Іноземна мова та засоби масової комунікації з використанням мережі Internet

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНОЗЕМНА МОВА ТА ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕРЕЖІ INTERNET

Кубрак С.В., кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри іноземних мов Житомирського

національного агроекологічного університету

Анотація

інформаційний технологія іноземний мова

У статті проаналізовано досвід використання сучасних інформаційних технологій, комп'ютерних технологій, інтернет-технологій, E-mail-технологій, мультимедіа, мас-медіа та хмарних технологій у процесі вивчення іноземних мов. Показано переваги їх використання у професійному розвитку майбутнього фахівця будь-якого профілю та необхідність розробки та застосування нових систем навчання, інформаційних технологій, мас-медіа та хмарних технологій.

Розкрито можливості сучасних інформаційних технологій, комп'ютерних технологій, інтернет-технологій, E-mail технологій, мультимедіа, мас-медіа та хмарних технологій під час вивчення іноземних мов. Автором зроблений висновок, що сучасні технології позитивно впливають на освітній процес загалом та на вивчення дисциплін філологічного профілю. Визначено, що роль і місце сучасних інформаційних технологій у професійному розвитку та саморозвитку майбутнього фахівця і можливості використання різних технологій надзвичайно великі. Їх використання дає змогу вивчати на якісно новому рівні дисципліни гуманітарного циклу. Значний вплив інформатизація навчального процесу справляє на вдосконалення та розвиток методичних систем навчання іноземних мов.

Автором зроблено висновок, що проблеми інформатизації навчального процесу та вивчення філологічних дисциплін, зокрема, не можуть бути успішно вирішені без відповідної підготовки майбутнього фахівця. Використання нових інформаційних технологій навчання не заперечує традиційних технологій, але проблема інформаційної адаптації в новому інформаційному середовищі змушує переглядати і зміст традиційних технологій із частішим нахилом до вибору ефективніших методів і засобів навчання дисциплін філологічного профілю.

Завдяки використанню сучасних навчальних технологій здобувачі вищої освіти отримують доступ до багатих інформаційних ресурсів, зростає їхня мотивація до навчання, відбувається стимуляція пізнавальної активності, забезпечується індивідуалізація та диференціація в опануванні іноземних мов. Обґрунтовано переваги та недоліки застосування сучасних інформаційних технологій, комп'ютерних технологій, інтернет-технологій, E-mail технологій, мультимедіа, мас-медіа та хмарних технологій у навчальному процесі.

Ключові слова: сучасні інформаційні технології, комп'ютерні технології, інтернет-технології, E-mail технології, мультимедіа, хмарні технології, мас-медіа, навчальний процес, іноземні мови.

Annotation

Kubrak S. Foreign language and mass media communication with the use of Internet network

The article analyzes the use of modern information technologies, computer technologies, Internet technologies, E-mail technologies, multimedia, mass media and “cloud” technologies in the process of learning foreign languages. The advantages of their use during the professional development of the future specialist are shown.

The possibilities of modern information technologies, computer technologies, Internet technologies, E-mail technologies, multimedia, mass media and “cloud” technologies while studying foreign languages are revealed. The author concludes that modern technologies have a positive impact on the educational process as a whole. The author determined that the role and place of modern information technologies in the professional development and self-development of the future specialist and the possibilities of using different technologies are extremely large. Informatization of teducational process has a significant influence on the improvement and development of methodological systems of teaching foreign languages.

The scientist concludes that problems of informatization of the educational process cannot be successfully solved without proper training of the future specialist. The author notes that the use of new information technologies of education does not interfere with traditional technologies. But the problem of information adaptation in the new information environment also makes it necessary to review the content of traditional technologies with more inclination to choose more effective methods and means of teaching. Due to the use of modern educational technologies, higher education applicants gain access to rich information resources, increase their motivation to study, stimulate cognitive activity, ensure individualization and differentiation in mastering foreign languages.

The advantages and disadvantages of using modern information technologies, computer technologies, Internet technologies, E-mail technologies, multimedia, mass media and “cloud” technologies in the educational process are substantiated.

Key words: modern information technologies, computer technologies, Internet technologies, E-mail technologies, multimedia, “cloud” technologies, mass media, educational process, foreign languages.

