Інтервізія як інтерактивний метод професійної підготовки студентів-біологів у процесі педагогічної практики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтервізія як інтерактивний метод професійної підготовки студентів-біологів у процесі педагогічної практики

Довгопола Людмила Іванівна,

кандидат педагогічних наук, старший викладач, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», м. Переяслав-Хмельницький

У статті висвітлено специфіку застосування інтервізії як інтерактивного методу навчання у процесі педагогічної практики. Розкрито сутність понять «педагогічна практика», «інтерактивні методи навчання» й «інтервізія». За результатами проведеного аналізу генези проблеми професійної підготовки майбутніх учителів біології з 'ясовано особливості проведення педагогічної практики з біології. Запропоновано та теоретично обґрунтовано доцільність застосування методу інтервізії у межах закладу вищої освіти, що дозволяє підвищувати їх професійну майстерність.

Ключові слова: інтервізія, інтервізійні групи, інтерактивні методи навчання, педагогічна практика, майбутні учителі біології.

Ключевые слова: интервизия, интервизийные группы, интерактивные методы обучения, педагогическая практика, будущие учителя биологии.

The article deals with the specifics of the use of intervention as an interactive method of teaching in the process ofpedagogical practice, which is one of the little-studied interactive methods of teaching, namely the possibility of using it in higher education institutions for the purpose of professional training of future biology teachers. The essence of the concepts «pedagogical practice», «interactive teaching methods» and «intervision» are revealed.

Key words: intervision, intervision groups, interactive teaching methods, pedagogical practice, future biology teachers.

Постановка проблеми

Одним із завдань вищої школи є формування висококваліфікованого майбутнього вчителя, його готовності до професійної діяльності, яке повинно бути спрямоване, насамперед, на здобуття відповідних умінь і навичок роботи у закладах загальної середньої освіти. Саме у процесі педагогічної практики активізуються, формуються навички практичної і професійної діяльності.

Сучасна реформа вищої освіти передбачає упровадження в освітній процес закладів вищої освіти (ЗВО) інтерактивних методів навчання, які сприятимуть креативному, всебічному розвитку майбутнього фахівця. Саме вони передбачають не лише традиційну організацію навчального процесу: викладач - студент, де студент перебуває в якості сприймаючого, а й взаємодію: студент - студент, активність студентів є номінальною у процесі навчання. Застосування інтерактивних методів навчання призводить не лише до підвищення рівня знань, умінь і навичок здобувачів вищої освіти, але й до реалізації творчого потенціалу особистості [2, с. 118].

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. У процесі професійної підготовки майбутніх учителів біології питання педагогічної практики висвітлюється у працях М. Гриньової, Н. Грицай, А. Кмець, Ю. Шапрана, А. Яворського та ін. Однак спеціального вивчення потребує проблема впровадження інтерактивних методів навчання у процес педагогічної практики в системі професійної підготовки здобувачів вищої освіти за освітньою програмою 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини).

Використання інтерактивних методів і технологій навчання у процесі підготовки майбутніх учителів біології досліджували: Т. Бондаренко, А. Грабовий, Л. Єленич, Т. Мостіпака, М. Скиба, Ю. Шапран та ін.

Сьогодні одним із малодосліджених інтерактивних методів навчання залишається інтервізія, а саме можливість застосування її в умовах освітнього процесу ЗВО з метою професійної підготовки майбутніх учителів біології. Найчастіше дане поняття зустрічається у психології, психотерапії, соціології, але останнім часом його застосовують й у педагогіці для установлення чітко структурованого методу групового розв'язання проблеми, що потребує занурення усіх учасників.

Проблему використання інтервізії у сфері освіти розкрито в працях сучасних українських дослідників:А. Журавель

(застосування інтервізії для формування готовності майбутніх психологів до консультативної роботи), І. Іванюк (супервізія та інтервізія в школі: дієві засоби від професійного вигорання вчителів), Л. Сєрих (науково-методичні підходи організації та проведення методу інтервізії з учителями образотворчого, декоративно-вжиткового мистецтва) та ін.

