Місце університетів у системі освіти КНР
Вивчення досвіду Китаю в сфері розбудови системи освіти. Висвітлення особливостей дошкільного виховання та організації початкової середньої школи. Аналіз професійної підготовки за напрямом "Іноземна мова та прикладна лінгвістика" в університетах КНР.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.08.2020 |
Размер файла | 403,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих ім. І. Зязюна
НАПН України
Навчально-науковий інститут Аеронавігації, НАУ
Місце університетів у системі освіти КНР
Гунько Любов Олександрівна, аспірантка,
провідний фахівець
кафедри авіаційної англійської мови
Вступ
Постановка проблеми. Прогресивні зміни у системі освіти, високі результати учнів, провідні місця у світових рейтингах серед університетів та інші позитивні результати реформ сприяють тому, що сьогодні все більше уваги приділяється системі освіти КНР. Ми вважаємо, що позитивний досвід Китаю може стати корисним у розбудові системи освіти України, а зокрема у реформуванні такої спеціальності як «Іноземна мова та прикладна лінгвістика» в університетах нашої країни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням вивчення досвіду професійної підготовки займалися І. Ішутіна, І. Салосіна, О. Комочкова, Є. Мажар, О. Семеног, О. Сосніна, О.Юдіна, Н. Пазюра та ін. Але, нажаль, ще не було проведено аналізу професійної підготовки за напрямом «Іноземна мова та прикладна лінгвістика» в університетах Китаю.
Метою нашої статті є висвітлення структури системи освіти КНР; визначення в ній місця університетів, в яких ведеться підготовка за вказаним напрямом; систематизація характеристик даних ЗВО.
Виклад основного матеріалу
Характерні риси професійної підготовки майбутніх прикладних лінгвістів, реформи її змісту та структури зумовлені перетвореннями в системі освіти Китаю. Наші розвідки засвідчують, що система освіти Китаю охоплює наступні рівні.
Дошкільне виховання. Система дошкільного виховання Китаю майже не відрізняється від української. Більша частина дітей починає ходити у дитячий садок з 3 років. Групи дитячого садка поділяються на: молодшу (3-4 роки), середню (4-5 років) та старшу (5-6 років) групи. Дитячі садки Китаю поділяються на державні й приватні, та всі вони є платними.
Початкова освіта у КНР є обов'язковою та починається у віці 6 років на більшій території країни, але у декількох регіонах - з 5 років. Повна початкова освіта складається з двох рівнів.
Перший - з 1 по 3 класи вважається нижчим, а з 4 по 6 класи - це вищій рівень початкової освіти. Якщо навчання проходить у місті прописки, то освіта є безкоштовною.
Середня освіта у Китаї поділяється на початкову та вищу середню освіту, також до середньої освіти відносяться заклади середньої професійної освіти та професійні технічні училища, фабрично-заводська освіта, середня освіта дорослих та ін..
Початкова середня освіта також обов'язкова, починається після випуску з 6 класу та триває три роки. У містах зарахування до середньої школи може проходити за одним з трьох варіантів: комп'ютерний рандомний відбір, за містом прописки учня та вільний вибір закладу.
Також слід відмітити, що середня освіта не є повністю безоплатною.
Після закінчення початкової середньої школи у випускника є декілька шляхів продовження навчання: отримати вищу середню освіту або середню спеціальну освіту,або піти до професійного технічного училища.
Вища середня освіта триває 3 роки, офіційно 5 робочих днів на тиждень, але у на ділі це 6 днів на тиждень, з 7 - 8 ранку до 9 - 10 вечора у робочі дні, та півдня у суботу. Наприкінці навчання здається Єдиний державний іспит
Іспит складається з китайської мови (максимум 150 балів), іспиту з точних наук (максимум 150 балів), іспиту з гуманітарних наук (максимум 150 балів), комплексного іспиту з точних або гуманітарних наук на вибір (максимум 300 балів).
Максимальний бал 150+150+150+300=750.
До закладів загальної вищої освіти в Китаї відносяться вищі професійні технікуми, вищі спеціальні навчальні заклади (2-3 роки навчання) та бакалавріат (4 роки навчання) в університетах. Після закінчення вищого професійного технікуму та спеціального навчального закладу немає вченого ступеню. Після закінчення бакалавріату можна отримати ступінь бакалавра.
