Теоретико-методологічні аспекти застосування особистісного підходу у процесі професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»

Теоретико-методологічні аспекти застосування особистісного підходу у процесі професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії

Копочинська Юлія Володимирівна,

кандидат наук з фізичного виховання та спорту

Автором статті визначено теоретико-методологічні аспекти застосування особистісного підходу у процесі професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано принципи та умови застосування особистісного підходу у процесі професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії. Встановлено, що результативність професійного навчання залежить від того, яку позицію в процесі оволодіння професією займає студент. Зазначено, що особистіший підхід до професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії має на меті забезпечення самовизначення студентів, створення умов для розвитку і саморозвитку особистості в соціальній і професійній сферах діяльності.

Ключові слова: особистіший підхід, професійна освіта, майбутній фахівець, фізична терапія, ерготерапія, професійна підготовка фізичних терапевтів.

Целью статьи является определение теоретико-методологических аспектов применения личностного подхода в процессе профессионального образования будущих специалистов по физической терапии, эрготерапии. По результатам проведенного исследования определены принципы и условия применения личностного подхода в процессе профессионального образования будущих специалистов по физической терапии, эрготерапии. Установлено, что результативность профессионального обучения зависит от того, какую позицию в процессе овладения профессией занимает студент. Личностный подход к профессиональному образованию будущих специалистов по физической терапии, эрготерапии имеет цель обеспечить самоопределения студентов, создание условий для развития и саморазвития личности в социальной и профессиональной сферах деятельности.

Ключевые слова: личностный подход, профессиональное образование, будущий специалист, физическая терапия, эрготерапия, профессиональная подготовка физических терапевтов.

The purpose of the article is to determine the theoretical and methodological aspects of the application ofpersonal approach in the process of professional education of future specialists in physical therapy, ergotherapy. To achieve this goal, an analysis of research and publications was conducted. The results of the study suggest that inclusion in the content of subjective experience of future specialists in physical therapy and ergotherapy. The subjective experience of future professionals is understood as a set of emotionally colored social, educational, professional and personal situations that can fulfill an educationalfunction. Educational content should not be a collection of socio-cultural models in the form of rules and examples of behavior. It should include the content of the subjective experience of the student as an experience of his individual life. The principles and conditions of application ofpersonal approach in the process ofprofessional education offuture specialists in physical therapy, ergotherapy are determined. It is established that the effectiveness of vocational training depends on what position the student occupies in the process of mastering the profession. Personal approach to the professional education of future specialists in physical therapy, ergotherapy aims at ensuring the selfdetermination of students, creating conditions for the development and self-development of the individual in the social and professional spheres of activity. The set of characteristics identified in the study allows us to design a graduate model. The theoretical and practical significance of the graduate model of reference as an integral professional-personal characteristic is that, first, it allows us to model the content of education. Second, the development of such a model will be the basis of diagnostic techniques that determine the level of development of key skills. Third, it allows to implement a personal approach oriented approach in the process ofprofessional education of future specialists in physical therapy, ergotherapy.

Key worlds: personal approach, professional education, future specialist, physical therapy, ergotherapy, professional training of physical therapists.

Постановка проблеми

В сучасних умовах професійну освіту визначають як процес і результат професійного навчання та виховання, становлення і розвитку особистості людини. Таке широке тлумачення, як зазначає Т. М. Тихонова, в корені міняє багато акцентів і пріоритети [7]. Сьогодні усвідомлено соціальне замовлення на цілі, завдання, форми, якість освіти, і, перш за все на тип особистості, яка здатна до стрімкого розвитку та гнучкої зміни способів своєї життєдіяльності. Саме ця ідея є основою парадигми професійної освіти третього тисячоліття. В освітній політиці XXI століття відбуваються інноваційні процеси, які докорінно модифікують всю систему вітчизняної освіти. Ці процеси створюють можливість для впровадження нововведень, вимагаючи зміни змісту самої освіти і способів організації освітнього процесу фахівців з фізичної терапії, ерготерапії.

Сьогодні перед системою вищої освіти фахівців з фізичної терапії та ерготерапії стоїть завдання - навчити студентів самостійній практиці в галузі фізичної терапії та ерготерапії, прийняття рішучих дій у професійних ситуаціях, тобто, стимулювати професійне мислення, активізувати творчий потенціал, формувати стійкий інтерес до освіти, майбутньої професії, а також професійну ідентичність [2]. Як один із шляхів вирішення поставлених завдань постає реалізація особистісного підходу у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії.

