Тест як спосіб контролю та як засіб активізації навчальної діяльності студентів з іноземної мови в аграрних вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тест як спосіб контролю та як засіб активізації навчальної діяльності студентів з іноземної мови в аграрних вищих навчальних закладах

Тестування є ефективним засобом контролю. Воно може забезпечити успішну реалізацію мети і всіх функцій контролю і дає можливість у досить короткий час сформувати уявлення про знання студентів, зокрема при вивченні іноземної мови в аграрних ВНЗ.

Стан дослідження проблеми. Гуманізація змісту, методів і форм педагогічного процесу в аграрних ВНЗ породжує проблему контролю знань у майбутніх спеціалістів. Важливою передумовою підвищення ефективності навчально-виховного процесу є систематичне використання педагогом об'єктивної інформації про перебіг та результати навчально-пізнавальної діяльності студентів, яку викладач отримує в процесі контрольно-оцінювальної діяльності.

Упровадження сучасних методів контролю та оцінки у практику навчання у вищих аграрних навчальних закладах забезпечило б дотримання вимог, що висуваються до контролю, - об'єктивність, надійність, вимірюваність, цілеспрямованість, систематичність, тощо, - і дозволило б зробити навчання ефективним та наблизити його до світових стандартів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема оцінювання знань студентів стала предметом психолого-педагогічних досліджень, присвячених вивченню окремих аспектів поданої проблеми: історичний аналіз проблеми контролю та оцінки знань студентів, функції контролю, основні принципи контролю та оцінки знань, види перевірки навчальної роботи, методи і форми організації контролю знань (А. М. Алексюк); сутність діагностики якості освіти, загальні питання оцінки якості результатів навчання, рейтингову систему оцінки якості засвоєння навчального матеріалу, тестування як психолого-педагогічний засіб оцінки академічних здібностей студентів (Д. В. Чернілевський); критеріїв та норм педагогічної оцінки на основі застосування різнобічних засобів контролю (В. Безпалько, Т. Ільїна, Е. Петровський та ін.); обґрунтування ефективності тестових методик контролю (Н. Тализіна, В. Бочарникова, Н. Шиян та ін.); інноваційних технологій навчання і виховання (І. Бабін, І. Богданова, А. Бойко, О. Євдокимов та ін.).

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні необхідності використання тестів під час вивчення іноземної мови, зокрема в аграрних ВНЗ.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження показують, що відсутність регулярного об'єктивного контролю знижує інтерес студентів до результатів своєї праці, що згодом негативно позначається і на ставленні до процесу навчання. Щоб не втратити керування процесами засвоєння знань, необхідно проводити контрольні роботи. Як показує досвід, у студентів немає достатньо стимулів і можливостей підготовки до них під час традиційного проведення контролю. Засвоєння - процес пізнавальної діяльності, який включає низку психологічних процесів: сприймання, пам'ять, мислення тощо. У ньому беруть участь не тільки розумові процеси. Воно безпосередньо пов'язане із властивостями особистості, її емоціями, вольовими якостями. Засвоєння відбувається в активній діяльності, тобто тільки тоді, коли сам студент активно діє з навчальним матеріалом, виявляє максимум самостійності, намагається застосувати свої знання під час розв'язування різних питань.

Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють підвищення рівня усвідомленого пізнання об'єктивно-реальних закономірностей у процесі навчання. Основне завдання в роботі викладача з активізації пізнавальної діяльності студентів полягає в розвитку їхніх творчих здібностей. Відомо, що здібності людини, в тому числі і студентів, розвиваються у процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей студентів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує викладач, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей студентів, тому що непосильні завдання можуть зневірити студентів у власних силах і не матимуть позитивного ефекту. Тому, система роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності студентів повинна будуватись з урахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей студентів, розвитку їх мислення. У процесі навчання студент здійснює дії, в основу яких покладено основні психічні процеси: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам'ять та ін. Оскільки з усіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення, то варто зазначити, що активізувати діяльність студентів - це активізувати їх мислення. Водночас треба пам'ятати, що без бажання студента навчатися всі гарні наміри викладача не виправдовують сподівань. Без належного функціонування пам'яті, наявності певних зусиль, переживань негативних емоцій, що виникають під час ускладнення завдань діяльності, у випадку конфлікту неможливо успішно застосовувати свої знання, уміння та навички. Готовність пам'яті до швидкого відтворення у складних ситуаціях професійної діяльності забезпечує правильне використання знань, а значить, успішне розв'язання проблем, що виникають. Тренування пам'яті студентів відбувається протягом вивчення всього курсу іноземної мови. Як показали наші дослідження, для розвитку готовності пам'яті до швидкого відтворення більш вдалим є виконання тестових завдань, але тут потрібно враховувати темперамент студентів, тому що час, відведений для відповідей, обмежений, і студенти можуть набрати нереальні бали.

