Корекційно-педагогічна допомога при аутизмі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Корекційно-педагогічна допомога при аутизмі

Радько Я.В.,

Кисла О.Ф.

Анотації

У даній статті вирішуються питання формування психологічних та педагогічних передумов корекційно-педагогічної допомоги дітям з аутизмом. Висвітлено причини та види розладів аутичного спектру у дітей, охарактеризовано основні ознаки аутизму при всіх його клінічних варіантах, обґрунтовано принципи та методи взаємодії дорослих з дітьми аутичного спектру порушень. Узагальнено психолого-педагогічні умови корекційного розвитку дітей з проявами аутизму. На основі критеріїв ефективності та якості корек- ційної роботи з дітьми з аутизмом представлено структурно-функціональну модель, що поєднує стратегію першого рівня, спрямовану на сім'ю та оточення аутистичної дитини та три рівні стратегій, спрямованих на дитину. Проаналізовано і узагальнено програму корекційно-розвивального навчання дітей з аутизмом. Доведено ефективність залучення дитини до сенсорних ігор засобами індивідуального підходу.

Ключові слова: аутизм, аутичні діти, педагогічні умови, психологічні механізми, критерії ефективності, корекційна робота.

Radko Yana, Kysla Oksana

National University "Ghemihiv College" T.G. Shevchenko

CORRECTIVE-PEDAGOGICAL ASSISTANCE IN AUTISM

Summary. This article addresses the formation of psychological and pedagogical prerequisites for corrective and pedagogical assistance to children with autism. The author clarifies that at present specialists use a wide range of different methods of assistance to children of the autism spectrum, in particular: medical, social-pedagogical, neuropsychological and psychological The article describes the essence and features of the concept of autism as a psychological and medical problem. The causes and types of autism spectrum disorders in children are described, the main signs of autism in all its clinical variants are characterized and the specially created лого psychological-pedagogical conditions of corrective-pedagogical work with children of autism spectrum are formulated. Principles and methods of interaction of adults with children of the autism spectrum are substantiated. Psychological and pedagogical conditions of correctional development of children with autism are generalized. The stages of correction and development work with autistic children are revealed, in particular: diagnostic, modification, implementation - corrective, progressive, analytical and final. Based on the criteria for the effectiveness and quality of corrective work with children with autism, a structural and functional model is presented that combines a first-level strategy aimed at the family and the environment of an autistic child and three levels of child-directed strategies. The preparatory stage of correctional and developmental education of autistic children is composed of the basic modules, in particular: formation of a unified, universal, highly organized system of information processing in children with autism, and formation of social and emotional behavior that reveal the directions of corrective and developmental work. The program of correction and developmental education of children with autism is analyzed and summarized. The effectiveness of involving the child in sensory games by means of individual approach has been proved. The author points out that different types of touch games involve the use of innovative health-saving technologies, in particular: color therapy (play with color paints); aquatherapy and lithotherapy; games with water and pebbles.

Keywords: autism, autistic children, pedagogical conditions, psychological mechanisms, performance criteria, corrective work.

Постановка проблеми. В останні роки в світі постала проблема зростання дитячого аутизму. Аутизм є хворобою, що триває протягом всього життя і має значний вплив на особистість дитини, а також на їх сім'ї або опікунів. Сучасний етап корекційно-педагогічної допомоги дітям з аутичним спектром порушень в Україні характеризується динамічним науково-практичним пошуком оптимальних шляхів і методів корекційної роботи. Проте останнім часом почала звертатися увага на деякі аспекти створення спеціальних умов відповідних до можливостей та особливостей корекційно-педагогічної допомоги дітям з проявами аутизму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми діагностування та розвитку дітей з розладами спектра аутизму вивчали В. Башина, Е. Бльойлер, С. Байрон-Кохен, І. Вікторов, Л. Вінг, В. Гиляровський, В. Осипов. Особливу увагу в наукових роботах приділяють медичним, психологічним та педагогічним аспектам дитячого аутизму щодо його розуміння, особливостей та шляхів корекції розвитку дитини зі спектром аутичних порушень (О. Баєнська, С. Головченко, Л. Дружинська, С. Конопляста, К. Лебединська, О. Нікольська, Н. Рибченко, Т. Скрипник, В. Тарасун, А. Чуприков).

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Однак, більша частина науковців у своїх працях акцентує увагу лише на медичні та психологічні аспекти дитячого аутизму. Питання дослідження особливостей корекційно-педагогічної допомоги при аутизмі є недостатньо вивченими.

Мета статті. Метою статті є висвітлення сучасних поглядів на теорію і практику проблеми розвитку дітей із розладами спектра аутизму та різні форми корекційно-педагогічної допомоги дітям з аутизмом.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні на вирішення проблеми навчання і соціалізації дітей з аутизмом спрямовані зусилля зарубіжних і вітчизняних спеціалістів, які використовують широкий комплекс методів - медичних, соціально-педагогічних, нейропсихологічних і психологічних. Однак ці зусилля часто залишаються недостатньо ефективними, що зумовлено, на наш погляд, відсутністю єдиної теоретичної позиції спеціалістів, різноманітністю підходів, теоретичних установок, що використовуються, а також недостатньо критичним запозиченням вітчизняними спеціалістами технологій і методів психотерапії і психолого-педагогічної корекції, розроблених за кордоном [8].