Можливість гуманізації професійної освіти розглядається як його переоріетація на особистісну спрямованість. Особистісний підхід до професійної освіти визначається як особливий тип освіти, в процесі якого організація взаємодії студентів і викладачів у максимальному ступені орієнтації на професійний розвиток особистості та специфіку майбутньої професійної діяльності.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій

У даний час значні аспекти проблеми впровадження особистісного підходу в процес професійної підготовки у закладах вищої освіти проаналізовані в наукових працях Л. І. Гриценка, О. М. Пєхоти, В. В. Рибалки, С. О. Сисоєвої, Р. В. Сладкоповець та інших. Однак, незважаючи на істотну широту досліджень, вивчення педагогічних можливостей індивідуалізації навчання у процесі професійної підготовки розглянуті недостатньо, а термін «індивідуалізація навчання студентів» не має статусу чітко визначеного наукового поняття.

Вивчення методологічних і теоретичних питань розвитку професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, а також наявних знань в області навчання студентів даного напрямку підготовки та організації освітнього процесу в навчальних закладах, дозволяє стверджувати, що індивідуалізація здатна привести професійну підготовку у відповідність з новими соціальними реаліями і новими професійними стандартами.

Мета статті: визначення теоретико-методологічних аспектів застосування особистісного підходу у процесі професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії.

особистісний підхід професійна освіта

Результати дослідження

На основі проведеного аналізу науково-методичної літератури можна дати наступну характеристику особистісного підходу для професійної освіти. По- перше, професійна освіта - це, перш за все, розвиток і самоствердження особистості і засіб її соціального захисту в умовах ринкової економіки. По-друге, педагогу необхідно виходити з того, що у кожного учня в його вчинках є особистісний сенс, є і особистісна значимість навчання, на яку і треба спиратися в педагогічному процесі. А якщо такого особистісного сенсу немає, то треба допомогти його знайти. По-третє, потрібно сказати про зміст особистісно орієнтованої освіти. Зміст професійної освіти визначається рівнем розвитку сучасних соціальних, інформаційних, виробничих технологій і відповідно до майбутньої професійної діяльністю воно повинно включати все, що потрібно людині для будівництва і розвитку власної особистості. І останнє, що необхідно відзначити, це використання технологій особистісно орієнтованої освіти. Характерними рисами особистісно орієнтованих технологій є діалогічність, діяльнісно-творчий характер, спрямованість на підтримку індивідуального розвитку студентів і надання їм необхідного простору свободи для прийняття самостійних рішень, творчості, вибору змісту і способів навчання та поведінки, максимальна орієнтація на суб'єктивний досвід учня, його потреби в самоорганізації, самовизначенні й саморозвитку [7].

Таким чином особистішій підхід до професійної освіти ґрунтується на наступних принципах: враховується пріоритет індивідуальності, самоцінності учня, який спочатку є суб'єктом професійного процесу; технології професійної освіти на всіх щаблях співвідносяться з закономірностями професійного становлення особистості; зміст професійної освіти визначається рівнем розвитку сучасних соціальних, інформаційних, виробничих технологій і відповідно до майбутньої професійної діяльності; випереджальний характер освіти забезпечується формуванням соціально- професійної компетентності і розвитком екстрафункціональних якостей майбутнього фахівця в процесі навчально-професійної, виробничої та інших видів діяльності; дієвість процесу професійної освіти визначається організацією навчально-просторового середовища; максимальна орієнтація на індивідуальний досвід учня, його потреби в самоорганізації, самовизначенні і саморозвитку.

Із сутності особистісного підходу до професійної освіти випливає необхідність забезпечення саморозвитку, самонавчання, самовиховання майбутнього фахівця в ході оволодіння знаннями і вміннями та досвідом діяльності. Це означає, що зміст особистісно орієнтованої освіти має включати все, що потрібно людині для будівництва і розвитку власної особистості, в тому числі ціннісний, когнітивний, діяльнісно-творчий і особистіший компоненти. Ціннісний компонент сприяє у виборі особистісно значимої системи ціннісних орієнтацій, в тому числі сприяє формуванню професійної спрямованості. Когнітивний компонент змісту забезпечує формування цілісної картини світу, служить інструментом практичної і пізнавальної діяльності людини. Діяльнісно-творчий компонент сприяє формуванню і розвитку в студентів різноманітних способів діяльності, творчих здібностей, необхідних для самореалізації особистості в пізнанні, праці, професійної та інших видах діяльності. Особистіший компонент змісту освіти забезпечує пізнання себе, розвиток рефлексивної здатності, оволодіння способами саморегуляції, самовдосконалення, морального, професійного та життєвого самовизначення, формує особистішу позицію [1].

