Внесок Ф. Науменка у дослідження педагогічних ідей К. Ушинського

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНЕСОК Ф. НАУМЕНКА У ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ К. УШИНСЬКОГО

науменко ушинський педагог виховання

ХРИСТИНА КАЛАГУРКА

Спадщина видатного українського педагога Федора Івановича Науменка (1901-1991), яка нараховує понад 140 опублікованих дослідження, а також низку рукописних матеріалів з історико-педагогічної та дидактично-виховної проблематики залишила вікопомний слід в історії українського шкільництва.

Особливо вченому імпонувало досліджувати історію українського народу, його педагогічну думку, тому науковий доробок з цієї тематики є найчисельнішим. Він писав: “Історія українського народу - це історія дуже тривалої, хоч і драматичної, але активної самостійної боротьби за своє соціальне й національне визволення, за возз'єднання. Саме на показі таких історичних традицій ми зможемо виховати з поколінь нашого народу людей блискучих поривань у майбутнє, які впишуться в майбутню історію […] своєю неповторною чарівною мовою, блискучою на різних ділянках культурою, чудесними нашими традиціями” [4; арк. 234]. Дослідник схилявся до тої думки, що через знання історії, а особливо ідей видатних світил, що працювали на благо українського народу та його самобутності можна виховати свідому націю, здібну і спраглу до саморозвитку та самоосвіти. Відзначимо, що одним із важливих напрямів історико-педагогічних досліджень Ф. Науменка був персоналістичний. Вчений підготував низку публікацій про діяльність видатних українських педагогів - І.Борецького, Г. Сковороди, І. Ставровського, А. Бачинського, Ю.Федько-вича, О.Духновича, А. Макаренка та інших, - та проаналізував їх внесок у розвиток вітчизняної педагогічної думки, по-новому озвучивши їх роль в історії української освіти.

Особливе місце в скарбниці педагогічних досліджень вченого належало видатному педагогу-демократу, одному із творців народної педагогіки - Костянтину Ушинському. Власне цю постать вчений зараховував до тих світил, які в ХІХ ст. сформували нові освітньо-виховні традиції, а також вклали власну лепту в зародження національної системи виховання.

Початок історико-педагогічних досліджень Ф.Науменка про К.Ушинського, за спогадами самого ж вченого [2], припадають на кінець 1930-40-х рр. Готуючи статтю до московського журналу “Виховання школяра” на загальну педагогічну тему, вчений зробив першу спробу в цій роботі висвітлити К. Ушинського як видатного українського педагога-класика. З огляду на те, що вказане періодичне видання виходило в Росії, де на той час працював дослідник, видавництво відмовило автору прийняти до друку такого змісту роботу [2; арк. 89]. Причина відмови найперше полягала в тому, що в той час в наукових російських та українських колах особливо посилилася дискусія за національну приналежність К. Ушинського.

Вперше дати цілісну оцінку педагогічним ідея К. Ушинського Ф. Науменко спробував у статті “Повторення - основа закріплення знань”. Заслугою вченого стало також те, що тут він відобразив актуальність та співзвучність цих ідей для радянської школи [2; арк. 90]. Своє продовження ця проблематика віднайшла в наступній роботі вченого - “Повторення навчального матеріалу за К. Ушинським”, підготовану в співавторстві з Л. Александровою під прибраним прізвищем Б. Андронович. У праці викладено основні думки класика про повторення як один із передових методів попередження неуспішності серед школярів [6; арк. 84-85].

Серед числа найбільш успішних науково реалізованих задумів Ф. Науменка став тематичний збірник, підготовлений з нагоди 135-річчя від дня народження К. Ушинського - “Педагог-демократ К. Д. Ушинський” (1959 р.). У збірнику були вміщенні статті, які висвітлювали сторінки життя педагога, подавали аналіз його педагогічних ідей, а найголовніше - інтерпретували К. Ушинського як українського педагога, що цілковито суперечило російській концепції про його погодження.

