Застосування навчально-рольових ігор у процесі викладання англійської мови у педагогічному ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Застосування навчально-рольових ігор у процесі викладання англійської мови у педагогічному ВНЗ

Комарова І.І., доцент,

Калініченко А.І., доцент

Анотація

У статті обґрунтовано класифікацію навчально-рольових ігор та розкрито дидактичні можливості їх застосування у процесі викладання англійської мови у педагогічному ВНЗ.

Ключові слова: навчально-рольова гра, тренувальні ігри, ігрові етюди, ситуативні навчально-рольові ігри, ділові навчально-рольові ігри, інструментально-змагальні навчально-рольові ігри.

Аннотация

В статье дано обоснование классификации учебно-ролевых игр и обусловлены дидактические возможности их использования в процессе преподавания английского языка в педагогическом ВУЗе.

Ключевые слова: учебно-ролевая игра, тренировочные игры, игровые этюды, ситуативные учебно-ролевые игры, деловые учебно-ролевые игры, технологически-сопернические учебно-ролевые игры.

Annotation

The classification of educational role - play games is studied and didactical possibilities of their implementation into the process of teaching of the English language in the pedagogical higher educational establishment is revealed.

Key words: educational role-play games, training games, playing problem-sketches, situational educational role-play games, business educational role-play games, instrumental-competitive educational role-play games.

Виклад основного матеріалу

У сучасних умовах зросла значущість англійської мови як мови міжнародних організацій, бізнесу, ділового та культурного спілкування. Володіння іноземною мовою у наш час стає невід'ємним компонентом професійної компетентності фахівця. У зв`язку з цим особливого значення набуває проблема вдосконалення підготовки студентів до іншомовної комунікації. Її розв'язання потребує пошуку ефективних дидактичних підходів до організації навчання майбутніх фахівців у період їх професійної підготовки. На наш погляд, один із перспективних напрямків вдосконалення викладання англійської мови у вищих педагогічних навчальних закладах полягає в посиленні професійної спрямованості навчального процесу. Студенти мають усвідомлювати важливе значення іноземної мови не тільки для розвитку власного кругозору, творчих здібностей, але й для майбутньої діяльності. Вивчення іноземної мови передбачає розвиток у майбутніх учителів комунікативної компетенції у своїй професійній сфері, формування здатності користуватися лінгвістичною системою в різноманітних ситуаціях професійної взаємодії. При цьому навчання іноземної мови студентів педагогічного ВНЗ повинно розглядатись крізь призму їхнього ставлення до майбутньої професії. викладання мова рольовий гра

Перспективний шлях забезпечення професійної спрямованості навчального процесу та активізації пізнавальної діяльності студентів на заняттях з англійської мови полягає, на наш погляд, у впровадженні ігрового методу навчання. Проблема застосування ігрових технологій у процесі вивчення іноземної мови привертала увагу багатьох дидактів і методистів (Ю.М. Друзь, І.В. Драгомирецький, І.А.Китайгородська, К.Лівінгстоун, М.С.Кравчук, В.Д.Лопатка, Е.І.Пасов, О.Г. Штепа, П.М. Щербань та ін). О.Г. Штепа, зокрема, досліджував використання навчальних ігор у процесі формування професійної мовленнєвої майстерності педагогів, О.В. Торічний - у процесі вдосконалення педагогічної підготовки слухачів вищої військової школи, Г.А. Китайгородська - під час інтенсивного вивчення іноземної мови, П.М. Щербань - у процесі формування педагогічної майстерності майбутніх учителів, Ю.М.Друзь - у контексті підготовки майбутніх спеціалістів до іншомовного спілкування у професійній діяльності.

Більшість дослідників зазначає, що рольова гра як форма квазіпрофесійної діяльності суттєво активізує навчально-пізнавальну діяльність студентів, оскільки дає змогу відтворити функціональні ланки майбутньої професійної діяльності в ігровій моделі, формує у студентів потребу в знаннях та їхньому практичному застосуванні, забезпечує комплексний навчально-виховний вплив на особистісне і професійне становлення студентів, створює широкі можливості для використання навчальної інформації як засобу регуляції квазіпрофесійної діяльності. Завдяки своїм особливостям навчально-рольова гра дає змогу формувати у студентів професійну спрямованість і цілісне уявлення про майбутню діяльність, виробляти як предметно-професійний, так і соціальний досвід, розвивати професійне мислення, а також активізувати навчальну діяльність, формувати пізнавальну мотивацію.

