Метеорологічна готовність як складова професійної підготовки диспетчерів УПР

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра авіаційної метеорології

Льотна академія Національного авіаційного університету

Метеорологічна готовність як складова професійної підготовки диспетчерів УПР

Корінна Ольга Валеріївна,

кандидат педагогічних наук, доцент

У статті розглянута метеорологічна готовність курсантів у системі професійної підготовки диспетчерів УПР. Визначені поняття «метеорологічна підготовка» та «метеорологічна готовність». Детально описані складові метеорологічної готовності: мотиваційна, теоретична та практична. Наведені рівні засвоєння знань майбутніх диспетчерів УПР, рекомендовані документами ICAO.

Ключові слова: диспетчер УПР, професійна підготовка, метеорологічна підготовка, метеорологічна готовність, рівні знань, тестування.

Meteorological readiness as a component of air traffic controllers professional training

метеорологічна готовність професійний диспетчер

Постановка проблеми

Останнім часом роль авіаційної галузі в сучасній транспортній системі вантажних і пасажирських перевезень дуже зросла. Інтенсивність повітряного руху має чітку тенденцію зростання не тільки на внутрішніх авіалініях країни, а й на міжнародних повітряних трасах. Повітряний транспорт став справді масовим, і єдиним, регулярно чинним видом інформації і зв'язку. Розвиток цивільної авіації відкриває нові і все більш широкі перспективи її використання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Аналізуючи дані з Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами з'ясовуємо, що основні причини авіаційних подій в наш час такі: технічні неполадки, помилки пілотів, помилки авіадиспетчерів, складні метеорологічні умови, фатальні випадковості (зіткнення з птахами, влучення блискавки тощо) [1]. На рахунок помилок пілотів відносять значну кількість всіх авіаційних подій. Однак не завжди помилка пілота - це тільки його власна вина. До неправильних дій екіпажу може підштовхнути безліч чинників, починаючи з незручного компонування кабіни пілота і закінчуючи помилковими вказівками диспетчерів УПР. Тому проблема якісної теоретичної та практичної підготовки фахівців авіаційної галузі є актуальною.

Метою статті є визначення метеорологічної готовності курсантів у системі професійної підготовки диспетчерів УПР.

Виклад основного матеріалу дослідження

Система обслуговування повітряного руху (ОПР) відноситься до складних ергатичних систем з підвищеним рівнем небезпеки. Особливістю таких систем є швидкоплинність процесів, які протікають в них, неможливість їх припинення і обмежені можливості людини-оператора. У критичних і аварійних ситуаціях диспетчеру доводиться стикатися з завданнями граничної логічної складності в умовах значної невизначеності, величезного ризику для життя інших людей, дефіциту часу на пошук і аналіз інформації, необхідності вибору компромісу з урахуванням явного соціального характеру рішень [2].

Система професійної підготовки операторів особливо складних систем управління базується на функціонуванні таких видів підготовки [3]:

— теоретичної, яка формує науковий евристичний рівень знань, навичок, умінь;

— фізичної, яка формує «динамічне здоров'я», стійкість до діподинамічного режиму, роботоспроможність;

— психологічної, яка формує психологічну готовність до професійної діяльності;

— тренажерної, яка моделює професійну діяльність в звичайних і екстремальних умовах діяльності;

— реальної професійної діяльності в різних умовах;

— психофізіологічної, яка формує стійкість психічного і фізіологічного рівня людського фактора до екстремальних умов.

Відзначимо, що теоретична підготовка у вищому авіаційному навчальному закладі повинна відповідати не менш ніж третьому рівню засвоєння знань, визначеному у документах ICAO, тобто курсант має мати глибокі знання предмета та вміння застосовувати їх швидко і точно [4].

