Здоров’язбережувальні технології як необхідна складова у підготовці майбутніх кваліфікованих фахівців у закладах професійної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Здоров'язбережувальні технології як необхідна складова у підготовці майбутніх кваліфікованих фахівців у закладах професійної освіти

Скрипник Людмила Миколаївна

У статті розкриті питання змісту і сутності здоров'язбережувальних технологій, шляхи і напрями їх використання у системі підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців у закладах професійної освіти. Визначені можливості таких провідних здоров'язбережувальних технологій, як технології для створення безпечних умов перебування, навчання та праці в закладі освіти, задля вирішення завдань раціональної організації виховного процесу, щодо встановлення відповідності навчального і фізичного навантаження реальним можливостям учня, а також оздоровчих технологій. Наведено комплекс заходів, спрямованих на формування спеціальних знань, умінь і навичок із здоров'язбереження учнів закладів професійної освіти та усвідомлення ними здорового способу життя як цінності учнівського колективу.

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми, зокрема робіт Н. Васіної, А. Зубко, О. Лаврентьєвої, О. Матафонової, А. Москальової, Е. Шатрової та інших, дає підстави стверджувати, що ефективність педагогічної діяльності в галузі збереження та зміцнення здоров'я учнів головним чином залежить від рівня відповідної підготовки педагогів.

На думку Л. Тихомирової найважливішим у характеристиці будь-якої технології, яка реалізовується в освітній установі, є те, наскільки вона зберігає здоров'я учнів, тобто чи є вона здоров'язбережувальною [7, с. 177]. І. Єрохіна визначає поняття «здоров'язбережувальні технології в освіті» як сукупність форм, засобів і методів, спрямованих на досягнення оптимальних результатів у підтримці фізичного, психічного, етичного й соціального благополуччя людини, у формуванні здорового способу життя [3, с. 15]. О. Ковальова трактує це педагогічне явище як засіб організації й послідовність дій у навчально-виховному процесі, реалізації освітніх програм на основі всебічного врахування особливостей індивідуального здоров'я учнів, особливостей їх вікового, психофізичного, духовно-етичного стану й розвитку [7, с. 180].

Мета статті - розкрити сутність здоров'язбережувальних технологій у системі підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців та з'ясувати важливість їх використання в освітньому процесі ЗПО під час запровадження комплексу заходів, спрямованих на усвідомлення здорового способу життя як цінності учнівського колективу.

Виклад основного матеріалу. Сучасні здоров'язбережувальні освітні технології представлені у вигляді технологій організації навчального процесу, технологій організації пізнавальної діяльності учнів (студентів), технологій виховної роботи, предметних технологій тощо. Проведений аналіз наявних технологій у галузі здоров'язбереження дає можливість виокремити такі з них, як:

- технології для створення безпечних умов перебування, навчання та праці в закладі освіти;

- технології для вирішення завдань раціональної організації виховного процесу;

- технології щодо встановлення відповідності навчального і фізичного навантаження реальним можливостям учня;

- оздоровчі технології для зміцнення фізичного здоров'я учнів [2].

Водночас, метою цих технологій є сформованість в учнів чи студентів необхідних компетентностей, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою [9].

Тому виникає нагальна потреба в розробці здоров'язбережувальних технологій, спрямованих на підвищення інтересу молодого покоління до здорового способу життя в ЗПО.

Зі свого боку, здоров'язбережувальні технології є стрижнем усіх педагогічних технологій, спрямованих на зміцнення та відтворення здоров'я учасників освітнього процесу. До них належать: здоров'язбережувальні заходи (профілактичні щеплення, забезпечення рухової активності, вітамінізація, організація збалансованого харчування тощо); оздоровчі заходи учнівської молоді (фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартовування, гімнастика, масаж, фітотерапія, арт-терапія) [6].

Поняття «здоров'язбережувальні технології» передбачає комплекс напрямів щодо формування, збереження та зміцнення здоров'я учнів і охоплює: програми, засоби, методи, спрямовані на виховання в учнів культури здоров'я, особистісних рис, які сприяють його збереженню та зміцненню; формування уявлень про здоров'я як цінність, а також мотивації на здоровий спосіб життя [7].