На думку дослідниці К. Островської "організація повної та своєчасної (у ранньому віці) корекційної допомоги дітям із загальними розладами розвитку (F84 за МКХ-10) та їх родинам є дуже нагальною медичною, психолого-педагогічною та соціальною проблемою. Абілітація дітей з аутизмом (створення нових можливостей, нарощування соціального потенціалу, тобто можливості дитини реалізуватись у даному суспільстві - на противагу традиційному розумінню принципу реабілітації як відновлювальної допомоги) з подальшою адаптацією та інтеграцією у соціум, тобто вся соціальна, лікувальна та освітня робота повинна бути спрямована на підвищення особистісного, пізнавального та соціального статусу такої дитини" [3]. педагогічний аутизм психологічний

За визначенням автора В. Тарасун, "ранній дитячий аутизм (від лат. Autos - сам) є одним з клінічних варіантів такого типу дизонтогене- зу, як спотворений розвиток (за термінологією В.В. Лебединського). Саме особливий асинхронний тип затримки розвитку визнається найважливішою особливістю дитячого аутизму" [8].

Аутизм можуть супроводжувати розумова відсталість, проблеми з концентрацією уваги, чуттєва надвразливість, а також знижена мотивація до взаємодії [3].

Ю. Почкун на основі етіопатогенетичного підходу виділив декілька варіантів аутизму [4, с. 79]:

-- дитячий аутизм при різних захворюваннях ЦНС (органічний аутизм); психогенний аутизм характеризується порушенням контакту з оточуючими, емоційною інфантильністю, пасивністю; аутизм шизофренічної; аутизм при захворюваннях обміну речовин; аутизм при хромосомній патології.

Причинами цих розладів переважна більшість учених вважають: біологічну недостатність всіх регуляторних систем (активуючої та інстинктивно-афективної), а також дефіцитарність аналізаторних систем (гностичних, мовленнєвих, рухових); соціальні (вторинні) фактори [8].

Система допомоги особам з аутизмом в Україні лише почала формуватися, чим започатковується виконання державою обов'язків по реалізації конституційного права своїх аутичних громадян на адекватну їхнім можливостям освіту. Оскільки, як свідчить аналіз спеціальної літератури, методи для лікування аутизму розроблені недостатньо, тому на сьогодні цим дітям можливо надавати лише реабілітаційну і корекційну допомогу. У цьому зв'язку важливою є обізнаність спеціалістів про шляхи методичного забезпечення процесу корекційного навчання даної категорії дітей у різних країнах світу [8].

На думку дослідника Л. Рибченко, "оскільки самостійно позбавитися чинників, що впливають на особливості їхньої особистості аутичні люди не в змозі, їх корекційний розвиток має здійснюватись за такими спеціально створеними психолого-педагогічними умовами" [6, с. 84]:

— урахування індивідуальних особливостей дитини, характеру сімейного виховання, етнопсихологічного стилю родини та її орієнтації на позитивний розвиток аутичної дитини;

— визначення структури індивідуальної діяльності дитини за основними її компонентами: мотиви, установки, планування, виконання, результат, перевірка, виправлення помилок;

— активізації пізнавальної діяльності дитини під час прогулянок на природі, перегляду телевізійних програм, до яких у дитини сформована мотивація;

— інтеграції аутичної дитини в усі громадські заходи, які створюються та пропонуються для дітей державою;

— стимулювання мовленнєвих, інтелектуальних, творчих, спортивних тенденцій розвитку аутичної дитини та формування її когнітивних і креативних стилів [6, с. 85].

Соціалізацію дитини з розладами спектру аутизму варто почати з дитячих дошкільних установ, так як саме перебування в дитячому колективі дозволить малюкові ідентифікувати себе як особистість і частина соціуму. Створення спеціальних освітніх майданчиків, зокрема, відкриття спеціалізованих класів та шкіл, дозволить вирішити проблему навчання та соціалізації дітей з аутизмом в Україні [5, с. 389].

О. Дружинська вказує, "що формуючи програму абілітаційної роботи з аутистичними дітьми доцільно спиратись на чотирьохрівневу стратегічну модель, що поєднує стратегію першого рівня, спрямовану на сім'ю та оточення аутистичної дитини та три рівні стратегій, спрямованих на дитину" [2].

1) Стратегія першого рівня - розв'язання стресової ситуації у сім'ї за допомогою практичної підтримки, психологічної допомоги та навчання.

2) Стратегія другого рівня - підтримка нормального розвитку дитини (соціалізація, розвиток комунікації, моторних навичок, уяви).

3) Стратегія третього рівня - редукція типових проявів аутизму.

4) Стратегія четвертого рівня - вилучення форм поведінки, нетипових для аутизму (проблеми зі сном, з прийомом їжі і т.п.) Таке поєднання стратегій багатьох рівнів та напрямків є необхідним і таким, що веде не тільки до активної габілітації дитини, а й до підключення її сім'ї до цих процесів [2].