Післядипломна освіта. Склавши Єдиний державний іспит із заліку до магістратури можна продовжити дослідницьку діяльність у магістратурі або дослідницькому інституті. Під час вступу обирається лише один напрям та спеціальність. освіта університет іноземний лінгвістика китай
Загалом навчання в магістратурі триває 2,5 - 3 роки, після чого отримується ступінь магістра.
За бажанням після закінчення магістратури дослідницька діяльність може бути продовжена в аспірантурі. Навчання в аспірантурі триває 3 - 4 роки, після чого досліднику надається докторська ступінь.
Відмінною рисою педагогічної системи КНР є те, що багато університетів надають змогу бакалаврам після 5 років навчання отримати ступінь доктора. Але якщо навчання було перерване, або студент не відповідав вимогам навчання в аспірантурі, то він не зможе отримати ні диплом доктора, ні магістра [3; 4].
На 30 березня 2018 року Міністерством освіти КНР в усій країні було нараховані 2879 університетів. Серед них 2595 закладів загальної вищої освіти (включаючи 266 незалежних інститутів) та 284 закладів вищої освіти дорослих [6].
Усі університети країни поділяються за
1) системою керування закладом (державні, приватні та незалежні);
2) науково-дослідницьким типом (дослідницький, навчально-дослідницький, дослідницько-навчальний, навчальний);
3) галуззю наук (змішана, гуманітарна, технічна, медицина, право, спорт, мистецтво та ін..); та найголовніше, на що звертають увагу це
4) фінансовими інвестиціями («Проект С 9» - перший рівень інвестицій; «Проект 985» - другий рівень; «Проект 211» - третій рівень та ін.).
Ми б хотіли детальніше зупинитися на четвертому пункті, бо саме він є унікальною системою підтримки розвитку вищої освіти КНР.
4 травня 1998 року Цзян Цземінь, тодішній генеральний секретар ЦК КПК, на 100-річчя від дня заснування Пекінського університету оголосив, що: «Для того, щоб досягти модернізації, Китай повинен мати ряд першокласних університетів світового рівня» [7].
Таким чином Міністерством освіти КНР було впроваджено «План дій по відродженню освіти для 21-го століття», в якому увага зосереджувалася на підтримці розвитку деяких вищих освітніх закладів Китаю з метою створення університетів світового рівня [13].
Ця промова відбулася у травні 1998 року тому і отримала назву «Проект 985» [8].
На першому етапі до цього проекту увійшли 9 закладів, тому цей перший етап «Проекту 985» отримав назву «Проект С 9». У 2010 році на основі «Державного плану реформи та розвитку КНР на середній та довгий строк (2010-2020 рр.) кількість закладів було розширено до 39, включаючи заклади «Проекту С 9». Ідея ж «Проекту 211» полягала в тому, щоб «розбудувати близька 100 закладів вищої освіти та навчальних дисциплін, які б відповідали вимогам 21 століття» [12].
У березні 2011 року міністр освіти Юань Гуйжень заявив на четвертому засіданні 11-го Національного комітету Народної політичної консультативної ради Китаю, що проекти «985» та «211» більше не буде поширено і нові освітні заклади не зможуть увійти до цих програм [10]. 29 червня 2016 року Міністерство освіти КНР заявило, що деякі моменти «Проекту 985» вже не є актуальними. Також було проголошено, що проекти «985» та «211» буде включено до нового проекту створення «провідних світових університетів та галузей» [9].
Обираючи університет абітурієнти, в першу чергу, відслідковують до якого проекту він відноситься, як і роботодавці, під час найму співробітників, приділяють пильну увагу, а часто й заздалегідь оговорюють відбір випускників з відповідних груп вищих закладів освіти.
Набір на спеціальність «Іноземна мова та приладна лінгвістика» у 2018/19 навчальному році оголосили 20 університетів країни [5].
Проаналізувавши вищезазначену інформацію щодо груп університетів, ми можемо узагальнити її стосовно ЗВО, де проходить навчання магістрів з іноземної мови та прикладної лінгвістики у таблиці 1 нижче.