Слід зазначити, що у сучасній дидактиці відсутній єдиний підхід до класифікації навчально-рольових ігор. Так, О.В. Торічний класифікує їх на ділові та індивідуально-орієнтовані відповідно до наявності імітації умов та форм професійно-педагогічної діяльності. Залежно від функціональної спрямованості ігор ним запропоновано поділити педагогічні бліц-ігри на шість груп: дослідницькі, дидактичні, рефлексивно-оціночні, діагностичні, мотиваційно-спонукальні, психотехнічні [10].

М.Ф. Стронін диференціює навчальні ігри з англійської мови на підготовчі та творчі. Підготовчими, на його думку, є граматичні, лексичні, фонетичні, орфографічні ігри, які сприяють формуванню мовленнєвих навичок. “Багаторазове повторення, -зазначає дослідник він, - втомлює одноманітністю і не приносить задоволення, а саме підготовчі ігри допомагають зробити його цікавим і захоплюючим” [9, с. 9]. Творчі ігри проводяться з метою закріплення вивченого матеріалу, сприяють подальшому розвитку мовленнєвих умінь і навичок. Тут проявляється самостійність студентів у реалізації мовленнєвих завдань [9].

Т.І. Олійник, характеризуючи можливості використання рольових ігор у процесі навчання студентів діалогічного мовлення, класифікує їх за трьома критеріями: навчальною метою, кількістю учасників, рівнем самостійності. За першим критерієм дослідниця виокремлює рольові ігри на засвоєння основних видів діалогічних висловлювань, мікродіалогів та основних функціональних типів діалогів; за другим критерієм - парні та групові рольові ігри; за третім - керовані, спрямовані та вільні рольові ігри [5].

Е.А. Маслико, П.К. Бабінська та А.Ф. Будько розрізняють мовленнєві ігри та ділові [4]. Мовленнєві ігри рекомендуються для формування навичок вимови, лексичних, граматичних умінь і тренування у вживанні мовних явищ на підготовчому етапі оволодіння іноземною мовою. До цього типу ігор автори відносять: ігрові вправи для мовленнєвої розминки, ігри типу інтерв'ю для активізації формування навичок і вмінь у системі “діалог - монолог в діалозі”, ігри на здогадку та ігри на комунікативну взаємодію (рольові). Ділова гра, на думку дослідників, являє собою практичне заняття, що моделює різні аспекти майбутньої професійної діяльності студентів і забезпечує умови для комплексного застосування набутих фахових знань, вдосконалення іншомовного мовлення, а також глибшого оволодіння іноземною мовою як засобом професійного спілкування.

Нам імпонує підхід до класифікації навчальних ігор, запропонований О.А. Вербицьким [1], який вважає, що тип гри визначається об'єктом імітації. Такий підхід видається доцільним, оскільки саме об'єкт комунікативного моделювання - ситуація (етюд) чи послідовність етюдів (ситуація, що розвивається) - визначає тип гри, ступінь проблемності, кількість і складність ролей, широту ігрового поля.

Орієнтуючись на підхід, запропонований О.А. Вербицьким, ми виокремлюємо чотири типи навчально-рольових ігор, які поступово ускладнюються і забезпечують цілеспрямоване набуття студентами знань, умінь і навичок, що засвоюються у певній послідовності: від одного рівня підготовки до іншого на основі адаптивних відносин викладача та студентів. Психологічною основою такої класифікації навчально-рольових ігор є обґрунтована С.Л. Рубінштейном концепція мислительного аналізу через синтез, згідно з якою об'єкт вивчення необхідно розглядати з різних точок зору, включаючи його щоразу у нову систему зв'язків [8]. На практиці ця теорія реалізується у вигляді актуалізації логічних операцій, специфічних для кожного типу навчально-рольових ігор, які поступово ускладнюються. Тип гри відповідає рівням пізнавальної діяльності, що якісно відрізняються між собою та відповідають етапам і стратегіям навчання: репродуктивній, продуктивній, стратегії комбінування та творчій (евристичній).