Поява збірника “Педагог-демократ К. Д. Ушинський” була належно оцінена серед українського наукового загалу. Особливо відзначив актуальність цієї роботи відомий дослідник К. Ушинського, ініціатор видання його творів та епістолярної спадщини 50-х - початку 60-х рр. минулого століття [7; арк. 5] професор В. Струмінський. Він писав, що в цьому збірнику червоною ниткою протягнута ідея зображення Ушинського як великого прогресивного педагога-демократа, і що саме “в цьому полягає значення його педагогічних ідей, а не в тому, чого не встиг і не міг зробити” [2; арк. 85-86].

Ювілейне видання відкриває стаття Ф. Науменка та Г. Паперної “Великий педагог-демократ”, де подано вдалу спробу узагальнити значення педагогічної діяльності К. Ушинського та його спадщини. Зокрема, дослідники виокремили його внесок у розвиток жіночої освіти; відзначили його новизну в обґрунтування дидактичних принципів (принцип свідомого засвоєння знань учнями, принцип наочності в навчанні та ін.). Однак новаторство К. Ушинського, на думку авторів, найперше полягало у висунутій ним ідеї народності, яка ґрунтувалася на рідномовному навчанні. Дослідники назвали його педагогічну спадщину стрункою, прогресивною та спрямованою в майбутнє [8; арк. 11]. З того приводу, що роботи К. Ушинського були російськомовними, науковці писали: “Нехай нікого не бентежить той факт, що він писав російською мовою, упорядковував посібники для російської народної школи і т. п. Він ніколи не цурався свого народу, своєї батьківщини - України, палко любив її” [8; арк. 17].

Переконливо концепцію про українофільські настрої К. Ушинського у вище згаданій статті відзначив згаданий вже вище В. Струмінський. У рецензії на цю роботу він писав, що ідея про українське походження К. Ушинського, ігнорована великоруськими істориками та педагогами, вдало відображена в роботі “Великий педагог-демократ” [5; арк. 2]. Ця оглядова стаття, належно оцінена істориками освіти, спонукала вченого до подальших досліджень. З огляду на те, що постать К. Ушинського, його суспільно-політичні, філософські погляди значною мірою були висвітлені в тогочасній науковій літературі, Ф. Науменко зосередив власну вагу на проблемах, що, на його погляд, потребували ґрунтовнішого вивчення.

Одну з таких актуальних проблем вчений окреслив у статті “К. Д. Ушинський і антична педагогічна спадщина”; а також у підрозділі неопублікованої, на жаль, монографії “Розвиток школи, передової педагогічної думки і антична педагогіка (XVI - XIX ст.)”, які він підготував у співавторстві з М. Закалюжним. У вказаних дослідженнях автори ставили за мету розкрити місце ідей античності у педагогічній спадщині видатного класика. Проаналізувавши спадщину К. Ушинського, автори дійшли висновку, що його педагогічні ідеї в певній мірі віддзеркалювали погляди представників античності. За їхніми дослідженнями, така співзвучність найбільше проявилась у поглядах педагога на родинне виховання.

Втім, науковці не намагалися жодним чином інтерпретувати пріоритетність цієї доби у світогляді педагога-демократа, а навпаки показали його критичний підхід до педагогічної думки того часу. “До К.Д.Ушинського ми не могли, - писали дослідники, - назвати ні одного українського чи російського педагога, який би в такому широкому плані і глибоко критично поставився до античної педагогічної спадщини. […] Ми можемо говорити в зв'язку з цим лише про окремі спорадичні екскурси К. Д. Ушинського в античний світ, а не можемо твердити, що його педагогічний світогляд формувався під впливом античності” [1; арк. 243]. На думку вчених, К. Ушинський належав до тих педагогів, чий прогрес педагогічної думки бачили найперше в застосуванні на практиці найновіших досягнень науки.

