Фольклористична освіта в КНУКіМ як складова вітчизняної музично-розважальної індустрії ХХІ століття

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ)

Фольклористична освіта в КНУКіМ як складова вітчизняної музично-розважальної індустрії ХХІ століття

(Folklore education in Kiev national university of culture and arts as a component of the national musical and entertainment industry of the XXI century)

Сінельнікова Валентина Володимирівна

(Valentina Sinelnikova),

На початку ХХІ-го століття музичні пошуки у сфері сценічного втілення фольклорного матеріалу стали одним із найпотужніших і найцікавіших жанрів, що приваблюють увагу продюсерів і музикантів - практиків, але механізм презентації та системного і успішного просування музично-фольклористичних мистецьких явищ в українському сценічно-мистецькому середовищі та у сфері музично-розважальної індустрії на сьогодні ще не є сформованим.

Коло питань, пов'язаних із активним просуванням в інформаційному просторі і популяризацією нематеріальної культурної спадщини українського народу, - саме такими бачимо основні завдання продюсування музичного фольклору як жанру у сучасних умовах, головною метою чого вважаємо збереження національної ідентичності і самосвідомості українців як спадкоємців і носіїв унікальної етнокультури, - є широким і об'єднує в собі багато аспектів. На нашу думку, одним із головних на сьогодні є питання підготовки молодих фахівців - дипломованих бакалаврів і магістрів з музичної фольклористики, спроможних генерувати нові ідеї, базуючись на підґрунті традиції, створювати новий музично-фольклористичний продукт, не перериваючи і не псуючи трансмісію фольклорної традиції. В цьому випадку усі дотичні до даного виду діяльності (викладачі мистецьких вишів, керівництво ВНЗ, працівники фахових міністерств і департаментів і т. ін., специфічну менеджерську діяльність яких вбачаємо у відповідальності за кінцевий «продукт», тобто якість компетенцій і компетентностей випускників - фольклористів) виконують кілька продюсерських завдань: «стратегічне (проведення аналізу ситуації, розробка прогнозів, стратегії, складання бізнес-плану, координація процесу), адміністративне (контроль, оцінка результатів, здійснення корекційної діяльності, заохочення та покарання), експертно-інноваційне (знайомство з новинками ринку, їх кваліфікована оцінка і створення умов для невідкладного впровадження в практику), соціально-психологічне (створення в колективі сприятливого морально-психологічного клімату, підтримка традицій,.. формування відповідних стандартів поведінки, мотивування, активізація, стимулювання)» [1, с. 26]. З огляду на реалії, в яких здійснюють свою науково-педагогічну та науково-творчу діяльність сучасні мистецькі виші України, і саме ті, де готують фахівців - музикантів - фольклористів, майбутніх керівників фольклорних колективів, викладачів фольклорно-етнографічних дисциплін, можемо констатувати, що продуктивне і результативне багаторічне продюсування розвитку музично-фольклористичної освіти в Україні здійснюється лише у Київському Національному університеті культури і мистецтв, де, за цілковитої підтримки керівництва вишу, вже понад 27 років цю спеціалізацію очолює і «веде за собою» професор, заслужений працівник культури України Іван Сінельніков.

Науково-етнографічний (за класифікацією І. Павленка) фольклорний ансамбль «Кралиця» КНУКіМ, яким увесь цей час керує і який по-суті продюсує п. Іван Сінельніков, фактично є кузнею фахівців, які на сьогодні є гордістю Маестро Сінельнікова і є представниками нової генерації молодих українських фольклористів - викладачів і артистів, що акумулюють у своїй музично-фольклористичній діяльності традиційні і новітні тенденції розвитку української і світової культури. Це вже відомі в Україні музиканти і шоумени Максим Бережнюк («Дніпро», «The Docks»), Ігор Перевертнюк («Чорноморці»), Людмила Капітонова («Folky Funky»), Сусанна Карпенко («Божичі»), Тимофій Музичук («Дніпро», «MniShek», «Згарда»), Валерій Гладунець («Полікарп»), Северин Данилейко («Гуляйгород», «Хорея Козацька»), Юлія Юріна («YUKO»), Інна Ковтун («Рожаниця»), Олена Видрич («Кросна») та інші, - це тільки початок переліку випускників «Кралиці», що створили свої гурти - від традиційного фольклору до рок-фольку і електро-фольку, і таким чином сьогодні насичують мистецький шоу-простір України українським етнічним музичним продуктом.

Цей перелік не буде повним без імен учасників етно-хаус-гурту «ДахаБраха» - Олена Цибульська, Ірина Коваленко і Ніна Гаренецька, отримавши старт у фольклорному ансамблі «Кралиця», за тринадцять років існування свого гурту змогли досягти світової популярності (чого вартує лише саунд-трек «ДахиБрахи» до американського серіалу «Фергі» і реклами парфумів Девіда Бекхема). Творчість Гурту «Даха Браха», як одна із множинних «варіативних інтерпретацій народнопісенного виконавства в сучасній мистецькій практиці», сьогодні є одним із популярних об'єктів мистецтвознавчих досліджень з метою визначення рівня «осягнення специфіки виявлення... ментальних основ як чинників... перманентної та іманентної національної репрезентативності» та осмислення «тенденцій буття народнопісенного виконавства, особливостей інтерпретування його парадигмальних ознак у сучасній професійній музичній практиці» [2, с. 3].

