Становлення та розвиток Ужгородської дитячої школи мистецтв як осередку естетичного виховання шкільної молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК УЖГОРОДСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ ШКОЛИ МИСТЕЦТВ ЯК ОСЕРЕДКУ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКІЛЬНОЇ МОЛОДІ

Кобаль Василь Іванович,

кандидат педагогічних наук, доцент,

аспірант, Мукачівський державний університет, м. Мукачево

У статті здійснено аналіз процесу становлення і розвитку Ужгородської дитячої школи мистецтв, зокрема, її образотворчого відділення. Проаналізовано навчальний план, основні форми, методи, засоби і прийоми роботи викладачів, досягнення учнів, випускників. Окрему увагу звернуто на використання в освітньому процесі змагань, екскурсій, конкурсів, пленерів, практик, участь учнів і викладачів у виставках, фестивалях як обласного, так і Всеукраїнського та Міжнародного рівнів, які сприяють реалізації освітніх і виховних завдань, зокрема, й естетичного виховання дітей і молоді.

Ключові слова: Ужгородська дитяча школа мистецтв, образотворче відділення, естетичне виховання, навчальний план, конкурси, змагання, фестивалі, виставки, пленери.

школа дитячий мистецтво образотворчий

В статье осуществлен анализ процесса становления и развития Ужгородской детской школы искусств, в частности, ее изобразительного отделения. Проанализированы учебный план, основные формы, методы, средства и приемы работы преподавателей, достижения учеников, выпускников. Особое внимание обращено на использование в образовательном процессе соревнований, экскурсий, конкурсов, пленэров, практик, участие учащихся и преподавателей в выставках, фестивалях как областного, так и Всеукраинского и Международного уровней, которые способствуют реализации образовательных и воспитательных задач, в том числе и эстетического воспитания детей и молодежи.

Ключевые слова: Ужгородская детская школа искусств, изобразительное отделение, эстетическое воспитание, учебный план, конкурсы, соревнования, фестивали, выставки, пленэры.

The purpose of the article is to research and analyze the formation and development of certain aspects of the activities of the art department of Uzhhorod Children 's School ofArts, in particular educational work on aesthetic education by means offne arts. Research methods ofgeneralization and systematization of information, historical method of cognition and interview were used, which allows to study the development and formation of the school in chronological order. The article analyzes the process of formation and development of Uzhhorod Children's School of Arts as an important unit of aesthetic education of school youth, which is based on the experience of famous artists-pedagogues Z. Bakonii, E. Levadska and A.Turak. The Uzhhorod Children's School of Arts started its activity in 1954, and it became an independent educational institution in 1958. In basis of the educational process at Uzhhorod Children's School of Arts, the study of nature and academic preparation in drawing, painting, composition and sculpture are of paramount importance. Initial tasks are built in accordance with the principle of succession - from simple exercises to a complex set of tasks and the development of creative abilities. Programs in drawing, painting and composition complement each other. An important educational and acquainting function in the art world is performed by art history classes. Teacher Elina Roman practices excursions with students in Uzhhorod museums and galleries, frequent visits to the College of Arts named after A. Erdeli and Transcarpathian Academy of Arts, meetings with leading artists of Transcarpathia. An important role in the educational activities of the school is given to exhibitions and competitions of creative work of students and teachers. We see further prospects for exploration in the study of other regional fine arts departments.

Key words: Uzhhorod Children's School of Arts, fine arts department, aesthetic education, curriculum, competitions, contestsfestivals, exhibitions, open-airs.

Постановка проблеми. Позашкільна освіта на сьогодні є необхідним і важливим компонентом системи безперервної освіти. Вона дає змогу дитині реалізувати себе через творчість, соціально, професійно, саме тут створюються умови для всебічного розвитку особистості. Діяльність закладів позашкільної освіти спрямовується на реалізацію творчого потенціалу підростаючого покоління, формування його світогляду, здобуття додаткових знань, умінь і навичок, розвиток різноманітних здібностей та особистісних якостей. Естетичне виховання молоді засобами образотворчого мистецтва є одним з найважливіших засобів впливу на особистість [5].

Закарпаття має накопичений великий досвід естетичного виховання дітей і молоді, оскільки тут є велика мережа позашкільних закладів різного спрямування - це позашкільні районні Центри дитячої та юнацької творчості, малі академії, Закарпатський обласний палац дитячої та юнацької творчості (ПАДЮН), підпорядковані Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА, так і початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади - школи мистецтв, підпорядковані Департаменту культури Закарпатської ОДА [4].

Беручи до уваги, що в Ужгороді є потужний осередок художньо-мистецького середовища, де проводиться робота з молоддю, а саме, студія З. Баконія (при ПАДЮНі) і Ужгородська дитяча школа мистецтв, яка в області є другою (після Мукачівської дитячої художньої школи ім. М.Мункачі) за кількістю викладачів та учнів, актуальним є дослідження розвитку та діяльності образотворчого відділу Ужгородської дитячої школи мистецтв.