Постановка проблеми

Сучасне суспільство характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій. Освіті належить особлива роль у розгортанні й розвитку цих процесів.

З одного боку, вона є активним споживачем інформації, а з другого - сприяє її накопиченню та поширенню. Інформаційні, комунікативні та інтерактивні технології в сучасному суспільстві перетворилися на важливий чинник духовного «виробництва людини». На заклади освіти за таких обставин покладається завдання збагатити та систематизувати зміст освіти, розробити та апробувати новітні інтерактивні методики навчання через використання сучасних електронних носіїв інформації. Для України, яка прагне європейської інтеграції, вирішення цих проблем набуває стратегічного значення.

У пресі і в науковій літературі дедалі частіше - варто згадати роботи І. Михайліна, В. Здоровеги, В. Лизанчука, Т. Лильо та інших провідних фахівців у сфері масової комунікації - обговорюються питання інформаційного суспільства та інтеграції України до світового інформаційного простору. Сучасний стан міжнародних зв'язків України в різних галузях життєдіяльності, нові вимоги суспільства потребують суттєвих зрушень у галузі освіти, зокрема у вивченні іноземних мов. Реформування системи освіти в Україні, що є частиною загальноєвропейських освітніх стандартів, передбачає усунення недоліків системи освіти попередніх років, одним з яких була слабка мовна підготовка здобувачів вищої освіти.

Статус іноземної мови нині стрімко зростає. Вивчення іноземних мов нині спрямовується не лише на те, щоб молодь вивчала якомога більше мов, а й на розвиток умінь здобувачів вищої освіти бути мобільними, поінформованими та комунікабельним. Це вимога часу. Держава потребує високоосвічених фахівців із знанням іноземних мов, професіоналів, готових до міжнародного співробітництва, до творення нової української держави, що буде визнана в Європі та світі. Іноземна мова стає засобом міжкультурного спілкування.

Нині виникають нові структури міжособистісної та індивідуальної комунікації, публічного спілкування, які засновуються на інформаційних супермагістралях і включають стільникову, кабельну, телефонну мережі, комп'ютери й інтернет. Останнім часом поняття «засоби масової інформації» поступається місцем новому поняттю «засоби масової комунікації», і пов'язане це, звичайно, з розвитком, перш за все, електронних мас-медіа. Але ж процеси, пов'язані з глобалізацію інформаційного простору, здійснюються за допомогою як нових, так і традиційних каналів комунікації, тому перш за все варто звернути увагу на зміст тієї інформації, яку вони несуть. Одним із найбільш значущих наслідків глобалізації світового інформаційного простору стала посилена взаємодія культур. На це питання неодноразово звертали увагу сучасні теоретики масової комунікації, такі як В. Здоровега, І Михайлін, С. Вовканич та багато інших [1, с. 24-29; 2, с. 18-23; 3, с. 32-40].

Мета статті - виявлення дидактичних можливостей засобів масової інформації, інтернет-ресурсів, мас-медіа, сучасних інформаційних технологій під час вивчення іноземних мов та їх вплив на освітній процес загалом; аналіз способів їх використання як засобів навчання мовленнєвої діяльності на заняттях з іноземної мови; обґрунтування переваг та недоліків застосування сучасних технологій у навчальному процесі.

З метою досягнення певного рівня володіння інформаційними технологіями викладачі змушені шукати нові ефективні методи та форми навчання за допомогою мережі Іпїетеї, мас-медіа та хмарних технологій.

Виклад основного матеріалу

Проблеми інформатизації навчального процесу та вивчення філологічних дисциплін, зокрема, не можуть бути успішно вирішені без відповідної підготовки майбутнього фахівця будь-якого профілю, розробки та застосування нових систем навчання, інформаційних технологій. Процес вивчення мови має стати легким та веселим. При цьому медіа можуть стати інноваційним інструментом вивчення іноземних мов. Саме медіа можуть стати джерелом свіжих ідей у навчанні та вивченні мов, адже завдяки цифровому відео спостерігається зближення основних інструментів індустрії розваг та вивчення іноземних мов [4].

