Мовний аспект фахової підготовки студента у вищому аграрному навчальному закладі

Завдання курсу "Українська мова" у процесі фахової підготовки студентів. Ефективність лекційно-семінарської системи навчання у ВНЗ. Підвищення рівня мовленнєвої культури студентів як важливий аспект високої фахової підготовки спеціалістів різного профіля.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.08.2020
Размер файла 11,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовний аспект фахової підготовки студента у вищому аграрному навчальному закладі

Тимкова В.А., доцент, Вінницький національний аграрний університет

Рудь Ю.О., студентка 1-го курсу факультету менеджменту ВНАУ

Анотація

У статті подано основні завдання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)», що є важливим аспектом фахової мовної підготовки студентів.

Ключові слова: фахова мова, мовна компетентність, літературне мовлення, культура мовлення, мовленнєва культура.

Аннотация

В статье поданы основные задания курсу «Украинский язык (за профессиональным направлением)», что является важным аспектом профессиональной языковой подготовки студентов.

Ключевые слова: профессиональный язык, языковая компетентность, литературная речь, культура речи, речевая культура.

Annotation

In the article basic tasks of the course «The Ukrainian Language (in the professional direction)» are viewed, which an important aspect of a professional linguistic training of students are.

Key words: professional language, linguistic competence, literary speech, culture of speech, speech culture.

Перед вищим аграрним закладом освіти поставлене завдання - готувати фахівців нової генерації: кваліфікованих, грамотних, мовно компетентних, які б досконало, ґрунтовно володіли українською літературною мовою у повсякденно-професійній, офіційно-документальній сфері, зокрема набули навичок комунікативно виправданого використання засобів мови, оволоділи мовою конкретної спеціальності, фаху. Розв'язання цих завдань висунуло численні проблеми, зокрема, пов'язані з науковою термінологією, з'ясуванням суті понять, які необхідно визначити.

Як свідчить практика роботи у вищому навчальному закладі, 80,5% випускників загальноосвітньої школи має середній та низький рівні мовленнєвої підготовки: недостатньо засвоєні норми літературної мови, не сформовані необхідні для здійснення комунікації вміння й навички монологічного й діалогічного мовлення. Це пояснюється об'єктивними причинами: більшість студентів аграрного закладу вищої освіти - жителі сільської місцевості (у середньому 67%, а в окремих групах до 89%), у мовленні яких переважають територіальні та змішані діалектизми, а мовлення міських мешканців містить змішані та соціальні; випускники шкіл готувалися навчатися в аграрному вищому закладі, тому вибір майбутнього фаху став своєрідною настановою на поглиблене вивчення в загальноосвітній школі дисциплін негуманітарного циклу. Отже, мовленнєві уміння й навички студентів потребують суттєвого удосконалення.

У вищих навчальних закладах традиційно використовується лекційно-семінарська система навчання, котра поєднує в собі масові, групові та індивідуальні форми роботи зі студентами. З точки зору бінарності й ступеня спонукальної активності студентів лекція має форму низького ступеня активності. Проте не слід недооцінювати роль інформаційно-рецептивних методів у формуванні культури мовлення майбутніх фахівців: лекційний матеріал навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» виконує багато важливих функцій. По-перше, на лекції подається і пояснюється порціями теоретичний матеріал і ставляться питання для підготовки до самостійної роботи - таким чином створюються засади формування необхідних майбутнім фахівцям мовленнєвих умінь і навичок. По-друге, ураховуючи, що лекція є новою формою організації навчання для вчорашніх школярів, саме на викладача української мови покладається завдання так організувати процес сприйняття знань, щоб у студентів виробилися мовленнєві навички, необхідні для подальшого опанування фахом, - активного слухання, розуміння, осмислення навчального матеріалу й перетворення отриманої інформації у форму короткого запису, який допоможе за потреби швидко відновити основний зміст вислуханої лекції. У студентів удосконалюються навички аудіювання, розвиваються уміння орієнтуватися в ситуації спілкування і змісті висловлювання, визначати структуру усного повідомлення, оцінювати його мовленнєве оформлення. По-третє, процес сприйняття зразкового літературного мовлення викладача сприяє піднесенню рівня культури мовлення студентів.