Однією з основних спеціалізованих дисциплін, що входять в комплекс теоретичної підготовки майбутніх диспетчерів УПР, є «Авіаційна метеорологія». Можна з упевненістю стверджувати, що ефективність діяльності авіації в величезній мірі залежить від погодних умов, які можуть варіюватися від сприятливих до таких, що загрожують безпеці. Погодні умови в рівній мірі впливають на діяльність як міжнародного аеропорту, так і невеликого місцевого аеропорту. Навіть відносно слабкий бічний вітер при наявності вологи на ЗПС може стати причиною закриття аеропорту, а погана видимість - причиною істотних порушень розкладу польотів авіації. Метеорологічні умови можуть в значній мірі впливати на безпеку, ефективність і регулярність польотів за маршрутом. Тому так важливо, щоб диспетчери УПР в достатній мірі володіли знаннями і вміннями, що дозволяють правильно і швидко розуміти і використовувати метеорологічну інформацію, прогнози погоди і попередження. Іншими словами, курсанти після закінчення навчального закладу повинні мати досить високий рівень метеорологічної підготовки.

Для визначення поняття «метеорологічна підготовка» проаналізуємо дефініцію «підготовка». У сфері освіти «підготовка» - це освоєння соціального досвіду з метою його подальшого застосування для виконання специфічних завдань практичного, пізнавального або навчального плану. Термін вживається в двох значеннях:

а) навчання - формування готовності до виконання майбутніх завдань;

б) готовність - наявність знань і умінь, необхідних для виконання поставлених завдань.

У більш вузькому сенсі під підготовкою розуміється спеціалізоване навчання [5].

У сфері освіти «підготовку» можна розглядати як:

— процес навчання (спільна діяльність викладача і курсанта);

— результат навчання (рівень засвоєних знань і умінь курсанта).

У наукових педагогічних дослідженнях найчастіше використовується поняття підготовки як процесу навчання, тому результатом підготовки вважатимемо готовність курсантів до майбутньої професійної діяльності.

Підготовка фахівців здійснюється в процесі спільної діяльності її суб'єктів, включає навчання, виховання майбутніх фахівців і спрямована на формування у них професійної мотивації, готовності до професійної діяльності за допомогою засвоєння ними системи знань, способів дій, професійного досвіду.

Аналізуючи поняття «підготовка», можна визначити три його ознаки. Перша ознака характеризує сутність підготовки, яка полягає в тому, що підготовка включає навчання і виховання і реалізується в ході спільної діяльності її суб'єктів: викладача і курсантів. Друга ознака характеризує мету підготовки -- формування у майбутнього фахівця професійної мотивації та готовності до професійної діяльності. Третя ознака відноситься до змісту підготовки, який включає систему знань, способів дій, професійного досвіду. Підготовка виконує освітню, розвиваючу і виховну функції.

У зв'язку з багатозначністю поняття «підготовка» доцільно на рівні вивчення конкретної дисципліни «Авіаційна метеорологія» ввести поняття «метеорологічної підготовки».

Метеорологічна підготовка розглядається нами як цілеспрямований процес формування метеорологічної готовності майбутніх авіафахівців до виконання комплексу специфічних завдань на високому професійному рівні.

Метеорологічна готовність є метою і результатом метеорологічної підготовки і тісно пов'язана з професійною компетентністю авіаційних спеціалістів. Готовність курсантів правильно інтерпретувати метеоінформацію, швидко оцінювати метеообстановку та приймати вірні рішення щодо дій у нестандартних ситуаціях ми називаємо метеорологічною готовністю.

Виокремимо три напрямки практичної метеорологічної готовності майбутніх диспетчерів УПР:

-- вміння використовувати при оцінці метеоумов карти погоди, до яких відносяться приземні, висотні і прогностичні карти;

— вміння інтерпретувати місцеві прогнози погоди, прогностичну інформацію на аеродромі, телеграми METAR, SPECI, TAF при аналізі та оцінці метеообстановки і прийнятті рішення;

— вміння використовувати інформацію SIGMET, AIRMET, AIREP, прогнози погоди за маршрутами і районами польотів, радіолокаційну і супутникову інформацію, аерологічні діаграми при аналізі та оцінці метеоумов.

Практична метеорологічна готовність в сукупності трьох її напрямків включає вміння та навички здійснювати комплексний аналіз і оцінку метеообстановки. Формування практичної метеорологічної готовності відбувається на четвертому рівні засвоєння знань.

Як і будь-які навчальні досягнення, метеорологічна готовність курсантів повинна бути виміряна відповідно рівням засвоєння знань і представлена у вигляді об'єктивної оцінки або балу.