На основі вивчення теорії ігор та практичного досвіду їх використання вважаємо за доцільне в основу класифікації навчально-рольових ігор покласти такі критерії: змістовна доцільність навчально-рольової гри; етап навчання; стратегія навчання; відповідність змісту гри темі та знанням, умінням і навичкам гравців; мотивація учіння; відповідність ігрової ситуації змістові професійної діяльності, яка імітується; проблемність, інтелектуальна трудність прийняття рішень; наочність, ігрове поле; різноманітність зв'язків між типами ігор; взаємодія викладача і студентів у процесі поєднання індивідуальної, групової та колективної форм навчальної діяльності. Слід зазначити, що кожний тип навчально-рольової гри має свої ознаки: ступінь складності ігрової ситуації, кількість ролей, кількість ігрових полів (інтелектуальних труднощів) та ін. Ці відмінності лише до певної міри характеризують тип навчально-рольової гри у порівнянні з іграми іншого типу. Основна різниця між різними типами ігор полягає в їх відповідності конкретному рівню підготовки студентів, певній фазі та стратегії навчання: репродуктивній, продуктивній, стратегії комбінування (творчий етап) і творчій стратегії (евристичний рівень навчання).

Під час визначення стратегій навчання і чотирьох типів навчально-рольових ігор ми враховували виділені Є.І.Пассовим три психофізичні механізми продуктивності мовлення: репродукцію, комбінування та трансформацію [6]. Механізм репродукції діє на основі пам'яті: у процесі мовлення особистість відтворює головним чином словоформи, фрази. Комбінування здійснюється на рівні словосполучень, фраз, надфразових одиниць і тексту. Воно розвивається тільки за умови постійного створення нових комунікативних ситуацій у навчанні. Механізм трансформації пов'язаний з комбінуванням. За його допомогою мовець видозмінює фразу, яку почув від іншого, або сформулював самостійно. Фраза видозмінюється, якщо виявляється неадекватною певним умовам комунікативної ситуації.

На основі розглянутих критеріїв можна виокремити чотири типи комунікативних навчально-рольових ігор професійної спрямованості: тренувальні ігри, ігрові етюди; ситуативні навчально-рольові ігри; ділові навчально-рольові ігри; інструментально-змагальні навчально-рольові ігри.

Тренувальні ігри та ігрові етюди можуть проводитися з будь-якої теми навчальної програми, з будь-якого аспекту мови на репродуктивній фазі навчання. Вони застосовуються головним чином з метою тренування, формування у студентів репродуктивних комунікативних умінь і навичок. Необхідним елементом таких ігор має бути наочна презентація навчального матеріалу, тобто створення ігрового поля. Цю роль можуть виконувати схеми, карти, слайди, графічні моделі і т.д. Для проведення тренувальних ігор та етюдів навчальна підгрупа з іноземної мови може ділитися на декілька підгруп. За мовленнєвою формою тренувальна гра являє собою бесіду заданого типу. Наприклад, назвати за одну-дві хвилини якомога більше слів, які належать до різних частин мови і походять від заданого кореня; або поставити всі можливі типи запитань (чотири типи) до запропонованого речення. Складнішим завданням, вже на рівні ігрового етюду, може бути розігрування педагогічної ситуації. Такі ігри вимагають від студентів приймати різні ролі, переключатися з однієї ролі в іншу. Саме ігрові етюди, як опосередковані фрагменти навчально-рольових ігор, підвищують мотивацію навчальної діяльності, збільшують час активного мовлення студентів (усі студенти працюють одночасно). Під час проведення ігрових етюдів можна диференціювати завдання командам, індивідуалізувати обов'язки всередині команди, охопити всіх студентів контролем та оцінити роботу кожного (оцінка діяльності кожного залежить від роботи всієї команди). Модель мовленнєвої поведінки задається студентам через відповідні ролі: учителя, учня, директора школи, батька і т. д. Стрижневим елементом ігрового етюду виступає моделювання умов мовленнєвої діяльності студентів у різних професійних ситуаціях. Під час етюдів створюється атмосфера, за якої студенти, моделюючи професійну діяльність, відпрацьовують уміння і навички монологічного мовлення, аудіювання, ведення діалогу.