Мета статті:з'ясувати особливості проведення

педагогічної практики з біології у ЗВО та обґрунтувати доцільність застосування інтервізії як інтерактивного методу навчання у процесі педагогічної практики.

Результати дослідження

Педагогічна практика є важливою складовою частиною процесу формування готовності майбутнього вчителя біології до професійної діяльності в максимально наближених до неї умовах. У процесі педагогічної практики не лише відбувається перевірка теоретичної та практичної підготовки студентів до самостійної роботи, але й створюються можливості для збагачення творчого потенціалу особистості майбутнього вчителя.

Погоджуємося із думкою Н. Грицай [1, с. 27], що саме педагогічній практиці потрібно надавати особливого значення у процесі формування методичної компетентності студентів, адже під час її проведення активізується процес професійного становлення та самовизначення фахівця, поглиблюються теоретичні знання майбутніх педагогів, розвиваються методичні уміння, навички практичної діяльності, професійно значущі якості особистості, створюються умови для вироблення власного методичного стилю. Результати практики слугують показником готовності студентів до професійної діяльності.

Лише поетапний перехід студентів від навчальної діяльності академічного типу через квазіпрофесійну (ділові та дидактичні ігри) під час практичних занять до навчально-професійної (педагогічна практика, стажування) дає значний позитивний ефект і оптимізує процес підготовки майбутніх учителів стверджує Ю. Шапран [8, с. 143].

Ключовим напрямом сучасного вдосконалення, підвищення рівня педагогічної підготовки здобувачів вищої освіти в сфері біології у ЗВО є засвоєння методики застосування та конструювання інтерактивних методів навчання. Поняття «інтерактивний» походить від англ. «mteract» («inter» - взаємний, «act» - діяти). Інтерактивними називаються технології, які здійснюються шляхом активної взаємодії студентів у процесі спільної діяльності. Активність викладача поступається місцем активності студентів, він виступає лише в ролі координатора, організатора процесу навчання: готує завдання, формує питання або теми для обговорення в групах, контролюючи час і порядок виконання визначеного плану роботи. Ю. Шапран виокремлює інтерактивні методи навчання як окрему складову особистісно- зорієнтованого навчання, оскільки вони сприяють соціалізації особистості, усвідомленню себе як частини колективу, своєї ролі й потенціалу. Він зазначає, що загальною ознакою цих технологій є принципи інтеракції: багатостороння комунікація, взаємодія і взаємонавчання, кооперація та співробітництво [2; 8, с. 183].

Узагальнення результатів аналізу наукових праць сучасних дослідників надає можливість визначити різні підходи до тлумачення поняття «інтервізія». Зазвичай інтервізію (англ. - intervision) розглядають як (з англ. «inter» - означає взаємодію, взаємоспрямованість і «vision» - бачення) як погляд у середину проблеми.

A. Журавель дає таке визначення інтервізії (лат. inter - між, visio - бачення) - метод кооперативного навчання, у ході якого надається професійна підтримка колегам у їхніх робочих, актуальних на даний момент труднощах, створюються психологічно комфортні, сприятливі умови для пошуку та побудови власних стратегій консультативної діяльності кожним із членів інтервізійної групи і здійснюється профілактика професійного застою (деформації) та емоційного вигорання практикуючих спеціалістів» [3, 4].

B. Сєрих у своїй праці «Науково-методичні підходи організації та проведення методу інтервізії із учителями образотворчого, декоративно-вжиткового мистецтва» зазначає, що інтервізія - це навчання, що відбувається у групі за відсутності викладача, шляхом створення сприятливого середовища для ефективної співпраці і активізації процесів пошуку варіантів розв'язання проблемних ситуацій, винесених на обговорення; у групі кожен має однакові (рівноправні) ролі, де роль того, хто навчається, є найважливішою [7].

Д. Романовська розглядає інтервізію як засіб професійного самопізнання і саморозвитку працівників психологічних служб шляхом обговорення «гострих» питань, обміну думками, вирішення конкретних ситуацій, що викликають певні труднощі у практиці психологів і соціальних працівників, та рефлексії отриманого досвіду [6].