Серед інших шкіл мистецтв області, де є образотворчі відділи, цей відділ є найбільшим за кількістю учнів і викладачів, які тут навчаються і працюють.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Проблему естетичного виховання в естетико-педагогічному аспекті широко висвітлено у спадщині видатних українських педагогів і діячів освіти І. Гончарова, С. Лисенкової, С. Русової, О. Семашко, К. Ушинського. Дослідження в галузі позашкільної освіти і виховання висвітлено в наукових працях Є. Антоновича, Биковської, Г. Пустовіта, О.Мелентьєва [10], Т. Сущенко; сучасні підходи до організації творчої діяльності школярів засобами образотворчого мистецтва - предмет наукових розвідок Демченко, В. Захарова, С. Коновець, В. Томашевського та ін. Дослідженню педагогічної спадщини мистецьких шкіл присвячені праці В. Бутенка, І. Зязюна, Л. Масол [9], Н. Миропольської, І. Небесника [12], Л. Оршанського, І. Попика, Л. Проціва, Рудницької, В. Радкевич, І. Шкелебей, Р. Шмагала та ін. Теоретичні основи національного виховання, зокрема естетичного виховання як соціокультурного феномену, представлено у працях Беха, В. Бутенка, С. Гончаренка, М. Євтуха, О. Савченко, О. Сухомлинської, М. Чепіль.

Естетичне виховання учнівської молоді в Закарпатті частково розкрито в історико-педагогічних дослідженнях Т. Беднаржової, В. Гомонная, С. Жупанина, М. Зимомрі, В. Кеміня, М. Кляп, В. Росула, Т. Росул, С. Федаки, П. Ходанича та А. Волощук [1, Т. Мочан, І. Небесника [12]. Проте позашкільні навчальні заклади (школи мистецтв) Закарпаття на сьогодні є малодослідженими.

Мета статті: дослідження та аналіз становлення та розвитку, окремих аспектів діяльності образотворчого відділу Ужгородської школи мистецтв, визначення особливостей освітньо-виховної роботи з естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва.

Результати дослідження. Проблема естетичного виховання шкільної молоді засобами образотворчого мистецтва завжди привертала і досі привертає увагу мистецтвознавців, психологів, педагогів, які відзначають значущість цього виду мистецтва у формуванні естетично-ціннісних орієнтацій учнів і розвиток їх естетично-творчого потенціалу, місце естетичного виховання в суспільному житті та його зв'язок з іншими видами виховної діяльності.

Мистецька освіта є певним інструментарієм естетичного виховання, впливаючи на внутрішній світ дитини, вона залучає її до живих емоцій, виховує духовно-практичне ставлення до дійсності, формує здатність естетично сприймати й оцінювати явища життя і мистецтва, пробуджує сприйнятливість прекрасного, стимулює вміння перетворювати навколишній світ і самого себе «за законами краси». Мистецтво, як відомо, стимулює не тільки загальний естетичний розвиток учнів, а й творчі здібності, мислення, здатність до художнього самовираження, рефлексії, емпатії, що є не менш важливим, ніж художня ерудиція. У процесі цілепокладання не можна не враховувати зростання ролі ціннісних орієнтацій і креативності особистості в соціумі, адже для художньо-естетичної галузі дуже важливими є досвід особистісного емоційно-естетичного ставлення і творчої діяльності учнів, тому у формулюванні мети й завдань на цих аспектах зроблено наголос [9, с.10.].

Система позашкільної освіти характеризується цілеспрямованим функціонуванням навчання, виховання, розвитку та соціалізації особистості у вільний час. Відповідно до чинних державних документів, основна мета позашкільної освіти полягає у навчанні, вихованні, розвитку та соціалізації особистості у вільний час у позашкільних навчальних закладах та інших соціальних інституціях. На сьогодні позашкільна освіта є невід'ємною частиною системи освіти і визнається як владою, так і громадськістю як необхідна складова розвитку особистості дитини, її громадянського становлення і професійного вибору. Мета діяльності закладів позашкільної освіти - розвиток творчого потенціалу дитини, розкриття здібностей, залучення до світу мистецтва, спорту, науки, техніки [10, с.14].

Становлення професійної художньої освіти на Закарпатті (1946 р.) суттєво вплинуло на естетичне виховання молоді засобами образотворчого мистецтва у позашкільних закладах, які з'явилися після другої світової війни і возз'єднання краю з Українською РСР. Перша позашкільна студія образотворчого мистецтва на Закарпатті створена в 1946 р. при Ужгородському палаці піонерів учнем Й. Бокшая - Золтаном Баконієм, яка була першою позашкільною установою на Закарпатті, що забезпечувала розвиток образотворчих здібностей, талантів, естетичних смаків школярів; поєднувала художнє виховання з елементами академічної мистецької підготовки; сприяла професійному самовизначенню студійців; забезпечувала поповнення місцевої школи живопису новими іменами [1, с.194].