У тренувальних міні-іграх, які використовуються на репродуктивній стадії навчання, комунікативна функція навчально-рольових ігор реалізується не повною мірою: вона обмежується, з одного боку, фазою навчання, а з іншого - фрагментарністю комунікативних ситуацій, що моделюються. Однак такі ігри сприяють формуванню у студентів навичок майбутнього професійного спілкування, засвоєнню елементів культури спілкування, оволодінню емоційно-ціннісним досвідом міжособистісної взаємодії. У тренувальних іграх відбувається навчання студентів прийомів драматизації, імпровізації, елементів театральної педагогіки. В іграх цього типу мають можливість брати участь всі студенти без винятку. Цінність тренувальних ігор та ігрових етюдів полягає також у тому, що вони готують студентів до переходу на наступну, продуктивну, фазу навчання. Вони є своєрідним трампліном до сценарних, більш складних навчально-рольових ігор другого типу.

На відміну від тренувальних ситуативні навчально-рольові ігри проводяться на продуктивному етапі навчання. Він характеризується значним поглибленням смислового аспекту іншомовної комунікації, наявністю елементів проблемності, самостійності, динамічності. Ігри цього типу мають сценарій, який складається з серії комунікативних ситуацій професійної спрямованості. Причому, маються на увазі не статичні, а динамічні ситуації, які розвиваються. На відміну від тренувальної гри чи ігрового етюду, в яких моделюється, як правило, одна ситуація, у ситуативній навчально-рольовій грі сценарій може містити від трьох до п'яти ситуацій. В іграх першого типу здебільшого одна інтелектуальна трудність, у той час як в іграх другого типу їх може бути чотири і більше. Відповідно до цього збільшується кількість ролей, фрагментів ігрового поля та ін. Динаміка ситуацій забезпечується за рахунок послідовної серії проблемних завдань-етюдів із опорою на динамічну наочність (ігрове поле). Ролі та правила гри визначають спрямованість поведінки її учасників. За мовленнєвою формою навчально-рольова гра другого типу, на відміну від першого, являє собою бесіду із переважанням елементів аналізу поставленої проблеми. Ситуативні ігри базуються на комплексі комунікативно-рольових вправ, які спрямовані на формування вмінь аналізу комунікативної та ігрової задачі. Комунікативна функція навчально-рольових ігор другого типу реалізується у більш повному обсязі, ніж в іграх попереднього типу. По-перше, рівень умінь іншомовного спілкування студентів до того часу підвищується за рахунок тренажу на репродуктивній фазі навчання. По-друге, в ситуативних іграх значно зростає потреба у професійно напруженому іншомовному спілкуванні у зв'язку з розширенням і ускладненням комунікативних ситуацій.

Структура ситуативних ігор досить чітко окреслена. Текст сценарію продукується учасниками гри самостійно. Студенти виступають у ролі акторів і режисерів; викладач - рівноправний учасник гри. Під час підготовки та проведення сценарних навчально-рольових ігор у студентів розвиваються вміння швидко орієнтуватися в ситуаціях професійного спілкування, обирати адекватні засоби мовлення. Ситуативні ігри готують студентів до більш складних професійно-орієнтованих навчально-рольових ігор третього типу, які умовно можна назвати діловими, оскільки студенти грають у них не “самих себе” як це прийнято у власне ділових іграх, а себе “майбутніх”. Не зважаючи на те, що ролі гравців є умовними, їхні переживання реальні та справжні. Ігри цього типу називаються діловими, тому що орієнтовані на досягнення певних результатів професійної діяльності, яка імітується.

Професійно-орієнтовані навчально-рольові ігри третього типу застосовуються на третьому і четвертому етапах навчання (стратегія комбінування). Вони, як і ігри другого типу, здійснюються за заздалегідь розробленим сценарієм, який характеризується більшою складністю завдань, кількістю ситуацій, проблем (6-8 замість 4 в іграх другого типу) і ролей, ускладненістю ігрової ситуації, різноманітністю реквізитів, які виконують функцію управління мислительною іншомовною діяльністю студентів та їх предметними діями. В іграх третього типу комунікативна функція іноземної мови реалізується у максимальному обсязі. Напруженість комунікації в іграх цього типу, які належать до творчого рівня, досягає найвищого рівня. За мовленнєвою формою ігри третього типу являють собою бесіду з переважанням елементів розширення та поглиблення поставленої професійної проблеми. Послідовність структурних етапів гри цього типу обумовлена логікою розвитку сценарію. Він створюється студентами самостійно за участю викладача. Мотиваційною основою спілкування студентів у грі виступає змагальність, прагнення точніше, оригінальніше та швидше висловити думку. Ігри третього типу сприяють розвитку професійного мислення, мовленнєвих вмінь і навичок міжособистісної взаємодії студентів.