Про гостру зацікавленість цією проблемою свідчать, зокрема, численні виступи багатьох українських педагогів І. Беха, І. Зязюна, В. Кременя, В. Мадзігона, Л. Масол, В. Мірошниченко, Д. Попової. Вітчизняні вчені дедалі частіше звертаються до творчого доробку зарубіжних фахівців у галузі реалізації навчальних курсів, пов'язаних з інформатикою і медіаосвітою. Про це свідчать праці Г. Єгорова, В. Кудіна, Н. Лавриченко, М. Лещенко, Л. Пуховської.

У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI ст. констатується: «Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» [5].

Ми поділяємо думку М. Жалдака, який вважає, що використання сучасних інформаційних технологій дає змогу значно підвищити ефективність засвоєння повідомлень і даних, що циркулюють у навчально-виховному процесі, за рахунок їх своєчасності, корисності, доцільного дозування, доступності (зрозумілості), мінімізації шуму, оперативного взаємозв'язку джерела навчальної інформації та студента, адаптації темпу подання навчального матеріалу до швидкості його засвоєння, врахування індивідуальних особливостей здобувачів вищої освіти, ефективного поєднання індивідуальної та колективної діяльності, методів і засобів навчання, організаційних форм навчального процесу, що значною мірою сприяє вирішенню проблем його гуманізації [6, с. 9].

Для пошуку та отримання знань, необхідної інформації, її зберігання і передачі людина шукала та знаходила додаткові засоби, що досить сильно впливали на життя суспільства. Писемність, друкарський верстат, телефон, телебачення, комп'ютер і мережа Іпїетеї - ось найбільш значні віхи еволюції в передачі інформації.

Грамотно та вміло скористатися цими можливостями зможуть лише ті члени суспільства, які володітимуть необхідними знаннями, що дають змогу орієнтуватися в новому інформаційному просторі. Самостійна робота, самокероване навчання, автономне навчання та неперервні саморозвиток і самовдосконалення допоможуть йти вперед у новій ері інформатизації.

Сказане повною мірою стосується становлення майбутнього фахівця, оволодіння ним інформаційною культурою, інформаційною грамотністю і як найвищого ступеню - інформаційною компетентністю.

Учені довели, що інформаційні технології мають як прямий вплив на зміст освіти, пов'язаний із рівнем науково-технічного прогресу, так і непрямий, що пов'язаний із появою нових професійних умінь і навичок, потреба в яких різко зростає та завдяки яким змінюються організаційні засади навчально-виховного процесу, підсилюється інформатизація процесу освіти.

Крім цього, використання засобів інформаційних технологій у навчанні дає змогу вивчати на якісно новому рівні навчальні дисципліни гуманітарного циклу. Для студентів комп'ютер стає, насамперед, засобом навчально-пізнавальної та науково-дослідної діяльності, ефективним інструментом інтенсифікації процесу навчання, що дає змогу вирішувати не тільки стандартні завдання, але й завдання, що вимагають творчого підходу. Значний вплив інформатизація навчального процесу справляє на удосконалення та розвиток методичних систем навчання рідної та іноземних мов шляхом включення до засобів навчання нового покоління - комп'ютерних електронних словників, енциклопедій, тезаурусів і різних програм та ін., які дають змогу значно підвищити продуктивність праці у процесі перекладу текстів однієї мови іншою, вивченні правильної вимови іноземних слів, написанні творів, самостійній роботі.

Ідею необхідності заглиблення майбутніх вчителів-філо- логів у культуру, систему світовідчування та світорозуміння народу, мова якого вивчається, нарівні з оволодінням певними мовними та мовленнєвими навичками в навчанні мов неодноразово висловлювали вітчизняні та зарубіжні вчені (А. Брагіна, Е. Верещагін, І. Зимня, В. Костомаров, Г Кол- шанський, Н. Кулібіна, О. Леонтьєв, Ю. Пасов, О. Райхштейн, Л. Смєлякова, Г. Томахін, P. Adler, D. Brown, M. Clarke, Donahue and Parsons, E. Hall, R. Lado, W. Lambert, H. Nostrand, G. Schumann.).

Звертаючись до аспекту, пов'язаного із застосуванням нових методів навчання, можна вказати на форми і техніки навчання, які активно використовуються у процесі розвитку інформаційної грамотності:

- інтерактивні навчальні програми, що реалізуються через вебсайти;

- електронні демонстрації з практичними завданнями;

- вправи з використанням електронних інформаційних ресурсів, які самостійно виконуються малими групами користувачів;

- орієнтовані на підтримку конкретних академічних курсів тренінги з використанням інформаційних ресурсів, що розробляються спільно з викладачами цих курсів і які пропонуються на вебсайті;

- спеціальні навчальні курси з інформаційної грамотності, що входять до навчальних планів університетів [8; 5; 9].