За прикладом цієї студії впродовж наступних років організовувалися позашкільні образотворчі гуртки, студії, відділи образотворчого мистецтва (при музичних школах) по всій Закарпатській області. На сьогодні в Закарпатті є створена мережа закладів позашкільної освіти, дитячих шкіл мистецтв. За даними Департаменту культури Закарпатської облдержадміністрації їх налічується 65, у 42 із них є образотворчі відділи, в яких навчається понад 2000 учнів [4, с.3].

Помітне місце серед мережі позашкільних начальних закладів, де навчають образотворчому мистецтву, посідає Ужгородська дитяча школа мистецтв. За історію свого існування школа зазнала декількох реформ. Починаючи з 1954 року, коли наказом обласного управління культури на базі Ужгородської дитячої школи мистецтв ім. П. Чайковського було створено Ужгородську вечірню музичну школу робітничої молоді - для дітей, які не мали можливості одержати музичну освіту. Згодом, у 1958 році вона стала самостійним навчальним закладом, але, ще не маючи власного приміщення, на базі загальноосвітньої школи, і нарешті, в 1982-1983 роках навчання розпочалося у власній будівлі школи на пл. Ш.Петефі [2, с.4].

З 01 вересня 1987 р., відповідно до наказу № 240 «а» Міністерства культури УРСР від 06.08.1987, Дитяча музична школа №2 перетворена в Дитячу школу мистецтв (ДШМ), де поряд із музичним відділенням було відкрито хореографічне і образотворче. Директорами школи були: С. Кликов (1954 р.), М. Гливка (1958 р.), І. Шляхта (1972 р.), А.Донець (1977 р.), Є. Ясінський (1994 р.), Н. Громова (2005 р.) [2, с.4].

Перший прийом у 1987-1988 н.р. на відділ образотворчого мистецтва становив 16 учнів (наказ №2 / Книга Наказів №7 від 31.08.1987 року). Перший випуск образотворчого відділу Ужгородської ДШМ було здійснено у 1991 році. Згідно запису у «Журналі видачі свідоцтв...» від 05.06.1991 року свідоцтва про закінчення отримали 9 учнів [7].

На відділі образотворчого мистецтва на сьогодні викладають семеро викладачів: Василь Вовчок, Олександр Сидорук, Еліна Роман, Анна-Марія Роман, Йолич Михайло, Беринець Володимир, Падучак Марія. Більшість із них пройшли школу Золтана Баконія (В. Вовчок, Е. Роман та ін.). Вони продовжують розпочаті їх вчителем традиції, а основним завданням своєї роботи вважають розкриття і розвиток потенційних творчих здібностей школярів, формування загальнолюдських цінностей, естетичних почуттів. На думку Еліни Олександрівни Роман, образотворче мистецтво надає широкі можливості впливу на почуття, уподобання, ціннісні орієнтації та художньо-естетичні смаки й ідеали учнів.

Під керівництвом досвідчених педагогів вихованці опановують професійні основи композиції, живопису, рисунку, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва. Освітній процес проходить у постійному пошуку, спрямованому на забезпечення творчого розвитку особистості учня. Як правило, серед учнів уже в юному віці знаходяться справжні таланти, здатні створювати чудові твори мистецтва. Багато вихованців школи є провідними викладачами мистецьких закладів вищої освіти, наприклад, Михайло Ходанич, Олександр Кофель, Петро Свалявчик, Володимир Беринець та ін. [2, с.10].

Першими викладачами відділення образотворчого мистецтва стали Василь Іванович Вовчок - випускник художньо-графічного факультету Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Ушинського та Олександр Володимирович Сидорук, який закінчив Краснодарське художнє училище (відділ сценографії). Згодом в школу прийшов працювати В'ячеслав Іванович Віньковський - випускник Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва, який започаткував викладання скульптури та гончарства. Еліна Олександрівна Роман, після навчання в студії З.Баконія, закінчила Ужгородське училище прикладного мистецтва, відділ кераміки, а згодом навчалася в Інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І.Ю.Репіна в м. Ленінграді (нині Санкт-Петербург) і очолює відділення образотворчого мистецтва з 2006 року і по теперішній час [2, с.10].

Понад 15 років віддала школі талановитий педагог Емма Романівна Левадська, яка закінчила Київське училище декоративноприкладного мистецтва (тепер - інститут ім. Бойчука), а згодом відкрила своє авторське дитячо-юнацьке об'єднання «Малий Лувер».