Основним документом з організації підготовки авіаційного персоналу в галузі метеорології, що видається Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO), яким є «Керівництво з навчання. Частина F-1. Метеорологія для диспетчерів УПР та пілотів», регламентовані необхідні рівні засвоєння знань для майбутніх авіаційних фахівців [4]:

— 1 рівень - знати і розуміти основи предмета, але не передбачається оволодіння уміннями застосовувати їх на практиці;

— 2 рівень - вміти, в міру необхідності, застосовувати свої знання на практиці, використовуючи відповідні довідкові матеріали та інструкції;

— 3 рівень -- мати глибокі знання предмета та вміння застосовувати їх швидко і точно;

— 4 рівень -- мати ґрунтовні знання з предмета й уміння застосовувати розроблені на їх основі процедури, виходячи при цьому з суджень, винесених в результаті аналізу сформованих обставин.

Аналіз курсу первісної підготовки диспетчерів УПР, який рекомендований ICAO, свідчить, що з 20 тем, рекомендованих для навчання, на 1 -й рівень засвоєння знань вивчається тільки загальна кліматологія, 9 тем вивчаються на 2-й рівень, 7 тем - на 3-й рівень і 3 теми - на 4-й рівень.

Оцінювання рівня метеорологічної готовності курсантів при завершенні вивчення курсу авіаційної метеорології здійснюється за допомогою авторських стандартизованих комп'ютерних тестів. Розроблені тестові завдання активно використовуються викладачами кафедри авіаційної метеорології ЛА НАУ, що сприяє більш ефективному засвоєнню знань з дисципліни «Авіаційна метеорологія» та дає можливість об'єктивно оцінити практичну та теоретичну метеорологічну готовність курсантів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, визначено, що готовність курсантів правильно інтерпретувати метеоінформацію, швидко оцінювати метеообстановку та приймати вірні рішення щодо дій у нестандартних ситуаціях є метеорологічною готовністю. Метеорологічна готовність курсантів не зводиться до однієї з її складових, а являє собою систему, всі складові частини якої взаємопов'язані, взаємозалежні, взаємообумовлені і однаково значущі для майбутньої професійної діяльності диспетчерів УПР.

Список використаних джерел

1. Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbaai.gov.ua/.

2. Лаврухіна Т. В. Формування ключових компетентностей майбутніх авіаційних диспетчерів як умова готовності до професійної діяльності / Т. В. Лаврухіна // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: зб. наук. пр. К., 2013. Вип. 16. С. 168--174.

3. Макаров Р. Н. Основы формирования профессиональной надежности летного состава гражданской авиации: учебн. пособ. / Р. Н. Макаров. М.: Воздушный транспорт, 1990. 384 с.

4. Руководство по обучению. Часть F-1. Метеорология для диспетчеров УВД и пилотов. 1-е изд. Монреаль: ICAO, 2002.

5. Энциклопедия профессионального образования: [в 3-х т.]. Под ред. С. Я. Батышева. М: АПО, 1998. 1784 с.

References

1. Natsionalne biuro z rozsliduvannia aviatsiinykh podii ta intsydentiv z tsyvilnymy povitrianymy sudnamy [National Bureau for Investigation of Aviation Events and Incidents with Civil Aircraft]. (n.d.). nbaai.gov.ua. Retrieved from http://www.nbaai.gov.ua/.

2. Lavruhina, T.V. (2013). Formuvannia kliuchovykh kompetentnostei maibutnikh aviatsiinykh dyspetcheriv yak umova hotovnosti do profesiinoi diialnosti [Formation of future air traffic controllers favorite competencies as a condition of the readiness for professional activity]. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky - Actual problems of sociology, psychology, pedagogy, 16, 168-174 [in Ukrainian].

3. Makarov, R.N. (1990). Osnovyi formirovaniya professionalnoy nadejnosti letnogo sostava grajdanskoy aviatsii [Fundamentals of the formation ofprofessional reliability of civil aviation pilots: a training manual]. Moskva: Vozdushnyiy transport [in Russian].

4. Training Guide. Part F-1. Meteorology for Air Traffic Controllers and Pilots (1st ed.) (2002). Montreal: ICAO.

5. Batyshev, S.Y. (Eds.). (1998). Entsiklopediya professionalnogo obrazovaniya [Encyclopedia of professional education]. (Vols. 1-4). Moskva: APO [in Russian].

Размещено на Allbest.ru