Особливості комунікативного методу вивчення іноземної мови у технічних ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості комунікативного методу вивчення іноземної мови у технічних ЗВО

Чала Наталія Дмитрівна

Ковальова Інна Валеріївна

Анотація

У статті проаналізовано особливості використання комунікативного методу, розглядаються особливості застосування інтерактивних методів навчання на заняттях з англійської мови у вищих навчальних закладах технічного спрямування. Приводяться їх приклади та аналізуються способи їх проведення. Розглядаються основні принципи, які здатні мобілізувати навчальний процес. Досліджуються засоби та форми навчання, які впливають на формування та розвиток комунікативних навичок студентів.

Ключові слова: іноземна мова, інтерактивне навчання, мультимедійні засоби, мозковий штурм, робота в групі, метод проектів, комунікативність, комунікативна компетентність, ситуативність.

Сьогодні володіння іноземною мовою є однією із запорук побудови успішної кар'єри. Адже на ринку праці йде активний процес зростання попиту на фахівців, які вільно володіють іноземною мовою. Отож викладачі іноземної мови вищої школи не перестають удосконалювати уже існуючі методи її вивчення, а також працюють над розробкою нових.

Відповідно до програми з вивчення іноземних мов у ЗВО, є формування комунікативної компетенції майбутніх фахівців, які повинні вміти спілкуватися нею. Нова програма розроблено з урахуванням вимог рекомендацій Ради Європи, які зорієнтовані на соціокультурній компетенції та необхідності навчити студентів/курсантів вільного міжкультурного спілкування. Комунікативна складова є основою інноваційного підходу до вивчення іноземних мов, і базується на тому, що процес навчання є моделлю комунікації [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед передових методів у сучасному навчальному процесі вивчення іноземної/англійської мови, велику увагу приділяють новим методам, які базуються на творчому та індивідуальному підході до студента. Така методика сприяє вмінню мислити, швидко реагувати і приймати рішення у критичних ситуаціях, покращувати комунікаційні навички [2].

Розробкою комунікативного підходу займалися чимало методистів-новаторів. Серед них, найбільш відомими є праці основоположника цього методу вивчення іноземної мови - Е.П. Шубіна. Не залишився за межами нашої уваги і доробок інших науковців, які підтримали ідеї комунікативного методу навчання та розробили цілий ряд посібників для викладачів ЗВО технічного спрямування - Г.В. Рогова, Ю.І. Пассов, В.Л. Скалкін, Е. Малико, Л.П. Малишевська, І.Л. Плужник, А.П. Старков). У цьому переліку неоціненними є розробки лінгвістів, психологів (В.А. Артемов, Л.С. Бархударов, І.М. Берман, І.Л. Бім, В.А. Бухбіндер, П.Б. Гурвіч, І.О. Зимня, О.О. Леонтьєв, М.В. Ляховицький, О.О. Миролюбов, І.П. Сусов, С.Ф. Шатілов). Комунікативний метод вивчення іноземної мови активно простежується в зарубіжній методиці. Наприклад, праці К. Блека, Е.Й. Джойнера, Х. Бессе, А. Амата, Е. Кононієнка, - вони стали предметом вивчення методистів багатьох країн світу. На їх основі розроблено значну кількість методів та форм роботи зі студентами/курсантами, які навчаються на технічних спеціальностях [3, с. 39].

Метою статті є важливість застосування комунікативного методу на заняттях з іноземних мов у непрофільних ЗВО, тобто технічного спрямування.

Виклад основного матеріалу. Ми виокремили основні підходи до викладання іноземної мови в технічних ЗВО:

• теоретичні аспекти структури мови;

• сфера використання мови;

• рівень оволодіння мовою.

На цих трьох «китах» Н. Хомський розвинув концепцію компетенції, яку у свою чергу поділяв на:

1. граматичну (структура мови);

2. прагматичну (використання мови).

А теорія оволодіння мовою знайшла своє вираження в тому, що носії мови розвивають протягом свого життя чотири види мовної компетенції:

• фонологічну;

• морфологічну;

• синтаксичну;

• семантичну.

Працюючи над вивченням розвитку мовної компетенції за Н. Хомським та використовуючи її під час викладання іноземних мов, інший науковець - Д. Хаймс, дійшов висновку про необхідність формування комунікативної компетенції. Він розглядає її формування як результат процесу комунікативного використання іноземної мови [4, с. 326]. Проте, Дж. Річардс піддав різкій критиці визначення комунікативної компетентності, яке базується на слові «знання». Він стверджує, що це визначення пов'язане з теоретичними знаннями про мову як науку, а не в сенсі володіння мовою, як носієм інформації і комунікації (не з тим, як людина її використовує). [4, с. 168].

