Основні напрямки реалізації самостійної аудиторної і позааудиторної роботи студентів з інощемної мови у ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ АУДИТОРНОЇ І ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВНЗ

Гнатенко В.Д., доцент

Анотація

аудиторний самостійний навчання мова

У статті висвітлено основні питання навчання іноземної мови у вузі відповідно до сучасних європейських норм і стандартів, які спрямовані на самостійне опанування знань, умінь і навичок в процесі аудиторної та позааудиторної роботи.

Ключові слова: студентська особистість, уміння, навички, самостійна, аудиторна та позааудиторна робота, система відкритого навчання, професійні вміння, комплексні цілі, ресурсно-інформаційний центр, групи самодопомоги.

Аннотация

В статье освещаются основные вопросы обучения иностранному языку в вузе согласно современных европейских норм и стандартов, направленных на самостоятельное овладение знаниями, умениями и навыками в процессе аудиторной и внеаудиторной работы.

Ключевые слова: студенческая личность, умения, навыки, самостоятельная, аудиторная и внеаудиторная работа, система открытого обучения, комплексная цель, профессионализм, ресурсно-информационный центр, группы самопомощи.

Annotation

The article describes the problems of the foreign languages teaching in the higher schools according to the modern European standards, which are directed to the independent gaining of knowledge and skills in the process of class and non-class work.

Key words: student's, personality, habits, complex purpose, self studing, self-access center, self-help group.

Виклад основного матеріалу

Роки навчання студентів у вищому навчальному вузі - це роки становлення особистості. У процесі навчальної діяльності у студентів формуються світогляд, ідейність, цілеспрямованість, колективізм, переконаність та інші важливі якості особистості. Успіх у цьому залежить не тільки від змісту навчально-виховної роботи і методів роботи педагогів. Він обумовлюється також ставленням студентів до знань, до викладачів вузу, своїх навчальних і громадських обов'язків, тобто залежить від пізнавальної і суспільної активності самих студентів.

У психолого-педагогічний літературі знайшла своє відображення тенденція на вичленення, навчання як керування активністю студентом, спрямованою на опанування знань, умінь і навичок.

Одним із вагомих факторів становлення студентської особистості є виховання в студентів позитивного ставлення до формування умінь і навичок самостійно працювати над самим собою. Самостійна робота студента може проводитись як в аудиторний, так і позааудиторний час.

Самостійна робота, що проводиться в аудиторний час, не забезпечує можливостей для необхідної кількості повторів у процесі набуття певного вміння та спрямування діяльності кожного студента на оволодіння тими професійними вміннями, які були визначені ними як цілі навчання. Тому поза- аудиторна самостійна робота студентів - це, з одного боку, продовження аудиторної роботи, і, з іншого боку, створення кожним студентом власної бази для наступної презентації набулих умінь в аудиторії, або у реальних умовах спілкування іноземною мовою.

Основна робота з іноземної мови полягає саме у позааудиторній роботі, а аудиторна робота лише спрямовує подальшу індивідуальну позааудиторну діяльність студентів. Перевагою позааудиторної самостійної роботи є те, що студенти виконують її за власним бажанням і оволодівають пріоритетними для себе комунікативними вміннями, тому вона дає ефективні результати за умови правильної її організації. Після отримання загальних настанов і консультацій викладача в аудиторії, поза нею студенти повинні вчитись самостійно, без допомоги з боку викладача організовувати, планувати, виконувати, контролювати самостійну роботу та оцінювати власні здобутки, як вони це робили в аудиторії. Таким чином, самостійна робота має провадитись і поза- аудиторією, бути чітко організованою та планованою.

Поняття «домашня робота» не повинно бути синонімічним до поняття «позааудиторна робота», оскільки в ході останньої реалізуються також цілі студента, які в певний час можуть не узгоджуватися з цілями керованого навчального процесу в аудиторії згідно з програмою курсу. Так, студенти можуть визначити перспективні, додаткові до навчальної програми цілі, реалізація яких необхідна для їх професії зараз та в майбутньому, якісні цілі покращання власного рівня володіння певним умінням, робота над яким відбувається в курсі іноземної мови у ВНЗ, та комплексні цілі оволодіння тим матеріалом, який був незрозумілий в ході аудиторної роботи. Таким чином, самостійна робота студентів у позааудиторний час переслідує одну або декілька з поданих нижче цілей:

· опрацювати матеріал, який студент не зрозумів у ході аудиторної роботи (з цією метою повинен опрацьовуватись матеріал, поданий у підручнику передусім та інших джерелах, що використовувався на аудиторних заняттях, або матеріал подібного типу);

· виконати домашнє завдання (підручник та додатковий матеріал; робота з підготовки до проведення презентацій, проектів та ділових ігор);

· опрацювати навчальні матеріали і підготуватися до складання тестів, модульних контрольних робіт, заліків, іспитів, державного іспиту;

· оволодіти або покращити якісні показники володіння вміннями, набуття яких визначається студентом необхідним для його навчальної та професійної діяльності (весь спектр матеріалів та засобів навчання).