Так, американський дослідник Тон Шоутон, консультант проекту «Використання інноваційних технологій для підготовки педагогів-дошкільників», упроваджує сучасні методи навчання (інтервізія, портфоліо, зворотний зв'язок). Цей проект підтримано українськими вченими, працівниками Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти НАПН України Л. Даниленко,

О.Зайченко, Н. Софій. На відміну від класичного розуміння навчального процесу вітчизняними вченими, американські дослідники використовують нові терміни в навчанні, а саме: інтервізія - метод кооперативного навчання, або навчання одне від одного і за допомогою одне одного в процесі обміну думками, емоціями, досвідом тощо [7].

Отже, спираючись на праці вищеназваних дослідників і власний досвід інтервізію розуміємо як новий формат обговорення, коли учасники навчаються із метою покращення професійних якостей: розширення знань, обмін досвідом; набуття нових й удосконалення уже набутих навичок; отримання альтернативних рішень, у процесі розв'язання педагогічних проблемних ситуацій, з метою застосування їх для розвитку професійних компетенцій, закріпивши їх у вигляді рольових ігор, а в подальшому й на практиці; розвиток колективної рефлексії у процесі розв'язання проблемних ситуацій, що виникли під час практики; удосконалення самоконтролю.

Педагогічна практика для здобувачів вищої освіти природничо-технологічного факультету ДВНЗ «Переяслав- Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» є складовою частиною освітньої програми підготовки бакалаврів напряму 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини), що передбачає набуття ними професійних умінь і навичок, фахових компетенцій. Вона проводиться на 4 курсі навчання та триває 6 тижнів.

До найважливіших завдань педагогічної практики для майбутніх учителів біології відносимо наступні:

- набуття студентами-біологами необхідних професійних якостей, їх конкретизація, вдосконалення і розвиток в умовах максимально наближених до майбутнього фаху;

- поглиблення і закріплення одержаних у ЗВО системи знань із педагогіки, психології, методики викладання біології у школі, спеціальних дисциплін (ботаніки, зоології, анатомії людини, екології, генетики, молекулярної біології тощо) і використання їх на практиці для розв'язання конкретних педагогічних завдань;

- професійне та психологічне адаптування до умов майбутньої діяльності;

- розвиток у майбутніх учителів біології уміння спостерігати та аналізувати навчально-виховний процес;

- оволодіння майбутніми педагогами-біологами формами, засобами та інноваційними навчальними інтерактивними технологіями й методами;

- накопичення досвіду самостійної роботи;

- вивчення, аналіз і узагальнення передового педагогічного досвіду, а також рефлексія своєї педагогічної діяльності;

- розвиток позитивної мотивації до майбутньої професії - учителя біології, формування педагогічних здібностей, майстерності, мислення.

Педагогічна практика є адаптаційним періодом студента до роботи вчителем. Невдачі, які виникають при проходженні педагогічної практики відштовхують здобувачів вищої освіти від майбутньої професії, нівелюють бажання працювати, внутрішня і зовнішня позитивна мотивації трансформуються, зазвичай, у зовнішню негативну. Тому студенти потребують допомоги (супервізії) методистів, викладачів-пердметників і вчителів. Вище наведене сприяє успішному входженню майбутнього фахівця в освітнє середовище закладу загальної середньої освіти та є профілактикою дезадаптації, що в свою чергу забезпечує його професійне становлення.

У рамках залучення студентів до квазіпрофесійної діяльності з метою активізації потреб майбутніх учителів біології у творчому саморозвитку і рефлексії виявилося ефективним використання інтервізії як чітко структурованого інтерактивного методу навчання, форми організації спільної творчості та професійної підтримки майбутніх учителів біології під час педагогічної практики.