Якщо розглядати вивчення іноземної мови з психологічної точки зору. то цей процес розглядається як підсвідомий та інтуїтивний. З точки зору психічного сприйняття, вивчення мови повинне включати в себе і ряд позитивних впливів на людину, які слід застосовувати на заняттях - релаксаційні прояви (знімають емоційне напруження, викликане навантаженням на нервову систему під час навчання); стимулюючі ефекти (симулюють процеси мислення, запам'ятовування, відтворення дійсності; спрямовуючі засоби (спонукають до дій на занятті). Все це можна віднести до загальновідомих методів активізації слухачів [5].

Схиляючись до думки, що розробки вище згаданих мовознавців сприяють кращому і ефективнішому процесу засвоєння матеріалу під час вивчення іноземної мови, ми маємо впевненість, що студенти досягнуть певного рівня володіння мовою.

Комунікативний метод навчання мовленнєвої діяльності під час вивчення іноземної мови, передбачає дотримання п'яти основних засад:

1. забезпечити мовленнєву та розумову активність студентів/курсантів;

2. індивідуальний підхід до кожного учасника навчального процесу («гри»);

3. функціональність - використання на заняттях системи мовленнєвих засобів;

4. комунікативна реальність - практична мовленнєва діяльність студентів/курсантів;

5. новизна - зміна роду діяльності під час навчання (перефразування, комбінування) [6, с. 67].

Під комунікативними вправами розуміємо завдання, що спонукають студентів/курсантів до невимушеного вербального спілкування. Є.І. Пассов наголошує, що «вправи повинні бути вправами говоріння, коли в мовця є певна мовна задача та коли ним виконується певний мовний вплив на співрозмовника» [7, с. 240].

Основні завдання, що реалізуються через інтерактивні/комунікативні вправи:

- розвиток комунікативної компетенції;

- продуктивне засвоєння навчального матеріалу та розвиток його практичного використання;

- підвищення пізнавальної активності та мотивації до вивчення мови;

- формування критичного мислення;

- збагачення соціального та комунікативного досвіду [3, с. 3-8].

Викладач під час проведення таких занять не є центральною фігурою усього процесу, а виступає в ролі координатора, консультанта, арбітра.

Основним завданням яке ставить перед собою сучасний викладач у вищому навчальному закладі технічного спрямування є: створення комфортних і сприятливі умов в групі для повноцінного засвоєння матеріалу. Такі моменти навчальної діяльності, коли висловлюється власна думка кожного з учасників освітнього процесу. Студенти/курсанти знайомляться з правилами інтерактивної гри та направляються у логічну (правильну) сторону розвитку подій. Не менш важливим для студентів технічних спеціальностей є правильно сформоване завдання пов'язане з їх подальшою професійною діяльністю.

Комунікативна складова сприяє вивченню іноземної/англійської мови, тому і потребує дотримання методики і врахування всіх компонентів навчального процесу. Найбільшого ефекту досягає той викладач, який у повній мірі використовує інноваційні методи навчання. А саме ті, що стимулюють активну розумову діяльність і спонукають студента/курсанта висловлювати свої думки англійською мовою. Одним з таких прийомів є комунікативне завдання. Наприклад, створюється «мовленнєва ситуація» яка містить в собі не один фактор, а низку чинників, які і визначають мовленнєву поведінку учасників. Тобто, задача викладача змоделювати ситуацію, яка б спонукала студентів/курсантів до «програвання» певних мовленнєвих вчинків. Така методика передбачає участь у процесі усіх членів групи. Основні компоненти навчально-мовленнєвої ситуації включають в себе:

• оголошення теми уявної події;

• опис місця уявної події;

• опис умов спілкування (приміщення, велелюдне місце іт д);

• інструкцію поведінки учасників;

• поради щодо мовленнєвого висловлювання.

Викладач, у процесі моделювання навчально-мовленнєвої ситуації, повинен окреслити ряд вимог, які визначають спілкування - зв'язне висловлювання (діалогічне, монологічне), яке повинно з'явитися в результаті спілкування. Опрацювання завдань, які сприяють удосконаленню діалогічного і монологічного мовлення сприяє поглибленому розумінню дій і пришвидшує момент говоріння і думання іноземною/англійською. Робота у різних жанрах публічних виступів (науковий, політичний, промови з нагоди урочистостей і т д) лише сприяє закріпленню отриманих знань, умінь і навичок [8, с. 69-74].