Таблиця 1
Університети КНР з напрямом магістерської підготовки «Іноземна мова та прикладна лінгвістика»
Висновки і перспективи подальших досліджень
Наша розвідка показує, що університети, в яких проходить навчання у магістратурі за спеціальністю іноземна мова та прикладна лінгвістика знаходяться під керівництвом Міністерства освіти КНР, окрім Пекінського університету авіації і космонавтики, який знаходиться під контролем Міністерства промисловості а інформатизації КНР; у більшості своїй є державними, дослідницькими ЗВО змішаного типу і, що найголовніше, провідними університетами країни та світу.
Сучасна система професійної підготовки магістрів з іноземної мови та прикладної лінгвістики складається з трьох ступенів: бакалавріат, магістратура та докторантура. Серед студентів магістратура за даним напрямом є досить популярною. На нашу думку, це пов'язано з різноманіттям інформаційних засобів на основі мікропроцесорів, а також електронної продукції, яка входить до нашого повсякденного життя. У систему підготовки вводяться нові організаційні та педагогічні методи, які забезпечують формування професійних якостей спеціалістів, котрі не лише б володіли іноземними мовами, але також вміли виконувати практичні завдання, що пов'язані з мовою.
Після виокремлення та опису закладів вищої освіти, де проходить навчання за напрямом підготовки «Іноземна мова та прикладна лінгвістика» вважаємо за потрібне подальші розвідки спрямувати на дослідження умов та структури професійної підготовки магістрів за іноземної мови та прикладної лінгвістики.
Список використаних джерел
1. QS World University Rankings. 2018-2019. QS Quacquarelli Symonds. 2018. URL: https://www. topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2019 (Last accessed: 15 Feb. 2019).
2. THE World University Rankings. 2018. Times Higher Education. 2018. URL: https://www.timeshighereducation.com/search?e=404&search=world%20university%20rankings%202018 (Last accessed: 15 Feb. 2019).
3. •S“x•¶?.’†Ќ‘ЃiЌ‘“аЃj‹і€зЌs?Єє¤А??¤Ж. 2018. URL: https://wenku.baidu.com/view/8c1f3d 6477232f60ddcca1a9.html (Last accessed: 15 Feb. 2019).
4. •S“x•S‰И.’†?¤HҐБ¦@©M?±РЁ|. n. d. URL: https://baike.baidu.com/item/%E4%B8% AD%E5%8D%8E%E4%BA%BA%E6%B0%91%E5%85%B1%E5%92%8C%E5%9B%BD%E6%95%99%E8%82%B2/9925645 (Last accessed: 15 Feb. 2019).
5. ‘еЉwђ¶•K?КI. 2018 - 2019ЉOЌ‘?ЁҐ?¤О?ҐО?ЁҐ???¤¶?. ЏA?¤и¦V. Њ¤‹†•ы. 2018. URL: https://www.dxsbb.com/news/20757.html (Last accessed: 15 Feb. 2019).
6. ‘еЉwђ¶•K?КI. ’†Ќ‘“ћ’ꋤ—L‘ЅЏЏЉ‘еЉwЃH2018. URL: https://www.dxsbb.com/news/38640. html (Last accessed: 15 Feb. 2019).
7. Ќ]?ҐБ. Ќ]?ҐБ¦b?Ї¬Ґ_ЁК¤j?«Ш®Х¤@¦К©P¦~¤j?¤WЄє??. 1998. URL: http://old.moe.gov.cn// publicfiles/business/htmlfiles/moe/moe_177/200407/2475.html (Last accessed: 13 Feb. 2019).
8. ЋиЉчќrЊПг¤. ђ[“ь??Ўm985ЃtЌ‚ЌZ. 2016. URL: http://www.sohu.com/a/14936413_146618 (Last accessed: 15 Feb. 2019).
9. ђV‹ћ?. ‹і€з•”‰с?Ўm985ЃtЃAЃs211Ѓt?°Ј??. 2016. URL: http://www.xinhuanet.com// yuqing/2016-06/29/c_129099196.htm (Last accessed: 15 Feb. 2019).
10. еН?¤Ї. Ѓs985ЃtЃAЃs211Ѓt›Я?‘е?. 2011. URL: http://edu.people.com.cn/GB/ 14085700.html (Last accessed: 15 Feb. 2019).