У даний час головною метою професійної освіти, що розглядається як єдиний взаємозалежний процес навчання, розвитку та виховання, слід вважати цілісну (інтегральну) підготовку студентів до професійної діяльності. Тобто єдина мета професійної освіти полягає в підготовці професіонала на такому рівні майстерності, який, з одного боку, відповідає рівню складності виконуваних завдань, передбачених моделлю фахівця і одержуваної шдблем кваліфікації, з іншого - є необхідною для включення випускника в процес його подальшої безперервної освіти як професіонала і сучасної людини [4]. Професіоналізм як інтегративна якість людини включає не тільки досягнення нею високих професійних результатів, а й неодмінно і наявність психологічних компонентів, соціальних якостей, здатності до творчості, хорошою теоретичною базою. Ці якості, в цілому, визначають особистість професіонала і тому повинні бути включені в зміст професійної освіти у взаємозв'язку з традиційними компонентами (загальні і професійні знання і вміння, трудові навички) [3].

Необхідно відзначити закономірність, яка характерна для періоду активного дозрівання особистості, в якому знаходяться студенти закладів вищої освіти. Те, що не потрапило в поле осмислення реальності і визначення цілей дій людини, що не зрозуміло йому, не набуло для нього статусу особистісного сенсу і не усвідомлено як внутрішній стимул, як установка його діяльності, то не може бути їм прийнято, здійснено, сприйнято і усвідомлено як основа до діяльності по формуванню прогресивних якостей особистості [7]. Саме тому потрібно відкрите представлення учням цілей їх утворення, включаючи вимоги до їх особистісних якостей, що характеризує їх як майбутніх професіоналів.

Для досягнення цієї мети необхідно створити програмно методичне забезпечення, яке задовольняє наступні вимоги: змістовно направляти процес освіти на досягнення єдиної мети засобами всіх предметів, передбачених навчальним планом; бути варіативним в своїй змістовній основі при збереженні професійно і культурно важливого ядра.

Структура змісту розглядається з точки зору розвитку особистості студентів на основі професійної, наукової, гуманітарної підготовки. При розробці навчального плану важливим завданням стає вирішення проблеми прямого включення в зміст професійної освіти особистісного потенціалу розвитку студентів. Це завдання реалізується, перш за все, через включення в навчальний план розвиваючих спеціальних тренінгів. Так само необхідно поповнити зміст робочих навчальних програм предметів модульними одиницями, що сприяють розвитку особистісних, професійно значущих якостей студентів і узгоджуються зі змістом фізичної терапії, ерготерапії [5, 6].

Право на оновлення змісту професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії і включення особистісного підходу включає наступні напрями. Посилення особистісного компонента змісту освіти обумовлює необхідність проектування курсів, спрямованих на формування професійно важливих якостей, соціально-професійних умінь і форм поведінки майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії. Аналіз професійних функцій фахівців показав, що до них відносяться: комунікативність, відповідальність, працездатність, здатність до співпраці, професійна самостійність, ініціативність, професійна активність, соціальна активність, громадянська відповідальність за результати своєї діяльності. Розвиток цих якостей у ЗВО вимагає використання особливих особистісно орієнтованих технологій у навчанні і введення в навчальні плани відповідних спецкурсів, наприклад, «Професійна майстерність фахівців з фізичної терапії, ерготерапії», «Реабілітаційний масаж», «Кінезіотейпування» та інші.

Наповнення змісту цінностями гуманітарної культури для формування у людини особливої людської форми ставлення до навколишнього світу і самого себе, своєї діяльності в ньому. Стосовно до професійної освіти - це твердження людської форми ставлення до світу виробництва і до своєї власної професійної діяльності в цьому світі виробництва. Необхідно, щоб майбутні фахівці з фізичної терапії, ерготерапії усвідомили своє призначення і покликання й визначили свою професійну траєкторію та шлях безпепервної освіти. Студент повинен знайти позицію активного суб'єкта на ринку праці, активно шукати місце і умови застосування свого головного капіталу - професійної компетентності.

Наповнення змісту національними цінностями, включення в зміст особливостей середовища проживання, менталітету, проблем соціокультурного розвитку, життєвих проблем населення, в тому числі і професійних. Врахування особливостей розвитку регіонального ринку реабілітаційних послуг, вимог роботодавців до кваліфікованих фахівців з фізичної терапії та ерготерапії при розробці та оновленні навчальних програм теоретичного й виробничого навчання буде сприяти професійній і соціальній адаптації випускників закладів вищої освіти.