Також у школі працювали такі педагоги як Галина Крамаренко, Олена Гораль-Тріщук, Олександра Тимошко, Кристина Слава (останніх двоє викладачів - молоді спеціалісти, випускники Ужгородської дитячої школи мистецтв, після закінчення Закарпатського художнього інституту повернулися викладачами у рідну школу) [2, с.4]

Викладачі образотворчого відділення основним завданням своєї роботи вважають розкриття і розвиток потенційних творчих можливостей учнів незалежно від їх майбутньої професії, формування загальнолюдських цінностей, естетичних смаків [12, с.90]. Під керівництвом досвідчених педагогів вихованці опановують професійні основи композиції, живопису, рисунку та декоративно-прикладного мистецтва. Викладачі образотворчого відділу школи намагаються розкрити перед учнями всю багатогранність образотворчого мистецтва, багатство можливостей і технік.

На сьогоднішній день на відділенні образотворчого мистецтва навчається понад 200 учнів. Кількість бажаючих з кожним роком збільшується. Навчання проводиться як на безкоштовній, так і на платній основі. Освітній процес організовано послідовно, враховуючи вікові особливості учнів, а також уміло використовувати індивідуальний підхід до учнів [6].

До Ужгородської школи мистецтв приймають дітей віком від 5 років. Це загальний підготовчий клас, де вихованці навчаються хореографії, образотворчому та музичному мистецтву, знайомляться з різними видами, напрямами художньо-естетичного мистецтва. Тобто дитина може спробувати себе в різних видах мистецтва, а вже через рік іде на навчання на той відділ, який вона хоче, який їй до вподоби. На відділі образотворчого мистецтва учні 6 річного віку навчаються в підготовчому (0 клас) класі 2 рази на тиждень таким предметам як рисунок, живопис, композиція. Цей клас називається спеціалізований. В групі є 10 дітей. Кожного року бажаючих навчатися все більше, але в зв'язку із обмеженими просторовими можливостями, школа не може прийняти на навчання всіх бажаючих [6].

Термін навчання в Ужгородській ДШМ 6-8 років. Випускники 6 класу вважаються таким, що закінчили повний курс навчання й отримують атестат про закінчення школи, а 7-8 рік навчання є класом профорієнтації (майстер-клас), де вже іде підготовка до вступу у мистецькі заклади фахової передвищої, вищої освіти [6]. В основі навчального процесу в Ужгородській ДШМ першочерговим завданням є уважне вивчення натури, яке відбувається із застосуванням міжпредметних зв'язків: рисунок, живопис, композиція, скульптура. Навчальні завдання побудовані на поступовому ускладненні від простих вправ до складного комплексу завдань і досягнення поставленої мети, розвиткові креативності дітей [6]. Згідно з навчальним планом учні одержують практичні й теоретичні знання з рисунку, живопису, композиції. Вони засвоюють такі поняття, як величина, формат, пропорції, ритм, динаміка і т.д.

Навчальна програма з „живопису” в Ужгородській ДШМ розроблена на основі програми Мукачівської ДХШ ім. М.Мункачі. Живопис є навчальним предметом, де формується у дітей колористичне мислення, розвивається художньо-образне сприйняття образотворчих та індивідуально-творчих здібностей учнів. Живопис - це мистецтво відображення на площині предметів при допомозі кольору, який сприймається і передається оптично, емоційно, символічно. Викладання основ живописної грамоти здійснюється шляхом розкриття теоретичних і практичних знань. Заняття супроводжуються бесідами, які повинні за змістом проводитись у доступній формі, сприяти усвідомленню змісту кожного завдання і вправи. Бесіда супроводжується демонстрацією зразків [11, с.15].

Завдання викладача навчити учнів бачити мотив в цілому, передавати правильно тонально-кольорові співвідношення, враховуючи закони кольорознавства і перспективи. Згідно розкладу занять живопис проводиться в усіх класах з 0 по 8 клас один раз на тиждень; в різних класах різна кількість годин. У залежності від вікових категорій, завдання повинні бути доступні та послідовні.

Рисунок є основою реалістичного зображення, а також провідним навчальним предметом у процесі навчання [11, с.3]. Основними вимогами, які ставляться перед учнями 1-го класу це:

1. Організація зображувальної площини, вивчення пропорції натури.

2. Принципи конструктивності побудови плоских предметів (двомірна форма).

3. Перехід від площинного до об'ємного зображення предметів (трьохмірна форма).

4. Елементарність відомості про перспективу побудови предметів.

5. Вивчення декоративно-графічних прийомів при виконанні навчальних завдань.