11. ЌЕЌD‘еЉwг¤. ?¬м¤¤?іМ¦n¤j?±Ж¦W2018. 2018. URL: http://www.zuihaodaxue.com/ zuihaodaxuepaiming2018.html (Last accessed: 15 Feb. 2019).
12. ’†?¤HҐБ¦@©M?±РЁ|іЎ. Ѓs211ЌH’цЃt?¤¶. n. d. URL: http://www.moe.gov.cn/s78/ A22/xwb_left/moe_843/tnull_33122.html (Last accessed: 15 Feb. 2019). ISSN 2522-1477. Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки
13. ’†?¤HҐБ¦@©M?±РЁ|іЎ. –КЊь21ђў?±РЁ|®¶?¦ж??¦E. 1998. URL: http://old.moe.gov.cn// publicfiles/business/htmlfiles/moe/moe_177/200407/2487.html (Last accessed: 13 Feb. 2019).
References
1. QS World University Rankings. (2018). 2018-2019. QS Quacquarelli Symonds. Retrieved February 15, 2019, from https://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2019
2. THE World University Rankings. (2018). 2018. Times Higher Education. Retrieved February 15, 2019,from https://www.timeshighereducation.com/search?e=404&search=world%20university%20rankings%202018
3. •S“x•¶?. ’†Ќ‘ЃiЌ‘“аЃj‹і€зЌs?Єє¤А??¤Ж. (2018). Retrieved February 15, 2019, from https://wenku.baidu.com/view/8c1f3d6477232f60ddcca1a9.html
4. •S“x•S‰И. ’†?¤HҐБ¦@©M?±РЁ|. (n. d.). Retrieved February 15, 2019, from https://baike.baidu.com/item/%E4%B8%AD%E5%8D%8E%E4%BA%BA%E6%B0%91%E5%85%B1%E5%92%8C%E5%9B%BD%E6%95%99%E8%82%B2/9925645
5. ‘еЉwђ¶•K?КI. 2018-2019ЉOЌ‘?ЁҐ?¤О?ҐО?ЁҐ???¤¶?. ЏA?¤и¦V. Њ¤‹†•ы. (2018). Retrieved February 15, 2019, from https://www.dxsbb.com/news/20757.html
6. ‘еЉwђ¶•K?КI. ’†Ќ‘“ћ’ꋤ—L‘ЅЏЏЉ‘еЉwЃH(2018). Retrieved February 15, 2019, from https://www.dxsbb.com/news/38640.html
7. Ќ]?ҐБ. Ќ]?ҐБ¦b?Ї¬Ґ_ЁК¤j?«Ш®Х¤@¦К©P¦~¤j?¤WЄє??. (1998). Retrieved February 15, 2019, from http://old.moe.gov.cn//publicfiles/business/htmlfiles/moe/moe_177/200407/2475.html
8. ЋиЉчќrЊПг¤. ђ[“ь??Ўm985ЃtЌ‚ЌZ. (2016). Retrieved February 15, 2019, from http://www.sohu.com/a/14936413_146618
9. ђV‹ћ?. ‹і€з•”‰с?Ўm985ЃtЃAЃs211Ѓt?°Ј??. (2016). Retrieved February 15, 2019, from http://www.xinhuanet.com//yuqing/2016-06/29/c_129099196.htm
10. еН?¤Ї. Ѓs985ЃtЃAЃs211Ѓt›Я?‘е?. (2011). Retrieved February 15, 2019, from http://edu.people.com.cn/GB/14085700.html
11. ЌЕЌD‘еЉwг¤. ?¬м¤¤?іМ¦n¤j?±Ж¦W2018. (2018). Retrieved February 15, 2019, from http://www.zuihaodaxue.com/zuihaodaxuepaiming2018.html
12. ’†?¤HҐБ¦@©M?±РЁ|іЎ. Ѓs211ЌH’цЃt?¤¶. (n. d.) Retrieved February 15, 2019, from http://www.moe.gov.cn/s78/A22/xwb_left/moe_843/tnull_33122.html
13. ’†?¤HҐБ¦@©M?±РЁ|іЎ. –КЊь21ђў?±РЁ|®¶?¦ж??¦E. (1998). Retrieved February 15, 2019, from http://old.moe.gov.cn//publicfiles/business/htmlfiles/moe/moe_177/200407/2487.html
Анотація
Місце університетів у системі освіти КНР. Гунько Любов Олександрівна, провідний фахівець кафедри авіаційної англійської мови, Навчально-науковий інститут Аеронавігації, НАУ; аспірантка, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих ім. І. Зязюна НАПН України
Метою нашої статті є висвітлення структури системи освіти КНР; визначення в ній місця університетів, в яких ведеться підготовка за вказаним напрямом; систематизація характеристик даних ЗВО. Нами було проведено загальний опис системи освіти КНР, визначено місце університетів зі спеціальність «Іноземна мова та прикладна лінгвістика» у цій системі, розроблено таблицю з основними даними про ці університети. Наша розвідка показує, що університети, в яких проходить навчання у магістратурі за спеціальністю іноземна мова та прикладна лінгвістика знаходяться під керівництвом Міністерства освіти КНР, окрім Пекінського університету авіації і космонавтики, який знаходиться під контролем Міністерства промисловості а інформатизації КНР; у більшості своїй є державними, дослідницькими ЗВО змішаного типу і, що найголовніше, провідними університетами країни та світу.