Точне, виразне, бездоганне літературне мовлення виступаючого не лише найкращий спосіб донести певні ідеї до слухача, а й значний виховний фактор, який сприяє підвищенню загальної культури аудиторії. Тому суспільству не байдуже, як розмовляє і промовляє з трибуни кожен з його членів. Справа не лише в тому, щоб позбутися втрат змістовних, а ще й у тому, щоб використати величезну й постійно діючу силу слова для вдосконалення людини нашого суспільства, майбутнього сільського інтелігента.

Таким чином, курс «Українська мова (за професійним спрямуванням) покликаний систематизувати, узагальнити й поглибити знання студентів із основних розділів мови й подати за допомогою рецептивно-інформаційних методів саме той теоретичний матеріал, який необхідний для побудови професійного висловлювання, і тим самим допоможе майбутнім фахівцям оволодіти більш високим рівнем культури мовлення.

На практичних заняттях з української мови в аграрному навчальному закладі ставимо за мету розширення у студентів словника фахової термінології з чітким роз'ясненням значень термінів та словосполук з ними, як широковживаних, так і вузько спеціальних, щоб вони могли вільно й правильно оперувати ними. Прикладами таких активно вживаних у сучасному мовленні лексем є: акредитив - іменний цінний папір, що засвідчує право особи, на ім'я якої він виписаний, одержати в кредитній установі зазначену в акредитиві суму; декларація - документ, що викладає основні принципи законодавчих заходів, заява від імені держави чи якоїсь організації; вексель - вид цінного паперу, безумовне грошове зобов'язання, виражене у письмовій, строго встановленій законом формі; депонування - передача на зберігання в банк грошей; дотація - грошова допомога, додаткова видача коштів з державного бюджету.

Розширюючи термінологічний фаховий словник студентів, поряд з іншомовними лексемами необхідно давати їхні українські відповідники, яких, до речі, є чимало і які можна вважати абсолютними синонімами, як-то: акумулювання - накопичування; адаптація - пристосування; анонс - оголошення, оповіщення; аргумент - підстава, мотив, доказ; компенсація - відшкодування, оплата, покриття; пріоритет - першість, перевага; атрибут - суттєва ознака, постійна якість чогось; баланс - рівновага; бонус - винагорода; генезис - походження; дивіденд - прибуток; директива - розпорядження, вказівка; домінувати - переважати; ідентичний - тотожний.

Студенти повинні навчитися правильно оперувати багатозначними лексемами, розрізняючи їх загальновживане та вузькоспеціальне значення. Лексема вал має три значення: загальновживане вал (висока хвиля), вал як технічний термін, як економічний термін та похідне від останнього: валовий виторг, валовий прибуток, валовий сумарний продукт.

Важливим аспектом фахової мовної підготовки студентів є знання ними термінів-паронімів - лексем, близьких за звучанням, але різних за значенням. Ця категорія слів посідає значне місце в лексиці української мови, а тому студентам треба подавати найбільш вживані з них і пояснювати денотативні відмінності у їх лексичних значеннях. Прикладами таких паронімічних лексем є: банковий - банківський (збігаються у значенні, але дещо розходяться у сполучуваності з іншими словами: обидві лексеми вживаються зі словами документ, внесок, капітал, книжка, операція, переказ, політика, але тільки з лексемою банківський - слова актив, контроль, кредит, працівник, робота, система, службовець); чисельний (виражений у будь-якій кількості) - численний (який складається з великої кількості; який відбувається часто) - числовий (пов'язаний з числом, за допомогою якого передається кількість, виражається одиничність, подвійність чи множинність предметів) та чимало інших.

Отже, збагачення термінологічного лексичного запасу студентів вищих навчальних закладів аграрного профілю, підвищення рівня їхньої мовленнєвої культури загалом - це важливий аспект високої фахової підготовки спеціалістів для всіх сфер життєдіяльності України.

Література

український мова фаховий студент

1. Антисуржик / За ред. О.Сербенської. - Львів: Світ, 1994.

2. Говори української мови: Академічна діалектна хрестоматія. - К.: Наукова думка, 1977.

3. Здобутки, проблеми та перспективи безперервної мовної підготовки студентів у вищих технічних навчальних закладах України: матеріали міжнародної науково-методичної конференції 30-31 жовтня 2003 року. - Харків: ХНАДУ, 2003. - 298 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.