На уроках рисунку в різних класах виділена різна кількість годин: від однієї години в першому класі, до 3 годин в 6-8 класах. Учні виконують ряд вправ і завдань, які повинні чергуватись із короткостроковими зарисовками з натури [11, с.3]. У процесі виконання завдань з композиції учні в більшості працюють над конкурсними роботами і ця програма зазвичай є індивідуальною. Композиція з 1 по 3 клас проходить 1 раз на тиждень по одній годині, в 4 і 5 класі - по дві години один раз на тиждень, і в 6 класі - три години один раз на тиждень.

Програми з рисунку, живопису і композиції доповнюють одна одну, вони умовно розподілені на три частини (або три блоки): перші три роки (з 0 по 2 клас) це пропедевтичний блок, основним завданням якого є навчити дитину володіти всім форматом, щоб вони вміли рівномірно розміщувати всі елементи на форматі, базові завдання. Наступні три роки учні вчаться перспективної будови, починаючи з простих геометричних тіл і до складніших. На кінець 5 класу вони повинні вміти побудувати циліндр, куб, піраміду, шестигранну призму, але це також залежить від індивідуальних особливостей кожної дитини (хтось може складніший варіант зробити раніше іншого) [11].

Останні три роки, починаючи з 6 класу, учні вчаться виконувати завдання підвищеної складності. Так, до прикладу, з живопису це такі завдання, як натюрморт з п'яти і семи предметів з драперією, маска у натюрморті гіпсова, розетка гіпсова; з рисунку у 8 класі є навіть перспективна будова композиції з 12 фігур. Зазвичай такі завдання виконують учні, які вже обрали собі майбутній фах художника, які мають бажання далі навчатися за цією спеціальністю.

Крім навчальних занять з рисунку, композиції, живопису в школі також є предмети - Скульптура та Історія мистецтва. Скульптура - це один із видів образотворчого мистецтва. Заняття ліпкою є складовою частиною естетичного виховання дітей, що допомагає пізнати навколишній світ, вчить просторовому мисленню, розвиває в учнів трьохмірне сприйняття об'єму. Цей предмет, в основному, передбачає практичну діяльність з різними матеріалами: глина, пластилін, солене тісто, паперова пластика.

Невеликий об'єм теоретичної частини з предмету Скульптура складається з вступної бесіди, яку повинен провести викладач на початку вивчення теми або нового завдання. Бесіда повинна супроводжуватись показом ілюстративного матеріалу: таблиці, репродукції, відео матеріал та інше [11, с.48].

На уроках скульптури (ліплення) учні знайомляться з основними її видами: об'ємна скульптура, рельєф, контр-рельєф, барельєф, горельєф та декоративна скульптура. Курс вивчення скульптури розрахований на ознайомлення з історією скульптури, окремими її видами і жанрами. Вивчають народні традиції кераміки, її декорування і розпис.

У старших класах на уроках ліплення вивчають закони пластики: ритм, світлотінь, співвідношення форм, розглядають питання зв'язку образу і форми, вчаться творчій інтерпретації природних форм. На уроках скульптури учні вчаться працювати з натури: етюд фігури людини, голова людини, пластична і емоційна взаємодія кількох фігур у скульптурі. Учні також працюють за уявою і по пам'яті [11, с.49]. У межах годин навчального плану, керівник школи з урахуванням можливостей і потреб, профорієнтації молоді може збільшити кількість години з предмету «За вибором» для предмету Скульптура.

В Ужгородській ДШМ є скульптурна майстерня, в якій проходять заняття зі скульптури (ліплення) з 1 по 8 клас. Заняття триває 45 хв. один раз на тиждень в кожному класі. На уроці зі скульптури учні ліплять з глини в основному мініатюрні скульптури, площині, фактурні роботи переважно в молодших класах, а в старших класах це вже об'ємні роботи. У роботі з дітьми акцентується увага більше на їх творчості, креативності та індивідуальності [6].

На предмет Історія мистецтва в Ужгородській ДШМ відводиться по одній годині один раз на тиждень в 6 класі, що на думку Е.Роман є дуже мало. Початковий курс Історії мистецтва передбачає вивчення таких тем як: Античне мистецтво, Візантія, Давньоруське мистецтво, Середні віки і мистецтво Закарпаття. На уроках учні знайомляться зі спадщиною визначних художників Закарпаття, України та світу, з кращими зразками народного мистецтва, творами місцевих митців, приділяється значна увага ознайомленню з краєзнавчим матеріалом та ін. Методика формування цінностей на уроках Історії мистецтва полягає у вихованні на кращих зразках творів мистецтва зокрема, рідного краю, Європейського чи світового, з метою уникнення вульгарності та несмаку у дітей. Діти вчаться на кращих зразках творів світового мистецтва, що сприяє виробленню в учнів естетичного смаку. Вихованці під керівництвом Е. Роман здійснюють ознайомчі екскурсії з відвідуванням музеїв Ужгорода: «музей А. Коцки», «Музей Ф. Манайла», «Музей Й. Бокшая», галерей «Ужгород» та «Ілько», «Горянська Ротодна» та інші. На її думку, поєднання теоретичного матеріалу має бути підкріплене практичним показом, що є дуже дієвим способом роботи з дітьми, їх естетичного виховання [6].

