі конструювання орієнтуються не на структуру (форму) елементів конструктора, а на власні вподобання чи бажання. В процесі конструювання створюється досить детальна конструкція з певними функціональними властивостями. При розв'язуванні даного завдання дітьми були створені такі конструкції: будинок, літак, вертоліт, автомобіль, підводний човен, швидка медична допомога, літаюча тарілка, робот і т.п.

Підсумовуючи, можна сказати, що при розв'язуванні задач на комбінування учні проявляють зацікавленість як до процесу конструювання, так і до кінцевого результату. Проведення заняття у формі гри сприяє гарному настрою, активізації пам'яті, уяви, вдумливості, учні намагаються продумати і відтворити кожну деталь у створюваній конструкції.

2. Навчання стратегії аналогізування. Учню повідомляється, що стратегія пошуку аналогів в конструктивній діяльності базується на встановленні суттєвої схожості між певними структурами, функціями, принципами якихось об'єктів, предметів, побудов. Вся мисленнєва діяльність направлена на побудову конструкції, аналогічної (схожої) до тієї, яка береться за основу за певними ознаками, творчий пошук спрямовується на знаходження схожості, яка стосується різних структур, функцій, ознак того чи іншого продукту творчості.

Наприклад, давай подивимось, проаналізуємо і порівняємо дві такі конструкції: двохколісний велосипед і мотоцикл. Що в них схожого і чим вони відрізняються один від одного? Так, вони зовні за структурою досить схожі один на одного: два колеса, схожі сидіння, руль, хоча в мотоциклі використовуються більш громіздкі структурні частини. Також вони мають подібні функції - і на велосипеді, і на мотоциклі можна їздити. Проте мотоцикл, порівняно з велосипедом, має більш складну будову, для полегшення фізичних навантажень під час їзди і збільшення швидкості він має двигун, який «змушує» рухатись мотоцикл, а на велосипеді потрібно крутити педалі.

Також для прикладу аналогізування пропонуємо школярам порівняти птаха і літак. Якщо подивитися на зображення і порівняти ці дві конструкції, то можна сказати, що конструктор, який винайшов літак, в якості орієнтира обрав птаха, адже він зовні дуже схожий на птаха (можна сказати, що зовнішня схожість між літаком і птахом свідчить про структурне аналогізування). В той же час, завдяки технічним якостям, конструкція літака, як і птаха, піднімається в небо, тобто може літати. Отже, при побудові конструкції літака відбулося перенесення і структурних ознак (зовнішня схожість) і функціональних ознак - літати в небі (схожість функцій - літати в небі).

З метою формування в учнів умінь шукати аналоги можна запропонувати завдання на вільне конструювання з напівформами половини круга. Учням дається інструкція: «Із наявних елементів конструктора треба зобразити предмети, які б нагадували дану напівформу та можуть бути отримані за допомогою цієї напівформи. Назвати зображення».

Можна констатувати, що при побудові конструкцій учні шляхом поєднання та накладання напівформ одна на одну створювали досить детальні конструкції, продумуючи як розмістити деталі, який підібрати колір, щоб конструкція була привабливою і щоб відповідала задуму. Враховуючи діапазон, детальність, естетичне оформлення створюваних дітьми конструкцій, можна вважати, що використання напівформи половини круга активізує дитячу увагу, сприяє вмінню аналізувати та виокремлювати в навколишніх, добре відомих предметах геометричні форми, практичним і мисленнєвим шляхом із частин створювати єдине ціле - конструкцію.

3. Навчання стратегії реконструювання. На відміну від пошуку аналогій реконструювання пов'язане з принциповими змінами, контрастами, зі змінами чогось на протилежне. В практичному плані застосування реконструювання пов'язане з найбільш оригінальними змінами, трансформаціями. В якості ілюстрації мисленнєвої дії реконструювання можна продемонструвати зображення звичайної тарілки і «літаючої тарілки», пояснюючи, якщо уважно розглянути і проаналізувати зображення, то можна помітити, що спільним між цими двома зображеннями є те, що в їх основі побудови (структури) покладено таку геометричну фігуру, як круг. Проте в них зовсім різне призначення (функція). Ми всі знаємо, що в побуті тарілку використовують як столовий прибор. А «літаюча тарілка» - це космічний корабель, який призначений для польотів на інші планети. Отже, порівнюючи їх технічні властивості та призначення, з впевненістю можна сказати, що вони кардинально відрізняються одна від одної.

Знайомлячи дітей із стратегіальною мисленнєвою дією реконструювання, можна показати також картину В. М. Васнєцова «Килим-літак», пояснивши, що в даному випадку реконструкція полягає у незвичайному, метафоричному змісті зображення. Загалом, оцінюючи конструкцію відповідно до змістовного наповнення, будь-яка фантастична, метафорична конструкція може бути віднесена до реконструкції.