Пан Іван Сінельніков для учасників ансамблю «Кралиця» є безперечним лідером, адже однією із основних рис і завдань продюсера у сучасному мистецькому просторі є лідерство (першість), тобто «продюсер-менеджер є інтегратором, свого роду контролером, що стежить за тим, щоб конкретні дії членів його команди не суперечили загальним інтересам, не підривали внутрішню єдність групи,. в необхідних випадках він виступає організатором їх захисту». Всі означені вище функції менеджера - керівника колективу є важливими, однак остання, функція лідера, є найважливішою і без неї важко було б добитися досягнення результатів [1, с. 27].

Зрозуміло, що популяризація фаху «фольклорист» у КНУКіМ і відповідно - збільшення набору абітурієнтів за окресленим фахом (цю тенденцію простежуємо протягом останніх кількох років), - здійснюється керівником фольклорного ансамблю «Кралиця» не лише в університетських аудиторіях. Хоча зневажати роль аудиторної роботи у формуванні майбутнього фахівця - фольклориста не потрібно: саме в аудиторії студенти засвоюють основні принципи роботи із автентичним матеріалом, що їх диктують сучасні реалії, адже «процес адаптації й трансформації традиційної пісні в сценічних умовах потребує принципової переоцінки так званих «форм засвоєння» та проявів «вторинності» народної пісні» [3, с. 101], бо «для передачі фольклору необхідне його досконале вивчення, інакше виникає «ходячий штамп» [3, с. 102]. Зауважимо також, що «головною метою продюсування є зробити проект успішним, цікавим для широкого кола» [3, с. 103], однак, «в ситуації відсутності навиків культурної навігації, молодь обирає шлях найменшого супротиву», тобто активного засвоєння яскравого, «розкрученого», того, що легко упізнається [4, с. 102]. Які чинники «розкручують» спеціалізацію «музичний фольклор», роблять її привабливою для абітурієнтів КНУКіМ? По-перше, це PR, який на сьогодні є пріоритетним напрямком у формуванні іміджу фольклориста як затребуваного фахівця на українському ринку праці. Існує кілька PR- методів просування музичних груп і артистів на арені українського шоу- бізнесу, основні із цих методів успішно використовуються п. Іваном Сінельніковим у просуванні фольклорного ансамблю «Кралиця», а отже - популяризації фольклористичної спеціалізації в КНУКіМ. Це робота з пресою (численні інтерв'ю керівника і учасників ансамблю на Національному і обласних радіо і ТБ), участь у Міжнародних і Всеукраїнських фестивалях і конкурсах з подальшим розміщенням і ротацією аудіо- і відеоматеріалів на спеціалізованому каналі І.Сінельнікова в YouTube, у соцмережах «Facebook» та «Instagram» (сторінки І. Сінельнікова та у групі фольклорного ансамблю «Кралиця»). фольклористичний мистецький викладач український

Неабияку роль у популяризації фаху фольклориста в КНУКіМ відіграють імена випускників, названі вище, а також участь студентів і випускників - краличан у «розкручених» ТБ-проектах: згадаємо участь «Кралиці» у зйомках новорічного фільму «Різдво із Тіною Кароль» та численних випусках популярного музичного шоу «Фольк-мюзик» з Оксаною Пекун, а також участь Юлії Юріної, Олексія Зайця, Сусанни Карпенко, Людмили Капітонової та інших у надзвичайно популярному шоу на каналі «1+1» «Голос країни». Як чинник популяризації фольклористичного фаху назвемо також участь викладачів - фольклористів КНУКіМ у журі різноманітних музичних фестивалів і конкурсів, як в Україні, так і за її межами; а також проведення майстер-класів «Кралиці» і п. Івана Сінельнікова для широкого загалу бажаючих опанувати українські регіональні манери співу (Київ, Чернігів, Житомир, Рівне, Львів тощо). Поширенню зацікавленістю фахом фольклориста сприяли також численні перемоги «Кралиці» та її солістів у багатьох Міжнародних і Всеукраїнських музичних конкурсах, як от перемога Юлії Вітранюк і Софії Рубан, які стали Лауреатами в номінації «Сольний спів» вже досить вагомого Київ-етно-мюзик-фесту «Віртуози фолку» (Київ, 2017 і 2018 рр. відповідно).

Зрозуміло, що винесена в назву нашої статті тема не може обмежитися однією розвідкою, але безперечно, що за 27 років творчої діяльності «Кралиці» назва колективу і ім'я її керівника вже стали певним брендом якості музичного і сценічного фольклористичного продукту, зрозуміло, що «завдяки створенню бренду продукцію артиста будуть чекати і гарантовано купувати» [1, с. 28].

Використані джерела

1. Ліхута І. Роль продюсера у створенні «зірки» шоу-бізнесу// Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі ХХІ століття: виклики та концепції сьогодення. Зб. наукових праць / Наук. ред., упор. : С. Садовенко. Київ : НАКККіМ, 2018. С. 25-28.

2. Карчова Ю.І. Українське народнопісенне виконавство в професійній музичній практиці останньої третини ХХ - початку XXI століть: Автореферат дис. канд. мистецтвознавства, 17.00.03 «Музичне мистецтво». Харків, 2016. 19 с.

3. Овсієнко О. Вторинне життя народної пісні // Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі ХХІ століття: виклики та концепції сьогодення. Зб. наукових праць / Наук. ред., упор. : С. Садовенко. Київ : НАКККіМ, 2018. С. 100-104.

4. Тихомиров С.А. Фольклор современной городской молодежи: аксиологический аспект: автореферат канд. культурологии, 24.00.01 «Теория та история культуры». Санкт-Петербург, 2009 [Електронний ресурс] // Режим доступу:http://www.dissercat.com/content/folklor-sovremennoi-gorodskoi-molodezhi-aksiologicheskii-aspekt

Размещено на Allbest.ru