Тематичні екскурсії сприймаються учнями позитивно. З метою розвитку у дітей спостережливості, викладачі організовують екскурсії по місту, в ліс, краєзнавчий музей та музей народної архітектури та побуту, Невицький, Ужгородський і Мукачівський замки. На уроках з рисунку, живопису, композиції чи скульптури в Ужгородській школі мистецтв навчання проходить у формі діалогу між учителем і учнем. Педагогічна співпраця є домінуючою формою навчання й естетичного виховання. Створення доброзичливої атмосфери співпраці учителя й учня сприяє розвитку творчості і креативності вихованців. У школі є учні, які крім занять образотворчим мистецтвом, паралельно займаються і хореографією або музикою, що позитивно сприяє їх загальному естетичному розвитку [6].

У школі створено методичний фонд, в якому зберігаються роботи учнів, гіпсові фігури, розетки, циліндри та інші результати творчої діяльності, які є наочним методичним матеріалом для роботи на уроках. Однією з форм роботи в Ужгородській ДШМ є змагання та конкурси, які допомагають перевірити рівень знань і умінь, показати усе, «що можу і вмію», отримати певне моральне задоволення. Крім того, у школі проводять пленерні походи - це можливість поспілкуватися і пізнати навколишній світ, своїх товаришів, друзів та й самого себе. Діти з великим задоволенням виходять у місто або за його межі робити замальовки. Це часто практикував З. Баконій. Також практикують спільні походи на пленер учнів та викладачів, де одночасне виконання юними художниками та їх викладачами етюдів на лоні природи сприяє активізації роботи учнів. Вони наочно бачать процес роботи, народження на полотні розкішної природи Карпат, архітектури Ужгорода, натюрмортів з квітами, пейзажних й урбаністичних мотивів Ужгорода і його околиць та ін. [6].

Невід'ємною складовою освітнього процесу є пленерна практика, під час якої проводяться екскурсійні заняття, де учні роблять замальовки, малюють з натури. Спостереження і змальовування предмету з натури допомагає їм виділяти найбільш характерне, головне, що породжує розуміння й намагання найкраще виконати завдання, вдосконалити навички, сприяє міцності засвоєння матеріалу. Такі пленерні конкурси проводилися навіть на базі музею «Ф. Манайла» три роки поспіль, де учні робили копії робіт Ф. Манайла з натури.

Результати естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва, в першу чергу, залежать від методів викладання. При правильно обраній та науково обґрунтованій методиці, що будується з урахуванням єдності форми і змісту при провідній ролі змісту, природні задатки дитини виявляються, розвиваються, формуються різносторонньо. Для того, щоб діти могли не тільки проявити, але й застосувати свої знання, необхідна, перш за все, їх зацікавленість не тільки цим завданням, а й усім освітнім процесом. Вирішальна роль у вихованні інтересу до занять з образотворчого мистецтва залежить як від педагога, так і від методів, прийомів, засобів, які він застосовує. Насамперед, це створення атмосфери, в якій дитина може радісно і невимушено працювати без надмірних зусиль та взаємодіяти з викладачем.

Одним з таких прийомів у викладачів Ужгородської дитячої школи мистецтв є малювання портрету учня, що дуже подобається вихованцям. Цей експеримент на уроках рисунку, живопису чи композиції започаткувала Еліна Олександрівна Роман, як прийом заохочення дітей до роботи. За тематикою - це настроєвий, характерний портрет. Дитина в якої день народження припадає в той день, коли заняття з рисунку , живопису чи композиції, позує в центрі для інших, а всі навколо малюють її портрет. На це завдання виділяється не більше 30-40 хв. А в кінці заняття учні дарують імениннику (ці) її портрет. Це сприяє позитивній і творчій атмосфері в дитячому колективі, розвитку здорової змагальності [6].

Ще одним важливим прийомом активізації пізнавальної діяльності учнів є запрошення видатних художників для проведення майстер-класів. Так, до прикладу, покійний Ференц Семан був частим гостем у школі мистецтв. Учні наочно бачили процес народження шедевру і могли наслідувати його. Це справляло позитивне враження і давало сильний емоційний заряд. Також в музеї етнографії учні часто малюють з іншими художниками [6].