Отже, тестування як термін у вузькому розумінні означає використання і проведення тесту, а в широкому - сукупність етапів планування, складання і випробовування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту [1, с. 3-4]. Тест (від англ. test - перевірка, випробовування) - це підготовлений відповідно до певних вимог комплекс завдань, які пройшли попереднє випробування з метою визначення якісних показників і визначення рівня знань студентів з певної теми.

Основними показниками, що характеризують тест, є валідність і надійність. Валідність - показник того, що тест дійсно оцінює знання і уміння, для перевірки яких він призначений. Якщо експерти (наприклад, викладачі, методисти) згодні з тим, що тест добре оцінює знання й уміння з певної теми, для якої він створений, то його можна вважати валідним. Валідність, визначена за допомогою узгодженої думки спеціалістів, часто називається змістовою або очевидною. Вона означає, що тест вимірює те, чого навчали студентів [2, с.128].

Надійність означає ймовірність одержання студентами однакових результатів за виконання тесту у різноманітних ситуаціях тестування, зокрема під час оцінювання різними експертами (викладачами). Тест вважається надійним, якщо різні викладачі однаково оцінюють його виконання студентом [2, с. 128].

Цікавим є той факт, що дидактичні тести мають суттєві переваги над традиційними методами контролю успішності.

1. Вони надають змогу перевіряти засвоєння навчального матеріалу всіма студентами. При цьому застосовується однакова, заздалегідь розроблена шкала оцінок. Це значно підвищує об'єктивність і обґрунтованість оцінки порівняно з традиційними методами усного і письмового контролю. При створенні дидактичних тестів характер відповіді визначається в процесі підготовки тестового завдання. Під час підготовкі звичайних письмових завдань викладач міркує головним чином над формулюванням питань і зрідка задумується над тим, якими повинні бути відповіді на них.

2. Тести успішності потребують коротких відповідей, що надає змогу викладачеві за порівняно невеликий проміжок часу перевірити значно більший обсяг знань, ніж це можна зробити за допомогою звичайних письмових або усних запитань.

3. Крім того, оскільки правильні відповіді відомі ще до проведення тесту, то такі зовнішні чинники, як почерк або граматичні помилки, не справляють впливу на оцінку. Унеможливлюється у цьому випадку й упереджене ставлення до студента. Характер відповідей на перші завдання не впливає на ставлення викладача до інших відповідей студента, оскільки відповіді однозначні і відомі заздалегідь. Те саме можна сказати й стосовно стандартів оцінки. Неузгодженість в оцінках, що ставляться різними викладачами, фактично зникає.

4. Тести надають змогу здійснювати регулярний і оперативний контроль за навчальною діяльністю, що спонукає студентів до систематичної підготовки з предмета.

5. Тести приваблюють студентів своєю незвичайністю і підвищують тим самим інтерес до навчання.

6. Нарешті, систематичне застосування тестів, з одного боку, надає змогу видозмінити підсумкові форми контролю, поставивши в них основний акцент на уміння і навички, а також знання більш високого рівня, з іншого боку - наявність постійного рейтингу в кожного студента дозволяє підвищити об'єктивність підсумкового контролю, а в деяких випадках і зовсім відмовитись від нього [2, с.129-130].

Мінімальною одиницею тесту є тестове завдання, яке передбачає певну вербальну чи невербальну реакцію тестованого. Кожне тестове завдання створює певну тестову ситуацію. Тестова ситуація може подаватися вербальними (текст) і невербальними, наочними (малюнок, схема, таблиця) засобами. Відповідь може бути вибірковою та конструйованою. Вибіркова передбачає вибір правильної відповіді з кількох запропонованих. Конструйована відповідь формулюється самим тестованим на рівні окремого слова, речення чи висловлення [3, с.165].