З метою навчання дітей здатності до реконструкторських дій, можна запропонувати завдання, які спрямовують учнів на пошук фантастичних рішень. Для реалізації даної мети заняття варто проводити в ігровій формі, в якості стимульного матеріалу використати конструктор, до складу якого входять геометричні фігури з картону різного кольору: квадрат, трикутник, круг. Дітям повідомляється, що до нас завітали гості з невідомої для нас планети «Зет». Прилетіли вони на дивовижному космічному кораблі, який зовсім не схожий на той, який можна побачити у нас на Землі. Учням дається інструкція: за власним задумом побудувати людину з іншої планети, яка повинна якомога більше відрізнятися від людини, що живе на нашій планеті і також сконструювати незвичайний космічний корабель та прокоментувати створену конструкцію.

Аналізуючи конструкції дітей, можна сказати, що вони відповідально підходять до виконання завдання, при розв'язуванні завдань демонструють фантастичні рішення. В якості орієнтира для створення інопланетянина діти використовують образ людини-землянина, але оскільки умовою задачі є те, що інопланетянин має відрізнятися від людини, то діти цю умову виконують шляхом збільшення розмірів певних частин тіла (побудови довгих ніг, рук, великої голови, тулуба і т.п.) та наділення інопланетян незвичними властивостями, наприклад: гарно бачить вночі, швидко пересувається, харчується травою, має дуже гарну фізичну підготовку). Тобто, можна сказати, що формування задуму конструкції інопланетянина відбувається на основі пошуку аналогічних минулому досвіду структур та функцій людини з використанням прийому аглютинації.

Отже, можна сказати, що в результаті конструювання створюються конструкції, основним орієнтиром при створення задуму конструкції є структурний аналог з минулого досвіду. Проте, шляхом наділення конструкцій незвичними функціональними властивостями та збільшення чи зменшення розмірів створюються за змістом фантастичні конструкції, що є ознакою здатності до використання мисленнєвих реконструюючих дій.

Учням можна також запропонувати завдання створити «Космічний зоопарк». Дітям дається інструкція: уявіть, що ви прилетіли на планету «Зет» і завітали до «космічного зоопарку»; за допомогою запропонованих геометричних форм сконструюйте якомога більше космічних тварин, але щоб вони якнайбільше відрізнялись від земних та назвіть їх.

Отже, конструкція, створена завдяки реконструкції, обумовлена стратегіальними мисленнєвими діями реконструювання, яка полягає у певній перебудові структур, задум реалізується у формі фантастичних рішень.

Проведена нами серія завдань за описаною методикою свідчить, що в учнів молодшого шкільного віку формуються вміння шукати аналоги (близькі і віддалені), комбінувати структури та функції, знаходити оригінальні варіанти рішення задачі, самостійно приймати рішення, вміння утримувати зоровий образ майбутньої конструкції, причому конструювання буде тим успішніше, чим детальніше і точніше учень уявляє, з яких частин ця конструкція складається, як ці частини пов'язані між собою і відповідно буде вищим і рівень конструктивного мислення.

В процесі розв'язування таких задач в учнів формується вміння творчо визначати способи конструювання і на цій основі створювати власні конструктивні задуми. Набутий досвід творчого пошуку в мисленнєвому плані дозволяє учням розв'язувати запропоновані творчі задачі на конструювання, коли вимоги задачі подаються в словесній формі. На основі аналізу побудовчого матеріалу та вимог задачі в учнів формується уміння творчо створювати власний задум як по структурі, так і за способом конструювання.

Отже, зміст оптимізації процесу конструювання полягав у формуванні мислительних тенденцій, що досягалось завдяки розв'язуванню задач на аналогізування, комбінування та реконструювання, які вимагали пошуку нових варіантів розв'язку. Комплекс запропонованих розвивальних вправ «Творче конструювання» сприяє розвитку фантазування, уяви, більш ґрунтовному структурно-функціональному аналізу елементів конструктора, формуванню цілеспрямованих дій у процесі формування конструктивного задуму та розвитку конструктивного мислення учнів молодшого шкільного віку в цілому. Систематичне розв'язування творчих завдань з урахуванням певних мисленнєвих тенденцій та певних ускладнюючих умов дасть можливість учням молодшого шкільного віку підготуватися до творчої діяльності та до професійної творчої діяльності.

Список використаних джерел

1. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е.П. Ильин. - СПб. : Питер, 2009. - 448 с.

2. Кульчицькая Е. И. Сирень одаренности в саду творчества / Е.И. Кульчицкая, В.А. Моляко. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - 316 с.

3. Моляко В. А. Психология решения школьниками творческих задач / В. А. Моляко.

- К. : Радянська школа, 1983. - 96 с.

4. Моляко В. А. Творческая конструктология (пролегомены) / В. А. Моляко. - К. : Освита Украины, 2007. - 388 с.

5. Психологические основы трудового воспитания школьников / под ред. Э.А. Фарапоновой. - М. : Педагогика, 1983. - 168 с.

6. Психологічне дослідження творчого потенціалу: монографія монографія / авт. кол., наук. керівник В.О. Моляко. - К.: Педагогічна думка, 2008. - 208 с.

7. Стратегії творчої діяльності: школа В. О. Моляко / за заг. ред. В. О. Моляко. - К. : Освіта України, 2008. - 702 с.

Размещено на Allbest.ru