Важливу роль у реалізації завдань естетичного виховання учнів відділу образотворчого мистецтва Ужгородської дитячої школи мистецтв викладачі відводять виставковій діяльності. Щорічно виставки дитячої творчості чергуються із виставками творчості викладачів школи. На такі виставки запрошуються відвідувачі - школярі, учителі, батьки, де вони мають змогу ознайомитися з результатами творчої діяльності вихованців, поспілкуватися з авторами, а учні-автори вчаться презентувати свої роботи, описувати їх тощо. Вихованці відділу образотворчого мистецтва приймають активну участь у різноманітних виставках, конкурсах, фестивалях в Закарпатському музеї архітектури та побуту, в галереї «Ужгород», в обласній філармонії, в облмуздрамтеатрі, в художньому музеї ім. Й. Бокшая, в галереї «Ьіько» тощо [6].

Учні та викладачі відділення образотворчого мистецтва школи підтримують творчі стосунки з ближнім зарубіжжям та приймають активну участь в Міжнародних пленерах (м. Кішварда (Угорщина), м. Прятттів (Словаччина), м. Сігет-Мармація (Румунія)); приймають активну участь в Міжнародному мистецькому проекті «Варгол Фест» (м. Межілаборці, Словаччина), в Міжнародному біенале графіки (м.Торунь, Польша). Учні Ужгородської ДШМ є лауреатами та переможцями різних конкурсів: міських, обласних, Всеукраїнських та Міжнародних з образотворчого мистецтва, зокрема, Україна - Арт Країна, Обласних конкурсів з живопису імені А.Ерделі, «Легенди Карпат», «Флоаре», Всеукраїнських конкурсів «Об'єднаймося ж, брати мої!», «Я люблю Україну», «Підводні фантазії», Міжнародний конкурс «Срібний Дзвін». 10 учнів школи взяли участь в Міжнародній виставці «Чи знаєш Енді» в м. Кошіце (Словаччина).

Також учнями школи було оформлено книжки закарпатських письменників Л. Повх, Л. Кудрявської, М Матоли; вони прийняли активну участь у створенні ілюстрацій з пластиліну до книги Л. Кудрявської «Ангіна у Жирафа» (видавництво О.Гаркуші). І. Дранчак ілюстрував книгу Х. Керити «Ви чули про гнома?», а Марина Мазюкевич - книгу М.Топольської «Лояльність» [6].

Стипендіатами Міжнародного благодійного фонду ім. В.Співакова стали Георгій Лазарашвілі, Альона Довженко, Вадим Мацала, Тетяна Кальченко (викладач Е.Левадська) [2, с.10].

За період з 1999 по 2019 роки понад 100 учнів поступили до середніх спеціальних та мистецьких закладів вищої освіти, зокрема, Коледж мистецтв ім. А.Ерделі, Закарпатська академія мистецтв, Львівська Національна академія мистецтв, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, «Львівська Політехніка» [6.]

Висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, Ужгородська дитяча школа мистецтв (образотворче відділення) пройшла тривалий процес свого становлення і розвитку, зберігаючи, примножуючи та розвиваючи кращі традиції закарпатських художників. У школі ведеться цілеспрямована освітньо-виховна робота, в тому числі і щодо естетичного розвитку підростаючого покоління засобами образотворчого мистецтва. При цьому використовуються крім традиційних навчальних занять конкурси, змагання, екскурсії, пленери, участь у виставках, фестивалях, залучення до освітнього процесу кращих художників краю тощо.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в більш ґрунтовному дослідженні розвитку інших образотворчих відділів шкіл мистецтв області та їх вплив на естетичний розвиток підростаючого покоління.

Список використаних джерел

1. Волощук А. В. Система художньої освіти школярів у спадщині Золтана Баконія (1946-1989 рр.) : дис. канд. пед. наук : 13.00.01 / Волощук Аліна Володимирівна. Київ, 2012. 240 с.

2. Дитяча школа мистецтв 50 років: каталог-брошура / відпов. за випуск О.Ганич, В. Вовчок. - Ужгород: Ужгородська міська друкарня, 2005р. - 15с.

3. Журнал видачі свідоцтв. - 1959р. - 90с.

4. Закарпатська обласна державна адміністрація. Департамент Культури. Культурно-мистецька освіта: звіт про роботу у 20172018 навчальному році та пріоритетні напрямки роботи у 2018-2019 н.р. - 12с.

5. Закон України «Про позашкільну освіту» / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000. N 46. С 393. URL: https://zakon2.iada.gov.ua/laws/show/1841-14 (дата звернення: 12.06.2019 р.)

6. Інтерв'ю: [бесіда з Роман Еліною Олександрівною / спілкувалася М. І. Софілканич]. - 13.03.2019.

7. Книга Наказів №7 почато 31.08.1987 року. - 198 с.

8. Культурно-мистецька освіта: звіт про роботу у 2017-2018 навчальному році та пріоритетні напрямки роботи у 2018-2019 н. р. / Закарпатська обласна державна адміністрація. Департамент Культури. - Ужгород, 2018. - 12 с.