В аграрних закладах освіти до загальних вимог відносять знання державної мови та однієї з іноземних мов на рівні професійного і побутового спілкування, а також здатність засвоєння нових знань, прогресивних технологій та різноманітних новацій. Мотивацією щодо оволодіння читанням іноземною мовою слугує професійна потреба студента стати висококваліфікованим фахівцем з умінням спілкуватися іноземною мовою та здобувати інформацію з іноземних джерел за фахом.

Відповідно до цілей та завдань навчання іноземної мови, загальна побудова курсу повинна сприяти розвитку різних видів поданої мовленнєвої діяльності, необхідних майбутньому спеціалістові в його роботі.

Для подальшої роботи над складанням тестових завдань нами були визначені такі прийоми тестування, які потрібно найбільш раціонально використовувати під час поточного, тематичного і підсумкового тестування професійно орієнтованого читання в аграрних ВНЗ. Серед цих прийомів виділяють запитання-відповідь, правильно-неправильно, множинний вибір, перегрупування, відновлення, вставляння, клоуз-тест, трансформування, переклад, знаходження/виправлення помилок.

Прийоми тестування досить ґрунтовно описані у спеціальній літературі. Згідно з метою нашого дослідження необхідно уточнити прийоми тестування для використання в тестових завданнях з професійно орієнтованого читання в аграрних ВНЗ. Уточнення цього списку прийомів необхідно зробити з урахуванням прямих та опосередкованих об'єктів тестування.

Так, тестове завдання “запитання-відповідь” спрямоване на знаходження безпомилкової відповіді на конкретне запитання шляхом вибору правильного варіанта з декількох запропонованих або складання свого власного. Завдання з вибором правильного варіанта відповіді з декількох запропонованих належить до тестових завдань з об'єктивною оцінкою відповідей. Тестове завдання, виконання якого передбачає написання власного варіанта, характеризується в методиці як тестове завдання із суб'єктивною оцінкою відповідей. Тестове завдання “запитання-відповідь” провокує стислі відповіді. Їх можна використати під час всіх видів тестування професійно орієнтованого читання.

В основі наступного прийому “Правильно-неправильно”, поширеного при перевірці читання, покладено перехресний вибір, метою якого є зіставлення двох елементів для вирішення мовної та позамовної задачі. Такі тести легко конструювати, виконувати, а також оцінювати отримані результати.

Наступним розглянемо прийом “Множинний вибір” у тесті з професійно орієнтованого читання. Тести такого типу важче розробляти, але їх виконання займає менше часу і результати легко оцінювати. Дослідники відзначають, що в таких тестах ефективніше вирішується питання угадування тестованим правильної відповіді. Якщо під час використання прийому “Правильно - неправильно”, угадування становить 50%, то за наявності чотирьох альтернатив для вибору однієї правильної вірогідність угадування зменшується до 25%.

Прийом “Множинний вибір” надає змогу здійснення контролю на рівні речення, абзацу, тексту, починаючи з поточного тестування на початковому етапі навчання в аграрних ВНЗ.

Наступний прийом тестування вмінь професійно орієнтованого читання “Перегрупування” дозволяє перевірити мовленнєві дії тестованого на рівні смислу заданих тверджень та визначити рівень володіння тестованим комунікативною компетенцією в читанні. Серед тестових завдань на перегрупування потрібно відзначити ті завдання, які вимагають організації переплутаних речень або груп речень для створення цілісного твору без текстової основи або на основі вилученої під час читання інформації [4, с.325].

У тестах з професійно орієнтованого читання використовують прийом “Заповнення пропусків/доповнення”. Сутність цього тесту полягає у заповненні пропусків або завершенні речень відповідно до запропонованого змісту. Виконуючи тестове завдання цього типу, студент має відновити деформований текст шляхом пошуку тієї відповіді, яка детермінована вербальним контекстом.

Передумовою виконання згаданого вище тесту виступає пригадування відповідного мовного матеріалу, розуміння фактів тексту, смислових зв'язків між ними. Запис або вибір правильної відповіді перетворює завдання на повне правильне твердження [5, с.104].