Розкриваючи визначення змісту цього поняття, ми визначили інформаційну грамотність як необхідні та достатні для професійного розвитку та саморозвитку майбутнього фахівця вміння: визначати можливі джерела інформації і стратегію їх пошуку, отримання; аналізувати отриману інформацію, використовуючи різного типу схеми, таблиці і т. д. для фіксації результатів; оцінювати інформацію з позиції достовірності, точності, достатності для вирішення проблеми (завдання); відчувати потребу в додатковій інформації, отримувати її, якщо є можливість; використовувати результати процесів пошуку, отримання, аналізу й оцінки інформації для прийняття рішень; створювати нові (для конкретного випадку) інформаційні моделі об'єктів і процесів, у тому числі з використанням схем, таблиць та ін.; накопичувати власний банк знань за рахунок особисто значимої інформації, необхідної у своїй діяльності; створювати свої джерела інформації; використовувати сучасні технології при роботі з інформацією; працювати з інформацією індивідуально, а також і в малих (мікро) та великих (макро) групах.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика традиційних форм навчання і навчання з використанням сучасних інформаційних технологій

Інформаційна грамотність є елементом інформаційної культури і сприяє підвищенню її рівня.

Інформаційну культуру суспільства загалом визначають як досягнутий рівень організації інформаційних процесів, ступінь задоволення потреб людей у спілкуванні та отриманні необхідної інформації, рівень ефективності застосування засобів створення, збирання, збереження, опрацювання, передачі та використання інформації, здатність використовувати досягнення інформаційної техніки для свого розвитку, готовність сприймати нову інформацію та вміння швидко реагувати на зміни в суспільстві та техніці, бути креативним, активним та мобільним (М. Алексєєв, А. Андреєв, Т. Берліна, З. Джаліашвілі, В. Долматов, Н. Женова, Дж. Лалл, О. Леонтович, Н. Морзе, Б. Набока, С. Русаков, О. Пєхота, П. Підкасистий, І. Підласий, І. Стеценко, В. Гриценко, О. Павленко та інші).

На нашу думку, інформаційна культура - це система інтеграційних взаємодій між розвитком інформаційної грамотності відповідно до сучасних досягнень науки і техніки, розвитком інформаційного досвіду, де головним критерієм виступає на базі одержаної інформації потенціал продукування нової науково корисної інформації, що становить певний рівень інформаційної компетентності спеціаліста.

Поряд із поняттями «інформаційна культура» та «інформаційна грамотність» вчені також виділяють таке поняття, як інформаційна компетентність. Вчені (В. Лозова, Л. Карпова, О. Смолянинова, В. Гриньов, О. Мутовкіна, Н. Гез, О. Шиян та ін.) визначають інформаційну компетентність як особливий спосіб організації предметно-спеціальних та професійних знань, які забезпечують прийняття ефективних, швидких рішень у професійній діяльності.

Таким чином, інформаційна компетентність є одним із головних елементів, що впливають на професійну компетентність майбутнього фахівця, і має включати, на нашу думку, такі критерії:

• уміння адекватно визначати необхідність у певній інформації; аналізувати джерела інформації для більш глибокого ознайомлення з проблемою теми, визначати основні поняття і терміни, що є необхідними для розкриття теми;

• вміння ефективно здійснювати пошук необхідної інформації: вміння шукати необхідну інформацію за допомогою послуг як мережі Інтернет, так й інших засобів комунікації, використовувати спеціалізовані мережі або послуги; визначати та добирати необхідні методи дослідження та пошуку інформації; аналізувати та визначати переваги застосування різних методів дослідження; добирати ефективні підходи щодо забезпечення доступу до необхідної інформації;

• аналізувати, синтезувати інформацію та створювати при цьому нову інформацію: критично оцінювати інформацію та її джерела, добирати корисну інформацію відповідно до проблеми дослідження чи певної теми; виділяти основні ідеї певної інформації; на основі аналізу існуючої інформації створювати свою нову логічну, чітку, науково цінну інформацію;

• уміння адекватно оцінювати інформацію: визначати рівень необхідності певної інформації; адекватно використовувати обрані критерії для перевірки інформації; робити логічні та обґрунтовані висновки відповідно до певної інформації.