Здоров'язбережувальні освітні технології поділяють на три підгрупи: організаційно - педагогічні, що визначають структуру освітнього процесу, яка сприяє запобіганню стану перевтоми, гіподинамії і інших дезадаптаційних станів учнів; психолого-педагогічні - пов'язані з безпосередньою роботою викладача на уроці, дією, яку він надає учням; із психолого - педагогічним супроводом усіх елементів освітнього процесу; навчально-виховні - включають програми з формування культури здоров'я учнів, розвиток мотивації до здорового способу життя, попередження шкідливих звичок, освіту батьків [6].

Варто розуміти, що поняття здоров'язбереження не обмежується зміцненням лише соматичного (тілесного) здоров'я молоді. Важливе значення відведено збереженню її психічного, духовного та соціального здоров'я. Це вимагає створення у ЗПО особливої комфортної атмосфери, яка б відкрила кожній дитині позитивний простір для особистісного зростання в інтелектуальній, духовній і соціальній сферах. Задля досягнення цієї мети необхідно спрямувати зусилля адміністрації, викладачів, медичної та психологічної служб, батьків - тобто всіх учасників освітнього процесу. Реалізація необхідних здоров'язбережувальних технологій щодо свідомого ставлення до здоров'я базується на отриманні учнями необхідних знань, умінь і навичок зі збереження й примноження фізичного, психічного, духовного та соціального здоров'я [1].

Концепція здорового способу життя людини передбачає виконання принципів збереження здоров'я, як основи продуктивної працездатності, що поєднується з раціональним ставленням до власного життя.

Зважаючи на вимоги Державних стандартів освіти, підприємств-замовників кадрів та взагалі сьогодення, головними завданнями професійної (професійно-технічної) освіти є:

- формування в учнів мотивації до дбайливого ставлення до життя та здоров'я, сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя, як провідної умови збереження й зміцнення здоров'я;

- формування стійких переконань щодо пріоритету здоров'я, як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;

- виховання в підлітків дбайливого й усвідомленого ставлення до власного здоров'я, як однієї з найвищих людських цінностей;

- навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя, самооцінки й контролю стану та рівня здоров'я протягом життя [9].

Провівши моніторинг захворюваності учнів міста Кривого Рогу впродовж 2016-2018 рр. (див. рис. 1) можна зробити висновки про те, що щороку захворюваність учнівської молоді стрімко збільшується, тому закладам освіти потрібно проводити якомога більше заходів спрямованих на збереження здоров'я молоді.

Результати моніторингу захворюваності учнів ЗПО м. Кривий Ріг

Одним із завдань Криворізького професійного гірничо-технологічного ліцею є формування ціннісного ставлення молодого покоління до власного здоров'я. Заклад професійної освіти перебуває в постійному пошуку нових соціальних і педагогічних підходів, які б сприяли збереженню та зміцненню здоров'я дітей, формували у них навички здорового способу життя. Основними заходами зі зміцнення здоров'я учнів, є: дні здоров'я, спортивні свята та змагання, інформаційні бесіди за участю лікарів з учнями про здоров'я, інформаційні бесіди за участю спортсменів міста, виховні години, проведення акцій «Шкідливим звичкам скажемо «НІ», участь у спортивно-військовій грі «СПАЛАХ» та «Сокіл» («Джура»), постійна робота спортивних гуртків та секцій, організація здорового харчування учнів, щорічний поглиблений медогляд учнів (учнів - сиріт та учнів з обмеженими можливостями - двічі на рік), системна пропаганда здорового способу життя.

Фізкультурно-оздоровчі технології спрямовані на фізичний розвиток учнів, вони реалізуються на уроках фізичної культури і в роботі спортивних секцій. Екологічні здоров'язбережувальні технології зорієнтовані на створення природовідповідних, екологічно оптимальних умов життя і діяльності людей, гармонійних взаємин з природою тощо. Технології безпеки життєдіяльності мають на меті збереження життя й забезпечуються завдяки вивченню учнями дисципліни «Основи безпеки життєдіяльності», а викладачами - курсів «Безпека життєдіяльності людини», «Основи охорони праці», «Цивільний захист».

Важливим результатом правильної організації освітнього процесу щодо розвитку здоров'язбережувальної компетентності учнів є ієрархія цінностей самого педагога, в якій одне з провідних місць посідають цінності здорового способу життя й збереження здоров'я, як власного, так і учнів.

