Літературні шедеври К.Д. Ушинського в розвитку духовності дитини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Літературні шедеври К.Д. Ушинського в розвитку духовності дитини

Галина Гадзало

Спадщина К. Ушинського в галузі педагогіки і дитячої літератури являється для сучасного педагога-дошкільника життєвою школою, комунікацією з навколишнім світом, невичерпним матеріалом для практичної роботи з дітьми.

Інтерес до дитячої літератури в Ушинського виник ще в студентські роки, коли він навчався у Московському університеті, під впливом любимого професора П.Г. Рєдкіна, редактора дитячого журналу "Библиотека для воспитания". Дитячій літературі він присвятив в ці роки понад двадцять статей і рецензій. Друкування творів на сторінках кращих столичних журналів "Современник", "Библиотека для чтения", "Сын отечества", "Журнал для воспитания" та ін. допомогло Ушинському розкрити свій літературний талант, стало своєрідною школою підготовки для роботи над головними педагогічними творами. Та все ж, письменницький талант найбільш яскраво проявився в творах для дітей, які увійшли в навчальні книги "Дитячий світ" і "Рідне слово", здійснивши справжній переворот в історії вітчизняної школи.

Дитячий письменник, на думку педагога, повинен володіти великим талантом, глибокими науково-педагогічними знаннями, ясно розуміти мету і завдання виховання. Найкращими книгами для дітей є ті, які відкривають вікно в народне життя, дають поживу для роздумів. К. Ушинський вважав, що автору наукових дитячих книг необхідно тонко відчувати психологію дітей, інтереси і пізнавальні здібності та не перевантажувати їх матеріалом. Головним завданням дитячої книги, стверджував письменник, є прагнення викликати в дітях емоційне відношення до знань, збуджувати інтерес до предмету і бажання дізнатися якнайбільше, навчити ставити запитання і самостійно мислити.

Всі ці якості, які так необхідні дитячому письменнику, дуже вдало поєдналися в одній особі - К. Ушинському і проявились в найкращих його книгах "Дитячий світ" і "Рідне слово".

В навчальних книгах Ушинський помістив твори, які доступні за змістом і формою дошкільнику: прислів'я, приказки, загадки, скоромовки, народні пісеньки, казки, оповідання, вірші.

Ушинський виступає в цих книгах більше як автор, а не укладач, бо вісімдесять відсотків тут власного тексту, а ще велика кількість фрагментів з різних джерел, які були доступно перероблені ним та несли сліди авторського стилю, манери, мови.

"Дидактика під пером Ушинського засяяла променем любові до дітей, силою пізнання дитячої психології і перестала бути дидактикою. Вона перетворилася в мистецтво" [1, с. 22].

Необхідно починати знайомити дошкільнят з творами Ушинського, як автора невеликих оповідань про тварин: "Бішка", "Корівка", "Васько", "Коник", "Качечка", "Півник з сім'єю" та ін, бо в них діти знайомляться із зовнішніми ознаками тварин і птахів, мова близька дітям і автор розмовляє з ними як добрий наставник. Діти свідомо запам'ятовують, що кожній тварині чи птаху від природи дано своє: песику будинок стерегти, котику ловити мишей, корівці давати молоко, півнику навчати курчат…

Велике значення у справі навчання і виховання дитини К. Ушинський надавав фольклору. Він вказував, що ми змалку, самі того не помічаючи, живимося поезією мови, виробленою мільйонами поетів, а поезія народу знайомить з "живим джерелом народної мови". Цими словами Ушинський висловив віру у творчі сили народу. Народну казку педагог особливо виділяв з усіх жанрів фольклору. В ній його приваблює зміст і виховний вплив. Казка відповідає педагогічним ідеалам Ушинського, бо допомагає дитині "вправляти думку образами", знайомить з культурою рідного народу, розв'язує завдання мовного розвитку дітей. Про роботу над казками він писав: "Я дозволяв собі подекуди скорочувати казки, викидаючи з них те, що могло б потривожити нашу лякливу мораль, а інколи з метою ще більше спростити розповідь, із двох - трьох подій, з'єднаних у казці, розповісти дітям одну" [6, с. 177]. педагогіка дитячий література

На власному досвіді Ушинський показав, що обробка казок педагогічно виправдана, бо добре знав і відчував народну поезію і володів педагогічною майстерністю та довів, що казка може бути добрим помічником вихователя в його педагогічній роботі.

В дошкільних навчальних закладах педагоги можуть використовувати казки Ушинського для дітей різних вікових категорій. Насамперед це "Козенята і вовк", "Теремок мишки", "Півень і кіт", "Умій почекати", "Журавель та чапля". Слухаючи казки у дітей зароджуються перші паростки духовності: радіють з того, що коза з казки "Козенята та вовк" похвалила діток і назвала їх розумними, бо не відчинили вовкові; вчаться бути добрими, співчувати та допомагати в біді, наслідуючи приклад курочки із казки "Умій почекати".