Ключові слова: Система освіти, професійна підготовка, університет, іноземна мова та прикладна лінгвістика, Китай.
Abstract
The place of the universities in the educational system of PRC. Hunko Liubov, the postgraduate student, I. Ziaziun Institute for Education Studies & Adult Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, the leading specialist of the Department of aviation English of the Training and Research Institute of Air Navigation at National Aviation University.
The purposes of the paper are to highlight the structure of the education system of the People's Republic of China; to determine in this system the place of the universities where the mentioned training is conducted; to arrange the list of the data about these high educational establishments. We have conducted a general description of the education system of the People's Republic of China; the place of the universities with the major "Foreign Language and Applied Linguistics” has been determined in this system; the table with the basic data about these universities has been developed in our paper.
The system of preschool education in China is almost the same as the Ukrainian one. Most children begin to go to kindergarten from 3 years old. Primary education in PRC is compulsory and begins at the age of 6 years in the biggest part of the country. Secondary education in China is divided into primary and higher secondary education, and includes institutions of secondary vocational education and vocational schools, factory education, adult secondary education, etc. After graduating from primary secondary school, there are several ways for the graduate to continue their studies: to receive higher secondary education or secondary specialized education, or to go to a vocational technical school. Institutions of general higher education in China include higher vocational colleges, higher specialized education institutions and undergraduate studies at universities. After completing the Unified State Exam, students can continue the research in the magistracy or Research Institute.
Our reconnaissance shows that the universities that have major "Foreign language and Applied linguistics" in a magistracy are managed by the Ministry of Education of the People's Republic of China, except for the Beijing University of Aviation and Space, which is under the control of the Ministry of Industry and Information of the People's Republic of China; the majority of these unuversities are state-owned, researched higher educational establishments of the mixed type and, most importantly, leading universities of the country and the world.
Key words: system of education, vocational training, university, foreign language and Applied linguistics, China.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Досвід профільної диференціації навчання в зарубіжних країнах. Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти. Основні етапи її модернізації. Апробація моделі допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти.
дипломная работа [225,9 K], добавлен 19.09.2011Порівняльний аналіз змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у Великій Британії і Україні. Особливості та принципи побудови навчальних планів у британських та українських освітніх закладах, які готують фахівців початкової освіти.
статья [20,4 K], добавлен 22.02.2018Стан упровадження безперервності у практиці освіти учнів початкової школи (на прикладі рідної мови). Технологія підготовки майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти. Аналіз і оцінка результатів педагогічного експерименту.
дипломная работа [492,2 K], добавлен 22.12.2012Особливості дошкільного виховання у Великобританії. Система середньої освіти, шкільні програми. Вища академічна освіта. Рівні компетенції професійного навчання. Державне регулювання процесу освіти за допомогою фінансування, оподаткування та законодавства.
презентация [3,9 M], добавлен 18.04.2015Територіальний склад Королівства Нідерланди, загальна площа, кількість населення, державна мова. Загальні риси голландської системи освіти. Характеристика початкової, спеціальної, середньої, вищої освіти та освіти для іноземців. Типи освітніх програм.