За умови організації навчального процесу з використанням Мовного Портфеля [1], виникає ще одна мета: навчитися працювати з ним як засобом організації самостійної роботи.

Прийоми самостійної роботи слід визначити залежно від обраного для опрацювання виду мовленнєвої діяльності, спрямування конкретного вміння та використання технічних і нетехнічних засобів навчання.

На позааудиторну роботу виносяться передусім опрацювання читання і письма, можливе навіть у домашніх умовах, а також інші види мовленнєвої діяльності: аудіювання, переклад, підготовка до монологічного і діалогічного мовлення. Необхідність зрозуміти професійну інформацію з іншомовного друкованого та електронного тексту для виконання професійних обов'язків вимагає від майбутніх спеціалістів оволодіння навичками читання різних видів. Підготовка до проектів, ділових ігор, до представлення текстів для домашнього читання потребує досвіду читання та значних затрат часу. Спеціально організаційне читання в позааудиторних умовах відбувається в бібліотеці, під час пошуку необхідної інформації в каталозі та безпосередньо у різних друкованих джерелах (фахових статтях, періодичних виданнях, доповідях на конференціях, у їх анотаціях, законодавчих актах), а також у електронних джерелах під час роботи в мережі Інтернет у комп'ютерних лабораторіях, Інтернет - кафе або з комп'ютером вдома.

У курсі вивчення іноземної мови серед інших вимог передбачається, що студенти повинні навчитися писати анотації існуючих джерел та власні статті, письмово перекладати тексти, готувати звіти, писати ділові листи, укладати контракти. Для виконання цих та інших цілей найкраще підійдуть засоби бібліотеки та комп'ютерних лабораторії з фондами джерел для реферування та анотування, або ресурсно-інформаційного центру як інтегруючого засобу для самостійного вивчення іноземної мови.

Розуміти усне мовлення з повсякденних, суспільних, навчальних та професійних тем студенти традиційно навчаються у лінгафонних кабінетах. Тепер практикуватися в аудіювання можна за допомогою комп'ютерних програм, під час конференцій (у тому числі відеоконференцій), лекцій, перегляду фільмів і телевізійних програм, прослуховування трансльованих та записаних радіопрограм.

Спілкування з носіями мови, зокрема під час поїздок за кордон, лишається чи єдиним способом формування навичок монологічного і діалогічного мовлення й усного перекладу у позааудиторній самостійній роботі. Проте за умови об'єднання студентів у групи самостійного вивчення іноземної мови вони отримують унікальну можливість спілкуватися іноземною мовою поза аудиторією.

Для реалізації вказаних цілей позааудиторної самостійної роботи студентам необхідний доступ до різноманітних технічних і нетехнічних засобів вивчення іноземної мови та якісна організація роботи з ними [2; 3; 4; 5].

За умови функціонування у ВНЗ ресурсно-інформаційного центру (self-access center) [2;4], позааудиторна самостійна робота локалізується у ньому, оскільки передбачається, що такий центр містить всі можливі засоби для самостійного оволодіння іноземною мовою, тобто інтегрує у собі лінгафонний кабінет, комп'ютерні лабораторії, бібліотеку та кінотеатр/відеосалон. Вільний доступ до великої кількості дидактичного матеріалу, в тому числі спеціально розробленого для студентів певним ВНЗ, та довідкової літератури, можливість переглянути документальні, науково-популярні та художні фільми, засоби для роботи з записаними аудіоматеріалом та створення власного з метою практикування аудіювання та монологічного вломлення, доступ до використання комп'ютерних програм для вивчення мови відповідно до свого рівня і просування - ці можливості, зібрані разом у одному спеціалізованому приміщенні і доступні у будь-який час, є потужним засобом активізації поза- аудиторної самостійної роботи студентів. Ресурсні центри для студентів розглядаються як засоби формування індивідуалізації та самостійності при виконання завдань, засобів розв'язання проблем змішаних груп і самонавчання. Студент може працювати там, використовуючи всі необхідні навчальні матеріали, корегувати й оцінювати свою роботу за умови існування надійних і зрозумілих критеріїв її оцінювання, що сприяє поглибленню і зміцненню знань. За умови існування таких ресурсних центрів постає потреба у забезпеченні їх всіма необхідними для самостійної роботи навчальними матеріалами.