До тестових завдань на заповнення належать “Клоуз-тести”, які розглядаються як деформований текст з пропущеними через певні проміжки словами. Тестова ситуація представлена зв'язаним текстом. Успішність виконання “Клоуз-тесту” залежить від того, наскільки швидко тестований може зрозуміти текст і відновити зв'язки між описуваними подіями.

Наступним розглянемо прийом “Трансформування”. Цей прийом пов'язаний з перетворенням запропонованої вербальної або невербальної інформації. До цього типу завдань на невербальне трансформування належать тестові завдання на виконання дій, заповнення графіків, схем, діаграм, планів, тощо.

Під час тестування одномовного контингенту тестованих може бути використаний прийом "Переклад". За допомогою цього прийому можна швидко отримати інформацію про прогалини у знаннях студентів.

Наступний прийом “Знаходження помилок” може бути ефективно використаний під час визначення рівнів розуміння тексту: глобального, детального та критичного. У цьому випадку унеможливлюється механічність дій тестованого, що дає змогу зробити висновок про рівень сформованості навичок читання [6, с.120].

Розглянуті вище прийоми тестування покладені нами в основу тестових завдань з урахуванням прямих (вміння професійно орієнтованого читання) і опосередкованих (стратегії професійно орієнтованого читання) об'єктів контролю.

Висновки

Як показали наші дослідження, використання тестових завдань під час проведення контрольних робіт значно активізує процес вивчення іноземної мови, підвищує рівень умінь застосування теоретичного матеріалу до розв'язування поставлених завдань. До того ж, це сприяє розвитку уявлення, активізує вміння керувати та підкорятися на діловому ґрунті, набувати вміння самостійної та дослідної роботи. Розв'язування завдань є невід'ємною складовою частиною навчального процесу, бо дозволяє формувати і збагачувати мовлення, розвиває логічне мислення учнів, їх навички застосування знань на практиці. У процесі розв'язування завдань формуються працелюбність, допитливість, самостійність у судженнях, виховується інтерес до навчання, загартовується воля і характер, розвивається вміння аналізувати явища, узагальнювати відомості про них тощо. Розв'язування завдань є способом перевірки і систематизації знань, дає змогу раціонально здійснювати повторення, розширювати і поглиблювати знання, сприяє формуванню світогляду, ознайомлює з досягненнями сучасної науки.

Тестування є ефективним засобом контролю під час вивчення іноземної мови в аграрних ВНЗ. Воно сприяє успішній реалізації мети і всіх функцій контролю і дає змогу за досить незначний проміжок часу сформувати уявлення про знання студентів; диференціювати процес навчання; стимулювати систематичну навчально-пізнавальну діяльність; об'єктивно оцінити знання та уміння студентів; рівномірно розподіляти контрольні завдання протягом навчального року, які попередньо орієнтують студентів на об'єктивну оцінку. Можна відзначити такі переваги тестового контролю: 1) більша об'єктивність тестового контролю порівняно з традиційними; 2) більша диференційованість тестової оцінки; 3) вища ефективність тестування.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у з'ясуванні педагогічних умов ефективності впровадження тестового контролю під час вивчення іноземної мови в аграрних ВНЗ.

Література

контроль студент тест

1. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урина. - СПб: Питер, 2001. - 150 с.

2. Галузяк В. М. Педагогіка: Навчальний посібник / В. М. Галузяк,

М. І. Сметанський, В. І. Шахов. - В., 2001. - 200 с.

3. Петрук В. А. Ігровий колоквіум в контексті педагогічної спадщини М. В. Остроградського // В. А. Петрук, І. В. Хом'юк. - Вісник ВПІ. - Вінниця, 2001. - Вип.. 4. - С. 104-106.

4. Савенкова Л. О. Теоретико-методологічні основи підготовки майбутніх педагогів до професійного спілкування./ Л. О. Савенкова. - К., 1997. - 128 с.

5. Хом'юк І. В. Тестова форма контролю знань як засіб активізації навчальної роботи студентів // І. В. Хом'юк. - Наук. зап. ВДПУ. - Вінниця, 2005. - Вип.12. - С. 165-167.

6.Чернилевський Д. В. Дидактические технологии в высшей школе./

Д. В. Чернишевський. - М., 2002. - 437 с.

Размещено на Allbest.ru