Включення в зміст суб'єктного досвіду майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії. Під суб'єктним досвідом майбутніх фахівців розуміють сукупність емоційно забарвлених соціальних, навчально-професійних і особистісних ситуацій, які можуть виконувати освітню функцію. Зміст освіти не повинен представляти собою набір соціокультурних зразків у вигляді правил та прикладів поведінки. Він повинен включати зміст суб'єктного досвіду учня як досвіду його індивідуальної життєдіяльності. Суб'єктний досвід учня, як вважає автор, варто включити в освітній процес через розкриття його змісту, узгодження цього змісту з соціокультурним зразком, створення умов для активного використання його при засвоєнні знань.

Взаємодія двох видів дослідів (соціокультурного і суб'єктного) має відбуватися на основі їх постійного узгодження й використання всього того, що накопичено людиною в його власній життєдіяльності. Рівнозначне забезпечення когнітивного й діяльнішого компонентів змісту. Це передбачає формування здатності до активної діяльності, до праці в будь-яких її формах, в тому числі до творчої професійної роботи на основі системи знань студентів. Даний підхід пердбачає перенесення акценту з теоретичних знань як результатів діяльності на способи діяльності, внаслідок чого встановлюється баланс між знанням і способом діяльності як структурними одиницями змісту професійної освіти. Відповідно до цієї позиції, в теоретичному навчанні повинна приділятися достатня увага придбанню майбутніми фахівцями з фізичної терапії, ерготерапії досвіду в пізнавальній, інформаційно-комунікаційній, рефлексивній діяльності. Завдання у виробничому навчанні повинні відповідати наступним вимогам: бути посильними для студентів, але відрізнятися високим рівнем труднощів; мати суспільно корисну значимість, ринкову вартість і певних споживачів; використовувати додаткові відомості, економічні розрахунки, самостійну розробку проекту, технології його отримання; передбачати колективну виробничу діяльність майбутніх фахівців.

Застосування особистісного підходу до професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії передбачає виконання наступних умов: 1) організація суб'єктної взаємодії: спільна діяльність педагога і студентів, яка передбачає посильний внесок кожного учасника професійної підготовки до вирішення загальної задачі; 2) створення умов самоактуалізації: дружелюбність, відсутність агресивності, незалежність у відстоюванні своєї точки зору, прагнення до творчості, повноцінного спілкування, активного саморозвитку; 3) активізація майбутнього фахівця; 4) забезпечення єдності зовнішніх і внутрішніх мотивів майбутнього фахвця; 5) отримання задоволення від вирішення навчальних завдань у співпраці з іншими студентами;

6) забезпечення умов для самооцінювання, саморегуляції;

7) дотримання викладачем позиції фасилітатора.

Результативність професійного навчання залежить від того, яку позицію (активну чи пасивну) в процесі оволодіння професією займає студент. Тому оволодіння професійними знаннями, вміннями вимагає організації безпосередньої діяльності самих студентів. Але важлива не стільки діяльність сама по собі, скільки активність особистості, яка виявляється у процесі цієї діяльності. Особистіший підхід до професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії має на меті забезпечення самовизначення студентів, створення умов для розвитку та саморозвитку особистості в соціальній і професійній сферах діяльності. Цільова спрямованість навчання будується на основі моделі випускника як узагальненої характеристики, що включає в себе обсяг і структуру професійних і соціально-психологічних якостей, знань й умінь, якими повинен опанувати студент як фізичний терапевт і член суспільства (громадянин, особистість).

Модернізація професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії передбачає уточнення та оновлення її змісту. Значущими структурними складовими змісту освіти є нові інтеграційні характеристики: ключові компетентності, компетенції та кваліфікації. Знання, вміння і досвід визначають компетентність людини, а здатність мобілізувати ці знання, вміння і досвід в конкретній соціально-професійній ситуації обумовлює компетенцію сформованої та професійно успішної особистості. Під ключовою кваліфікацією розуміється комплекс психологічних якостей, здібностей, знань, умінь, і навичок фахівця з фізичної терапії та ерготерапії, що забезпечує ефективне виконання професійної діяльності і становить один з компонентів загальної кваліфікації фізичного терапевта або ерготерапевта.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, за результатами проведеного дослідження визначені принципи та умови застосування особистісного підходу у процесі професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, встановлено, що результативність професійного навчання залежить від того, яку позицію в процесі оволодіння професією займає студент. Особистісний підхід до професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії має на меті забезпечення самовизначення студентів, створення умов для розвитку та саморозвитку особистості в соціальній і професійній сферах діяльності. Сукупність визначених у дослідженні характеристик дозволяє проектувати модель випускника. Теоретична і практична значущість еталонної моделі випускника як інтегральної професійно-особистісної характеристики полягає в тому, що, вона по-перше, дозволяє моделювати зміст освіти. По-друге, розробка такої моделі буде основою діагностичних методик, що визначають рівень розвитку ключових кваліфікацій. По-третє, дозволяє реалізувати особистісний підхід орієнтований підхід у процесі професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії.