Основним принципом комунікативно-орієнтовного навчання є мовна діяльність. Студенти/курсанти у результаті повинні настільки вільно володіти іноземною мовою, що вирішення реальних та віртуальних завдань, уміння працювати в команд не повинно стикатися із мовним бар'єром. Саме методика інтерактивного комунікативного навчання сприяє реалізації поставленої викладачем мети. Оскільки, здійснюється систематизоване, співвідносне та упорядковане навчання іноземній/англійській мові як засобу спілкування в умовах модульованої мовної діяльності на заняттях. Комунікативний метод/підхід передбачає цілу систему:

• мовної діяльність;

• спілкування (комунікації);

• компаративне співвідношення - іноземна/англійська та українська;

• мовні механізми (сприйняття, взаємодія і т. ін.);

• мовний продукт - текст;

• структурно-мовні утворення (монолог, діалог, монолог в діалозі, різні типи мовних висловів та повідомлень і т. ін.);

• опанування іноземною/англійською мовою;

• мовна поведінки.

Результатом такого комплексного підходу до вивчення іноземної мови, формується і надалі, реалізується уміння говорити і думати англійською мовою.

Метод комунікації може бути інтегрований і зі звичними (традиційними) елементами викладання іноземної/англійської мови. Така методика передбачає максимальне заглиблення студента/курсанта в мовний процес - зведення використання української мови під час навчання до мінімуму. Мета даної методики - навчити студента спочатку вільно розмовляти англійською, а потім думати нею. Не менш важливим є те, що механічні репродуктивні вправи також відсутні. Їх замінено на ігрові ситуації, роботу з партнером. Такі завдання спрямовані на пошуки помилок, їх аналіз. Це сприяє стимуляції пам'яті, розвиває логічне, аналітичне та творче мислення [9, с. 22-25].

Комунікативні завдання, у своїй більшості, моделюють реальні ситуативні спілкування. Це стосується, як професійної діяльності, так і критичних ситуацій, з якими може стикатися майбутній спеціаліст у своїй професійній діяльності.

Отже, всі методики звичайно спрямовані на розвиток чотирьох навичок: читання, письма, говоріння та аудіювання. Як ми вже акцентували, найбільш ефективними є - «круглий стіл», «дискусія», «рольова гра», «скетч» і т. ін. навчальний комунікативний студент іноземний

Використання аудіо-, відео- та інтерактивних засобів візуалізації сприяють засвоєнню нового матеріалу і закріплення пройденого. Завдяки різноманітності методичних прийомів формуються навички, які стануть корисними майбутнім спеціалістам у подальшій професійній діяльності (вміння робити доповідь, проводити презентації, вести переписку і т. ін.). Важливим чинником у процесі вивчення іноземної/англійської мови є також використання автентичного матеріалу - спілкування з носієм мови, прослуховування аудіо матеріалу, перегляд фільмів. Таким чином студенти/курсанти отримують можливість реагувати на «ситуативну» та «живу» англійську мову через безпосередню участь у спілкуванні чи обговоренні [10].

Розглянувши особливості комунікативного методу вивчення іноземної/англійської мови у вищих навчальних закладах технічного спрямування можна зробити такі висновки - даний метод є ефективним за умови високої професійної підготовки викладача, його уміння організувати процес і адаптувати студентів/курсантів; за умови відповідного матеріально-технічного забезпечення. Процес вивчення іноземної/англійської мови передбачає спілкування, що відкриває можливість переходу від розглядання англійської мови як об'єкту вивчення до використання її на практиці. Слід наголосити, що нові, нетрадиційні методи вивчення іноземної мови стимулюють студентів/курсантів до проявлення мовної активності і в цьому їх привабливість та пріоритетна значимість. Комунікативна методика вивчення іноземної мови сприяє пришвидшенню процесу говоріння іноземною, а згодом і думати. Вона є зручною для проведення занять і не тільки, тобто її можна використовувати як для аудиторної роботи, так і для проведення позакласних заходів. Отож, на сьогоднішній день, комунікативна методика є одним із найефективніших способів навчання іноземних мов.

Література

1. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах підручник / кол. авт. під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. К.: Ленвіт, 1999. 320 с.

2. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук-метод.посіб. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко;за ред. О.І. Пометун. К. : А.С.К., 2004. 192 с.

3. Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування навичок і вмінь / Н. К. Скляренко // Іноземні мови. 1999. № 3. С. 3-8.

4. Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства: Підручник. К.: Видавничий центр «Академія», 2006. 464 с.

5. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. К.: Знання-Прес, 2008. 447 с.

6. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук-метод.посіб. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко; за ред. О.І. Пометун. К. : А.С.К., 2004. 192 с.

7. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. М.: Просвещение, 1991 360 с.

8. Комунікативні методи та матеріали для викладання англійської мови. Oxford University Press, 1998.

9. Ніколаєва С.Ю. сучасні підходи до викладання іноземних мов / С.Ю. Ніколаєва, О.М. Шерстюк // Іноземні мови. 2002. № 1. С. 19-46.

10. Коваленко О. Концептуальні зміни у викладанні іноземних мов у контексті трансформації іншомовної освіти // Іноземні мови в навчальних закладах. Педагогічна преса, 2003.

Размещено на Allbest.ru