реферат [17,9 K], добавлен 20.02.2011Особливості системи освіти Німеччини: початкової, середньої, вищої. Повноваження держави і федеральних земель у розвитку і регулюванні освіти. Шкала оцінювання учнів та студентів. Болонський процес у гімназіях та університетах. Реформи освітньої системи.
презентация [708,5 K], добавлен 24.05.2016Історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини ХХ століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти.
реферат [24,1 K], добавлен 17.10.2010Поняття вищої освіти, її структура та кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Професіограма - система вимог до людини з кожної професії, її роль у системі освіти. Педагогічні умови професійної підготовки економістів.
контрольная работа [22,4 K], добавлен 25.01.2011Фізичне виховання дітей у дошкільному закладі як базовий компонент освіти. Вимоги до підготовки фахівця з дошкільного виховання, необхідність оволодіння студентами інформаційним та діяльнісним компонентом навчальних дисциплін оздоровчого спрямування.
реферат [161,0 K], добавлен 08.08.2011Вдосконалення змісту освіти як актуальна педагогічна проблема. Державний стандарт базової і повної середньої освіти, структура профільного навчання. Основні напрями реформування змісту освіти. Перехід на новий зміст освіти при вивченні іноземної мови.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 31.03.2014Реформування системи вищої освіти в Україні та розробка перспективних моделей підготовки фахівців з кібербезпеки для розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Організаційно-педагогічні засади навчання бакалаврів з кібербезпеки в університетах США.
статья [26,4 K], добавлен 18.07.2017Аналіз змісту навчання програмного та технічного забезпечення систем автоматизованого проектування одягу в системі професійної підготовки фахівців з технологічної освіти. Рекомендації щодо вибору системи САПР для вивчення майбутніми вчителями технологій.
статья [17,1 K], добавлен 21.03.2015Вивчення першочергових завдань освітньої політики держави. Дослідження механізму сталого розвитку системи освіти. Аналіз особливостей розвитку освіти з урахуванням сучасних вимог. Аналіз парадигмальних аспектів модернізації системи освіти в Україні.
статья [22,6 K], добавлен 22.02.2018Тенденції розвитку початкової, технічної та вищої школи. Внесок представників німецької філософської думки в процес виховання особистості, вплив німецької освіти на західноєвропейську. Роль економічних та гуманітарних чинників у розвитку освіти та науки.
статья [23,2 K], добавлен 11.09.2017Аналіз виробничого навчання: суть, особливості організації та місце в закладах професійної освіти. Основні принципи, системи і методи організації виробничого навчання. Роль практичних занять у навчанні. Розробка уроку для формування практичних навичок.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 24.10.2010Вивчення теоретико-методологічної бази системи фізичного виховання Польщі, що відбувається в світлі євроінтеграційних процесів, зближення наукових та культурних традицій в єдиному освітньому просторі, перегляду засад і мети функціонування системи освіти.
статья [19,2 K], добавлен 15.01.2018Дослідження сучасної професійної освіти, яка характеризується взаємодією і співіснуванням освітніх парадигм. Вивчення ролі креативності, як необхідного складника професійного становлення й однієї з умов самореалізації педагога будь-якого профілю.
статья [29,1 K], добавлен 27.08.2017Визначено проблеми, що заважають впровадженню олімпійської освіти в спеціалізованих навчальних закладах. Аналіз реалізації системи олімпійської освіти в процесі підготовки фахівців сфери фізичного виховання. Опис процесу фізичного виховання студентів ВНЗ.
статья [20,0 K], добавлен 18.12.2017Творча спадщина В.О. Сухомлинського у контексті сучасної освіти, використання його здобутків учителями масової початкової школи. Педагогічна освіта та її завдання, система формування особистості молодшого школяра у педагогічних працях В.О. Сухомлинського.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 27.09.2009Особливості навчально-виховного процесу фізкультурної освіти у школах Англії. Структура системи народної освіти США. Реформування фізкультури і спорту в КНР. Порівняльний аналіз середніх результатів фізичної підготовленості учнів шкіл Англії, Китаю, США.
курсовая работа [490,1 K], добавлен 14.10.2014