Особливе місце в літературному доробку Костянтина Дмитровича займають пізнавальні оповідання, різноманітні за тематикою. В них поєднуються багатство і точність наукових відомостей з яскравістю фарб і живописних картин. Ці твори стали справжніми шедеврами дитячої літератури. Як правило, вони групуються навколо певної теми: рідна природа ("Витівки старої зими", "Бджілки на розвідці", "Вранішні промені", "Гадюка", "Історія однієї яблуньки"); трудова діяльність людини ("Як сорочка в полі виросла", "Як будують хати", "Стіл і стільці"); життя і побут дітей ("Діти в гаю", "Чотири бажання", "Сила - не право").

В невеличкому оповіданні "Вранішні промені" дитина дізнається, що в природі коли сонечко розіслало свої промінчики, пробуджуються пташки, комашки, тварини і починають трудитися, бо не знають, що таке лінь. Ледарювати може тільки людина.

Подібний сюжет в оповіданні "Діти в гаю"": брат із сестричкою вирішили погуляти в чудовому, тінистому гаю, бо в школі їм було нудно. Але ні жучок, ні бджола, ні білочка, ні вільшанка не схотіли гратися з дітьми, бо займалися своїми справами. Діти засоромилися, коли почули такі слова: "… пам'ятайте, що тільки тому приємно відпочити й погратися, хто працював і зробив усе, що повинен був зробити".

Отже, думка дуже важлива для педагогічних поглядів Ушинського, втілена в дії. Основа життя - це праця.

Дуже простий, але цікавий для дітей сюжет оповідання "Чуже яєчко". Кожен шматок оповідання насичений пізнавальним матеріалом і є дещо загадковим. Бабуся Одарка поклала в кошик 13 яєць і посадила на них чубарку. Останнім проклюнулося курча із зеленого яєчка, яке не було подібне до інших. Дошкільнята співчувають мамі-курці, яка била крильми і перелякано бігала біля води, куди кинулося "курчатко". В кінці оповідання настає розгадка - бабуся нехотячи поклала під курку качине яйце.

Оповідання емоційне, яке показує почуття в світі природи: "… хоч який уже є, а все-таки син. І любить, і доглядає його курка, як і інших".

"Ушинський - письменник, як і Ушинський - педагог зосередив думки і почуття дітей переважно на предметах навколишнього життя і спонукав їх робити моральні висновки самостійно, без примусу. В цьому зміст і стиль оповідань Ушинського - письменника особливо наочно визначається методом Ушинського - педагога" [1, с. 30].

Письменник К. Ушинський і в наш час залишається сучасним, бо є вчителем українських письменників. В казках Н. Забіли із збірки "Під дубом зеленим" майже всі сюжети були запозичені з народних казок. Але поетеса, як і Ушинський, підійшла по-своєму, оригінально до кожної з них: додала нових героїв, змінила кінцівки, переклала на мову поезії. Від цього вони стали мелодійними, легкими для читання й заучування дітьми напам'ять.

О. Іваненко у "Лісових казках" також спирається на традиції усної народної творчості. По-своєму, нетрадиційно вона розповідає дітям у казці "Кисличка", як дика яблунька-кисличка методом щеплення перетворюється на культурне садове дерево з солодкими плодами. Ця казка дуже подібна сюжетом до оповідання К. Ушинського "Історія однієї яблуньки".

Можна провести паралель між К. Ушинським і В. Сухомлинським - обидва педагоги і дитячі письменники. "В кожній із мініатюр, які увійшли до книги "Гаряча квітка" є дія і споглядання, сум і сміх, мрія і спогади про реальне, помітних для автора моментів дитячого життя" [1, с. 34]. В казках В. Сухомлинського відчувається фольклорний дух, народність оповіді, а також уміння висловити багато в декількох словах, а також одухотворення навколишнього, життєвий образ і глибоко схована мораль.

В своєрідних літературних мініатюрах В. Сухомлинського відчувається літературна школа К. Ушинського Добра справа розпочата К. Ушинським буде продовжуватися і не тільки в педагогіці, а й у мистецтві слова.

Костянтин Дмитрович Ушинський і сьогодні допомагає нам вести дітей по втоптаній ним дорозі виховання справжньої духовної людини.

Література

1. Бегак Б. Классики в стране детства / Литературный подвиг педагога. - М., Детская литература. 1983. ? С. 20.

2. Білецький Д., Гурвич Ф., Проценко І. та ін.. Дитяча література. - . К, Вища школа. 1967. ? С. 208, 310.

3. Детская литература. / Под ред. Е.Зубаревой. - М., Просвещение, 1985. ? С. 119.

4. Сетин Ф. Мастер родного слова // Детская литература. - № 2. ? 1974.

5. Ушинский К.Д. Собрание сочинений. - Т.6 - Издательство Академии педагогических наук. Москва-Ленинград, 1949.

6. Ушинский К.Д. Руководство к преподаванию по "Родному слову". Ч.1. ? С. 177.

7. Ушинський К.Д. Дітям. Оповідання та казки -. К., Веселка, 1977.

Размещено на Allbest.ru