Під час проходження педагогічної практики у закладах загальної середньої освіти нами створювалися студентські інтервізійні групи із метою:

- професійної кооперації і взаємної співпраці студентів- практикантів у процесі педагогічної практики, що забезпечувало їх необхідцими новими фаховими знаннями;

- систематизованого бачення, розуміння й аналізу власних професійних дій і поведінки, усвідомлення фахових помилок;

- ефективного аналізу відповідності та якості застосовуваних ними методів і технологій навчання під час педагогічної практики, формування професійних навичок, обміну досвідом, теоретичного й практичного підвищення кваліфікації, адаптації до майбутньої професії;

- групового розв'язання проблемних професійних ситуацій із залученням усіх учасників інтервізійної групи;

- рефлексії та саморозвитку.

Інтервізії спрямовувалися на розв'язання труднощів як із конкретної теми, так і загальної організації навчального процесу закладу загальної середньої освіти. У ході педагогічної практики найчастіше в інтервізійних групах респондентами обговорювалася проблематика впливу чинників (зовнішніх і внутрішніх), які гальмували процес їх професійно-особистішого розвитку: низька мотивація до практичної діяльності, труднощі встановлення взаємовідносин із адміністрацією закладу загальної середньої

освіти, складнощі взаємодії із учнями, труднощі пошуку шляхів розв'язання конфліктних ситуацій, низький рівень рефлексії практичної діяльності, труднощі аналізу й узагальнення отриманих результатів у процесі практики. Окрім того, аналізувалися проблеми методичного характеру:«Використання інноваційних

інтерактивних технологій у процесі викладання біології у закладах загальної середньої освіти», «Методи зацікавлення навчальним матеріалом здобувачів середньої освіти», «Застосування візуалізації на уроках біології» тощо.

Застосований інтерактивний метод навчання передбачав певну його етапність:

1) створення інтервізійної групи (5-6 осіб);

2) вибір модератора групи; на початкових етапах роботи групи функцію модератора виконував методист педагогічної практики; у подальшому, коли учасники групи набували досвіду інтервізійної роботи, функції модератора перекладалися почергово на членів групи; модератор вів інтервізію і стежив за дотриманням правил й обраного регламенту в групі;

3) визначення правил роботи групи (не перебивати один одного, не заважати, не критикувати, слухати вказівки модератора, дотримуватися регламенту, враховувати точку зору кожного тощо);

4) індивідуальне оголошення учасниками особистої проблеми, яка виникала в ході педагогічної практики (стисло, одним реченням);

5) вибір актуальної для усіх проблеми для взаємного обговорення (шляхом голосування).

6) з'ясування шляхів розв'язання означеної проблеми; студент-практикант, проблему якого обрали для обговорення, деталізував труднощі, які виникали у процесі педагогічної практики; інші учасники інтервізійної групи деталізували запитання, що віддзеркалювали почуття: «У даній ситуації я відчуваю себе ...», висловлювали власні судження: «У мене теж була подібна ситуація, і я знайшов вихід ...»; модератор стежив за кооперацією і зупиняв прямі інтерпретації, поради й оцінки означеної проблеми, а також висловлювання типу: «Я теж так думаю, як і ...», або «Я не знаю, що говорити, все вже було сказано»;

7) напрацювання оптимального шляху розв'язання означеної проблеми;

8) рефлексія.

Висновки та перспективи подальших досліджень

інтервізія інтерактивний навчання педагогічний учитель

Отже, взаємна інтеракція здобувачів вищої педагогічної освіти забезпечує підвищення якості та рівня освітнього процесу. Члени інтервізійної групи вчилися ефективно боротися із різними складними проблемними ситуаціями, що виникали у процесі професійної діяльності майбутнього вчителя біології, а саме під час педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти. Метод інтервізії є однією із перспективних інтерактивних технологій навчання, який сприяє розкриттю власних ресурсів майбутніх педагогів-біологів у розв'язанні проблемних питань, вирішенні професійних протиріч, розвитку в студентів-біологів у першу чергу професійної компетентності, формуванню певного рівня педагогічної майстерності, їх креативних і комунікативних здібностей.

Список використаних джерел

1. Грицай Н. Б. Педагогічна практика як засіб формування методичної компетентності майбутніх учителів біології. Проблеми підготовки сучасного вчителя: зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Умань: ПП Жовтий О. О., 2012. Вип. 5. Ч. 2. С. 26-33.