Тож завданням ЗПО та конкретно його педагогічних працівників є формування здатності організовувати освітній процес згідно вимог безпеки життєдіяльності; відстежувати й фіксувати позитивні та негативні зміни в стані власного здоров'я і здоров'я оточуючих; формувати ефективну та дієву програму збереження здоров'я всіх суб'єктів освітнього процесу; створювати здоров'язбережувальне освітнє середовище; організовувати профілактичні заходи задля запобігання захворюваності учнів [8].

Практика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує обов'язкового поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів практичної діяльності учнів, що сприятиме оволодінню молоддю необхідними вміннями і навичками зі здоров'язбереження. Освіта та здоров'я мають взаємодоповнюватися задля успішного повсякденного буття молоді.

Збереження здоров'я молодого покоління залежить також від ступеня взаємодії педагогів, медичних і соціальних працівників. Водночас, обрані шляхи модернізації системи освіти і виховання молоді сприяють підвищенню інтересу суспільства до цих технологій, а також до особистості, яка бере участь в їх реалізації [6].

Однією з основних складових успіху в збереженні й зміцненні здоров'я молоді є їхнє позитивні психологічне та емоційне налаштування. Воно залежить від самопочуття у закладі освіти, у сім'ї, у колі друзів. Від того, яким чином організоване педагогічне середовище, залежить психічний та духовний світ молоді, її бажання самовдосконалюватися й вести здоровий спосіб життя.

Молодь - майбутнє кожної держави, потенціал для її економічного, соціального та духовного розвитку. Проблема збереження здоров'я дітей в усьому світі стає дедалі актуальнішою. Тож, питання збереження та зміцнення здоров'я дитини належать до стратегічних завдань суспільства.

Отже, відповідальність за здоров'язбережувальну діяльність покладається на освітню систему, яка має значний потенціал для переорієнтації традиційного освітнього процесу. Завданням закладу освіти є виховання в молодого покоління якостей, спрямованих на усвідомлення цінності власного здоров'я та престижу здорового способу життя через здоров'язбережувальні технології задля підготовки дійсно конкурентоздатних фахівців на сучасному ринку праці.

Напрямами подальших досліджень є обґрунтування чинників інформаційно - консультаційного середовища ЗПО, зорієнтованого на запровадження здоров'язбережувальних технологій у освітній процес.

Список використаних джерел

здоров'язбережувальний професійний освіта навчання

1. Бондар Т.В., Карпенко О.Г., Дикова-Фаворська Д.М. Формування здорового способу життя молоді: навч.-метод, посіб. для працівників соц. служб для сім'ї, дітей та молоді. К.: Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. 115 с.

2. Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров'язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі. Здоров'я та фізична культура. 2006. №8. С. 1-6.

3. Ерохина И.О. Здоровьясохраняющие технологии в профилактике наркозависимости подростков: дис. канд. пед. наук: 13.00.02. Тамбов, 2005. 272 с.

4. Закон України «Про загальну середню освіту» офіційний текст від 13 травня 1999 р. №651-XIV. Офіційний вісник України. 1999. №23. С. 4-23.

5. Закон України «Про професійно-технічну освіту» офіційний текст від 10 лютого 1998 р. №103/98-ВР. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2007. №8. С. 266-272.

6. Лаврентьєва О.О. Підходи до профілактичної роботи зі студентами в контексті збереження й зміцнення здоров'я, формування навичок безпечної поведінки. Фізична реабілітація та здоров'язбережувальні технології: реалії і перспективи: матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Полтава: ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка, 2018. С. 168-171.

7. Словник основних термінів і понять з превентивного виховання / ред. В.М. Оржеховська. Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф.», 2007. 200 с. С 177-179.

8. Смірнов Н.К. Здоров'язбережувальні освітні технології в сучасній школі. К.: АПК і ПРО, 2002. 121 с.

9. СП(ПТ) О 8311.Н.49.20 - 2017 / Машиніст тепловоза / Код: 8311 / Кваліфікації: помічник машиніста тепловоза, машиніст тепловоза. К.: Видання офіційне, 2017. 25 с.

Размещено на Allbest.ru