Подальших досліджень потребують питання, пов'язані з пошуком шляхів покращення та аспектів реалізації педагогічних підходів до організації професійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії.

Список використаних джерел

1. Гриценко Л.И. Теория и методика воспитания: личностно-социальный подход: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - Москва: Издательский центр "Академия", 2005. - 240 с.

2. Копочинська Ю. В. Теоретико-методологічні аспекти формування професійної ідентичності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації / Ю. В. Копочинська // Молодий вчений. - 2017. - N° 12 (52). - С. 387-391.

3. Пєхота О. М. Особистісно орієнтоване навчання: підготовка вчителя: монографія / О. М. Пєхота, А. М. Старєва. - Миколаїв: Ьііон, 2007. - 272 с.

4. Рибалка В.В. Особистісний підхід як психолого-педагогічний принцип організації профільної та професійної підготовки учнівської молоді // Психологія особистісно орієнтованої професійної підготовки учнівської молоді: Науково-методичний посібник. - Київ, Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. - С. 80-90.

5. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості: підруч. / С. О. Сисоєва. - Київ: Міленіум, 2006. - 346 с.

6. Сладкопевец Р. В. Психолого-педагогические условия реализации личностноориентированного подхода в процессе формирования творческого потенциала вокалиста / Р. В. Сладкопевец // Вокальное образование начала ХХІ века. - Москва: Новый ключ, 2008. - С. 170173.

7. Тихонова Т. М. Реализация личностно ориентированного подхода в профессиональном образовании / Т. М. Тихонова // Вестник ЮУрГГПУ. - 2011. - №12-1. - С. 210-221.

References

1. Hrytsenko, L.Y. 2005. Teoiyia y metodyka vospytanyia: lychnostno-sotsyalnyi podkhod: ucheb. posobye dlia stud. vyssh. ucheb. zavedenyi [Theory and methodology of education: a personal and social approach: textbook. student allowance. higher textbooks routine]. Moscow: Yzdatelskyi tsentr "Akademyia".

2. Kopochynska, Yu. V. 2017. Teoretyko-metodolohichni aspekty formuvannia profesiinoi identychnosti maibutnikh fakhivtsiv z fizychnoi reabilitatsii [Theoretical and methodological aspects of forming the professional identity of future specialists in physical rehabilitation]. Molodyi vchenyi, 12 (52), p. 387-391.

3. Piekhota, O. M., Starieva A. M. 2007. Osobystisno oriientovane navchannia: pidhotovka vchytelia: monohrafiia [Personally Oriented Learning: Teacher Preparation: Monograph]. Mykolaiv: Ilion.

4. Rybalka, V.V. 2002. Osobystisnyi pidkhid yak psykholoho-pedahohichnyi pryntsyp orhanizatsii profilnoi ta profesiinoi pidhotovky uchnivskoi molodi [A personal approach as a psychological-pedagogical principle of organization of profile and professional training of student youth]. Psychology of Personally Oriented Professional Training of Student Youth: Scientific and Methodical Manual, Kyiv, Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky, p. 80-90.

5. Sysoieva, S. O. 2006. Osnovy pedahohichnoi tvorchosti: pidruch. [Fundamentals of pedagogical creativity: textbook]. Kyiv: Milenium.

6. Sladkopevets, R. V. 2008. Psykholoho-pedahohycheskye uslovyia realyzatsyy lychnostnooryentyrovannoho podkhoda v protsesse formyrovanyia tvorcheskoho potentsyala vokalysta [Psychological and pedagogical conditions of realization of personality-oriented approach in the process of formation of creative potential of a vocalist]. ocal education of the beginning of the XXI century. - Moscow: Novyi kliuch, p. 170-173.

7. Tykhonova, T. M. 2011. Realyzatsyia lychnostno oryentyrovannoho podkhoda v professyonalnom obrazovanyy [The implementation of a personality-oriented approach in vocational education]. SUSHPU Bulletin, 12-1, p. 210-221.

Размещено на Allbest.ru