Отже, все вищезазначене дає нам змогу дійти висновку про необхідність формування в майбутніх фахівців інформаційної грамотності як компонента культури, що, своєю чергою, стане основою для формування інформаційної компетентності.

Проте використання нових інформаційних технологій навчання не заперечує традиційних технологій, але проблема інформаційної адаптації в новому інформаційному середовищі змушує переглядати зміст традиційних технологій із частішим нахилом до вибору більш ефективних методів і засобів навчання дисциплін філологічного профілю (табл. 1.)

Як свідчать результати аналізу та порівняння, наведені в таблиці, використання сучасних інформаційних технологій у навчанні іноземних мов мають значні преваги над традиційними.

Отже, в процесі теоретичного дослідження доведено, що ефективність професійного розвитку залежить від застосування інформаційних технологій, що тлумачиться нами як: сукупність методів, засобів і прийомів праці, що використовуються для збирання, систематизації, зберігання, подання важливих даних; система сучасних інформаційних методичних засобів та загально-педагогічних, психологічних, дидактичних, методичних процедур взаємодії педагогів і майбутніх фахівців.

Визначено, що роль і місце сучасних інформаційних технологій у професійному розвитку та саморозвитку майбутнього фахівця і можливості використання різних технологій (сучасних інформаційних технологій, комп'ютерних, інтернет, Е-mail, мультимедіа та хмарних технологій) надзвичайно великі. їх використання дає змогу вивчати на якісно новому рівні дисципліни гуманітарного циклу.

Висновки

Отже, дослідження соціальних та педагогічних передумов становлення і розвитку мас-медійних сучасних інформаційних технологій, комп'ютерних технологій, інтернет-технологій, Е-mail технологій, мультимедіа та хмарних навчальних технологій у закладах вищої освіти дало нам змогу дійти висновку, що у сучасній світовій педагогічній практиці є два основних підходи до використання цих технологій. Перший полягає в інтеграції цих елементів сучасної освіти до програм різних дисциплін, другий - у використанні їх як джерела знань. Мас-медійні, сучасні інформаційні технології, комп'ютерні технології, інтернет-технології, E-mail технології, мультимедіа та хмарні навчальні технології розглядаються як ефективні та перспективні засоби вдосконалення навчального процесу. Завдяки використанню сучасних навчальних технологій здобувачі вищої освіти отримують доступ до багатих інформаційних ресурсів, зростає їхня мотивація до навчання, відбувається стимуляція пізнавальної активності, забезпечуються індивідуалізація та диференціація в опануванні іноземних мов.

Література

1. Здоровега В.Й. Інформація, мас-медіа, пропаганда та інформаційні війни. Ex professo: Збірник наукових праць факультету систем ЗМІ та комунікацій ДНУ Дніпропетровськ, 2001. С. 25-31.

2. Михайлін І. Інформаційний та аналітичний типи журналістики: український вибір. Ex professo: Збірник наукових праць факультету систем ЗМІ та комунікацій ДНУ. Дніпропетровськ, 2001. С. 18-24.

3. Вовканич С. Через слово, інформацію - до ноосфери. Інформація, інтелект, нація. Львів: Євросвіт, 1999. С. 32-40.

4. URL: www.delukr.ec.europa.eu/page44197.html

5. URL: http://www.vnz.univ.kiev.ua/uploads/p_4_58429238.doc

6. Жалдак М.І. Педагогічний потенціал комп'ютерно-орієнтованих систем навчання математики. Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: збірник наук. пр. Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. Вип. 7. С. 3-16.

7. Завалевський Ю.І. Сучасний вчитель: вимір часу: навчально-методичний посібник для вчителів та студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Київ: Букрек, 2008. 288 с.

8. Митина Л.М. Личностное и профессиональное развитие человека в новых социально-экономических условиях. Вопросы психологии. 1997. № 4. С. 28-38.

9. Державна програма «Вчитель». Освіта України. 2002. 2 квітня. С. 1-7.

Размещено на Allbest.ru