9. Масол Л. М. Художньо-педагогічні технології в основній школі: єдність навчання і виховання : метод. посіб. / Л. М. Масол. - Харків: «Друкарня Мадрид», 2015. - 178 с.

10. Мелентьєв О.Б. Теорія і методика позашкільної освіти / О.Б. Мелентьєв. - Умань: «АЛМІ», 2013. - 182 с.

11. Навчальна програма з предметів «Рисунок», «Живопис», «Композиція», «Історія мистецтв» для художнього відділення школи естетичного виховання (строк навчання 4-(5,6) років, 6-(7,8) років) розроблена викладачами Мукачівської дитячої художньої школи ім. Мункачі згідно з Типовим навчальним планом художньої школи (художнього відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу) / Наказ №01-05/183 Управління культури Закарпатської ОДА від 20 червня 2012 року. - 72 с.

12. Небесник І. І. Художня освіта на Закарпатті у ХХ столітті : історико-педагогічний аспект: монографія / Небесник Іван Іванович. - Ужгород : Видавництво «Закарпаття», 2000. - 164 с.

References

1. Voloshchuk, A. V., 2012. Systema khudozhn'oyi osvity shkolyariv u spadshchyni Zoltana Bakoniya (1946-1989 rr.) [The system of art education of students in the heritage of Zoltan Bakoni (1946-1989)]. Candidate of Pedagogical Sciences. Kiev.

2. Hanych, O. and Vovchok, V. 2005. Dytyacha shkola mystetstv 50 rokiv: [Children 's School of the Arts 50 years]. Uzhgorod: Printing house ofUzhgorod.

3. Zhurnal vydachi svidotstv [Certificate issuing journal].1959.

4. Transcarpathian Regional State Administration. Department of Culture. Cultural and artistic education. 2018. Zvitpro robotu u 2017-2018 navchal'nomu rotsi ta priorytetni napryamky roboty u 2018-2019 n.r. [Work report for the 2017-2018 Academic Year and Priority Areas for 20182019].

5. Zakon Ukiayiny «Pro pozashkil'nu osvitu» [Law of Ukraine "On Extracurricular Education"]. 2000. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 46, p. 393. [online] Available at: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 [Acessed 12 June 2019].

6. Sofilkanych, M. I., had a conversation. 2019. Besida z Roman Elinoyu Oleksandrivnoyu [Conversation with Roman Elinoiu Oleksandrivnoiu].

7. Knyha Nakaziv №7 pochato 31.08.1987 roku [Book of Orders №7 started on August 31, 1987].

8. Transcarpathian Regional State Administration. Department of Culture. Cultural and artistic education. 2018. Zvit pro robotu u 2017-2018 navchal'nomu rotsi ta priorytetni napryamky roboty u 2018-2019 n.r. [Work report for the 2017-2018 Academic Year and Priority Areas for 20182019]. Uzhhorod.

9. Masol, L. M. 2015. Khudozhn'o-pedahohichni tekhnolohiyi v osnovniy shkoli: yednist' navchannya i vykhovannya [Artistic and pedagogical technologies in primary school: unity of education and upbringing]. Kharkiv: «Drukarnia Madryd».

10. Melent'yev, O.B. 2013. Teoriya i metodykapozashkil'noyi osvity [Theory and methodology of extracurricular education]. Uman: «ALMI».

11. Navchal'na prohrama z predmetiv «Rysunok», «Zhyvopys», «Kompozytsiya», «Istoriya mystetstv» dlya khudozhn'oho viddilennya shkoly estetychnoho vykhovannya (strok navchannya 4-(5,6) rokiv, 6-(7,8) rokiv) rozroblena vykladachamy Mukachivs'koyi dytyachoyi khudozhn'oyi shkoly im. Munkachi zhidno z Typovym navchal'nym planom khudozhn'oyi shkoly (khudozhn'oho viddilennya pochatkovoho spetsializovanoho mystets'koho navchal'noho zakladu). [Curriculum on subjects «Rysunok», «Zhyvopys», «Kompozytsiia», «Istoriia mystetstv» for the art department of the school of aesthetic education (term of study 4- (5,6) years, 6- (7,8) years) was developed by teachers of the Mukachevo Children's Art School named after Munkachi according to the Model Curriculum of the Art School (Art Branch of the Primary Specialized Art School)]. Order # 01-05 / 183 of the Department of Culture of Transcarpathian Regional State Administration of June 20, 2012.

12. Nebesnyk, I. I. 2000. Khudozhnya osvita na Zakarpatti u XX stolitti: istoryko-pedahohichnyy aspekt [Art education in Transcarpathia in the XX century: historical and pedagogical aspect]. Uzhgorod: Edition «Zakarpattia».

Размещено на Allbest.ru