На жаль, переважно з фінансових причин ВНЗ не можуть запропонувати ресурсні центри для самостійної роботи своїх студентів. Цілком можливо, що через кілька років така послуга надаватиметься всіма або більшістю ВНЗ, тому вже зараз необхідно не лише знати про існування ресурсно-інформаційних центрів, але й розробляти методику їх використання у навчальному процесі.

На нашу думку, визначені цілі позааудиторної самостійної роботи можуть ефективно досягатись за умови надання можливості студенту користуватись навчальними матеріалами з метою оволодіння програмою курсу у той час, який зручний для них, тобто працюючи у системі відкритого навчання [4, с.46]. така форма роботи сприяє забезпеченню кожного студента залежно від його мети навчання необхідними для нього навчальними дидактичними матеріалами і, в ідеалі, відповідними технічними засобами у той час, коли вони йому потрібні.

Якщо студент не отримує одразу відповідь на хвилююче питання, він обирає між консультацією з викладачем, що не є формою самостійної роботи студентів, а лише сприяє її реалізації, та пошуком відповіді самостійно або разом з одногрупниками. Система відкритого навчання дозволяє студентам працювати індивідуально, згідно з власними планами або об'єднуватися в групи самодопомоги і групи самостійного вивчення іноземної мови й узгоджувати індивідуальні плани та цілі у процесі колективної роботи.

Групи самодопомоги (self-help group) [4, с. 46] утворюються за власним бажанням студентів і не мають офіційного визнання. Відчуваючи, що самостійно проблему не розв'язати, потребуючи допомоги, підказки або бажаючи працювати разом з друзями поза аудиторією, студенти можуть об'єднуватися для допомоги один одному і для спільної роботи над оволодінням та вдосконаленням комунікативних іншомовних умінь. Переваги такого виду роботи у високому рівні внутрішньої мотивації кожного з членів групи, у природній конкуренції, яка виникає у процесі спільної роботи, у додаткових можливостях для розвитку комунікативної компетенції та для формування навчальної компетенції. Недоліком може стати залучення неякісних дидактичних матеріалів та малоефективних засобів вивчення мови за умови низького рівня сформованості навчальної компетенції. Проте досвід, який здобувають студенти в процесі роботи у групах самодопомоги, стає неоціненним і для вивчення іноземної мови, і для майбутньої роботи.

Подоланню вказаного недоліку сприятиме офіційне визнання такої групи та здобуття нею статусу групи самостійного вивчення іноземної мови (tutorless group) [4, с.47]. У цьому випадку викладач не впливає на роботу групи, але до нього можуть звернутися за порадою. Водночас така група може користуватися в зручний для неї час медіа відділом, який існує у ВНЗ, або за домовленістю у відведений лише для неї час іншими доступними технічними і нетехнічними засобами навчання.

Висновок

Вважаємо що, викладач повинен рекомендувати таку форму роботи студентам першого курсу, що ще не знайомі з нею, і всіляко сприяти в процесі роботи групи.

Таким чином для підвищення ефективності самостійної роботи необхідно впроваджувати запропоновані шляхи її реалізації та одночасно забезпечити студентів ВНЗ методичними і дидактичними матеріалами нового покоління, передусім не електронних носіях.

Література

1. Європейський Мовний Портфель для економістів (Проект)/ Укладач Н.В. Ягельська [Наук. керівник д.пед.н., проф. С.Ю. Ніколаєва]. К.: Ленвіт, 2004. 56 с.

2. Кабинет иностранных языков / Под ред. Е.С. Полат. М.: Изд. дом «Владос», 2003. 208 с.

3. Коряковцева Н.Ф. Современная методика организации самостоятельной работы изучающих иностранный язык: Пособие для учителей. М.: Аркти, 2002. 175 с.

4. Wallace M.J. Training Foreign Language Teachers: A Reflective Approach. Cambridge: Cambridge University Press, 1995. 180 p.

5. Wenden A. Learner Strategies for Learner Autonomy: Planning and implement learner training for language learners. New York: Prentice Hall, 1991. 172 p.

Размещено на Allbest.ru