Інструментально-змагальні навчально-рольові ігри отримали таку назву тому, що в них найвищі критеріальні показники за всіма параметрами, особливо за кількістю засобів ігрового поля. Ці засоби виконують функцію управління всією грою, забезпечують високий рівень комунікації в процесі виконання на їх основі складних творчих завдань, розв'язання проблемних ситуацій і т. д. Навчально-рольові ігри цього типу застосовуються на найвищому, творчому рівні навчання, так названій евристичній фазі, яка характеризується відносно високим ступенем комунікації, і досягається на кінцевому етапі вивчення студентами іноземної мови. Інструментально-змагальні ігри несуть у собі дух змагальності, що стимулює творчу активність студентів, сприяє розвитку їх ініціативи та емоційно-ціннісної сфери. При цьому особливого значення набувають такі особистісні параметри, як самооцінка, задоволеність діяльністю та ін. Інструментально-змагальні ігри забезпечують повну саморегуляцію та самооцінку граючих “команд”, сприятливий психологічний клімат, високу мотивацію навчально-пізнавальної діяльності, розвиток професійного мислення, вдосконалення мовленнєвих умінь.

Всі чотири типи навчально-рольових ігор професійної спрямованості, які поступово ускладнюються, утворюють систему, компоненти якої тісно взаємодіють між собою. Ігри різного типу відрізняються за конкретними завданнями (відповідно до рівня навчання), обсягом, складністю моделювання, технологією, часом проведення та іншими параметрами. Але спільними для всіх них є мета, професійна спрямованість, високий мотиваційний та активізуючий потенціал. У процесі вивчення іноземної мови може використовуватись серія різних за темою і змістом ігор певного типу, які враховують індивідуальні особливості та рівень підготовки студентів.

Наш досвід свідчить, що ефективне застосування на заняттях з іноземної мови розробленої системи навчально-рольових ігор професійної спрямованості потребує їх поступового ускладнення на кожному наступному етапі навчального процесу. Кожна навчально-рольова гра певного типу характеризується складною внутрішньою структурою і може мати ряд похідних ігор. Основу цієї системи складають два блоки: дидактичний, який включає в себе всі види навчальної взаємодії, та технологічний, який складають комунікативні ігрові дії студентів в умовах колективної пізнавальної діяльності, що відбувається з використанням професійно зорієнтованої наочності й активних методів навчання. За рахунок використання наочних засобів ігрового поля та моделювання проблемних ситуацій професійної спрямованості система навчально-рольових ігор дозволяє значно підвищити ефективність професійно-орієнтованого навчання іноземної мови студентів педагогічних ВНЗ.

Література

Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. М.: Высшая школа, 1991. 240 с.

Друзь Ю.М. Організація та проведення ділової гри в навчальному процесі при підготовці студентів до іншомовної комунікації // Рідна школа. 1999. №9. С.43-44.

Липский И. А. Деловые игры как средство формирования у офицеров педагогической культуры. Солнечногорск: ВПА, 1983. 130 с.

Настольная книга преподавателя иностранного языка: Справочное пособие / Е. А. Маслыко, П. К. Бабинская, А. Ф. Будько и др. Минск: Вышейшая школа, 1992. 445 с.

Олійник Т. І. Рольова гра у навчанні англійської мови у 6-8 класах: Посібник для вчителів - К.: Освіта, 1992. 128 с.

Пассов Е. И. Основы методики обучения иностранным языкам. М.: Русский язык, 1977. 213 с.

Потеминский О. В. О применении игровых ситуаций в обучении слушателей академии. М.: ВПА, 1980. 190 с.

Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования. М., 1958. 168 с.

Стронин М. Ф. Обучающие игры на уроках английского языка: Пособие для учителя. М.: Просвещение, 1981. 58 с.

Торічний О. В. Удосконалення педагогічної підготовки слухачів вищої військової школи на основі сучасних освітніх технологій (ігрові технології) // Автореф. дис. … канд. пед. наук. Академія ПВУ ім. Б. Хмельницького - Хмельницький, 1999. 18с.

Размещено на Allbest.ru