Окреме місце у своїх поглядах Ф. Науменко відвів проблемі поширення на західноукраїнських землях прогресивних ідей К. Ушинського. Його погляди, що базувалися на визначних постулатах педагогіки - демократизмі, народності, гуманізмі, - були співставними, на думку Ф. Науменка, з ідеями видатних педагогів-просвітителів Західної України - О. Духновича, Ю.Федьковича та ін. [3; арк. 13]. Тому дослідник доводив, що під впливом К. Ушинського в другій половині ХІХ ст. розвиток передової педагогічної думки на західноукраїнських землях отримав новий поштовх, його ідеї розвинули І. Франко, М. Павлик та ін. [3; арк. 14].

За дослідженнями Ф. Науменка, серед педагогічної громадськості західноукраїнського регіону найпопулярнішою стала праця К. Ушинського “Рідне слово”. Крім того, дослідник звернув увагу на те, що на сторінках галицького журналу “Ластівка” вперше було надруковано спробу виокремити педагогічний доробок педагога-демократа, присвячений ідеям народного виховання. Дослідник подав факти, що свідчили про цінність педагогічної творчості К. Ушинського у Галичині і після його смерті. Тут йде мова про статті, що з'явилися на шпальтах газет, зокрема, у часописі “Зоря”.

Не втратила своєї популярності праця “Рідне слово” і в радянську добу. На думку Ф. Науменка, це дослідження найяскравіше висвітлювало погляди К. Ушинського щодо ролі рідної мови у вихованні дітей. Зважаючи на цінність і актуальність цієї роботи, напередодні 90-ліття від дня смерті К. Ушинського Ф. Науменко перевидав “Рідне слово”. Передмовою до цього видання стала невелика за обсягом, але науково вартісна стаття вченого “К. Д. Ушинський про роль рідної мови у справі виховання”, де він підкреслив вагомість ідей К. Ушинського для вітчизняного шкільництва, розкрив виховне значення його дидактико-виховних постулатів.

Загалом діяльність К. Ушинського на освітній ниві Ф. Науменко розглядав як “боротьбу проти політики національного гноблення, що проводив на Україні, та й не тільки на Україні, царський уряд”. Зважаючи на освітню місію цього видатного педагога-класика, Ф. Науменко намагався у власних дослідженнях аргументувати ідею, яка найбільше відповідала діяльності К. Ушинського - здійснювати велику просвітницьку роботу на благо рідного народу.

Література

1. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів, ф. 148 (Наум), спр. 27. П. 11 (Ф. Науменко, М. Закалюжний. Розвиток школи, передової педагогічної думки і антична педагогіка (XVI - XIX ст., ч. ІІ), арк. 1-325.

2. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів, ф. 148 (Наум), спр. 35, п. 17 (Науменко Ф.І. “Из истории педагогической мыслы на Украине” - фрагмент дослідж. (кін. 60-х -поч. 70-х рр.), арк. 1-114).

3. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів, ф. 148 (Наум), спр.200, п. 50 (Науменко Ф.І. “Педагогічна думка в Західній Україні і К.Д. Ушинський” - стаття; м/п з правкою і вставкою), арк. 1-50.

4. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів, ф. 148 (Наум), спр. 234, п. 52 (Науменко Ф.І. Виписки з різних джерел та фрагменти власних статей про О. Духновича), арк. 1- 34.

5. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів, ф. 148 (Наум), спр.358, п. 60 (Струмінський В. член-кореспондент АН РСФСР. Відгук на роботу Ф.І. Науменка “Педагог-демократ К.Д. Ушинський”), арк. 1-2.

6. Александрова Л., Андронович Б. Повторення навчального матеріалу за К.Д. Ушинським/ Л. Александрова, Б. Андронович// Педагог-демократ К.Д. Ушинський. - Львів: Вид-во Львівського університету, 1959. - С. 83-90.

7. Горчаров Н.К. Педагогическая система К. Д. Ушинського. - М.: Педагогика, 1974. - 270 с.

8. Паперна Г., Науменко Ф. Великий педагог-демократ/ Г. Паперна, Ф. Науменко// Педагог-демократ К.Д. Ушинський

Размещено на Allbest.ru