Л. Рибаченко представлені п'ять основних етапів корекційно-розвиваючої роботи з аутичними дітьми [6]:

I етап. Діагностичний. На цьому етапі здійснюється: аналіз медичних заключень, можливих патологічних факторів, що призвели до порушень розвитку дитини, проводиться діагностика проявів психічного дизонтогенезу дитини; психологічна діагностика, педагогічне обстеження дитини; визначення особливостей мовного розвитку дитини; когнітивних процесів, здійснюється обробка діагностичних даних, відбувається встановлення контакту з батьками дитини.

II етап. Модифікаційний. Передбачає встановлення контакту дитини з фахівцем, пристосування корекційного педагога до особливостей дитини: пом'якшення загального фону сенсорного і емоційного дискомфорту, зниження тривоги, страхів; адаптація до нових умов; формування навичок самообслуговування;

III етап. Впроваджувально-коректувальний. На цьому етапі проводиться стимуляція психічної активності дитини, спрямованої на взаємодію з дорослими і однолітками; проводяться корекційно-розвивальні заняття, відбувається пропедевтика навчання (корекція специфічного недорозвинення сприйняття, моторики, уваги, мови); активація мови за допомогою жестів, пісень, віршів, в ході тонізуючої гри, перегляд фільмів, складання індивідуального плану, програми навчання аутичної дитини в домашніх умовах.

IV етап. Просувальний. У дитини формується цілеспрямована поведінка навчання читанню, письму; формуються навички образотворчої діяльності, гри з однолітками; ведеться робота по формуванню діалогічного мовлення, прищепленні навичок самообслуговування.

V етап. Аналітично-підсумковий. На цьому етапі проводиться робота над подоланням негативних форм поведінки: агресії, негативізму, розсіяності потягів; проводяться корекційно-розвивальні заняття; здійснюється комунікація та соціалізація дитини в суспільстві, розширюються уявлення дитини про навколишній світ [6].

Виявлено, що на сьогодні психолого-педагогічна корекція розвитку аутизму не має однозначності й узгодженості щодо технологій та методик, які б допомагали ефективно долати порушення аутичного спектру. Серед найбільш визнаних, на думку Т.В. Скрипник, є такі корекційні підходи для дітей з порушеннями аутичного спектру: прикладний аналіз поведінки (Applied Behavior Analysis; структуроване навчання ТЕАССН (Treatment and Education for Autistic and related Communication handicapped Children); сенсорна інтеграція, розвиток між- особистісних стосунків; холдінг-терапія; метод "Son-Rise"; середовищний підхід; нейропсихо- логічний підхід; методи альтернативної та підтримувальної комунікації; арт-терапія; метод ТОМАТІС; кінезотерапія [7].

Особливості формування єдиної універсальної системи переробки інформації та соціально-емоційної поведінки

Підготовчий етап навчання аутичних дітей складуть декілька основних модулів, зміст яких коротко представлений у табл. 1 (див. табл. 1) [8].

У своїй практиці для налагодження контакту під час корекційно-відновлювальної роботи, дослідник С. Головченко "вказує на необхідність залучення дитини до сенсорних ігор. Це надає дитині нові відчуття, установлюється емоційний контакт. Різні види сенсорних ігор передбачають використання інноваційних здоров'язбережувальних технологій, кольороте- рапія. Гра з кольоровими фарбами; акватера- пія та літотерапія. Ігри з водою та камінцями. Розвивають тактильні аналізатори, моторику кистей рук; ігри зі світлом "Сонячний зайчик" і тінню "Ліхтарик"; гра з льодом розвиває тактильні аналізатори, пізнавальні процеси: діти спостерігають, як водичка замерзає - стає холодною і твердою; ігри з крупами. Занурення рук у гречку, пошук у ній дрібних іграшок розвиває локомоторні функції, викликає позитивні емоції в дитини із розладами спектра аутизму. Таким чином, індивідуальний підхід до проблеми інтеграції дітей із розладами спектра аутизму в суспільство має велике значення для розвитку в них соціальних навичок і формування відносної незалежності" [1].

Висновки і пропозиції

Таким чином, створення системи корекційно-педагогічної роботи, психолого-педагогічного та соціального супроводу аутичних дітей та їхніх родин дозволить надавати ефективні соціальні послуги цієї групі клієнтів. Діти з спектром аутичних порушень і особливими освітніми потребами повинні бути інтегровані в суспільство на їх власних умовах, а не пристосовані до правил здорових дітей. Корекційна робота з аутичними дітьми включає виявлення і розвиток творчих здібностей дітей, розвиток мовлення та комунікативних навичок, а також систематичну роботу з батьками, вона уможливлює досягнення максимального рівня когнітивного й соціального функціонування, забезпечення можливості існування в соціумі. Ці успіхи часто пов'язані з цілком визначеними ситуаціями, і перенесенням сформованих навичок соціального спілкування на інші ситуації.

Список літератури