2. Довгопола Л. І. Формування готовності в майбутніх учителів біології до застосування інтерактивних технологій. Педагогічні науки: зб. наук. праць. Херсон: Вид. дім «Гельветика», 2018. Вип. LXXXПП. Т. 1. С. 117-121.

3. Журавель А. В. Інтервізія як засіб підготовки психологів до професійної діяльності та кар'єрного зростання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2016. Вип.2(1). С. 147-152.

4. Журавель А. В. Інтервізія як метод навчання і професійної підтримки психологів системи освіти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. 2013. Вип. 41. С. 151-157.

5. Іванюк І. В. Супервізія та інтервізія в школі: дієві засоби від професійного вигорання вчителів. Сучасна школа України. 2018. № 10.С.40-44.

6. Романовська Д Д Організація роботи інтервізійних груп практичних психологів і соціальних педагогів [Електронний ресурс] Режим доступу: http://cvoippo.edu.ua/files/Nauk_semin.doc.

7. Сєрих Л. В. Науково-методичні підходи організації та проведення методу інтервізії з учителями образотворчого, декоративно- вжиткового мистецтва. Педагогічний альманах. Вип.7. 2010. С. 171-177.

8. Шапран Ю. П. Формування професійної компетентності майбутніх учителів біології. Монографія. Переяслав-Хмельницький: Видавництво «КСВ», 2013. 334 с.

References

1. Hrytsai, N. B., 2012 Pedahohichna praktyka yak zasib foimuvannia metodychnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv biolohii [Pedagogical practice as a means of forming methodological competence of future biology teachers]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia: zb. nauk. prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Pavla Tychyny. Uman: PP Zhovtyi O. O.,. Vyp. 5. Ch. 2. S. 26-33.

2. Dovhopola, L. I., 2018 Formuvannia hotovnosti v maibutnikh uchyteliv biolohii do zastosuvannia interaktyvnykh tekhnolohii [Formation of readiness for future teachers of biology to applying interactive technologies]. Pedahohichni nauky: zb. nauk. prats. Kherson: Vyd. dim «Helvetyka», Vyp. LХХХП. T. 1. S. 117-121.

3. Zhuravel, A. V., 2016 Interviziia yak zasib pidhotovky psykholohiv do profesiinoi diialnosti ta kar'iemoho zrostannia [Interviews as a means of preparing psychologists for professional and career development]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky. Vyp.2(1). S. 147-152.

4. Zhuravel, A. V., 2013 Interviziia yak metod navchannia i profesiinoi pidtrymky psykholohiv systemy osvity [Interviews as a method of training and professional support for psychologists in the education system]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 12: Psykholohichni nauky. Vyp. 41. S. 151-157.

5. Ivaniuk, I. V., 2018 Superviziia ta interviziia v shkoli: diievi zasoby vid profesiinoho vyhorannia vchyteliv [Supervision and school intervention: effective remedies for teachers' professional burnout]. Suchasna shkola Ukrainy. № 10. S. 40-44.

6. Romanovska, D. D., Orhanizatsiia roboty interviziinykh hrup praktychnykh psykholohiv i sotsialnykh pedahohiv [Organization of the work of interviewing groups of practical psychologists and social educators] [Elektronnyi resurs] Rezhym dostupu: http://cvoippo.edu.ua/files/Nauk_semin.doc.

7. Sierykh, L. V., 2010 Naukovo-metodychni pidkhody orhanizatsii ta provedennia metodu intervizii z uchyteliamy obrazotvorchoho, dekoratyvno-vzhytkovoho mystetstva [Scientific and methodological approaches of organizing and conducting the method of interview with the teachers of fine, decorative and applied art]. Pedahohichnyi almanakh. Vyp.7. S. 171-177.

8. Shapran, Yu. P., 2013 Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv biolohii [Formation of professional competence of future biology teachers]. Monohrafiia. Pereiaslav-Khmelnytskyi: Vydavnytstvo «KSV», 334 s.

Размещено на Allbest.ru